2. Ви свідчите, що Господь Ісус повернувся, що Він є втіленим Всемогутнім Богом, який виражає всі істини, здатні очистити та спасти людство, і що Він виконує роботу суду, починаючи з дому Божого. Тож як нам розпізнати голос Божий і як бути впевненими, що Всемогутній Бог – це повернення Господа Ісуса?
Біблійні вірші для довідки:
«Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» (Івана 14:6).
«Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам» (Івана 16:12–13).
«Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця» (До Євреїв 4:12).
Відповідні слова Бога:
Він, хто є Бог утілений, матиме сутність Бога, і Він, хто є Бог утілений, матиме вираження Бога. Оскільки Бог стає плоттю, Він принесе ту роботу, яку наміряється виконати, і оскільки Бог стає плоттю, Він висловить те, чим Він є, і зможе принести людині істину, подарувати їй життя та вказати їй дорогу. Плоть, що не має Божої сутності, – то безперечно не втілений Бог; у тому немає сумніву. Якщо людина має намір дослідити, чи то втілена плоть Божа, то мусить підтвердити це за характером, який Він виражає, і словами, які Він каже. Тобто, щоб підтвердити, чи це втілена Божа плоть, чи ні, і чи є це істинним шляхом, чи ні, потрібно розрізняти на основі Його сутності. Отже, при визначенні, чи є це плоть утіленого Бога, ключ полягає в Його сутності (Його роботі, Його висловлюваннях, Його характері та багатьох інших аспектах), а не у зовнішньому вигляді. Якщо людина пильно розглядає лише Його зовнішній вигляд і внаслідок цього упускає з виду Його сутність, це показує, що людина темна й нетямуща.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Передмова»
Слова втіленого Бога відкривають новий період, скеровують усе людство, відкривають таємниці та показують людині напрям, яким іти в новий період. Просвітлення, здобуте людиною, – це всього лише декілька простих практик або знань. Воно не може ні скерувати все людство в новий період, ні відкрити таємниці Самого Бога. Врешті-решт Бог є Бог, а людина є людина. У Бога Божа сутність, а в людини людська. Якщо людина вважає слова, промовлені Богом, простим просвітленням від Святого Духа, і приймає слова апостолів і пророків за слова, промовлені особисто Богом, це її помилка.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Передмова»
Істина – це найпрактичніша життєва максима й найвища життєва максима для людства. Тому що це вимога, яку Бог ставить перед людиною, і це робота, яку особисто виконує Бог, тому вона називається «життєвою максимою». Це не максима як якийсь підсумок, ані знаменита цитата видатної особи. Натомість це висловлювання, звернене до людства Володарем неба і землі та всього сущого; це не якісь слова, підсумовані людиною, а притаманне Богові життя. І тому його називають «найвищою життєвою максимою».
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише ті, хто знає Бога та Його роботу, можуть догодити Богу»
Чи промовлені Богом слова зовні виглядають просто, чи глибоко, усі вони – істини, конче потрібні для життя-входження людини; вони – джерело живих вод, завдяки якому людина виживає душевно й тілесно. Вони дають людині те, що їй потрібно, щоб залишатися живою; принципи й кредо для того, щоб вона жила по-людськи в повсякденному житті; шлях, яким людина мусить іти до спасіння, а також цілі і напрям для досягнення спасіння; кожну істину, яку людина мусить мати як створена істота перед Богом; і кожну істину про те, як людина кориться Богу й поклоняється Йому. Вони – запорука виживання людини, її хліб насущний і також міцна опора, що дозволяє людині бути сильною і стояти. Вони багаті істиною-реальністю, з якою створене людство живе нормальною людськістю, багаті істиною, за допомогою якої людство звільняється від розбещеності й виходить із сіток сатани, багаті щирими й терплячими повчаннями, напучуванням, підбадьоренням і розрадою, які Творець дає створеному людству. Вони – маяк, що просвіщає людей і скеровує їх до розуміння всього позитивного, запорука того, що люди житимуть і володітимуть усім справедливим, прекрасним і добрим, критерій, за яким міряють усіх людей, справи та речі, а також навігаційний знак, що веде людей до спасіння та шляху світла.
«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Передмова»
Пізнання Бога має відбуватися через читання слів Божих, практикування й переживання слів Божих, а також через численні випробування, рафінування, обтинання й розбір; тільки тоді можна мати справжнє знання Божої роботи й Божого характеру. Дехто каже: «Я не бачив утіленого Бога, тож звідки мені знати Бога?». Насправді, слова Божі є проявом Його характеру. Зі слів Божих ти можеш побачити Його любов і спасіння для людей, а також той спосіб, у який Він їх спасає… Це пояснюється тим, що Його слова висловлені Самим Богом, а не написані людьми. Вони були висловлені особисто Богом; Сам Бог висловлює Свої власні слова й голос Свого серця, які також можна назвати словами з Його серця. Чому вони називаються словами з Його серця? Тому що вони походять із глибини душі й виражають Його характер, Його волю, Його ідеї та думки, Його любов до людства, Його спасіння людства та Його очікування від людства… У Божих висловлюваннях є суворі слова і є слова лагідні та чуйні, а також деякі викривальні слова, які не відповідають людським бажанням. Якщо ти дивишся тільки на викривальні слова, тобі може здатися, що Бог доволі суворий. Якщо ти дивишся тільки на лагідні слова, тобі може здатися, що Бог не дуже владний. Тому тобі не варто виривати слова з контексту, а радше слід розглядати їх з усіх боків. Іноді Бог говорить зі співчуттям, і тоді люди бачать Його любов до людства; іноді Він говорить дуже суворо, і тоді люди бачать, що Його характер не терпить жодних образ, що людина жалюгідно брудна й не гідна бачити Боже лице або постати перед Ним, і що тепер їм дозволено поставати перед Ним виключно з Його милості. Божу мудрість можна побачити в тому, як Він працює, а також у значущості Його роботи. Люди все ще можуть бачити ці речі в словах Божих, навіть не маючи з Ним безпосереднього контакту.
«Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Частина третя»
Цього разу Бог приходить виконувати роботу не в духовному тілі, а в дуже звичайному. Крім того, це тіло другого втілення Бога, і це також тіло, через яке Бог повертається до плоті. Це дуже звичайна плоть. Дивлячись на Нього, ти не можеш побачити нічого, що б виділяло Його з-поміж інших, але ти можеш здобути від Нього раніше нечувані істини. Просто ця непримітна плоть є втіленням усіх Божих слів істини, носієм Божої роботи в останні дні та вираженням, за яким людина розуміє весь Божий характер. Чи ти не палко бажаєш побачити Бога на небесах? Чи ти не палко бажаєш зрозуміти Бога на небесах? Чи ти не палко бажаєш побачити місце призначення людства? Він розповість тобі всі ці таємниці – таємниці, які жодна людина ніколи не могла тобі розказати, і Він також розповість тобі про істини, яких ти не розумієш. Він – твоя брама до царства та твій провідник у новий період. Ця звичайна плоть містить багато таємниць, незбагненних для людини. Його вчинки є для тебе незбагненними, та вся мета роботи, яку Він виконує, є достатньою, щоби дати тобі можливість побачити, що Він не проста плоть, як вважають люди, бо Він представляє Божі наміри в останні дні й Божу турботу про людство в останні дні. Хоча ти не можеш почути Його слова, що ніби стрясають небеса й землю, хоча ти не можеш побачити Його очі, котрі наче вогняне полум’я, і хоча ти не можеш отримати дисциплінування Його залізним жезлом, та все ж ти можеш почути з Його слів, що Бог гнівається, і зрозуміти, що Бог проявляє милосердя до людства, і побачити праведний характер Бога і Його мудрість, і, навіть більше, оцінити Боже піклування про все людство. Робота Бога в останні дні полягає в тому, щоб дозволити людині побачити на землі Бога, що на небесах, Який живе поміж людьми, і дати людині змогу пізнати Бога, скоритися Йому, боятися й любити Його. Ось чому Він вдруге повернувся у плоті.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Чи ти знав? Бог учинив велику справу серед людей»
Коли Бог приходить на землю, щоб виконати Свою роботу, усе, що людина бачить, – це надприродні події. Те, що вони бачать своїми очима, і те, що вони чують своїми вухами, – усе це надприродно, бо Його робота і Його слова незбагненні і недосяжні для них. Якщо щось небесне принесено на землю, як це може бути чимось іншим, ніж надприродним? Коли таємниці Царства Небесного приходять на землю, таємниці, які незбагненні і неосяжні для людини, які занадто дивні й мудрі, – хіба всі вони не надприродні? … Поглянь на роботу, виконувану втіленим Богом у наші дні: який аспект її не є надприродним? Його слова незрозумілі і недосяжні для тебе, і робота, яку Він виконує, не може бути виконана жодною людиною. Те, що Він розуміє, людина не може зрозуміти, а що стосується Його знання, то людині не відомо, звідки воно приходить. Є ті, хто каже: «Я теж нормальний у тому ж сенсі, що і Ти, але як вийшло, що я не знаю того, що знаєш Ти? Я старший і маю багатший досвід, але як Ти можеш знати про те, чого не знаю я?». Що стосується людини, усе це є чимось, чого людина не може досягти. Потім є ті, хто каже: «Ніхто не знає про роботу, яка була здійснена в Ізраїлі, і навіть тлумачі Біблії не можуть запропонувати жодних пояснень; звідки про це знаєш Ти?». Хіба все це не відноситься до надприродного? У Нього немає досвіду чудес, але Він знає все; Він говорить і висловлює істину з найбільшою легкістю. Хіба це не надприродно? Його робота перевершує те, чого може досягти плоть. Це недосяжно для думок будь-якої людини з плотським тілом і абсолютно незбагненно для міркувань людського розуму. Хоча Він ніколи не читав Біблію, Він розуміє роботу Бога в Ізраїлі. І хоча Він стоїть на землі, коли говорить, Він говорить про таємниці третього неба. Коли людина прочитає ці слова, її охопить таке відчуття: «Хіба це не мова третього неба?». Хіба все це не перевершує те, на що здатна нормальна людина?
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Таїнство втілення (1)»
У роботі людини є багато елементів її досвіду; те, що людина виражає, – це те, ким вона є. Власна робота Бога також виражає те, Ким Він є, але Його природа відрізняється від людської. Людська природа представляє людський досвід і життя (те, що людина переживає або з чим стикається у своєму житті, або філософії світських справ, які вона має), і люди, які живуть у різних умовах, виражають різні сутності. Чи є у тебе суспільні навички та як ти реально живеш у своїй сім’ї і що переживаєш у ній, можна побачити з того, що ти виражаєш, тоді як у роботі втіленого Бога ти не можеш побачити, чи має Він суспільні навички. Він добре знає суть людини і може розвінчати всі види практик, які стосуються всіх типів людей. Ще краще Він розвінчує розбещені характери та бунтівну поведінку людей. Він не живе серед мирських людей, але Йому відома природа смертних і всі розбещеності мирських людей. Така Його природа. Хоча Він не розбирається зі світом, Він знає правила розбору зі світом, тому що Він повністю розуміє людську природу. Він знає про роботу Духа, якої не бачать людські очі та не чують людські вуха, як сьогоднішню, так і колишню. Це включає мудрість, яка не є філософією світських справ, і дива, які людям важко осягнути. Це Його природа, відкрита для людей і водночас прихована від них. Те, що Він виражає, не є природою незвичайної людини, а невід’ємними властивостями та природою Духа. Він не подорожує світом, але знає про нього все. Він спілкується з «антропоїдами», які не мають ані знання, ані проникливості, але Він вимовляє слова, які є вищими за знання й вищими за слова великих людей. Він живе в групі тупих і занімілих людей, позбавлених людської сутності, які не розуміють умовностей і життя людей, але Він може просити людство жити нормальною людською сутністю, водночас розвінчуючи його низьку та підлу людськість. Усе це – Його природа, вища за природу будь-якої людини з плоті та крові. Для Нього немає потреби переживати складне, громіздке та огидне соціальне життя, щоб виконати роботу, яку Йому потрібно виконати, та вичерпно розвінчати сутність розбещеного людства. Огидне світське життя не збудує Його плоть. Його робота й слова лише розвінчують бунтарство людини та не забезпечують людину досвідом та уроками, як розбиратися зі світом. Йому не потрібно досліджувати суспільство чи людську сім’ю, коли Він дає людині життя. Викриття та осуд людини не є вираженням досвідів Його плоті; це Його розвінчування неправедності людини після того, як Він довгий час знав про бунтарство людини та ненавидів розбещеність людства. Уся робота, яку Він виконує, покликана розкрити людині Його характер і виразити Його природу. Тільки Він може виконати цю роботу; це не щось, чого могла б досягти людина з плоті та крові.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божа робота та робота людська»
Колись Мене називали Єговою. Також колись люди знали Мене як Месію, і люди колись називали Мене Ісусом Спасителем із любов’ю й пошаною. Сьогодні Я вже не Єгова й не Ісус, яких люди знали в минулі часи. Натомість Я Бог, який повернувся в останні дні, Бог, який покладе кінець цьому періоду; Я Сам Бог, що постає з кінця землі в усій повноті Свого характеру та сповнений владою, честю й славою. Люди ніколи не контактували зі Мною, вони ніколи не знали Мене і вони ніколи не відали нічого про Мій характер. Від створення світу й до сьогодні жодна людина Мене не бачила. Це Бог, який являється людям в останні дні, але прихований поміж них. Він перебуває поміж людей, істинний і реальний, наче палюче сонце та спекотне полум’я, сповнений сили й по вінця наповнений владою. Немає такої людини чи речі, яку Я не судитиму Своїми словами, і немає такої людини чи речі, яка не буде очищена палючим вогнем. Врешті-решт, безліч народів будуть благословенні Моїми словами й також потрощені на друзки Моїми словами. Так в останні дні всі люди побачать, що Я Спаситель, який повернувся, і що Я Всемогутній Бог, який завойовує все людство. І всі побачать, що колись Я був жертвою за гріх заради людей, та в останні дні Я став ще й полум’ям палючого сонця, яке палить усе суще, і Сонцем праведності, яке виявляє все суще. Такою є Моя робота в останні дні. Я взяв це ім’я і несу в Собі цей характер, щоб усі люди могли побачити, що Я – праведний Бог, палюче сонце, спекотне полум’я, і щоб усі поклонилися Мені, єдиному істинному Богові, і змогли побачити Моє істинне лице: Я не лише Бог ізраїльтян і не лише Викупитель; радше Я – Бог усього сотвореного на небі, на землі та в морях.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Спаситель уже повернувся на “білій хмарі”»
Бог продовжує мовити, вдаючись до різноманітних методів і багатьох перспектив, щоб напучувати нас про те, що нам слід робити, та одночасно висловлюючи голос Свого серця. У Його словах – сила життя, вони забезпечують нас шляхом, яким нам слід іти, і змушують нас усвідомити, що саме є істина. Його слова починають захоплювати нас, ми починаємо звертати увагу на тон і манеру Його мови і підсвідомо починаємо помічати голос серця цієї непоказної людини. Заради нас Він виснажує Своє серце, втрачає через нас сон і апетит, ридає заради нас, зітхає заради нас, і стогне, хворіючи заради нас; Він терпить приниження заради місця нашого призначення та спасіння, а наше оніміння й бунтарство змушують Його серце кровоточити й обливатися сльозами. Жодна звичайна людина не має такого єства й таких володінь, і жодна розбещена людина не може їх мати чи досягти. Він має толерантність і терпіння, яких не має жодна звичайна людина, а Його любов – це те, чого не має жодна створена істота. Ніхто, крім Нього, не може знати всі наші думки, нашу природу та сутність, як свої п’ять пальців, чи судити бунтарство та розбещеність людства, говорити з нами і працювати над нами, як це відбувається від імені Бога на небі. Ніхто, крім Нього, не володіє владою, мудрістю та гідністю Бога. Характер Бога, п також його володіння та єство, явлені в Ньому у всій своїй повноті. Ніхто, крім Нього, не може показати нам шлях і принести нам світло. Ніхто, крім Нього, не може відкрити таємниці, про які Бог не повідомляв від часу сотворіння до сьогодні. Ніхто, крім Нього, не може врятувати нас від сатанинської кабали та нашого розбещеного характерів. Він представляє Бога; Він висловлює голос серця Бога, напучування Божі та слова Божого суду над усім людством. Він відкрив новий період, нову еру, сповістив нові небеса та землю й нову роботу, Він приніс нам надію й поклав кінець нашому життю в невизначеному стані, і Він дав можливість усьому нашому єству цілковито узріти шлях до спасіння. Він повністю завоював наші єства і здобув наші серця. Починаючи з цього моменту, наші серця набули усвідомлення, а наш дух, здається, відродився. Ця звичайна, непомітна особа, ця особа яка живе серед нас і яку ми тривалий час відкидаємо – хіба це не Господь Ісус, який завжди в наших думках, уві сні та наяву, і якого ми прагнемо день і ніч? Це Він! Це справді Він! Він – наш Бог! Він є істина, дорога і життя!
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Додаток 4. Узріти появу Бога в Його суді та карі»
