Біблійні вірші для довідки:

«Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам» (Івана 16:12–13).

«Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти приховану манну» (Об’явлення 2:17).

«І я бачив в правиці Того, Хто сидить на престолі, книгу, написану всередині й назовні, і запечатану сімома печатками. І бачив я потужного Ангола, який гучним голосом кликав: Хто гідний розгорнути книгу, і зламати печатки її? І не міг ніхто ні на небі, ні на землі, ані під землею розгорнути книги, ані навіть зазирнути в неї. І плакав я гірко, що не знайшовся ані один гідний розгорнути й прочитати книгу, ані навіть зазирнути в неї. А один із старців промовив до мене: Не плач! Ось Лев, що з племени Юдиного, корень Давидів, переміг так, що може розгорнути книгу, і зламати сім печаток її» (Об’явлення 5:1–5).

Відповідні слова Бога:

Те, що записано в Біблії, обмежене; воно не може представляти Божу роботу у всій її повноті. Усього в чотирьох Євангеліях менше ста глав, в яких описано кінцеве число подій, таких як та, коли Ісус проклинає фіґове дерево, три зречення Петром Господа, поява Ісуса учням після Його розп’яття і воскресіння, вчення про піст, вчення про молитву, вчення про розлучення, народження і родовід Ісуса, призначення Ісусом учнів і так далі. Однак людина цінує їх немов скарб, навіть порівнюючи з ними роботу сьогодення. Вони навіть вірять, що вся робота, виконана Ісусом протягом Його життя, мала лише певний обсяг, так, ніби Бог здатний зробити саме стільки і не більше. Хіба це не абсурд?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (1)»

Якщо ти хочеш побачити роботу періоду Закону і побачити, як ізраїльтяни йшли дорогою Єгови, тоді ти повинен прочитати Старий Заповіт; якщо ти хочеш зрозуміти роботу періоду Благодаті, тоді ти повинен прочитати Новий Заповіт. Але як ти побачиш роботу останніх днів? Ти повинен прийняти керівництво Бога дня сьогоднішнього і приступити до роботи дня сьогоднішнього, адже це нова робота, і ніхто раніше не записував її в Біблії. Сьогодні Бог став тілом і вибрав інших обраних у Китаї. Бог діє в цих людях, Він продовжує свою роботу на землі і продовжує роботу, засновану на роботі періоду Благодаті. Сьогоднішня робота – це шлях, яким людина ніколи не ходила, і дорога, яку ніхто ніколи не бачив. Це робота, яка ніколи раніше не виконувалася – це остання Божа робота на землі. Таким чином, робота, яка ніколи не виконувалася раніше, не є історією, тому що тепер є тепер, і їй ще тільки належить стати минулим. Люди не знають, що Бог здійснив велику, нову роботу на землі і за межами Ізраїлю, що вона вже вийшла за рамки Ізраїлю і за межі провіщення пророків, що це нова і чудова робота за межами пророцтв, і нова робота поза Ізраїлем, а також робота, яку люди не можуть ані сприйняти, ані уявити. Як Біблія могла би містити безпосередні згадки про таку роботу? Хто міг би заздалегідь записати кожну деталь сьогоднішньої роботи, без упущення? Хто міг би записати цю більш могутню, більш мудру роботу, яка кидає виклик умовностям, у цій запліснявілій старій книзі? Сьогоднішня робота – це не історія, і тому, якщо ти хочеш іти новою дорогою сьогодення, тоді ти повинен відійти від Біблії, ти повинен вийти за рамки книг пророцтв або історії в Біблії. Тільки тоді ти зможеш правильно йти новою дорогою, і тільки тоді ти зможеш увійти в новий світ і нову роботу. Ти повинен зрозуміти, чому сьогодні тебе просять не читати Біблію, чому існує інша робота, яка стоїть окремо від Біблії, чому Бог не шукає більш нової, більш докладної практики в Біблії, і чому натомість існує більш могутня робота поза Біблією. Це все, що вам слід розуміти. Ти повинен знати різницю між старою і новою роботою, і навіть якщо ти не читаєш Біблію, ти повинен вміти аналізувати її; якщо ні, ти все ще будеш поклонятися Біблії, і тобі буде важко увійти до нової роботи та пережити нові зміни. Оскільки існує більш висока дорога, навіщо вивчати цю низьку, застарілу дорогу? Якщо є нові висловлювання та новіша робота, навіщо жити серед старих історичних записів? Нові висловлювання можуть забезпечити для тебе необхідне, що доводить, що це нова робота; старі записи не можуть наситити тебе або задовольнити твої поточні потреби, що доводить, що вони є історією, а не роботою тут і зараз. Найвища дорога – це новітня робота, і з новою роботою, незалежно від того, наскільки високою була дорога минулого, – це просто історія, на яку люди озираються, і незалежно від її цінності як довідника, – це все одно стара дорога. Навіть якщо це записано у «священній книзі», стара дорога – це історія; навіть якщо про це немає записів у «священній книзі», нова дорога існує тут і зараз. Ця дорога може врятувати тебе, і ця дорога може змінити тебе, адже це – робота Святого Духа.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Щодо Біблії (1)»

Робота Ісуса була звершена тільки заради відкуплення людини і заради розп’яття, і тому Йому не було потреби говорити більше слів, щоб завоювати будь-яку людину. Багато чого з того, чому Він навчав людей, було взято зі слів Писання, і навіть якщо Його робота не перевершувала Писання, все ж Він був здатний здійснити роботу розп’яття. Його робота була не роботою слова і не роботою, спрямованою на підкорення людства, але роботою, мета якої полягала у відкупленні людства. Він діяв тільки як жертва за гріх людства, і не діяв як джерело слова для людства. Він не здійснював роботу язичників, яка була роботою із завоювання людини, але роботу розп’яття, роботу, яка виконувалася серед тих, хто вірив в існування Бога. Незважаючи на те, що Його робота була виконана на підставі Писання, і хоча Він використовував те, що було передбачено старими пророками, щоб засудити фарисеїв, цього було достатньо, щоб завершити роботу розп’яття. Якби сьогоднішня робота все ще здійснювалася на основі передбачень старих пророків у Писанні, тоді було б неможливо вас підкорити, оскільки в Старому Заповіті немає записів про непослух і гріхи вас, китайського народу, і немає історії про ваші гріхи. Отже, якби ця робота все ще залишалася в Біблії, ви би ніколи не поступилися. Біблія описує лише обмежену історію ізраїльтян, таку, на підставі якої не можна встановити, чи є ви злими чи добрими, або судити вас. Уявіть, що Я мав би судити вас відповідно до історії ізраїльтян – чи йшли б ви услід за Мною, як ви це робите сьогодні? Чи ви знаєте, наскільки складними ви є? Якби на цьому етапі не було вимовлено ні слова, то було б неможливо завершити роботу підкорення. Оскільки Я прийшов не для того, щоб бути прибитим цвяхами до хреста, Я повинен говорити слова, які відокремлені від Біблії, щоб ви могли бути підкорені.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (1)»

Слова, сказані Богом у цей період, відрізняються від тих, що були сказані в період Закону, і точно так само вони відрізняються від слів, сказаних у період Благодаті. У період Благодаті Бог не здійснював роботу слова, а просто описав розп’яття, метою якого було спокутувати все людство. Біблія описує тільки те, чому Ісус повинен був бути розп’ятий, і страждання, яким Його було піддано на хресті, і як людина повинна бути розп’ятою для Бога. У той період уся робота, виконана Богом, була зосереджена навколо розп’яття. У період Царства втілений Бог говорить слова, щоб підкорити всіх тих, хто вірить у Нього. Це – «Слово, що з’явилося в плоті»; Бог прийшов в останні дні, щоб зробити цю роботу, тобто Він прийшов, щоб виконати дійсне значення Слова, що з’явилося у плоті. Він тільки промовляє слова, і рідко з’являються факти. Це – сама суть Слова, що з’явилося в плоті, і коли втілений Бог говорить Свої слова, це – поява Слова в плоті, і це Слово, що приходить у плоть. «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. І Слово сталося тілом». Це (робота з’явлення Слова в плоті) – робота, яку Бог звершить в останні дні, і це заключна глава всього Його плану управління, і тому Бог повинен прийти на землю й проявити Свої слова в плоті. Те, що зроблено сьогодні, те, що буде зроблено в майбутньому, те, що буде звершено Богом, кінцеве місце призначення людини, ті, хто буде спасенним, ті, кого буде знищено, і так далі – уся ця робота, яка повинна бути виконана в кінці, усе це було чітко зазначено, і все це для того, щоб забезпечити фактичне значення Слова, що з’явилося у плоті. Адміністративні постанови й основний закон, які було видано раніше, ті, кого буде знищено, ті, хто ввійде у спокій – усі ці слова повинні бути виконані. Це – робота, головним чином виконана втіленим Богом в останні дні. Він змушує людей зрозуміти, до якого місця належать ті, хто визначений наперед Богом, а до якого належать ті, хто не визначений наперед Богом, як будуть класифіковані Його народ і сини, що станеться з Ізраїлем, що станеться з Єгиптом, – у майбутньому кожне з цих слів буде виконано. Темп Божої роботи прискорюється. Бог використовує слово як засіб, щоб виявити людині, що повинно бути зроблено в кожному періоді, що повинно бути зроблено втіленим Богом в останні дні, і Його служіння, яке повинно бути виконано, і всі ці слова призначені для того, щоб сповнити фактичне значення Слова, що з’явилося в плоті.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Усе досягається Словом Божим»

У період Царства Бог використовує слова, щоб розпочати нову добу, змінити спосіб Своєї роботи й виконати роботу всього періоду. Це принцип, за яким Бог працює в період Слова. Він став плоттю, щоб говорити з різних позицій, аби людина змогла по-справжньому побачити Бога, який є Словом, що з’явилося у плоті, і змогла споглядати Його мудрість і дивовижність. Така робота виконується заради того, щоб краще досягти цілей завоювання, удосконалення й вигнання людини, що є істинним смислом використання слів для роботи в період Слова. Завдяки цим словам люди пізнають роботу Бога, Божий характер, сутність людини й те, у що людина має ще ввійти. За допомогою слів робота, яку Бог бажає виконати в період Слова, реалізується у своїй повноті. Ці слова викривають, виганяють та випробовують людей. Люди бачили слова Божі, чули ці слова й визнали існування цих слів. Як наслідок, вони повірили в існування Бога, у всемогутність і мудрість Бога, а також у Божу любов до людей і Його бажання врятувати людство. Це слово – «слова» – може бути простим і звичайним, але слова, промовлені вустами втіленого Бога, стрясають всесвіт, перетворюють серця людей, трансформують їхні уявлення та старі характери, перетворюють те, яким зазвичай являв себе цілий світ. Упродовж століть тільки сьогоднішній Бог діяв у такий спосіб, і лише Він так говорить і приходить, аби в такий спосіб врятувати людство. Від сьогодні й надалі людина живе під керівництвом слів Божих, під пастирством Його слів і забезпечена Його словами. Люди живуть у світі слів Божих, серед проклять і благословень слів Божих, і є ще більше людей, які прийшли, щоб жити під судом і карою Його слів. Усі ці слова й ця робота – заради порятунку людини, заради втілення Божої волі й заради зміни первісного вигляду давно створеного світу. Бог створив цей світ за допомогою слів, Він веде людей по всесвіту за допомогою слів, і Він завойовує й спасає їх за допомогою слів. Зрештою, Він використає слова, щоб покласти край усьому старому світу, у такий спосіб уповні завершивши Свій план управління.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Період Царства – це період Слова»

Якщо люди застрягнуть у періоді Благодаті, то ніколи не позбудуться свого розбещеного характеру й тим паче не пізнають невід’ємно притаманний Богу характер. Якщо люди завжди житимуть посеред рясної благодаті, але житимуть не таким шляхом, який би дав їм пізнати Бога чи вдовольнити Його, то вони ніколи насправді Його не здобудуть у своїй вірі в Нього. Така віра дійсно жалюгідна. Коли ти закінчиш читати цю книгу, коли ти проживеш кожен крок роботи втіленого Бога в період Царства, ти відчуєш, що бажання, які жили в тобі багато років, нарешті здійснилися. Ти відчуєш, що лише зараз справді побачив Бога віч-на-віч; що лише зараз поглянув на Його лик, почув Його особисту мову, оцінив мудрість Його роботи та справді усвідомив, наскільки Він справжній і всемогутній. Ти відчуєш, що здобув багато такого, чого люди минулих часів ніколи ні бачили, ні мали. У той час ти ясно зрозумієш, що таке вірити в Бога та що таке відповідати Божій волі. Звісно, якщо ти чіплятимешся за минулі погляди й відкидатимеш або заперечуватимеш той факт, що Бог утілився вдруге, то залишишся з порожніми руками, нічого не отримаєш і зрештою будеш проголошений винним в опорі Богу. На тих, хто здатен слухатися істини та коритися Божій роботі, буде заявлено права під іменем другого втілення Бога: «Всемогутній». Вони зможуть прийняти особистий провід Бога, здобуваючи більше істин вищого порядку, а також дійсне життя. Вони узрять видіння, яке люди минулого ніколи не бачили: «І я оглянувся, щоб побачити голос, що говорив зо мною. І, оглянувшись, я побачив сім свічників золотих; а посеред семи свічників Подібного до Людського Сина, одягненого в довгу одежу аж до стоп і підперезаного по грудях золотим поясом. А Його голова та волосся білі, немов біла вовна, як сніг; а очі Його немов полум’я огняне. А ноги Його подібні до міді, розпалені, наче в печі; а голос Його немов шум великої води. І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй» (Об’явлення 1:12–16). Це видіння – прояв усього Божого характеру, і прояв усього Його характеру – це також прояв роботи Бога в Його поточному втіленні. У потоках кар і судів Син Людський висловлюваннями виявляє властивий Йому характер, даючи всім тим, хто приймає Його кару та суд, побачити істинне обличчя Сина Людського, яке є правдивим образом обличчя Сина Людського, побаченого Іваном. (Звісно, усе це буде незримим для тих, хто не прийме роботу Бога в період Царства.) Істинне обличчя Бога не можна вповні описати людською мовою, тож Бог використовує засоби, якими Він виявляє властивий Йому характер, щоб показати людям Своє істинне обличчя. Інакше кажучи, усі ті, хто оцінив властивий Сину Людському характер, бачили істинне обличчя Сина Людського, адже Бог занадто величний, і Його не можна вповні описати людською мовою. Коли людина проживе кожен крок роботи Бога в період Царства, тоді вона пізнає істинне значення слів Івана, коли він говорив про Сина Людського посеред свічників: «А Його голова та волосся білі, немов біла вовна, як сніг; а очі Його немов полум’я огняне. А ноги Його подібні до міді, розпалені, наче в печі; а голос Його немов шум великої води. І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй».

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Передмова»