Шлях… (3)

У Своєму житті Я завжди радий повністю віддати Богові Свій розум і тіло. Тільки тоді Моє сумління певною мірою спокійне та не відчуває докорів. Ті, хто прагне життя, повинні спершу віддати все своє серце Богові; це необхідна передумова. Я хотів би, щоб Мої брати й сестри молилися Богу разом зі Мною: «О Боже! Нехай Твій Дух на небі дарує благодать людям на землі, щоб Моє серце повністю навернулося до Тебе, щоб Мій Дух був зворушений Тобою, щоб у Своєму серці й Дусі Я побачив, наскільки Ти гідний любові, і щоб ті, хто на землі, були благословенні бачити Твою красу. Боже! Нехай Твій Дух знову зворушить наш дух, щоб наша любов була вічною та незмінною!». У кожному з нас Бог спочатку випробовує наше серце – і коли ми виллємо в Нього своє серце, Він починає зворушувати наш дух. Тільки у своєму дусі ми можемо узріти Божу вищість, велич і те, наскільки Він гідний любові. Це і є шлях Святого Духа в людях. Чи маєш ти таке життя? Чи переживав ти життя Святого Духа? Чи був твій дух зворушений Богом? Чи бачив ти, як Святий Дух працює в людях? Чи віддав ти все своє серце Богові? Якщо ти віддав Богові все своє серце, то можеш безпосередньо переживати життя Святого Духа, і Його робота постійно тобі проявлятиметься. Тоді ти станеш людиною, яку використовує Святий Дух. Чи бажаєш ти стати такою людиною? Пам’ятаю: коли Я був зворушений Святим Духом і вперше віддав своє серце Богові, Я впав перед Ним і вигукнув: «О Боже! Ти відкрив Мені очі й дозволив пізнати Твоє спасіння. Я бажаю цілком віддати Тобі Своє серце та прошу тільки, щоб була воля Твоя, бажаю тільки, щоб Моє серце здобуло Твоє схвалення у Твоїй присутності, і прошу тільки слідувати Твоїй волі». Я ніколи не забуду цю молитву; Я був глибоко зворушений і розридався від муки перед Богом. Це була Моя перша успішна молитва в Божій присутності як спасенної людини, і це було перше бажання Мого серця. Після цього Святий Дух часто Мене зворушував. Чи був у тебе такий досвід? Як Святий Дух працював у тобі? Я думаю, що більшою чи меншою мірою цей досвід спільний для всіх, хто прагне любити Бога, – просто вони про це забувають. Якщо хтось каже, ніби не мав такого досвіду, то це свідчить, що він іще не спасенний і залишається під владою сатани. Робота Святого Духа, яка є спільною для всіх нас, – це шлях Святого Духа, а також шлях тих, хто вірить у Бога й шукає Його. Перший етап роботи, яку Святий Дух виконує в людях, – це зворушення їхнього духу, після чого вони починають любити Бога та прагнути життя, і всі, хто йде цим шляхом, перебувають у потоці Святого Духа. Такою є динаміка Божої роботи не тільки в материковому Китаї, а й у цілому всесвіті. Так Він працює в кожному. Якщо хтось ніколи не зворушувався, то це свідчить, що він перебуває поза потоком відновлення. У Своєму серці Я безперестанку молюся Богу, просячи, щоб Він зворушив усіх людей, щоб кожна людина під сонцем була зворушена Ним і пішла цим шляхом. Можливо, це лише незначне прохання від Мене до Бога, але Я вірю, що Він це зробить. Я сподіваюся, що всі Мої брати й сестри молитимуться за це, аби воля Божа була виконана, а Його робота скоро завершилася, щоб Його Дух на небі зміг відпочити. Це Моя особиста маленька надія.

Я вірю: якщо Бог зміг розпочати Свою роботу в одній цитаделі демонів, то Він, безсумнівно, зможе зробити це й у незліченних інших цитаделях по цілому всесвіту. Ми, люди заключного періоду, обов’язково побачимо день Божої слави, як і сказано: «Хто піде до кінця, той буде спасенний». Ніхто не може замінити Бога на цій стадії Його роботи – цю роботу може виконати лише Сам Бог, бо це надзвичайна стадія роботи, стадія роботи завоювання, а люди не можуть завойовувати інших людей. Люди завойовуються тільки тоді, коли Бог говорить Своїми власними устами та діє Своєю власною рукою. Із цілого всесвіту Бог використовує як випробувальний майданчик саме країну великого червоного дракона, після чого Він візьметься до цієї роботи в цілому всесвіті. Так Він виконає по цілому всесвіті ще більшу роботу, і всі люди всесвіту отримають Божу роботу завоювання. Люди кожної релігії та кожної конфесії повинні прийняти цю стадію роботи. Це шлях, який потрібно пройти: ніхто не може його уникнути. Чи готовий ти прийняти те, що доручено тобі Богом? Я завжди вважав, що прийняти доручення Святого Духа – це щось славне. На Мій погляд, це найвеличніше доручення, яке Бог дає людству. Я сподіваюся, що Мої брати й сестри наполегливо працюватимуть поруч зі Мною та приймуть від Бога це доручення, аби Бог здобув славу в цілому всесвіті й у вишньому світі, а наше життя не було даремним. Ми повинні щось зробити для Бога, або ми мусимо дати клятву. Якщо люди, вірячи в Бога, не переслідують жодної цілі, то їхнє життя не має сенсу, і коли прийде час помирати, вони побачать лише синє небо й запорошену землю. Хіба таке життя змістовне? Якщо ти здатен виконувати Божі вимоги протягом життя, хіба це не прекрасно? Чому ти завжди накликаєш на себе такі неприємності й чому ти завжди такий зневірений? Чи здобув ти щось від Бога завдяки такій поведінці? І чи може Бог здобути щось від тебе? У Моїй клятві Богові була тільки обіцянка Мого серця; Я не намагався обдурити Його словами. Я ніколи не зробив би такого – Я бажаю лише розрадити Бога, якого сердечно люблю, аби принести втіху Його Духу на небі. Серце може бути цінним, але любов дорогоцінніша. Найдорогоціннішу любов у Своєму серці Я віддав би Богові, щоб Він міг потішитися найпрекраснішим, що в Мене є, і відчути вдоволення від любові, яку Я Йому приношу. Чи готовий ти віддати Богові свою любов, аби Він нею тішився? Чи готовий ти зробити це капіталом свого існування? На Своєму досвіді Я переконався: що більше любові Я віддаю Богові, то більше радості знаходжу в житті; більше того, Моїм силам немає меж, Я з радістю віддаю Йому все Своє тіло й розум, і Я постійно відчуваю, що ніяк не можу достатньо сильно любити Бога. Тож яка твоя любов – мізерна чи нескінченна, незмірна? Якщо ти справді бажаєш любити Бога, то завжди матимеш для Нього ще більше любові – і в такому разі яка людина чи річ могли б стати на заваді твоїй любові до Бога?

Бог цінує любов кожної людини. Для всіх, хто Його любить, Його благословення подвоюються, бо людську любов так важко знайти, і її так мало, що вона майже непомітна. Бог намагався просити людей у цілому всесвіті любити Його у відповідь, але за всі періоди й дотепер лише одиниці, лише жменька людей відповідала Йому справжньою любов’ю. Наскільки Я пам’ятаю, одним із них був Петро, але його вів особисто Ісус, і лише в момент своєї смерті Петро віддав Богу всю свою любов, і тоді його життя обірвалося. І ось у цих жахливих умовах Бог звузив рамки Своєї роботи в усесвіті й використав країну великого червоного дракона як демонстраційну зону, сконцентрувавши всю Свою енергію та зусилля в одному місці, аби зробити Свою роботу ефективнішою та кориснішою для Свого свідчення. Саме за цих двох умов Бог переніс Свою роботу в цілому всесвіті на цих людей у материковому Китаї, які мали найнижчий духовний рівень, і почав Свою люблячу роботу завоювання. А коли Він змусить їх усіх полюбити Його, то здійснить наступний етап Своєї роботи, у чому й полягає Божий план. Так Його робота досягає найбільшого ефекту. Рамки Його роботи мають як серцевину, так і обмеження. Зрозуміло, яку велику ціну Бог заплатив і скільки зусиль Він витратив, виконуючи в нас Свою роботу, аби прийшов наш день. Це наше благословення. Отже, що бентежить людей із їхніми уявленнями, то це заздрість західних людей до нас за те, що ми народились у гарному місці, але при цьому всі ми вважаємо себе маленькими, незначними людьми. Хіба це не Бог нас підносить? Те, що нащадками великого червоного дракона, яких завжди топтали, захоплюються західні люди, – це справді наше благословення. Коли Я про це думаю, мене охоплює могутнє відчуття Божої доброти, Його дорогоцінності та близькості. Це показує: усе, що робить Бог, несумісне з людськими уявленнями. Хоча всі ці люди прокляті, Він не обмежений суворістю закону та навмисно переніс центр Своєї роботи на цей клаптик землі. Ось чому Я радію та відчуваю безмірне щастя. Як Той, хто бере на Себе провідну роль у роботі, подібно до первосвященників серед ізраїльтян, Я маю змогу безпосередньо виконувати роботу Духа та безпосередньо служити Божому Духу; це Моє благословення. Хто б насмілився таке уявити? Але сьогодні це несподівано зійшло на нас. Це справді величезна радість і привід для нашого святкування. Сподіваюся, що Бог і надалі благословлятиме нас і підноситиме, щоб Він міг багато використовувати тих із нас, хто живе в цій купі гною, і щоб так ми змогли віддячити Йому за Його любов.

Шлях, яким Я йду зараз, – це шлях відплати за Божу любов, але Я постійно відчуваю, що це не Божа воля та не той шлях, яким Я повинен іти. Значне використання людини Богом – це Божа воля та шлях Святого Духа. Можливо, Я помиляюся, але Я думаю, що це Мій шлях, бо колись давно Я поклявся Богові, що бажаю Його проводу, аби Я міг з усім поспіхом ступити на шлях, яким повинен іти, і якнайшвидше виконати Божу волю. Що б там не думали інші, Я вважаю, що слідувати Божій волі – це вкрай важливо. У Моєму житті немає нічого важливішого, і ніхто не може позбавити Мене цього права. Це Мій особистий погляд, і, можливо, є такі, хто не може його зрозуміти, але Я не вважаю, що повинен перед кимось виправдовуватися. Я піду тим шляхом, яким повинен іти: щойно Я впізнаю цей шлях, Я піду ним і не відступлю. Отже, Я повертаюся до цих слів: Я палко бажаю виконувати Божу волю. Упевнений, що Мої брати й сестри не стануть Мене критикувати! Загалом, на Мій особистий погляд, інші люди можуть говорити що завгодно, але Я відчуваю, що слідувати Божій волі – це найголовніше, і ніщо не має Мене від цього стримувати. Слідування Божій волі ніколи не може бути неправильним! І це не дії у власних інтересах! Я вірю, що Бог заглянув у Моє серце! Як же ти повинен це розуміти? Чи готовий ти принести себе в жертву Богові? Чи готовий ти бути використаним Богом? Чи присягаєшся ти слідувати Божій волі? Сподіваюся, що Мої слова дещо допоможуть Моїм братам і сестрам. Хоча в Моїх висновках немає нічого глибокого, Я все ж говорю вам про них, щоб ми могли без жодних перепон поділитись одне з одним своїми найпотаємнішими почуттями та щоб Бог завжди був серед нас. Ці слова йдуть від Мого серця. Гаразд! Це все, про що Я сьогодні мусив сердечно поговорити. Сподіваюся, що Мої брати й сестри продовжать наполегливо працювати, і сподіваюся, що Божий Дух завжди опікуватиметься нами!

Попередня стаття: Шлях… (2)

Наступна стаття: Шлях… (4)

Якщо Бог допоміг вам у вашому житті, натисніть кнопку, щоб приєднатися до нашої групи. Давайте вивчати слова Бога, щоб наблизитися до Нього.

Налаштування

  • Тексти
  • Теми

Колір фону

Теми

Шрифт

Розмір шрифту

Міжрядковий інтервал

Міжрядковий інтервал

Ширина сторінки

Зміст

Пошук

  • Пошук у цьому тексті
  • Пошук у цій книзі

Зв’язок із нами в Messenger