В останні дні Бог став плоттю, щоб робити ту роботу, яку мусить, і вершити Своє служіння слів. Він прийшов особисто, щоб працювати поміж людських істот із метою вдосконалити тих людей, хто Йому по серцю. Від часу створення й до сьогодні Він не робив такої роботи ніколи, крім як в останні дні. Тільки в останні дні Бог утілився, щоб робити таку масштабну роботу. Хоча Він витримує тяготи, які людям було б важко витерпіти, і хоча Він великий Бог, який усе ж має смиренність стати звичайною людиною, жоден аспект Його роботи не затримався, і Його план анітрохи не став жертвою хаосу. Він робить Свою роботу відповідно до Свого вихідного плану. Одна з цілей цього втілення – завоювати людей, а друга – вдосконалити тих людей, яких Він любить. Він бажає побачити вдосконалюваних Ним людей на власні очі, і Він хоче Сам побачити, як люди, яких Він удосконалює, свідчать про Нього. Він удосконалює не одну-дві людини, а громаду, що складається лише з небагатьох людей. Люди в цій громаді походять із різних країн світу й різних національностей світу. Мета, з якою робиться так багато роботи, – це здобути цю громаду людей, здобути свідчення, яке ця громада людей дає про Нього, і дістати славу, яку Він може від них одержати. Він не робить роботи, яка не має значення, і Він не робить роботи, яка не має цінності. Можна сказати, що Божа ціль, з якою робиться так багато роботи, – це вдосконалити всіх тих, кого Він бажає вдосконалити. А у вільний час поза цією роботою Він вижене тих, хто лихий. Знайте, що Він робить цю велику роботу не задля тих, хто лихий; навпаки, Він віддає всього Себе заради тієї дрібки людей, яких Він має удосконалити. Робота, яку Він робить, слова, які Він говорить, таємниці, які Він відкриває, і Його суд і кара – усі вони заради тієї дрібки людей. Він став плоттю не через тих, хто лихий, і тим паче ці лихі люди не викликають у Нього великого гніву. Він мовить істину й говорить про входження задля тих, хто має бути вдосконалений; Він став плоттю задля них, і саме задля них Він дарує Свої обіцянки та благословення. Робота над істиною, входженням і життям у людській природі, про які Він говорить, ведеться не заради тих, хто лихий. Він хоче уникнути розмов до тих, хто лихий, і натомість бажає обдарувати всіма істинами тих, хто має бути вдосконалений. Однак Його робота вимагає, щоб лихим тимчасово було дозволено втішатися деякими з Його багатств. Ті, хто не практикує істину, хто не вдовольняє Бога та хто заважає Його роботі, – усі лихі. Їх не можна вдосконалити, і Бог має до них огиду й відкидає їх. І навпаки, люди, які практикують істину, і можуть вдовольнити Бога, і вкладають усіх себе в Божу роботу, – то люди, яких вдосконалить Бог. Ті, кого Бог бажає довершити, – не хто інший, як ця громада людей, і робота, яку робить Бог, – заради цих людей. Істину, про яку Він говорить, спрямовано до людей, які готові втілювати її в життя. Він не говорить до людей, які не практикують істину. Збільшення прозорливості та зростання проникливості, про які Він говорить, – то для людей, які можуть утілювати істину в життя. Коли Він веде мову про тих, хто має бути вдосконалений, то Він говорить саме про цих людей. Роботу Святого Духа спрямовано на людей, які готові втілювати істину в життя. Такі речі, як володіння мудрістю й людяністю, спрямовані на людей, які готові втілювати істину в життя. Ті, хто не практикує істину, можуть почути багато слів істини, але оскільки вони такі лихі за натурою й не цікавляться істиною, то розуміють лише вчення, і слова, і порожні теорії, наче в їхнього життя-входження немає ніякої цінності. Жоден із них не вірний Богу; усі вони – люди, що бачать Бога, та не можуть Його здобути; усі вони засуджені Богом.

Святий Дух має шлях, яким крокує в кожній людині, і кожній людині Він дає можливість бути вдосконаленою. Через твою негативність тебе змушують пізнати власну розбещеність, а тоді, позбувшись негативності, ти знайдеш дорогу до практики; усе це шляхи, якими тебе вдосконалюють. Далі, завдяки постійному проводу й освітленню деяких позитивних речей у тобі, ти діяльно виконуватимеш своє призначення та здобуватимеш проникливість, а твоя прозорливість зростатиме. Коли в тебе добрі умови, ти особливо готовий читати слово Бога, особливо готовий молитися Богу та здатний побачити зв’язок між почутими проповідями та власним станом. У такі часи Бог освітлює та просвіщає тебе зсередини, змушуючи тебе усвідомити деякі позитивні речі. Так Він тебе вдосконалює в позитивному аспекті. У негативних станах ти слабкий і пасивний; ти відчуваєш, що у твоєму серці немає Бога, однак Бог тебе освітлює, допомагаючи знайти дорогу до практики. Вийти з цього значить досягнути вдосконалення в негативному аспекті. Бог може вдосконалювати людину і в позитивному, і в негативному аспекті. Це залежить від того, чи здатен ти до проживання досвіду та чи прагнеш ти, щоб Бог тебе вдосконалив. Якщо ти справді прагнеш, щоб Бог тебе вдосконалив, то негативне не зможе змусити тебе зазнати втрат, а зможе принести тобі реальніші речі та зробити тебе спроможнішим пізнати, чого в тобі не вистачає, осягнути свій справжній стан і побачити, що людина не має нічого та є нічим; якщо ти не переживаєш випробування, то не маєш знання й завжди відчуватимеш, ніби ти вищий від інших і кращий за всіх інших. Через усе це ти побачиш: усе, що прийшло раніше, було зроблено Богом і захищено Богом. Входження у випробування залишає тебе без любові або віри, тобі не вистачає молитви, ти не можеш співати гімни, і, сам того не усвідомлюючи, в усьому цьому ти пізнаєш себе. Бог має багато засобів удосконалення людини. Він використовує всякі обставини, щоб розібратися з розбещеним характером людини, і застосовує багато всякого, щоб викрити людину; з одного боку, Він розбирається з людиною, з іншого – викриває людину, а ще з іншого Він відкриває людину, докопуючись до «таємниць» у глибинах людського серця, і виявляючи їх, і розкриваючи людині її численні стани: так Він показує людині її натуру. Бог удосконалює людину багатьма способами: шляхом одкровення, шляхом розбору з людиною, шляхом рафінування людини та кари, – щоб людина пізнала, що Бог практичний.

Чого ви зараз шукаєте? Бути вдосконаленими Богом, пізнати Бога, здобути Бога – чи, може, ви прагнете триматися, наче Петро дев’яностих років, або мати віру більшу ніж у Йова, або, може, ви прагнете, щоб Бог вас назвав праведними та щоб ви прийшли до Божого трону, або щоб ви могли явити Бога на землі та потужно й гучно засвідчити про Бога. Чого б ви не прагнули, загалом ви прагнете Божого спасіння. Не має значення, чи ти прагнеш бути праведною людиною, чи ти прагнеш триматися, як Петро, чи вірити, як Йов, чи бути вдосконаленим Богом, – усе це робота, яку Бог провадить над людиною. Інакше кажучи, чого б ти не прагнув, це все заради того, щоб Бог тебе вдосконалив, усе заради того, щоб ти пережив Боже слово на власному досвіді та вдовольнив Боже серце; чого б ти не прагнув, усе це заради того, щоб ти відкрив для себе красу Бога, щоб розшукав шлях до практики на реальному досвіді, аби зуміти позбутися свого власного бунтівничого характеру, щоб досяг у собі нормального стану та зміг повністю відповідати Божій волі, стати правильною людиною та керуватися правильними мотивами в усьому, що ти робиш. Причина того, що ти переживаєш усе це, – у тому, що це потрібно для пізнання Бога та росту в житті. Хоча те, що ти переживаєш на своєму досвіді, – це Боже слово та реальні випадки, а також люди, події й об’єкти навколо тебе, та зрештою ти отримуєш змогу пізнати Бога та бути вдосконаленим Богом. Прагнути йти шляхом праведної людини чи прагнути втілювати Боже слово в життя – це бігова доріжка, тоді як пізнання Бога та вдосконалення Богом – це місце призначення. Чи ти зараз прагнеш бути вдосконаленим Богом, чи свідчити про Бога, – усе це зрештою для того, щоб пізнати Бога; щоб робота, яку Він робить у тобі, не була марною, аби ти нарешті пізнав реальність Бога, Його велич і, що більше, смиренність і прихованість Бога, а також велику роботу, яку Бог робить у тобі. Бог настільки впокорився, що робить Свою роботу в цих брудних, розбещених людях і вдосконалює цю громаду людей. Бог не тільки став плоттю, щоб жити і їсти поміж людей, щоб бути людям пастирем і забезпечувати їх тим, що їм потрібно. Що важливіше, Він робить Свою потужну роботу спасіння й завоювання над цими нестерпно розбещеними людьми. Він прийшов у серце великого червоного дракона, щоб спасти цих найрозбещеніших людей, аби всі люди могли бути змінені й оновлені. Безмірні тяготи, які терпить Бог, – це не тільки тяготи, які терпить утілений Бог; найбільша тягота – це те, що Божий Дух зазнає надзвичайного приниження: Він упокорює та ховає Себе настільки, що стає звичайною людиною. Бог утілився та прибрав форму плоті, аби люди бачили, що Він має звичайне людське життя та звичайні людські потреби. Цього достатньо, щоб довести, що Бог великою мірою Себе впокорив. Дух Божий здійснився в плоті. Його Дух настільки високий і великий, і все ж Він набуває форми звичайної людини, незначної людини, щоб вершити роботу Свого Духа. Духовний рівень, прозорливість, розум, людяність і життя кожного з вас показують, що ви справді не варті прийняти таку Божу роботу. Ви справді не варті того, щоб Бог заради вас терпів такі тяготи. Бог настільки великий. Він настільки вищий, а люди настільки нікчемні, і все ж Він усе одно працює над ними. Він втілився не тільки для того, щоб забезпечувати людей і говорити з людьми: Він навіть живе разом із людьми. Бог такий смиренний, такий любий. Якщо ти ллєш сльози та виголошуєш велику похвалу, щойно згадують Божу любов, щойно згадують Божу благодать, – якщо ти прийшов до такого стану, то ти справді пізнав Бога.

У наші дні в людських прагненнях є відхилення; люди прагнуть лише любити Бога та вдовольняти Бога, але не мають ніяких знань про Бога та знехтували просвітленням і прозрінням від Святого Духа всередині них. У них немає фундаменту справжнього знання про Бога. Так вони, здобуваючи досвід, утрачають завзяття. Усі ті, хто прагне справжнього знання про Бога, хоч у минулому й були в недобрих станах, і схилялися до негативності й слабкості, і часто лили сльози, впадали в пригнічений настрій і втрачали надію, – та тепер, коли вони здобувають більше досвіду, їхні стани покращуються. Переживши розбір та злам, пройшовши через цикл випробування й рафінування, вони значно просунулись уперед. Негативні стани зменшуються, і їхній характер життя дещо змінився. Коли вони проходять більше випробувань, їхні серця починають любити Бога. Бог удосконалює людей за певним правилом, а саме: Він просвіщає тебе, використовуючи бажану частину тебе, щоб ти мав дорогу до практики та міг відділити себе від усіх негативних станів, і допомагає твоєму духу вивільнитися, і робить тебе спроможнішим любити Його. Так ти отримуєш змогу позбутися розбещеного сатанинського характеру. Ти нехитрий і відкритий, готовий пізнавати себе та втілювати істину в життя. Бог неодмінно благословить тебе, тож коли ти слабкий і негативно налаштований, Він подвійно тебе просвіщає, допомагаючи тобі краще себе пізнати, бути більш готовим до каяття та спроможнішим утілювати в життя те, що потрібно. Тільки так у твоєму серці може бути мир і спокій. Людина, яка зазвичай приділяє увагу пізнанню Бога, яка приділяє увагу пізнанню себе, яка приділяє увагу власній практиці, буде спроможна часто отримувати Божу роботу, а також Його провід і просвітлення. Навіть якщо така людина може бути в негативному стані, вона здатна негайно це виправити – чи то завдяки дії совісті, чи то через просвітління від Божого слова. Зміна характеру людини завжди досягається тоді, коли людина знає власний фактичний стан і характер та роботу Бога. Людина, готова пізнати себе й відкритися, зможе втілювати істину в життя. Така людина є людиною, вірною Богу, а людина, вірна Богу, має розуміння Бога – чи глибоке воно, чи поверхневе, чи мізерне, чи рясне. Це Божа праведність, і її люди набувають; це їхній власний здобуток. Людина, яка має знання про Бога, – це людина, яка має основу й видіння. Така людина певна про Божу плоть і певна про Боже слово й Божу роботу. Як би Бог не працював і не говорив, які б порушення не спричиняли інші люди, така людина може стояти на своєму та свідчити про Бога. Що більше людина саме така, то більше вона може втілювати в життя істину, яку розуміє. Оскільки вона постійно втілює Боже слово в життя, то здобуває більше розуміння Бога та має рішучість навіки бути свідком Богові.

Мати проникливість, мати покірність і мати здатність вдивлятися в речі, щоб твій дух був чуйний, значить мати Божі слова, які освітлюють і просвіщають тебе зсередини, щойно ти з чимось стикаєшся. Ось що означає мати чуйний дух. Усе, що робить Бог, призначено допомогти оживити людський дух. Чому Бог завжди каже, що люди онімілі та туподумні? Це тому, що дух людей помер, і вони так оніміли, що зовсім не усвідомлюють духовне. Божа робота полягає в тому, щоб спонукати людські життя просуватись уперед і допомагати людському духу ожити, аби люди могли вдивлятись у духовне, завжди могли любити Бога у своїх серцях і вдовольняти Бога. Прихід до цього етапу показує, що дух людини ожив і наступного разу, коли вона з чимось зіткнеться, вона зможе негайно зреагувати. Вона чутлива до проповідей і швидко реагує на ситуації. Ось що значить досягти чуйності духу. Є багато людей, які швидко реагують на зовнішні події, та за першої згадки про входження в реальність або деталі духовного такі люди стають онімілими й туподумними. Вони розуміють тільки те, що впадає в око. Усе це ознаки духовного оніміння й туподумності, малого досвіду в духовному. Деякі люди мають чуйний дух і проникливість. Щойно вони чують слова, які вказують на їхній стан, то записують їх не барячись. Щойно вони чують слова про принципи практики, то можуть їх прийняти та застосувати до свого подальшого досвіду, так змінюючи себе. Такі люди мають чуйний дух. Чому вони здатні реагувати так швидко? Це тому, що вони зосереджуються на таких речах у повсякденному житті. Коли вони читають Божі слова, то можуть звіряти з ними свій стан і розмірковувати над собою. Коли вони чують проповіді, розмови спільноти та слова, що приносять їм просвітління і прозріння, то вони здатні негайно їх отримати. Це наче коли голодному дають їжу; він може відразу її з’їсти. А якщо дати їжу не голодному, то він почне їсти не так швидко. Ти часто молишся Богу, і тоді ти можеш негайно зреагувати, коли з чимось стикаєшся: що Богу потрібно в цій справі та як ти мусиш діяти. Останнього разу Бог скерував тебе в цій справі; коли ти сьогодні зіткнешся з таким самим, то природним чином ти знатимеш, який шлях практики вдовольнить Боже серце. Якщо ти завжди йтимеш цим шляхом практики й переживання, то на певному етапі тобі стане легко це робити. Читаючи Боже слово, ти знаєш, про яку людину говорить Бог, ти знаєш, про які умови для духу Він говорить, і ти здатен усвідомити головне та втілити його в життя; це показує, що ти здатен отримувати досвід. Чому деяким людям це погано вдається? Усе тому, що вони докладають небагато зусиль в аспект практики. Хоча вони готові практикувати істину, та в них немає справжньої прозорливості щодо деталей служби, щодо деталей істини в їхніх життях. Коли щось стається, такі люди губляться. Таким чином тебе може ввести в оману неправдивий пророк або неправдивий апостол. Ти маєш часто спілкуватися з громадою про Божі слова й роботу – тільки так ти зможеш зрозуміти істину й розвинути в собі проникливість. Якщо ти не розумієш істини, то не матимеш проникливості. Наприклад, ти мусиш часто спілкуватися з громадою про те, що Бог каже, як Бог працює, чого Він вимагає від людей, з якими людьми варто контактувати, а від яких слід відвертатися. Якщо ти завжди так переживатимеш слово Бога, то усвідомиш істину та глибоко зрозумієш багато речей, а також матимеш проникливість. Що таке дисципліна від Святого Духа, що таке вина, породжена людською волею, що таке провід Святого Духа, що таке впорядкування обставин, що таке просвітлення зсередини від Божих слів? Якщо ти ясно цього не розумітимеш, то не матимеш проникливості. Ти мусиш знати, що походить від Святого Духа, що таке бунтівничий характер, як слухатися Божого слова та як позбутися власного бунтарства; якщо ти розумієш це з пережитого досвіду, то матимеш фундамент; коли щось трапиться, ти матимеш відповідну істину, за якою оціниш те, що відбулося, і фундамент із належних видінь. Ти матимеш принципи в усьому, що робиш, і зможеш діяти відповідно до істини. Тоді твоє життя буде сповнене Божого просвітлення, сповнене Божих благословень. Бог не поставиться несправедливо до жодної людини, яка щиро Його шукає або живе Ним і свідчить про Нього, і Він не прокляне жодної людини, здатної щиро прагнути істини. Якщо ти, поки їси та п’єш Божі слова, здатен приділяти увагу пізнанню свого істинного стану, власній практиці та розумінню, то, стикаючись із проблемами, ти отримуватимеш просвітління та здобуватимеш практичне розуміння. Тоді в тебе в усьому буде дорога практики та проникливості. Якщо людина має істину, її навряд чи ошукають, і вона навряд чи поводитиметься руйнівно чи діятиме непомірковано. Завдяки істині людина захищена, і так само завдяки істині вона здобуває більше розуміння. Завдяки істині людина має більше доріг до практики й отримує більше можливостей для того, щоб у ній працював Святий Дух і щоб вона була вдосконалена.