I

Щойно людський рід увійде до спочинку, лиходії будуть знищені та все людство буде на правильному шляху; усі типи людей будуть розподілені за родом їхнім на основі функцій, які вони мають виконувати. Лише це буде днем спочинку людства, і лише це є неминучою тенденцією розвитку людства. Лише коли людство ввійде до спочинку, Божа велика робота буде зрештою завершена; це буде заключна частина Його роботи. Ця робота покладе кінець усьому занепадницькому людському життю в плоті, а також життю розбещеного людства. Відтоді люди ввійдуть у нову сферу.

II

Хоча всі люди житимуть у плоті, сутність цього життя суттєво відрізнятиметься від життя розбещеного людства. Значення цього існування також відрізняється від значення існування розбещеного людства. Хоча це не буде життям людини нового типу, можна сказати, що це буде життям людства, яке стало спасенним, а також життям, у якому відновлено людськість та розум. Це будуть люди, які колись бунтували проти Бога, які були завойовані Богом, а потім спасенні Ним; це будуть люди, які безчестили Бога, а пізніше свідчили для Нього. Після того, як вони пройдуть Його перевірку й виживуть, їхнє існування буде найбільш значущим існуванням; вони будуть людьми, які свідчили для Бога перед сатаною, і людьми, які гідні жити.

III

Зазнавши цілковитої невдачі, сатана більше ніколи не турбуватиме людство, і тому люди більше не матимуть розбещених сатанинських характерів. Ті бунтівничі люди вже будуть знищені, і залишаться тільки люди, які коряться. Таким чином, дуже мало сімей виживе цілими; а отже, як плотські стосунки можуть і далі тривати? Попереднє життя людства в плоті буде повністю заборонено. Без розбещених сатанинських характерів людське життя буде вже не старим життям минулого, а радше новим життям. Зараз між людьми існують плотські стосунки, але вони більше не існуватимуть, коли всі ввійдуть до спочинку. Лише таке людство матиме праведність і святість; лише таке людство може поклонятися Богові.

зі «Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бог і людина разом увійдуть до спочинку»