409 Щирі послідовники Бога можуть бути непохитними під час випробувань
I
Людина буде повністю довершеною в період Царства. Після роботи завоювання людина буде піддана переплавці і поневірянню. Ті, хто може перемогти і бути непохитним у своєму свідченні під час цього поневіряння, – це ті, хто в кінцевому підсумку буде зроблений довершеним; вони – переможці. Під час цього поневіряння від людини вимагається прийняти цю переплавку, і ця переплавка є останнім випадком Божої роботи. Це останній раз, коли людину буде переплавлено до завершення всієї роботи Божого управління, і всі ті, хто слідує за Богом, повинні прийняти це останнє випробування, і вони повинні прийняти цю останню переплавку.
II
Ті, хто перебуває посеред поневірянь, позбавлені роботи Святого Духа і Божого керівництва, але ті, хто був по-справжньому завойований і хто дійсно прагне Бога, у кінцевому підсумку вистоять; це ті, хто має людськість і по-справжньому любить Бога. Незалежно від того, що робить Бог, ці переможці не будуть позбавлені видінь і, як і раніше, будуть практикувати істину, не втрачаючи свого свідчення. Саме вони врешті-решт вийдуть із великого поневіряння. Ті, хто справді слідує за Богом, здатні витримати перевірку своєї праці, тоді як ті, хто насправді не слідує за Богом, неспроможні витримати жодного Божого випробування. Рано чи пізно вони будуть вигнані, а переможці залишаться в Царстві.
III
Те, чи справді людина шукає Бога, чи ні, можна визначити лише перевіркою її праці, тобто Божими випробуваннями, і ніяк не стосується того, до якого висновку доходить сама людина. Бог нікого не відкидає з легкістю; усе, що Він робить, може цілковито переконати людину. Він не робить нічого невидимого для людини та не виконує жодної роботи, не здатної переконати людину. Те, чи істинна людська віра, чи ні, доводиться фактами і не може бути визначене людиною. Те, що «з пшениці не можна зробити кукіль, а з куколю не можна зробити пшеницю», є поза всяким сумнівом. Усі ті, хто справді любить Бога, зрештою залишаться в Царстві, і Бог не буде погано ставитися ні до кого, хто справді Його любить.
зі «Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божа робота й людська практика»