Робота прислужників була першим етапом у роботі завоювання. Сьогодні відбувається другий етап роботи завоювання. Чому в ній також згадується про вдосконалення? Щоб створити фундамент для майбутнього. Сьогодні проходить заключний етап роботи завоювання; далі настане час переживання великої скорботи, який ознаменує офіційний початок удосконалення людства. Головним завданням нині є завоювання, але зараз також час першого етапу в процесі вдосконалення. Цей перший етап полягає в удосконаленні знань і послуху людей, які, само собою зрозуміло, створюють фундамент для роботи завоювання. Щоб тебе було вдосконалено, ти мусиш бути здатним непохитно стояти серед скорботи майбутнього та віддавати всі свої сили для поширення наступного етапу роботи; ось що означає бути вдосконаленим, і такий час – це також час, коли люди будуть повністю здобуті Богом. Сьогодні ми говоримо про завоювання людей, а це те ж саме, що й говорити про їх удосконалення. Але робота, яка виконується сьогодні, є фундаментом для того, щоби бути вдосконаленими в майбутньому; аби бути вдосконаленими, люди повинні пережити лиха, і цей досвід лих має ґрунтуватися на завоюванні людей. Якщо люди не мають сьогоднішнього фундаменту, – якщо вони не повністю завойовані, – то їм буде важко залишатися непохитними на наступному етапі роботи. Просто бути завойованим – це не кінцева ціль. Це лише один з етапів свідчення про Бога перед обличчям сатани. Кінцева ціль – це бути вдосконаленим, а якщо ти не вдосконалений, тебе з тим же успіхом можна списати з рахунків. Твій справжній духовний стан буде видно тільки тоді, коли в майбутньому ти зіткнешся з лихами; тобто лише тоді стане очевидним рівень чистоти твоєї любові до Бога. Сьогодні люди кажуть так: «Ми повинні слухатися Бога, що б Він не робив. Тож ми готові стати тлом, на якому можна продемонструвати велику Божу силу та Божий характер. Чи Бог ласкавий до нас, чи проклинає нас, чи судить, ми все одно Йому вдячні». Той факт, що ти так говориш, показує лише те, що в тебе є якийсь невеликий обсяг знань, але те, чи можна ці знання застосувати в реальності, залежить від того, справжні ці знання чи ні. Те, що сьогодні в людей є такі прозріння та знання, – це наслідок роботи завоювання. Те, можна тебе вдосконалити чи ні, стане видно тільки перед лицем лих, і тоді стане ясно, чи справді ти любиш Бога щиро й сердечно. Якщо твоя любов дійсно чиста, ти скажеш: «Ми – тло, ми – створіння в руках Божих». Коли ти поширюватимеш Євангеліє серед язичницьких народів, то скажеш: «Я просто відбуваю службу. Використовуючи розбещені характери всередині нас, Бог сказав усе це, щоб явити нам Свій праведний характер; якби Він цього не сказав, ми б не змогли побачити Бога, зрозуміти Його мудрість і отримати таке велике спасіння й такі великі благословення». Якщо в тебе справді є таке досвідне знання, цього достатньо. Але багато з того, що ти говориш сьогодні, не містить жодного знання, а є лише купою пустих гасел: «Ми – тло та прислужники; ми хочемо бути завойованими та нести гучне свідчення про Бога…» Просто кричати – це ще не означає, що ти маєш реальність, і не доводить, що в тебе є духовний стан; ти повинен мати справжнє знання, і твоє знання має пройти випробування.

Тобі варто почитати більше цих висловлювань, висказаних Богом за цей період, і порівняти з ними свої вчинки: те, що ти воістину є тлом, – дійсний факт! Який обсяг твоїх знань на сьогоднішній день? Твої ідеї, думки, поведінка, твої слова та вчинки – хіба всі ці прояви не становлять тло для Божої праведності та святості? Хіба ваші виявлення не є проявами розбещеного характеру, викритого Божими словами? Твої думки й ідеї, твоя мотивація, твоя розбещеність, яка в тобі відкривається, свідчать про праведний характер Бога, а також про Його святість. Бог теж народився в землі бруду, але залишається не заплямованим цим брудом. Він живе в тому ж брудному світі, що й ти, але Він наділений розважливістю та проникливістю, і Він зневажає бруд. Ти можеш навіть бути не здатним помітити у своїх словах і вчинках щось брудне, а Він бачить і вказує на це тобі. Усе це ваше старе – брак розвитку, проникливості й розважливості, ваш відсталий спосіб життя – тепер висвітлені сьогоднішніми одкровеннями; тільки завдяки тому, що Бог прийшов на землю так працювати, люди бачать Його святість і праведний характер. Він судить і карає тебе, змушуючи здобути розуміння; іноді проявляється твоя демонічна природа, і Він указує тобі на неї. Він знає сутність людини як свої п’ять пальців. Він живе серед вас, Він їсть ту саму їжу, що й ти, Він живе в тому самому середовищі – але, незважаючи на це, Він знає більше; Він може викрити тебе й бачить розбещену сутність людства наскрізь. Немає нічого, що Він зневажає більше за людські філософії життя, підступність і хитрість. Особливо Він гидує тілесними взаєминами людей. Можливо, Він і не знайомий із людськими філософіями життя, але Він ясно бачить і викриває розбещені характери, які виявляють люди. Він працює, щоб такими засобами говорити й навчати людину, Він використовує їх, аби судити людей і проявляти Свій праведний і святий характер. Так люди стають тлом для Його роботи. Тільки втілений Бог може вивести на чисту воду розбещені характери людини й усі потворні лики сатани. І хоча Він не карає тебе, а просто використовує як тло для Своєї праведності та святості, ти відчуваєш сором і не знаходиш, де б сховатися, бо ти занадто брудний. Він промовляє за допомогою викритого в людині, і тільки тоді, коли все це виводиться на світло денне, люди усвідомлюють, наскільки Бог святий. Він не залишає поза увагою навіть найменшої нечистоти в людях, навіть брудних помислів у їхніх серцях; якщо слова та вчинки людей суперечать Його волі, то Він їх не пробачає. У Його словах немає місця ні людському бруду, ні будь-чому іншому: усе це має бути виведено на світло денне. Тільки тоді ти бачиш, що Він дійсно не схожий на людину. Якщо в людях є хоч найменший бруд, то Він гидує ними до глибини душі. Буває навіть таке, що люди не можуть зрозуміти й кажуть: «Боже, чому Ти такий гнівний? Чому Ти не зважаєш на людські слабкості? Чому Ти не можеш бути трішки поблажливим до людей? Чому Ти такий неделікатний із людиною? Ти ж явно знаєш, наскільки люди були розбещені, – то чому ж Ти все одно так до них ставишся?» Він зневажає гріх, Він відчуває до нього огиду, і Йому особливо огидно, якщо в тобі є хоч якийсь слід непослуху. Коли ти виявляєш бунтівничий характер, Він бачить це й відчуває глибоку огиду – надзвичайну огиду. Саме через таке проявляється Його характер і те, Хто Такий Бог. Порівнюючи себе з Ним, ти бачиш, що хоча Він їсть ту ж їжу, що й люди, носить той же одяг, тішиться тим же, що й вони, живе та мешкає разом із ними, Він усе ж не схожий на людину. Хіба не в цьому значення тла? Саме через ці людські речі проявляється Божа сила; саме темрява вирізняє дорогоцінне існування світла.

Звісно, Бог робить із вас тло не просто так. Навпаки: те, що бунтарство людини є тлом для праведного характеру Бога, стає очевидним тільки тоді, коли ця робота приносить плоди, і ви маєте шанс пізнати природний прояв праведного характеру Бога тільки тому, що ви є тлом. Ви засуджені та покарані через своє бунтарство, але саме ваше бунтарство також робить вас тлом, і саме через ваше бунтарство ви отримуєте велику благодать, яку Бог вам дарує. Ваше бунтарство – це тло для Божої всемогутності та мудрості, і саме завдяки вашому бунтарству ви здобули таке велике спасіння та благословення. Хоча Я не раз вас судив, ви отримали величезне спасіння, яке людина раніше ніколи не отримувала. Ця робота має для вас величезне значення. Бути «тлом» також надзвичайно цінно для вас: ви спасенні й отримали благодать спасіння, бо ви – тло, то хіба таке тло не має величезної цінності? Хіба воно не має величезного значення? Ви є тлом і отримуєте найбільше спасіння саме тому, що живете в тому ж світі, на тій же брудній землі, що й Бог. Якби Бог не став плоттю, хто був би милосердним до вас і дбав би про вас, нікчемних людей? Хто б піклувався про вас? Якби Бог не став плоттю, щоб працювати серед вас, коли б ви отримали це спасіння, якого не мали ті, що були до вас? Якби Я не став плоттю, щоб піклуватися про вас і судити ваші гріхи, хіба ви вже давно не впали б у підземне царство? Якби Я не став плоттю й не впокорив Себе між вами, то як би ви могли мати право бути тлом для праведного Божого характеру? Хіба ви є тлом не тому, що Я прийняв людську подобу та прийшов поміж вас, аби дати вам можливість здобути найбільше спасіння? Хіба ви отримуєте це спасіння не саме тому, що Я став плоттю? Якби Бог не став плоттю, щоб жити з вами, хіба б ви дізналися, що живете в людському пеклі життям, нижчим за собаче та свиняче? Хіба ви покарані та засуджені не саме тому, що ви – тло для Моєї роботи в плоті? Жодна робота не підходить вам більше, ніж робота тла, бо ви спасенні серед суду саме тому, що ви – тло. Хіба ви не відчуваєте, що бути придатними для ролі тла – це благословення вашого життя? Ви просто виконуєте роботу тла, але отримуєте таке спасіння, якого ніколи раніше не мали та навіть не уявляли. Сьогодні ваш обов’язок – бути тлом, а належна вам нагорода – тішитися вічними благословеннями в майбутньому. Спасіння, яке ви здобуваєте, – це не якесь ефемерне осяяння чи скороминущий шматочок знання на сьогоднішній день, а більше благословення: вічне продовження життя. Хоча Я використовував «тло», щоб завоювати вас, ви повинні знати, що це спасіння та благословення дається, аби здобути вас; усе це заради завоювання, але ще й для того, щоб Я міг краще вас спасти. «Тло» – це факт, але причиною того, що ви – тло, є ваше бунтарство, і саме завдяки цьому ви здобули благословення, яких ще ніхто ніколи не здобував. Сьогодні вас змушують бачити й чути; завтра ви отримаєте й, більше того, будете вельми благословенні. Отже, хіба тло не має величезної цінності? Ефект сьогоднішньої роботи завоювання досягається за допомогою ваших бунтівничих характерів, які виступають у ролі тла. Тобто кульмінація другого етапу кари та суду полягає в тому, щоб використовувати ваш бруд і бунтарство як тло, аби ви змогли побачити праведний характер Бога. Коли ви знову робитеся слухняними під час другого етапу суду та кари, тоді вам відкрито показується вся повнота праведного Божого характеру. Це означає, що коли ваше прийняття роботи завоювання добігає кінця, ви водночас закінчуєте виконувати обов’язок тла. Я не маю наміру вішати на вас ярлики. Натомість, використовуючи вашу роль прислужників, Я виконую перший етап роботи завоювання – демонструю праведний і непорушний Божий характер. Завдяки протиставленню вам, завдяки вашому бунтарству, що виступає тлом, досягається ефект другого етапу роботи завоювання: праведний Божий характер, який не був повністю розкритий на першому етапі, повністю відкривається вам і показується в усій його повноті, разом з усім, чим Він є, а саме мудрістю, дивовижністю та первозданною святістю Його роботи. Ефект такої роботи досягається за допомогою завоювання в різні періоди, а також за допомогою різних ступенів суду. Що більше суд наближається до свого піку, то більше він викриває бунтівничі характери людей і то ефективнішим є завоювання. Під час цієї роботи завоювання праведний Божий характер у всій повноті стає очевидним. Робота завоювання розділена на два етапи та має різні стадії й ступені, і тому, звісно, ефект, який при цьому досягається, також різний. Мається на увазі, що покірність людей стає дедалі глибшою. Тільки після цього людей можна повністю привести на правильний шлях до досконалості; тільки після того, як усю роботу завоювання завершено (коли другий етап суду досяг свого остаточного ефекту), людей більше не судять, а дозволяють їм вступити на правильний шлях отримання досвіду життя. Адже суд представляє завоювання, а завоювання набуває форми суду й кари.

Бог став плоттю в найвідсталішому та найбруднішому місці з усіх можливих, і тільки так Бог має змогу наочно показати всю повноту Свого святого та праведного характеру. А через що виявляється Його праведний характер? Він виявляється тоді, коли Він судить людські гріхи, коли Він судить сатану, коли Він гидує гріхом і коли Він зневажає ворогів, що протистоять Йому та бунтують проти Нього. Слова, які Я кажу сьогодні, – це суд над людськими гріхами та людською неправедністю, прокляття людському непослуху. Людська підступність і хитрість, людські слова та вчинки – усе, що суперечить Божій волі, має бути піддане суду, а всякий людський непослух засуджений як гріх. Його слова зосереджено на принципах суду; використовуючи суд над людською неправедністю, прокляття людського бунтарства та викриття потворних облич людини, Він проявляє Свій власний праведний характер. Святість представляє Його праведний характер, і фактично Божа святість насправді є Його праведним характером. Ваші розбещені характери – контекст сьогоднішніх слів: Я використовую їх, щоб говорити, судити й виконувати роботу завоювання. Тільки це є справжньою роботою, і тільки це розкриває Божу святість у повній силі. Якщо в тобі немає жодного сліду розбещеного характеру, то Бог тебе не судитиме та не покаже тобі Свого праведного характеру. А оскільки в тебе розбещений характер, то Бог не дасть тобі поблажки, і саме це показує Його святість. Якби Бог бачив, що людська бруднота й бунтарство завеликі, але не говорив, не судив тебе, не карав за твою неправедність, то це доводило б, що Він не Бог, бо Він не мав би ненависті до гріха; Він був би таким же брудним, як і людина. Сьогодні Я суджу тебе саме за твій бруд і караю тебе саме за твою розбещеність і бунтарство. Я не хизуюся перед вами Своєю силою та не гноблю вас навмисно; Я роблю це тому, що ви, народжені в цій землі бруду, були так сильно засмічені брудом. Ви просто втратили свою доброчесність і людську сутність, як свині, що живуть у загиджених місцях. Саме через ваш бруд і розбещеність Я суджу вас і вивергаю на вас Свій гнів. Саме завдяки суду цих слів ви зуміли побачити, що Бог є Бог праведний і що Бог є Бог святий; саме завдяки Своїй святості та праведності Він судить вас і вивергає на вас Свій гнів; саме завдяки тому, що Він бачить бунтарство людства, Він виявляє Свій праведний характер. Бруд і розбещеність людства проявляють Його святість. Цього достатньо, щоб показати, що Він – Сам Бог, який є святим і непорочним, але живе в землі бруду. Якщо людина борсається в багні разом з іншими, і в ній немає нічого святого, і вона не має праведного характеру, то вона не має права судити людські беззаконня та не гідна вершити суд над людиною. Як можуть люди, які всі однаково брудні, мати право судити тих, хто подібний до них? Тільки Сам святий Бог здатен судити все брудне людство. Як людина може судити гріхи людини? Як людина може бачити гріхи людини, і як людина може мати право їх засудити? Якби Бог не мав права судити людські гріхи, то як би Він міг бути Самим праведним Богом? Саме тому, що люди виявляють розбещені характери, Бог і говорить, аби судити їх, і тільки тоді вони бачать, що Він є святим Богом. Коли Він судить і карає людину за її гріхи, весь цей час викриваючи гріхи людини, ніхто й ніщо не може уникнути цього суду; Він судить усе брудне, і тільки так відкривається, що Його характер праведний. Якби було інакше, хіба можна було б сказати, що ви – тло і за назвою, і фактично?

Між роботою, виконаною в Ізраїлі, і роботою сьогодення є велика різниця. Єгова скеровував життя ізраїльтян, і кари та суду було не так багато, бо тоді люди замало розуміли світ і мали небагато розбещених характерів. Тоді ізраїльтяни слухалися Єгову беззастережно. Коли Він казав їм будувати жертовники, вони мерщій будували жертовники; коли Він казав їм убиратись у шати священників, вони слухалися. У ті дні Єгова був подібний до пастуха, який пасе отару овець, що слідують його проводу та їдять траву на пасовищі; Єгова скеровував їхнє життя, вказуючи їм, як вони мали їсти, одягатися, мешкати й мандрувати. Це не був час проявлення Божого характеру, бо тодішнє людство було новонародженим; бунтівничих і ворожих було мало, серед людства було не так багато бруду, і тому люди не могли виступати тлом для Божого характеру. Божа святість проявляється саме в людях, які походять із землі бруду; сьогодні Він використовує бруд, який видно в таких людях із цієї землі, і судить, і так під час суду відкривається те, Ким Він є. Чому Він судить? Він здатен говорити слова суду, бо зневажає гріх; як би Він міг так гніватися, якби не гидував бунтарством людства? Якби в Ньому не було огиди й відрази, якби Він не звертав уваги на людське бунтарство, то це доводило б, що Він такий же брудний, як і людина. Він може судити й карати людину саме тому, що Він гидує брудом, а те, чим Він гидує, у Ньому відсутнє. Якби в Ньому були ще й спротив і бунтарство, то Він не зневажав би ворожих і бунтівничих. Якби робота останніх днів велася в Ізраїлі, то в ній не було б жодного сенсу. Чому ж робота останніх днів здійснюється в Китаї – найтемнішому та найвідсталішому місці з усіх можливих? Для того, щоб показати Його святість і праведність. Словом, що темніше місце, то ясніше може проявитися святість Бога. Фактично, усе це робиться заради Божої роботи. Тільки сьогодні ви усвідомлюєте, що Бог зійшов із неба, щоб постати серед вас, коли Його проявлять ваш бруд і бунтарство, і тільки тепер ви пізнаєте Бога. Хіба це не найбільше піднесення? Фактично, ви – громада обраних людей у Китаї. А оскільки ви були обрані й тішилися Божою благодаттю, але не гідні тішитися такою великою благодаттю, це доводить, що все це – ваше найвище піднесення. Бог явився вам і показав вам Свій святий характер у всій його повноті, і Він дав вам усе це, і завдяки Йому ви тішитесь усіма можливими благословеннями. Ви не тільки спробували праведний характер Бога: більше того, ви спробували спасіння Бога, відкуплення Бога та безмежну, нескінченну любов Бога. Ви, найбрудніші з усіх, тішилися такою великою благодаттю – хіба ви не благословенні? Хіба Бог цим вас не підносить? З усіх людей ви маєте найнижчий статус; ти за своєю суттю не вартий тішитися таким великим благословенням, однак Бог зробив виняток, піднісши тебе. Хіба тобі не соромно? Якщо ти не здатен виконувати свій обов’язок, то врешті-решт тобі стане за себе соромно, і ти сам себе покараєш. Сьогодні ти не зазнаєш ні дисциплінування, ні покарання; твоя плоть ціла й неушкоджена – але зрештою ці слова тебе присоромлять. Я ще досі нікого не карав відкрито; Мої слова можуть бути суворими, але як Я поводжуся з людьми? Я втішаю їх, закликаю їх і нагадую їм. Я роблю це тільки для того, щоб вас спасти. Невже ви справді не розумієте Моєї волі? Ви повинні розуміти те, що Я кажу, і надихатися цим. Тільки зараз з’явилося багато людей, які розуміють. Хіба це не благословення ролі тла? Хіба бути тлом – це не найблагословенніше? Зрештою, коли ви підете поширювати Євангеліє, то говоритимете так: «Ми – типове тло». Вас запитають: «Що це означає, що ви – типове тло?» А ти скажеш: «Ми – тло для Божої роботи та Його великої сили. Наше бунтарство проявляє весь праведний Божий характер; ми – знаряддя Божої роботи останніх днів, ми – придатки Його роботи, а також її інструменти». Коли вони це почують, то будуть заінтриговані. Далі ти скажеш: «Ми – зразки та моделі для завершення Богом роботи цілого всесвіту та завоювання Ним усього людства. Незалежно від того, святі ми чи брудні, загалом ми все одно благословенніші за вас, бо ми бачили Бога, і через шанс на те, що Він нас завоює, проявляється велика Божа сила; Його праведний характер виразно підкреслений тільки завдяки тому, що ми брудні й розбещені. Чи здатні ви так свідчити про Божу роботу останніх днів? Ви не гідні! Це не що інше, як піднесення нас Богом! Хоча ми не маємо бути бундючними, ми можемо гордо хвалити Бога, бо ніхто не може успадкувати такої великої обітниці, і ніхто не може тішитися таким великим благословенням. Ми такі вдячні, що ми, настільки брудні, можемо працювати тлом під час Божого управління». А коли в тебе запитають: «Що таке зразки та моделі?» – ти відповіси: «Ми – найбунтівничіші та найбрудніші з людства; ми найглибше розбещені сатаною, і ми – найвідсталіша та найнікчемніша плоть. Ми – класичні приклади тих, кого використовував сатана. Сьогодні ми були обрані Богом як перші серед людства, що підлягають завоюванню, і ми побачили праведний характер Бога й успадкували Його обітницю; нас використовують, аби завоювати більше людей, тому ми є зразками та моделями тих серед людства, кого завойовують». Немає кращого свідчення, ніж ці слова, і це твій найкращий досвід.