3. Господь Ісус сказав: «Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! Увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Багато хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» (Матвія 7:21–23). Ті, хто каже «Господи, Господи», всі вірять у Господа та служать Йому. Вони завжди приносили жертви, повністю присвячували себе й важко працювали для Господа, вони також поширювали Євангеліє та будували церкви. Хіба, роблячи все це, вони не виконували Господню волю? Коли Господь Ісус повернеться, чому вони не будуть високо оцінені Господом, а натомість будуть засуджені Ним як лиходії?
Відповідні слова Бога:
Міра, якою люди міряють інших людей, заснована на їхній поведінці; хто чинить добре, ті праведні, а хто чинить мерзенно, ті безбожні. Міра, якою Бог міряє людей, заснована на тому, чи кориться Йому їхня сутність; хто кориться Богу, той праведний, а хто не кориться, той ворог і безбожна людина, незалежно від того, чи добра в нього поведінка, чи лиха, чи правильно він говорить, чи неправильно. Деякі люди бажають добрими вчинками здобути добре місце призначення в майбутньому, а деякі люди бажають чудовими словами здобути добре місце призначення. Усі помилково вважають, що Бог визначає кінець для людей, поглянувши на їхню поведінку чи послухавши їхню мову; тому багато людей бажають цим скористатися, аби обманом виманити в Бога короткочасну милість. У майбутньому люди, які виживуть у стані спочинку, усі витерплять день нещастя, а також дадуть свідчення про Бога; усі вони будуть людьми, що виконали свої обов’язки та свідомо підкорилися Богу. Тим, хто просто хоче скористатися нагодою послужити, аби не втілювати істину в життя, не буде дозволено залишитися. Бог має належні стандарти впорядкування кінця для кожної людини; Він не приймає такі рішення просто на основі її слів і поведінки, і Він не приймає їх на основі дій людини в один певний період часу. Він у жодному разі не буде поблажливим до поганої поведінки, якщо раніше людина Йому послужила, і Він не пощадить життя людини через те, що одного разу вона багато віддала для Бога. Ніхто не може уникнути відплати за свою безбожність, і ніхто не може уникнути мук знищення, приховавши свою лиху поведінку. Якщо люди справді можуть виконувати власний обов’язок, це означає, що вони довічно вірні Богу та не прагнуть винагород, незалежно від того, чи отримують вони благословення, чи терплять нещастя. Якщо люди вірні Богу, коли бачать благословення, але втрачають вірність, коли не бачать жодних благословень, і якщо зрештою вони все одно не здатні свідчити про Бога чи виконувати покладені на них обов’язки, то вони все одно стануть об’єктами знищення, незважаючи на те, що колись вірно прислужували Богу. Словом, безбожні люди не можуть залишитись у вічності чи ввійти до відпочинку; лише праведні – пани спочинку.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бог і людина разом увійдуть до відпочинку»
Служіння Богу – це непроста задача. Ті, чий розбещений характер залишається незмінним, ніколи не можуть служити Богу. Якщо твій характер не судили й не карали Божі слова, тоді він досі уособлює сатану, що доводить, що ти служиш Богу тільки з власних благих намірів, і що твоє служіння засноване на твоїй сатанинській природі. Ти служиш Богу, маючи свій природний характер, і відповідно до своїх особистих уподобань. Більше того, ти завжди думаєш, що справи, які ти хочеш робити, приємні Богу, а справи, які ти не хочеш робити, Богу ненависні. Ти дієш виключно у відповідності до своїх уподобань. Чи можна назвати це служінням Богу? Зрештою, у твоєму характері життя не станеться й найменших змін; натомість твоя служба зробить тебе ще більш упертим, глибоко вкорінюючи твій розбещений характер, і, зрештою, в тобі будуть сформовані правила щодо служіння Богу, які, в першу чергу, ґрунтуються на твоїй власній вдачі, та досвід, здобутий під час служіння, що ґрунтується на твоєму характері. Це досвід і уроки людини. Це філософія життя людини в цьому світі. Таких людей можна віднести до фарисеїв та релігійних діячів. Якщо вони ніколи не отямляться й не покаються, то неодмінно перетворяться на христів неправдивих і антихристів, які обманюють людей в останні дні. Ці христи неправдиві та антихристи, про яких іде мова, виникнуть саме з-поміж таких людей. Якщо ті, хто служить Богу, слідують своїй власній натурі та діють у відповідності до своєї власної волі, вони ризикують бути вигнаними будь-якої миті. Ті, хто використовує свій багаторічний досвід, набутий у служінні Богу, щоб завойовувати серця інших, щоб повчати й контролювати їх, щоб звеличуватися, – та які ніколи не каються, ніколи не визнають своїх гріхів, ніколи не відмовляються від переваг свого положення – ці люди впадуть перед Богом. Вони такі ж, як Павло, – хизуються своїм старшинством і виставляють напоказ свою кваліфікацію. Бог не доведе таких людей до досконалості. Таке служіння заважає Божій роботі. Люди завжди чіпляються за старе. Вони чіпляються за уявлення минулого, за все, що було в колишні часи. Це величезна перепона для їхнього служіння. Якщо ти не можеш позбутися цих речей, вони душитимуть все твоє життя. Бог не похвалить тебе нітрохи, навіть якщо ти зламаєш свої ноги на бігу, чи спину в праці, чи приймеш мученицьку смерть у своєму служінні Богу. Зовсім навпаки: Він скаже, що ти лиходій.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Релігійна служба потребує очищення»
У своїй вірі в Бога Петро прагнув догодити Богові в усьому і прагнув коритися всьому, що виходило від Бога. Без найменшої скарги він був здатний прийняти кару й суд, а також рафінування, скорботи і нестатки у своєму житті, ніщо з чого не могло змінити його любов до Бога. Хіба це – не вища любов до Бога? Хіба це не було виконанням обов’язку Божого творіння? Чи в карі, суді чи в скорботі, ти завжди можеш досягти слухняності аж до смерті, і це те, чого має досягати Боже творіння, це – чистота любові до Бога. Якщо людина може досягти цього, значить, вона є підхожим творінням Бога, і немає нічого, що краще задовольняло б бажання Творця. Уяви, що ти здатен працювати для Бога, але ти не коришся Богу і не здатен по-справжньому любити Бога. Таким чином, ти не тільки не виконаєш обов’язок творіння Божого, але й будеш засуджений Богом, тому що ти – той, хто не володіє істиною, хто не здатний коритися Богу і хто неслухняний Богу. Ти дбаєш тільки про те, щоб працювати для Бога, і не дбаєш про те, щоб застосовувати істину на практиці або пізнавати себе. Ти не розумієш і не знаєш Творця, не коришся Творцеві і не любиш Його. Ти – той, хто від природи неслухняний Богу, і тому такі люди не є улюбленими Творця.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Успіх або невдача залежать від шляху, яким іде людина»
Деякі люди в кінцевому підсумку скажуть: «Я зробив так багато роботи для Тебе, і хоча я, можливо, і не маю жодних видатних досягнень, все-таки я був старанним у своїх зусиллях. Хіба ти не можеш просто пустити мене на небеса, щоб я куштував плід життя?». Ти повинен знати, яких людей Я бажаю; тим, хто нечистий, не дозволяється входити в Царство, тим, хто нечистий, не дозволяється оскверняти святу землю. Хоча ти, можливо, виконав багато роботи й працював багато років, у кінці кінців, якщо ти все ще плачевно брудний, тоді для закону Небес буде нестерпно, що ти бажаєш увійти в Моє царство! Від заснування світу й до сьогоднішнього дня я ніколи не пропонував легкий доступ у Моє царство тим, хто підлещується до Мене. Це небесне правило, і ніхто не може його порушити! Ти повинен шукати життя. Сьогодні ті, хто стануть досконалими, відносяться до того ж типу людей, що й Петро: це ті, хто прагне змінити свій власний характер і хто готовий свідчити про Бога й виконувати свій обов’язок як творіння Боже. Тільки такі люди стануть досконалими. Якщо ти сподіваєшся тільки на нагороди й не прагнеш змінити свій власний характер життя, усі твої зусилля будуть марними – це непорушна істина!
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Успіх або невдача залежать від шляху, яким іде людина»
Люди кажуть, що Бог є праведним Богом, і якщо людина слідує за Ним до самого кінця, то Він обов’язково буде до неї неупередженим, бо Він найправедніший. Чи міг би Він відкинути людину, якби вона слідувала за Ним до самого кінця? Я неупереджений до всіх людей і суджу всіх людей Своїм праведним характером, але для вимог, які Я висуваю до людини, є відповідні умови, і те, що Я вимагаю, мусить бути виконано всіма людьми, ким би вони не були. Мені байдуже, яка в тебе кваліфікація та наскільки довго ти її маєш; Мені важливо лише те, чи йдеш ти Моїм шляхом, чи любиш ти істину й жадаєш її. Якщо тобі бракує істини й натомість ти соромиш Моє ім’я та не поводишся відповідно до Мого шляху, а просто слідуєш ним байдуже та без турботи, то в той час Я вражу тебе та покараю за твоє зло, і що ти тоді скажеш? Чи спроможешся ти сказати, що Бог не праведний? Якщо на сьогодні ти дотримуєшся тих слів, що Я казав, то ти така людина, яку Я схвалюю. Ти кажеш, що завжди страждав, слідуючи за Богом, що слідував за Ним у горі й у радості, ділив із Ним і добрі часи, і погані, але ти не жив словами, сказаними Богом; заради Бога ти хочеш тільки щодня метушитися та повністю присвячувати себе Богові, і ти ніколи не думав про те, щоб жити змістовним життям. Ти також говориш: «У будь-якому разі я вірю, що Бог праведний. Заради Нього я страждав, метушився, присвятив Йому себе й тяжко працював, хоч і не отримав за це ніякого визнання; Він обов’язково мене згадає». Бог дійсно праведний, але ця праведність не заплямована ніякими домішками: ні людською волею, ні плоттю, ні людськими угодами. Усі, хто бунтує та виступає проти Бога, хто не дотримується Його шляху, будуть покарані; нікому не буде ні прощення, ні пощади! Дехто каже: «Сьогодні я метушуся заради Тебе; коли настане кінець, чи даси Ти мені невеличке благословення?». Тож Я питаю тебе: «Чи дотримувався ти Моїх слів?». Праведність, про яку ти говориш, ґрунтується на угоді. Ти думаєш тільки про те, що Я праведний і неупереджений до всіх людей, і що всі, хто слідує за Мною до самого кінця, обов’язково спасуться та здобудуть Мої благословення. У Моїх словах про те, що «всі, хто слідує за Мною до самого кінця, обов’язково спасуться», є глибинний зміст: ті, хто слідує за Мною до самого кінця, – це люди, які будуть Мною повністю здобуті, це ті, хто після завоювання Мною шукає правду та стає вдосконаленим. Які умови ти виконав? Хіба лише те, що ти слідуєш за Мною до самого кінця, але що ще? Чи дотримувався ти Моїх слів? Ти виконав одну з Моїх п’яти вимог, а виконувати інші чотири ти не збираєшся. Ти лише знайшов найпростіший, найлегший шлях і пішов ним, просто сподіваючись, що тобі пощастить. Ставлення Мого праведного характеру до такої людини, як ти, – це кара й суд, це праведна відплата, це праведне покарання всіх злочинців; усі, хто не йде Моїм шляхом, неодмінно будуть покарані, навіть якщо слідуватимуть за Мною до самого кінця. Такою є Божа праведність.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Досвід Петра: його знання про кару та суд»
Можливо, ви собі уявляєте, що, будучи Моїми послідовниками протягом довгих років, ви тяжко працювали, незважаючи ні на що, і вам належить миска рису в Божому домі тільки за те, що ви прислужуєте. Я сказав би, що більшість із вас думає саме так, бо ви завжди дотримувалися принципу того, як скористатися чимось і не допустити, щоб скористалися вами. Тому Я говорю вам зараз із усією серйозністю: Мене не хвилює, наскільки гідна твоя тяжка робота, наскільки вражає твоя кваліфікація, наскільки ретельно ти слідуєш за Мною, наскільки ти відомий чи наскільки ти покращив своє ставлення; доки ти не виконаєш Моїх вимог, ти ніколи не зможеш заслужити Моєї похвали. Якнайшвидше відкиньте всі свої ідеї та розрахунки та почніть серйозно ставитися до Моїх вимог; інакше Я оберну всіх на попіл, щоб покласти край Своїй роботі, а в гіршому разі оберну на ніщо Свої роки праці та страждань, бо Я не можу ввести у Своє Царство Своїх ворогів і тих людей, від яких тхне злом і які мають сатанинський образ, або ж узяти їх до наступного періоду.
«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Переступи приведуть людину до пекла»
