I

Під Божим володарюванням усе суще народжується, живе та гине через Його владу та заради Його управління. Деякі речі приходять і йдуть непомітно, і людина не може побачити, звідки вони прийшли, або вловити закономірності, яким вони слідують, не кажучи вже про те, щоб зрозуміти причини, з яких вони приходять і відходять. Хоча людина може бачити своїми власними очима все, що відбувається серед усього сущого, і чути це своїми власними вухами або відчути це на власному досвіді, вона однаково нічого не знає про наміри й думки Творця, що стоять за цими подіями.

II

Оскільки людина далеко пішла від Творця й оскільки вона не приймає той факт, що влада Творця володарює над усім сущим, вона ніколи не може зрозуміти й усвідомити все, що відбувається під володарюванням влади Творця. Божий контроль і володарювання виходять за межі людської уяви, людського знання й того, чого може досягти людська наука; вони виходять за межі можливостей створеного людства. Деякі люди кажуть: «Ти не був свідком Божого володарювання, як можеш ти вірити, що все це є наслідком Його влади?». Бачити не обов’язково означає вірити або визнавати й розуміти.

III

Отже, звідки виникає віра? Можна з упевненістю сказати, що віра походить зі ступеня та глибини усвідомлення й переживання людьми першопричин і реальності речей. Якщо ти віриш, що Бог існує, але не можеш визнати, а тим паче побачити факт Божого володарювання та Божого контролю над усім сущим, тоді у своєму серці ти ніколи не визнаєш, що Бог володіє такого роду владою та що Божа влада – унікальна, і ніколи по-справжньому не приймеш Творця як свого Господа та як свого Бога.

зі «Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Сам Бог, унікальний III»