Кілька тисячоліть люди прагнули можливості стати свідками пришестя Спасителя. Люди прагнули побачити, як Ісус Спаситель на білій хмарі Сам сходить поміж тих, хто тужив і томився за Ним тисячі років. Люди також із нетерпінням чекали, щоб Спаситель повернувся та возз’єднався з ними; тобто чекали, щоб Ісус Спаситель, розлучений із людьми протягом тисяч років, повернувся та знову звершив роботу спокути, здійснену Ним серед юдеїв, щоб Він співчував людям і любив їх, щоб простив людські гріхи та взяв їх на Себе, щоб навіть узяв на Себе всі людські переступи та визволив людей від гріха. Ось чого люди прагнуть: щоб Ісус Спаситель був такий, як раніше, – Спаситель добрий, гідний любові та поваги, який ніколи не гнівається на людей і ніколи не докоряє їм, але прощає всі людські гріхи та бере їх на себе, який навіть помре на хресті за людей, як раніше. Відколи Ісус пішов, учні, що за Ним слідували, та всі святі, що були врятовані в Його ім’я, страшенно тужили за Ним і чекали Його. Усі, кого спасла благодать Ісуса Христа в період Благодаті, прагнули настання того тріумфального дня в останні дні, коли Ісус Спаситель зійде на білій хмарі та явиться перед усіма людьми. Звісно, того ж спільно бажають і всі, хто сьогодні приймає ім’я Ісуса Спасителя. Усі у світі, хто знає про спасіння Ісуса Спасителя, відчайдушно жадали, щоб Ісус Христос раптом прийшов та здійснив те, про що Ісус казав, коли був на землі: «Я прийду так само, як пішов». Люди вірять, що після розп’яття та воскресіння Ісус повернувся на небо на білій хмарі, щоб зайняти Своє місце по правицю Всевишнього. Так само Ісус має знову зійти на білій хмарі (тій самій хмарі, на якій Він повернувся на небо) до тих, хто страшенно тужив за Ним тисячі років, і Він матиме образ юдея та юдейське вбрання. Явившись людям, Він обдарує їх їжею та зробить так, щоб для них забила жива вода, і житиме поміж людей, сповнений благодаті й любові, живий і реальний. У такі уявлення й вірять люди. Проте Ісус Спаситель цього не зробив; Він вчинив протилежне тому, що придумали люди. Він не прийшов до тих, хто жадав Його повернення, і не явився всім людям на білій хмарі. Він уже прийшов, та люди не знають і залишаються необізнаними. Люди просто безцільно на Нього чекають, не усвідомлюючи, що Він уже зійшов на «білій хмарі» (хмарі, що є Його Духом, Його словами, усім Його характером і всім, чим Він є), і зараз Він поміж громади переможців, яку сотворить в останні дні. Люди цього не знають: незважаючи на всю любов і прихильність, яку святий Спаситель Ісус має до людей, як Він може вершити Свою роботу в цих «храмах», сповнених бруду й нечистих духів? Хоча люди чекали на Його пришестя, та як Він міг явитися тим, хто їсть плоть неправедних, п’є кров неправедних і вбирається в одяг неправедних, хто вірить у Нього, але не знає Його й постійно займається вимаганням у Нього? Люди знають лише, що Ісус Спаситель сповнений любові та переповнений милосердям, що Він – жертва за гріх, наповнена спокутою. Однак людина й гадки не має, що Він – Сам Бог, сповнений праведності, величі, гніву та суду, Його є влада й гідність. Тож хоча люди сердечно прагнуть і жадають повернення Викупителя, хоча їхні молитви зворушують «Небо», але Ісус Спаситель не являється тим, хто вірить у Нього, але не знає Його.

«Єгова» – це ім’я, яке Я взяв під час Моєї роботи в Ізраїлі, і воно означає Бога ізраїльтян (обраного народу Божого), який може милувати людей, проклинати їх та направляти їхнє життя; Бога, що володіє великою силою та повний мудрості. «Ісус» – це Еммануїл, що значить жертва за гріх, сповнена любові та співчуття, що викуповує людей. Він вершив роботу періоду Благодаті, і Він уособлює період Благодаті, і Він може уособлювати лише одну частину роботи плану управління. Тобто лише Єгова є Богом обраного народу Ізраїлю, Богом Авраама, Богом Ісаака, Богом Якова, Богом Мойсея та Богом усіх людей Ізраїлю. Тож у наші дні всі ізраїльтяни, крім народу юдейського, поклоняються Єгові. Вони приносять Йому жертви на вівтарі та служать Йому в храмі, одягнуті у священицьке вбрання. Нове явлення Єгови – ось те, на що вони сподіваються. Лише Ісус є Викупителем людства, й Він є жертвою за гріх, яка спокутувала гріхи роду людського. Іншими словами, ім’я Ісуса прийшло з періоду Благодаті та з’явилося через роботу спокути в період Благодаті. Ім’я Ісуса постало, щоб люди періоду Благодаті могли відродитися та спастися, і це особливе ім’я для спокутування всього людства. Тож ім’я «Ісус» уособлює роботу спокути й позначає період Благодаті. А ім’я «Єгова» – це особливе ім’я для людей Ізраїлю, що жили за законом. У кожному періоді та на кожному етапі роботи Моє ім’я не без підстави, а має символічну значущість: кожне ім’я уособлює один період. «Єгова» уособлює період Закону та є шанобливим звертанням людей Ізраїлю до Бога, якому вони поклонялися. «Ісус» уособлює період Благодаті та є іменем Бога для всіх тих, хто був викуплений у той період. Якщо люди досі прагнуть пришестя Ісуса Спасителя в останні дні та досі чекають, що Він прийде в тому самому образі, в якому Він був у Юдеї, то весь шеститисячолітній план управління припинився б у періоді Спокути та не міг би мати жодного подальшого поступу. Більше того, останні дні ніколи б не настали, і період ніколи б не завершився. Це тому, що Ісус Спаситель – лише для спокути та спасіння роду людського. Я взяв ім’я «Ісус» лише заради всіх грішників періоду Благодаті, але це не те ім’я, під яким я приведу все людство до кінця. Хоч і Єгова, і Ісус, і Месія уособлюють Мій Дух, та всі ці імена позначають лише різні періоди Мого плану управління, а не Мене в усій Моїй повноті. Імена, якими люди звуть Мене на землі, не можуть передати всього Мого характеру та всього, Ким Я є. Це просто різні імена, якими Мене називали в різні періоди. Тож коли прийде кінцевий період – період останніх днів, – Моє ім’я зміниться знову. І Я зватимуся не Єговою, і не Ісусом, і тим паче не Месією, а зватимуся Я сильним Всемогутнім Богом Самим, і під цим іменем покладу кінець усьому періоду. Колись Мене знали як Єгову. Також Мене звали Месією, і люди колись називали Мене Ісусом Спасителем із любов’ю й пошаною. Та сьогодні Я вже не Єгова й не Ісус, яких люди знали в минулі часи; Я Бог, який повернувся в останні дні, Бог, який покладе кінець цьому періоду. Я Сам Бог, що постає з кінця землі в усій повноті Свого характеру та сповнений владою, честю й славою. Люди ніколи не стикалися зі Мною, ніколи не знали Мене та не відали нічого про Мій характер. Від створення світу й до сьогодні жодна людина Мене не бачила. Це Бог, який являється людям в останні дні, але прихований поміж людей. Він перебуває поміж людей, праведний і справжній, наче палюче сонце та яскраве полум’я, сповнений сили й по вінця наповнений владою. Немає такої людини чи речі, яку Я не судитиму Своїми словами, і немає такої людини чи речі, яка не буде очищена палючим вогнем. Зрештою, всі народи будуть і благословенні Моїми словами, і потрощені на друзки Моїми словами. Так в останні дні всі люди побачать, що Я Спаситель, який повернувся, і що Я Всемогутній Бог, який завойовує все людство. І всі побачать, що колись Я був жертвою за гріх заради людей, та в останні дні Я стаю ще й полум’ям сонця, яке спопеляє все суще, і Сонцем праведності, яке виявляє все суще. Такою є Моя робота в останні дні. Я взяв це ім’я та маю цей характер, щоб усі люди могли побачити, що Я – праведний Бог, палюче сонце, яскраве полум’я, і щоб усі поклонилися Мені, єдиному праведному Богові, і змогли побачити Моє істинне лице: Я не лише Бог ізраїльтян і не лише Викупитель; Я – Бог усього сотвореного на небі, на землі та в морі.

Якби Спаситель прийшов в останні дні та досі звався Ісусом, знову народився в Юдеї та виконував там Свою роботу, то це довело б, що Я створив лише людей Ізраїлю, викупив лише їхні гріхи, і що Я не маю нічого спільного з язичниками. Хіба це не суперечило б Моїм словам, що «Я Господь, який сотворив небо і землю, і все суще»? Я залишив Юдею та виконую Свою роботу поміж язичників, бо я не лише Бог людей Ізраїлю: Я – Бог усіх творінь. Я являюся поміж язичників в останні дні, бо Я не лише Єгова, Бог народу Ізраїлю, але й тому, що Я Творець усіх Моїх обраних поміж язичників. Я створив не лише Ізраїль, Єгипет і Ліван, а й усі язичницькі народи поза Ізраїлем. Тому Я Господь усього сотвореного. Я лише використав Ізраїль як відправну точку для Своєї роботи, а Юдею та Галілею – як твердині Своєї роботи спокути, і тепер Я використовую язичницькі народи як основу, з якої приведу весь цей період до завершення. В Ізраїлі Я здійснив два етапи роботи (ці два етапи роботи – це період Закону та період Благодаті), а два подальші етапи роботи (період Благодаті та період Царства) я виконую по землях поза Ізраїлем. Поміж язичницьких народів Я виконаю роботу завоювання, і так покладу кінець періоду. Якщо людина завжди називає Мене Ісусом Христом, але не знає, що Я почав новий період в останні дні та взявся за нову роботу, і якщо людина й надалі одержимо чекає на пришестя Ісуса Спасителя, то подібних людей Я зватиму такими, що не вірять у Мене; це люди, що Мене не знають, і їхня віра в Мене неправдива. Хіба могли б такі люди стати свідками пришестя Ісуса Спасителя з небес? Вони не Мого пришестя чекають, а пришестя Царя Юдейського. Вони не жадають, щоб Я знищив цей старий нечистий світ, а прагнуть другого пришестя Ісуса, після якого вони будуть викуплені. Вони з нетерпінням чекають, що Ісус знову викупить усе людство з цієї оскверненої, неправедної землі. Як такі люди можуть стати тими, хто довершить Мою роботу в останні дні? Бажання людей нездатні виконати Мої наміри чи виконати Мою роботу, бо люди лише захоплюються чи дорожать роботою, яку Я вже зробив раніше, та гадки не мають, що Я Сам Бог, завжди новий і ніколи не старий. Люди знають лише, що Я Єгова й Ісус, та гадки не мають, що Я Той останніх днів, Хто покладе кінець людству. Усе, що людина знає та чого прагне, походить від її власних уявлень і є лише тим, що люди можуть бачити на власні очі. Це не відповідає Моїй роботі, а суперечить їй. Якби Моя робота вершилася за людськими поняттями, коли б вона закінчилася? Коли б людство увійшло у спочинок? І як би Я ввійшов у сьомий день суботній? Я виконую Свою роботу згідно з Моїм планом і Моєю метою, а не намірами людини.