44. Неправильно посилатися на свій стаж під час виконання службових обов’язків

Бай Чень, Китай

Вівторок, 28 березня 2023 року

Сьогодні вранці я отримала листа від вищих лідерів, у якому повідомлялося, що Сінь Жань щойно обрали лідеркою округу. Прочитавши його, я ще довго не могла заспокоїтися, думаючи: «Сінь Жань була церковною лідеркою усього кілька місяців. Раніше я відстежувала її роботу і знаю, що їй дещо бракує працездатності. А тепер вона раптом наглядає за роботою всього округу – хіба це не занадто швидко? У Сінь Жань хороша людськість, і вона зосереджується на своєму житті-входженні, тож її варто зрощувати, але вона не має сильної працездатності. Як вона може впоратися з роботою всього округу? Я була церковною лідеркою багато років. А тепер людина, яка увірувала пізніше за мене й має значно менше лідерського досвіду, відстежуватиме мою роботу. Хіба я не здаватимуся через це некомпетентною?». Що більше я думала про це, то більше не хотіла цього приймати й відчувала сильне невдоволення. Але потім я згадала, що все, з чим ми стикаємося щодня, дозволено Богом, і те, що Сінь Жань виконує цей обов’язок, перебуває під Божим впорядкуванням і володарюванням. Я не повинна дивитися на це зі своєї точки зору. Натомість мені треба спершу скоритися.

Понеділок, 10 квітня 2023 року

Протягом останніх двох днів Сінь Жань писала мені, щоб відстежити євангельську роботу, намагаючись зрозуміти деякі проблеми в моїй роботі й бесідуючи про те, як змінити ситуацію на краще. Читаючи її листи, я почувалася некомфортно й дуже не хотіла їй відповідати. Я подумала: «Я в церковному лідерстві вже понад десять років. Я знаю, як слідкувати за роботою. Мені не потрібні твої вказівки! Ти проходиш підготовку як лідерка менше року, а тепер намагаєшся наставляти мене в роботі? Мені вже знайомі ті підходи, про які ти пишеш». Я усвідомила, що виявляю зарозумілий характер, і подумала: якщо я й далі житиму в цьому зарозумілому характері, відчуваючи спротив і невдоволення тим, як Сінь Жань відстежує мою роботу, і відмовляючись із нею співпрацювати, хіба це не скує її? Я згадала такі Божі слова: «Не дій завжди лише заради себе, не враховуй завжди лише свої власні інтереси; не враховуй інтереси людини й не думай про власну гордість, репутацію і статус. Спочатку ти повинен обміркувати інтереси Божого дому та зробити їх своїм пріоритетом. Тобі слід бути уважним до Божих намірів та розпочати з роздумів про те, чи були якісь домішки у виконанні твого обов’язку, чи був ти відданим, чи виконував свої зобов’язання та чи віддавав їм усього себе, а також чи щиро ти думав про свій обов’язок і про роботу церкви. Ти маєш обміркувати ці речі. Якщо ти часто думатимеш про них і розбиратимешся в них, тобі буде легше добре виконувати свій обов’язок» (Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Свободу та визволення можна здобути, лише відкинувши свої розбещені характери). З Божих слів я зрозуміла, що, коли зі мною щось трапляється, я не можу жити згідно зі своїм розбещеним характером. Я повинна більше думати про інтереси Божого дому й робити все, що приносить користь церковній роботі. Якщо я житиму у своєму зарозумілому характері й не відповідатиму на листи Сінь Жань, вона не зможе зрозуміти мою робочу ситуацію, що ускладнить її подальше відстежування роботи. Крім того, це може скувати її та вплинути на її стан, а це може легко спричинити зрив і перешкоди в церковній роботі. Відстежувати роботу й наглядати за нею – це обов’язок Сінь Жань, і я повинна з нею співпрацювати, вчасно відповідаючи щодо стану євангельської роботи.

П’ятниця, 12 травня 2023 року

Сьогодні вдень під час обговорення євангельської роботи Сінь Жань вказала, що останнім часом я зосереджувалася лише на повсякденних справах, не відстежувала євангельську роботу і відхилилася від свого основного обов’язку. Я усвідомлювала проблему, на яку вона вказала, і знала, що це справді проблема в моїй роботі, але чути, як вона вказує на це, було особливо неприємно. Я подумала: «Ти лідерка зовсім недавно, а вже вказуєш на мої проблеми перед такою кількістю людей, не шкодуючи мого самолюбства. Я вже підсумувала це відхилення у своєму попередньому робочому звіті. Я відповідаю за євангельську роботу довше за тебе й знаю, як її відстежувати. Тобі не потрібно говорити мені про це відхилення – я сама його виправлю найближчими днями!». Після цього, поки Сінь Жань продовжувала бесідувати, я зосередилася на власних справах, зовсім не беручи участі в обговоренні. Атмосфера стала дещо незручною, і це вплинуло на ефективність зібрання. Цього вечора Сінь Жань поділилася своїм станом, сказавши, що засмутилася, коли ніхто не відповідав на її слова, і це змусило її засумніватися у своїй здатності виконувати цю роботу. Почувши це, я відчула докори сумління. Я знала, що Сінь Жань вказувала на відхилення та проблеми в моїй роботі не зі злості, а щоб допомогти мені вчасно виправити ці відхилення, не затримуючи євангельську роботу. Але чому я відчувала такий опір до цього? Якби на мої проблеми вказав вищий лідер або брати й сестри, з якими я співпрацювала, я б так не відреагувала. Чому ж я мала таке вороже ставлення до Сінь Жань? У чому справжня причина того, що я виявила таку розбещеність?

Тоді я натрапила на уривок із Божих слів: «На основі чого люди судять про рівень власної кваліфікації? На основі того, скільки років вони виконували певний обов’язок, скільки досвіду набули, чи не так? І якщо це так, чи не почнуть у вас поступово з’являтися думки про старшинство? Наприклад, якийсь брат багато років вірив у Бога і тривалий час виконував обов’язок, тому він є найбільш компетентним, щоб проводити бесіди; якась сестра недовго служить у церкві, і хоча в неї невеликий духовний рівень, вона не має досвіду у виконанні цього обов’язку і недовгий час вірить у Бога, тому вона найменш компетентна, щоб проводити бесіди. Той, хто є найбільш компетентним, щоб проводити бесіди, думає про себе: “Оскільки я старший, це означає, що я виконую свій обов’язок на належному рівні, і мої прагнення досягли своєї вершини, і мені більше нічого прагнути чи досягати входження. Я добре виконав цей обов’язок, я більш-менш завершив цю роботу, Бог має бути задоволений”. І так вони починають ставати самовдоволеними. Чи означає це, що вони ввійшли в реальність істини? Вони взагалі припинили зростати. Вони ще не здобули істину чи життя, але все одно вважають себе висококваліфікованими, говорять про старшинство та чекають Божої нагороди. Хіба це не прояв зарозумілого характеру? Коли люди не є “висококваліфікованими”, вони вміють бути обережними, вони нагадують собі не робити помилок; варто їм почати вважати себе висококваліфікованими, вони стають зарозумілими, починають мати високу думку про себе і схильні бути самовдоволеними. Хіба в такому разі вони не проситимуть нагороди та вінця від Бога, як Павло? (Так.) Якими є такі стосунки між людиною та Богом? Це не стосунки між Творцем і створеними істотами. Це не що інше, як ділові стосунки. І в такому разі люди не мають ніяких стосунків із Богом, і Бог, швидше за все, сховає від них Своє обличчя, – а це є небезпечною ознакою» (Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Тільки зі страхом Божим можна йти шляхом спасіння). Цей уривок із Божих слів розвінчує мій справжній стан. Я мислила, спираючись на свій стаж. Я думала: Сінь Жань – новачок у лідерстві, і їй бракує працездатності, тоді як я в церковному лідерстві вже понад десять років, маю більше досвіду роботи й кращу кваліфікацію. Тож, коли вона відстежувала мою роботу та вказувала на мої відхилення й проблеми, мені було вкрай некомфортно, адже я вважала, що вона не має достатньої кваліфікації, щоб слідкувати за моєю роботою. Насправді ж, для Сінь Жань відстежувати мою роботу, перевіряти її та вказувати на відхилення й проблеми було частиною її відповідальності й обов’язку, і вона робила це заради блага церковної роботи. Це була позитивна річ. Але я жила у своєму зарозумілому характері, використовуючи роки лідерського досвіду, щоб посилатися на свій стаж і хизуватися своєю кваліфікацією, і відмовлялася приймати її настанови. Під час зібрання я не брала участі в обговоренні роботи, а натомість просто зосередилася на власних справах із кислим виразом обличчя, через що Сінь Жань почувалася скутою, коли відстежувала мою роботу. Хіба тим самим я не спричиняла перешкод і не вносила розлад у церковну роботу? Що більше я про це думала, то більше усвідомлювала серйозність цієї проблеми. Відтепер я маю шукати істину, щоб вирішити її.

Четвер, 25 травня 2023 року

Сьогодні під час ранкових духовних роздумів я прочитала такий уривок із Божих слів: «Служіння Богу – це непроста задача. Ті, чий розбещений характер залишається незмінним, ніколи не можуть служити Богу. Якщо твій характер не судили й не карали Божі слова, тоді він досі уособлює сатану, що доводить, що ти служиш Богу тільки з власних благих намірів, і що твоє служіння засноване на твоїй сатанинській природі. Ти служиш Богу, маючи свій природний характер, і відповідно до своїх особистих уподобань. Більше того, ти завжди думаєш, що справи, які ти хочеш робити, приємні Богу, а справи, які ти не хочеш робити, Богу ненависні. Ти дієш виключно у відповідності до своїх уподобань. Чи можна назвати це служінням Богу? Зрештою, у твоєму характері життя не станеться й найменших змін; натомість твоя служба зробить тебе ще більш упертим, глибоко вкорінюючи твій розбещений характер, і, зрештою, в тобі будуть сформовані правила щодо служіння Богу, які, в першу чергу, ґрунтуються на твоїй власній вдачі, та досвід, здобутий під час служіння, що ґрунтується на твоєму характері. Це досвід і уроки людини. Це філософія життя людини в цьому світі. Таких людей можна віднести до фарисеїв та релігійних діячів. Якщо вони ніколи не отямляться й не покаються, то неодмінно перетворяться на христів неправдивих і антихристів, які обманюють людей в останні дні. Ці христи неправдиві та антихристи, про яких іде мова, виникнуть саме з-поміж таких людей. Якщо ті, хто служить Богу, слідують своїй власній натурі та діють у відповідності до своєї власної волі, вони ризикують бути вигнаними будь-якої миті. Ті, хто використовує свій багаторічний досвід, набутий у служінні Богу, щоб завойовувати серця інших, щоб повчати й контролювати їх, щоб звеличуватися, – та які ніколи не каються, ніколи не визнають своїх гріхів, ніколи не відмовляються від переваг свого положення – ці люди впадуть перед Богом. Вони такі ж, як Павло, – хизуються своїм старшинством і виставляють напоказ свою кваліфікацію. Бог не доведе таких людей до досконалості. Таке служіння порушує Божу роботу» (Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Слід скасувати релігійне служіння). Завдяки розвінчанню в Божих словах я усвідомила, що виконання обов’язку на основі розбещеного характеру та слідування особистим уподобанням у служінні Богові веде лише на шлях опору Йому. Якщо людина покладається на роки свого досвіду як на капітал, постійно вихваляючись своїм стажем і стримуючи інших, то вона йде тим самим шляхом, що й Павло, і все, що вона робить – це лихий вчинок! Відколи я дізналася, що Сінь Жань обрали лідеркою округу для нагляду за моєю роботою, я була сповнена непокори. Я вважала, що їй бракує працездатності, і вона проходила підготовку на позицію лідерки лише короткий час, тому на основі власних уявлень та домислів зробила висновок, що вона не підходить для цієї ролі. Я не шукала в цьому Божих намірів. Натомість я постійно хизувалася своїм стажем перед Сінь Жань. Коли вона відстежувала мою роботу чи давала настанови, я ставилася до неї вкрай зневажливо, вважаючи, що з огляду на мою працездатність і роки лідерського досвіду, вона не має достатньої кваліфікації, щоб давати мені вказівки. Але, поміркувавши глибше, я запитала себе: невже в моїй роботі й справді немає жодних відхилень? Хіба мені не потрібно, щоб хтось контролював мою роботу й наглядав за нею? Хоч би скільки досвіду в мене було, це не означає, що я розумію істину чи маю істину-реальність. У моїй роботі неминуче трапляються відхилення та недоліки. Те, що Сінь Жань наглядала за моєю роботою й давала мені вказівки, було покликане допомогти мені краще виконувати свій обов’язок, і вони корисні як для роботи церкви, так і для мого власного життя-входження. Однак я опиралася й відмовлялася приймати те, що вона контролює мою роботу й наглядає за нею, виявляючи свою відразу до істини. Я сприймала свій досвід роботи й тривалий час у лідерстві як свій капітал і завжди думала, що знаю роботу краще за Сінь Жань і можу чудово впоратися з нею самостійно. Та насправді в моєму обов’язку досі є багато відхилень і проблем. Попри те, що мені бракує істини-реальності, я була пихатою й дивилася на Сінь Жань зверхньо, вважаючи себе компетентнішою за неї. Я була такою зарозумілою та впевненою у власній праведності! Мені цілковито бракувало розуму!

Понеділок, 5 червня 2023 року

За ці кілька днів роздумів я усвідомила, що насправді не розуміла принципів Божого дому щодо висунення та зрощування людей. Я підходила до справ і оцінювала все на основі власних уявлень та фантазій. Я надавала надто великого значення досвіду й тому, скільки часу людина перебуває в лідерстві, замість того, щоб оцінювати її на основі істини-принципів. Всемогутній Бог говорить: «Які необхідні стандарти для кураторів різних напрямів роботи? Є три основні. По-перше, вони повинні мати здатність до сприймання істини. Лише ті, хто може сприймати істину чисто, без викривлень, і робити висновки, є людьми з високим рівнем. Люди з високим рівнем повинні щонайменше мати духовне розуміння та вміти самостійно їсти й пити слова Божі. У процесі поїдання та пиття Божих слів вони повинні вміти самостійно приймати суд, кару та обтинання Божих слів і шукати істину, щоб розв’язати власні уявлення та фантазії, домішки власної волі, а також свої розбещені характери – якщо вони досягають цього стандарту, це означає, що вони знають, як переживати роботу Бога, і це є проявом хорошого рівня. По-друге, вони повинні нести ношу заради церковної роботи. Люди, які справді несуть ношу, не просто мають ентузіазм, вони мають справжній життєвий досвід, розуміють деякі істини та можуть бачити деякі проблеми наскрізь. Вони бачать, що в церковній роботі та серед Божих обранців є багато труднощів і проблем, які потрібно вирішити. Вони бачать це на власні очі й переживають за це в серці – ось що означає нести ношу заради церковної роботи. Якщо хтось просто має хороший рівень і здатний сприймати істину, але він ледачий, жадає плотських утіх, не бажає виконувати реальну роботу, а якщо Вишнє встановлює йому кінцевий строк і роботи не уникнути, то він робить її лише трохи, то це людина, яка не несе ноші. Люди, які не несуть ноші, – це люди, які не прагнуть до істини, люди без почуття справедливості та нездари, які цілий день набивають собі шлунки, не замислюючись ні про що серйозне. По-третє, вони повинні володіти працездатністю. Що означає “працездатність”? Простіше кажучи, це означає, що вони не тільки можуть доручати роботу та давати людям вказівки, але й можуть виявляти та розв’язувати проблеми – ось що означає володіти працездатністю. Крім того, їм також потрібні організаторські навички. Люди з організаторськими навичками особливо вправні в тому, щоб збирати людей, організовувати та впорядковувати роботу, а також розв’язувати проблеми, і, впорядковуючи роботу та розв’язуючи проблеми, вони можуть цілковито переконувати інших і змушувати їх коритися – ось що означає мати організаторські навички. Ті, хто справді має працездатність, можуть виконувати конкретні завдання, доручені Божим домом, і можуть робити це швидко й рішуче, без будь-якої недбалості, і, крім того, вони можуть добре виконувати різні завдання. Це три стандарти Божого дому для зрощування лідерів і працівників. Якщо хтось відповідає цим трьом стандартам, він є рідкісною талановитою особистістю, і його слід негайно просувати, зрощувати та готувати, і після певного періоду практики він зможе взятися за роботу» (Слово, т. 5. Зобов’язання лідерів і працівників. Зобов’язання лідерів і працівників (5)). «Коли Божий дім просуває та зрощує когось, щоб він став лідером, він дає йому більшу ношу, щоб готувати його, змушувати його покладатися на Бога та тягнутися до істини; тільки тоді його духовний зріст зростатиме якнайшвидше. Що більша ноша покладається на таких людей, то більшого тиску вони зазнають, і то більше вони змушені шукати істину та покладатися на Бога. Зрештою вони зможуть належно виконувати свою роботу та слідувати Божій волі, і так стануть на правильний шлях спасіння та вдосконалення – ось який ефект досягається, коли Божий дім просуває та зрощує людей. … Коли когось просувають і зрощують, щоб він став лідером, йому дають змогу навчитися розрізняти стани різних людей, вправлятися в пошуку істини для розв’язання труднощів різних людей, підтримувати та забезпечувати різні типи людей і вести людей в істину-реальність. Водночас вони також повинні вправлятися в розв’язанні різних проблем і труднощів, що виникають під час роботи, навчитися розрізняти різні типи антихристів, злих людей і маловірів і розбиратися з ними, а також виконувати роботу з очищення церкви. Саме в такий спосіб, порівняно з іншими, вони можуть пережити більше людей, справ і речей і більше середовищ, організованих Богом, їсти й пити все більше й більше слів Божих і входити у все більше істин-реальностей. Це можливість вправлятися, чи не так? Що більше можливостей для підготовки, то багатший досвід людей, то ширші їхні погляди й то швидше вони зростатимуть. … Як людям краще входити в істину-реальність – швидко чи повільно? (Швидко.) Тому для людей, які володіють рівнем, несуть ношу та мають працездатність, Божий дім робить виняток, просуваючи таких людей, якщо тільки вони не є людьми, які не прагнуть до істини та не тягнуться до неї, і в такому разі Божий дім не змушуватиме їх» (Слово, т. 5. Зобов’язання лідерів і працівників. Зобов’язання лідерів і працівників (5)). Розмірковуючи над Божими словами, я побачила, що Бог чітко бесідує про вимоги, принципи та значущість висування та зрощування людей. Під час висування та зрощування людини Божий дім насамперед звертає увагу на те, чи має вона здатність і рівень сприймати істину, і чи має вона відчуття ноші у своїх обов’язках. Якщо людина відповідає цим двом критеріям, то, навіть якщо їй бракує працездатності, її можна покращити завдяки підготовці. Значущість зрощування людей Божим домом полягає переважно в тому, щоб надати людям більше можливостей для підготовки, дозволяючи їм швидше зростати в осягненні різних істини-принципів та у власному житті-входженні. Якщо хтось відповідає критеріям для зрощування, Божий дім надасть йому можливості для підготовки та покладе на нього більшу ношу. Однак, оцінюючи, чи підходить людина для зрощування, я не зосереджувалася на її здатності та рівні для осягнення істини або на тому, чи мала вона справжнє відчуття ноші у своїх обов’язках. Натомість я звертала увагу лише на те, як довго вона була лідером і чи мала досвід. Я дивилася на речі згідно зі своїми уявленнями та домислами, а це зовсім не відповідало істині! Зрозумівши ці принципи, я застосувала їх до Сінь Жань і побачила, що вона відповідає критеріям для зрощування. Вона має відчуття ноші у своїх обов’язках і проявляє ініціативу в просуванні роботи. Коли вона помічала проблеми, то піднімала їх і аналізувала разом із нами. Крім того, вона зосереджується на житті-входженні. Коли ми були просто зайняті виконанням свого обов’язку, вона нагадувала нам зосередитися на винесенні уроків із того, з чим ми стикалися. Хоча Сінь Жань і може бракувати певної працездатності, у своїх діях вона зосереджується на шуканні істини-принципів і часом здатна виявити деякі проблеми, пов’язані з роботою. Брак її працездатності зумовлений коротким часом підготовки, але ця можливість служити лідеркою округу допоможе їй зростати швидше. З іншого боку, моє відчуття ноші за мої обов’язки, людськість і життя-входження не такі хороші, як у Сінь Жань, тож які я маю підстави не приймати її лідерство? Мені потрібно мати правильне ставлення до її недоліків, і ми повинні переймати сильні сторони одна одної, щоб компенсувати наші слабкі місця, і працювати разом, аби добре виконувати наші обов’язки. Саме такого ставлення й такої практики я повинна дотримуватися.

Вівторок, 20 червня 2023 року

Сьогодні, під час обговорення роботи із Сінь Жань, вона вказала, що під час зрощування людей я була схильна зосереджуватися на їхній зовнішній поведінці й не шукала істини-принципів. Вона також послалася на відповідні уривки з Божих слів, щоб побесідувати зі мною. Вислухавши її бесіду, я отримала чіткіше розуміння власних проблем. Я також по-справжньому відчула, що співпраця з братами й сестрами у виконанні обов’язків – це процес взаємного переймання сильних сторін, щоб компенсувати власні недоліки. Як каже Бог: «Співпраця братів і сестер та спільне виконання ними обов’язків – це процес компенсації слабкостей одного сильними сторонами іншого. Ти використовуєш свої сильні сторони, щоб компенсувати недоліки інших, інші використовують свої сильні сторони, щоб компенсувати те, чого бракує тобі, і обидві сторони приймають сильні сторони іншого, щоб компенсувати власні недоліки. Це і є компенсація своїх слабкостей сильними сторонами інших і гармонійна співпраця. Тільки якщо люди співпрацюють у гармонії, вони можуть бути благословенні перед Богом, і що більше речей вони переживають, то більше реальності вони здобувають, і що більше вони йдуть своїм шляхом, то світлішим він стає, вони почуваються дедалі спокійніше, а результати, які вони отримують у своїх обов’язках, стають дедалі кращими» (Слово, т. 3. Промови Христа останніх днів. Про гармонійну співпрацю). Після цього, коли Сінь Жань давала настанови, я змогла правильно до них ставитися й охоче їх приймати. Зіткнувшись у роботі з чимось, чого я не могла збагнути, я обговорювала це із Сінь Жань. Саме завдяки Божим словам я здобула певне розуміння свого зарозумілого характеру, виправила свої неправильні погляди й навчилася співпрацювати з іншими. Ці здобутки та усвідомлення є результатом настанов Божих слів. Дякувати Богу!

Попередня стаття: 42. Я потрапила в тенета заздрощів

Наступна стаття: 45. Позбувшись марнославства, я відчула себе такою вільною

Явлення й робота Бога Про пізнання Бога Промови Христа останніх днів Розвінчання антихристів Зобов’язання лідерів і працівників Про прагнення до істини Про прагнення до істини Суд починається з дому Божого Суттєві слова Всемогутнього Бога, Христа останніх днів Божі слова на кожен день Істини-реальності, у які мусять увійти віруючі в Бога Настанови щодо поширення Євангелія Царства Ідіть за Агнцем і співайте нових пісень Досвідні свідчення перед судним престолом Христа (ТОМ 2) Досвідні свідчення перед судним престолом Христа (ТОМ 3) Досвідні свідчення перед судним престолом Христа (ТОМ 4) Досвідні свідчення перед судним престолом Христа (ТОМ 5) Досвідні свідчення перед судним престолом Христа (ТОМ 6) Досвідні свідчення перед судним престолом Христа (ТОМ 7) Досвідні свідчення перед судним престолом Христа (ТОМ 8) Досвідні свідчення перед судним престолом Христа (ТОМ 9)

Налаштування

  • Тексти
  • Теми

Колір фону

Теми

Шрифт

Розмір шрифту

Міжрядковий інтервал

Міжрядковий інтервал

Ширина сторінки

Зміст

Пошук

  • Пошук у цьому тексті
  • Пошук у цій книзі

Зв’язок із нами у WhatsApp