Згідно із цими біблійними словами: «А про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син, лише Сам Отець» (Матвія 24:36), – релігійний світ вважає так: оскільки ніхто не знає, у який день прийде Господь, всі твердження про те, що Господь уже повернувся, є неправдивими і їм не можна вірити.

Слова з Біблії

«Ото, незабаром приходжу, і зо Мною заплата Моя, щоб кожному віддати згідно з ділами його» (Об’явлення 22:12).

«Йду приготувати місце для вас. А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви» (Івана 14:2–3).

«А коли ти не чуйний, то на тебе прийду, немов злодій, і ти знати не будеш, якої години на тебе прийду» (Об’явлення 3:3).

«Будьте готові й ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!» (Матвія 24:44).

«Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський. А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього…» (Луки 17:24–25).

«А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!» (Матвія 25:6).

«Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об’явлення 3:20).

«Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть» (Івана 10:27).

«Інші ж учні сказали йому: Ми бачили Господа!… А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую! За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам! Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий! А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій! Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!» (Івана 20:25–29).

«Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!» (Матвія 23:13).

«Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!» (Матвія 23:15).

Слова Всемогутнього Бога останніх днів

Оскільки ти віриш у Бога, ти мусиш увірувати в усі Божі слова та в усю Його роботу. Тобто, оскільки ти віриш у Бога, ти мусиш коритися Йому. Якщо ти не можеш цього зробити, то не важливо, віриш ти в Бога чи ні. Якщо ти впродовж багатьох років вірив у Бога, але ніколи не корився Йому й не приймаєш повноту Його слів, а натомість просиш, щоб Бог підкорився тобі та діяв згідно з твоїми уявленнями, то ти – найбільший бунтівник з усіх, ти – маловір. Як можуть такі люди бути здатні коритися Божій роботі та Божим словам, що не узгоджуються з людськими уявленнями? Найбільш бунтівничими з усіх є ті, хто навмисно протистоїть Богу та противиться Йому. Це Божі вороги, антихристи. До нової Божої роботи вони завжди ставляться вороже; у них ніколи немає анінайменшої схильності до покори, і вони ніколи не корилися й не упокорювалися радо. Вони вважають себе найвищими серед інших й ніколи нікому не підкоряються. Перед Богом вони вважають себе найкращими в проповіді слова та найбільш вправними в роботі над іншими. Вони ніколи не відкидають «скарбів», якими володіють, а ставляться до них як до сімейних реліквій для поклоніння, щоб проповідувати про них іншим; вони використовують їх, щоб читати лекції тим дурням, які їх обожнюють. У церкві справді є певна кількість таких людей. Можна сказати, що вони – «непокірні герої», які покоління за поколінням перебувають у Божому домі. Вони вважають проповідь слова (вчення) своїм найвищим обов’язком. Рік за роком, покоління за поколінням вони завзято виконують свій «священний і недоторканний» обов’язок. Ніхто не сміє їх торкатися, жодна людина не наважується їм відкрито дорікати. Вони стали «царями» в Божому домі, вони шаленіють, від віку до віку тиранячи інших. Ця зграя демонів прагне об’єднати зусилля та зруйнувати Мою роботу; як Я можу дозволити цим живим бісам існувати перед Моїми очима? Навіть ті, хто покірний лише наполовину, не можуть витримати до кінця, а тим більше ці тирани без найменшої покори у своїх серцях!

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Ті, хто кориться Богу зі щирим серцем, безсумнівно будуть здобуті Богом»

Був учень на ім’я Хома, який наполягав на тому, щоб доторкнутися до слідів від цвяхів на тілі Ісуса. І що Господь Ісус сказав йому? («Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!» (Івана 20:29).) «Блаженні, що не бачили й увірували!» Що це насправді означає? Невже вони справді нічого не бачили? Насправді все, що Ісус сказав, і вся робота, яку Він виконав, уже довели, що Ісус є Бог, і тому люди мали б у це повірити. Ісусові не потрібно було творити більше знамень і чудес чи говорити більше слів, і людям не потрібно було торкатися Його слідів від цвяхів, щоб повірити. Істинна віра спирається не лише на те, що бачиш, а радше, за духовного підтвердження, віра зберігається до самого кінця, і в ній ніколи немає сумнівів. Хома був маловіром, який покладався лише на те, що бачив. Не будь таким, як Хома.

У церкві справді перебуває частина людей, подібних до Хоми. Вони постійно сумніваються в Божому втіленні й чекають, поки Бог покине землю, повернеться на третє небо й вони побачать справжню особу Бога, щоб нарешті повірити. Вони не вірять, що Бог, Який висловлює істину в плоті, – це Його явлення та звершення Його роботи. Коли така людина справді побачить духовне тіло Бога, буде вже занадто пізно, і саме тоді Бог її засудить. Господь Ісус сказав: «Хомо, тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!». Ці слова означають, що Господь Ісус уже засудив його і що він – маловір. Якщо ти справді віриш у Господа і в усе, що Він сказав, ти будеш благословенний. Якщо ти довго слідував за Господом, але не віриш у Його здатність до воскресіння або в те, що Він – усемогутній Бог, то ти не маєш істинної віри й не зможеш здобути благословення. Благословення можна здобути лише через віру, і якщо ти не віриш, ти їх не здобудеш. Невже ти здатний повірити в щось, лише якщо Бог з’явиться тобі, дозволить тобі побачити Його й переконає тебе особисто? Як людина, яке ти маєш право вимагати, щоб Бог особисто з’явився тобі? Яке ти маєш право вимагати, щоб Він особисто говорив із такою розбещеною людиною, як ти? Ба більше, що дає тобі право вимагати, щоб Він усе тобі чітко пояснив, перш ніж ти повіриш? Якщо ти маєш розум, то повіриш, просто прочитавши ці слова, виголошені Богом. Якщо ти справді віриш, то не має значення, що Він робить або що Він говорить. Натомість, побачивши, що ці слова є істиною, ти будеш на сто відсотків переконаний, що їх сказав Бог і що Він зробив ці речі, і ти вже будеш готовий слідувати за Ним до кінця. Тобі не потрібно в цьому сумніватися. Люди, сповнені сумнівів, такі лукаві. Вони просто не можуть вірити в Бога. Вони завжди намагаються зрозуміти ті таємниці й повірять, лише коли досконало їх сприймуть. Передумовою їхньої віри в Бога є отримання чітких відповідей на такі питання: Як прийшов утілений Бог? Коли Він прибув? Як довго Він пробуде, перш ніж Йому доведеться піти? Куди Він піде після того, як піде? Яким буде процес Його відходу? Як працює утілений Бог і як Він іде? … Вони хочуть зрозуміти деякі таємниці; вони тут, щоб досліджувати їх, а не щоб шукати істину. Вони думають, що не зможуть повірити в Бога, доки не збагнуть цих таємниць; немовби це перешкоджає їхній вірі. Плекання людьми такого погляду є проблематичним. Щойно в них з’являється бажання досліджувати таємниці, вони не обтяжують себе тим, щоб звертати увагу на істину чи дослухатися до Божих слів. Чи можуть такі люди пізнати себе? Самопізнання дається їм нелегко. Це не означає засуджувати певний тип людей. Якщо хтось не приймає істини й не вірить у Божі слова, то він не має істинної віри. Він просто зосереджується на тому, щоб чіплятися до якихось слів, таємниць, дріб’язкових речей або проблем, яких люди не помічали. Але також можливо, що одного дня Бог просвітить їх, або їхні брати й сестри допоможуть їм, регулярно бесідуючи про істину, і вони навернуться. Коли цей день настане, вони відчують, що їхні колишні погляди були надто абсурдними, що вони були надто зарозумілими й надто високої думки про себе, і їм стане соромно.

«Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Лише пізнавши власні хибні погляди, можна по-справжньому преобразитися»

Пастирі та пресвітери релігійного світу – це люди, які вивчають біблійні знання та богослов’я; вони є лицемірними фарисеями, що опираються Богові. … Чи є ті в християнстві та католицтві, хто вивчає Біблію, богослов’я і навіть історію Божої роботи, справжніми віруючими? Чи відрізняються вони від віруючих і послідовників Бога, про яких Він говорить? В очах Бога, чи є вони віруючими? Ні, вони вивчають богослов’я, вони вивчають Бога, але вони не слідують за Богом і не свідчать про Нього. Їхнє вивчення Бога таке саме, як у тих, хто вивчає історію, філософію, право, біологію чи астрономію. Просто їм не подобається наука чи інші предмети – вони особливо люблять вивчати богослов’я. Вони вишукують дрібні деталі Божої роботи, щоб вивчити Бога, і що в результаті? Чи можуть вони відкрити існування Бога? Ні, ніколи. Чи можуть вони зрозуміти Божі наміри? (Ні.) Чому? Тому що вони живуть у словах, у знаннях, у філософії, у людському розумі та в людських думках; вони ніколи не побачать Бога й не отримають просвітлення від Святого Духа. Як Бог їх характеризує? Як маловірів, як невіруючих. Ці невіруючі та маловіри змішуються з так званою християнською спільнотою, вдаючи із себе віруючих у Бога, християн, але насправді чи мають вони істинне поклоніння Богові? Чи мають вони істинну покору? (Ні.) Чому так? Одне можна сказати напевно: значна частина з них у своїх серцях не вірить в існування Бога; вони не вірять, що Бог створив світ і володарює над усім сущим, і ще менше вони вірять, що Бог може стати плоттю. Що означає ця невіра? Вона означає сумнів і заперечення. Вони навіть займають таку позицію, що не сподіваються, що пророцтва, сказані Богом, особливо ті, що стосуються катастроф, здійсняться чи збудуться. Це їхнє ставлення до віри в Бога, і це є сутністю та справжнім обличчям їхньої так званої віри. Ці люди вивчають Бога, тому що їх особливо цікавить предмет і знання богослов’я, а також історичні факти Божої роботи; вони є суто групою інтелектуалів, що вивчають богослов’я. Ці інтелектуали не вірять в існування Бога, тож як вони реагують, коли Бог приходить працювати, коли Божі слова збуваються? Яка їхня перша реакція, коли вони чують, що Бог став плоттю і розпочав нову роботу? «Неможливо!» Кожного, хто проповідує нове ім’я Бога та Його нову роботу, вони засуджують і навіть хочуть убити чи знищити його. Що це за прояв? Хіба це не прояв типового антихриста? Яка різниця між ними та фарисеями, первосвященниками й книжниками давнини? Вони вороже ставляться до Божої роботи, до Божого суду в останні дні, до того, що Бог стає плоттю, і ще більше – до виконання Божих пророцтв. Вони вірять: «Якщо Ти не стаєш плоттю, якщо Ти в образі духовного тіла, то Ти – бог; якщо Ти втілений і стаєш людиною, то Ти не бог, і ми Тебе не визнаємо». Що це означає? Це означає, що доки вони тут, вони не дозволять Богові стати плоттю. Хіба це не типовий антихрист? Це справжній антихрист.

«Слово, т. 4. Викриття антихристів. Пункт сьомий. Вони нечестиві, підступні та лукаві (частина третя)»

Оскільки ми шукаємо Божі сліди, нам належить шукати Божі наміри, шукати Божі слова, шукати Його висловлювання. Це пояснюється тим, що всюди, де є нові слова, сказані Богом, там є Божий голос, і скрізь, де є Божі сліди, там є Божі вчинки; всюди, де є вираження Бога, там Він з’являється, і скрізь, де Бог з’являється, існує істина, і шлях, і життя. У пошуку Божих слідів ви знехтували словами «Бог є істина, шлях і життя». А тому чимало людей, навіть отримавши істину, не вірить у те, що вони знайшли Божі сліди, і тим більше не визнає Боже з’явлення. Яка серйозна помилка! Боже з’явлення не може узгоджуватися з людськими уявленнями, і тим більше Бог не може з’являтися у спосіб, якого від Нього вимагає людина. Здійснюючи Свою роботу, Бог приймає Свої власні рішення та складає Свої власні плани; більше того, у Нього Свої власні цілі та Свої власні методи. Хай яку роботу Він виконує, у Нього немає потреби обговорювати це з людиною чи шукати її поради, не кажучи вже про те, щоб повідомляти кожну людину про Свою роботу. Це Божий характер, і, ба більше, кожен має його визнавати. Якщо ви бажаєте бути свідками Божого з’явлення, бажаєте йти по Божих слідах, то вам найперше необхідно відійти від своїх власних уявлень. Ти не повинен вимагати, щоб Бог зробив те чи інше, і тим більше тобі не слід ставити Його у свої власні рамки й обмежувати Його своїми власними уявленнями. Натомість вам слід наполегливо запитувати себе, як варто шукати Божі сліди, як потрібно приймати Боже з’явлення та як потрібно підкорятися новій Божій роботі – ось що повинна робити людина. Оскільки людина не є істиною й істиною не володіє, їй слід шукати, приймати та коритися.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Додаток 1. Явлення Бога принесло новий період»

Сьогодні Бог зробив нову роботу. Ти, може, не здатен прийняти ці слова, і вони тобі можуть здатися незвичними, та Я б тобі порадив не виявляти поки свою природність, оскільки лише ті, хто дійсно прагне й жадає праведності перед Богом, можуть здобути істину, і лише тих, хто дійсно побожний, Він може скеровувати та просвіщати. Результати досягаються пошуком істини в розсудливому спокої, а не у сварках і незгодах. Коли Я кажу, що «сьогодні Бог виконав нову роботу», то маю на увазі те, що Бог повернувся у плоті. Можливо, ці слова тебе не турбують; можливо, ти їх зневажаєш; а можливо навіть, що вони тебе дуже цікавлять. Хай там що, Я сподіваюся, що всі ті, хто справді прагне Божого явлення, зможуть сміливо зустріти цей факт і ретельно його обміркувати, а не робити завчасних висновків; саме так має чинити мудра людина.

Таке неважко дослідити, але для цього кожен із нас спершу мусить знати одну істину: Він, хто є Бог утілений, матиме сутність Бога, і Він, хто є Бог утілений, матиме вираження Бога. Оскільки Бог стає плоттю, Він принесе ту роботу, яку наміряється виконати, і оскільки Бог стає плоттю, Він висловить те, чим Він є, і зможе принести людині істину, подарувати їй життя та вказати їй дорогу. Плоть, що не має Божої сутності, – то безперечно не втілений Бог; у тому немає сумніву. Якщо людина має намір дослідити, чи то втілена плоть Божа, то мусить підтвердити це за характером, який Він виражає, і словами, які Він каже. Тобто, щоб підтвердити, чи це втілена Божа плоть, чи ні, і чи є це істинним шляхом, чи ні, потрібно розрізняти на основі Його сутності. Отже, при визначенні, чи є це плоть утіленого Бога, ключ полягає в Його сутності (Його роботі, Його висловлюваннях, Його характері та багатьох інших аспектах), а не у зовнішньому вигляді. Якщо людина пильно розглядає лише Його зовнішній вигляд і внаслідок цього упускає з виду Його сутність, це показує, що людина темна й нетямуща. Зовнішність не може визначати сутності; більше того, Божа робота ніколи не може відповідати людським уявленням. Хіба зовнішність Ісуса не суперечила людським уявленням? Хіба Його лик і вбрання не могли надавати хоч якісь підказки щодо Його істинної ідентичності? Хіба найперші фарисеї не виступили проти Ісуса якраз тому, що дивилися єдино на Його зовнішність і свідомо не приймали слова з Його вуст? Моя надія – у тому, що кожен брат і кожна сестра, що шукають явлення Бога, не повторять трагедії минулого. Ви не повинні стати сучасними фарисеями та знову прибити Бога до хреста. Ви мусите ретельно обдумати, як привітати повернення Бога, і ви мусите ясно розуміти, як бути тим, хто кориться істині. Це відповідальність усякого, хто чекає повернення Ісуса на хмарі. Ми мусимо протерти наші духовні очі, щоб вони були ясні, і не загрузати у словах перебільшених вигадок. Ми мусимо подумати про реалістичну роботу Бога та поглянути на практичний аспект Бога. Не надто захоплюйтесь і не тоніть у фантазіях, постійно прагнучи дня, коли Господь Ісус на хмарі раптово зійде поміж вас і забере вас, тих, які Його ніколи не знали, і не бачили, і не відають, як слідувати Його волі. Краще подумати про щось практичніше!

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Передмова»

Ваша відданість – лише на словах, ваші знання від роздумів і уявлень, ваше ґарування – заради здобуття небесних благословень, то що ж можна сказати про вашу віру? Навіть сьогодні ви досі не дослухаєтеся до жодного слова істини. Ви не знаєте, хто такий Бог, ви не знаєте, хто такий Христос, ви не знаєте, як боятися Єгову, ви не знаєте, як увійти в роботу Святого Духа, і ви не знаєте, як відрізнити роботу Самого Бога від людського введення в оману. Ти вмієш лише засуджувати кожне слово істини, сказане Богом, яке не відповідає твоїм власним думкам. Де твоя смиренність? Де твоя покора? Де твоя відданість? Де твоє ставлення пошуку істини? Де твоє богобоязливе серце? Кажу вам: ті, хто вірить у Бога через знамення, – то, безперечно, група, що буде знищена. Ті, хто не здатен прийняти слова Ісуса, який повернувся у плоті, – безперечно, породження геєни, нащадки архангела, категорія, що буде знищена назавжди. Багатьом людям може бути байдуже до Моїх слів, та Я все одно хочу сказати кожному так званому святому, що слідує за Ісусом: коли ви на власні очі побачите, як Ісус зійде з неба на білій хмарі, це буде час привселюдного явлення Сонця праведності. Може, для тебе то буде час великого захвату, але мусиш знати, що час, коли ти узриш, як Ісус спускається з неба, – то також час, коли ти зійдеш у пекло, щоб бути покараним. То буде час проголошення кінця Божого плану управління, і саме тоді Бог винагородить добрих і покарає злих. Бо суд Бога завершиться, коли люди ще не бачитимуть знамень, а буде лише висловлення істини. Ті, хто приймає істину та не шукає знамень, і так були очищені, будуть приведені до Божого трону й увійдуть в обійми Творця. Тільки ті, хто наполегливо вірить, що «Ісус, що не їде на білій хмарі, – то неправдивий христос», будуть піддані вічному покаранню, бо вони вірять лише в Ісуса, який являє знамення, але не визнають Ісуса, який висловлює суворий суд і відкриває життя й істинний шлях. Тож може бути лише так, що Ісус розбереться з ними, коли відкрито повернеться на білій хмарі. Вони занадто вперті, занадто впевнені в собі, занадто зарозумілі. Як міг би Ісус винагородити таких покидьків? Повернення Ісуса – то велике спасіння для тих, хто здатен прийняти істину, але для тих, хто не здатен її прийняти, це знак засудження. Ви мусите вибирати власний шлях і не маєте богозневажати Святого Духа й відкидати істину. Ви не маєте бути необізнаними та зарозумілими, а мусите бути такими, хто кориться керівництву Святого Духа, жадає істини й шукає її; тільки так ви отримаєте користь. Раджу вам обережно йти шляхом віри в Бога. Не кваптеся з висновками свавільно; навіть більше того, у своїй вірі в Бога не будьте легковажними та недбалими. Ви мусите знати, що ті, хто вірить у Бога, мають принаймні мати смиренні й богобоязливі серця. Ті, хто чув істину, але все ж дивляться на неї зверхньо, дурні й нетямущі. Ті, хто чув істину, але все ж легковажно квапиться з висновками чи засуджує її, – зарозумілі люди. Жоден, хто вірить в Ісуса, не годен проклинати чи засуджувати інших. Усі ви повинні бути тими, хто має розум і приймає істину. Може, почувши про дорогу істини та прочитавши слово життя, ти віриш, що лише часточка з 10 000 тих слів відповідає твоїм поглядам і Біблії, і тоді ти мусиш і далі шукати в тому 10 000-му слові. Я все одно раджу тобі бути смиренним, не бути самовпевненим і не занадто високо підноситися. Маючи трохи богобоязливе серце, ти здобудеш більше світла. Якщо ти ретельно вивчиш ці слова та знов і знов їх обмірковуватимеш, то зрозумієш, чи є вони істиною, і чи є вони життям, чи ні. Можливо, прочитавши лише кілька речень, деякі люди сліпо засудять ці слова, сказавши: «Це не більше ніж якесь просвітлення від Святого Духа» або «Це христос неправдивий, що прийшов ввести людей в оману». Ті, хто таке каже, засліплені невіглаством! Ти замало розумієш у роботі та мудрості Бога, і Я раджу тобі почати спочатку! Ви не мусите сліпо засуджувати слова, сказані Богом, лише через появу неправдивих христів у останні дні, і ви не мусите богозневажати Святого Духа через те, що боїтеся введення в оману. Хіба то був би не великий жаль? Якщо після ретельного дослідження цих слів ти досі віриш, що вони – не істина, не дорога та не прояв Бога, то зрештою ти будеш покараний і не матимеш благословень. Якщо ти не можеш прийняти такої істини, сказаної так прямо і так ясно, то хіба ж ти годен для Божого спасіння? Хіба тобі не бракує благословення, щоб повернутися перед Божий трон? Подумай про це! Не будь нерозважливим і поривчастим та не стався до віри в Бога як до гри. Подумай заради свого місця призначення, заради своїх перспектив, заради свого життя та не поводься із собою легковажно. Чи можеш ти прийняти ці слова?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. До часу, коли ти узриш духовне тіло Ісуса, Бог відновить небо й землю»

Пов’язані гімни

Будь тим, хто приймає правду