Божа святість (III)

Темою, на яку ми спілкувалися минулого разу, була святість Бога. Якого аспекту Самого Бога стосується святість Бога? Чи стосується вона сутності Бога? (Так.) Отже, яким є головний аспект Божої сутності, який ми розглянули під час нашого спілкування? Чи це святість Бога? Святість Бога є унікальною сутністю Бога. Яким був основний зміст нашого спілкування минулого разу? (Розпізнавання зла сатани. Тобто, як сатана розбещує людство, використовуючи знання, науку, традиційну культуру, забобони та суспільні тенденції.) Це було головною темою нашого обговорення минулого разу. Сатана використовує знання, науку, забобони, традиційну культуру та суспільні тенденції, щоб розбестити людину; загалом, це п’ять способів у які сатана розбещує людину. Які з них, на вашу думку, сатана найбільше використовує щоб розбестити людину? Який із них використовується для того, щоб найбільш глибоко розбестити людей? (Традиційна культура. Це пояснюється тим, що сатанинські філософії, такі як вчення Конфуція та Менція, глибоко вкорінені в нашій свідомості.) Отже, деякі брати й сестри вважають, що відповідь – «традиційна культура». Чи є в когось інша відповідь? (Знання. Знання ніколи не дозволить нам поклонятися Богу. Воно заперечує існування Бога й заперечує правління Бога. Тобто сатана говорить, що ми маємо починати вчитися з юного віку, і що тільки навчаючись і набуваючи знання, ми матимемо блискучі перспективи на наше майбутнє і щасливу долю.) Сатана використовує знання, щоб контролювати твоє майбутнє й твою долю, а потім водить тебе за носа; ось як, на твою думку, сатана розбещує людину найглибше. Отже, більшість із вас вважає, що сатана використовує саме знання, щоб найбільш глибоко розбестити людину. Чи хтось із вас має іншу думку? Як щодо науки чи суспільних тенденцій, наприклад? Хтось із вас дав би таку відповідь? (Так.) Сьогодні Я знову спілкуватимуся про п’ять способів, у які сатана розбещує людину, і щойно Я закінчу, Я поставлю вам ще кілька запитань, щоб ми могли точно побачити, які з цих аспектів сатана використовує, щоб найбільш глибоко розбестити людину.

П’ять способів, у які сатана розбещує людину

1.1. Сатана розбещує людину за допомогою знання й контролює її, використовуючи славу та вигоду

Із п’яти способів, у які сатана розбещує людину, перший, про який ми згадали, – це знання, тому розглянемо знання як першу тему нашого спілкування. Сатана використовує знання як приманку. Слухайте уважно: знання – це всього лише певна приманка. Людей заманюють до того, щоб старанно вчитися та щоденно вдосконалюватися, перетворювати знання на зброю та озброюватися ними, а потім застосовувати знання, щоб відкрити ворота в науку; інакше кажучи, що більше знань ти здобудеш, то більше ти зрозумієш. Сатана розповідає людям усе це; він говорить людям, щоб вони виховували високі ідеали, коли вони засвоюють знання, навчаючи їх розвивати амбіції та прагнення. Непомітно для людини сатана передає безліч подібних послань, змушуючи людей підсвідомо відчувати, що ці речі правильні або корисні. Самі того не знаючи, люди стають на цей шлях, не відаючи, що їх ведуть уперед їхні власні ідеали й амбіції. Крок за кроком, на основі знань, даних сатаною, вони мимоволі вчаться тому, як мислять великі чи відомі люди. Вони також пізнають дещо зі вчинків людей, яких вважають героями. Що сатана відстоює для людини в учинках цих героїв? Що він хоче прищепити людині? Те, що людина має бути патріотом, мати національну цілісність та бути героїчною духом. Чого людина вчиться з історичних оповідань або біографій героїчних особистостей? Мати почуття особистої відданості, бути готовим на все заради своїх друзів і братів. У рамках цього знання сатани людина несвідомо вчиться багато чому, що взагалі не є позитивним. У контексті людської необізнаності підготовлене сатаною насіння саджається в незрілі уми людей. Це насіння змушує їх вважати, що вони мусять бути великими людьми, мусять бути відомими, мусять бути героями, патріотами, людьми, які люблять свої сім’ї, а також людьми, які зроблять усе для друга й мають почуття особистої відданості. Спокушені сатаною, вони, самі того не знаючи, йдуть шляхом, який він їм приготував. Коли вони йдуть цим шляхом, вони змушені приймати правила життя сатани. Цілком несвідомо вони виробляють свої власні правила, за якими живуть, але це не що інше, як правила сатани, які він насильно прищепив їм. Сатана змушує їх у процесі навчання формувати власні задачі та визначати власні життєві цілі, правила життя і напрямок у житті, увесь час прищеплюючи їм сатанинське, використовуючи історії, біографії та всі інші можливі засоби, щоб потроху спокушати людей, доки вони не заковтнуть приманку. У такий спосіб у процесі навчання одні віддають перевагу літературі, інші – економіці, треті – астрономії або географії. Окрім того, є ті, кому починає подобатися політика; комусь подобається фізика, комусь – хімія, і навіть є ті, хто все ж віддає перевагу теології. Усе це – частини більшого цілого, чим є знання. У глибині душі кожен із вас знає справжню суть усього цього; кожен із вас стикався із цим раніше. Кожен із вас здатний нескінченно говорити про ту чи іншу із цих галузей знання. І тому зрозуміло, наскільки глибоко це знання ввійшло в розум людей; чітко видно, яке місце займає це знання у свідомості людей і який глибокий вплив воно на них чинить. Як тільки хтось розвиває інтерес до будь-якого аспекту знань, коли людина глибоко закохується в нього, у неї несвідомо розвиваються амбіції: деякі люди хочуть бути письменниками, деякі хочуть бути авторами літературних творів, деякі хочуть зробити кар’єру в політиці, а деякі хочуть займатися економікою і стати підприємцями. Крім того, є певна частка людей, які хочуть бути героями, бути великими або знаменитими. Незалежно від того, якою людиною хтось хоче бути, його мета полягає в тому, щоб прийняти цей метод отримання знань і використовувати його для власних цілей, для реалізації власних бажань, власних амбіцій. Як би добре це не звучало – чи хочуть вони здійснити свої мрії, не змарнувати своє життя або побудувати певну кар’єру – вони плекають ці високі ідеали й амбіції, але для чого, по суті, усе це? Ви коли-небудь раніше роздумували над цим питанням? Чому сатана так діє? Із якою метою сатана навіює це людині? Ваші серця мають чітко розуміти це питання.

Тепер поговорімо про те, як сатана використовує знання, щоб розбещувати людину. По-перше, ми мусимо мати чітке розуміння цього: що сатана хоче дати людині за допомогою знання? Яким шляхом він хоче вести людину? (Шляхом опору Богові.) Безумовно, це так – чинити опір Богу. Тоді ти можеш бачити, що наслідок того, що люди здобувають знання, полягає в тому, що вони починають чинити опір Богу. Тож якими є зловісні мотиви сатани? Вам це не зовсім зрозуміло, чи не так? У процесі засвоєння людиною знань сатана використовує всілякі методи, будь то розповідання історій, просто надання їй якогось окремого знання або надання їй можливості задовольняти свої бажання чи амбіції. Яким шляхом сатана хоче повести тебе? Люди думають, що в засвоєнні знань немає нічого поганого, що це цілком природно. Висловлюючись так, щоб це звучало привабливо, плекати високі ідеали або мати амбіції – значить мати стимул, і це мусить бути правильним шляхом у житті. Хіба спосіб життя людей, за якого вони можуть реалізувати свої власні ідеали або успішно побудувати кар’єру, не більш славний? Чинячи так, людина може не тільки вшанувати своїх предків, але й має нагоду залишити свій слід в історії – хіба це не добре? Це добре в очах мирських людей, і для них це має бути правильним і позитивним. Однак, чи сатана зі своїми зловісними мотивами просто виводить людей на такий шлях і на цьому все? Звичайно, що ні. Насправді, якими б високими не були ідеали людини, якими реалістичними або наскільки правильними не були б бажання людини, усе, чого людина хоче досягти, усе, що людина шукає, нерозривно пов’язане з двома словами. Ці два слова критично важливі для життя кожної людини, і це те, що сатана має намір прищепити людині. Що це за два слова? Це «слава» й «вигода». Сатана використовує дуже підступний метод, метод, що значною мірою відповідає уявленням людей, який зовсім не є радикальним, за допомогою якого він змушує людей несвідомо приймати його спосіб життя, його правила, за якими вони мають жити, і встановлювати життєві цілі та свій напрямок у житті; і коли люди так чинять, у них, без їхнього відома, з’являються амбіції в житті. Якими б грандіозними не здавалися ці життєві амбіції, вони нерозривно пов’язані зі «славою» й «вигодою». Усе, за чим слідує в житті будь-яка велика чи знаменита людина, – насправді, усі люди – стосується лише цих двох слів: «слава» та «вигода». Люди думають, що як тільки в них з’явиться слава й вигода, надалі вони зможуть отримати з них зиск, щоб користуватися високим статусом і великим багатством, а також насолоджуватися життям. Вони думають, що слава й вигода – це певний капітал, який вони можуть використовувати задля здобуття життя, повного задоволень і безвідповідальної насолоди плоті. Заради цієї слави й вигоди, яких так жадає людство, люди охоче, хоча й несвідомо, віддають сатані свої тіла, розум, усе, що в них є, своє майбутнє і свої долі. Вони роблять це без найменших вагань, ніколи не знаючи про необхідність повернути все, що вони віддали. Чи можуть люди зберігати будь-який контроль над собою, якщо вони в такий спосіб знайшли прихисток у сатані та стали вірними йому? Безперечно, ні. Вони перебувають під цілковитим і безроздільним контролем сатани. Вони повністю та безповоротно загрузли в трясовині й не здатні звільнитися. Щойно хтось занурюється в славу й вигоду, він більше не шукає світлого, праведного, або того, що є красивим і хорошим. Це відбувається тому, що спокуслива влада, яку слава й вигода мають над людьми, занадто велика; вони стають тим, до чого люди прагнуть упродовж усього свого життя і навіть нескінченно впродовж усієї вічності. Хіба це не правда? Деякі люди скажуть, що засвоєння знань – це всього лише читання книг або вивчення чогось такого, чого вони ще не знають, із тим щоб не відставати від часу й не бути залишеними світом позаду. Знання здобуваються тільки для того, щоб людина могла заробляти на життя, для свого власного майбутнього або для забезпечення базових потреб. Чи є людина, яка витримала б десятиліття наполегливого навчання лише заради забезпечення базових потреб, лише для того, щоб вирішити питання з харчуванням? Ні, таких людей немає. Тож чому людина терпить ці труднощі всі ці роки? Заради слави й вигоди. Слава та вигода чекають на них у далечині, ваблять їх, і вони вірять, що тільки завдяки власній старанності, подоланню труднощів і боротьбі вони зможуть іти дорогою, яка приведе їх до досягнення слави й вигоди. Така людина мусить зазнати цих труднощів заради свого власного майбутнього шляху, заради свого майбутнього задоволення і для того, щоб здобути краще життя. Що ж це за знання – чи ви можете Мені сказати? Хіба це не ті правила й філософії життя, які сатана прищеплює людині, як-от: «Люби партію, люби країну та люби свою релігію» та «мудра людина підкоряється обставинам»? Хіба це не «високі ідеали життя», прищеплені людині сатаною? Візьмемо, наприклад, ідеї великих людей, чесність відомих осіб чи хоробрий дух героїчних діячів, або візьмемо лицарську гідність і доброту головних героїв та фехтувальників у романах про бойові мистецтва – чи все це не є способами, у які сатана насаджує ці ідеали? Ці ідеї впливають на покоління за поколінням, і люди кожного покоління схиляються до прийняття цих ідей. Вони постійно борються, линучи за «високими ідеалами», заради яких вони готові навіть пожертвувати своїм життям. Це засіб і підхід, за допомогою якого сатана використовує знання, щоб розбещувати людей. Отже, після того, як сатана виводить людей на цей шлях, чи вони здатні підкорятися та поклонятися Богу? І чи здатні вони приймати Божі слова й шукати істину? Категорично ні, адже сатана ввів їх в оману. Розгляньмо ще раз знання, думки та точки зору, прищеплені людям сатаною: чи вони містять істини послуху Богу та поклоніння Богу? Чи є в них істини про те, щоб Бога боятися, а від злого втікати? Чи є в них якісь слова Бога? Чи є в них щось, що стосується істини? Зовсім ні – цього там узагалі немає. Чи ви можете бути впевнені, що те, що сатана прищепив людям, не містить істини? Ви не наважуєтеся на таке, але це неважливо. Якщо ти визнаєш, що «слава» та «вигода» – це два ключові слова, які сатана використовує, щоб заманити людей на шлях зла, тоді цього достатньо.

Давайте коротко підсумуємо те, що ми вже обговорили: що використовує сатана, щоб міцно тримати людину під своїм контролем? (Славу й вигоду.) Отже, сатана використовує славу й вигоду, щоб контролювати думки людей, аж доки слава й вигода не стануть єдиним, про що люди можуть думати. Вони змагаються за славу й вигоду, зносять труднощі заради слави й вигоди, терплять приниження заради слави й вигоди, жертвують усім, що в них є, заради слави й вигоди, і висловлять будь-яке судження або приймуть будь-яке рішення заради слави й вигоди. Так сатана сковує людей невидимими кайданами, і в них немає ні сил, ні мужності, щоб скинути їх. Вони несвідомо несуть ці кайдани та з великими труднощами просуваються вперед. Заради цієї слави й вигоди людство уникає Бога, зраджує Його та стає дедалі нечестивішим. Так серед сатанинської слави й вигоди знищується покоління за поколінням. Якщо тепер поглянути на дії сатани, чи не є його зловісні мотиви абсолютно огидними? Можливо, сьогодні ви й досі не можете розгледіти зловісні мотиви сатани, тому що думаєте, що людина не може жити без слави й вигоди. Ви думаєте, що якщо люди залишать славу й вигоду позаду, вони більше не зможуть бачити шлях попереду себе, більше не зможуть бачити свої цілі, а їхнє майбутнє стане темним, тьмяним і похмурим. Але поступово ви всі одного разу усвідомите, що слава й вигода – це потворні кайдани, які сатана використовує, щоб скувати людину. Коли цей день настане, ти будеш твердо протистояти контролю сатани й кайданам, які він використовує, щоб скувати тебе. Коли прийде час, коли ти захочеш відкинути все те, що сатана тобі прищепив, ти цілковито розірвеш зв’язок із сатаною і по-справжньому ненавидітимеш усе, що сатана приніс тобі. Тільки тоді в людства з’явиться справжня любов і прагнення до Бога.

1.2. Сатана розбещує людину за допомогою науки

Ми щойно поговорили про те, як сатана використовує знання, щоб розбестити людину, тож далі поспілкуймося про те, як сатана використовує науку, щоб розбестити людину. По-перше, сатана використовує ім’я науки, щоб задовольнити людську цікавість, бажання людини досліджувати науку й проникати в таємниці. В ім’я науки сатана задовольняє матеріальні потреби людини та її запит на постійне покращення якості її життя. Отже, саме під цим приводом сатана використовує науку, щоб розбестити людину. Використовуючи науку в такий спосіб, хіба сатана розбещує тільки людське мислення або людський розум? Із-поміж людей, подій і об’єктів у нашому оточенні, які ми можемо бачити та з якими контактуємо, що ще сатана розбещує за допомогою науки? (Природне середовище.) Правильно. Схоже, цим вас було глибоко поранено й це залишило на вас значний відбиток. Окрім використання всіх різних відкриттів та висновків науки задля обману людини, сатана також застосовує науку як засіб для безглуздого знищення та експлуатації життєвого середовища, даного людині Богом. Він робить це під приводом того, що якщо людина проводить наукові дослідження, то середовище та якість життя людини постійно поліпшуватимуться, і, більше того, метою наукового розвитку є задоволення щоденно зростаючих матеріальних потреб людей і їхня потреба постійно покращувати якість свого життя. Це теоретична основа розвитку сатаною науки. Однак що наука принесла людству? Хіба наше життєве середовище – і життєве середовище всього людства – не було опоганене? Хіба повітря, яким дихає людина, не було опоганене? Хіба вода, яку ми п’ємо, не була опоганена? Чи залишається їжа, яку ми їмо, й досі органічною та натуральною? Більшість зернових і овочів генетично модифіковані, їх вирощують із використанням добрив, а деякі є варіантами, створеними за допомогою науки. Овочі та фрукти, які ми їмо, більше не є натуральними. Навіть натуральні яйця тепер нелегко знайти, і смак яєць уже не той, що був раніше, оскільки вони вже були оброблені так званою наукою сатани. Якщо дивитися на загальну картину, то вся атмосфера була зруйнована та забруднена; гори, озера, ліси, річки, океани та все, що знаходиться над землею і під нею, було зруйновано так званими науковими досягненнями. Коротше кажучи, усе природне середовище, життєве середовище, дане людству Богом, було зруйноване й занапащене так званою наукою. Хоча є багато людей, які отримали те, на що вони завжди сподівалися з погляду якості життя, до якого вони прагнуть, задовольняючи як свої бажання, так і свою плоть, навколишнє середовище, у якому живе людина, по суті, було зруйноване й занапащене різними «досягненнями», принесеними наукою. Тепер ми вже не маємо права на хоча б один ковток чистого повітря. Хіба це не горе людства? Чи є ще якесь щастя, про яке можна говорити стосовно людини, коли їй доводиться жити в такому просторі? Цей простір і життєвє середовище, у якому живе людина, були створені Богом для людини від самого початку. Вод а, яку п’ють люди, повітря, яким вони дихають, різні продукти, якими харчуються люди, а також рослини та живі істоти, і навіть гори, озера та океани – кожна частина цього середовища існування була дана людині Богом; усе це є природним, воно діє відповідно до природного закону, закладеного Богом. Без науки люди й досі дотримувалися б методів, дарованих їм Богом, вони могли б насолоджуватися всім, що є первозданним і природним, і вони були б щасливі. Однак тепер усе це було зруйновано й занапащено сатаною; основний життєвий простір людини вже не є первозданним. Але ніхто не спроможний розпізнати, що стало причиною цього або як це трапилося, і набагато більше людей звертаються до науки та розуміють її через ідеї, прищеплені їм сатаною. Хіба це не цілковито огидно й плачевно? Тепер, коли сатана захопив простір, у якому існують люди, а також їхнє життєве середовище, і розбестив їх до такого стану, і коли людство продовжує розвиватися в цей спосіб, чи є будь-яка необхідність у тому, щоб Бог особисто знищив цих людей? Якщо люди продовжуватимуть розвиватися так, то в якому напрямку вони рухатимуться? (Вони будуть знищені.) Як вони будуть знищені? На додаток до жадібного прагнення до слави й вигоди, люди постійно проводять наукову розвідку й глибоко занурюються в дослідження, а потім безперервно діють так, щоб задовольнити свої власні матеріальні потреби й бажання; які ж тоді наслідки цього для людини? Перш за все, порушується екологічний баланс, і коли це відбувається, тіла людей, їхні внутрішні органи псуються і пошкоджуються під впливом цього незбалансованого середовища, і в усьому світі поширюються різні інфекційні захворювання та епідемії. Хіба це не правда, що зараз має місце ситуація, яку людина не може контролювати? Тепер, коли ви розумієте це, якщо людство не слідує за Богом, але завжди слідує за сатаною в такий спосіб – використовуючи знання, щоб постійно збагачуватися, використовуючи науку, щоб безперервно досліджувати майбутнє людського життя, використовуючи такий метод, щоб жити далі, – чи ви можете зрозуміти, чим це закінчиться для людства? Людство вимре природним чином: крок за кроком людство рухається до руйнування, до свого власного знищення! Хіба це не спричинення саморуйнування? І хіба це не наслідок наукового прогресу? Тепер здається, що наука – це своєрідне чарівне зілля, яке сатана приготував для людини, так що коли ви намагаєтеся щось розпізнати, ви робите це затуманеним розумом; як би ви не старалися, ви не можете бачити чітко, і як би сильно ви не намагалися, ви не можете розібратися. Сатана, однак, використовує ім’я науки, щоб розпалити твій апетит і крок за кроком вести тебе за носа до прірви й смерті. І в такому разі люди чітко побачать, що насправді знищення людини скоєно рукою сатани – сатана є ватажком. Хіба це не так? (Так, це так.) Це другий спосіб, у який сатана розбещує людство.

1.3. Сатана розбещує людину за допомогою традиційної культури

Традиційна культура – третій спосіб, у який сатана розбещує людину. Між традиційною культурою та забобонами є багато подібного, але різниця полягає в тому, що в традиційній культурі є певні історії, символічні посилання та джерела. Сатана сфабрикував і винайшов багато народних оповідей або оповідей, які з’являються в історичних книгах, залишаючи в людях глибокі враження про постаті в контексті традиційної культури чи забобонів. Наприклад, у Китаї є «Вісім Безсмертних, що перетинають море», «Подорож на захід», «Нефритовий імператор», «Тріумф принца Нечжа над царем-драконом» та «Інвеститура богів». Хіба вони не вкоренилися глибоко в умах людей? Навіть якщо деякі з вас не знають усіх деталей, ви все ж знаєте ці історії загалом, і саме цей загальний зміст закарбовується у вашому серці та розумі, так що ви не можете їх забути. Це різні ідеї або легенди, які сатана підготував для людини давним-давно та які були поширені в різний час. Вони безпосередньо шкодять душам людей та руйнують їх, накликаючи на них закляття за закляттям. Тобто, після того, як ти прийняв такі традиційні культуру, історії або забобони, щойно вони утвердилися у твоєму розумі та щойно вони засіли у твоєму серці, ти стаєш ніби зачарований – ці культурні сильця, ці ідеї й традиційні історії обплутують тебе й чинять на тебе вплив. Вони впливають на твоє життя, на твої погляди на життя і на твої судження про те чи інше. Ще більше вони впливають на твій пошук істинного шляху життя: це дійсно злісне закляття. Як би ти не намагався, ти не можеш позбутися їх; ти рубаєш їх, але не можеш відрубати; ти б’єш їх, проте не можеш їх відбити. Ба більше, після того, як люди несвідомо потрапляють під таке закляття, вони несвідомо починають поклонятися сатані, зміцнюючи образ сатани у своїх серцях. Інакше кажучи, вони роблять сатану своїм ідолом, об’єктом поклоніння та поваги, навіть доходячи до того, що вважають його Богом. Це знаходиться в серцях людей без їхнього відома; воно керує їхніми словами та вчинками. Більше того, ти спершу вважаєш ці історії та легенди неправдивими, але потім несвідомо визнаєш їхнє існування, роблячи з них реальні образи й перетворюючи їх на реальні, існуючі об’єкти. Сам того не відаючи, ти підсвідомо приймаєш ці ідеї та існування цього. Окрім того, ти підсвідомо приймаєш дияволів, сатану та ідолів у свій власний дім і у своє власне серце – це справді закляття. Чи ці слова знаходять відклик у вас? (Так.) Чи є серед вас хтось, хто кадив фіміам і поклонявся Будді? (Так.) Тож у чому полягала мета кадіння фіміаму й поклоніння Будді? (Молитва за мир.) Якщо подумати про це зараз, чи не безглуздо молитися сатані за мир? Чи приносить сатана мир? (Ні.) Хіба ти не бачиш, яким необізнаним ти тоді був? Така поведінка абсурдна, необізнана й наївна, чи не так? Сатану турбує лише те, як тебе розбестити. Сатана жодним чином не може дати тобі мир, тільки тимчасовий перепочинок. Але щоб отримати цей перепочинок, ти мусиш дати обітницю, і якщо ти порушиш свою обітницю або клятву, дану сатані, тоді побачиш, як він тебе мучитиме. Змушуючи тебе скласти присягу, він насправді хоче контролювати тебе. Коли ви молилися за мир, ви його здобули? (Ні.) Ви не здобули мир, але, навпаки, ваші зусилля принесли нещастя і нескінченні лиха – воістину безмежний океан гіркоти. Мир не знаходиться під владою сатани, і це правда. Це наслідок того, що феодальні забобони й традиційна культура принесли людству.

1.4. Сатана розбещує людину за допомогою соціальних віянь

Останній спосіб, у який сатана розбещує і контролює людину, – це суспільні тенденції. Суспільні тенденції охоплюють безліч аспектів, включно з різними сферами, такими як поклоніння відомим і величним постатям, а також кумирам зі світу кіно й музики, поклоніння знаменитостям, онлайн-ігри тощо – усе це є частиною суспільних тенденцій, і тут немає необхідності вдаватися в подробиці. Ми поговоримо тільки про ідеї, які суспільні тенденції викликають у людей, про те, як вони змушують людей поводитися у світі, а також про життєві цілі та світогляд, які вони формують у людях. Ці аспекти дуже важливі; вони можуть контролювати думки та точки зору людей і впливати на них. Ці тенденції виникають одна за одною, і всі вони чинять злий вплив, який постійно принижує людство, змушуючи людей втрачати совість, людську сутність і розум, дедалі більше послаблюючи їхні якості характеру й мораль до такої міри, що ми можемо навіть сказати, що у більшості людей зараз немає доброчесності, немає людської сутності, і при цьому у них немає ні совісті, ні тим паче будь-якої розсудливості. Отже, якими є ці суспільні тенденції? Це тенденції, які не можна побачити неозброєним оком. Коли нова тенденція несеться світом, можливо, лише невелика кількість людей знаходиться на її вістрі, виступаючи в ролі законодавців моди. Вони починають робити щось нове, потім приймають якусь ідею або якусь точку зору. Більшість людей, однак, буде постійно підхоплювати це, долучатися та асимілюватися завдяки цій тенденції в стані відсутності усвідомлення, аж доки всі вони несвідомо й мимоволі не приймуть її, не зануряться в неї і не перебуватимуть під її контролем. Наслідком таких тенденцій є те, що люди, які не мають здорових глузду й тіла, не знають, що таке істина, і не можуть відрізнити позитивне від негативного, із радістю приймають їх одна за одною разом із життєвими поглядами й цінностями, які походять від сатани. Вони приймають і те, що сатана говорить їм щодо підходу до життя, і «подарований» їм сатаною спосіб життя, і вони не мають ні сил, ні здатності, ні, тим паче, свідомості, щоб чинити опір. Отже, як розпізнати такі тенденції? Я вибрав простий приклад, який ви, можливо, поступово зрозумієте. Наприклад, люди в минулому вели свою справу так, що нікого не обдурювали; вони продавали товари за однією ціною незалежно від того, хто їх купував. Хіба в цьому не помітний якийсь елемент доброї совісті й людської сутності? Коли люди вели свої справи так, добросовісно, видно, що в той час у них ще залишалася якась совість і людська сутність. Але з постійно зростаючим попитом людини на гроші люди несвідомо стали дедалі більше любити гроші, вигоду й задоволення. Хіба люди не ставлять гроші на перше місце більше, ніж раніше? Коли люди вважають гроші дуже важливими, вони несвідомо починають надавати менше значення своїй репутації, своїй популярності, своєму доброму імені та своїй доброчесності, чи не так? Коли ти займаєшся бізнесом, ти бачиш, як інші багатіють, обманюючи людей. Хоча такі гроші зароблені нечесним шляхом, ті люди стають дедалі багатшими. Коли ти бачиш усе, чим насолоджується їхня сім’я, ти засмучуєшся: «Ми обидва займаємося бізнесом, але вони розбагатіли. Чому у мене не виходить заробити багато грошей? Я так більше не можу, я мушу знайти спосіб заробити більше грошей». Після цього ти тільки й думаєш про те, як заробити своє багатство. Щойно ти відмовишся від переконання, що «гроші потрібно заробляти з совістю, нікого не обманюючи», тоді, керуючись власними інтересами, твій спосіб мислення поступово зміниться, як і принципи, що лежать в основі твоїх дій. Коли ти вперше обманюєш когось, ти відчуваєш докори сумління, і твоє серце каже тобі: «Щойно я це вчиню, це буде востаннє, коли я обдурю когось. Якщо завжди обманювати людей, прийде відплата!». Це функція людської совісті – змушувати тебе відчувати докори сумління і дорікати тобі, щоб обманювати когось тобі здавалося неприродним. Але після того, як ти успішно обманув когось, ти бачиш, що тепер у тебе є більше грошей, ніж було до того, і ти думаєш, що цей метод може бути для тебе дуже вигідним. Незважаючи на тупий біль у твоєму серці, тобі однаково хочеться привітати себе з успіхом, і ти почуваєшся деякою мірою задоволеним собою. Уперше ти схвалюєш свою власну поведінку, свої власні оманливі шляхи. Коли людина заражається цим шахрайством, це подібно до того, хто захоплюється азартними іграми і стає азартним гравцем. У своєму невіданні ти схвалюєш власну шахрайську поведінку та приймаєш її. Сам того не усвідомлюючи, ти приймаєш шахрайство як законну комерційну поведінку та найкорисніший засіб твого виживання та здобуття засобів до існування; ти думаєш, що, чинячи так, ти можеш швидко збагатитися. Це процес: спочатку люди не можуть прийняти такий тип поведінки та практику і зверхньо дивляться на нього. Потім вони самі починають експериментувати із цією поведінкою, пробуючи її по-своєму, і їхні серця починають поступово перетворюватися. Що це за перетворення? Це схвалення і визнання цієї тенденції, цієї ідеї, прищепленої тобі суспільною тенденцією. Не усвідомлюючи цього, якщо ти не обманюєш людей, ведучи з ними справи, ти відчуваєш, що тобі гірше; якщо ти не обманюєш людей, ти відчуваєш, ніби щось утратив. Без твого усвідомлення, такий обман стає твоєю душею, твоєю опорою і незамінним типом поведінки, що є принципом у твоєму житті. Після того, як людина прийняла таку поведінку й таке мислення, хіба це не призвело до змін у її серці? Твоє серце змінилося, тож чи змінилася й доброчесність? Чи змінилася твоя людська сутність? Чи змінилася твоя совість? Усе твоє єство, від твого серця до твоїх думок, зсередини й назовні, змінилося, і це якісна зміна. Ця зміна віддаляє тебе дедалі більше від Бога, і ти стаєш усе тісніше пов’язаним із сатаною; ти стаєш дедалі більше схожим на сатану, у результаті чого розбещення сатаною робить тебе демоном.

Дивлячись на ці суспільні тенденції, чи ти сказав би, що вони чинять великий вплив на людей? Чи вони мають глибокий шкідливий вплив на людей? Вони дійсно мають дуже глибокий шкідливий вплив на людей. Для розбещення яких аспектів людини сатана використовує кожну із цих тенденцій? Сатана головним чином розбещує людську совість, розсудливість, людську сутність, мораль і життєві перспективи. І хіба ці суспільні тенденції поступово не деградують і не розбещують людей? Сатана використовує ці суспільні тенденції, щоб крок за кроком заманювати людей у диявольське гніздо, щоб люди, потрапивши в полон суспільних тенденцій, несвідомо пропагували гроші й матеріальні бажання, нечестивість і насильство. Коли це проникає в серце людини, ким тоді така людина стає? Людина стає дияволом, сатаною! Чому? Тому що, яка психологічна схильність існує в серці людини? Що людина шанує? Людина починає насолоджуватися злостивістю та насильством, не проявляючи любові до краси чи добра, не кажучи вже про мир. Люди не бажають жити простим життям нормальної людської сутності, але натомість бажають насолоджуватися високим статусом і великим багатством, упиватися плотськими втіхами, не шкодуючи зусиль, щоб задовольнити власну плоть, без обмежень, без зобов’язань, які б утримували їх; інакше кажучи, робити все, що вони бажають. Отже, коли ти занурюєшся в подібні тенденції, чи можуть засвоєні тобою знання допомогти тобі звільнитися? Чи може твоє розуміння традиційної культури та забобонів допомогти тобі вийти із цього жахливого становища? Чи можуть традиційні норми моралі та церемонії, відомі людині, допомогти людям проявляти стриманість? Візьмемо, наприклад, «Бесіди й судження» та «Дао де цзін». Чи можуть вони допомогти людям витягнути ноги з трясовини цих злих тенденцій? Однозначно ні. Отже, людина стає дедалі злішою, гордовитішою, чванливішою, егоїстичнішою та зловмиснішою. Більше немає жодної прихильності між людьми, більше немає жодної любові між членами сім’ї, більше немає ніякого порозуміння між родичами й друзями; характерною рисою людських стосунків стало насильство. Кожна людина прагне використовувати насильницькі методи, живучи серед своїх побратимів; вони добувають свій щоденний хліб за допомогою насильства; вони завойовують свої посади й здобувають свої прибутки за допомогою насильства, і вони вдаються до насильницьких і злих методів, щоб робити все, чого вони бажають. Хіба така людська сутність не жахає? Це дійсно так: вони не тільки розіп’яли Бога, а й убили б усіх, хто слідує за Ним, бо людина надто нечестива. Почувши все, про що Я щойно говорив, чи не здається вам жахливим жити в цьому середовищі, у цьому світі та серед таких людей, посеред яких сатана розбещує людство? (Так.) Отже, ви коли-небудь відчували себе жалюгідними? Ви, мабуть, трохи маєте таке відчуття прямо зараз, чи не так? (Так.) Із вашої інтонації здається, що ви думаєте: «У сатани є так багато різних способів розбестити людину. Він використовує будь-яку можливість і знаходиться скрізь, куди б ми не подалися. Чи може й досі людина бути спасенною?». Чи може й досі людина бути спасенною? Чи може людина спасти саму себе? (Ні.) Чи може Нефритовий імператор спасати людей? Чи може Конфуцій спасати людей? Чи може Бодхісаттва Гуаньінь спасати людей? (Ні.) Тож хто може спасати людей? (Бог.) Деякі люди, однак, матимуть у своїх серцях такі запитання, як-от: «Сатана шкодить нам так дико, з такою шаленою несамовитістю, що в нас немає ні надії, ні будь-якої впевненості в тому, щоб прожити життя. Ми всі живемо в середовищі розбещення, і кожна окрема людина так чи інакше чинить опір Богу, і тепер наші серця впали так низько, як тільки можна. То де ж Бог у той час, коли сатана нас розбещує? Що робить Бог? Що б Бог не робив для нас, ми ніколи цього не відчуваємо!». Деякі люди неминуче відчувають себе пригніченими й дещо засмученими. Для вас це почуття дуже глибоке, тому що все, що Я говорив, мало на меті дати людям можливість поступово прийти до розуміння, дедалі більше відчувати, що в них немає надії, дедалі більше відчувати, що вони були залишені Богом. Але не турбуйтеся. Тема нашого сьогоднішнього спілкування «зло сатани» не є насправді нашою темою. Однак, щоб поговорити про сутність святості Божої, ми маємо спершу обговорити, як сатана розбещує людину, і зло сатани, щоб людям стало зрозуміліше, в якому стані зараз знаходиться людина. Одна із цілей такої розмови – дозволити людям пізнати зло сатани, а інша – дати їм можливість глибше зрозуміти, що таке справжня святість.

Хіба Я не говорив більш детально про те, що ми щойно обговорили, порівняно з минулим разом? Чи стало ваше розуміння тепер трохи глибшим? (Так.) Я знаю, що багато людей зараз очікує, що Я скажу, у чому саме полягає святість Бога, але, говорячи про святість Бога, Я спочатку розповім про вчинки Бога. Ви всі маєте уважно слухати. Згодом Я запитаю вас, чим саме є святість Бога. Я не скажу вам прямо, але натомість дозволю вам спробувати це зрозуміти; Я дам вам простір для того, щоб це зрозуміти. Якої ви думки про цей метод? (Погоджуємося з ним.) Тоді слухайте уважно, а Я продовжу.

Усвідомлення Божої святості на прикладі того, що Він робить із людиною

Щоразу, коли сатана розбещує людину або завдає їй непомірної шкоди, Бог не залишається осторонь, і Він також не відмахується і не закриває очі на тих, кого Він обрав. Бог із досконалою чіткістю розуміє все, що робить сатана. Що б не робив сатана, якій би тенденції він не давав поштовх, Бог знає все, що намагається зробити сатана, і Бог не відмовляється від тих, кого Він обрав. Натомість, не привертаючи жодної уваги, – таємно, безмовно, – Бог робить усе необхідне. Коли Бог починає працювати над кимось, коли Він когось обрав, Він нікому не оголошує цю звістку, зокрема й сатані, не кажучи вже про те, щоб робити будь-які широкі жести. Він просто дуже спокійно, дуже природно робить те, що необхідно. По-перше, Він вибирає для тебе сім’ю; твоє сімейне походження, твої батьки, твої предки – усе це Бог вирішує заздалегідь. Інакше кажучи, Бог не приймає цих рішень за примхою; радше Він розпочав цю роботу давно. Щойно Бог обрав для тебе сім’ю, Він обирає дату твого народження. Потім Бог спостерігає, як ти народжуєшся і з плачем з’являєшся на світ. Він спостерігає за твоїм народженням, спостерігає, як ти промовляєш свої перші слова, спостерігає, як ти спотикаєшся й дибаєш свої перші кроки, коли вчишся ходити. Спершу ти ступаєш один крок, потім інший – а тепер ти можеш бігати, стрибати, говорити й висловлювати свої почуття… У міру дорослішання людей погляд сатани залишається прикутим до кожного з них, неначе погляд тигра до його здобичі. Але, виконуючи Свою роботу, Бог ніколи не зазнавав жодних обмежень, спричинених людьми, подіями чи об’єктами, простором чи часом; Він робить те, що Йому слід робити, і те, що Він мусить. У процесі дорослішання ти можеш стикнутися з багатьма речами, які тобі не до душі, такими як хвороби й розчарування. Але коли ти йдеш цим шляхом, твоє життя і твоє майбутнє знаходяться цілком під Божою опікою. Бог дає тобі справжню гарантію на все твоє життя, бо Він прямо тут, поруч із тобою, охороняє тебе й піклується про тебе. Ти виростаєш, не підозрюючи цього. Ти починаєш контактувати з новим і пізнавати цей світ і це людство. Усе є свіжим і новим для тебе. Є дещо, чим тобі подобається займатися. Ти живеш у своїй власній людській сутності, ти живеш у власному просторі, і ти не маєш анінайменшого уявлення про існування Бога. Але Бог спостерігає за тобою на кожному кроці твого зростання, і спостерігає за тобою, коли ти робиш кожен великий крок уперед. Навіть коли ти набуваєш знання або вивчаєш науку, Бог ніколи не залишає тебе ні на крок. Ти нічим не відрізняєшся від інших людей у тому, що в процесі пізнання світу та взаємодії з ним ти встановив свої власні ідеали, у тебе є свої власні захоплення, інтереси, і ти також таїш високі амбіції. Ти часто розмірковуєш про своє власне майбутнє, часто створюючи ескізи того, як має виглядати твоє майбутнє. Однак що б не траплялося на цьому шляху, Бог чітко бачить, як усе воно відбувається. Можливо, ти сам забув своє власне минуле, але для Бога немає нікого, хто міг би зрозуміти тебе краще, ніж Він Сам. Ти живеш під пильним поглядом Бога, ростеш, дорослішаєш. У цей період найважливіше завдання Бога – це те, чого ніхто ніколи не бачить, те, чого ніхто не знає. Бог, звичайно ж, нікому про це не говорить. Отже, що ж це за найважливіша річ? Можна сказати, що це гарантія того, що Бог спасе людину. Це означає, що якщо Бог хоче спасти цю людину, Він має це зробити. Це завдання життєво важливе як для людини, так і для Бога. Ви знаєте, що це? Здається, у вас немає жодних відчуттів щодо цього завдання чи будь-якого уявлення про нього, тому Я розповім вам. Із моменту твого народження і до теперішнього часу Бог виконав над тобою велику роботу, але Він не дає тобі вичерпного звіту про все, що Він зробив. Бог не дав тобі про це дізнатися, і Сам також не розповів тобі. Однак для людства важливе все, що Він робить. Що стосується Бога, то це те, що Він мусить зробити. У Його серці є щось важливе, що Йому потрібно зробити, що набагато перевершує будь-що з цього. Тобто з моменту народження людини й до сьогоднішнього дня Бог мусить гарантувати її безпеку. Коли ви чуєте ці слова, вам може здатися, що ви їх не повністю розумієте. Ви можете запитати: «Чи є ця безпека настільки важливою?». Тож яким є буквальне значення слова «безпека»? Можливо, у вашому розумінні воно означає спокій або, можливо, у вашому розумінні воно означає ніколи не зазнавати жодного лиха чи катастрофи, жити добре, жити нормальним життям. Але у своїх серцях ви мусите знати, що це не так просто. Отже, чим саме є те, про що Я говорив, що Бог мусить робити? Що безпека означає для Бога? Чи справді це гарантія нормального значення слова «безпека»? Ні. То що ж саме робить Бог? Ця «безпека» означає, що тебе не поглине сатана. Це важливо? Не бути поглинутим сатаною – це стосується твоєї безпеки чи ні? Так, це стосується твоєї особистої безпеки, і не може бути нічого важливішого. Коли тебе поглинув сатана, твоя душа й твоя плоть більше не належать Богу. Бог більше не буде тебе спасати. Бог залишає душі й людей, яких поглинув сатана. Тому Я кажу, що найважливіше, що мусить робити Бог, – це гарантувати твою безпеку, гарантувати, що тебе не поглине сатана. Це дуже важливо, чи не так? Тож чому ви не можете відповісти? Здається, ніби ви не здатні відчути велику доброту Бога!

Бог робить набагато більше, окрім гарантування безпеки людей, гарантування того, що їх не поглине сатана. Він також робить велику підготовчу роботу, перш ніж обрати та спасти когось. По-перше, Бог проводить ретельну підготовку стосовно того, який у тебе буде характер, у якій сім’ї ти народишся, ким будуть твої батьки, скільки в тебе буде братів і сестер, і якими будуть ситуація, економічний стан і умови сім’ї, у якій ти народишся. Чи знаєте ви, у яких сім’ях народжується більшість обраних Богом людей? Чи це видатні сім’ї? Ми не можемо з упевненістю сказати, що серед них немає жодного, хто народився у видатних сім’ях. Можливо, деякі є, але їх дуже мало. Чи вони народжуються в сім’ях, які володіють винятковим багатством, у сім’ях мільярдерів або мультимільйонерів? Ні, вони майже ніколи не народжуються в таких сім’ях. Отже, яку сім’ю Бог влаштовує для більшості із цих людей? (Звичайні сім’ї.) Тож які сім’ї можна вважати «звичайними сім’ями»? До них належать сім’ї працівників, тобто ті, прожиток яких залежить від заробітної плати, які можуть дозволити собі предмети першої необхідності й не є надмірно забезпеченими; до них також належать фермерські сім’ї. Фермери покладаються на посів сільськогосподарських культур для забезпечення харчування, у них є збіжжя та одяг, і вони не голодують і не мерзнуть. Крім того, є сім’ї, які мають свою невелику справу, і є сім’ї, де батьки – інтелектуали, і їх також можна вважати звичайними сім’ями. Окрім того, деякі батьки є офісними працівниками або дрібними державними чиновниками, і їх також не можна вважати такими, що належать до видатних сімей. Більшість із них народжується у звичайних сім’ях, і все це влаштовано Богом. Тобто, перш за все, це середовище, у якому ти живеш, не є сім’єю зі значними статками, як люди можуть собі уявити, і ця сім’я обрана тобі Богом, і більшість людей житиме в рамках такої сім’ї. А як щодо соціального стану? Економічні умови більшості батьків є середніми, і вони не мають високого соціального статусу: для них добре вже просто мати роботу. Чи є серед них губернатори? Або президенти країн? Ні, правда ж? У кращому випадку це такі люди, як керівники або власники малого бізнесу. Їхній соціальний статус посередній, а їхні економічні умови середні. Іншим фактором є середовище проживання сім’ї. Перш за все, серед цих сімей немає батьків, які б явно вплинули на те, щоб їхні діти ступили на шлях ворожіння та віщування; дуже мало хто займається таким. Більшість батьків – цілком нормальні люди. Водночас, коли Бог обирає людей, Він створює для них таке середовище, яке дуже корисне для Його роботи спасіння людей. На перший погляд здається, що Бог не зробив для людини нічого особливо приголомшливого; Він просто тихо й таємно продовжує робити все те, що Він робить, смиренно й безмовно. Але насправді все, що робить Бог, Він робить для того, щоб закласти основу для твого спасіння, підготувати дорогу попереду й усі необхідні умови для твого спасіння. Потім Бог повертає кожну людину до Себе, кожного в певний час: саме тоді ти чуєш голос Бога; саме тоді ти постаєш перед Ним. На той час, коли це відбувається, деякі люди вже самі стали батьками, а інші все ще є чиїмись дітьми. Інакше кажучи, деякі люди одружилися й народили дітей, а деякі досі самотні та ще не створили власних сімей. Але незалежно від ситуації людини, Бог уже встановив час, коли тебе буде обрано й коли Його Євангеліє та слова досягнуть тебе. Бог установив обставини, визначив певну людину або певний контекст, через який Євангеліє буде передано тобі, щоб ти міг почути слова Божі. Бог уже приготував для тебе всі необхідні умови. У такий спосіб, хоча людина й не усвідомлює, що це відбувається, вона постає перед Ним і повертається в Божу сім’ю. Людина також несвідомо йде за Богом і входить у кожен етап Його роботи, входячи в кожен етап Божого способу роботи, який Він приготував для людини. Які способи Бог використовує, коли Він щось робить для людини в цей час? По-перше, абсолютний мінімум – це турбота й захист, якими користується людина. Окрім цього, Бог організовує різних людей, події та об’єкти так, щоб через них людина могла бачити Його існування і Його вчинки. Наприклад, деякі люди вірять у Бога, тому що хтось у їхній родині хворий. Коли інші проповідують їм Євангеліє, вони починають вірити в Бога, і ця віра в Бога виникає через ситуацію, що склалася. Тож хто влаштував цю ситуацію? (Бог.) Через цю хворобу є сім’ї, де всі віруючі, у той час як є інші, де вірять лише кілька членів родини. На перший погляд може здатися, що хтось у вашій сім’ї хворий, але насправді цей стан даровано тобі для того, щоб ти міг постати перед Богом, це Божа доброта. Оскільки сімейне життя для деяких людей важке, і вони не можуть знайти спокій, може з’явитися випадкова можливість: хтось сповіщає їм Євангеліє й каже: «Вір у Господа Ісуса, і матимеш мир». Отож, самі того не підозрюючи, вони приходять до віри в Бога за абсолютно природних обставин, тож хіба це не свого роду умова? І чи є милістю, дарованою їм Богом, той факт, що в їхній родині немає миру? Є також дехто, хто приходить до віри в Бога з інших причин. Існують різні причини та різні способи приходу до віри, але незалежно від того, з якої причини ви починаєте вірити в Нього, усе це насправді влаштовано й скеровано Богом. Спочатку Бог використовує різні способи, щоб обрати тебе й привести тебе у Свою сім’ю. Це благодать, яку Бог дарує абсолютно кожній людині.

На нинішній стадії Божої роботи в ці останні дні Він уже не просто дарує людині благодать і благословення, як робив це раніше, і не вмовляє людину рухатися вперед. Що побачила людина на цій стадії роботи з усіх аспектів Божої роботи, які вона пережила на власному досвіді? Людина побачила Божу любов, Божий суд і кару. Протягом цього періоду часу Бог забезпечує, підтримує, освітлює і спрямовує людину, тому людина поступово приходить до розуміння Його намірів, до розуміння слів, які Він говорить, та істини, яку Він дарує людині. Коли людина буде слабкою, коли вона буде пригніченою, коли їй буде нікуди звернутися, Бог використовуватиме Свої слова, щоб втішати, давати поради й підбадьорювати людину, щоб її слабкий духовний стан міг поступово міцнішати, ставати більш позитивно налаштованим і готовим до співпраці з Богом. Але коли людина не підкоряється Богу або чинить Йому опір, або коли людина розкриває свою зіпсованість, Бог не проявить милосердя, караючи й дисциплінуючи людину. Однак Бог виявить толерантність і терпіння до людської дурості, необізнаності, слабкості та незрілості. Отже, завдяки всій роботі, яку Бог робить для людини, людина поступово дозріває, зростає та приходить до розуміння Божих намірів, приходить до пізнання певних істин, до знання того, що є позитивним, а що негативним, до знання того, що таке зло й темрява. Бог не дотримується єдиного підходу – завжди карати й дисциплінувати людину, але й не завжди проявляє терпимість і терпіння. Радше Він забезпечує кожну людину по-різному на різних етапах її життя та відповідно до її духовного стану й духовного рівня. Він багато робить для людини, та ще й дорогою ціною; людина нічого не бачить ні з того, що Він робить, ні ціни, але на практиці все, що Він робить, справді здійснюється для кожної окремої людини. Божа любов практична: завдяки Божій благодаті людина уникає однієї катастрофи за іншою, і весь час Бог знову й знову виявляє толерантність до людських слабкостей. Суд і кара Божі дають людям можливість поступово пізнати зіпсованість і сатанинську сутність людства. Те, що дає Бог, Його просвітління людини і Його керівництво – усе це дозволяє людству дедалі більше пізнавати суть істини й дедалі більше розуміти, що потрібно людям, якою дорогою їм варто йти, заради чого вони живуть, у чому цінність і сенс їхнього життя і як іти дорогою вперед. Усе це, що робить Бог, є невіддільним від Його єдиної початкової мети. У чому ж тоді полягає ця мета? Чому Бог використовує ці методи для виконання Своєї роботи над людиною? Якого результату Він хоче досягти? Інакше кажучи, що Він хоче бачити в людині? Що Він хоче здобути від людини? Бог хоче бачити, що серце людини може бути відроджене. Ці методи, які Він використовує для роботи з людиною, є постійним зусиллям пробудити серце людини, пробудити дух людини, дати людині можливість зрозуміти, звідки вона походить, хто направляє, підтримує та забезпечує її, і хто дає людині можливість жити аж до сьогоднішнього дня; ці методи становлять засіб, що дозволяє людині зрозуміти, хто є Творець, кому їй слід поклонятися, яким шляхом вона мусить іти та яким чином людина має постати перед Богом; це засіб для поступового оживлення серця людини, щоб людина пізнала серце Бога, розуміла серце Бога, а також осягнула велику турботу та думку, що лежать в основі роботи Бога, спрямованої на спасіння людини. Коли серце людини відроджується, людина більше не бажає жити з виродженим, зіпсованим характером, а натомість бажає шукати істину, щоб задовольнити Бога. Коли серце людини пробуджене, тоді людина здатна повністю відірватися від сатани. Сатана більше не завдасть їй шкоди, він більше не контролюватиме та не обдурюватиме її. Натомість людина може активно співпрацювати в Божій роботі та Його словах, щоб задовольнити серце Бога, у такий спосіб досягаючи страху Божого та втікаючи від злого. Це початкова мета Божої роботи.

Дискусія про зло сатани, яку ми щойно провели, змушує всіх вважати, ніби людина живе серед великого нещастя і ніби життя людини оточене негараздами. Але тепер, коли Я говорю про святість Бога й роботу, яку Він виконує над людиною, як це змушує вас почуватися? (Дуже щасливими.) Тепер ми можемо бачити: усе, що робить Бог, усе, що Він копітко влаштовує для людини, є бездоганним. Усе, що робить Бог, є безпомилковим, а це означає, що воно бездоганне й не потребує виправлення, поради чи будь-яких коректив із чийогось боку. Усе, що Бог робить для кожної людини, не підлягає сумніву; Він веде кожного за руку, піклується про тебе кожної миті, що минає, і жодного разу не покидав тебе. Оскільки люди зростають у такому середовищі та з такими передумовами, чи могли б ми сказати, що люди насправді ростуть на долоні Божій? (Так.) Отже, чи у вас і зараз досі є відчуття втрати? Чи хтось досі відчуває себе пригніченим? Чи відчуває хто-небудь, що Бог полишив людство? (Ні.) То що ж саме тоді робить Бог? (Він продовжує охороняти людство.) Величні намір і турбота, які Бог вкладає у все, що Він робить, не підлягають сумніву. Більше того, виконуючи Свою роботу, Він завжди робить це беззастережно. Він ніколи не вимагав, щоб будь-хто з вас знав ціну, яку Він платить за тебе, щоб ти відчував глибоку вдячність Йому. Чи вимагав Бог коли-небудь цього від тебе? (Ні.) Протягом довгого людського життя майже кожна людина потрапляє в багато небезпечних ситуацій і стикається з багатьма спокусами. Це тому, що сатана стоїть поруч із тобою, його погляд постійно спрямований на тебе. Коли з тобою трапляється лихо, сатана цим насолоджується; коли в тебе стаються нещастя, коли в тебе все йде не так, коли ти заплутуєшся в павутині сатани, він отримує від цього величезне задоволення. Що ж до того, що робить Бог, то Він захищає тебе кожної миті, що минає, відводячи тебе від одного нещастя за іншим і від одного лиха за іншим. Ось чому я кажу, що все, що в людини є: мир і радість, благословення та особиста безпека, насправді знаходиться під контролем Бога; Він керує долею кожної людини та вирішує її. Але чи є у Бога завищене уявлення про Своє становище, як кажуть деякі люди? Чи Бог проголошує тобі: «Я – найвеличніший з усіх. Саме Я керую вами. Ви маєте благати Мене про милість, а непослух буде покараний смертю»? Чи Бог коли-небудь погрожував людству в такий спосіб? (Ні.) Чи говорив Він коли-небудь: «Людство розбещене, тому не має значення, як Я до нього ставлюся, і з ним можна поводитися як завгодно; Мені не потрібно вживати задля нього жодних розумних заходів»? Чи думає Бог отак? Чи діяв Бог коли-небудь у такий спосіб? (Ні.) Навпаки, Боже ставлення до кожної людини є серйозним і відповідальним. Він ставиться до тебе навіть більш відповідально, ніж ти сам ставишся до себе. Хіба це не так? Бог не говорить даремно; і Він також не хизується Своїм високим становищем та не вдається до легковажного обману людей. Натомість Він чесно й безмовно робить те, що Йому Самому потрібно робити. Це приносить людині благословення, мир і радість. Це мирно та щасливо приводить людину перед Божі очі та в Його сім’ю; потім людина живе перед Богом і приймає Боже спасіння з нормальним розумом і мисленням. Отже, чи був Бог коли-небудь дволиким стосовно людини у Своїй роботі? Чи виявляв Він коли-небудь неправдиву доброту, спочатку обдуривши людину кількома приємностями, а потім повернувшись до неї спиною? (Ні.) Чи говорив Бог коли-небудь одне, а потім робив інше? Чи давав Бог коли-небудь порожні обіцянки та хвалився, кажучи людям, що Він може щось зробити для них чи допомогти зробити для них щось інше, а потім зникав? (Ні.) У Бозі немає обману, немає неправди. Бог вірний, і Він істинний у всьому, що Він робить. Він єдиний, на кого люди можуть розраховувати; Він Бог, якому люди можуть довірити своє життя і все, що вони мають. Оскільки в Бозі немає обману, чи можемо ми сказати, що Бог найщиріший? (Так.) Звичайно, що можемо! Хоча слово «щирий» занадто слабке, занадто людське у разі його застосування до Бога, яке ще слово ми можемо використати? Це межі людської мови. Хоча дещо недоречно називати Бога «щирим», проте ми поки що використовуватимемо це слово. Бог вірний і щирий. Отже, коли ми говоримо про ці аспекти, що ми маємо на увазі? Чи маємо ми на увазі відмінності між Богом і людиною та відмінності між Богом і сатаною? Так, ми могли б так сказати. Це тому, що людина не може побачити анінайменшого сліду зіпсованого характеру сатани в Бозі. Чи маю Я рацію, коли це кажу? Амінь? (Амінь!) Ніщо зі злого характеру сатани не виявляється в Бозі. Усе, що Бог робить і виявляє, є цілковито сприятливим і допомагає людині, цілком робиться для того, щоб забезпечити людину, є сповненим життя і дає людині дорогу, якою слід іти, і напрямок, який потрібно вибрати. Бог не зіпсований, і, більше того, дивлячись зараз на все, що робить Бог, чи ми можемо сказати, що Бог святий? Оскільки Бог не має ні розбещеного характеру людства, ні чогось подібного до сатанинської сутності розбещеного людства, із цієї точки зору ми повністю можемо сказати, що Бог святий. Бог не проявляє жодної зіпсованості, і водночас, коли Бог діє, Він відкриває Свою власну сутність, що повністю підтверджує, що Сам Бог Святий. Ви це бачите? Щоб пізнати святу сутність Бога, наразі розгляньмо ці два аспекти: по-перше, у Бозі немає й сліду зіпсованого характеру, а по-друге, суть Божої роботи над людиною дає людині можливість побачити власну сутність Бога, і ця сутність цілковито позитивна. Бо все, що приносить людині кожна частина Божої роботи, є позитивним. Передусім Бог вимагає, щоб людина була чесною – хіба це не щось позитивне? Бог дає людині мудрість – хіба це не щось позитивне? Бог робить людину здатною розрізняти добро й зло – хіба це не щось позитивне? Він дає людині можливість зрозуміти сенс і цінність людського життя – хіба це не щось позитивне? Він дозволяє людині бачити суть людей, подій і об’єктів відповідно до істини – хіба це не щось позитивне? Так і є. І наслідком усього цього є те, що людина більше не обдурена сатаною, більше не зазнає постійної шкоди чи контролю з боку сатани. Інакше кажучи, це дозволяє людям повністю звільнитися від розбещення сатани, а отже, поступово йти шляхом страху Бога й утікання від злого. Як далеко ви пройшли цим шляхом станом на зараз? Важко сказати, чи не так? Але принаймні, чи є у вас тепер початкове розуміння того, як сатана розбещує людину, що є злим, а що – негативним? Зараз ви принаймні йдете правильним шляхом у житті. Чи можна це сказати з упевненістю? Так, цілком.

В аспекті святості Бога є дещо, про що слід поспілкуватися. Зважаючи на все, що ви почули й отримали, хто з вас може сказати, що таке святість Бога? Про що йде мова, коли Я говорю про святість Бога? Задумайтесь про це на мить. Чи є святість Бога Його правдивістю? Чи є святість Бога Його вірністю? Чи є святість Бога Його самовідданістю? Чи це Його смирення? Його любов до людей? Бог щедро дарує людині істину й життя – чи це Його святість? Так воно і є, усі ці перераховані аспекти. Усе те, що виявляє Бог, є унікальним, цього не існує в розбещеній людській сутності і цього не можна побачити в людській сутності. Анінайменшого сліду цього не можна побачити ні в процесі розбещення сатаною людини, ні в розбещеному характері сатани, ні в сутності або природі сатани. Усе, Ким є Бог і чим Він володіє, є унікальним; тільки Сам Бог має таку сутність і володіє нею. Чи бачив хтось із вас серед людства будь-кого настільки ж святого, як Я щойно описав на цьому етапі нашої дискусії? (Ні.) Отже, чи є хтось настільки святий серед ідолів, відомих чи величних людей, яким ви поклоняєтесь? (Ні.) Отже, коли ми говоримо, що святість Бога унікальна, чи це перебільшення? Однозначно ні. Окрім того, свята унікальність Бога також має практичну сторону. Чи існує якась розбіжність між святістю, про яку Я зараз говорю, і святістю, про яку ви раніше думали та яку уявляли? (Так.) Між ними – дуже велика розбіжність. Що люди часто мають на увазі, коли говорять про святість? (Деякі зовнішні прояви поведінки.) Коли люди кажуть, що поведінка чи щось інше є святими, вони говорять це лише тому, що вважають це чистим чи приємним для органів чуття. Однак у цьому незмінно відсутня реальна сутність святості – таким є аспект цього вчення. Окрім цього, що мається на увазі під практичним аспектом святості, який люди уявляють у своїй свідомості? Це здебільшого те, що вони собі уявляють, чи те, про що вони судять? Наприклад, деякі буддисти йдуть із життя під час практики, відходять, коли сплять сидячи. Деякі люди кажуть, що вони стали святими й полетіли на небо. Це також плід уяви. Крім того, інші вважають, що фея, яка спускається з неба, є святою. Насправді, поняття, яке люди вкладають у слово «святий», завжди було просто свого роду порожньою фантазією й теорією, що не має жодного реального змісту і, до того ж, не має нічого спільного із сутністю святості. Сутність святості – це справжня любов, і навіть більше того – це сутність істини, праведності й світла. Слово «святий» правильно вживати тільки стосовно Бога; ніщо в творінні не гідне називатися «святим». Людина мусить це зрозуміти. Відтепер ми застосовуватимемо слово «святий» лише до Бога. Чи це доречно? (Так, доречно.)

Хитрощі, до яких удається сатана для розбещення людини

Тепер повернімося до розмови про те, які засоби використовує сатана, щоб розбещувати людину. Ми щойно говорили про різні способи, у які Бог працює над людиною, і які кожен із вас може випробувати на власному досвіді, тому Я не говоритиму занадто докладно. Але вам у ваших серцях, можливо, незрозуміло, які хитрості та стратегії використовує сатана, щоб розбещувати людину, або принаймні у вас немає конкретного розуміння їх. Чи було б корисно, якби Я знову про це поговорив? Ви хочете про це дізнатися? Можливо, хтось із вас запитає: «Навіщо знову говорити про сатану? Коли згадують сатану, ми починаємо злитися, і коли ми чуємо його ім’я, ми всім своїм єством відчуваємо занепокоєння». Незалежно від того, наскільки вам це неприємно, ви повинні дивитися фактам у вічі. Необхідно прямо говорити такі речі й роз’яснювати їх, щоб людина їх розуміла; в іншому разі вона не може по-справжньому звільнитися від впливу сатани.

Раніше ми обговорювали п’ять способів, у які сатана розбещує людину, включно з хитрощами сатани. Способи, у які сатана розбещує людину, – це лише поверхневий шар; більш підступними є хитрощі, що ховаються під цією поверхнею, за допомогою яких сатана досягає своїх цілей. Що це за хитрощі? Будь ласка, підсумуйте їх. (Він обманює, спокушає й примушує.) Що більше цих хитрощів ви перераховуєте, то більше ви наближаєтеся. Схоже, що сатана завдав вам глибокої шкоди, і у вас сильні почуття із цього приводу. (Він також використовує показну риторику. Він впливає на людей і насильно захоплює їх.) Примусове захоплення – таке залишає особливо глибокий слід. Люди бояться примусового захоплення сатаною. Чи є ще якісь хитрощі? (Він жорстоко шкодить людям, робить погрози та привабливі пропозиції, а також бреше.) Брехня – це один із методів у його арсеналі. Сатана бреше, щоб обдурити тебе. Якою є природа брехні? Хіба брехня не те саме, що обман? Мета брехні насправді полягає в тому, щоб обдурити тебе. Чи є якісь інші хитрощі? Розкажіть Мені про всі відомі вам хитрощі сатани. (Він спокушає, шкодить, засліплює й обманює.) Більшість із вас має однакові думки щодо цього обману. Що ще? (Він контролює людину, хапає, тероризує її й заважає людині вірити в Бога.) Я знаю загальне значення того, що ви кажете Мені, і це добре. Ви всі знаєте дещо про це, тому давайте зараз підсумуємо ці хитрощі.

Шість основних хитрощів, які сатана використовує, щоб розбещувати людину

Перша – це контроль і примус. Тобто сатана зробить усе можливе, щоб установити контроль над твоїм серцем. Що означає «примус»? Це означає використання тактики погроз та силового впливу, щоб змусити тебе підкоритися йому, примушуючи тебе думати про наслідки в разі твоєї непокори. Ти боїшся й не наважуєшся кинути йому виклик, тому коришся йому.

Друга – це обман і крутійство. Що передбачає «обман і крутійство»? Сатана придумує якісь історії та бреше, обманом змушуючи тебе повірити в них. Він ніколи не говорить тобі, що людину створив Бог, але й не говорить прямо, що тебе не створив Бог. Він взагалі не використовує слово «Бог», а натомість вживає щось інше, щоб у такий спосіб обдурити тебе, щоб ти в принципі не мав уявлення про існування Бога. Звичайно, ця «хитрість» включає в себе не лише цей аспект, а й багато інших.

Третя – це насильницьке прищеплення вчення. Яке вчення насильно прищеплюють людям? Чи здійснюється насильницьке прищеплення вчення за вибором людини? Чи робиться це за згодою людини? Однозначно ні. Навіть якщо ти не даєш свою згоду, ти нічого не можеш із цим вдіяти. Коли ти не усвідомлюєш цього, сатана вселяє в тебе вчення, прищеплюючи тобі своє мислення, свої правила життя й свою сутність.

Четверта – це залякування та розважання. Тобто сатана використовує різні хитрощі, щоб змусити тебе прийняти його, слідувати за ним і працювати, прислужуючи йому. Він зробить усе, щоб досягти своїх цілей. Іноді він робить тобі невеликі послуги, у той же час спокушаючи тебе на вчинення гріха. Якщо ти не слідуватимеш за ним, він змусить тебе страждати й покарає тебе, а також використовуватиме різні способи для нападу та вчинення змови проти тебе.

П’ята – це введення в оману й параліч. «Введення в оману й параліч» – це коли сатана вселяє людям якісь солодкі слова та ідеї, які узгоджуються з їхніми уявленнями й здаються правдоподібними, щоб створити враження, ніби він піклується про плотське становище людей, про їхнє життя та майбутнє, коли насправді його єдина мета – обдурити тебе. Потім він паралізує тебе так, що ти не знаєш, що правильно, а що неправильно, тож ти мимоволі піддаєшся на обман і в такий спосіб потрапляєш під його контроль.

Шоста – це руйнування тіла й розуму. Яку частину людини знищує сатана? Сатана знищує твій розум, роблячи тебе безсилим чинити опір, а це означає, що поступово твоє серце повертається до сатани всупереч тобі самому. Він прищеплює тобі це щодня, кожного дня використовуючи ці ідеї та культури, щоб впливати на тебе й виховувати тебе, поступово підриваючи твою волю, так що в кінцевому підсумку ти більше не хочеш бути хорошою людиною, ти більше не бажаєш відстоювати те, що ти називаєш «праведністю». Без твого відома в тебе більше немає сили волі, щоб плисти проти течії, натомість ти пливеш за нею. «Руйнування» означає, що сатана мучить людей так сильно, що вони стають тінями самих себе, більше не будучи людьми. Саме тоді сатана завдає удару, захоплюючи й пожираючи їх.

Кожна із цих хитрощів, які сатана використовує, щоб розбещувати людину, робить людину безсилою чинити опір; будь-яка з них може бути смертельною для людини. Інакше кажучи, будь-що, що робить сатана, і будь-які хитрощі, які він використовує, можуть спричинити твоє виродження, привести тебе під контроль сатани й занапастити тебе в трясовині зла й гріха. Такими є хитрощі, які використовує сатана, щоб розбестити людину.

Ми можемо сказати, що сатана злий, але для підтвердження цих слів ми однаково маємо подивитися на те, якими є наслідки розбещення людини сатаною та які характери й сутності воно породжує в людині. Ви всі про це щось знаєте, тому прошу вас висловлювати свої думки. Які наслідки розбещення людей сатаною? Які розбещені характери вони висловлюють і розкривають? (Гордовитість і зарозумілість, егоїзм і підлість, нечесність і брехливість, підступність і злостивість, а також повна відсутність людської сутності.) Загалом, ми можемо сказати, що в них немає людської сутності. Тепер дозвольте іншим братам і сестрам висловитися. (Після того, як сатана розбестив людину, вона, як правило, стає гордовитою й самовдоволеною, зарозумілою й самовпевненою, жадібною та егоїстичною. Я вважаю, що це найсерйозніші проблеми.) (Після того, як сатана розбестив людину, вона не зупиняється ні перед чим, щоб здобувати матеріальні цінності й багатство. І вона навіть стає ворожою Богові, чинить опір Богу, не підкоряється Богу і втрачає сумління й розважливість, якими має володіти людина.) Те, що ви сказали, у своїй основі те ж саме, хоча й із деякими незначними відмінностями; дехто з вас просто додав більше дрібних деталей. Отже, найбільше в розбещеному людстві виділяються гордовитість, брехливість, злостивість і егоїзм. Однак ви всі пропустили одне й те ж. У людей немає сумління, вони втратили розважливість і не володіють людською сутністю – але є ще одна дуже важлива річ, про яку ви не згадали, а саме: «зрада». Кінцевим наслідком цих характерів, які є в будь-якої людини після того, як її було розбещено сатаною, є зрада людиною Бога. Незалежно від того, що Бог говорить людям або яку роботу Він виконує над ними, вони не прислухаються до того, що, як їм відомо, є істиною. Тобто вони більше не визнають Бога й зраджують Його; це наслідок розбещення людини сатаною. Такий наслідок однаковий для всіх розбещених характерів людини. Серед способів, які сатана використовує для розбещення людини, – знання, які люди здобувають, наука, яку вони знають, їхнє розуміння забобонів і традиційних культур, а також суспільних тенденцій – чи є будь-який спосіб, за допомогою якого людина може визначити, що є праведним, а що – неправедним? Чи є щось, що може допомогти людині дізнатися, що святе, а що зле? Чи існують стандарти, на основі яких це можна виміряти? (Ні.) Немає жодних стандартів і жодного підґрунтя, яке могло б допомогти людині. Незважаючи на те, що люди можуть знати слово «святий», немає нікого, хто насправді знає, що воно означає. Тож чи може те, що сатана приносить людині, допомогти їй пізнати істину? Чи може воно допомогти людині жити, маючи більше людської сутності? Чи може воно допомогти людині жити так, щоб вона могла більше поклонятися Богу? (Ні.) Очевидно, що воно не може допомогти людині поклонятися Богу або розуміти істину, так само як і не може допомогти людині пізнати, що таке святість і зло. І навпаки, людина дедалі більше вироджується, все далі й далі віддаляючись від Бога. Ось чому ми говоримо, що сатана злий. Проаналізувавши такий обсяг злої сутності сатани, чи ви побачили будь-який елемент святості в сатані, у його сутності або у вашому розумінні його сутності? (Ні.) Це точно. Отже, чи ви бачили якийсь аспект сутності сатани, який має якусь схожість із Богом? (Ні.) Чи має будь-який прояв сатани яку-небудь схожість із Богом? (Ні.) Отже, тепер я хочу попросити вас: опишіть власними словами, що саме є святістю Бога. Перш за все, у зв’язку з чим сказані слова «святість Божа»? Чи вони сказані у зв’язку з сутністю Бога? Або вони сказані у зв’язку з якимось аспектом Його характеру? (Вони сказані у зв’язку з сутністю Бога.) Ми повинні чітко визначити основу для підходу до нашої бажаної теми. Ці слова сказані у зв’язку з сутністю Бога. Перш за все, ми використовували зло сатани як тло для сутності Бога, тож чи ви бачили щось від сутності сатани в Бозі? А як щодо будь-якої людської сутності? (Ні, не бачили. Бог не гордовитий, не егоїстичний і не зраджує, і з цього ми бачимо, як виявляється свята сутність Бога.) Чи можна ще щось додати? (У Бога немає й сліду розбещеного характеру сатани. Те, що має сатана, є абсолютно негативним, тоді як те, що має Бог, – усе тільки позитивне. Ми можемо бачити, що Бог завжди був на нашому боці, пильнуючи за нами й захищаючи нас, із того часу, коли ми були дуже маленькими, впродовж усього нашого життя й до сьогодні, і особливо коли ми були розгублені та збиті зі шляху. У Бозі немає ні обману, ні ошуканства. Він говорить чітко й прямо, і це також справжня сутність Бога.) Дуже добре! (Ми не бачимо в Бозі ні зіпсованого характеру сатани, ні дволикості, ні хвастощів, ні порожніх обіцянок, ні обману. Бог – єдиний, у кого людина може вірити. Бог вірний і щирий. Із Божої роботи ми бачимо, що Бог говорить людям бути чесними, дає їм мудрість, робить їх здатними відрізняти добро від зла й бути проникливими в розпізнанні різних людей, подій та об’єктів. У цьому ми можемо бачити Божу святість.) Ви закінчили? Ви задоволені тим, що ви сказали? Скільки розуміння Бога насправді є у ваших серцях? І наскільки ви осягаєте святість Божу? Я знаю, що кожен із вас має у своєму серці певний рівень проникливого розуміння, тому що кожна людина може відчувати Божу роботу над собою, і різною мірою вона багато чого отримує від Бога: благодать і благословення, просвітління та освічення, Божий суд та кару, і завдяки цьому людина здобуває деяке просте розуміння сутності Бога.

Хоча святість Бога, яку ми обговорюємо сьогодні, може здатися дивною для більшості людей, незалежно від цього, ми щойно розпочали розгляд цієї теми, і, йдучи дорогою, що пролягла перед вами, ви здобудете глибше розуміння. Це вимагає від вас поступового відчуття та розуміння на основі власного досвіду. Наразі вашому розумінню сутності Бога, що ґрунтується на сприйнятті, досі потрібен тривалий період часу, щоб дізнатися, підтвердити, відчути й пережити її на власному досвіді, доки одного разу ви не знатимете в самому своєму серці, що «святість Бога» означає, що Божа сутність досконала, що Божа любов безкорислива, усе, що Бог дає людині, безкорисливе, і ви дізнаєтеся, що Божа святість незаплямована й бездоганна. Ці аспекти Божої сутності – не просто слова, які Він використовує, щоб хизуватися Своїм статусом, радше Бог використовує Свою сутність, щоб ставитися до кожної людини з тихою щирістю. Інакше кажучи, сутність Бога не порожня; вона не є теоретичною чи заснованою на вченні, і, звичайно ж, вона не є своєрідним знанням. Це не своєрідна освіта для людини; натомість це справжнє одкровення про власні дії Бога й розкрита сутність того, Хто є Бог і чим Він володіє. Людина мусить знати цю сутність і осягати її, тому що все, що робить Бог, і кожне сказане Ним слово має величезну цінність і величезне значення для кожної окремої людини. Коли ти прийдеш до розуміння святості Бога, тоді ти зможеш дійсно повірити в Бога; коли ти прийдеш до розуміння святості Бога, ти зможеш дійсно усвідомити справжнє значення слів «Сам Бог, унікальний». Ти більше не будеш фантазувати, думаючи, що є інші шляхи, які ти міг би обрати, окрім цього, і ти більше не будеш готовий зрадити все, що Бог влаштував для тебе. Оскільки сутність Бога свята, це означає, що тільки через Бога ти можеш іти по житті праведним шляхом світла; тільки через Бога ти можеш пізнати сенс життя; тільки через Бога ти можеш утілювати справжню людську сутність у життя й одночасно володіти істиною та знати її. Тільки через Бога ти можеш отримати життя від істини. Тільки Сам Бог може допомогти тобі втікати від злого й визволити тебе від шкоди й контролю з боку сатани. Окрім Бога, ніхто й ніщо не може спасти тебе від моря страждань, щоб ти більше не страждав. Це визначається сутністю Бога. Тільки Сам Бог спасає тебе так самовіддано; тільки Бог у кінцевому підсумку несе відповідальність за твоє майбутнє, за твою долю й за твоє життя, і Він усе влаштовує для тебе. Це те, чого не може досягти ніщо створене або нестворене. Оскільки ніщо створене чи нестворене не має сутності, подібної до сутності Бога, жодна людина чи об’єкт не здатні спасти або вести тебе. У цьому важливість Божої сутності для людини. Можливо, ви відчуваєте, що ці слова, які Я сказав, у принципі, можуть трохи допомогти. Але якщо ти шукаєш істину, якщо ти любиш істину, тоді ти відчуєш на власному досвіді, як ці слова не тільки змінять твою долю, але, окрім того, вони виведуть тебе на правильний шлях людського життя. Ти це розумієш, чи не так? Отже, чи є у вас зараз якийсь інтерес до пізнання сутності Бога? (Так.) Приємно знати, що ви зацікавлені. Сьогодні на цьому ми закінчимо нашу тему спілкування про пізнання святості Бога.

*　　　　*　　　　*

Я хотів би поговорити з вами про те, що ви зробили на початку нашого сьогоднішнього зібрання, що Мене здивувало. Можливо, дехто з вас плекав почуття вдячності, можливо, ви відчували вдячність, і тому ваша емоція викликала відповідну дію. Те, що ви зробили, не є чимось, за що потрібно дорікати; воно ані правильне, ані неправильне. Але Я хотів би, щоб ви дещо зрозуміли. Що саме Я хочу, щоб ви зрозуміли? По-перше, я хотів би запитати вас про те, що ви щойно зробили. Чи було це падінням ниць або схилянням колін із метою поклоніння? Хтось може мені сказати? (Ми вважаємо, що це було падіння ниць.) Ви гадаєте, що це було падіння ниць, тож яким тоді є значення падіння ниць? (Поклоніння.) Тоді що таке схиляння колін задля поклоніння? Я не спілкувався з вами про це раніше, але сьогодні я відчуваю, що це потрібно зробити. Чи падаєте ви ниць на своїх звичайних зібраннях? (Ні.) Чи падаєте ви ниць, коли вимовляєте свої молитви? (Так.) Чи падаєте ви ниць кожен раз, коли молитеся, якщо дозволяє ситуація? (Так.) Це добре. Але Я хотів би, щоб ви зрозуміли сьогодні, що Бог приймає колінопреклоніння лише двох типів людей. Нам не потрібно звірятися з Біблією або вчинками й поведінкою будь-яких духовних діячів. Натомість, тут і зараз, Я скажу вам дещо правдиве. По-перше, падіння ниць і схиляння колін для поклоніння – це не одне й те ж. Чому Бог приймає колінопреклоніння тих, хто падає ниць? Тому що Бог кличе когось до Себе й закликає цю людину прийняти Боже доручення, тому Бог дозволяє їй упасти ниць перед Ним. Це перший тип людей. Другий тип – це схиляння колін задля поклоніння того, хто боїться Бога та втікає від злого. Є тільки ці два типи людей. Отже, до якого типу належите ви? Чи ви можете сказати? Це істина, хоча це може трохи зачепити ваші почуття. Про те, що люди стають на коліна під час молитви нічого говорити – це правильно й так має бути, тому що, коли люди моляться, вони в основному моляться про щось, відкриваючи свої серця Богу й зустрічаючись із Ним віч-на-віч. Це спілкування й щиросердий діалог із Богом. Поклоніння навколішки має бути не простою формальністю. Я не маю на меті дорікнути вам за те, що ви зробили сьогодні. Я просто хочу пояснити це вам, щоб ви розуміли цей принцип – ви це знаєте, чи не так? (Так, знаємо.) Я кажу вам це для того, щоб це більше не повторилося. Отже, чи є в людей можливість упасти ниць і стати на коліна перед обличчям Бога? Справа не в тому, що такої можливості ніколи не буде. Рано чи пізно цей день прийде, але ще не час. Розумієте? Це вас засмучує? (Ні.) Добре. Можливо, ці слова мотивуватимуть або надихатимуть вас до того, щоб ви могли знати у своїх серцях нинішнє неприємне становище між Богом і людиною та які стосунки існують зараз між Богом і людиною. Хоча ми нещодавно ще трохи поговорили й мали діалог, людське розуміння Бога все ще далеке від достатнього. Людині ще належить пройти довгий шлях пошуку пізнання Бога. Мої наміри не полягають у тому, щоб змусити вас робити це терміново або поспішати висловлювати подібні прагнення чи почуття. Те, що ви зробили сьогодні, може виявити й показати ваші справжні почуття, і Я відчув їх. Отже, коли ви це робили, Я просто хотів встати й передати вам Свої найкращі побажання, тому що Я бажаю, щоб усім вам велося добре. Отже, у кожному Моєму слові та кожній дії Я роблю все можливе, щоб допомагати вам, направляти вас, щоб ви могли мати правильне розуміння та правильний погляд на все суще. Ви можете це зрозуміти, чи не так? (Так.) Це добре. Хоча люди мають певне розуміння різних Божих характерів, аспектів того, Хто є Бог і чим Він володіє, і роботи, яку виконує Бог, більша частка цього розуміння не виходить за межі читання слів на сторінці, або розуміння їх у принципі, або просто роздумів про них. Людям найбільше не вистачає справжнього розуміння та проникливості, які ґрунтуються на реальному досвіді. Незважаючи на те, що Бог використовує різні методи, щоб пробудити серця людей, для досягнення цього ще потрібно пройти довгий шлях. Я не хочу, щоб хто-небудь почувався так, ніби Бог залишив його наодинці, ніби Бог покинув його або повернувся до нього спиною. Усе, що Я хочу бачити, – це як кожен іде шляхом пошуку істини та прагнення зрозуміти Бога, сміливо рухаючись уперед із непохитною рішучістю, вільний від будь-яких побоювань чи тягарів. Незалежно від того, які проступки ти скоїв, незалежно від того, наскільки далеко ти заблукав або наскільки серйозним був твій переступ, не дозволяй цьому стати тягарем або зайвим багажем, який ти мусиш нести під час свого пошуку розуміння Бога. Продовжуй упевнено йти вперед. Бог завжди зберігає спасіння людини у Своєму серці; це ніколи не змінюється. Це найцінніша частина сутності Бога. Зараз ви почуваєтеся трохи краще? (Так.) Я сподіваюся, що ви зможете правильно підійти до всього та до слів, які Я промовив. Давайте на цьому завершимо наше спілкування. До побачення!

11 січня 2014 року