Відповідь:

Християнство виникло після виконаної втіленим Господом Ісусом роботи спокути; це християнська церква, що відноситься до періоду Благодаті. В останні дні прийшов втілений Всемогутній Бог, який поклав край періоду Благодаті й розпочав період Царства; і, ґрунтуючись на роботі спокути Господа Ісуса, Він висловлює істину та виконує роботу суду, починаючи з дому Божого. У всіх християнських конфесіях багато тих, хто любить істину й жадає явлення Господа, прочитали слова Всемогутнього Бога та впізнали голос Божий. Вони переконані в тому, що Всемогутній Бог – це повернення Господа Ісуса, і кожен прийняв Всемогутнього Бога й пішов слідом за Агнцем – завдяки цьому народилася Церква Всемогутнього Бога. Отже, і Церква Всемогутнього Бога, і християнство зародилися в результаті явлення й роботи Бога, але в той час як християнство було наслідком роботи спокути, виконаної Господом Ісусом у період Благодаті, Церква Всемогутнього Бога народилася, коли Бог став плоттю в останні дні, щоб виконати роботу суду; вона є християнською церквою періоду Царства. Обидві церкви виникли завдяки тому, що Бог став плоттю, щоб явитися й працювати, тільки в різні періоди. Християнство – це церква періоду Благодаті, тоді як Церква Всемогутнього Бога – це церква періоду Царства, керівництво та догляд за якою сьогодні здійснюються завдяки особистим роботі й висловлюванням Бога. Християнство, з іншого боку, втратило роботу Святого Духа, тому що не йде в ногу зі стопами Божими, і чинить опір Божій роботі останніх днів і засуджує її; це церква, яка засуджена й залишена Богом, і тому Бог не визнає християнство як таке, що є від Бога, але як таке, що чинить опір Богові й засуджує Його. Тож ці дві церкви не можна порівнювати між собою. Господь Ісус Христос вознісся на небеса дві тисячі років тому. Його немає на землі. Хоча християни вірять у ім’я Господа Ісуса, вони ніколи не зустрічалися з Ним, не кажучи вже про те, щоб Він їх пас і поїв, і вони не звертають жодної уваги на практику або переживання на власному досвіді слів Господа. Вони взагалі не знають Господа Ісуса, і не знають Його Духа. І тому християнська церква періоду Благодаті вірить тільки в невизначеного й абстрактного Бога на небесах, а не у втіленого Христа останніх днів. Отже, така церква не є справжнім християнством; вона стала всього лише релігійною групою, яка нічим не відрізняється від буддизму чи даосизму, і не є церквою Божою. Отже, прагнення християнства до повернення Господа й піднесення в Царство Небесне – цілковита фантазія. Ті представники християнства, які приймають Всемогутнього Бога, – мудрі діви, які постали перед Богом; однак більшість людей не приймають Божу роботу суду останніх днів, вони лише промовляють букви та доктрини з Біблії та чіпляються за релігійні правила й церемонії. Вони нездатні йти в ногу з поточною роботою Святого Духа й натомість дотримуються сатанинського режиму КПК, роблячи все можливе, щоб засудити Божу роботу останніх днів і чинити їй опір. Ці люди – немудрі діви, і Бог уже зненавидів, відкинув і усунув їх; Бог не визнає їх, вони лише номінально «християни», вони втратили сутність християнства, і вони довгий час християнами тільки називаються.

Коли Всемогутній Бог з’явився й почав діяти, Бог уже припинив роботу Духа у всьому Всесвіті, щоб зосередитися на групі людей, які прийняли Божу роботу останніх днів. Молячись Всемогутньому Богу та їдячи й п’ючи слова Всемогутнього Бога, християни Церкви Всемогутнього Бога здобули роботу Святого Духа, вони отримали від Бога багате забезпечення життя, вони практикують і переживають на власному досвіді слова Всемогутнього Бога, вони переживають суд і кару Божих слів, у них зростає розуміння істини, їхня зіпсованість очищається, їхні характери змінюються, і вони досягають Божого спасіння, стаючи групою переможців, яких Бог зробив довершеними перед початком лих. Однак у християнстві лише невелика кількість людей є мудрими дівами, які почули голос Божий, прийняли Всемогутнього Бога та присутні на шлюбному бенкеті Агнця. Більшість людей у християнстві не тільки не йдуть услід за Божою роботою, але й досі слідують за антихристовими злими силами релігійного світу в чиненні опору явленню та роботі Всемогутнього Бога й засудженні їх. Вони вже давно втратили роботу Святого Духа; Бог має до них огиду й відкинув їх, і їх було занурено в лихо, вони плачуть гіркими сльозами та скрегочуть зубами.