Характер Бога проходить через усі Божі висловлювання, але головна лінія Його слів – це розкриття бунту всього людства та викриття таких речей, як непослух, непокора, несправедливість, неправедність і нездатність по-справжньому любити Бога, тож Божі слова дійшли до тієї стадії, коли Він каже, що кожна пора в тілах людей містить опір Богові, що навіть їхні капіляри містять непокору Богові. Якщо люди не спробують це дослідити, вони ніколи не зможуть це пізнати й ніколи не зможуть це відкинути. Тобто вірус непокори Богові поширюватиметься в них, і зрештою це виглядатиме так, наче білі кров’яні тільця поглинули червоні кров’яні тільця, залишивши все тіло без червоних кров’яних тілець; врешті-решт люди помруть від лейкемії. Таким є реальний стан людини, і ніхто не може це заперечувати. Народившись на землі, в якій лежить, згорнувшись, великий червоний дракон, кожна людина має принаймні одну властивість, яка є символом і прикладом отрути великого червоного дракона. Таким чином, на цій стадії роботи головною лінією у всіх словах Бога була необхідність пізнати себе, відмовитися від себе, зректися себе та умертвити себе. Можна сказати, що це основна робота Бога в останні дні, і що цей виток роботи є найповнішим і найретельнішим з усіх. Він показує, що Бог планує завершити цей період. Ніхто цього не очікував, але водночас у своїх почуттях люди передчували це. Хоча Бог не сказав про це прямо, відчуття людей є дуже гострими – вони завжди відчувають, що часу залишилося мало. Я можу сказати, що чим більше людина відчуває це, тим чіткіше її розуміння періоду. Це не означає сприймати світ як нормальний і тим самим заперечувати слова Бога; скоріше, це означає знати зміст Божої роботи через засоби, за допомогою яких Бог працює. Це визначається тоном Божих слів. Таємницю тону Божих висловлювань ще ніхто не розкрив, і саме в неї найважче увійти людям. Головна причина, з якої люди не можуть розуміти Божі слова, полягає в тому, що вони залишаються в невіданні щодо тону, яким промовляє Бог. Якщо вони опанують цей секрет, то зможуть пізнати Божі слова певною мірою. Божі слова завжди слідували одному принципу: спонукати людей зрозуміти, що Божі слова – це все, і вирішувати всі труднощі людини за допомогою Божих слів. З погляду Духа Бог робить Свої діяння явними, а з погляду людини Він викриває уявлення людей; з погляду Духа Він каже, що людина не бере до уваги Його волю, а з погляду людини Він каже, що скуштував солодкого, кислого, гіркого та гострого смаку людського досвіду, що Він приходить із вітром та йде з дощем, що Він зазнав гонінь в сім’ї, пережив злети та падіння життя. Це слова, сказані з різних позицій. Коли Він промовляє до народу Божого, це схоже на те, як господар вичитує рабів, або на комедійний скетч. Від Його слів люди червоніють, їм нікуди сховатися від сорому, начебто їх затримала феодальна влада старого режиму, щоб вони зізналися у чомусь під жорстокими тортурами. Коли Бог промовляє до народу Божого, Він так само нестриманий, як університетські студенти-протестувальники, що викривають скандали в центральному уряді. Якби всі слова Бога були глузливими, людям було б тяжко їх прийняти, тому слова, сказані Богом, є прямими; вони не містять шифрів для людини, а прямо вказують на її реальний стан – це показує, що Божа любов до людини є не просто словами, але реальністю. Хоча люди цінують реальність, у їхній любові до Бога немає нічого реального. Це те, чого бракує людині. Якщо любов людей до Бога не буде реальною, то все навколо буде порожнім та ілюзорним, так наче все зникло через це. Якщо любов людей до Бога вийде за межі всесвітів, то і їхній статус, і особистості будуть реальними, а не порожніми, і навіть ці слова будуть реальними, а не порожніми – чи розумієш ти це? Чи ти пізнав вимоги Бога до людини? Людина має не просто втішатися перевагами статусу, а втілювати в життя реальність статусу. Ось чого Бог вимагає від Божого народу та від усіх людей, і це не якась там велика порожня теорія.

Чому Бог промовляє такі слова: «Начебто все, що Я роблю, – це спроба догодити їм, унаслідок чого Мої вчинки завжди викликають у них відразу»? Чи можеш ти розповісти про реальні прояви ненависті людини до Бога? В уявленнях людей людина та Бог «пристрасно люблять один одного», і сьогодні жага до слів Божих дійшла до того, що люди жадібно бажають проковтнути Бога одним ковтком – але Бог каже такі слова: «Людина зневажає Мене. Чому за Мою любов людина відплачує ненавистю?» Чи це не родовище мінералів у людях? Чи це не те, що потрібно викопати? Це недолік у прагненні людей, це головна проблема, яку потрібно розв’язати, і це лев, що стоїть на шляху пізнання людиною Бога і якого потрібно відігнати заради людини – чи це не те, що треба зробити? Оскільки людина, як свиня, не має пам’яті, і вона завжди жадає задоволень, Бог дає людині ліки від амнезії – Він більше говорить, більше промовляє, бере людей за вуха, примушує їх уважно слухати та забезпечує їх слуховими апаратами. Що ж до деяких Його слів, то їх разове проголошення не може вирішити проблему; їх потрібно повторювати знову і знову, бо «люди завжди страждають на забудькуватість у своєму житті, і дні життя всього людства минають у безладді». Таким чином людей можна врятувати від того стану, коли «вони читають, коли мають час, слухають, коли вільні, і нехтують, коли не мають часу; якщо слова сказані сьогодні, вони звертають увагу, але відкидають їх на задвірки свідомості, якщо їх не буде сказано завтра». Щодо природи людей, то якби сьогодні Бог сказав про їхній теперішній стан, і вони отримали б глибоке знання про це, то їх охопив би жаль, але після цього вони повернулися б до своїх старих звичок, викинувши слова Бога на вітер і відтворюючи описану вище сцену лише за умови нагадування. Тому коли ти працюєш чи говориш, не забувай про цю сутність людини; було б помилкою відкинути цю сутність під час роботи. При виконанні будь-якої роботи особливо важливо звертатися до переконань людей, коли говориш. Зокрема, до слів Бога слід додавати свої власні думки та повідомляти їх. Це шлях забезпечення людей і надання їм можливості пізнати себе. Забезпечення людей, що ґрунтується на змісті Божих слів, неминуче дає змогу осягнути їхній справжній стан. За Божими словами достатньо зрозуміти реальний стан людини й таким чином забезпечити її – і тому Я більше нічого не скажу про слова Бога, зазначивши, що «Бог прийняв запрошення сісти за бенкетний стіл на землі».