Сьогодні Божі слова досягли своєї кульмінаційної точки, тобто друга частина епохи суду досягла свого піку. Але це ще не найвища точка. У цей момент Божий тон змінився – він не глузливий і не жартівливий, не караючий і не лайливий; Бог пом’якшив тон Своїх слів. Тепер Бог починає «обмінюватися почуттями» з людиною. Бог продовжує роботу епохи суду та водночас відкриває шлях для наступної частини роботи, так що всі частини Його роботи переплетені одна з одною. З одного боку, Він каже про людську «черствість і схильність повторювати власні негідні вчинки», з іншого – про «радощі та прикрощі розлуки з людиною й подальшого возз’єднання з нею» – всі ці слова знаходять відгук у серцях людей, зворушуючи навіть найбільш зачерствілі з них. Мета, з якою Бог промовляє ці слова, полягає насамперед у тому, щоб у кінці всі люди безмовно впали ниць перед Богом, і тільки після цього «Я роблю Мої дії явними, змушуючи всіх пізнати Мене через їхні власні невдачі». У цей період знання людей про Бога залишається абсолютно поверховим; це не істинне знання. Хоча люди докладають усіх своїх зусиль, вони не здатні досягти Божої волі. Сьогодні слова Бога досягли свого зеніту, але люди залишаються на ранніх стадіях, і тому нездатні увійти у висловлювання тут і тепер – це показує, що Бог і людина настільки різні, наскільки це взагалі можливо. Виходячи з цього порівняння, коли слова Бога добіжать кінця, люди будуть здатними досягти лише найнижчих стандартів Бога. Такими є засоби, за допомогою яких Бог працює в цих людях, цілковито зіпсованих великим червоним драконом, і Бог має працювати так, щоб досягти оптимального ефекту. Люди в церквах приділяють словам Бога трохи більше уваги, але намір Бога полягає в тому, щоб вони пізнали Бога в Його словах – хіба тут немає різниці? Однак за нинішнього стану речей Бог більше не звертає уваги на слабкість людини та продовжує промовляти незалежно від того, здатні люди прийняти Його слова чи ні. Відповідно до Його волі, коли Його слова добіжать кінця, тоді й завершиться Його робота на землі. Але робота цього часу відрізняється від роботи в минулому. Коли закінчаться Божі висловлювання, ніхто не буде знати; коли закінчиться Божа робота, ніхто не буде знати; і коли зміниться Божа форма, ніхто не буде знати. Такою є мудрість Божа. Щоб уникнути звинувачень з боку сатани та завад із боку ворожих сил, Бог працює так, щоб ніхто не знав, і в цей час серед земних людей немає жодної реакції. Хоча про знаки Божого преображення колись було сказано, ніхто не здатний сприйняти його, бо людина забула й не звертає на нього уваги. Через атаки зсередини та ззовні – лиха зовнішнього світу, спалення та очищення Божих слів – люди більше не хочуть трудитися для Бога, бо вони надто перейняті своїми справами. Коли всі люди досягнуть точки зречення знання та прагнення до минулого, коли всі люди ясно побачать самих себе, тоді вони зазнають поразки, і їхнє власне «я» більше не матиме місця в їхніх серцях. Тільки тоді люди щиро жадатимуть Божих слів, тільки тоді Божі слова справді посядуть місце в їхніх серцях, і тільки тоді Божі слова стануть джерелом їхнього існування – у цю мить Божу волю буде виконано. Але люди сьогоднішнього дня ще дуже далеко від досягнення цієї точки. Деякі з них ледь просунулися на дюйм, і тому Бог каже, що це «схильність повторювати власні негідні вчинки».

У всіх Божих словах міститься безліч запитань. Чому Бог продовжує ставити такі запитання? «Чому люди не можуть покаятися й народитися заново? Чому вони вічно готові жити в болоті, а не в місці, вільному від бруду? …» У минулому Бог працював за допомогою прямих указівок або прямого викриття. Але після того, як люди пережили величезний біль, Бог більше не промовляв таким прямим чином. У цих питаннях люди і бачать свої недоліки, і осягають шлях до практики. Оскільки всі люди полюбляють їсти те, що є легко доступним, Бог промовляє відповідно до їхніх вимог, надаючи їм теми для роздумів, щоб вони могли їх обміркувати. Це один з аспектів значущості запитань Бога. Звісно, це не стосується деяких інших Його запитань, наприклад: хіба Я погано поводився з ними? Хіба Я скеровував їх у неправильному напрямку? Хіба Я вів їх до пекла? Такі запитання показують, які уявлення закладені в глибинах сердець людей. Хоча їхні вуста не висловлюють цих думок, у серцях більшості з них є сумніви, і вони вважають, що Божі слова зображають їх абсолютно негідними. Природно, такі люди не знають самих себе, але в кінцевому підсумку вони визнають свою поразку від Божих слів – це неминуче. Після цих запитань Бог також каже: «Я маю намір розгромити всі народи, не кажучи вже про людську сім’ю». Коли люди приймуть ім’я Бога, всі народи в результаті здригнуться, люди поступово змінять свою ментальність, і в сім’ях стосунки між батьком і сином, матір’ю й дочкою, чоловіком і дружиною перестануть існувати. Більше того, стосунки між людьми в сім’ях ставатимуть дедалі більш відчуженими; люди приєднаються до великої сім’ї, і звичні умовності життя майже всіх родин буде зруйновано. У зв’язку з цим поняття «сім’ї» в серцях людей ставатиме дедалі невиразнішим.

Чому в сьогоднішніх словах Бога так багато уваги приділяється «обміну почуттями» з людьми? Природно, це робиться також для досягнення певного ефекту, з якого видно, що серце Бога сповнене тривоги. Бог каже: «Коли Я сумний, хто може втішити Мене своїм серцем?». Бог промовляє ці слова, тому що Його серце охоплене скорботою. Люди не здатні віддавати всю свою увагу й турботу волі Божій, вони завжди безпутні, вони не можуть тримати себе в руках і роблять усе, що їм заманеться; вони надто ниці, вони завжди прощають себе й не пам’ятають про волю Божу. Але оскільки люди досі зіпсовані сатаною й не здатні звільнитися, Бог каже: «Як їм врятуватися від пащі хижого вовка? Як вони можуть звільнитися від його погроз і спокус?». Люди живуть у плоті, тобто живуть у пащі хижого вовка. Через це, а також через те, що люди не мають самосвідомості й постійно потурають собі та вдаються до розпусти, Бог не може не відчувати тривоги. Що більше Бог нагадує людям про це, то краще їм стає на серці й то більше вони мають бажання спілкуватися з Богом. Тільки тоді людина та Бог будуть гармонійно взаємодіяти одне з одним, без будь-якого поділу чи дистанції між ними. Сьогодні все людство очікує настання Божого дня, і тому людство так і не просунулося вперед. Однак Бог каже: «Коли з’явиться Сонце праведності, осяється Схід, а потім він так само осяє весь всесвіт, досягнувши кожного». Іншими словами, коли Бог змінить Свою форму, першим буде осяяно Схід, і першою буде замінена країна Сходу, після чого решту країн буде оновлено з півдня на північ. Таким є порядок, і все буде відповідно до слів Бога. Коли ця фаза завершиться, всі люди прозріють. Саме відповідно до цього порядку діє Бог. Коли люди побачать цей день, їх охопить захват. З нагальності Божого наміру видно, що цей день уже недалеко.

У словах, промовлених тут сьогодні, друга та третя частини викликають гіркі сльози у всіх, хто любить Бога. Їхні серця одразу ж огортає тінь, і відтепер усі люди наповнюються величезним горем через Боже серце. Вони не відчують жодної розради доти, доки Бог не завершить Свою роботу на землі. Такою є загальна тенденція. «У Моєму серці піднімається гнів, супроводжуваний бурхливим почуттям печалі. Коли Мої очі бачать вчинки людей, кожне їхнє слово та дію як брудні, Мій гнів розгоряється, і в Моєму серці посилюється відчуття несправедливості людського світу, що ще більше засмучує Мене; Я жадаю негайно покінчити з людською плоттю. Я не знаю, чому людина не здатна очистити себе у плоті, чому вона не може любити себе у плоті. Чи може бути так, що “функція” плоті аж така велика?» У сьогоднішніх словах Бог публічно розкрив людині всю тривогу в Його серці, нічого не приховавши. Коли ангели третього неба грають для Нього музику, Бог усе ще тужить за людьми на землі, і саме тому Він каже: «Коли ангели грають музику, підносячи хвалу Мені, це не може не викликати Мого співчуття до людини. Моє серце миттєво наповнюється сумом, і Я не можу позбутися цього болісного почуття». Саме з цієї причини Бог промовляє такі слова: «Я виправлю несправедливості людського світу. Я зроблю Своїми руками Свою роботу по всьому світу, заборонивши сатані знову завдавати шкоди Моєму народу, заборонивши ворогам знову робити все, що їм заманеться. Я стану Царем на землі та перенесу туди Свій престол, змусивши всіх Моїх ворогів впасти на землю й визнати переді Мною свої злочини». Божий сум посилює Його ненависть до дияволів, і тому Він заздалегідь відкриває масам, як закінчать дияволи. Це є робота Бога. Бог завжди бажав возз’єднатися з усіма людьми й покласти край старому періоду. Усі люди в усьому всесвіті приходять у рух – тобто всі люди в космосі вступають під керівництво Бога. У результаті вони звертаються думками до повстання проти своїх імператорів. Невдовзі народи світу впадуть у хаос, і очільники всіх країн розбіжаться навсібіч, і зрештою їх потягне на гільйотину їхній народ. Це остаточний кінець царів дияволів; зрештою, ніхто з них не зможе врятуватися, і всі вони мають пройти через це. Сьогодні ті, хто є «розумним», почали відступатися. Бачачи, що ситуація не віщує нічого доброго, вони використовують цю можливість, щоб відступити й уникнути тягот катастрофи. Але Я кажу відверто: робота, яку Бог здійснює в останні дні, здебільшого полягає в покаранні людини, то як же ці люди можуть врятуватися? Сьогоднішній день – це перший крок. Одного дня все у всесвіті зануриться у вир війни; люди землі більше не матимуть лідерів, увесь світ буде подібним до купи сипучого піску, ніким не керованого, і люди дбатимуть лише про своє власне життя, не звертаючи уваги ні на кого іншого, бо все керуватиметься Божою рукою – ось чому Бог каже: «Все людство розділяє різноманітні народи за Моєю волею». Сурми ангелів, про які зараз каже Бог, – це знамення, сигнал набатного дзвону для людини, і коли сурми зазвучать знову, настане останній день світу. У цей час Божа кара в усій її повноті спіткає землю; це буде безжалісний суд і офіційний початок епохи кари. Серед ізраїльтян часто лунатиме голос Божий, який вестиме їх через різні умови, і ангели теж являтимуться їм. Ізраїльтяни стануть довершеними всього за кілька місяців, і оскільки їм не доведеться проходити через етап звільнення від отрути великого червоного дракона, їм буде легко вступити на правильний шлях під різними видами керівництва. За розвитком подій в Ізраїлі можна судити про стан усього всесвіту, і це показує, наскільки швидкими є етапи Божої роботи. «Час настав! Я покладу початок Моїй роботі, Я буду панувати як Цар серед людей!» У минулому Бог царював тільки на небесах. Сьогодні Він царює на землі; Бог повернув всю Свою владу, і тому провіщено, що все людство більше ніколи не житиме нормальним людським життям, тому що Бог перебудує небо і землю, і жодній людині не буде дозволено втручатися. Тому Бог часто нагадує людині, що «час настав». Коли всі ізраїльтяни повернуться до своєї країни, – того дня, коли країну Ізраїль буде повністю відновлено, – велику роботу Бога буде завершено. Ніхто й не усвідомить, як люди в усьому всесвіті повстануть, і народи в усьому всесвіті впадуть, як зірки в небі; в одну мить вони обернуться в руїни. Після розбору з ними, Бог побудує Царство, любе Його серцю.