Немає важливішого кроку для входження до Божих слів, ніж заспокоєння свого серця в Його присутності. Це урок, засвоєння якого нині гостро потребують усі люди. Шляхи входження в заспокоєння свого серця перед Богом такі:

1. Відверни своє серце від зовнішніх справ. Будь у спокої перед Богом і віддай свою безроздільну увагу молитві Богові.

2. Зі спокоєм у серці перед Богом їж і пий Божі слова та втішайся ними.

3. Міркуй про Божу любов і споглядай її та обдумуй Божу роботу в серці своєму.

Насамперед почни з аспекту молитви. Молися з безроздільною увагою та в певний час. Незалежно від того, наскільки сильно тобі бракує часу, наскільки ти зайнятий роботою або що з тобою відбувається, молися щодня у звичайному порядку та їж і пий Божі слова у звичайному порядку. Доки ти їси і п’єш Божі слова, незалежно від того, що тебе оточує, ти матимеш велику втіху у своєму дусі, і тебе не турбуватимуть ні люди, ні події, ні речі навколо тебе. Коли ти звично споглядаєш Бога в серці своєму, те, що відбувається зовні, не може тебе потурбувати. Саме це й означає мати духовний стан. Почни з молитви: найбільш плідною є тиха молитва перед Богом. Після цього їж і пий слова Божі, шукай світло в Божих словах, міркуючи над ними, знайди шлях до практичного втілення, пізнай мету Бога у словах, які Він промовляє, та розумій їх без відхилень. У звичайному порядку для тебе має стати нормою здатність наближатися до Бога у своєму серці, споглядати Божу любов і розмірковувати над словами Бога, не турбуючись зовнішнім. Коли твоє серце досягне певної міри спокою, ти зможеш мовчки розмірковувати та в собі споглядати Божу любов і по-справжньому наближатися до Нього, незважаючи на оточення, поки, нарешті, не дійдеш до того, що в твоєму серці заб’є ключем хвала, і це буде навіть краще ніж молитва. Тоді ти матимеш певний духовний стан. Якщо ти зможеш досягти описаних вище станів, це буде доказом того, що твоє серце справді перебуває в спокої перед Богом. Таким є перший головний урок. Тільки після того, як люди набувають здатності перебувати в спокої перед Богом, їх може торкнутися Святий Дух, вони можуть бути просвіщенні й осяяні Святим Духом, і тільки після цього вони зможуть мати справжнє спілкування з Богом, а також осягнути Божу волю і керівництво Святого Духа. Тоді вони стануть на правильний шлях у своєму духовному житті. Коли їхнє навчання життю перед Богом досягає певної глибини й вони набувають здатності зрікатися себе, зневажати себе та жити в Божих словах, тоді їхні серця справді перебувають у спокої перед Богом. Здатність зневажати себе, проклинати себе й зрікатися себе – це результат, досягнутий роботою Бога; люди не можуть досягнути його самостійно. Таким чином, практика заспокоєння свого серця перед Богом – це урок, до вивчення якого люди мають стати негайно. Деякі люди не тільки зазвичай нездатні перебувати у спокої перед Богом – вони не можуть заспокоїти своє серце перед Богом навіть під час молитви. Це жодним чином не відповідає Божим стандартам! Якщо твоє серце не може перебувати у спокої перед Богом, чи можеш ти бути зворушений Святим Духом? Якщо ти той, хто не може перебувати у спокої перед Богом, якщо ти легко відволікаєшся, коли хтось проходить повз тебе, або коли інші розмовляють, і твій розум може відволіктися, коли інші займаються якимись справами, у такому разі ти не живеш у Божій присутності. Якщо твоє серце справді перебуває у спокої перед Богом, тебе не турбуватиме ніщо, що відбувається в зовнішньому світі, не займатиме жодна людина, подія чи річ. Якщо досягти цього, то всі негативні стани та всі негативні речі – людські уявлення, філософія життя, ненормальні відносини між людьми, ідеї та думки тощо – природним чином зникнуть. Оскільки ти завжди розмірковуєш над словами Бога, а твоє серце постійно наближається до Бога й постійно зайняте нинішніми словами Бога, ці негативні речі відпадатимуть від тебе без твого усвідомлення. Коли нові та позитивні речі заволодіють тобою, негативним старим речам не буде місця, тож не звертай уваги на ці негативні речі. Тобі не потрібно докладати зусиль, щоб контролювати їх. Ти маєш зосередитися на тому, щоб перебувати у спокої перед Богом, їсти та пити Божі слова й втішатися ними якнайбільше, співати гімни на хвалу Богу якнайбільше, і дати Богові можливість працювати над тобою, тому що Бог зараз хоче особисто удосконалювати людей, і Він хоче здобути твоє серце; Його Дух зворушує твоє серце, і якщо, слідуючи керівництву Святого Духа, ти прийдеш до життя у Божій присутності, ти догодиш Богові. Якщо ти приділятимеш увагу життю в Божих словах і більше спілкуватимешся про істину, щоб здобути просвітління та осяяння Святого Духа, тоді всі ці релігійні уявлення, твоя переконаність у власній непогрішності та зарозумілість зникнуть, і ти пізнаєш, як присвятити себе Богові, як любити Бога та як догоджати Богові. І ти сам не помітиш, як речі, які є чужими Богу, повністю зітруться з твоєї свідомості.

Міркувати з молитвою над Божими словами, коли їси і п’єш Його нинішні слова, – це перший крок до перебування в спокої перед Богом. Якщо ти справді можеш бути в стані спокою перед Богом, тоді освітління й осяяння Святого Духа будуть із тобою. Усе духовне життя досягається через перебування в спокої в присутності Бога. Молячись, ти маєш перебувати в стані спокою перед Богом, і тільки тоді Святий Дух зможе тебе зворушити. Коли ти перебуваєш у спокої перед Богом, коли ти їси і п’єш Божі слова, ти можеш бути освітлений і осяяний, і можеш досягти правдивого розуміння Божих слів. Коли у своїй повсякденній діяльності роздумів, спілкування і наближення до Бога у своєму серці ти знайдеш спокій у Божій присутності, ти зможеш втішатися справжньою близькістю до Бога, мати справжнє розуміння Божої любові та Його роботи і виявляти справжню вдумливість і турботу щодо Божих намірів. Чим більше ти здатний у звичайному порядку перебувати в спокої перед Богом, тим більше ти будеш осяяний і тим більше ти зможеш зрозуміти свій власний зіпсований характер, те, чого тобі бракує, до чого ти маєш увійти, яку функцію ти маєш виконувати у твоєму служінні та де криються твої недоліки. Все це досягається через перебування в спокої в присутності Бога. Якщо ти справді досягнеш глибини у своєму спокої перед Богом, ти зможеш зрозуміти певні таємниці духу, зрозуміти те, що Бог нині бажає здійснити в тобі, досягти глибшого розуміння Божих слів, зрозуміти найважливіше в Божих словах, суть Божих слів, буття Божих слів, а ще ти чіткіше й точніше зможеш побачити шлях практики. Якщо ж ти не досягнеш достатньої глибини в здобутті спокою у своєму дусі, Святий Дух зворушить тебе лише злегка; ти відчуєш внутрішнє зміцнення, відчуєш певну втіху та спокій, але нічого глибшого не зрозумієш. Про це Я вже казав: якщо люди не використовують кожної малої частки своєї сили, їм важко почути Мій голос або побачити Моє обличчя. Йдеться про досягнення глибини спокою людини перед Богом, а не про поверхові зусилля. Людина, яка справді може перебувати у спокої в Божій присутності, здатна скинути з себе всі мирські пута й перейти у володіння Бога. Усі, хто не здатен перебувати у спокої в Божій присутності, безперечно, є розпутними та нестриманими. Усі, хто здатен перебувати в спокої перед Богом, – це ті, хто є благочестивим перед Богом і прагне Бога. Тільки ті, хто перебуває у спокої перед Богом, цінують життя, цінують спілкування в дусі, прагнуть Божих слів і прагнуть істини. Хто не цінує спокою перед Богом і не втілює спокій перед Богом на практиці, той пихатий і поверховий, прив’язаний до світу й позбавлений життя; навіть якщо такі люди кажуть, що вірять у Бога, то це лише порожні балачки. Ті, кого Бог у кінцевому підсумку вдосконалює та довершує, – це люди, які можуть перебувати у спокої в Його присутності. Тому ті, хто перебуває в спокої перед Богом, вдостоюються великих благословень. Люди, які протягом дня не приділяють часу тому, щоб їсти та пити Божі слова, які переймаються зовнішніми справами та не надають великого значення вступу до життя, – усі вони лицеміри, які не мають перспектив для майбутнього зростання. Саме ті, хто може перебувати в спокої перед Богом і хто може щиро спілкуватися та єднатися з Богом, є Божим народом.

Щоб постати перед Богом і прийняти Його слова як своє життя, спершу ти маєш досягнути спокою перед Богом. Тільки коли ти перебуватимеш у спокої перед Богом, Бог дасть тобі просвітління та знання. Чим більше люди перебувають у спокої перед Богом, тим більше вони здатні отримати Боже просвітління й осяяння. Усе це вимагає від людей благочестя та віри; тільки так їх можливо зробити досконалими. Основоположний урок для вступу до духовного життя – це перебування в спокої в Божій присутності. Тільки якщо ти перебуватимеш у спокої в Божій присутності, вся твоя духовна підготовка буде дієвою. Якщо твоє серце не може перебувати в спокої перед Богом, ти не зможеш прийняти роботу Святого Духа. Якщо твоє серце перебуває в спокої перед Богом незалежно від того, що ти робиш, значить, ти – той, хто живе в присутності Бога. Якщо твоє серце перебуває в спокої перед Богом і наближається до Бога незалежно від того, що ти робиш, це доводить, що ти людина, яка перебуває в спокої перед Богом. Якщо під час прогулянки чи розмови з іншими людьми ти можеш сказати: «Моє серце наближається до Бога, воно не зосереджене на зовнішніх речах, і я можу перебувати в спокої перед Богом», то ти – людина, яка перебуває в спокої перед Богом. Не займайся нічим, що тягне серце твоє до зовнішнього, не май справи з людьми, які відокремлюють твоє серце від Бога. Що б не відволікало твоє серце від близькості до Бога, відкинь це або тримайся від нього подалі. Це принесе велику користь твоєму життю. Нині якраз час для великої роботи Святого Духа, час, коли Бог особисто робить людей досконалими. Якщо в цей момент ти не можеш бути в спокої перед Богом, то ти не той, хто повернеться, щоб постати перед престолом Бога. Якщо ти прагнутимеш не Бога, а чогось іншого, то ти не зможеш бути вдосконаленим Богом жодним чином. Ті, хто здатний чути такі висловлювання від Бога, але при цьому не може бути в спокої перед Ним сьогодні, це люди, які не люблять істину та не люблять Бога. Якщо ти не жертвуєш собою в цей момент, то чого ти чекаєш? Пожертвувати собою означає заспокоїти своє серце перед Богом. Це і є справжня жертва. Хто нині щиро жертвує своє серце в дар Богові, той гарантовано буде довершений Богом. Ніщо, хай що це є, не зможе потурбувати тебе; зазнаєш ти обтинання чи розбору, розчарування чи невдачі, твоє серце завжди має бути в спокої перед Богом. Незалежно від того, як люди ставляться до тебе, твоє серце має бути в спокої перед Богом. Байдуже, з якими обставинами ти стикаєшся – чи то негаразди, страждання, гоніння чи різні випробування, – твоє серце завжди має бути в спокої перед Богом; таким є шлях до досконалості. Тільки коли ти справді перебуваєш у спокої перед Богом, тобі стануть зрозумілими нинішні слова Бога. Тоді ти зможеш правильніше та без відхилень втілювати на практиці осяяння і просвітлення Святого Духа, ясніше розуміти наміри Бога, які дадуть твоєму служінню чіткіший напрямок, зможеш точніше розуміти спрямування та керівництво Святого Духа і бути впевненим, що живеш під керівництвом Святого Духа. Такі результати досягаються правдивим спокоєм перед Богом. Коли люди не розуміють Божі слова, позбавлені шляху практики, не розуміють Божих намірів або не мають принципів практики, це відбувається тому, що їхні серця не перебувають у спокої перед Богом. Мета перебування в спокої перед Богом – бути сумлінним і прагматичним, шукати правильність і прозорість у Божих словах і, зрештою, дійти розуміння істини та пізнання Бога.

Якщо серце твоє не перебуває часто в спокої перед Богом, то Бог не має засобів твого вдосконалення. Відсутність рішучості є рівнозначною відсутності серця, а людина без серця не може перебувати в спокої перед Богом; така людина не знає, як багато роботи здійснює Бог, або як багато Він говорить, і не знає, як діяти на практиці. Хіба це не людина без серця? Чи може людина без серця бути в спокої перед Богом? Бог не має засобів для вдосконалення людей без серця – вони нічим не відрізняються від тяглової худоби. Бог говорить абсолютно ясно та прозоро, але твоє серце залишається байдужим, і ти, як і раніше, неспроможний перебувати у спокої перед Богом. Хіба ти не тупа худобина? Деякі люди збиваються зі шляху, намагаючись втілювати на практиці перебування в спокої в присутності Бога. Коли настає час готувати їжу, вони не готують, а коли настає час виконувати хатню роботу, вони її не роблять, а просто моляться та розмірковують. Бути в спокої перед Богом – не значить не готувати, не займатися повсякденними справами, не жити своїм звичайним життям; це означає бути в змозі заспокоїти своє серце перед Богом у всіх нормальних станах і мати місце для Бога у своєму серці. Коли ви молитеся, ви повинні правильно схилити коліна перед Богом у молитві; коли ви займаєтеся повсякденною роботою чи готуєте їжу, заспокоюйте своє серце перед Богом, розмірковуйте над словами Бога чи співайте гімни. Хоч у якій ситуації ви опинилися, ви повинні мати свій спосіб практики, ви маєте робити все можливе, щоб наблизитися до Бога, і всіма силами намагатися заспокоїти своє серце перед Богом. Коли дозволяють обставини, моліться з повним зосередженням; коли обставини не дозволяють, наближайтеся до Бога в своєму серці, виконуючи поточну роботу. Коли ви можете їсти та пити слова Бога – їжте та пийте Його слова, коли ви можете молитися – моліться, коли ви можете споглядати Бога – споглядайте Його. Інакше кажучи, робіть усе можливе, щоб підготувати себе до входження відповідно до свого оточення. Деякі люди можуть бути в спокої перед Богом, коли нічого не відбувається, але щойно щось трапляється, їхній розум починає блукати. Це не спокій перед Богом. Вірний спосіб досягнення такого досвіду наступний: за жодних обставин серце людини не віддаляється від Бога, і її не турбують сторонні люди, події чи речі, і тільки тоді людина справді перебуває в спокої перед Богом. Деякі люди кажуть, що коли вони моляться на зібраннях, їхні серця можуть бути в спокої перед Богом, але в спілкуванні з іншими людьми вони нездатні бути в спокої перед Богом, і їхні думки виходять з-під контролю. Це не спокій перед Богом. Сьогодні більшість людей перебуває в такому стані, їхні серця нездатні завжди бути в спокої перед Богом. Тому ви маєте докладати більших зусиль, вправляючись у цій сфері, крок за кроком виходити на правильну стежку життєвого досвіду та ставати на шлях удосконалення Богом.