Слова Всемогутнього Бога останніх днів

Христос останніх днів використовує багато різних істин, щоб навчати людину, розвінчувати її суть і аналізувати людські слова та діла. Ці слова вміщують різні істини, як-от людський обов’язок, те, як людині слід коритися Богові та бути Йому відданою, як вона має жити нормальною людськістю, а також мудрістю й характером Бога тощо. Усі ці слова спрямовані на суть людини та її розбещений характер. Зокрема, розвінчувальні слова про те, як людина відкидає Бога, сказані про те, що людина є втіленням сатани та ворожою силою, що спрямована проти Бога. Беручись за Свою роботу суду, Бог не просто кількома словами виявляє природу людини; Він розвінчує і обтинає протягом тривалого часу. Усі ці різні способи розвінчування й обтинання не можна замінити звичайними словами, а істиною, якої людина цілковито позбавлена. Тільки такі способи можна назвати судом; тільки таким судом може людина бути упокорена й повністю переконана щодо Бога, ба більше – може здобути правдиве знання про Бога. До чого приводить робота суду, то це до розуміння людиною істинного лику Божого та істини про свою власне бунтарство. Робота суду дозволяє людині здобути багато розуміння Божих намірів, мети Божої роботи й таємниць, які людина осягнути не може. Також вона дозволяє людині зрозуміти й пізнати свою розбещену сутність та корені своєї розбещеності, а також усвідомити потворність свого обличчя. Усі ці наслідки викликані роботою суду, бо сутність цієї роботи насправді полягає у відкритті істини, шляху та життя Божого для всіх, хто в Нього вірує. Ця робота є роботою суду, яку виконує Бог.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»

У період Царства Бог використовує слова, щоб розпочати нову добу, змінити спосіб Своєї роботи й виконати роботу всього періоду. Це принцип, за яким Бог працює в період Слова. Він став плоттю й говорить із різних позицій, дозволяючи людині по-справжньому побачити Бога, який є Словом, що з’явилося у плоті, і споглядати Його мудрість і дивовижність. Бог працює в такий спосіб, щоб краще досягти цілей завоювання людей, удосконалення людей й відсіювання людей, що є істинним смислом використання слів для роботи в період Слова. Завдяки словам люди пізнають роботу Бога, Божий характер, суть людини й те, у що вона має ще ввійти. За допомогою слів виконується уся робота, яку Бог бажає виконати в період Слова. Через ці слова люди викриваються, відсіюються й випробовуються. Люди побачили ці слова, почули ці слова й визнали існування цих слів. Як наслідок, вони повірили в існування Бога, у всемогутність і мудрість Бога, а також серце Бога, яке любить і спасає людей. Термін «слова» може бути звичайним і простим, але слова, промовлені вустами втіленого Бога, стрясають всесвіт, перетворюють серця людей, трансформують їхні уявлення та старі характери, перетворюють те, яким зазвичай являв себе цілий світ. Упродовж століть тільки сьогоднішній Бог працює в такий спосіб, і лише Він так говорить і приходить, аби в такий спосіб врятувати людство. Від сьогодні й надалі людина живе під керівництвом слів Божих, серед пастирства й забезпечення Його словами; люди живуть у світі слів Божих, серед проклять і благословень слів Божих, і більшість людей живе під судом і карою Його слів. Усі ці слова й ця робота – заради порятунку людини, заради втілення Божої волі й заради зміни первісного вигляду давно створеного світу. Бог створив цей світ за допомогою слів, Він веде всіх людей у всесвіті за допомогою слів, Він завойовує й спасає їх за допомогою слів і, зрештою, Він використає слова, щоб покласти край усьому старому світу, у такий спосіб уповні завершивши Свій план управління. Упродовж усього періоду Царства Бог використовує слова, щоб виконати Свою роботу та досягти результатів. Він не демонструє чудес і не творить дива, а просто виконує Свою роботу за допомогою слів. Завдяки цим словам людина одержує поживу й забезпечення, а також здобуває знання й правдивий досвід. У період Слова людина одержала виняткове благословення. Вона не страждає від фізичного болю й просто насолоджується щедрим постачанням слів Божих; у неї немає потреби наосліп шукати або навпомацки просуватися вперед, вона невимушено бачить явлення Бога, чує, як Він промовляє Своїми власними вустами, одержує те, чим Він її забезпечує, і спостерігає, як Він особисто виконує Свою роботу. Це ті речі, якими люди минулих століть не могли насолоджуватись, і ті благословення, яких ті люди ніколи не могли одержати.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Період Царства – це період Слова»

В останні дні Бог прийшов переважно для того, щоб говорити Свої слова. Він говорить із точки зору Духа, з точки зору людини та від третьої особи; Він говорить різними способами, використовуючи один певний спосіб для кожного періоду часу, і методом мовлення Він змінює уявлення людей і прибирає з їхніх сердець образ невизначеного Бога. Це головна робота, яку робить Бог. Оскільки люди вірять, що Бог прийшов зцілювати немічних, виганяти бісів, творити дива й обдаровувати людей матеріальними благословеннями, Бог вершить цю стадію роботи – роботи кари та суду, – щоб прибрати таке з людських уявлень, аби людина могла пізнати реальність і нормальність Бога й аби прибрати образ Ісуса з людських сердець і замінити новим образом Божим. Щойно образ Божий у людині стариться, він стає ідолом. Коли Ісус прийшов і звершив ту стадію роботи, Він не уособлював усю повноту Бога. Він творив певні знаки й чуда, говорив певні слова та зрештою був розіп’ятий. Він уособлював одну частину Бога. Він не міг уособлювати все, чим є Бог; натомість Він уособлював Бога, роблячи одну частину Божої роботи. Це тому, що Бог такий великий, і такий дивовижний, і Він незбагненний, і також тому, що Бог у всякий період робить лише одну частину Своєї роботи. Робота, яку робить Бог у цей період, – то передусім надання слів для людського життя, викриття людської природи- сутності та розбещеного характеру, а також усунення релігійних уявлень, феодального та застарілого мислення; знання й культура людини мусять бути очищені через викривальні Божі слова. В останні дні Бог удосконалює людину словами, а не знаками й чудесами. Своїми словами Він викриває людину, судить людину, карає людину та вдосконалює, щоб у Божих словах людина змогла побачити мудрість і красу Бога, змогла зрозуміти притаманний Богу характер і щоб через Божі слова людина узріла Божі діла.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Пізнання теперішньої Божої роботи»

Насправді робота, що виконується зараз, полягає в тому, щоб змусити людей зректися сатани – їхнього давнього предка. Усі словесні суди спрямовано на те, щоб викрити розбещений характер людства та дати людям можливість зрозуміти сутність життя. Ці постійні суди пронизують серця людей. Кожен суд безпосередньо стосується їхньої долі та покликаний ранити їхні серця, щоб вони могли відкинути все це й тим самим пізнати життя та цей брудний світ, пізнати Божу мудрість і всемогутність, а також пізнати людство, розбещене сатаною. Що більше такої кари й суду отримує людина, то більше її серце може поранитися, а дух – пробудитися. Пробудження духу цих украй розбещених, найглибше обманутих із людей і є метою судів такого роду. Людина не має духу, тобто її дух давно помер, і вона не знає, що є Небо, що є Бог і, звісно, що вона борсається в безодні смерті; звідки б вона дізналася, що живе в цьому злому пеклі на землі? Звідки б вона дізналася, що цей її гнилий труп через сатанинське розбещення потрапив у підземне царство смерті? Звідки б вона дізналася, що все на землі вже давно й безповоротно зруйновано людством? І звідки б вона дізналася, що сьогодні Творець прийшов на землю та шукає громаду розбещених людей, яких Він може спасти? Навіть після того, як людина переживає всі можливі рафінування й суди, її притуплена свідомість усе одно ледве ворушиться та, по суті, практично не реагує. Яке ж людство вироджене! І хоча такий суд подібний до жорстокого граду з неба, він приносить людині найбільшу користь. Якби не цей суд над людьми, не було б жодного результату, а людей було б абсолютно неможливо спасти з безодні страждань. Якби не ця робота, людям було б дуже важко вийти з підземного царства, бо їхні серця давно померли, а дух давно розтоптано сатаною. Аби спасти вас, погрузлих у найглибших глибинах виродження, потрібно завзято волати до вас, завзято судити вас; тільки тоді можна буде розбудити ваші застиглі серця.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тільки вдосконалені можуть жити змістовним життям»

Сьогодні Бог судить вас, карає вас і засуджує вас, але ти маєш знати, що сенс цього осуду в тому, щоб ти пізнав себе. Він засуджує, проклинає, судить і карає, щоб ти міг пізнати себе, щоб твій характер міг змінитися, ба більше, щоб ти міг пізнати, чого ти вартий, і зрозуміти, що всі Божі дії праведні та відповідають Його характеру та вимогам Його роботи, що Він працює відповідно до Свого плану заради спасіння людей, і що Він – праведний Бог, який любить, спасає, судить і карає людей. Якщо ти знаєш тільки те, що статус твій низький, що ти зіпсутий і бунтівничий, та не знаєш, що Бог бажає явити Своє спасіння через суд і кару, які він сьогодні вершить у тобі, то ти ніяк не зможеш на власному досвіді пережити певні речі, не кажучи вже про здатність іти далі вперед. Бог прийшов не для того, щоб убивати чи нищити, Він прийшов судити, проклинати, карати і спасати. Доки Його 6 000-літній план дій не завершиться – доки Він не відкриє результат для кожної категорії людей, – робота Бога на землі здійснюватиметься заради спасіння; мета її тільки в тому, щоб зробити тих, хто любить Бога, досконалими – цілком і повністю – та упокорити їх під Його пануванням. Незалежно від того, як саме Бог спасає людей, усе це здійснюється через змушення їх порвати з їхньою старою сатанинською природою; тобто Він спасає їх тим, що змушує їх прагнути життя. Якщо вони не прагнуть життя, то жодним чином не мають можливості прийняти Боже спасіння. Спасіння – це робота Самого Бога, а прагнення життя – це те, що повинна мати людина, щоб прийняти спасіння. У людських очах спасіння – це любов Бога, а любов Бога не може бути покаранням, судом і прокляттям; спасіння має містити в собі благодать, любов, добротута, крім того, слова розради, а також даровані Богом нескінченні благословення. Люди вважають, що, коли Бог спасає людей, Він робить це, зворушуючи їх Своїми благословеннями і милістю, щоб люди могли віддати свої серця Богові. Тобто, так би мовити, Бог спасає людей, доторкаючись до них. Таке спасіння здійснюється через укладення угоди. Тільки коли Бог дає людині стократно, вона упокорюється перед іменем Божим і намагається успішно працювати для Нього і приносити Йому славу. Це не те, що Бог призначив для людства. Бог прийшов працювати на землі, щоб спасти зіпсуте людство; у цьому немає обману. Якби обман був, Він, безперечно, не прийшов би здійснювати цю роботу Сам. У минулому способи, якими Він здійснював спасіння, включали в себе виявлення найбільшого милосердя й доброти, так що Він віддав усе Своє сатані в обмін на все людство. Тепер зовсім не так, як колись: спасіння, яке вам дарується сьогодні, здійснюється в час останніх днів, під час класифікації всіх за родами; спосіб вашого спасіння – не благодать чи доброта, а кара й суд, щоб людство могло бути спасенним повніше. Отже, все, що ви отримуєте, – це кара, суд та безжальне побиття, але знайте: у цьому безсердечному побитті немає й краплі покарання. Хоч якими суворими можуть бути Мої слова, те, що спіткає вас, – це лише кілька слів, що можуть видаватися вам цілковито безсердечними; і яким би сердитим Я не був, те, що приходить на вас, – це тільки слова докору, і Я не маю на меті завдати вам шкоди чи спричинити смерть. Хіба це все насправді не так? Знайте, що нині все це – чи то праведний суд, чи нечутлива переплавка й кара, – усе це заради спасіння. Незалежно від того, чи сьогодні кожен класифікуватиметься за своїм видом, чи буде викрито усі категорії людей, – мета всіх Божих слів і роботи в тому, щоб спасти тих, хто істинно любить Бога. Мета праведного суду в очищенні людей, і безжальна переплавка здійснюється, щоб очистити їх; і суворі слова, і проучування призначені для очищення і заради спасіння.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Ви маєте облишити благословення статусу і зрозуміти Божий намір – принести людині спасіння»

Бог вершить роботу суду й кари, щоб людина могла здобути знання про Нього, і задля Його свідчення. Якби Він не судив розбещений характер людини, то людина ніяк не змогла б пізнати Його праведний характер, який не терпить образ, і не змогла б перетворити своє старе знання про Бога на нове. Заради Його свідчення та заради Його управління Він являє людям усю Свою повноту, таким чином через Своє публічне явлення даючи людям можливість прийти до пізнання Бога, пройти трансформацію свого характеру та дати про Бога гучне свідчення. Трансформація характеру людини досягається багатьма різними видами Божої роботи; без таких змін у характері людина не змогла б свідчити про Бога та узгоджуватися з Божими намірами. Трансформація характеру людини показує, що людина звільнила себе від пут сатани та впливу темряви і справді стала взірцем і зразком Божої роботи, свідком Бога та тим, хто узгоджується з Божими намірами. Сьогодні втілений Бог прийшов робити Свою роботу на землі, і Він вимагає, щоб людина досягла знання про Нього, покори Йому і свідчення про Нього – вона має знати Його практичну та звичайну роботу, вона має коритися Всім Його словам і роботі, які не узгоджуються з уявленнями людей, і вона має свідчити про всю роботу, яку Він робить для спасіння людства, а також про всі діла, які Він вершить для завоювання людства. Ті, хто свідчить про Бога, мусять знати про Бога; тільки таке свідчення точне й практичне, і тільки таке свідчення може осоромити сатану. Бог використовує для свідчення про Нього тих, хто пізнав Його, пройшовши Його суд, кару й обтинання. Він використовує для свідчення про Нього тих, кого розбестив сатана, і також Він використовує для свідчення про Нього тих, у кого змінився характер і хто так отримав Його благословення. Йому не потрібно, щоб людина хвалила Його своїми вустами, і Йому не потрібні хвала та свідчення від таких, як сатана, яких Він не спас. Тільки ті, хто знає Бога, гідні свідчити про Нього, і тільки ті, чий характер пройшов трансформацію, гідні свідчити про Нього. Бог не дасть людині навмисно накликати ганьбу на Його ім’я.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише ті, хто знає Бога, можуть свідчити про Бога»

У Своїй заключній роботі щодо завершення періоду Божий характер – це характер кари й суду, в якому Він викриває все неправедне, щоби публічно судити всі народи і вдосконалювати тих, хто щиро любить Його. Тільки такий характер, як цей, може покласти край періоду. Останні дні вже настали. Усі речі розподілені за родом їхнім і поділені на різні категорії в залежності від своїх різноманітних якостей. Це саме той час, коли Бог відкриває фінали й місця призначення людей. Якщо люди не переживають кари й суду, тоді не можна розвінчати їхні бунтарство й неправедність. Тільки через кару й суд можна відкрити фінали всіх речей. Люди показують своє справжнє обличчя тільки тоді, коли їх карають і судять. Зло буде повернуте до зла, добро до добра, і всі люди будуть розподілені за родом їхнім. Через кару й суд будуть відкриті фінали усіх речей, щоб зло могло бути покарано, а добро – винагороджено, а всі люди упокоряться під пануванням Бога. Уся ця робота повинна бути досягнута через праведну кару й суд. Оскільки розбещеність людини досягла свого піку, а її бунтарство стало надзвичайно тяжким, тільки праведний характер Бога, який принципово складається з кари й суду і розкривається в останні дні, може повністю перетворити людей та зробити їх довершеними й виявити зло, а всі неправедні будуть суворо покарані в такий спосіб. Тому такий характер сповнений значимості періоду. Божий характер виявляється й розкривається заради роботи кожного нового періоду. Справа не в тому, що Бог розкриває Свій характер довільно і без будь-якого значення. Припустімо, що в останні дні відкриття фіналів людей Бог все ж любив би людей із нескінченним милосердям і люблячою добротою і продовжував би любити їх, не піддаючи їх праведному суду, а скоріше проявляючи до них терпимість, терпіння і прощення, і прощаючи людей, якими б тяжкими не були їхні гріхи, без найменшого натяку на праведний суд. Коли ж тоді завершилося б усе Боже управління? Коли такий характер міг би привести людей до належного місця призначення людства? Візьмемо, наприклад, суддю, який завжди проявляє любов до людей, люблячого суддю з добрим обличчям і ніжним серцем. Він любить людей, хоч би які злочини вони вчинили, і він ставиться з любов’ю й поблажливістю до людей, хоч би ким вони були. У такому випадку, коли він зможе винести справедливий вирок? В останні дні тільки праведний суд може розподілити людей за родом їхнім і привести їх у новий світ. Таким чином, увесь період приходить до кінця завдяки Божому праведному характеру суду й кари.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бачення роботи Бога (3)»

Ті, хто зможе твердо стояти під час Божої роботи суду й кари в останні дні – тобто під час завершальної роботи очищення, – стануть тими, хто ввійде до остаточного відпочинку поряд із Богом; таким чином, усі ті, хто ввійде до відпочинку, звільняться з-під впливу сатани та будуть здобуті Богом, лише зазнавши Його завершальної роботи очищення. Ці люди, які будуть нарешті здобуті Богом, увійдуть до остаточного відпочинку. Ціль Божої роботи кари й суду – це, по суті, очищення людства заради остаточного дня відпочинку; інакше жоден член людства не міг би бути розподілений за своїм родом та не міг б увійти до відпочинку. Ця робота – єдиний шлях, яким людство зможе ввійти до відпочинку. Лише Божа робота очищення очистить людей від їхньої неправедності, і лише Його робота кари й суду викриє ті бунтівничі частки людства, таким чином розрізнивши між тими, кого можна спасти, й тими, кого спасти не можна, і між тими, хто залишиться, й тими, хто не залишиться. Коли ця робота завершиться, ті люди, кому дозволено залишитися, усі будуть очищені та ввійдуть у вищий світ людства, у якому насолоджуватимуться прекраснішим другим людським життям на землі; інакше кажучи, вони ввійдуть у свій людський день спочинку та співіснуватимуть із Богом. Після того як ті, кому не дозволено залишитися, будуть покарані й засуджені, їхню справжню сутність буде повністю викрито, а потім вони всі будуть знищені, і, як сатані, їм більше не буде дозволено вижити на землі. У людстві майбутнього більше не буде такого типу людей; такі люди не гідні ввійти в край остаточного спочинку, і вони не гідні приєднатися до дня спочинку, який Бог розділить із людством, бо вони – цілі для покарання, злі, неправедні люди. Колись їх було викуплено, а також засуджено та покарано; і ще вони колись трудилися для Бога. Однак коли прийде останній день, вони все одно будуть відсіяні та знищені через своє зло і внаслідок свого бунтарства й нездатності бути викупленими; вони більше ніколи не постануть у світі майбутнього, і вони більше не житимуть поміж людського роду майбутнього. Чи вони духи мертвих, а чи люди, що досі живуть у плоті, усі злочинці та не врятовані будуть знищені, щойно святі поміж людства ввійдуть до відпочинку. Що ж до цих злочинних духів і людей, або до духів праведників і до тих, хто чинить справедливість, то в яку б епоху вони не жили, усі, хто є злим, зрештою будуть знищені, а всі праведні виживуть. Те, чи отримає спасіння певна людина чи дух, залежить не тільки від роботи останнього періоду, а й від того, чи опиралися вони Богу й чи повставали проти Бога. Люди попередньої доби, що чинили зло та не могли здобути спасіння, безсумнівно будуть цілями для покарання, і люди цієї доби, які чинять зло та не можуть бути врятовані, теж безперечно стануть цілями для покарання. Люди діляться на категорії залежно від того, добрі вони, чи лихі, а не від епохи, у яку вони живуть. Після того як людей буде поділено на категорії, вони не відразу отримають кару чи винагороду; натомість Бог звершить Свою роботу покарання лихих і нагородження добрих тільки після того, як закінчить роботу завоювання в останні дні. Власне, Він ділив людей на добрих і лихих від самого початку Своєї роботи спасіння людства. Але Він винагородить праведних і покарає злих лише після того, як Його робота завершиться; не буде такого, що Він поділить людей на категорії по завершенні Своєї роботи й відразу візьметься за завдання з покарання лихих і нагородження добрих. Натомість це завдання буде виконано лише після повного завершення Його роботи. Єдина мета остаточної Божої роботи покарання лихих і нагородження добрих – у тому, щоб повністю очистити всіх людей, аби Він зміг привести повністю освячене людство до вічного відпочинку. Ця стадія Його роботи найбільш вирішальна; це заключна стадія всієї Його роботи управління.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бог і людина разом увійдуть до відпочинку»

Пов’язані проповіді

Як Божа робота суду в останні дні очищає і спасає людство?