Якщо ти хочеш бути придатним для використання Богом, ти повинен знати роботу Бога, ти повинен знати роботу, яку Він здійснював раніше (у Новому і Старому Заповітах), і, більше того, ти повинен знати Його роботу сьогодення; тобто, ти повинен знати три стадії Божої роботи, виконаної протягом 6 000 років. Якщо тебе попросять поширювати Євангеліє, ти не зможеш цього зробити, не знаючи роботи Божої. Хтось може запитати тебе про те, що ваш Бог сказав про Біблію, Старий Заповіт, а також роботу й слова Ісуса того часу. Якщо ти не зможеш розповісти про внутрішню історію Біблії, тоді вони не будуть переконані. У той час Ісус багато говорив про Старий Заповіт зі Своїми учнями. Усе, що вони читали, було зі Старого Заповіту; Новий Заповіт був написаний лише через кілька десятиліть після розп’яття Ісуса. Щоб поширювати Євангеліє, ви повинні в першу чергу зрозуміти внутрішню істину Біблії та Божу роботу в Ізраїлі, яка є роботою, виконаною Єговою, і ви також повинні розуміти роботу, виконану Ісусом. Це ті питання, які найбільше хвилюють усіх людей, і внутрішня історія цих двох стадій роботи – це те, чого вони не чули. Поширюючи Євангеліє, спочатку відкладіть у сторону розмови про роботу Святого Духа в сьогоденні. Ця стадія роботи знаходиться поза межами їхньої досяжності, тому що те, до чого ви прагнете, є найбільш високим із усього – пізнання Бога і пізнання роботи Святого Духа – і немає нічого більш піднесеного, ніж ці дві речі. Якщо ви спершу говоритимете про те, що є піднесеним, це буде занадто для них, тому що ніхто не мав досвіду знайомства з такою роботою Святого Духа; подібної їй немає, і людині нелегко прийняти це. Їхні переживання – це старі речі з минулого, з деякою епізодичною роботою Святого Духа. Те, що вони відчувають, – це не робота Святого Духа сьогодні або Божа воля сьогодні. Вони все ще діють відповідно до старих практик, без нового світла і без нових речей.

У період Ісуса Святий Дух в основному здійснював Свою роботу в Ісусі, у той час як ті, хто служив Єгові в священицьких одежах у храмі, робили це з непохитною відданістю. Вони також мали роботу Святого Духа, але не могли зрозуміти тодішню волю Бога і просто залишалися вірними Єгові згідно зі старими практиками й не отримували нового спрямування. Ісус прийшов і приніс нову роботу, але у тих, хто служив у храмі, не було ні нового спрямування, ні нової роботи. Служачи в храмі, вони могли просто дотримуватися старих практик, і, не покинувши храм, вони були просто нездатні отримати будь-яке нове входження. Нову роботу приніс Ісус, й Ісус не увійшов до храму, щоб виконати Свою роботу. Він виконував Свою роботу тільки поза храмом, тому що масштаби Божої роботи давно змінилися. Він не працював у храмі, і коли людина служила там Богу, це сприяло тільки тому, щоб усе залишалося як є, і не було можливості внести будь-яку нову роботу. Подібно до цього релігійні люди й сьогодні все ще поклоняються Біблії. Якщо ти будеш поширювати Євангеліє серед них, вони будуть кидати в тебе дрібні деталі біблійних слів, і вони знайдуть багато доказів, що приголомшить тебе й позбавить дару мови; потім вони почеплять на тебе ярлик і подумають, що ти нерозумний у своїй вірі. Вони скажуть: «Ти навіть не знаєш Біблії, слова Божого, тож як ти можеш говорити, що віриш у Бога?» Тоді вони будуть дивитися на тебе зверхньо й також скажуть: «Оскільки Той, у Кого ви вірите, – Бог, чому Він не розповість вам все про Старий і Новий Заповіт? Оскільки Він приніс Свою славу з Ізраїлю на Схід, чому Він не знає про роботу, виконану в Ізраїлі? Чому Він не знає про роботу Ісуса? Якщо ви не знаєте, то це доводить, що вам не сказали; оскільки Він є другим втіленням Ісуса, як Він може не знати цих речей? Ісус знав про роботу, виконану Єговою; як Він міг не знати?» Коли прийде час, усі вони ставитимуть тобі такі запитання. Їхні голови повні такого; як би вони могли не ставити запитання? Ті з вас, хто знаходиться в цьому потоці, не зосереджуються на Біблії, тому що ви перебуваєте в курсі покрокової роботи, виконуваної Богом сьогодні, ви стали очевидцями цієї покрокової роботи, і ви ясно побачили три стадії роботи, і таким чином вам довелося відкласти Біблію та перестати її вивчати. Але вони не можуть не вивчати її, тому що вони нічого не відають про цю покрокову роботу. Деякі люди запитають: «У чому різниця між роботою, виконаною втіленим Богом, і роботою пророків і апостолів минулих часів? Давида також називали Господом, як й Ісуса; хоча робота, яку вони виконували, була різною, їх називали однаково. Скажіть мені, чому їхні особи не були тотожними? Те, чого був свідком Іван, було видінням, яке також прийшло від Святого Духа, і він зміг промовити слова, які мав намір сказати Святий Дух; чому ідентичність Івана відрізнялася від ідентичності Ісуса?» Слова, сказані Ісусом, могли повністю представляти Бога, і вони повністю представляли Божу роботу. Те, що побачив Іван, було видінням, і він був нездатний повністю представляти роботу Божу. Чому Іван, Петро і Павло говорили багато слів, так як й Ісус, однак у них не було тієї ж ідентичності, що й у Ісуса? Це головним чином тому, що робота, яку вони виконували, була іншою. Ісус уособлював Духа Божого й був Духом Божим, що працював безпосередньо. Він звершив роботу нового періоду, роботу, яку ніхто не робив до того. Він відкрив новий шлях, Він представляв Єгову, і Він представляв Самого Бога, тоді як у випадку Петра, Павла й Давида, незалежно від того, як їх звали, вони представляли тільки ідентичність Божого творіння й були послані Ісусом або Єговою. Тому, скільки б вони не працювали, які б великі чудеса не творили, вони все одно були просто Божими створіннями та не були здатні представляти Духа Божого. Вони працювали в ім’я Бога або працювали після того, як були послані Богом; більше того, вони працювали в періоди, розпочаті Ісусом або Єговою, і вони не виконували жодної іншої роботи. Зрештою, вони були всього лише Божими створіннями. У Старому Заповіті багато пророків проголошувало провіщення або писало книги пророцтв. Ніхто не говорив, що вони були Богом, але як тільки Ісус почав працювати, Дух Божий засвідчив про Нього як про Бога. Чому це так? Зараз ти вже повинен знати! Раніше апостоли й пророки писали різні послання та багато пророкували. Потім люди вибрали деякі з них, щоб включити їх у Біблію, а деякі були загублені. Оскільки є люди, які кажуть, що все сказане ними виходить від Святого Духа, чому дещо з нього вважається хорошим, а дещо – поганим? І чому одних було обрано, а інших – ні? Якби це дійсно були слова, сказані Святим Духом, чи було б необхідно, щоб люди вибирали їх? Чому в кожному з чотирьох Євангелій розповідається про слова, сказані Ісусом, і про роботу, яку Він зробив, по-різному? Хіба це не провина тих, хто їх записав? Деякі люди запитають: «Оскільки послання, написані Павлом та іншими авторами Нового Заповіту, і робота, яку вони виконали, частково виникли з волі людини й були спотворені людськими уявленнями, тоді чи не існує людської скверни в словах, що Ти (Бог) промовляєш сьогодні? Невже в них дійсно немає жодного людського уявлення?» Ця стадія роботи, що здійснюється Богом, повністю відрізняється від тієї, що здійснювалася Павлом і багатьма апостолами й пророками. Різниця не тільки в ідентичності, але й, головним чином, у виконуваній роботі. Після того, як Павло був уражений і впав перед Господом, Святий Дух повів його на роботу, і він став тим, кого було послано. Тому він писав послання церквам, і всі ці послання слідували вченню Ісуса. Павло був посланий Господом працювати в ім’я Господа Ісуса, але коли прийшов Сам Бог, Він не трудився ні від чийого імені й не представляв у Своїй роботі нікого, крім Духа Божого. Бог прийшов, щоб виконати Свою роботу безпосередньо: Він не був удосконалений людиною, і Його робота не була виконана за вченням будь-якої людини. На цій стадії роботи Бог не керує, розповідаючи про Свій особистий досвід, а замість цього виконує Свою роботу безпосередньо, відповідно до того, що у Нього є. Наприклад, випробування прислужників, час кари, випробування смертю, час любові до Бога… Усе це – робота, яка ніколи не виконувалася раніше, і це робота, що стосується нинішнього періоду, а не людського досвіду. У словах, які Я сказав, що є людським досвідом? Хіба всі вони не походять безпосередньо від Духа й хіба вони не виходять від Духа? Просто твій духовний рівень такий малий, що ти не в змозі заглянути в суть і побачити правду! Практичний спосіб життя, про який Я кажу, полягає в тому, щоб направляти шлях, і ніхто ніколи раніше не говорив про нього, як ніхто ніколи й не проходив цей шлях чи не знав про цю реальність. До того, як Я промовив ці слова, їх ніхто ніколи не промовляв. Ніхто ніколи не говорив про такий досвід, і вони ніколи не говорили про такі деталі, і, більше того, ніхто ніколи не вказував на такі стани, щоб розкрити ці речі. Ніхто ніколи не вів тим шляхом, яким Я веду сьогодні, і якби ним вела людина, то це не був би новий шлях. Візьмемо, наприклад, Павла й Петра. У них не було власного особистого досвіду до того, як Ісус вказував їм шлях. Тільки після того, як Ісус повів їх шляхом, вони випробували на собі слова, сказані Ісусом, і шлях, яким Він їх вів; завдяки цьому вони отримали багато досвіду й написали послання. Отже, досвід людини – це не те ж саме, що робота Бога, а робота Бога – це не те ж саме, що знання, яке описується поняттями й досвідом людини. Я вже казав чимало разів, що сьогодні Я веду новим шляхом і виконую нову роботу, і Моя робота та висловлювання відрізняються від роботи Івана і всіх інших пророків. Я ніколи спочатку не отримую досвід, а потім розповідаю про нього вам – це зовсім не так. Якби це було так, чи не затримало б це вас давно? У минулому знання, про яке багато говорили, також було піднесеним, але всі їхні слова були сказані тільки опираючись на так званих духовних діячів. Вони не вказували шлях, але виходили з їхнього досвіду, виходили з того, що вони бачили, і з їхніх знань. Деякі слова стосувалися їхніх уявлень, а деякі складалися з досвіду, який вони узагальнили. Сьогодні характер Моєї роботи повністю відрізняється від їхньої роботи. Я не мав такого досвіду, щоб Мною керували інші, і Я не прийняв того, щоб інші вдосконалювали мене. Більше того, все, що Я говорив і про що спілкувався, не схоже ні на що інше й ніколи не було промовлено ніким іншим. Сьогодні, незалежно від того, хто ви, ваша робота виконується на основі слів, які Я говорю. Без цих висловлювань і роботи, хто був би здатний пережити ці речі (випробування прислужників, час кари…), і хто був би здатний говорити про таке знання? Невже ти дійсно нездатний це побачити? Незалежно від етапу роботи, як тільки Мої слова промовляються, ви починаєте спілкуватися відповідно до Моїх слів і працювати відповідно до них, і це не той спосіб, про який хтось із вас думав. Зайшовши так далеко, невже ти нездатен побачити таке чітке й просте запитання? Це не шлях, який хтось придумав, і він не заснований на шляхові будь-якого духовного діяча. Це – новий шлях, і навіть багато зі слів, колись сказаних Ісусом, більше не застосовні. Те, що Я кажу, – це робота, яка відкриває нову епоху, і це робота, яка займає окреме місце; робота, яку Я роблю, і слова, які Я кажу, – це все нове. Хіба це не нова робота сьогодення? Робота Ісуса теж була такою. Його робота також відрізнялася від роботи людей у храмі, і так само вона відрізнялася від роботи фарисеїв, і вона не мала жодної схожості з роботою, яку виконував увесь народ Ізраїлю. Ставши свідками цього, люди не могли визначитися: «Чи дійсно це зробив Бог?» Ісус не дотримувався закону Єгови; коли Він прийшов навчати людей, усе, що Він говорив, було новим і відрізнялося від того, що говорили стародавні святі й пророки Старого Заповіту, і через це люди залишалися невпевненими. Це те, через що з людиною так важко мати справу. Перш ніж прийняти цю нову стадію роботи, шлях, яким пройшла більшість із вас, полягав у тому, щоб практикувати і входити на підвалинах тих духовних діячів. Але сьогодні робота, яку Я виконую, значно відрізняється, і тому ви не можете вирішити, чи правильна вона чи ні. Мене не хвилює, яким шляхом ти йшов раніше, і мене не цікавить, чию «їжу» ти їв або кого ти вважав своїм «батьком». Оскільки Я прийшов і приніс нову роботу, щоб направляти людину, кожен, хто слідує за Мною, повинен діяти відповідно до того, що Я говорю. Незалежно від того, наскільки могутня «сім’я», з якої ти походиш, ти повинен слідувати за Мною, ти не повинен діяти відповідно до своїх колишніх практик, твій «прийомний батько» повинен відійти, а ти повинен постати перед своїм Богом, щоб шукати свою законну частку. Увесь ти в Моїх руках, і тобі не слід занадто сліпо довіряти своєму прийомному батькові; він не може повністю контролювати тебе. Робота сьогодення стоїть осібно. Усе, що Я говорю сьогодні, очевидно, не ґрунтується на фундаменті з минулого; це – новий початок, і якщо ти кажеш, що його створено рукою людини, то ти – той, хто такий сліпий, що його неможливо врятувати!

Ісая, Єзекіїль, Мойсей, Давид, Авраам і Даниїл були лідерами або пророками серед обраного народу Ізраїлю. Чому їх не названо Богом? Чому Святий Дух не засвідчив про них? Чому Святий Дух засвідчив про Ісуса, як тільки Той розпочав Свою роботу і почав говорити Свої слова? Чому Святий Дух не засвідчив про інших? Їх, людей, які були з плоті, усіх було названо «Господь». Незалежно від того, як їх звали, їхня робота представляє їхнє буття й сутність, а їхнє буття й сутність представляють їхню ідентичність. Їхня сутність не пов’язана з їхніми іменами; вона представлена тим, що вони висловлювали, і тим, що вони пережили. У Старому Заповіті не було нічого незвичайного в тому, щоб називатися Господом, і людину можна було називати як завгодно, але її сутність і притаманна їй ідентичність були незмінні. Хіба серед тих Христів неправдивих, лжепророків і ошуканців немає й тих, кого називали «Богом»? І чому вони не є Богом? Тому що вони нездатні виконувати роботу Божу. За своєю суттю вони люди, обманщики людей, а не Бога, і тому у них немає ідентичності Бога. Хіба Давид не був також названий Господом серед дванадцяти колін? Ісуса також називали Господом; чому тільки Ісуса називали втіленим Богом? Хіба Єремія не був також відомий як Син Людський? І хіба Ісус не був відомий як Син Людський? Чому Ісус був розп’ятий від імені Бога? Чи не тому, що Його сутність була іншою? Чи не тому, що робота, яку Він виконував, була іншою? Чи має значення титул? Хоча Ісуса також називали Сином Людським, Він був першим утіленням Бога, Він прийшов, щоб прийняти владу та здійснити справу спокути. Це доводить, що ідентичність і сутність Ісуса відрізнялися від інших, яких також називали Сином Людським. Сьогодні хто з вас наважиться сказати, що всі слова, сказані тими, хто був використаний Святим Духом, виходили від Святого Духа? Хіба хтось наважується говорити такі речі? Якщо ти дійсно говориш таке, то чому книга пророцтв Ездри була відкинута, і чому те ж саме було зроблено з книгами тих древніх святих і пророків? Якщо всі вони прийшли від Святого Духа, то чому ви наважуєтеся робити такий примхливий вибір? Чи маєте ви право вибирати роботу Святого Духа? Багато історій з Ізраїлю також були відкинуті. І якщо ти віриш, що всі ці писання минулого виходили від Святого Духа, тоді чому деякі книги було відкинено? Якщо всі вони виходили від Святого Духа, всі вони повинні були бути збережені й розіслані братам і сестрам у церквах для читання. Вони не повинні були бути вибрані або відкинуті людською волею; так робити неправильно. Твердження про те, що досвід Павла та Івана був змішаний із їхнім особистим розумінням, не означає, що їхній досвід і знання прийшли від сатани, а лише те, що у них було те, що походило з їхнього особистого досвіду та розуміння. Їхні знання базувалися на їхньому реальному досвіді в той час, і хто міг із упевненістю сказати, що всі вони прийшли від Святого Духа? Якщо всі чотири Євангелія походять від Святого Духа, то чому Матвій, Марк, Лука та Іван кожен розповіли щось інше про роботу Ісуса? Якщо ви не вірите в це, тоді подивіться на біблійні розповіді про те, як Петро тричі відрікся від Господа: усі вони різні, і в кожної з них є свої особливості. Багато необізнаних людей каже: «Утілений Бог – теж людина, тож чи можуть слова, які Він промовляє, повністю виходити від Святого Духа? Якщо слова Павла та Івана були змішані з людською волею, то чи дійсно слова, які Він говорить, не змішані з людською волею?» Люди, які говорять таке, – сліпі й неосвічені! Уважно прочитайте чотири Євангелія; прочитайте, що в них записано про те, що робив Ісус, і про слова, які Він говорив. Кожна оповідь просто відрізняється від інших, і в кожної є своя точка зору. Якщо все, що було написано авторами цих книг, виходило від Святого Духа, то все воно повинно бути однаковим і послідовним. Чому ж тоді існують розбіжності? Хіба людина не надзвичайно простацька, раз не може цього бачити? Якщо тебе попросять свідчити про Бога, яке свідчення ти зможеш дати? Чи може такий спосіб пізнання Бога свідчити про Нього? Якщо інші запитають тебе: «Якщо записи Івана й Луки були змішані з людською волею, то хіба слова, сказані твоїм Богом, не змішані з людською волею?», чи міг би ти дати чітку відповідь? Після того, як Лука й Матвій почули слова Ісуса й побачили роботу Ісуса, вони розповіли про свої власні знання у формі спогадів, докладно описуючи деякі факти щодо роботи, виконаної Ісусом. Чи ти можеш сказати, що їхнє знання було повністю відкрито Святим Духом? За рамками Біблії було багато духовних діячів, що володіли більш високими знаннями, ніж вони, тож чому їхні слова не були підхоплені більш пізніми поколіннями? Хіба їх також не використовував Святий Дух? Знайте, що в роботі сьогодення Я не говорю про Своє власне розуміння, засноване на фундаменті роботи Ісуса, і Я не говорю про Свої власні знання на тлі роботи Ісуса. Яку роботу здійснював Ісус у той час? І яку роботу Я виконую сьогодні? Те, що Я роблю й кажу, не має прецедентів. На шлях, яким Я йду сьогодні, ніколи раніше не ступали, ним ніколи не ходили люди минулих періодів і поколінь. Сьогодні його було започатковано, і хіба це не робота Духа? Незважаючи на те, що то була робота Святого Духа, усі лідери минулого виконували свою роботу на фундаменті, закладеному іншими; однак робота Самого Бога інша. Стадія роботи Ісуса була такою ж: Він відкрив новий шлях. Коли Він прийшов, Він проповідував Євангеліє Царства Небесного і сказав, що людина повинна покаятися й сповідатися. Після того, як Ісус завершив Свою роботу, Петро, Павло та інші продовжили виконувати роботу Ісуса. Після того, як Ісуса було прибито до хреста і Він вознісся на небеса, вони були послані Духом, щоб поширювати хресний шлях. Незважаючи на те, що слова Павла були піднесеними, вони також ґрунтувалися на фундаменті, закладеному словами Ісуса, такими як терпіння, любов, страждання, покривання голови, хрещення або інші вчення, яким потрібно слідувати. Усе це було сказано на підставі слів Ісуса. Вони були нездатні відкрити новий шлях, тому що всі вони були людьми, яких використовував Бог.

Висловлювання та робота Ісуса в той час не відповідали доктрині, і Він не виконував Свою роботу відповідно до роботи Закону Старого Заповіту. Він діяв відповідно до роботи, яка повинна була бути виконана в період Благодаті. Він трудився відповідно до справи, яку Він створив, відповідно до Свого власного плану й відповідно до Свого служіння; Він не працював відповідно до Закону Старого Заповіту. Ніщо з того, що Він робив, не відповідало Закону Старого Заповіту, і Він прийшов звершувати роботу не для того, щоб виконати слова пророків. Кожна стадія Божої роботи не здійснювалася спеціально для того, щоб виконати провіщення древніх пророків, і Він прийшов не для того, щоб слідувати доктрині або свідомо втілювати в життя провіщення древніх пророків. Однак Його дії не порушили пророкувань древніх пророків і не завадили роботі, яку Він виконав раніше. Основним моментом Його роботи було не дотримання будь-якої доктрини, а натомість виконання роботи, яку Він Сам повинен був виконувати. Він був не пророком або провидцем, а діячем, який насправді прийшов, щоб виконати роботу, яку Він повинен був виконувати, і Він прийшов, щоб почати Свою нову еру й виконати Свою нову роботу. Звичайно, коли Ісус прийшов, щоб виконати Свою роботу, Він також сповнив багато слів, сказаних древніми пророками в Старому Заповіті. Так само й сьогоднішня робота сповнила провіщення древніх пророків Старого Заповіту. Просто Я не тримаю в руках цей «старий альманах», ось і все. Бо є більше роботи, яку Я повинен виконати, є більше слів, які Я повинен сказати вам, і ця робота й ці слова мають набагато більше значення, ніж пояснення уривків із Біблії, тому що така робота не має великого значення або цінності для вас, і не може допомогти вам або змінити вас. Я маю намір звершувати нову роботу не заради виконання будь-якого уривка з Біблії. Якщо Бог прийшов на землю тільки для того, щоб виконати слова древніх пророків Біблії, тоді хто більший – утілений Бог чи ті стародавні пророки? Зрештою, пророки керують Богом чи Бог керує пророками? Як ти пояснюєш ці слова?

Спочатку, коли Ісус ще не розпочав офіційно виконувати Своє служіння, подібно до учнів, що слідували за Ним, іноді Він також відвідував зібрання, співав гімни, віддавав хвалу й читав Старий Заповіт у храмі. Після того, як Він хрестився і постав, Дух офіційно зійшов на Нього й почав працювати, розкриваючи Його ідентичність і служіння, яке Він повинен був виконати. До цього ніхто не знав, хто Він такий, і, крім Марії, навіть Іван не знав. Ісусу було 29 років, коли Він прийняв хрещення. Після того, як Його хрещення було виконано, небеса відкрилися, і голос сказав: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!». Як тільки Ісуса було охрещено, Святий Дух почав свідчити про Нього таким чином. До хрещення у віці 29 років Він жив життям нормальної людини, їв, коли Йому належало їсти, нормально спав і одягався, і ніщо в Ньому не відрізнялося від інших, хоча, звісно ж, так виглядало тільки для плотських очей людини. Іноді Він теж був слабкий, а іноді Він теж не міг розпізнавати те чи інше, так само як написано в Біблії: Його розум розвився з Його віком. Ці слова просто показують, що у Нього була звичайна й нормальна людська сутність, і що Він не особливо відрізнявся від інших нормальних людей. Він теж виріс нормальною людиною, і в Ньому не було нічого особливого. І все ж Він перебував під опікою й захистом Бога. Після хрещення Він був спокушуваний, після чого почав виконувати Своє служіння та працювати, й отримав силу, мудрість і владу. Це не означає, що Святий Дух не діяв у Ньому до Його хрещення або не був усередині Нього. До Його хрещення Святий Дух також жив у Ньому, але офіційно не починав діяти, тому що є межі того, коли Бог здійснює Свою роботу, і, більше того, у нормальних людей є нормальний процес дорослішання. Святий Дух завжди жив у Ньому. Коли народився Ісус, Він відрізнявся від інших, і з’явилася ранкова зірка; перед Його народженням ангел з’явився Йосипу уві сні й сказав йому, що Марія повинна народити немовля чоловічої статі і що дитина була зачата Святим Духом. Після хрещення Ісуса Святий Дух почав Свою роботу, але це не означало, що Святий Дух зійшов на Ісуса тільки в той момент. Висловлювання про те, що Святий Дух зійшов на Нього, як голуб, стосується офіційного початку Його служіння. Дух Божий був у Ньому й раніше, але Він ще не почав діяти, бо час ще не настав, і Дух не почав діяти стрімголов. Дух свідчив про Нього через хрещення. Коли Він повстав із води, Дух почав офіційно діяти в Ньому, що означало, що втілена плоть Бога почала виконувати Його служіння й почала роботу відкуплення, тобто офіційно почався період Благодаті. Отже, для Божої роботи є відповідний час, незалежно від того, яку роботу Він виконує. Після Його хрещення в Ісусі не відбулося ніяких особливих змін; Він усе ще був у своїй первісній плоті. Просто Він почав Свою роботу й розкрив Свою ідентичність, і Він був повний влади й сили. У цьому відношенні Він став іншим, ніж до того. Його ідентичність була іншою, тобто відбулася значна зміна в Його статусі; це було свідченням Святого Духа, а не роботою, виконаною людиною. Спочатку люди не знали, і вони дізналися трішки тільки після того, як Святий Дух таким чином засвідчив про Ісуса. Якби Ісус виконав велику роботу до того, як Святий Дух засвідчив про Нього, але без свідчення Самого Бога, тоді, незалежно від того, наскільки великою була Його робота, люди ніколи б не дізналися про Його ідентичність, адже людське око не було б здатне це побачити. Без кроку свідчення Святого Духа ніхто не зміг би визнати Його втіленим Богом. Якби після того, як Святий Дух засвідчив про Нього, Ісус продовжував діяти таким же чином, без жодних відмінностей, тоді це не мало б такого ефекту, і в цьому головним чином проявляється також робота Святого Духа. Після того, як Святий Дух засвідчив, Святий Дух повинен був показати Себе, щоб ти міг чітко бачити, що Він був Богом, що в Ньому був Дух Божий; Боже свідчення не було помилковим, і це могло довести, що Його свідчення було правильним. Якби Його робота до та після свідчення Святого Духа була однаковою, тоді Його служіння в тілі й робота Святого Духа не були б підкреслені, і, таким чином, людина була б нездатна розпізнати роботу Святого Духа, оскільки не було б чіткої різниці. Після засвідчення Святий Дух повинен був підтримати це свідчення, і тому Він мав проявити Свою мудрість і владу в Ісусі, що відрізнялося від того, що було в минулі часи. Звичайно, це не було результатом хрещення, адже хрещення – це всього лише церемонія, просто хрещення було способом показати, що прийшов час виконувати Його служіння. Така робота була зроблена для того, щоб роз’яснити велику силу Божу, роз’яснити свідчення Святого Духа, і щоб Святий Дух узяв на себе відповідальність за це свідчення до самого кінця. Перш ніж здійснювати Своє служіння, Ісус також слухав проповіді, проповідував і поширював Євангеліє в різних місцях. Він не робив ніякої великої роботи, тому що ще не прийшов час Йому виконувати Своє служіння, а також тому, що Сам Бог смиренно переховувався в плоті й не здійснював жодної роботи, доки не прийшов час. Він не виконував роботу до хрещення з двох причин: по-перше, тому що Святий Дух офіційно не зійшов на Нього для роботи (тобто Святий Дух не дарував Ісусу силу і владу виконувати таку роботу), і навіть якщо б Він знав Свою власну ідентичність, Ісус був би нездатний виконувати ту роботу, яку Він мав намір виконати пізніше, і Йому довелося б чекати до дня Свого хрещення. Це був Божий час, і ніхто не був здатний суперечити йому, навіть Сам Ісус; Сам Ісус не міг перервати Свою власну роботу. Звичайно, це було смирення Боже, а також закон Божої роботи; якби Божий Дух не працював, ніхто не міг би виконувати Його роботу. По-друге, до того, як Він був хрещений, Він був просто дуже пересічною й звичайною людиною та нічим не відрізнявся від інших нормальних і звичайних людей; це – один із аспектів того, що втілений Бог не був надприродним. Втілений Бог не суперечив влаштуванню Духа Божого; Він працював упорядковано і Він працював дуже нормально. Тільки після хрещення Його робота мала владу й силу. Тобто, незважаючи на те, що Він був утіленням Бога, Він не здійснював жодних надприродних дій і ріс так само, як інші нормальні люди. Якби Ісус уже знав, хто Він такий, зробив велику роботу по всій Землі до Свого хрещення й відрізнявся від звичайних людей, проявляючи Себе як надзвичайна людина, тоді не тільки Іванові було б неможливо виконати свою роботу, але й Богові не було б способу, щоб почати наступний крок Своєї роботи. Таким чином, це доводило б, що те, що зробив Бог, пішло не так, і людині здалося б, що Дух Божий і втілена плоть Божа походять не з одного й того ж джерела. Отже, робота Ісуса, описана в Біблії, – це робота, яка була виконана після Його хрещення, робота, яка була виконана протягом трьох років. У Біблії не записано, що Він робив до того, як був хрещений, тому що Він не виконував цю роботу до того, як прийняв хрещення. Він був просто звичайною людиною і представляв звичайну людину; до того, як Ісус почав здійснювати Своє служіння, Він нічим не відрізнявся від звичайних людей, і інші не могли бачити в Ньому жодної різниці. Тільки після того, як Йому виповнилося 29 років, Ісус зрозумів, що Він прийшов, щоб виконати стадію Божої роботи; раніше Він Сам цього не знав, тому що робота, виконувана Богом, не була надприродною. Коли у віці дванадцяти років Він відвідав зібрання в синагозі, Марія шукала Його, а Він просто сказав одне речення, як і будь-яка інша дитина: «Мамо! Хіба ти не знаєш, що Я повинен ставити волю Мого Батька понад усе інше?» Звичайно, оскільки Він був зачатий Святим Духом, хіба Ісус не міг бути в чомусь особливим? Але Його особливість не означала, що Він був надприродним, а просто те, що Він любив Бога більше, ніж будь-яка інша маленька дитина. Хоча зовні Він був людиною, Його сутність усе ж була особливою і відрізнялася від інших. Однак тільки після хрещення Він по-справжньому відчув, що в Ньому діє Святий Дух, відчув, що Він – Сам Бог. Тільки коли йому виповнилося 33 роки, Він по-справжньому усвідомив, що Святий Дух мав намір здійснити через Нього справу розп’яття. У віці 32 років Він пізнав деякі внутрішні істини, як написано в Євангелії від Матвія: «А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого» (Матвія 16:16) та «Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, і воскреснути третього дня» (Матвія 16:21). Він не знав заздалегідь, яку роботу Йому належить виконати, але дізнався в певний час. Він не знав цього до кінця, як тільки народився; Святий Дух діяв у Ньому поступово, і в цій роботі був певний процес. Якби від самого початку Він знав, що Він був Богом, Христом і втіленим Сином Людським, що Він повинен був звершити справу розп’яття, тоді чому Він не працював раніше? Чому тільки після того, як Ісус розповів Своїм учням про Своє служіння, Він відчув печаль і щиро помолився про це? Чому Іван відкрив Йому шлях і хрестив Його до того, як Він прийшов до розуміння багатьох речей, яких Він не розумів? Це доводить саме те, що це була робота Бога, втіленого в плоті, і тому задля Його розуміння й досягнення мав місце процес, оскільки Він був втіленою плоттю Бога, чия робота відрізнялася від тієї, що виконувалася безпосередньо Духом.

Кожен крок Божої роботи слідує за одним і тим же потоком, і тому в Божому шеститисячолітньому плані управління за кожним кроком без затримки йшов наступний, від заснування світу й аж до сьогодні. Якби не було нікого, хто проклав би шлях, тоді не було б нікого, за ким можна було б іти; оскільки є ті, хто йде вслід, є й ті, хто прокладає шлях. Таким чином, робота передавалася далі, крок за кроком. Один крок слідує за іншим, і без того, щоб хтось відкрив шлях, було б неможливо почати роботу, і в Бога не було б засобів рухати Свою роботу вперед. Жоден крок не суперечить іншому, і кожен крок слідує за іншим у послідовності, утворюючи потік; усе це робить один Дух. Але незалежно від того, чи відкриває хтось шлях або продовжує роботу іншого, це не визначає його ідентичність. Хіба це не правильно? Іван відкрив шлях, а Ісус продовжив його роботу, тож чи доводить це, що ідентичність Ісуса нижча, ніж ідентичність Івана? Єгова виконав Свою роботу до Ісуса, тож чи ти можеш сказати, що Єгова більший за Ісуса? Неважливо, чи вони проклали шлях або продовжили роботу інших; найголовніше – це суть їхньої роботи та ідентичність, яку вона представляє. Хіба це не правильно? Оскільки Бог мав намір працювати серед людей, Він повинен був поставити тих, хто міг би виконати роботу з прокладання шляху. Коли Іван тільки почав проповідувати, він казав: «Готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому». «Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!» Він говорив так від самого початку, і чому він міг казати ці слова? Із точки зору порядку, в якому були промовлені ці слова, саме Іван першим виголосив Євангеліє Царства Небесного, а Ісус говорив пізніше. Згідно з людськими уявленнями, саме Іван відкрив новий шлях, і тому, звісно, Іван був більшим за Ісуса. Але Іван не говорив, що Він Христос, і Бог не свідчив про нього як про улюбленого Сина Божого, а просто використовував його, щоб відкрити шлях і приготувати дорогу для Господа. Він проклав шлях для Ісуса, але він не міг працювати від імені Ісуса. Уся робота людини також підтримувалася Святим Духом.

У період Старого Заповіту саме Єгова прокладав шлях, і робота Єгови представляла весь період Старого Заповіту й усю роботу, виконану в Ізраїлі. Мойсей просто підтримував цю роботу на землі, і його труди вважаються співпрацею, наданою людиною. У той час саме Єгова говорив, кличучи до Мойсея, і Він поставив Мойсея серед народу Ізраїлю та спонукав його вести їх у пустелю й далі в Ханаан. Це була робота не самого Мойсея, а та, якою особисто керував Єгова, і тому Мойсея не можна назвати Богом. Мойсей також установив закон, але цей закон був установлений особисто Єговою. Просто Він доручив Мойсеєві висловити його. Ісус також установив заповіді, і Він скасував закон Старого Заповіту і встановив заповіді для нового періоду. Чому Ісус є Самим Богом? Тому що є різниця. У той час робота, виконана Мойсеєм, не представляла період і не відкривала нового шляху; його вів уперед Єгова, і він був просто тим, кого використовував Бог. Коли прийшов Ісус, Іван виконав етап роботи з прокладання шляху й почав поширювати Євангеліє Царства Небесного (Святий Дух розпочав це). Коли прийшов Ісус, Він безпосередньо виконував Свою власну роботу, але між Його роботою та роботою Мойсея була велика різниця. Ісая також прорік багато пророцтв, але чому він не був Самим Богом? Ісус не говорив так багато пророцтв, однак чому Він був Самим Богом? Ніхто не наважувався сказати, що вся робота Ісуса в той час виходила від Святого Духа, і ніхто не наважувався сказати, що все це походило від волі людини або що це було повністю роботою Самого Бога. У людини не було можливості аналізувати такі речі. Можна сказати, що Ісая виконав таку роботу та прорік такі пророцтва, і всі вони виходили від Святого Духа; вони не виходили безпосередньо від самого Ісаї, але були одкровеннями від Єгови. Ісус не виконав великого обсягу роботи, не сказав багато слів і не проголосив багато пророцтв. Людині Його проповідь не здавалася особливо піднесеною, але Він був Самим Богом, і це незбагненно для людини. Ніхто ніколи не вірив в Івана, або Ісаю, або Давида, і ніхто ніколи не називав їх Богом, або Давидом Богом, або Іваном Богом; ніхто ніколи так не говорив, і тільки Ісуса називали Христом. Ця класифікація складена відповідно до Божого свідчення, роботи, яку Він узяв на Себе, і служіння, яке Він виконав. Що стосується великих біблійних постатей – Авраама, Давида, Ісуса Навина, Даниїла, Ісаї, Івана та Ісуса, – то завдяки їхній роботі ти можеш визначити, хто є Сам Бог, і які люди є пророками, а які – апостолами. Те, хто був використаний Богом, і хто був Самим Богом, розрізняється й визначається на основі сутності й виду виконуваної ними роботи. Якщо ти не в змозі помітити різницю, то це доводить, що ти не знаєш, що значить вірити в Бога. Ісус – Бог, тому що Він сказав так багато слів і зробив так багато роботи, зокрема, продемонстрував велику кількість чудес. Точно так само Іван теж багато працював і говорив багато слів, як і Мойсей; чому вони не були названі Богом? Адам був створений безпосередньо Богом; чому він не був названий Богом, замість того, щоб називатися тільки творінням? Якщо хтось каже тобі: «Сьогодні Бог зробив так багато роботи і сказав так багато слів; Він – Сам Бог. Тоді, оскільки Мойсей промовив так багато слів, він теж, мабуть, був Самим Богом!», ти маєш запитати їх у відповідь: «Чому в той час Бог свідчив про Ісуса, а не про Івана, як про Самого Бога? Хіба Іван не прийшов раніше Ісуса? Чия робота була більшою – Іванова чи Ісусова? Людині робота Івана здається більшою, ніж робота Ісуса, але чому Святий Дух свідчив про Ісуса, а не про Івана?» Те ж саме відбувається й сьогодні! У той час, коли Мойсей вів народ Ізраїлю, Єгова говорив із ним із-посеред хмар. Мойсей не говорив безпосередньо, а натомість був ведений безпосередньо Єговою. Це була робота Ізраїлю Старого Заповіту. У Мойсеєві не було ні Духа, ні Божої сутності. Він не міг виконати цю роботу, і тому існує велика різниця між роботою, виконаною ним, і роботою, виконаною Ісусом. Це тому, що робота, яку вони виконували, була різною! Чи це хтось, кого використовує Бог, чи є він пророком, апостолом або Самим Богом, можна визначити за характером його роботи, і це покладе край твоїм сумнівам. У Біблії написано, що тільки Агнець може зламати сім печаток. Протягом століть серед цих великих особистостей було багато тлумачів Писання, і тому чи ти можеш сказати, що всі вони – Агнець? Чи ти можеш сказати, що всі їхні пояснення походять від Бога? Вони всього лише тлумачі; у них немає ідентичності Агнця. Як вони могли бути гідні того, щоб зламати сім печаток? Вірно, що «тільки Агнець може зламати сім печаток», але Він приходить не тільки для того, щоб зламати сім печаток; у цій роботі немає необхідності, вона робиться попутно. Він абсолютно чітко дає знати про Свою власну роботу; чи потрібно Йому витрачати багато часу на тлумачення Писання? Чи повинен «період Агнця, що тлумачить Писання», бути доданий до шести тисяч років роботи? Він приходить, щоб виконати нову роботу, але Він також дає деякі одкровення про роботу минулих часів, змушуючи людей зрозуміти істину про шість тисяч років роботи. Немає необхідності пояснювати занадто багато уривків із Біблії; важливою є саме робота сьогодення, яка є ключовою. Тобі слід знати, що Бог приходить не для того, щоб спеціально зламати сім печаток, а для того, щоб здійснити роботу спасіння.

Ти знаєш тільки те, що Ісус зійде в останні дні, але як саме Він зійде? Такі грішники, як ви, які тільки що були викуплені й не були змінені або вдосконалені Богом, чи можуть вони бути людьми за серцем Бога? Для тебе, тебе, що все ще залишаєшся колишнім, істинно, що тебе спас Ісус, і що ти не вважаєшся грішником завдяки Божому спасінню, але це не доводить, що ти не є грішним і нечистим. Як ти можеш бути святим, якщо ти не змінився? Усередині тебе обсідає скверна, егоїзм і підлість, але ти все ще хочеш зійти з Ісусом – як тобі може так пощастити? Ти пропустив крок у своїй вірі в Бога: тебе просто було відкуплено, але ти не змінився. Щоб тобі бути людиною за серцем Бога, Бог повинен особисто виконати роботу щодо зміни й очищення тебе; якщо тебе тільки відкуплено, ти не зможеш досягти святості. Таким чином, ти будеш позбавлений права мати частку в благих благословеннях Божих, оскільки ти пропустив крок у Божій праці з управління людиною, який є ключовим кроком на шляху зміни і вдосконалення. Ти, грішник, який тільки був відкуплений, не здатний безпосередньо успадкувати Божу спадщину.

Без початку цієї нової стадії роботи, хто знає, як далеко ви, євангелісти, проповідники, тлумачі й так звані великі духовні люди, зайшли б! Без початку цієї нової стадії роботи те, про що ви говорите, застаріло б! Мова йде або про сходження на трон, або про підготовку духовного стану для того, щоб стати царем; або про заперечення себе, або про підпорядкування свого тіла; або про терпіння, або про отримання уроків з усього; або про смирення, або про любов. Хіба це не спів тієї ж старої пісні? Це просто випадок, коли одне й те ж називають іншим ім’ям! Або покривати голову й ламати хліб, або покладати руки й молитися, і зцілювати хворих та виганяти демонів. Чи може бути якась нова робота? Чи може бути якась перспектива розвитку? Якщо ти продовжиш вести таким чином, ти будеш сліпо слідувати доктрині або дотримуватися традицій. Ви вірите, що ваша робота настільки висока, але хіба ви не знаєте, що все це було передано й викладено тими «старими мужами» давніх часів? Хіба все, що ви говорите і робите, – не останні слова тих старих мужів? Хіба це не те, що було доручено цими старими мужами перед тим, як вони відійшли? Ти вважаєш, що ваші дії перевершують дії апостолів і пророків минулих поколінь і навіть перевершують усе інше? Початок цієї стадії роботи поклав край вашому обожнюванню роботи свідка Лі, який прагнув стати царем і зійти на трон, і це зупинило вашу зарозумілість і хвастощі, так що ви не можете втручатися в цю стадію роботи. Без цієї стадії роботи ви падали б усе нижче, аж доки не стали б такими, що не підлягають відкупленню. Серед вас занадто багато старого! На щастя, робота сьогодення повернула вас назад; інакше, хто знає, який напрямок ви б обрали! Оскільки Бог – це Бог, Який завжди новий і ніколи не старий, чому ти не шукаєш нового? Чому ти завжди тримаєшся за старе? Отже, знання роботи Святого Духа сьогодні має першорядне значення!