Лише коли ти відкинеш свій розбещений характер і зумієш втілити в життя нормальну людську сутність, ти зможеш бути вдосконаленим. Хоч ти й не зможеш пророкувати чи говорити про будь-які таємниці, ти втілюватимеш у життя та являтимеш образ людини. Бог створив людину, але потім людину розбестив сатана, і такі люди стали «мерцями». Тож коли ти змінишся, то вже не будеш, як ті «мерці». Божі слова є тим, що повертає до життя дух людини та робить так, щоб він переродився, а коли переродиться дух людей, тоді вони оживуть. Коли я говорю про «мерців», то маю на увазі трупи без духу, людей, чий дух помер усередині них. Коли в людському дусі запалюється іскра життя, то люди оживають. Святі, про яких говорили раніше, – це люди, які ожили, які були під впливом сатани, але перемогли його. Обрані люди Китаю постраждали від жорстоких, нелюдських гонінь і лукавства великого червоного дракона, що спустошило їхній розум і позбавило всякої крихти хоробрості жити. Тож пробудження їхнього духа має початися з їхньої сутності: крихта за крихтою слід пробуджувати їхній дух у їхній сутності. Коли вони одного дня оживуть, більше не буде перепон, і все йтиме гладко. Наразі це досі недосяжно. Більшість людей живе так, що це породжує багато смертельних течій; вони оповиті аурою смерті, і їм стільки всього не вистачає. Слова деяких людей несуть смерть, їхні дії несуть смерть, і майже все, породжене образом їхнього життя, складається зі смерті. Якщо сьогодні люди привселюдно свідчитимуть про Бога, то вони не справляться з цією задачею, адже вони ще мусять уповні ожити, а поміж вас забагато мертвих. Сьогодні деякі люди питають, чому Бог не являє якісь ознаки й чудеса, щоб Він міг швидко поширити Свою роботу поміж язичників. Мертві не можуть свідчити про Бога; це те, що можуть робити лише живі, та більшість людей сьогодні є «мерцями»; забагато людей живе під покровом смерті, під впливом сатани, і не може здобути перемогу. У такому разі, як вони могли б свідчити про Бога? Як вони могли б поширювати працю Євангелія?

Усі, хто живе під впливом темряви, – це ті, що живуть серед смерті, ті, ким володіє сатана. Без Божого спасіння, суду та кари люди не можуть утекти з-під впливу смерті; не можуть стати живими. Ці «мерці» не можуть свідчити про Бога і не можуть бути використані Богом, а тим більше ввійти в Царство. Бог хоче свідчення від живих, а не мертвих, і Він просить, щоб для нього працювали живі, а не мертві. «Мертві» – це ті, хто чинить опір Богу та бунтує проти Нього; ті, хто заціпенів духом і не розуміє Божих слів; ті, хто не втілює істину в життя та не має ні дрібки вірності Богу; ті, хто живе у володіннях сатани, та кого використовує сатана. Мертві проявляють себе протистоянням істині, бунтом проти Бога, а також тим, що вони ниці, нікчемні, злі, жорстокі, брехливі й підступні. Навіть коли такі люди їдять і п’ють слова Божі, вони неспроможні втілювати Божі слова в життя; хоча вони живі, та вони лише трупи, що ходять і дихають. Мертві абсолютно нездатні вдовольнити Бога, а тим паче цілковито Йому коритися. Вони можуть лише обманювати Його, зневажати Його та зраджувати Його, і все, що вони породжують тим, як живуть, виявляє природу сатани. Якщо люди хочуть стати живими істотами, свідчити про Бога й отримати Його схвалення, то мусять прийняти Боже спасіння; мусять радо скоритися перед Його судом і карою та радо прийняти від Бога обтинання та розбір. Тільки тоді вони зможуть утілити в життя всі істини, яких вимагає Бог, і тільки тоді вони здобудуть Боже спасіння та справді стануть живими істотами. Живих Бог спасає; вони були засуджені та покарані Богом, і вони готові присвятити себе Богові, і щасливі віддати свої життя заради Нього, і раді присвятити Йому все своє життя. Лише коли живі свідчитимуть про Бога, сатана буде осоромлений; лише живі можуть поширювати євангельську роботу Божу, лише живі Богу до душі, і лише живі – то справжні люди. Спершу людина, створена Богом, була жива, та через сатанинське розбещення людина живе серед смерті та живе під впливом сатани, і так люди стали бездуховними мерцями, вони стали ворогами, що чинять опір Богу, вони стали знаряддями сатани, і вони стали в’язнями сатани. Усі живі люди, створені Богом, стали мерцями, і так Бог утратив Своє свідчення, Він утратив людство, яке Він створив, і яке єдине з усього сущого має Його дихання. Якщо Бог має забрати Своє свідчення та забрати тих, кого Він створив Своєю власною рукою, а сатана ув’язнив, то Він повинен їх воскресити, щоб вони стали живими істотами, і Він повинен повернути їх Собі, щоб вони жили в Його світлі. Мертві – це ті, хто не має духу, ті, хто вкрай заціпенів і виступає проти Бога. Це, передусім, ті, хто не знає Бога. Ці люди нітрохи не збираються коритися Богу; вони лише бунтують і чинять Йому опір, а вірності ні дрібки не мають. Живі – це ті, чий дух переродився, хто вірний Богу та знає, що мусить Йому коритися. Вони одержимі істиною та свідченням, і тільки ці люди приємні Богу в Його домі. Бог спасає тих, хто може ожити, хто може бачити Боже спасіння, може бути Йому вірним і готовий шукати Бога. Він спасає тих, хто вірить у Боже втілення та в Його явлення. Деякі люди можуть ожити, а деякі ні; це залежить від того, чи можна спасти їхню природу, чи ні. Багато людей чуло чимало Божих слів, та вони досі не розуміють Божої волі та неспроможні втілити їх у життя. Такі люди неспроможні втілити в життя жодну істину й до того ж навмисне заважають Божій роботі. Вони нездатні вершити для Бога жодної роботи, не можуть Йому нічого присвятити, ще й потаємно витрачають церковні гроші та задарма їдять у домі Божому. Ці люди мертві, і вони не будуть спасенними. Бог спасає всіх тих, хто серед Його роботи, але є частка людей, які не можуть отримати Його спасіння; насправді, мало хто може отримати Його спасіння. Це тому, що більшість людей заглибоко розбещена та стала мертвою, і їх уже не спасти; вони цілком використовуються сатаною, і вони занадто лихі за своєю природою. Ця меншість людей також не здатна повністю коритися Богові. Вони не ті, хто від початку був цілковито вірний Богу чи мав до Нього найбільшу любов; натомість вони стали покірні Богові через Його працю завоювання, бачать Бога через Його найвищу любов, в їхньому характері сталися зміни завдяки праведному Божому характеру, і вони пізнали Бога через Його роботу, Його роботу, яка є і реальною, і нормальною. Без цієї Божої роботи ті люди досі належали б сатані, вони досі належали б смерті, і вони досі були б мерцями, якими б добрими вони не були. Той факт, що сьогодні ці люди можуть отримати Боже спасіння, справдився лише тому, що вони готові співпрацювати з Богом.

Через свою вірність Богу живі будуть Ним здобуті та житимуть поміж Його обіцянок, і через свій опір Богу мертві будуть зневажені та відкинуті Богом і житимуть поміж Його проклять і покарання. Таким є праведний Божий характер, який не може змінити жодна людина. Через власні пошуки люди отримують Боже схвалення та живуть у світлі; через їхні лукаві замисли люди прокляті Богом і спускаються в покарання; за лихі вчинки Бог людей карає, а за вірність і прагнення люди отримують Божі благословення. Бог праведний: Він благословляє живих і проклинає мертвих, щоб ті завжди були серед смерті й ніколи не жили в Божому світлі. Бог візьме живих у Своє царство та у Свої благословення, щоб вони були з Ним навіки. Але мертвих Він уразить і віддасть їх на вічну смерть; вони є об’єктом Його руйнування й завжди належатимуть сатані. Бог ні з ким не обходиться несправедливо. Усі ті, хто направду шукає Бога, безперечно залишаться в Божому домі, а всі ті, хто неслухняний перед Богом і несумісний із Ним, безперечно, житимуть серед Його покари. Можливо, ти не певен щодо Божої роботи в плоті, та одного дня Божа плоть не буде безпосередньо влаштовувати кінець людини; натомість Його Дух вибиратиме місце призначення людини, і тоді люди дізнаються, що Божа плоть і Його Дух – єдині, що Його плоть не може зробити помилку, а Його Дух навіть більше неспроможний на помилку. Зрештою, Він, безперечно, візьме у Своє Царство тих, хто ожив; ні одним більше, ні одним менше. Що ж стосується мертвих, які не ожили, то вони будуть укинуті до лігва сатани.