Слова з Біблії

«І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було. І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого. І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об’явлення 21:1–4).

«І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили, слава бо Божа його освітила, а світильник для нього Агнець. І народи ходитимуть у світлі його, а земські царі принесуть свою славу до нього. А брами його зачинятись не будуть удень, бо там ночі не буде. І принесуть до нього славу й честь народів. І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця. І показав він мені чисту ріку живої води, ясну, мов кришталь, що випливала з престолу Бога й Агнця. Посеред його вулиці, і по цей бік і по той бік ріки дерево життя, що родить дванадцять раз плоди, кожного місяця приносячи плід свій. А листя дерев на вздоровлення народів. І жадного прокляття більше не буде. І буде в ньому Престол Бога та Агнця, а раби Його будуть служити Йому, і побачать лице Його, а Ймення Його на їхніх чолах. А ночі вже більше не буде, і не буде потреби в світлі світильника, ані в світлі сонця, бо освітлює їх Господь, Бог, а вони царюватимуть вічні віки» (Об’явлення 21:23–22:5).

Слова Всемогутнього Бога останніх днів

У той час як Мої слова стають повними, на землі поступово формується Царство, і поступово людину повертають до нормальності, і так на землі постає Царство в Моєму серці. У тому Царстві всі Божі люди повертаються до нормального людського життя. Минає морозна зима, і на зміну їй приходить світ весняних міст, де весна триває цілий рік. І люди більше не стикаються з похмурістю людського світу і більше не терплять його пронизливий холод. Люди більше не йдуть одне проти одного, країни більше не воюють одна з одною, немає більше різанини й немає крові, що тече від різанини; усі землі повні радості, і всюди панує теплота між людьми. Я рухаюся по всьому світі, Я насолоджуюся на Своєму троні й живу поміж зірок. Ангели офірують Мені нові пісні та танці. По обличчях їхніх більше не течуть сльози від їхньої тендітності. Я більше не чую перед Собою звуків ангельського плачу, і ніхто більше не нарікає Мені на тяготи. Сьогодні ви всі живете переді Мною; завтра ви всі будете в Моєму Царстві. Хіба це не найбільше благословення, що Я дарую людині?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божі слова до цілого всесвіту, Глава 20»

Коли Царство повністю зійде на землю, всі люди відновлять свою первісну подобу. Тому Бог каже: «Я радію на Своєму троні й живу поміж зірок. Ангели офірують Мені нові пісні та танці. По обличчях їхніх більше не течуть сльози від їхньої тендітності. Я більше не чую перед Собою звуків ангельського плачу, і ніхто більше не нарікає Мені на тяготи». Це показує, що день, коли Бог здобуде повну славу, – це день, коли людина насолоджується спокоєм; люди більше не метушаться через підбурення сатани, світ перестає рухатися вперед, і люди живуть у спокої, – адже міріади зірок на небі оновлюються, сонце, місяць, зірки тощо, а також усі гори та річки на небі та на землі – все змінюється. І оскільки людина змінилась, і Бог змінився, то й усе суще зміниться. Це кінцева мета Божого плану управління, і саме це зрештою буде досягнуто.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тлумачення таємниць “Божих слів до цілого всесвіту”, Глава 20»

У спалаху блискавки кожна тварина виявляє свою справжню подобу. Так і людина, освітлена Моїм світлом, повернула собі святість, яку вона мала колись. О, старий розбещений світ! Нарешті він перекинувся в брудну воду і, занурившись під воду, розчинився в багнюці! О, все людство, Моє власне творіння! Нарешті воно знов ожило у світлі, заклало підґрунтя для існування і перестало борсатись у багні! О, незліченні творіння, які Я тримаю в Своїх руках! Як можуть вони не оновлюватись завдяки Моїм словам? Як їм не виконувати своїх функцій у світлі? Земля більше не смертельно нерухома й безмовна, небо більше не пустельне та сумне. Небо й земля, більше не розділені порожнечею, об’єдналися в одне ціле, щоб ніколи більше не бути розділеними. З цієї радісної нагоди, в цей момент тріумфу, Моя праведність і Моя святість поширилися на весь усесвіт, і все людство славить їх безперервно. Міста небесні сміються з радості, і царство земне танцює від радості. Хто в цей час не радіє, і хто також не плаче? Земля у своєму споконвічному стані належить небу, а небо возз’єднане із землею. Людина – це пуповина, що з’єднує небо та землю, і завдяки святості людини, завдяки її оновленню небо більше не приховане від землі, а земля більше не мовчить до неба. Обличчя людей сяють широкими посмішками задоволення, і в серцях їх усіх прихована солодкість, яка не знає меж. Людина не свариться з людиною, і люди не б’ються одне з одним. Чи є такі, хто у Моєму світлі не живе мирно з іншими? Чи є такі, хто в Мій день неславить Моє ім’я? Усі люди звертають на Мене свій боязливий погляд і у своїх серцях потай волають до Мене. Я дослідив кожну дію людства: серед людей, які очистилися, немає жодного, хто був би Мені непокірним, жодного, хто б судив Мене. Усе людство просочене Моїм характером. Усі люди пізнають Мене, наближаються до Мене та поклоняються Мені. Я стверджуюсь у людському дусі, підношусь на найвищу вершину в очах людини й течу разом із кров’ю в її жилах. Радісне піднесення в серці людини заповнює всі місця на обличчі землі, повітря бадьоре та свіже, густі тумани більше не огортають землю, і сонце сяє в усій своїй красі.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божі слова до цілого всесвіту, Глава 18»

У Моєму світлі люди знову бачать світло. У Моєму слові люди знаходять те, що їх тішить. Я прийшов зі Сходу, Я вітаю вас зі Сходу. Коли сяє Моя слава, вона осяває усі народи, усе стає світлим, жодна річ не залишається в темряві. Те життя, яким у Царстві живе Божий народ із Богом, є безмежно щасливим. Води танцюють від радості за благословенне життя людей, гори разом із людьми насолоджуються Моїм достатком. Усі люди прагнуть, наполегливо працюють, демонструють свою вірність у Моєму Царстві. У цьому Царстві більше немає бунту, немає опору; небеса і земля залежать одне від одного, людина та Я зближаємось у глибокому почутті, у солодкому блаженстві життя, спираючись одне на одного… У цей момент Я офіційно розпочинаю Своє життя на небесах. Більше немає сатанинської завади, і люди нарешті входять у спочинок. По всьому всесвіту Мій обраний народ живе у Моїй славі, у блаженстві, якому немає рівних, не як люди, що живуть серед людей, а як люди, які живуть із Богом. Усе людство пройшло через сатанинське розбещення, випивши до денця і гіркоту, і солодкість життя. Тепер, живучи у Моєму світлі, як можна не радіти? Як можна легковажно відмовитися від цієї прекрасної миті та дозволити їй вислизнути? Люди! Співайте пісню у ваших серцях і танцюйте від радості за Мене! Піднесіть ваші щирі серця та запропонуйте їх Мені! Бийте у барабани й грайте радісно для Мене! Я випромінюю Свій захват на весь усесвіт! Цим людям я являю Своє славне обличчя! Я закликатиму гучним голосом! Я перевершу всесвіт! Я вже паную серед цих людей! Ці люди возвеличують Мене! Я ширяю у блакитних небесах вгорі, і ці люди прямують за Мною. Я крокую серед цих людей, і Мій народ оточує Мене! Серця цих людей переповнені радістю, їхні пісні змушують усесвіт здригатися, розколюючи небесну твердь! Усесвіт більше не оповитий туманом; більше немає багна, більше не збираються нечистоти. Святі люди всесвіту! Під Моїм поглядом ви являєте своє справжнє лице. Ви не люди, вкриті мерзотою, а святі, чисті наче нефрит, ви усі – Мої улюблені, ви усі – Моя втіха! Усе повертається до життя! Усі святі повернулися служити Мені на небесах, опинившись у Моїх теплих обіймах, більше не плачуть, не тривожаться, віддаючи Мені себе, повертаючись до Моєї оселі, і на своїй батьківщині вони будуть любити Мене без упину! І це не зміниться довіку! Де смуток! Де сльози! Де плоть! Земля проминає, але небеса пребудуть навіки. Я являюсь усім народам, і всі народи славлять Мене. Це життя, ця краса споконвіку і до кінця часів не зміняться. Це – життя Царства.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божі слова до цілого всесвіту, Радійте, люди!»

«Я рухаюся понад незліченною кількістю людей та всюди спостерігаю. Ніщо більше не виглядає старим, і жодна людина не залишилася такою, якою була раніше. Я спочиваю на престолі, Я розлігся над усім всесвітом…». Таким є результат поточної роботи Бога. Усі обрані Богом люди повертаються до своєї первісної форми, завдяки чому ангели, які страждали стільки років, звільняються, як і каже Бог: «Їхні обличчя подібні до обличчя святого в серці людини». Оскільки ангели працюють на землі й служать Богові на землі, і оскільки слава Божа поширюється по всьому світу, небо переноситься на землю, а земля підноситься до неба. Тому людина – це ланка, що з’єднує небо й землю; небо та земля більше не розділені, не відокремлені одне від одного, але з’єднані як одне ціле. По всьому світу існують лише Бог і людина. Немає ні пилу, ні бруду, і все суще оновлене, як маленьке ягня, що лежить на зеленому лузі під небом, насолоджуючись усією Божою благодаттю. І саме завдяки появі зелені сяє подих життя, адже Бог приходить у світ, щоб жити поруч із людиною вічно, як і було промовлено з вуст Божих: «Я знову можу мирно проживати на Сіоні». Це символ поразки сатани, це день Божого спочинку, і цей день звеличуватиметься і проголошуватиметься всіма людьми та вшановуватиметься всіма людьми. Коли Бог спочиває на престолі, це також час, коли Бог завершує Свою роботу на землі, і це той момент, коли всі Божі таємниці розкриваються людині; Бог і людина вічно перебуватимуть у гармонії, ніколи не розлучаючись, – такими є прекрасні сцени Царства!

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тлумачення таємниць “Божих слів до цілого всесвіту”, Глава 16»

Жити в спочинку означає жити без війни, без бруду та без жодної постійної неправедності. Точніше кажучи, це означає мати життя, вільне від сатанинських завад (тут «сатана» означає ворожі сили) і сатанинського розбещення, не схильне до вторгнення жодних сил, що протистоять Богові; це життя, у якому все слідує за власним родом і може поклонятися Господу творіння, а небо й земля цілковито спокійні, – ось що значать слова «життя людей у спочинку». Коли Бог спочине, то на землі вже не буде постійної неправедності, не буде подальших вторгнень ворожих сил, і людство ввійде в нове царство та більше не буде розбещене сатаною, а натомість буде врятоване після розбещення сатаною. День спочинку людства стане й днем спочинку Бога. Бог утратив Свій спочинок через те, що люди не могли ввійти до відпочинку, а не тому, що Він від початку не міг спочити. Входження до відпочинку не означає, що весь рух і розвиток припиниться, чи що Бог припинить працювати, чи що люди більше не житимуть. Знак входження до відпочинку явиться, коли сатану буде знищено, коли безбожні люди, які приєдналися до нього в лиходійстві, будуть покарані й знищені та коли всі ворожі Богу сили припинять існувати. Коли Бог увійде до відпочинку, це означає, що Він більше не буде виконувати Свою роботу зі спасіння людства. Коли людство ввійде до відпочинку, це означає, що всі люди житимуть у Божому світлі та під Його благословеннями, вільні від сатанинського розбещення, і неправедності більше не буде. Під Божою опікою люди будуть нормально жити на землі. Коли Бог і людство разом увійдуть до відпочинку, це означає, що людство буде врятовано, а сатану знищено, що Божу роботу в людях буде повністю звершено. Бог уже більше не працюватиме в людях, і вони більше не житимуть під владою сатани. Таким чином, Бог більше не клопотатиметься, а люди більше не будуть у постійному русі; Бог і людство ввійдуть до відпочинку водночас. Бог повернеться у Своє вихідне місце, а кожна людина повернеться на своє місце. Такими є місця призначення, де перебуватимуть Бог і люди, коли все Боже управління буде завершено. Бог має Своє місце призначення, а людство – своє. Під час спочинку Бог і надалі скеровуватиме всіх людей у їхньому житті на землі, і поки вони будуть у Його світлі, то поклонятимуться єдиному істинному Богу на небі. Бог більше не житиме поміж людей, і люди теж не зможуть жити з Богом у Його місці призначення. Бог і людство не можуть жити в тому самому світі; натомість у Бога і в людства різні власні способи життя. Бог – Єдиний, який скеровує все людство, і все людство – то кристалізація Божої роботи управління. Люди керовані, і вони мають іншу сутність, ніж Бог. «Спочити» значить повернутися до свого вихідного місця. Тож коли Бог входить у спочинок, це означає, що Він повернувся до Свого первісного місця. Він більше не житиме на землі, не буде поміж людей і не ділитиме з ними радість і страждання. Коли люди входять до відпочинку, це означає, що вони стали справжніми об’єктами творіння; вони поклонятимуться Богу, живучи на землі нормальним людським життям. Люди більше не будуть неслухняними перед Богом, не опиратимуться Йому та повернуться до первісного життя Адама і Єви. Таким буде життя й місце призначення Бога та людей після того, як вони ввійдуть до відпочинку. У війні між сатаною й Богом поразка сатани є неминучою закономірністю. Таким чином, те, що Бог увійде до відпочинку після того, як Його роботу управління буде завершено, а людство буде повністю врятоване та ввійде до відпочинку, – теж стало неминучими закономірностями. Місце спочинку людства – на землі, а місце спочинку Бога – на небі. Поки люди поклонятимуться Богу у спочинку, вони житимуть на землі, і поки Бог керуватиме рештою людства у спочинку, Він ними керуватиме з неба, а не із землі. Бог і надалі буде Духом, а люди й надалі будуть плоттю. Бог і люди відпочивають по-різному. Поки Бог відпочиватиме, Він приходитиме та являтиметься поміж людей; поки люди відпочиватимуть, Бог водитиме їх відвідати небо, а також утішатися тамтешнім життям. Після того, як Бог і людство ввійдуть до відпочинку, сатани більше не існуватиме; так само тих безбожних людей також не стане. Перш ніж Бог і людство спочинуть, ті безбожні люди, які колись переслідували Бога на землі, а також вороги, які там Його не слухалися, уже будуть знищені; їх буде викорінено великими катастрофами останніх днів. Щойно тих безбожних людей буде знищено вщент, земля більше ніколи не знатиме завад сатани. Тільки тоді людство здобуде цілковите спасіння, а Божу роботу буде повністю завершено. Такими є передумови для того, щоб Бог і людство ввійшли до відпочинку.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бог і людина разом увійдуть до відпочинку»

Коли людина ввійде у вічне місце призначення, вона поклонятиметься Творцю, і оскільки людина здобуде спасіння й увійде у вічність, вона вже не шукатиме жодних цілей і тим паче не муситиме хвилюватися, що сатана її обложить. У той час людина дізнається своє місце та виконуватиме свій обов’язок, і навіть якщо її не каратимуть і не судитимуть, кожна людина виконуватиме свій обов’язок. У той час людина буде створінням і за ідентичністю, і за статусом. Люди більше не ділитимуться на малих і великих; усі просто виконуватимуть різні функції. Та людина все одно житиме в упорядкованому місці призначення, придатному для людства; людина виконуватиме свій обов’язок заради поклоніння Творцю, і саме таке людство стане людством вічності. У той час людина здобуде життя, освітлене Богом, життя під Його опікою та захистом, життя разом із Богом. Людство житиме нормальним життям на землі, і всі люди ступлять на правильний шлях. За 6 000-річним планом управління сатану буде розбито вщент, тобто Бог відновить первісний образ, який людина мала після свого створення, і, таким чином, первісний намір Бога буде здійснено.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Відновлення нормального життя людини та приведення її до чудового місця призначення»

Коли людей буде відновлено до їхньої первісної подоби та коли вони зможуть виконувати належні їм обов’язки, залишатися на належних їм місцях і підкорятися всім Божим упорядкуванням, Бог уже отримає громаду людей на землі, які поклонятимуться Йому, і Він також уже утвердить царство на землі, яке поклонятиметься Йому. Він матиме вічну перемогу на землі, а всі ті, хто противиться Йому, загинуть навіки. Це відновить Його первісний намір при створенні людства; це відновить намір, з яким Він створив усе суще, а також це відновить Його владу на землі, серед усього сущого та серед Його ворогів. Це будуть символи Його повної перемоги. Відтоді людство ввійде до відпочинку та почне життя на правильному шляху. Бог також увійде до вічного відпочинку разом із людством і почне вічне життя, спільне для Нього та для людей. Погань і бунтарство на землі зникнуть, і всі плачі розвіються, і все в цьому світі, що противиться Богові, припинить існувати. Залишиться тільки Бог і ті люди, яким Він приніс спасіння; залишиться тільки Його творіння.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бог і людина разом увійдуть до відпочинку»

Пов’язані гімни

Життя у спокої