Внутрішня правда роботи завоювання (1)

Людство, так докорінно розбещене сатаною, не знає, що є Бог, і перестало поклонятися Богові. На початку, коли були створені Адам і Єва, слава і свідчення Єгови завжди повсякчас присутні. Але після розбещення людина втратила славу і свідчення, адже всі збунтувалися проти Бога і взагалі перестали Його шанувати. Сьогоднішня робота завоювання полягає в тому, щоб відновити все свідчення та всю славу, і щоб усі люди поклонялися Богові, аби було свідчення поміж сотворених; ось робота, яку належить виконати на цьому етапі. Як саме має бути завойоване людство? За допомогою роботи слів на цьому етапі, щоб повністю переконати людину; за допомогою розголошення, суду, кари та безжального прокляття, щоб остаточно переконати її; розкриваючи бунтарство людини й судячи її опір, аби вона могла дізнатися про неправедність і скверну людства, і таким чином використати ці речі як тло для відтінення праведного Божого характеру. Переважно за допомогою саме цих слів людина завойовується та цілковито переконується. Слова – це засіб для остаточного завоювання людства, і всі, хто приймає Боже завоювання, мусять прийняти побиття та суд Його слів. Процес мовлення сьогодні – це саме процес завоювання. І як же люди повинні співпрацювати? Знаючи, як їсти й пити ці слова, та досягаючи їх розуміння. Що ж до того, як завойовуються люди, то це не те, що вони можуть зробити самі по собі. Усе, що ти можеш зробити за допомогою їди та пиття цих слів, – це усвідомити свою розбещеність і скверну, своє бунтарство й свою неправедність, – і впасти ниць перед Богом. Якщо, збагнувши Божу волю, ти зможеш втілити її в життя, і якщо ти матимеш видіння і зможеш повністю скоритися цим словам і не робити жодного вибору самостійно, тоді ти будеш завойований – і це стане результатом цих слів. Чому людство втратило свідчення? Тому що ніхто не має віри в Бога, тому що Богові немає місця в людських серцях. Завоювання людства – це відновлення віри людства. Люди завжди хочуть поринути з головою в мирське життя, вони плекають забагато надій, хочуть забагато для свого майбутнього й мають забагато екстравагантних вимог. Вони завжди думають про плоть, будують плани для плоті й не виявляють жодного інтересу до пошуку шляху віри в Бога. Їхні серця були вкрадені сатаною, вони втратили благоговіння перед Богом і вони зациклені на сатані. Але людина була створена Богом. Отже, людина втратила свідчення, тобто вона втратила славу Божу. Мета завоювання людства – повернути славу людського благоговіння перед Богом. Це можна сформулювати так: є чимало людей, які не прагнуть життя; навіть якщо є ті, хто прагне життя, їх лише лічені одиниці. Люди стурбовані своїм майбутнім і зовсім не приділяють уваги життю. Деякі повстають проти Бога й чинять Йому опір, засуджують Його за Його спиною й не сповідують істину. До пори на цих людей не звертають уваги; поки що з цими синами непокори нічого не вчиняють, але в майбутньому ти житимеш у темряві, плачучи і скрегочучи зубами. Ти не відчуваєш цінності світла, коли живеш у ньому, але ти зрозумієш цю цінність, коли житимеш у темряві ночі, і тоді ти пошкодуєш. Зараз ти добре почуваєшся, але прийде день, коли ти пошкодуєш. Коли цей день настане, і темрява опуститься, і світла більше не буде, буде запізно жалкувати. Саме тому, що ти досі не розумієш роботи сьогоднішнього дня, ти не цінуєш час, який маєш зараз. Щойно розпочнеться робота всього всесвіту, тобто коли виповниться все, про що Я говорю сьогодні, багато людей схопиться за голову й заплаче гіркими сльозами. І роблячи так, хіба вони не поринуть у пітьму, сповнену плачу і скреготу зубів? Усі, хто воістину прагне життя й вдосконалюється, можуть бути використані, тоді як усі сини непокори, які не годяться для використання, впадуть у пітьму. Вони будуть позбавлені роботи Святого Духа й не зможуть нічого зрозуміти. Так вони здригатимуться в риданнях, занурені в покарання. Якщо ти добре підготовлений до цієї фази роботи, і ти зріс у своєму житті, тоді ти придатний для використання. Якщо ж ти погано підготовлений, то навіть якщо тебе закличуть до наступного етапу роботи, ти будеш непридатним для використання, – у цей момент у тебе не буде іншого шансу, навіть якщо ти захочеш підготуватися. Бог уже відійде; куди б ти міг піти, щоб знайти таку можливість, яка зараз перед тобою? Куди б ти міг піти, щоб отримати вправу, особисто надану Богом? На той час Бог уже не буде особисто говорити чи подавати Свій голос; усе, що ти зможеш зробити, це читати те, що говориться сьогодні, – як тоді зможе розуміння даватися легко? Як може життя в майбутньому бути кращим, ніж сьогодні? У той момент чи не страждатимеш ти, помираючи заживо, плачучи і скрегочучи зубами? Благословення даруються тобі зараз, але ти не знаєш, як ними користуватися; ти живеш у благословенні, але не здаєш собі з цього справи. Це доводить, що ти приречений на страждання! Сьогодні деякі люди опираються, деякі бунтують, деякі роблять те чи інше, а Я просто не звертаю на це уваги, – але не думайте, що Я не знаю, що ви замишляєте. Невже я не розумію вашої сутності? Навіщо продовжуєте протистояти Мені? Хіба ти не віриш у Бога, щоб прагнути життя й благословень заради тебе самого? Хіба не заради самого себе ти маєш віру? Зараз Я виконую роботу завоювання тільки говорячи, і щойно ця робота завоювання завершиться, твій кінець буде очевидним. Чи Я маю сказати тобі про це прямо?

Сьогоднішня робота завоювання покликана зробити очевидним те, яким буде кінець людини. Чому кажуть, що сьогоднішня кара й суд – це суд перед великим білим престолом останніх днів? Невже ти цього не бачиш? Чому робота завоювання є завершальним етапом? Хіба не саме для того, щоб проявити, який кінець чекає на кожен клас людей? Хіба не для того, щоб дозволити кожному під час роботи завоювання, кари та суду показати свою справжню сутність, а потім згодом бути класифікованим відповідно до свого виду? Замість того, щоб говорити, що це завоювання людства, можливо, краще було б сказати, що це демонстрація того, який кінець чекатиме на кожен клас людей. Йдеться про суд над людськими гріхами, а потім про розкриття різних класів людей, таким чином вирішуючи, чи є вони злими чи праведними. Після роботи завоювання приходить робота винагородження добра та покарання зла. Люди, які цілковито слухаються, – тобто повністю завойовані, – будуть поміщені на наступний етап поширення Божої роботи по всьому всесвіту; нескорені будуть поміщені в темряву й зустрінуть нещастя. Таким чином, люди будуть розподілені за своїм видом: лиходії будуть об’єднані зі злом, щоб ніколи більше не бачити сонячного світла, а праведники об’єднаються з добром, щоб отримати світло й вічно жити у світлі. Кінець усього сущого близький; кінець людини був чітко показаний її очам, і все суще буде розподілене за видами. Як же людям уникнути страждань, пов’язаних із тим, що кожен із них класифікується за своїм видом? Кінець кожного виду людей розкривається, коли близиться кінець усього сущого, і це відбувається під час роботи завоювання всього всесвіту (включаючи всю роботу завоювання, починаючи з нинішньої роботи). Одкровення про кінець усього людства здійснюється перед суддівським місцем, у процесі кари та під час роботи завоювання останніх днів. Класифікація людей відповідно до виду не повертає людей до їхніх початкових класів, адже коли людина була створена у момент творіння, існував тільки один вид людей, і єдиний поділ був між чоловіком і жінкою. Не існувало багато різних видів людей. Лише після кількох тисяч років розбещення з’явилися різні класи людей: одні – під владою нечистих бісів, інші – під владою злих духів, а треті, ті, хто шукає шляху життя, – під владою Всемогутнього. Тільки таким чином серед людей поступово виникають класи, і лише так люди поділяються на класи у великій людській родині. У всіх людей з’являються різні «батьки»; не буває так, щоб усі цілковито перебували під владою Всемогутнього, адже людина надто бунтівна. Праведний суд розкриває справжню сутність кожного типу людей, не залишаючи нічого прихованим. На світлі кожен показує своє справжнє обличчя. На даний момент людина вже не та, якою вона була від початку, первісна подоба її предків давно зникла, тому що незліченні нащадки Адама та Єви віддавна були захоплені сатаною, щоб ніколи більше не знати небесного сонця, а також тому, що люди були наповнені найрізноманітнішою отрутою сатани. Отже, люди мають свої відповідні місця призначення. Що більше, саме з огляду на свої відмінні отрути вони класифікуються за видом, тобто вони сортуються за ступенем їхнього завоювання на сьогоднішній день. Людський кінець не є чимось наперед визначеним із моменту створення світу. Це тому, що на початку був лише один клас, який мав загальну назву «людство», і спочатку людина не була розбещена сатаною, і всі люди жили в Божому світлі, і їх не осягала пітьма. Але після того, як людина була розбещена сатаною, всі типи і види людей поширилися по всій землі, – всі типи та види людей, які походили із сім’ї під загальною назвою «людство», що складалася з чоловіків і жінок. Усі вони під проводом своїх предків відступили від своїх найдавніших предків – людства, яке складалося з чоловіка й жінки (тобто від Адама та Єви на початку, їхніх найдавніших предків). На той час ізраїльтяни були єдиними людьми, чиїм життям на землі керував Єгова. Різноманітні типи людей, які вийшли зі всього Ізраїлю (тобто з первісного сімейного клану), потім втратили провід Єгови. Ці перші люди, абсолютно необізнані в питаннях людського світу, згодом разом зі своїми предками стали жити на територіях, на які вони претендували, що триває й донині. Таким чином, вони залишаються в невіданні про те, як вони відступили від Єгови і як вони розбещувались до сьогодні всілякими нечистими бісами та злими духами. Ті, кого докорінно розбещували та отруювали аж до сьогодні, – ті, кого зрештою неможливо врятувати, – не матимуть іншого вибору, окрім як піти зі своїми предками, нечистими бісами, які розбестили їх. Ті ж, хто зрештою може бути спасенний, вирушать у відповідне місце призначення людства, тобто до кінця, призначеного для спасенних та завойованих. Буде зроблено все можливе, щоб спасти всіх тих, кого можна спасти, – але для людей байдужих і невиліковних єдиним вибором буде прослідувати за своїми предками в бездонну яму кари. Не думай, що твій кінець був визначений наперед від самого початку й лише зараз став відомим. Якщо ти так гадаєш, то невже ти забув, що під час первісного створення людства не було створено окремого сатанинського класу? Хіба ти забув, що було створено лише одне людство, яке складалося з Адама та Єви (тобто були створені лише чоловік і жінка)? Якби ти був нащадком сатани від самого початку, чи не означало б це, що, коли Єгова створив людину, Він включив сатанинську групу у Своє творіння? Хіба міг Він зробити щось подібне? Він створив людину заради Свого свідчення; Він створив людину заради Своєї слави. Навіщо б Він зумисно створював клас нащадків сатани, аби ті свідомо протистояли Йому? Як міг Єгова зробити таке? Якби Він зробив це, хто сказав би, що Він – праведний Бог? Коли Я зараз кажу, що дехто з вас зрештою підуть із сатаною, це не означає, що ти був із сатаною від самого початку; радше це означає, що ти занепав так низько, що навіть якщо Бог намагався спасти тебе, ти однаково не зміг здобути це спасіння. Немає іншого вибору, окрім як зарахувати тебе до сатани. Це так лише тому, що тебе неможливо спасти, а не тому, що Бог неправедний до тебе й навмисно визначив твою долю як втілення сатани, а потім зараховує тебе до сатани й зумисно хоче, щоб ти страждав. Це не є внутрішньою правдою роботи завоювання. Якщо ти в таке віриш, тоді твоє розуміння є дуже однобічним! Завершальний етап завоювання покликаний спасти людей, а також розкрити кінець кожного. Він призначений викрити людське виродження за допомогою суду, тим самим спонукаючи людей покаятись, повстати і прагнути життя та правильного шляху людського життя. Він покликаний пробудити серця заціпенілих і тупих людей і показати, за допомогою суду, їхнє внутрішнє бунтарство. Однак якщо люди все ще не здатні покаятися, все ще не можуть прямувати правильним шляхом людського життя й не можуть позбутися цих розбещень, тоді їх неможливо спасти, і їх пожере сатана. Такою є значущість Божого завоювання: спасти людей, а також показати їхній кінець. Добрий кінець, поганий кінець – усі вони розкриваються роботою завоювання. Чи будуть люди спасенні чи прокляті – усе це розкривається під час роботи завоювання.

Останні дні – це час, коли все суще буде прокласифіковане за видами через завоювання. Завоювання – це робота останніх днів; іншими словами, засудження гріхів кожної людини – це робота останніх днів. В іншому разі, як можна було б класифікувати людей? Робота класифікації, що проводиться серед вас, є початком такої роботи у всьому всесвіті. Після цього всі ці землі та всі народи також будуть піддані роботі завоювання. Це означає, що кожна людина у творенні буде класифікована за видом і постане перед суддівським місцем, щоб бути судженою. Жодна людина й жодна річ не зможуть уникнути страждання цієї кари та суду, як і жодна людина чи річ не уникнуть класифікації за видом; кожна людина буде класифікована, адже наближається кінець усього сущого, і все небо і земля досягли свого завершення. Як могла б людина уникнути останніх днів людського існування? А отже, як довго ще можуть тривати ваші акти непослуху? Хіба ви не бачите, що ваші останні дні неминучі? Як можуть ті, хто шанує Бога й прагне Його явлення, не побачити день явлення Божої праведності? Як можуть вони не отримати остаточної нагороди за доброту? Ти той, хто творить добро, чи той, хто чинить зло? Ти той, хто приймає праведний суд і потім підкоряється, чи ти той, хто приймає праведний суд і потім проклинається? Ти живеш перед місцем суду у світлі, чи ти живеш в аду серед темряви? Хіба не ти сам знаєш найчіткіше, чи буде твій кінець нагородою, а чи покаранням? Хіба ти не той, хто знає найчіткіше й розуміє найглибше, що Бог є праведним? Тож якими є твоя поведінка і твоє серце? Коли Я завойовую тебе сьогодні, чи справді потрібно, щоб Я роз’яснив, чи є твоя поведінка доброю чи злою? Як багато ти віддав заради Мене? Наскільки глибоко ти Мені поклоняєшся? Невже ти сам не знаєш найкраще, як ти зі Мною поводишся? Ти краще за будь-кого повинен знати, який кінець на тебе зрештою чекає! Істинно кажу тобі: Я лише створив людство, і Я створив тебе, але Я не віддавав вас сатані; як Я й не примушував вас зумисно бунтувати проти Мене або опиратися Мені й через це бути покараними Мною. Чи не в тому причина всіх цих лих і нещасть, що серця ваші надто черстві, а ваша поведінка – надто ганебна? Тож хіба кінець, який на вас чекає, не визначений вами самими? Хіба ви не знаєте краще за будь-кого іншого у своїх серцях, як ви закінчите? Я завойовую людей, щоб викрити їх, і тим краще принести тобі спасіння. Це не для того, щоб змусити тебе чинити зло, і не для того, щоб навмисно змусити тебе йти в пекло знищення. Коли прийде час, усі твої безмірні страждання, твій плач і скрегіт зубів – хіба всі вони не будуть наслідком твоїх гріхів? Отже, хіба не твоя власна доброта або твоє власне зло є найкращим судом для тебе? Хіба не це є найкращим доказом того, яким буде твій кінець?

Сьогодні Я працюю серед обраного Богом народу в Китаї, щоб розкрити всі його бунтівничі характери та викрити всю його потворність, і це забезпечує контекст для того, щоб сказати все, що Мені потрібно сказати. Згодом, коли Я виконуватиму наступний етап роботи із завоювання всього всесвіту, Я використовуватиму Свій суд над вами, щоб судити неправедність кожного у всьому всесвіті, адже ви, люди, є представниками усього бунтівничого в людстві. Ті, хто не може піднятися, стануть просто тлом для відтінення та предметами для служіння, тоді як ті, хто може піднятися, будуть використані. Чому Я кажу, що ті, хто не зможе піднятися, слугуватимуть лише тлом для відтінення? Це тому, що всі Мої теперішні слова й робота спрямовані проти вашого походження, а також тому, що ви стали представниками і взірцем бунтарства з-поміж усього людства. Пізніше Я перенесу ці слова, які завойовують вас, у чужі країни й використаю їх для завоювання тамтешніх людей, однак ти їх не здобудеш. Хіба це не зробить тебе тлом для відтінення? Зіпсуті характери всього людства, бунтівничі вчинки людей та потворні образи й обличчя людей – усе це закарбовано сьогодні в словах, які використовуються для вашого завоювання. Потім я використовуватиму ці слова, щоб завоювати людей усіх націй і конфесій, тому що ви є архетипом, прецедентом. Однак Я не збирався зумисне покинути вас; якщо ти не досягнеш успіху у своєму пошуку, а отже, виявишся невиліковним, то хіба ти не станеш просто предметом для служіння і тлом для відтінення? Якось Я сказав, що Моя мудрість здійснюється на основі планів сатани. Чому Я таке сказав? Хіба це не правда, яка стоїть за тим, що Я кажу й роблю просто зараз? Якщо ти не можеш піднятись, якщо ти не вдосконалюєшся, а натомість зазнаєш покарання, хіба ти не став би тлом для відтінення? Можливо, ти свого часу багато страждав, але ти досі нічого не розумієш; ти неосвічений у всьому, що стосується життя. Незважаючи на те, що ти був покараний і засуджений, ти анітрохи не змінився, і в глибині душі ти не здобув життя. Коли настане час перевірити твою роботу, ти зазнаєш випробування, запеклого, як вогонь, і ще більшого страждання. Цей вогонь перетворить усе твоє єство на попіл. Як той, хто не має життя, той, хто не має ані унції чистого золота всередині, хто досі застряг у старому розбещеному характері, і той, хто не може навіть добре виконати роботу тла для відтінення, як ти можеш бути не знищеним? Чи може людина, яка вартує менше гроша і не володіє життям, бути хоч чимось корисною для роботи завоювання? Коли прийде цей час, ваші дні будуть тяжчими за дні Ноя та Содома! Тоді твої молитви тобі не допоможуть. Як ти можеш повернутися пізніше й почати каятись заново, коли роботу спасіння уже завершено? Щойно всю роботу спасіння буде виконано, її більше не буде; те, що буде, – це початок роботи покарання злих. Ти опираєшся, ти бунтуєш і робиш речі, що, як ти знаєш, є злими. Хіба ти не мішень для суворого покарання? Я роз’яснюю це тобі сьогодні. Якщо ти обираєш не слухати, то, коли пізніше тебе спіткає лихо, хіба не буде запізно, якщо ти лише тоді почнеш шкодувати й почнеш вірити? Я даю тобі шанс покаятися сьогодні, але ти не бажаєш цього робити. Як довго ти хочеш чекати? До дня кари? Сьогодні Я не пригадую твоїх минулих переступів; Я прощаю тебе знову і знову, відвертаючись від твоєї негативної сторони, щоб дивитися тільки на твою позитивну сторону, тому що всі Мої теперішні слова й робота покликані спасти тебе, і Я не маю щодо тебе жодного злого наміру. Але ти відмовляєшся ввійти; ти не можеш відрізнити добре від поганого і не знаєш, як цінувати доброту. Хіба такі люди просто не чекають приходу покарання та праведної відплати?

Коли Мойсей ударив по скелі, і потекла вода, дарована Єговою, це було через його віру. Коли Давид грав на лірі на хвалу Мені, Єгові, – із серцем, сповненим радості, – це було через його віру. Коли Йов утратив свою худобу, якою повнилися гори, і незліченні скупчення багатств, а його тіло вкрилося злими гнояками, це було через його віру. Коли він зміг почути голос Мене, Єгови, і побачити славу Мене, Єгови, це було через його віру. Те, що Петро міг слідувати за Ісусом Христом, було зумовлено його вірою. Те, що він зміг бути прибитим до хреста заради Мене та дати славетне свідчення, також було зумовлено його вірою. Коли Іван побачив славетний образ Сина Людського, це було зумовлено його вірою. Коли він бачив видіння останніх днів, це було тим паче зумовлено його вірою. Причина, з якої так звані натовпи язичницьких народів отримали Моє одкровення та дізналися, що Я повернувся в плоті, щоб виконувати Свою роботу серед людей, також полягає в їхній вірі. Усі ті, хто вражений Моїми суворими словами, але все ж отримав від них розраду й був урятований, – хіба це сталося з ними не через їхню віру? Люди отримали так багато завдяки своїй вірі, і це не завжди благословення. Вони можуть не отримати того щастя й радості, які відчував Давид, або не мати води, дарованої Єговою, як Мойсей. Наприклад, Йов був благословенний Єговою за свою віру, але він також зазнав лиха. Незалежно від того, благословенний ти чи страждаєш від лиха, і те, й інше – благословенні події. Без віри ти не зміг би отримати цю роботу завоювання, а тим більше побачити справи Єгови, явлені сьогодні перед твоїми очима. Ти не зміг би побачити, тим більше ти не зміг би отримати. Ці біди, ці нещастя та всі суди, – якби вони не спіткали тебе, чи зміг би ти сьогодні побачити діяння Єгови? Сьогодні саме віра дозволяє тобі бути завойованим, і саме завоювання тебе дозволяє тобі вірити в кожен вчинок Єгови. Тільки завдяки вірі ти отримуєш таку кару та суд. Завдяки цій карі й суду ти завойовуєшся та вдосконалюєшся. Без таких кари та суду, які ти отримуєш сьогодні, твоя віра була б марною, тому що ти б не знав Бога; хоч би як сильно ти вірив у Нього, твоя віра залишалася б лише порожнім вираженням, без підґрунтя в реальності. Тільки після того, як ти отримаєш цю роботу завоювання, роботу, яка робить тебе цілковито слухняним, твоя віра стане істинною та надійною, і твоє серце обернеться до Бога. Навіть якщо ти зазнаєш великого суду й прокляття через це слово, «віра», ти, тим не менш, маєш істинну віру та отримуєш найсправжнішу, найреальнішу й найдорожчу річ. Це тому, що тільки в процесі суду ти бачиш кінцеве місце призначення Божих створінь; саме в цьому суді ти бачиш, що Творця потрібно любити; тільки в цій роботі завоювання ти бачиш руку Божу; саме в цьому завоюванні ти нарешті повністю розумієш людське життя; саме в цьому завоюванні ти здобуваєш правильний шлях людського життя й починаєш розуміти справжнє значення слова «людина»; тільки в цьому завоюванні ти бачиш праведний характер Всемогутнього і Його прекрасний, славний лик; саме в цій роботі завоювання ти дізнаєшся про походження людини й розумієш усю «безсмертну історію» людства; саме в цьому завоюванні ти приходиш до осмислення предків людства й витоків розбещеності людства; саме в цьому завоюванні ти отримуєш радість і втіху, а також нескінченні покарання, дисципліну та слова докору від Творця до створеного Ним людства; саме в цій роботі завоювання ти отримуєш благословення, а також нещастя, що належать людині… Хіба все це не через твою невелику часточку віри? І хіба твоя віра не зросла після того, як ти здобув ці речі? Хіба ти не здобув надзвичайно багато? Ти не тільки чув Боже слово й бачив Божу мудрість, а й особисто пережив кожен етап Його роботи. Можливо, ти скажеш, що якби ти не мав віри, то ти й не поніс би такої кари або не зазнав би такого суду. Але ти повинен знати, що без віри ти не тільки не зміг би отримати таку кару або таку турботу від Всемогутнього, а й назавжди втратив би можливість зустрітися з Творцем. Ти ніколи не дізнався б про походження людства й ніколи не осягнув би значущості людського життя. Навіть якби твоє тіло померло, а душа відлетіла, ти однаково не зрозумів би всіх діянь Творця, тим більше ти не знав би, що Творець виконав таку велику роботу на землі після того, як Він створив людство. Чи готовий ти, як член цього створеного Ним людства, отак у невігластві впасти в темряву й понести вічне покарання? Якщо ти відокремлюєш себе від сьогоднішньої кари та суду, то що чекає на тебе? Чи гадаєш ти, що, відокремившись від теперішнього суду, ти зможеш уникнути цього тяжкого життя? Хіба не правда, що, якщо ти залишиш «це місце», то на тебе чекають болісні тортури або жорстокі знущання диявола? Можливо, на тебе чекають нестерпні дні та ночі? Чи ти думаєш, що тільки тому, що ти уникнув цього суду сьогодні, ти зможеш довіку ухилятись від цих майбутніх тортур? Що чекає на тебе в майбутньому? Чи справді це може бути Шанґрі-Ла, на яку ти сподіваєшся? Чи думаєш ти, що зможеш уникнути цієї майбутньої вічної кари, просто тікаючи від реальності, як ти це робиш зараз? Після сьогоднішнього дня чи зможеш ти колись знову знайти таку можливість і таке благословення? Чи зможеш ти знайти їх, коли тебе спіткає лихо? Чи зможеш ти знайти їх, коли все людство ввійде до спокою? Твоє теперішнє щасливе життя і твоя маленька гармонійна сім’я – чи зможуть вони замінити тобі твоє майбутнє вічне місце призначення? Якщо ти маєш істинну віру, і якщо ти чимало здобуваєш завдяки своїй вірі, тоді все це – те, що ти, створена істота, повинен здобути, а також те, що ти повинен був мати від самого початку. Немає нічого кориснішого для твоєї віри та життя, ніж таке завоювання.

Сьогодні тобі потрібно зрозуміти, чого Бог вимагає від тих, кого завойовують, яке Його ставлення до тих, кого вдосконалюють, і у що ти повинен у даний момент увійти. Деякі речі тобі потрібно лише трошки розуміти. Тобі не потрібно ретельно вивчати деякі таємничі слова; вони не дуже допомагають у житті і потребують лише побіжного погляду. Ти можеш читати таємниці, такі як таємниця Адама та Єви: чим Адам і Єва займалися в ті часи, і яку роботу Бог хоче виконати сьогодні. Ти повинен зрозуміти, що, завойовуючи та вдосконалюючи людину, Бог хоче повернути людину до того, якими були Адам і Єва. У твоєму серці ти повинен мати гарне уявлення про рівень досконалості, який необхідно здобути, щоб відповідати Божим стандартам, і тоді ти мусиш прагнути його досягти. Це стосується твоєї практики, і це те, що ти повинен зрозуміти. Тобі достатньо прагнути ввійти відповідно до Божих слів про ці питання. Коли ти читаєш, що «Людству знадобилися десятки тисяч років історії, щоб прийти туди, де воно сьогодні», тобі стає цікаво, і тому ти намагаєшся знайти відповідь разом із братами та сестрами. «Бог каже, що розвиток людства триває шість тисяч років, чи не так? До чого ж тут десятки тисяч років?». Яка користь від спроб знайти відповідь на це запитання? Чи працює Сам Бог десятки тисяч років чи то сотні мільйонів років, – чи справді Йому потрібно, аби ти про це знав? Це не те, про що тобі, як створеній істоті, потрібно знати. Просто дозволь собі на мить уявити подібну розмову й не намагайся зрозуміти її так, наче це було видіння. Ти повинен бути свідомим того, у що ти сьогодні повинен увійти і що зрозуміти, а потім тобі слід міцно за це вхопитися. Тільки тоді ти будеш завойований. Після прочитання викладеного вище у тебе має виникнути нормальна реакція: Бог згоряє від занепокоєння, Він хоче завоювати нас і здобути славу і свідчення, тож як нам із Ним співпрацювати? Що ми повинні робити, щоб бути повністю завойованими Ним і стати Його свідченням? Що ми повинні робити, щоб дати можливість Богу здобути славу? Що ми повинні робити, щоб дозволити собі жити під Божим пануванням, а не під пануванням сатани? Ось про що повинні думати люди. Кожен із вас повинен чітко усвідомлювати значущість Божого завоювання. Це ваша відповідальність. Тільки після набуття цієї ясності ви матимете входження, ви знатимете цей етап роботи і станете повністю слухняними. В іншому разі ви не досягнете справжнього послуху.

Попередня стаття: Чи існує Трійця?

Наступна стаття: Внутрішня правда роботи завоювання (3)

Якщо Бог важливий у вашому житті, то чи хотіли б ви вивчати слова Бога, щоб наблизитися до Нього?

Налаштування

  • Тексти
  • Теми

Колір фону

Теми

Шрифт

Розмір шрифту

Міжрядковий інтервал

Міжрядковий інтервал

Ширина сторінки

Зміст

Пошук

  • Пошук у цьому тексті
  • Пошук у цій книзі

Зв’язок із нами в Messenger