Божі слова на кожен день. Уривок 281

Про Бога й людину не можна говорити нарівні. Його сутність та Його робота для людини безмежно непізнавані та незбагненні. Якби Бог Сам не вершив Свою роботу й не промовляв Свої слова в людському світі, то людина ніколи не змогла б зрозуміти Божу волю. Тож навіть ті, хто все своє життя присвятив Богу, не змогли б отримати Його схвалення. Якщо Бог не береться за справу, то всі людські успіхи будуть марні, адже Божі помисли завжди вищі за людські, і Божа мудрість поза людським розумінням. Тож кажу вам: ті, що твердять, ніби «вповні розуміють» Бога та Його роботу, – усі невігласи, пихаті й нетямущі. Людина не має визначати Божу роботу; більше того, людина не може її визначати. В очах Божих людина така незначна, як мураха; тож як людина може збагнути Божу роботу? Хто любить сипати словами на кшталт «Бог не працює так чи інак» або «Він такий чи такий» – хіба не зарозуміло він говорить? Усі ми маємо знати, що людину, створіння з плоті, розбестив сатана. Сама природа людська в тому, щоб виступати проти Бога. Людський рід не може бути нарівні з Богом, а тим паче сподіватися стати Йому за радника в Його роботі. А те, як Бог скеровує людину, то робота Самого Бога. Людині ж подобає скоритися та не казати, що вона думає те чи інше, бо людина є лише порох. Оскільки наш намір – шукати Бога, то ми не маємо нав’язувати власні уявлення щодо Його роботи задля того, щоб Бог їх прийняв до уваги, а тим паче давати волю своєму розбещеному характеру, щоб умисне виступати проти Божої роботи. Адже хіба це не зробило б нас антихристами? Як такі люди могли б вірити в Бога? Оскільки ми віруємо, що Бог є, і бажаємо вдовольнити й узріти Його, ми мусимо шукати дорогу істини та дорогу до того, щоб бути сумісними з Богом. Ми не повинні вперто Йому опиратися. Що доброго могло б із цього вийти?

Сьогодні Бог зробив нову роботу. Ти, може, не здатен прийняти ці слова, і вони тобі можуть здатися дивними, та Я б тобі порадив не виявляти свою природність, адже лише ті, хто дійсно прагне й жадає праведності перед Богом, можуть здобути істину, і лише тих, хто дійсно побожний, Він може скеровувати та просвіщати. Результати досягаються пошуком істини в розсудливому спокої, а не у сварках і незгодах. Коли Я кажу, що «сьогодні Бог виконав нову роботу», то маю на увазі те, що Бог повернувся у плоті. Можливо, ці слова тебе не турбують; можливо, ти їх зневажаєш; а можливо навіть, що вони тебе дуже цікавлять. Хай там що, Я сподіваюся, що всі ті, хто справді прагне Божого явлення, зможуть сміливо зустріти цей факт і ретельно його обміркувати, а не робити завчасних висновків; саме так має чинити мудра людина.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Передмова»

Божі слова на кожен день. Уривок 282

Як слід пізнавати Бога у вірі в Нього? Бога потрібно пізнавати на основі слів і роботи Бога в сьогоднішній день, без відхилень або помилок, і, перш за все, потрібно знати роботу Бога. Це основа пізнання Бога. Усі ті найрізноманітніші помилкові думки, яким бракує чистого розуміння Божих слів, – це релігійні уявлення. Вони є відхиленнями та хибними розуміннями. Найбільша майстерність релігійних діячів полягає в тому, щоб брати Божі слова, які зрозуміли в минулому, і порівнювати з ними сьогоднішні Божі слова. Якщо ти, служачи Богові сьогодення, чіпляєшся за те, що було відкрите просвітлінням Святого Духа в минулому, то твоє служіння призведе до порушення, а твоя практика буде застарілою, вона буде не чим іншим, як релігійним обрядом. Якщо ти віриш, що ті, хто служить Богові, мають зовні виявляти, поміж інших рис, смирення та терпеливість, і якщо таке знання ти сьогодні втілюєш у життя, то таке знання – це релігійне уявлення; така практика перетворилася на лицемірну виставу. Словосполучення «релігійні уявлення» стосується того, що вже віджило своє та застаріло (включно з розумінням слів, раніше сказаних Богом, та світлом, безпосередньо відкритим Святим Духом). Якщо їх сьогодні втілювати в життя, то вони стають на заваді Божій роботі та не приносять людині жодної користі. Якщо люди не зможуть очиститися від того, що належить до релігійних уявлень, то все це стане великою перешкодою в їхньому служінні Богові. Люди з релігійними уявленнями не мають можливості встигати за кроками роботи Святого Духа – спочатку вони відстають на один крок, потім на два. Так відбувається тому, що ці релігійні уявлення змушують людину ставати надзвичайно самовдоволеною та зарозумілою. Бог не відчуває ностальгії за тим, що Він казав та робив у минулому; якщо щось застаріває, Він це усуває. Хіба ти дійсно нездатний відпустити свої уявлення? Якщо ти чіпляєшся за слова, які Бог промовляв у минулому, хіба це доводить, що ти знаєш Божу роботу? Якщо ти неспроможний сьогодні прийняти світло Святого Духа, а чіпляєшся натомість за світло минулого, хіба це доводить, що ти йдеш Божими слідами? Хіба ти досі нездатний відпустити релігійні уявлення? Якщо так, то ти станеш тим, хто опирається Богові.

Якщо люди зможуть відмовитися від своїх релігійних уявлень, то вони не будуть оцінювати сьогоднішні Божі слова та Його роботу своїм розумом, а натомість коритимуться безпосередньо. Попри те, що Божа робота сьогодні явно не схожа на ту, що здійснювалася в минулому, ти все ще можеш облишити свої погляди на минуле та безпосередньо підкоритися сьогоднішній Божій роботі. Якщо ти спроможний зрозуміти, що мусиш надати почесне місце сьогоднішній Божій роботі, незалежно від того, як Бог працював у минулому, тоді ти є людиною, яка облишила свої уявлення, яка кориться Богові і яка спроможна підкоритися Божій роботі та Його словам і піти Його слідами. У такому випадку ти будеш тим, хто справді підкоряється Богові. Не аналізуй і не перевіряй Божу роботу; усе виглядає так, немов Бог забув Свою попередню роботу, і ти теж її забув. Теперішнє – це теперішнє, а минуле – це минуле, й оскільки сьогодні Бог відклав те, що Він робив у минулому, тобі не слід на тому зациклюватися. Лише така людина є тим, хто повністю кориться Богові та цілковито відмовився від своїх релігійних уявлень.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Лише ті, хто знає Божу роботу сьогодні, можуть служити Богові»

Божі слова на кожен день. Уривок 283

Оскільки в Божій роботі завжди відбуваються нові події, з появою нової роботи є та робота, яка стає віджилою та застарілою. Ці різні типи роботи – стара та нова – не суперечать один одному, а доповнюють; кожен крок випливає з попереднього. Оскільки є нова робота, старе, звісно, мусить бути ліквідоване. Наприклад, деякі давно усталені практики та звичні висловлювання людини вкупі з багаторічним досвідом та вченнями сформували в розумі людини найрізноманітніші за змістом і формою уявлення. Той факт, що Бог ще має повністю відкрити людині Своє справжнє обличчя та притаманний Йому характер, разом із багаторічним поширенням традиційних теорій від давніх часів ще більше сприяв формуванню в людини таких уявлень. Можна сказати, що за час, поки людина вірила в Бога, вплив різних уявлень призвів до того, що в людей постійно формувалися та розвивалися найрізноманітніші погляди на Бога, в основі яких лежали ці уявлення, у результаті чого багато релігійних людей, які служать Богу, стали Його ворогами. Отже, що сильнішими є релігійні уявлення людей, то більше вони опираються Богу й то більше вони є Його ворогами. Божа робота завжди нова й ніколи не стара; вона ніколи не формує доктрини, а натомість постійно змінюється та оновлюється більшою чи меншою мірою. Здійснення роботи в такий спосіб є виявом характеру, притаманного Самому Богові. Це також невід’ємний принцип Божої роботи та один із засобів, за допомогою якого Бог здійснює Своє управління. Якби Бог не працював у такий спосіб, то людина не змінювалася б і не могла б пізнати Бога, а сатана не був би переможений. Тому в Його роботі постійно відбуваються зміни, які здаються безладними, але насправді є періодичними. Проте спосіб, у який людина вірить у Бога, зовсім інший. Вона чіпляється за старі, знайомі доктрини та системи, і чим вони старші, тим вони для неї приємніші. Як може дурний людський розум, розум, що є непохитним, неначе камінь, прийняти стільки незбагненної нової роботи Бога та Його нових слів? Людина бридить Богом, Який завжди новий і ніколи не старий; їй подобається лише старий Бог, з Якого вже пісок сиплеться, Бог із сивим волоссям, Який застряг на місці. А тому, оскільки в Бога Свої уподобання, а в людини – свої, людина зробилася ворогом Бога. Чимало цих суперечностей існує навіть сьогодні, у той час, коли Бог виконує нову роботу впродовж майже шести тисяч років. Тож їх уже не виправити. Можливо, це пов’язано з упертістю людини або непорушністю Божих адміністративних постанов для будь-якої людини, але ті священнослужителі – і чоловіки, і жінки – ще й досі чіпляються за запліснявілі старі книги та папери, у той час як Бог продовжує Свою незавершену роботу з управління так, ніби в Нього немає нікого поруч. Хоча ці суперечності роблять Бога й людину ворогами і є навіть нерозв’язними, Бог на них не зважає, ніби вони одночасно й існують, і не існують. Проте людина тримається своїх переконань та уявлень і ніколи від них не відмовляється. Утім одне є самоочевидним: попри те, що людина не відхиляється від своєї позиції, Божі стопи ніколи не зупиняються, і Він завжди змінює Свою позицію відповідно до навколишнього середовища. Зрештою, саме людина буде переможена без бою. Тим часом Бог є найбільшим ворогом усіх Своїх переможених супротивників, а також поборником людства – і переможеного, і непереможеного. Хто може змагатися з Богом і вийти переможцем? Здається, що людські уявлення походять від Бога, тому що чимало з них народилося на хвилі Божої роботи. Однак це не причина, щоб Бог прощав людині, і, на додачу, Він не вихваляє людину за те, що вона на хвилі Божої роботи виробляє партію за партією продуктів «для Бога», що поза межами Його роботи. Натомість Йому вкрай огидні людські уявлення та старі благочестиві переконання, і в Нього немає навіть думки про те, щоб визнати дату, коли ці уявлення вперше з’явилися. Він зовсім не погоджується з тим, що ці уявлення спричинені Його роботою, бо людські уявлення поширюються людиною; їхнє джерело – це думки та розум людини – не Бог, а сатана. Божий задум завжди полягав у тому, щоб Його робота була новою та живою, а не старою й мертвою, і те, дотримання чого Він вимагає від людини, змінюється залежно від доби й періоду та не є вічним і незмінним. Це тому, що Він є Богом, Який змушує людину жити та бути новою, а не дияволом, який змушує людину помирати та бути старою. Хіба ви цього досі не розумієте? У тебе є уявлення про Бога й ти неспроможний від них відмовитися, тому що ти зашорений. Це не тому, що в Божій роботі занадто мало сенсу, і не тому, що Божа робота розходиться з людськими бажаннями, і тим більше не тому, що Бог завжди нехтує Своїми обов’язками. Ти не можеш відмовитися від своїх уявлень тому, що тобі дуже бракує послуху та тому, що в тебе немає анінайменшої подоби творіння, а не тому, що Бог усе для тебе ускладнює. До цього всього спричинився ти сам, і це не має взагалі жодного стосунку до Бога; усі страждання та нещастя створені людиною. Божі думки завжди на добро – Він не бажає бути причиною породження твоїх уявлень, але бажає, щоб ти змінювався та оновлювався з плином часу. Але ти не знаєш, що для тебе добре, ти завжди прискіпливо досліджуєш або аналізуєш. Це не Бог для тебе все ускладнює, – це в тебе самого немає благоговіння перед Богом, а непослух твій занадто великий. Дрібне створіннячко, що наважилося взяти якусь крихітну частину того, що раніше було дано Богом, а потім обернути її і використати для нападу на Бога – хіба це не людська непокора? Цілком справедливо буде сказати, що люди є абсолютно негідними висловлювати свої погляди перед Богом, тим більше – хверцювати своєю нікчемною, смердючою, гнилою, квітчастою мовою, як їм заманеться, не кажучи вже про їхні запліснявілі уявлення. Хіба вони не є ще більш нікчемними?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Лише ті, хто знає Божу роботу сьогодні, можуть служити Богові»

Божі слова на кожен день. Уривок 284

Праця Бога завжди рухається вперед, і хоча мета Його роботи не змінюється, метод, за допомогою якого Він працює, постійно змінюється, а це означає, що ті, хто слідує за Богом, теж постійно змінюються. Чим більше праці виконує Бог, тим глибшим є знання людини про Бога. У результаті Божої праці відповідні зміни відбуваються й у характері людини. Однак саме тому, що праця Божа постійно змінюється, ті, хто не знає роботи Святого Духа, і ті безглузді люди, які не знають істини, стають людьми, які чинять опір Богу. Праця Бога ніколи не відповідає уявленням людини, бо ж Його праця завжди нова і ніколи не буває старою, і Він ніколи не повторює стару працю, а радше продовжує працю, яку ніколи не здійснював раніше. Оскільки Бог не повторює Свою роботу, а людина незмінно судить про поточну роботу Бога по роботі, яку Він виконував у минулому, Богу стало надзвичайно важко виконувати кожен етап роботи нового періоду. У людини занадто багато труднощів! Її мислення занадто консервативне! Ніхто не знає Божої роботи, але всі визначають її межі. Коли людина залишає Бога, вона втрачає життя, істину і Божі благословення, але при цьому вона не приймає ні життя, ні істину, не кажучи вже про більш великі благословення, які Бог дарує людству. Усі люди хочуть знайти Бога, але неспроможні терпіти жодних змін у Божій праці. Ті, хто не приймає нову Божу працю, вірять, що Божа праця незмінна, що вона назавжди перебуває в застої. На їхнє переконання, все, що необхідно для набуття вічного спасіння від Бога, – це дотримуватися закону, і доти, доки вони каються і сповідують свої гріхи, воля Божа завжди буде задоволена. Вони дотримуються думки, що Бог може бути тільки Богом за законом і Богом, Якого було прибито до хреста за людей; вони також вважають, що Бог не повинен і не може виходити за рамки Біблії. Саме ці думки міцно прикували їх до старих законів і прибили їх до мертвих правил. Ще більше є тих, хто вірить, що, якою б не була нова робота Бога, вона має бути підтверджена пророцтвами, і що на кожному етапі такої роботи всім тим, хто слідує за Ним із «істинним» серцем, також повинні бути дані одкровення; в іншому випадку така робота не могла би бути роботою Бога. Людині і так нелегко пізнати Бога. На додаток до абсурдного серця людини і її бунтівної природи, сповненої самозвеличання і зарозумілості, їй стає дедалі складніше приймати нову Божу працю. Людина не приділяє пильної уваги новій роботі Бога і не приймає її зі смиренням; натомість вона займає презирливу позицію, чекаючи від Бога одкровень і настанови. Хіба це не поведінка тих, хто повстає проти Бога і чинить Йому опір? Яким чином такі люди можуть отримати Боже схвалення?

Ісус сказав, що робота Єгови залишилася в минулому з точки зору періоду Благодаті, так само, як Я кажу сьогодні, що робота Ісуса також залишилася в минулому. Якби був тільки період Закону, і не було періоду Благодаті, Ісус не був би розп’ятий і не зміг би спокутувати все людство. Якби був тільки період Закону, чи змогло б людство взагалі дійти аж до сьогоднішнього дня? Історія рухається вперед, і хіба історія не є природним законом Божої праці? Хіба це не опис Його керування людьми у всьому всесвіті? Історія рухається вперед, як і Божа праця. Воля Бога постійно змінюється. Він не міг залишатися на одному етапі роботи протягом шести тисяч років, бо, як кожному відомо, Бог завжди новий і ніколи не старий, і Він не міг продовжувати виконувати таку працю, як розп’яття, будучи прибитим цвяхами до хреста один раз, двічі, тричі… Було би безглуздо так думати. Бог не продовжує виконувати одну і ту ж роботу; Його робота постійно змінюється і завжди нова, подібно до того, як Я щодня кажу вам нові слова і виконую нову роботу. Це та праця, яку Я звершую, і ключовими є слова «нова» й «дивовижна». «Бог незмінний, і Бог завжди буде Богом»: це висловлювання дійсно правильне; сутність Бога не змінюється, Бог завжди залишається Богом, і Він ніколи не зміг би стати сатаною, але це не доводить, що Його праця так само постійна і незмінна, як і Його сутність. Ти заявляєш, що Бог незмінний, але як тоді ти можеш пояснити те, що Бог завжди новий і ніколи не буває старим? Робота Бога постійно поширюється і постійно змінюється, і Його воля постійно проявляється і стає відомою людині. У міру того, як людина переживає Божу роботу, її характер безупинно змінюється, як і її знання. Звідки ж тоді виникає ця зміна? Хіба це не результат праці Бога, яка постійно змінюється? Якщо характер людини може змінюватися, то чому людина не може припустити, що Моя праця та Мої слова також постійно змінюються? Чи повинен Я підкорятися людським обмеженням? У цьому випадку хіба ти не використовуєш штучно притягнені аргументи і викривлену логіку?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Як може людина, яка обмежила Бога у своїх уявленнях, отримати одкровення Бога?»

Божі слова на кожен день. Уривок 285

Усі євреї читали Старий Заповіт і знали про пророцтво Ісаї про те, що в яслах народиться немовля чоловічої статі. Чому ж тоді, незважаючи на те, що це пророцтво було їм добре відоме, вони все одно переслідували Ісуса? Чи не було це через їхню бунтівну природу і невідання роботи Духа Святого? У той час фарисеї вірили, що робота Ісуса відрізняється від того, що вони знали про немовля чоловічої статі з пророцтва; і сьогодні люди відкидають Бога, тому що робота втіленого Бога не відповідає Біблії. Хіба суть їхнього бунтарства щодо Бога не така ж сама? Чи можеш ти прийняти без питань усю роботу Святого Духа? Якщо це робота Святого Духа, тоді це правильний потік, і тобі слід прийняти його без будь-яких побоювань; ти не повинен перебирати, що тобі приймати. Якщо ти досягаєш кращого розуміння Бога і проявляєш більше обережності щодо Нього, то хіба це не є недоречним? Тобі не потрібно шукати подальшого підтвердження в Біблії; якщо це робота Святого Духа, тоді ти повинен прийняти її, тому що ти віриш у Бога, щоб іти слідом за Богом, і тобі не варто розслідувати Його. Тобі не слід шукати додаткових доказів стосовно Мене, щоб довести, що Я є твоїм Богом, але ти повинен бути здатним розпізнати, чи приношу Я користь тобі – це те, що є найважливішим. Навіть якщо ти знайдеш багато незаперечних доказів у Біблії, це не може цілковито привести тебе до Мене. Ти просто живеш у рамках Біблії, а не переді Мною; Біблія не може допомогти тобі пізнати Мене, не може вона і поглибити твою любов до Мене. Хоча Біблія пророкувала, що народиться немовля чоловічої статі, ніхто не міг зрозуміти, на кому збудеться це пророцтво, тому що людина не знала Божої праці, і саме це змусило фарисеїв виступити проти Ісуса. Декотрі знають, що Моя робота слугує інтересам людини, але вони продовжують вірити, що Ісус і Я – дві абсолютно різні, несумісні одна з одною істоти. У той час Ісус тільки виголосив Своїм учням серію проповідей у період Благодаті, присвячених таким темам, як-от: як практикувати, як збиратися разом, як просити в молитві, як ставитися до інших тощо. Праця, яку Він виконував, була працею періоду Благодаті, і Він пояснював тільки те, яким чином учні і ті, хто слідував за Ним, повинні були практикувати. Він здійснював тільки працю періоду Благодаті, і не робив нічого, що стосується праці останніх днів. Коли Єгова встановив старозавітний закон у період Закону, чому Він тоді не здійснював роботу періоду Благодаті? Чому Він заздалегідь не роз’яснив роботу періоду Благодаті? Хіба це не допомогло б людині прийняти її? Він тільки пророкував, що народиться немовля чоловічої статі та прийде до влади, але Він не виконав заздалегідь роботу періоду Благодаті. У кожному періоді Божа праця має чіткі межі; Він виконує тільки роботу поточного періоду і ніколи не виконує наступний етап роботи заздалегідь. Тільки так Його праця, характерна для кожного періоду, може бути поставлена на перший план. Ісус говорив тільки про ознаки останніх днів, про те, як бути терплячим і як отримати спасіння, про те, як каятися і сповідатися, і про те, як нести хрест і переносити страждання; Він ніколи не говорив про те, як в останні дні людина повинна досягти входження, ані про те, як їй слід прагнути виконувати Божу волю. Отже, хіба не смішно шукати в Біблії Божу роботу останніх днів? Що ти можеш побачити, просто стискаючи Біблію в руках? Чи коментатор Біблії, а чи проповідник, – хто міг би заздалегідь передбачити сьогоднішню роботу?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Як може людина, яка обмежила Бога у своїх уявленнях, отримати одкровення Бога?»

Божі слова на кожен день. Уривок 286

Чи бажаєте ви знати першопричину того, чому фарисеї виступили проти Ісуса? Чи бажаєте ви знати сутність фарисеїв? Вони були повні вигадок про Месію. Більше того, вони вірили тільки в те, що Месія прийде, але не шукали істини життя. Тож навіть сьогодні вони досі чекають на Месію, бо вони не мають знання про дорогу життя та не відають, що таке дорога істини. Як, питаєте ви, такі нерозумні, вперті й нетямущі люди могли здобути Боже благословення? Як могли вони споглядати Месію? Вони виступили проти Ісуса, тому що не знали напряму роботи Святого Духа, тому що не знали дороги істини, про яку говорив Ісус, ба більше – тому що не розуміли Месію. І оскільки вони ніколи не бачили Месію та ніколи не були в Його товаристві, вони припустилися помилки, чіпляючись за саме лише ім’я Месії та виступаючи проти сутності Месії всіма можливими засобами. Ці фарисеї у своїй сутності були вперті, пихаті й не корилися істині. Принцип їхньої віри в Бога був такий: якими б глибокими не були Твої проповіді, якою б високою не була Твоя влада, Ти не Христос, якщо не звешся Месією. Хіба ця віра не безглузда й не сміховинна? І більше у вас спитаю: хіба вам не вкрай легко припуститися тих же помилок, що й найпершим фарисеям, з огляду на те, що ви Ісуса нітрохи не розумієте? Чи здатен ти відрізнити дорогу істини? Чи можеш ти справді поручитися, що не виступатимеш проти Христа? Чи здатен ти слідувати за роботою Святого Духа? Якщо ти не знаєш, чи виступатимеш проти Христа, то Я кажу, що ти вже живеш на межі смерті. Ті, хто не знав Месію, всі були здатні виступити проти Ісуса, відвернутися від Ісуса, звести на Нього наклеп. Люди, які не розуміють Ісуса, всі здатні відвернутися від Нього та ганити Його. Більше того, вони здатні побачити в поверненні Ісуса підступ сатани, і більше людей засудять Ісуса, що повернувся у плоті. Хіба все це вас не страхає? Ось із чим ви стикнетеся: богохульство на Святого Духа, руйнування слів Святого Духа до церков і зневага до всього, що висловлював Ісус. Що ж ви можете здобути від Ісуса, коли ви такі збентежені? Як ви можете зрозуміти роботу Ісуса, коли Він повернеться у плоті на білій хмарі, якщо ви вперто відмовляєтесь усвідомити свої помилки? Ось що кажу вам: люди, які не приймають істину, але сліпо чекають приходу Ісуса на білих хмарах, безперечно богозневажатимуть Святого Духа, і вони – та група, що буде знищена. Ви бажаєте лише Ісусової благодаті й хочете лише втішатися блаженним небесним царством, але ви ніколи не слухалися слів, вимовлених Ісусом, і ніколи не отримували істини, висловленої Ісусом по тому, як Він повернувся у плоті. Що ви запропонуєте в обмін на факт повернення Ісуса на білій хмарі? Щирість, з якою ви знов і знов грішите, а потім сповідуєтеся знову й знову? Що ви запропонуєте в жертву Ісусові, який повертається на білій хмарі? Роки роботи, якою ви себе звеличуєте? Що ви запропонуєте, щоб Ісус, повернувшись, повірив вам? Ту вашу бундючну натуру, яка не слухається жодної істини?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «До часу, коли ти узриш духовне тіло Ісуса, Бог створить небо й землю наново»

Божі слова на кожен день. Уривок 287

Ваша вірність – лише на словах, ваші знання мають тільки інтелектуальний та абстрактний характер, ваші труди – заради здобуття небесних благословень, то що ж можна сказати про вашу віру? Навіть сьогодні ви досі не дослухаєтеся до жодного слова істини. Ви не знаєте, хто такий Бог, ви не знаєте, хто такий Христос, ви не знаєте, як шанувати Єгову, ви не знаєте, як увійти в роботу Святого Духа, і ви не знаєте, як відрізнити роботу Самого Бога від людської облуди. Ти вмієш лише засуджувати кожне слово істини, сказане Богом, яке не відповідає твоїм власним думкам. Де твоя смиренність? Де твоя слухняність? Де твоя вірність? Де твоє бажання шукати істину? Де твоє благоговіння перед Богом? Кажу вам: ті, хто вірить у Бога через знамення, – то, безперечно, група, що буде знищена. Ті, хто не здатен прийняти слова Ісуса, який повернувся у плоті, – безперечно, породження геєни, нащадки архангела, група, що буде піддана вічній загибелі. Багатьом людям може бути байдуже до Моїх слів, та Я все одно хочу сказати кожному так званому святому, що слідує за Ісусом: коли ви на власні очі побачите, як Ісус зійде з неба на білій хмарі, це буде привселюдне явлення Сонця праведності. Може, для тебе то буде час великого захвату, але мусиш знати, що час, коли ти узриш, як Ісус спускається з неба, – то також час, коли ти зійдеш у пекло, щоб бути покараним. То буде час кінця Божого плану управління, і саме тоді Бог винагородить добрих і покарає нечестивих. Бо суд Бога завершиться до того, як люди побачать знамення, після яких буде лише виявлення істини. Ті, хто приймає істину та не шукає знамень, і так були очищені, повернуться до Божого трону й увійдуть в обійми Творця. Тільки ті, хто наполегливо віритиме, що «Ісус, що не на білій хмарі, – то неправдивий Христос», будуть піддані вічній покарі, бо вони вірять лише в Ісуса, який являє знамення, але не визнають Ісуса, який проголошує суворий суд і відкриває істинну дорогу і життя. Тож може бути лише так, що Ісус розбереться з ними, коли відкрито повернеться на білій хмарі. Вони занадто вперті, занадто пихаті, занадто впевнені в собі. Як міг би Ісус винагородити таких виродків? Повернення Ісуса – то велике спасіння для тих, хто здатен прийняти істину, але для тих, хто не здатен її прийняти, це знак вироку. Ви мусите вибирати власний шлях і не маєте богозневажати Святого Духа й відвертатися від істини. Ви не маєте бути пихатими й нетямущими, а мусите бути такими, хто кориться проводу Святого Духа, прагне й шукає істину; тільки так ви отримаєте користь. Раджу вам обережно йти шляхом віри в Бога. Не кваптеся з висновками; більше того, у своїй вірі в Бога не будьте легковажними та бездумними. Ви мусите знати, що ті, хто вірить у Бога, мають бути принаймні смиренними та благоговійними. Ті, хто чув правду, але все ж нехтує нею, дурні й нетямущі. Ті, хто чув істину, але все ж легковажно квапиться з висновками чи засуджує її, перейняті пихою. Жоден, хто вірить в Ісуса, не годен проклинати чи засуджувати інших. Усі ви повинні мати розсудливість і приймати правду. Може, почувши про дорогу істини та прочитавши слово життя, ти тепер віриш, що лише одне з 10 000 тих слів відповідає твоїм переконанням і Біблії, і тоді ти мусиш і далі шукати в тому 10 000-му слові. Я все одно раджу тобі впокоритися, не бути самовпевненим і не занадто високо підноситися. З таким мізерним благоговінням перед Богом у твоєму серці ти здобудеш більше світла. Якщо ти ретельно вивчиш ці слова та знов і знов їх обмірковуватимеш, то зрозумієш, чи є в них істина і чи є в них життя. Можливо, прочитавши лише кілька речень, деякі люди сліпо засудять ці слова, сказавши: «Це не більше ніж якесь прозріння від Святого Духа» або «Це Христос неправдивий, що прийшов обманути людей». Ті, хто таке каже, засліплені невіглаством! Ти замало розумієш у роботі та мудрості Бога, і Я раджу тобі почати спочатку! Ви не мусите сліпо засуджувати слова, сказані Богом, лише через появу неправдивих Христів у останні дні, і ви не мусите богозневажати Святого Духа через страх обману. Хіба то був би не великий жаль? Якщо після ретельного дослідження цих слів ти досі віриш, що вони – не істина, не дорога та не прояв Бога, то зрештою ти будеш покараний і не матимеш благословень. Якщо ти не можеш прийняти такої істини, сказаної так прямо і так ясно, то хіба ж ти годен для Божого спасіння? Хіба тобі не бракує благословення, щоб повернутися перед Божий трон? Подумай про це! Не будь нерозважливим і поривчастим та не стався до віри в Бога як до гри. Подумай заради свого місця призначення, заради своїх перспектив, заради свого життя та не обманюй себе. Чи можеш ти прийняти ці слова?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «До часу, коли ти узриш духовне тіло Ісуса, Бог створить небо й землю наново»

Божі слова на кожен день. Уривок 288

У той час частина роботи Ісуса відповідала Старому Заповіту, а також законам Мойсея і словам Єгови в період Закону. Усе це Ісус використовував для виконання частини Своєї роботи. Він проповідував людям і навчав їх у синагогах, і Він використовував передбачення пророків у Старому Заповіті, щоб викрити фарисеїв, які були ворожими до Нього, і використовував слова з Писання, щоб виявити їхній непослух і таким чином засудити їх. Бо вони зневажали те, що зробив Ісус; зокрема, велика частина роботи Ісуса не була виконана відповідно до законів Писання, і, більше того, те, чого Він навчав, було вище їхніх власних слів і навіть вище того, що було передвіщено пророками в Писанні. Робота Ісуса була звершена тільки заради відкуплення людини і заради розп’яття, і тому Йому не було потреби говорити більше слів, щоб завоювати будь-яку людину. Багато чого з того, чому Він навчав людей, було взято зі слів Писання, і навіть якщо Його робота не перевершувала Писання, все ж Він був здатний здійснити роботу розп’яття. Його робота була не роботою слова і не роботою, спрямованою на підкорення людства, але роботою, мета якої полягала у відкупленні людства. Він діяв тільки як жертва за гріх людства, і не діяв як джерело слова для людства. Він не здійснював роботу язичників, яка була роботою із завоювання людини, але роботу розп’яття, роботу, яка виконувалася серед тих, хто вірив в існування Бога. Незважаючи на те, що Його робота була виконана на підставі Писання, і хоча Він використовував те, що було передбачено старими пророками, щоб засудити фарисеїв, цього було достатньо, щоб завершити роботу розп’яття. Якби сьогоднішня робота все ще здійснювалася на основі передбачень старих пророків у Писанні, тоді було б неможливо вас підкорити, оскільки в Старому Заповіті немає записів про непослух і гріхи вас, китайського народу, і немає історії про ваші гріхи. Отже, якби ця робота все ще залишалася в Біблії, ви би ніколи не поступилися. Біблія описує лише обмежену історію ізраїльтян, таку, на підставі якої не можна встановити, чи є ви злими чи добрими, або судити вас. Уявіть, що Я мав би судити вас відповідно до історії ізраїльтян – чи йшли б ви услід за Мною, як ви це робите сьогодні? Чи ви знаєте, наскільки складними ви є? Якби на цьому етапі не було вимовлено ні слова, то було б неможливо завершити роботу підкорення. Оскільки Я прийшов не для того, щоб бути прибитим цвяхами до хреста, Я повинен говорити слова, які відокремлені від Біблії, щоб ви могли бути підкорені. Робота, виконана Ісусом, була просто на етап вище, ніж Старий Заповіт; вона була використана для того, щоб дати початок періоду і для ведення цього періоду. Чому Він сказав: «Я прийшов не для того, щоб зруйнувати Закон, але щоб виконати Закон»? Проте в Його роботі було багато чого, що відрізнялося від законів і заповідей, яких дотримувалися ізраїльтяни Старого Заповіту, бо Він прийшов не для того, щоб коритися закону, а для того, щоб виконати його. Процес його виконання включав у себе багато практичних речей: Його робота була більш практичною і реальною, і, крім того, вона була більш живою, а не сліпим дотриманням правил. Хіба ізраїльтяни не дотримувалися суботи? Коли прийшов Ісус, Він не дотримувався суботи, бо Він сказав, що Син Людський є Господом суботі, і коли прийшов Господь суботи, Він діяв так, як Сам бажав. Він прийшов, щоб виконати закони Старого Заповіту і змінити закони. Усе, що робиться сьогодні, засноване на сьогоденні, однак воно все ще ґрунтується на фундаменті роботи Єгови в період Закону, і воно не виходить за ці рамки. Стежити за своїм язиком і не чинити перелюб, наприклад, – хіба це не закони Старого Заповіту? Сьогодні те, що вимагається від вас, не обмежується лише Десятьма заповідями, але складається із заповідей і законів вищого порядку, ніж ті, що були раніше. Однак це не означає, що те, що було раніше, було скасовано, бо кожен етап Божої роботи здійснюється на основі попереднього етапу. Що стосується роботи, яку Єгова тоді зробив в Ізраїлі, наприклад, вимагаючи від людей приносити жертви, шанувати своїх батьків, не поклонятися ідолам, не нападати і не проклинати інших, не чинити перелюб, не курити і не пити, не їсти мертвечину і не пити кров – хіба це не складає основу вашої практики навіть сьогодні? Саме на фундаменті минулого ця робота проводиться аж до сьогоднішнього дня. Хоча закони минулого більше не згадуються і до тебе пред’явлено нові вимоги, ці закони аж ніяк не скасовані, а навпаки, підвищені. Сказати, що вони були скасовані, означає, що попередній період застарів, у той час як є деякі заповіді, яких ти повинен дотримуватися всю вічність. Заповіді минулого вже втілені на практиці, уже стали буттям людини, і немає необхідності робити особливий акцент на таких заповідях, як «не кури», «не пий» тощо. На цьому фундаменті встановлюються нові заповіді відповідно до ваших сьогоднішніх потреб, відповідно до вашого духовного стану та відповідно до сьогоднішньої роботи. Установлення заповідей для нового періоду означає не скасування заповідей старого періоду, а піднесення їх на вищий рівень на цій основі, щоб зробити дії людини більш досконалими і більш відповідними реальності. Якби сьогодні від вас вимагалося тільки виконувати заповіді й дотримуватися законів Старого Заповіту у такий же спосіб, як від ізраїльтян, і якби від вас навіть вимагалося запам’ятовувати закони, встановлені Єговою, не було б жодної можливості того, що ви могли б змінитися. Якщо б ви дотримувалися лише цих небагатьох обмежених заповідей або запам’ятовували незліченні закони, ваш старий характер залишився б глибоко вкоріненим, і не було б жодного способу викорінити його. Таким чином, ви ставали б усе більш розбещеними, і жоден із вас не став би слухняним. Це означає, що кілька простих заповідей або незліченні закони нездатні допомогти вам пізнати діяння Єгови. Ви не такі, як ізраїльтяни: дотримуючись законів і запам’ятовуючи заповіді, вони змогли бути свідками діянь Єгови і присвятити свою відданість Йому одному. Але ви не здатні досягти цього, і кілька заповідей Старого Заповіту не тільки не можуть спонукати вас віддати своє серце або захистити вас, але натомість зроблять вас слабкими та змусять вас упасти в ад. Бо Моя робота – це робота завоювання, і вона спрямована на ваш непослух і ваш старий характер. Добрі слова Єгови та Ісуса далекі від суворих слів суду сьогодні. Без таких суворих слів було б неможливо підкорити вас, «експертів», які були неслухняні протягом тисяч років. Закони Старого Заповіту давно втратили свою силу над вами, а суд сьогоднішнього дня набагато більш грізний, ніж давні закони. Те, що найбільше підходить для вас, – це суд, а не дріб’язкові обмеження на підставі законів, бо ви – не людство періоду самого початку, а людство, яке було зіпсованим протягом тисячоліть. Те, чого людина повинна досягти зараз, відповідає реальному стану сучасної людини, відповідно до духовного рівня й фактичного духовного стану сучасної людини, і це не вимагає виконання тобою правил. Це робиться для того, щоб можна було досягнути змін у твоєму старому характері, і для того, щоб ти міг відкинути свої уявлення.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (1)»

Божі слова на кожен день. Уривок 289

Історія завжди рухається вперед, і праця Божа завжди рухається вперед. Щоб Його шеститисячолітній план управління досяг свого кінця, він повинен рухатися вперед. Щодня Він повинен виконувати нову працю, щороку Він повинен виконувати нову працю; Він повинен прокладати нові шляхи, започатковувати нові епохи, починати нову і величнішу працю, і разом з цим приносити нові імена і нову роботу. Від одного моменту до іншого Дух Божий здійснює нову роботу, ніколи не чіпляючись за старі шляхи чи правила. І Його робота ніколи не припиняється, а відбувається кожної миті. Якщо ти кажеш, що робота Святого Духа незмінна, тоді чому Єгова просив священиків служити Йому в храмі, але Ісус не ввійшов до храму, незважаючи на те, що, коли Він прийшов, люди також казали, що Він був первосвящеником, і що Він був із дому Давидового, а також первосвящеником і великим Царем? І чому Він не робив жертвоприношень? Входити в храм або не входити в храм – хіба все це не справа Самого Бога? Якщо, як уявляє людина, Ісус прийде знову і в останні дні, як і раніше, буде називатися Ісусом і, як і раніше, прийде на білій хмарі, сходячи згори до людей в образі Ісуса, чи не буде це повторенням Його роботи? Чи може Святий Дух триматися за старе? Усе, у що вірить людина, – це поняття, і все, що людина розуміє, відповідає буквальному значенню, а також її уяві; такі поняття суперечать принципам роботи Святого Духа і не відповідають намірам Бога. Бог не став би діяти таким чином; Бог не такий нерозсудливий і безглуздий, і Його робота не така проста, як ти собі уявляєш. Ґрунтуючись на всьому, що уявляє собі людина, Ісус прийде на хмарі і спуститься до вас. Ви узрите Того, Хто, будучи на хмарі, скаже вам, що Він – Ісус. Ви також узрите сліди від цвяхів на Його руках і дізнаєтеся, що Він – Ісус. І Він знову врятує вас і буде вашим могутнім Богом. Він врятує вас, подарує вам нове ім’я і дасть кожному з вас білий камінь, після чого вам буде дозволено увійти в царство небесне і бути прийнятими в рай. Хіба такі вірування не є уявленнями людини? Чи діє Бог відповідно до уявлень людини, а чи Він діє всупереч уявленням людини? Хіба всі уявлення людини не походять від сатани? Хіба не все в людині було зіпсовано сатаною? Якби Бог виконував Свою роботу відповідно до уявлень людини, чи не став би Він тоді сатаною? Хіба Він не був би того ж роду, що і Його власні творіння? Оскільки Його творіння тепер настільки зіпсовані сатаною, що людина стала втіленням сатани, якби Бог діяв відповідно до справ сатани, хіба Він тоді не був би в союзі з сатаною? Як може людина осягнути Божу роботу? Отже, Бог ніколи не діяв би відповідно до уявлень людини і ніколи не діяв би так, як ти собі уявляєш. Є ті, хто каже, що Сам Бог сказав, що Він прийде на хмарі. Це правда, що Бог Сам так сказав, але хіба ти не знаєш, що жодна людина не може осягнути таємниці Бога? Хіба ти не знаєш, що жодна людина не може пояснити слова Бога? Чи впевнений ти, без тіні сумніву, що ти був просвітлений та осяяний Святим Духом? Це ж не Святий Дух показав тобі це в такий безпосередній спосіб? Чи був це Святий Дух, який наставляв тебе, а чи твої власні уявлення змусили тебе так думати? Ти сказав: «Це було сказано Самим Богом». Але ми не можемо використовувати наші власні поняття і уми, щоб виміряти слова Бога. Що стосується слів, сказаних Ісаєю, чи можеш ти з абсолютною впевненістю пояснити його слова? Чи ти наважишся пояснити його слова? Оскільки ти не наважуєшся пояснити слова Ісаї, чому ти наважуєшся пояснити слова Ісуса? Хто більший – Ісус чи Ісая? Оскільки відповідь на це питання – Ісус, чому ти пояснюєш слова, сказані Ісусом? Чи Бог розповів би тобі про Свою роботу заздалегідь? Жодна істота не може знати, навіть посланці на небесах, ні Син Людський, то як же ти міг би знати? Людині занадто багато не вистачає. Що зараз вкрай важливо для вас, так це знати три стадії роботи. Від роботи Єгови до роботи Ісуса і від роботи Ісуса до цієї поточної стадії, ці три стадії охоплюють безперервною ниткою всю гаму Божого управління, і всі вони є роботою одного Духа. Із моменту створення світу Бог завжди працює, управляючи людством. Він – Початок і Кінець, він – Перший і Останній, і Він – Той, хто починає період, і Той, хто підводить період до завершення. Три стадії роботи в різні періоди і в різних місцях безпомилково є працею одного Духа. Усі ті, хто відокремлює ці три стадії одна від одної, протистоять Богу. Тепер тобі належить зрозуміти, що вся праця від першої стадії до сьогоднішнього дня – це праця одного Бога, праця одного Духа. У цьому не може бути жодних сумнівів.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Бачення роботи Бога (3)»

Божі слова на кожен день. Уривок 290

Оскільки людина вірить у Бога, вона повинна уважно слідувати по стопах Бога, крок за кроком; вона повинна «слідувати за Агнцем, куди б Він не пішов». Тільки такі люди шукають істинний шлях, тільки вони знають роботу Святого Духа. Люди, які по-рабському слідують букві та вченням, – це ті, хто був вигнаний роботою Святого Духа. У кожен період часу Бог буде починати нову роботу, і в кожному періоді буде новий початок серед людей. Якщо людина дотримується тільки істин, що «Єгова є Бог» та «Ісус є Христос», які є істинами, застосовними тільки до їхніх відповідних періодів, тоді людина ніколи не буде йти в ногу з роботою Святого Духа й назавжди залишиться нездатною здобути роботу Святого Духа. Незалежно від того, як діє Бог, людина невідступно слідує за Ним без найменших сумнівів. У такому разі, як може людина бути вигнаною Святим Духом? Незалежно від того, що робить Бог, якщо людина впевнена, що це робота Святого Духа, і співпрацює в роботі Святого Духа без будь-яких побоювань та намагається відповідати вимогам Бога, то як її може бути покарано? Робота Бога ніколи не припинялася, Його кроки ніколи не вщухали, і до завершення Своєї роботи управління Він завжди був зайнятий і ніколи не зупинявся. Але людина не така: отримавши лише невелике уявлення про роботу Святого Духа, вона ставиться до неї так, як ніби вона ніколи не зміниться; здобувши трохи знань, вона не йде слідами нової Божої роботи; побачивши лише малу частину Божої роботи, вона одразу змальовує Бога у вигляді певної дерев’яної фігури й вірить, що Бог завжди залишиться в тій формі, яку вона бачить перед собою, що так було в минулому й так завжди буде в майбутньому; отримавши лише поверхове знання, людина настільки пишається, що забуває про себе та починає безглуздо проголошувати характер і сутність Бога, яких просто не існує; і, переконавшись в одній стадії роботи Святого Духа, хоч би яка людина не проголошувала нову роботу Бога, людина не приймає її. Це люди, які не можуть прийняти нову роботу Святого Духа; вони занадто консервативні й нездатні приймати нове. Такі люди – це ті, хто вірить у Бога, але в той же час відкидає Його. Людина вважає, що ізраїльтяни були неправі, тому що «вірили тільки в Єгову й не вірили в Ісуса», проте більшість людей грає роль, у якій вони «вірять тільки в Єгову й відкидають Ісуса» і «жадають повернення Месії, але виступають проти Месії, якого звуть Ісус». Тому не дивно, що люди, прийнявши одну стадію роботи Святого Духа, все ще живуть під владою сатани й не отримують Божих благословень. Хіба це не результат людського бунтарства? Християни по всьому світу, які відстають від нової роботи сьогодення, усі чіпляються за надію, що їм пощастить, припускаючи, що Бог виконає кожне їхнє бажання. Проте, вони не можуть із упевненістю сказати, чому Бог візьме їх на третє небо, і вони не впевнені в тому, як Ісус приїде за ними на білій хмарі, і тим більше вони не можуть із абсолютною впевненістю сказати, чи дійсно Ісус прибуде на білій хмарі в той день, який вони собі уявляють. Усі вони стривожені й розгублені; вони самі навіть не знають, чи прийме Бог кожного з них, ті різноманітні невеличкі жменьки людей, які походять із кожної деномінації. Робота, яку Бог виконує зараз, теперішній період, Божа воля – вони не мають жодного уявлення ні про що з цього, і вони нічого не можуть зробити, окрім як рахувати дні на пальцях. Тільки ті, хто йде по стопах Агнця до самого кінця, можуть отримати остаточне благословення, у той час як ті «розумні люди», які не можуть слідувати до самого кінця, але все ж вірять, що вони отримали все, нездатні стати свідками явлення Бога. Кожен із них уважає себе найрозумнішою людиною на землі, без жодної причини вони переривають подальший розвиток роботи Бога, і, здається, з абсолютною впевненістю вірять, що Бог візьме їх на небеса, тих, хто «має найбільшу відданість Богу, слідує за Богом і дотримується слів Бога». Незважаючи на те, що вони проявляють «максимальну відданість» словам, сказаним Богом, їхні слова й дії все рівно такі огидні, тому що вони протистоять роботі Святого Духа та вчиняють обман і зло. Ті, хто не слідує до самого кінця, хто не встигає за роботою Святого Духа й тільки чіпляється за стару роботу, не тільки не змогли досягти вірності Богу, але, навпаки, стали тими, хто протистоїть Богу, стали тими, кого відкидає новий період, і хто буде покараний. Чи є хтось більш жалюгідний, ніж вони? Багато хто навіть вважає, що всі ті, хто відкидає старий закон і приймає нову роботу, позбавлені сумління. Ці люди, які лише говорять про «сумління», але не знають роботи Святого Духа, у кінцевому підсумку перервуть свої перспективи через власне сумління. Божа робота не дотримується вчення, і хоча це може бути Його власна робота, усе ж Бог не чіпляється за неї. Те, що має бути відкинуте, відкидається; те, що має бути вигнане, виганяється. І все ж людина ставить себе у вороже положення відносно Бога, тримаючись лише за одну малу частину роботи Божого управління. Хіба це не безглуздя людини? Чи це не невігластво людини? Чим більше люди боязкі і обережні, бо бояться не отримати Божих благословень, тим більше вони нездатні здобути більші благословення і отримати остаточне благословення. Ті люди, які рабськи дотримуються закону, усі вони виявляють найбільшу відданість закону, і чим більше вони проявляють таку відданість закону, тим більше вони є бунтівниками, що протистоять Богу. Бо зараз період Царства, а не період Закону, і не можна згадувати на одному диханні роботу сьогоднішню і роботу минулу, як не можна порівнювати минулу роботу з роботою сьогоднішньою. Робота Бога змінилася, і практика людини також змінилася; ця практика полягає не в тому, щоб дотримуватися Закону або нести хрест, тому вірність людей закону та хресту не отримає Божого схвалення.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Божа робота й людська практика»

Божі слова на кожен день. Уривок 291

Ціль завоювання тебе сьогодні – змусити тебе визнати, що Бог є твоїм Богом, а також Богом інших людей, і, що найважливіше, Він є Богом усіх, хто любить Його, і Богом усього створеного. Він є Богом ізраїльтян і Богом народу Єгипту. Він є Богом британців та Богом американців. Він є не лише Богом Адама та Єви, а й Богом усіх їхніх нащадків. Він є Богом усього, що є на небесах, і всього, що є на землі. Усі сім’ї, – чи то ізраїльтяни, чи язичники, – усі знаходяться в руках одного Бога. Він не лише діяв в Ізраїлі протягом кількох тисяч років і колись народився в Юдеї, а й сьогодні Він сходить до Китаю, у місце, де лежить, згорнувшись кільцями, великий червоний дракон. Якщо народження в Юдеї робить Його Царем юдеїв, то хіба сходження серед усіх вас сьогодні не робить Його Богом усіх вас? Він очолював ізраїльтян і народився в Юдеї, і Він також народився в язичницькій землі. Хіба вся Його робота виконується не заради цілого людства, яке Він створив? Хіба Він любить ізраїльтян стократ і ненавидить язичників тисячекрат? Хіба не це ваше переконання? Справа не в тому, що Бог ніколи не був вашим Богом, а радше в тому, що ви просто не визнаєте Його; справа не в тому, що Бог не бажає бути вашим Богом, а радше в тому, що ви просто відкидаєте Його. Хто зі створених не перебуває в руках Всемогутнього? Завойовуючи вас сьогодні, хіба мета полягає не в тому, щоб змусити вас визнати, що Бог є не хто інший, як ваш Бог? Якщо ви досі вважаєте, що Бог є Богом лише ізраїльтян, і, як і раніше, стверджуєте, що дім Давидів в Ізраїлі є місцем народження Бога, і що жоден народ, окрім Ізраїлю, не має права «породити» Бога, і вже тим більше жодна язичницька сім’я не здатна особисто прийняти роботу Єгови, – якщо ти досі так думаєш, то чи не робить це тебе норовливим упертюхом? Не зациклюйся повсякчас на Ізраїлі. Сьогодні Бог є просто тут, серед вас. Тобі також не слід постійно дивитися на небо. Годі тужити за своїм Богом на небесах! Бог прийшов і є серед вас, тож як Він може бути на небесах? Ти не так давно віриш у Бога, однак у тебе настільки багато уявлень про Нього, що ти ні на секунду не наважуєшся подумати, що Бог ізраїльтян зволить удостоїти вас Своєю присутністю. Ще менше ви насмілюєтеся думати про те, як ви могли б побачити особисту Божу появу, враховуючи, наскільки нестерпно нечестивими ви є. Ви також ніколи не замислювалися над тим, як Бог міг би особисто зійти в язичницьку землю. Йому слід було б зійти на гору Синай або Оливну гору та з’явитися перед ізраїльтянами. Хіба язичники (тобто люди за межами Ізраїлю) не є предметами Його відрази? Як міг Він особисто працювати серед них? Усе це – глибоко закорінені уявлення, які ви розвивали впродовж багатьох років. Мета завоювання вас сьогодні – зруйнувати ці ваші уявлення. Таким чином, ви таки бачите особисте явлення Бога серед вас – не на горі Синай чи на Оливній горі, а серед людей, яких Він ніколи раніше не очолював. Після того, як Бог здійснив два етапи Своєї роботи в Ізраїлі, ізраїльтяни і так само всі язичники почали таїти в собі переконання, що, хоча це правда, що Бог створив усе суще, Він бажає бути лише Богом ізраїльтян, але не Богом язичників. Ізраїльтяни вірять у таке: Бог може бути тільки нашим Богом, а не вашим Богом, язичники, й оскільки ви не шануєте Єгову, то Єгова – наш Бог – гидує вами. Ці юдеї також вірять у таке: Господь Ісус набув подоби нас, єврейського народу, і є Богом, який має відзнаку єврейського народу. Саме серед нас діє Бог. Божий образ і наш образ схожі; наш образ близький до Божого. Господь Ісус є Царем нас, юдеїв; язичники не мають права отримати таке велике спасіння. Господь Ісус – це жертва за гріхи для нас, юдеїв. Лише на підставі цих двох етапів роботи ізраїльтяни та єврейський народ сформували всі ці уявлення. Вони владно претендували на Бога для себе, не припускаючи, що Бог є також Богом язичників. Таким чином Бог став лакуною в серцях язичників. Це сталося тому, що всі почали вважати, що Бог не хоче бути Богом язичників і що Йому подобаються лише ізраїльтяни – Його обраний народ – і єврейський народ, особливо учні, які слідували за Ним. Хіба ви не знаєте, що робота, яку виконали Єгова та Ісус, призначена для виживання всього людства? Тепер ти визнаєш, що Бог є Богом усіх вас, народжених за межами Ізраїлю? Хіба Бог не просто тут серед вас сьогодні? Це не може бути сном, чи не так? Невже ви не приймаєте цю реальність? Ви не наважуєтеся в це повірити чи думати про це. Незалежно від того, як ви це сприймаєте, хіба Бог не знаходиться просто тут, серед вас? Ви й досі боїтеся повірити в ці слова? Хіба від сьогодні всі завойовані люди і всі, хто бажає бути послідовниками Бога, не є обраним народом Божим? Хіба ви всі, сьогоднішні послідовники, не є обраним народом за межами Ізраїлю? Хіба ваш статус не такий самий, як у ізраїльтян? Хіба не все це ви маєте усвідомити? Хіба не це є метою роботи завоювання вас? Оскільки ви можете бачити Бога, Він буде вашим Богом довіку, від початку і в майбутньому. Він не покине вас, поки всі ви готові слідувати за Ним і бути Його вірними, слухняними створіннями.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Внутрішня правда роботи завоювання (3)»

Божі слова на кожен день. Уривок 292

Тільки відкинувши свої старі уявлення можна здобути нові знання, проте старі знання не обов’язково дорівнюють старим уявленням. Під «уявленнями» маються на увазі уявлювані людиною речі, які суперечать реальності. Якщо старе знання було вже застарілим ще за давніх часів і заважало людині ввійти у нову роботу, таке знання також є уявленням. Якщо ж людина здатна правильно підійти до такого знання і може пізнати Бога з кількох різних сторін, поєднуючи старе і нове, тоді старе знання стає у пригоді людині і стає основою, завдяки якій людина входить у новий період. Урок пізнання Бога вимагає від тебе засвоєння багатьох принципів: як стати на шлях пізнання Бога, які істини ти мусиш зрозуміти, щоб пізнати Бога, і як позбутися своїх уявлень і старих характерів, щоб ти міг скоритися всім порядкам нової Божої роботи. Якщо ти візьмеш ці принципи за основу, щоб увійти в урок пізнання Бога, тоді твої знання дедалі поглиблюватимуться. Якщо ти матимеш чітке уявлення про три етапи роботи – тобто про весь Божий план управління – і якщо ти зможеш уповні співвіднести два попередні етапи Божої роботи з нинішнім етапом і побачити, що це робота, виконувана одним Богом, тоді ти матимеш незрівнянно міцну основу. Три етапи роботи було виконано одним Богом; це найбільше видіння, і це єдиний шлях до пізнання Бога. Три етапи роботи могли бути виконані тільки Самим Богом, і жодна людина не могла б виконати таку роботу від Його імені, – це означає, що тільки Сам Бог міг виконати Свою власну роботу від самого початку і до сьогодні. Хоча три етапи Божої роботи здійснювалися в різні періоди і в різних місцях, і хоча робота кожного з них відмінна, це все робота, виконана одним Богом. З-поміж усіх видінь це – найбільше видіння, яке повинна знати людина, і якщо людина уповні зрозуміє його, вона зможе залишитися непохитною. Найбільша проблема, що постала сьогодні перед різними релігіями і конфесіями, полягає в тому, що вони не знають роботи Святого Духа і не здатні відрізнити роботу Святого Духа від роботи не Святого Духа, – через це вони не можуть сказати, чи даний етап роботи, подібно до двох попередніх етапів роботи, також виконаний Богом Єговою. Хоча люди слідують за Богом, більшість із них однаково не здатна сказати, чи це правильний шлях. Людину хвилює, чи є цей шлях шляхом, яким веде особисто Сам Бог, і чи є втілення Бога фактом, але більшість людей досі не має жодного уявлення про те, як розрізняти такі речі. Ті, хто слідує за Богом, не спроможні визначити цей шлях, і тому промовлені послання мають лише частковий ефект серед цих людей і не здатні бути повністю ефективними, і тому це згодом позначається на життєвому шляху таких людей. Якщо людина може побачити у трьох етапах роботи, що вони були здійснені Самим Богом у різний час, у різних місцях та у різних людях; якщо людина може побачити, що, хоча робота є різною, уся вона виконується одним Богом, і що, оскільки це робота, виконувана одним Богом, вона вочевидь є правильною і безпомилковою, і що, хоча вона суперечить уявленням людини, неможливо заперечувати, що це робота одного Бога, – якщо людина може з упевненістю сказати, що це робота одного Бога, тоді людські уявлення будуть зведені до простих дурниць, не вартих згадування. Оскільки видіння людини неясні, і оскільки людина знає тільки Єгову як Бога, а Ісуса як Господа і має двояке ставлення до втіленого Бога дня сьогоднішнього, чимало людей залишається відданими роботі Єгови та Ісуса, обложені уявленнями про роботу сьогоднішнього дня, більшість людей завжди сумнівається і не сприймає сьогоднішню роботу всерйоз. Людина не має жодних уявлень про два останні етапи роботи, які були невидимі. Це тому, що людина не розуміє реальності двох останніх етапів роботи і особисто не була їхнім свідком. Саме тому, що ці етапи роботи не можна побачити, людина фантазує, як їй заманеться; незалежно від того, що вона навигадує, не існує фактів на підтвердження цих фантазій, і немає нікого, хто міг би їх виправити. Людина дає своєму темпераменту повну свободу дій, відкидає обачність і дає волю своїй уяві; немає фактів для перевірки її фантазій, а тому людські фантазії стають «фактом», незалежно від того, чи є на те хоч якісь докази. Таким чином, людина вірить у свого власного уявного Бога зі своєї уяви, а не шукає Бога реальності. Якщо одна людина має один вид переконань, то серед ста людей є сто видів переконань. Людина має такі переконання, тому що вона не бачила реальності Божої роботи, тому що вона тільки чула про неї своїми вухами і не бачила її на власні очі. Людина чула перекази та історії, але рідко чула вона знання про факти Божої роботи. Так буває, що люди, які були віруючими лише рік, приходять до віри в Бога через свої власні уявлення. Те саме відбувається і з тими, хто вірить у Бога все своє життя. Ті, хто не може побачити фактів, ніколи не зможуть звільнитися від віри, в якій вони мають уявлення про Бога. Людина вірить, що вона звільнила себе від кайданів своїх старих переконань і вступила на нову територію. Хіба людина не знає, що знання тих, хто не може побачити істинне обличчя Бога, – це самі лише чутки та уявлення? Людина гадає, що її уявлення правильні і безпомилкові, і вона думає, що ці уявлення походять від Бога. Сьогодні, коли людина є свідком Божої роботи, вона дає волю уявленням, які накопичувалися багато років. Уявлення та ідеї минулого стали перешкодою для роботи на цьому етапі, і людині стало важко відпустити такі уявлення і спростувати такі ідеї. Уявлення про цю покрокову роботу багатьох із тих, хто до сьогодні слідував за Богом, дедалі погіршувалось, і у цих людей поступово сформувалася завзята ворожість до втіленого Бога. Джерело цієї ненависті полягає в уявленнях та фантазіях людини. Людські уявлення і фантазії стали ворогом роботи дня сьогоднішнього, роботи, яка суперечить уявленням людини. Це сталося саме тому, що факти не дозволяють людині дати волю своїй уяві і, що більше, не можуть бути легко спростовані людиною, а уявлення та фантазії людини не припускають існування фактів, а ще й тому, що людина не замислюється про правильність і достовірність фактів, а просто цілеспрямовано дає повну свободу своїм переконанням та застосовує власну уяву. Можна сказати, що це лише недолік людських уявлень, і не можна сказати, що це вада Божої роботи. Людина може уявляти все, що їй заманеться, але вона не може вільно заперечувати жоден етап Божої роботи або жодну її частину; факт Божої роботи є непорушним для людини. Ти можеш дати волю своїй уяві і навіть писати прекрасні історії про роботу Єгови та Ісуса, але ти не можеш спростовувати факт кожного етапу роботи Єгови та Ісуса; це принцип, і це також адміністративна постанова, і ви повинні розуміти важливість цих питань. Людина вважає, що цей етап роботи несумісний із переконаннями людини, і що це не стосується двох попередніх етапів роботи. У своїй уяві людина вважає, що робота двох попередніх етапів, безумовно, не така сама, як робота сьогодення, – але чи замислювався ти колись над тим, що всі принципи Божої роботи однакові, що Його робота завжди практична, і що, незалежно від періоду, завжди існуватиме навала людей, які опираються і протистоять факту Його роботи? Усі ті, хто сьогодні чинить опір і виступає проти цього етапу роботи, безсумнівно, виступали проти Бога і в минулі часи, адже такі люди завжди будуть ворогами Бога. Люди, які знають факт Божої роботи, побачать три етапи роботи як роботу одного Бога та відмовляться від своїх переконань. Це люди, які знають Бога, і такі люди – це ті, хто воістину слідує за Богом. Коли Боже управління в усій своїй повноті наближатиметься до кінця, Бог розподілить усі речі за їхнім видом. Людина була створена руками Творця, і врешті-решт Він повинен повністю повернути людину під Свою владу; це підсумок трьох етапів роботи. Етап роботи останніх днів і два попередні етапи в Ізраїлі та Юдеї – це Божий план управління всім Усесвітом. Ніхто не може заперечувати цього, і це є фактом Божої роботи. Хоча люди не переживали на власному досвіді і не були свідками значної частини цієї роботи, факти залишаються фактами, і це є незаперечним для будь-якої людини. Люди, які вірять у Бога у кожній країні Всесвіту, всі приймуть ці три етапи роботи. Якщо ти знаєш тільки один конкретний етап роботи і не розумієш два інших етапи роботи, не розумієш роботи Бога в минулі часи, то ти не можеш говорити всю правду про Божий план управління в усій повноті, і твоє знання про Бога є однобічним, бо у своїй вірі в Бога ти не знаєш або не розумієш Його, і тому ти не придатний свідчити про Бога. Незалежно від того, чи є твої нинішні знання про ці речі ґрунтовними чи поверховими, зрештою ви повинні мати знання і мусите бути глибоко переконані, і тоді всі люди побачать Божу роботу в усій повноті та скоряться Божій владі. У кінці цієї праці всі релігії стануть єдиною, всі створіння повернуться під владу Творця, всі створіння будуть поклонятися єдиному істинному Богу, а всі злі релігії зійдуть нанівець і ніколи не з’являться знову.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Знання трьох етапів Божої роботи – це шлях до пізнання Бога»

Божі слова на кожен день. Уривок 293

Зрозуміти мету Божої роботи, вплив, який Його робота справляє на людину, і в чому власне полягає Його воля для людини – саме цього має досягати кожна людина, яка слідує за Богом. У наші дні знання про Божу роботу – це те, чого бракує всім людям. Діла, які Бог учинив над людьми, повнота Божої роботи й те, у чому власне полягає Божа воля для людини від створення світу до теперішнього часу – це те, чого людина не знає й не розуміє. Така недостатність спостерігається не лише у всьому релігійному світі, але й серед усіх тих, хто вірить у Бога. Коли настане день і ти справді побачиш Бога, коли по-справжньому оціниш Його мудрість, коли побачиш усі діла, які Бог учинив, коли зрозумієш, Ким є Бог і що в Нього є – коли побачиш Його щедрість, мудрість, диво та все те, що Він учинив над людьми, – саме тоді ти досягнеш успіху у твоїй вірі в Бога. Кажуть, що Бог усеосяжний та всеблагий, але яким саме чином Він усеосяжний і яким саме чином Він усеблагий? Якщо ти цього не розумієш, то не можеш уважатися тим, хто вірить у Бога. Чому Я кажу, що люди в релігійному світі є не віруючими у Бога, а лиходіями, подібними до диявола? Коли Я кажу, що вони лиходії, то кажу це тому, що вони не розуміють Божої волі та не є спроможними побачити Його мудрість. Бог ніколи не виявляє їм Свою роботу. Вони сліпі; вони не можуть побачити Божих діл, вони були залишені Богом, і їм цілковито бракує Божих турботи та захисту, не кажучи вже про роботу Святого Духа. Усі ті, в кого немає Божої роботи, – це лиходії та супротивники Бога. Божі супротивники, про яких Я веду мову, – це ті, хто не знає Бога, хто визнає Бога своїми вустами, але при цьому не знає Його, ті, хто йде за Богом, але не слухається Його, і ті, хто впивається Божою благодаттю, але не може свідчити про Нього. Без розуміння мети Божої роботи або розуміння роботи, яку Бог здійснює в людині, людина не може бути в згоді з Божою волею, а також не може свідчити про Бога. Причина, з якої людина противиться Богу, випливає, з одного боку, з її зіпсованого характеру, а з іншого – з незнання Бога та з браку розуміння тих принципів, за якими Бог працює, та Його волі для людини. Ці два аспекти, взяті разом, складають історію людського опору Богові. Новачки у вірі противляться Богові, тому що такий спротив лежить у їхній природі, тоді як спротив Богові з боку тих, хто у вірі вже багато років, є наслідком їхнього незнання Бога на додачу до їхнього зіпсованого характеру. У час, коли Бог ще не став плоттю, основою для оцінки того, чи протистоїть людина Богові, було те, чи дотримується вона постанов, встановлених Богом на небесах. Наприклад, у період Закону будь-яка людина, яка не дотримувалася законів Єгови, вважалася такою, що опирається Богові; той, хто крав пожертвуване Єгові або протистояв тим, до кого Єгова виявляв Свою прихильність, вважався людиною, що опирається Богові, і таких людей каменували до смерті; хто не шанував батька або матір, хто бив або проклинав іншого, вважався людиною, що не дотримується законів. І всі ті, хто не дотримувався законів Єгови, вважалися людьми, що протистоять Йому. Уже не так було в період Благодаті, коли будь-яка людина, що чинила опір Ісусу, вважалася такою, що чинить опір Богу, і будь-хто, хто не слухався слів, промовлених Ісусом, вважався тим, хто чинить опір Богу. У цей час спосіб визначення спротиву Богові став точнішим та практичнішим. У час, коли Бог ще не став плоттю, основою для оцінки того, чи противиться людина Богові, було те, чи поклонялася вона невидимому Богові на небі, чи шанувала Його. Спосіб, у який у той час визначався спротив Богові, був не дуже практичним, оскільки людина не могла бачити Бога і не знала, яким був образ Божий або як Бог працював і промовляв. Людина не мала жодних уявлень про Бога, вона вірила в Бога невиразно, оскільки Бог тоді ще не явився людині. Тому як би людина не вірила в Бога у своїй уяві, Бог не засуджував людину й не висував до неї занадто багато вимог, тому що людина була абсолютно нездатна бачити Бога. Коли Бог стає плоттю та приходить працювати поміж людей, усі споглядають Його та чують Його слова, і всі бачать діла, які Бог чинить зі Свого плотського тіла. У ту мить всі людські уявлення перетворюються на піну. Щодо тих, хто бачив, як Бог з’являється в плоті, то вони не будуть засуджені, якщо добровільно підкоряться Йому; ті ж, хто цілеспрямовано протистоять Йому, будуть вважатися супротивниками Бога. Такі люди є антихристами, ворогами, які свідомо протистоять Богу. Ті, хто носить у собі уявлення про Бога, але все ще має готовність та бажання коритися Його волі, не будуть засуджені. Бог засуджує людину на підставі її намірів та вчинків – у жодному разі не за її думки та ідеї. Якби Він засуджував людину на підставі її думок та ідей, тоді жодна людина не змогла б врятуватися з гнівних Божих рук. Ті, хто свідомо чинить опір втіленому Богу, будуть покарані за свій непослух. Що стосується цих людей, які свідомо чинять опір Богові, то їхній спротив випливає з того, що вони носять у собі уявлення про Бога, що, своєю чергою, веде їх до дій, які порушують Божу роботу. Ці люди навмисне противляться Божій роботі та руйнують її. Вони не просто мають уявлення про Бога – вони ще й займаються справами, які порушують Його роботу, і з цієї причини люди такого типу будуть засуджені. Ті, хто свідомо не порушує Божої роботи, не будуть засуджені як грішники, оскільки вони спроможні добровільно коритися та не займатися справами, які викликають порушення та збурення. Такі люди не будуть засуджені. Одначе, якщо люди, які впродовж багатьох років переживали Божу роботу, продовжують носити в собі уявлення про Бога та залишаються нездатними пізнати роботу втіленого Бога, і якщо, попри всі ті роки, коли вони переживали Його роботу, вони й надалі продовжують наповнюватися уявленнями про Бога та залишаються нездатними прийти до пізнання Його, то, хай би навіть вони і не займалися справами, що спричиняють порушення, їхні серця все одно наповнені численними уявленнями про Бога, і, навіть якщо ці уявлення не робляться явними, такі люди жоднісіньким чином не сприяють Божій роботі. Вони не здатні поширювати Євангеліє для Бога або свідчити про Нього. Такі люди – це потолоч і йолопи. Оскільки вони не знають Бога і, крім того, є абсолютно неспроможні відкинути свої уявлення про Нього, вони засуджені. Можна сказати так: для новачків у вірі триматися уявлень про Бога або нічого не знати про Нього – це нормально, але для того, хто вже протягом багатьох років вірив у Бога і пережив чимало Його роботи, – для такої людини було б ненормально продовжувати триматися таких уявлень, і ще менш нормально для такої людини було б не мати знання про Бога. Саме тому, що це ненормальний стан, вони засуджені. Ці ненормальні люди – це сміття; це ті, хто найбільше противиться Богові і хто даремно користується Божою благодаттю. Усі такі люди врешті-решт будуть вигнані!

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Усі люди, які не знають Бога, є людьми, які Богові противляться»

Божі слова на кожен день. Уривок 294

Кожен, хто не розуміє мети Божої роботи, є людиною, яка протистоїть Йому, а той, хто зрозумів мету Божої роботи, але й надалі не прагне догоджати Богові, ще більше може вважатися Божим супротивником. Є люди, які читають Біблію у величних церквах і цілоденно цитують її, але жоден серед них не розуміє мети Божої роботи. Жоден серед них не здатен пізнати Бога; і тим більше жоден із них не може бути в згоді з Божою волею. Усі вони нікчемні, огидні люди, кожен із яких стоїть високо, щоб дорікати Богові. Вони свідомо протистоять Богові, навіть несучи Його стяг. Заявляючи про свою віру в Бога, вони попри це їдять людську плоть та пьють людську кров. Усі такі люди – це дияволи, які пожирають душу людини, головні демони, які навмисне встають на шляху тих, хто намагається ступити на правильний шлях, і камені спотикання, які заважають тим, хто шукає Бога. Вони можуть видаватися людьми «здорової статури», але звідки їхнім послідовникам знати, що вони не хто інші, як антихристи, які ведуть людей до спротиву Богові? Звідки їхнім послідовникам знати, що це живі біси, віддані пожиранню людських душ? Ті, хто про себе високої думки в Божій присутності, – це найнижчі з людей, ті ж, хто вважає себе низьким, – найшанованіші. А ті, хто вважає, що знає Божу роботу, і хто, до того ж, здатний проголошувати роботу Бога іншим з великою помпою, дивлячись прямо на Нього, – це найбільші невігласи серед людей. Такі люди без Божого свідчення, вони пихаті та сповнені зарозумілості. Ті, хто вважає, що має замало пізнання Бога попри свій фактичний досвід та практичне пізнання Його, – це ті, кого Він найбільше любить. Лише такі люди справді мають свідчення та справді здатні бути удосконаленими Богом. Ті, хто не розуміє Божої волі, – це Божі супротивники; ті, хто розуміє Божу волю, але не втілює істину в життя, – це Божі супротивники; ті, хто їсть і п’є Божі слова, але йде проти сутності Божих слів, – це Божі супротивники; ті, хто має уявлення про втіленого Бога, і на додачу до того ще й має бажання брати участь у бунті, – це Божі супротивники; ті, хто виносить суд над Богом, – це Божі супротивники; і кожен, хто не може пізнати Бога або свідчити про Нього, – це Божий супротивник. Тому Я закликаю вас: якщо ви дійсно маєте віру в те, що можете пройти цим шляхом, то продовжуйте ним іти. Але якщо ви не здатні утриматися від протистояння Богові, то вам ліпше піти геть, поки не пізно. В іншому разі ймовірність того, що все обернеться для вас погано, надзвичайно висока, тому що ваша природа просто занадто зіпсована. Вірності, чи послуху, чи серця, яке жадає праведності та істини, або любові до Бога у вас немає ані на йоту. Можна сказати, що ваша ситуація перед Богом – це повна руїна. Ви не можете дотримуватися того, чого мали б дотримуватися, і неспроможні сказати те, що має бути сказано. Те, що ви мали втілювати у життя, ви не втілили; і функцію, яку ви мали виконувати, виконати ви не спромоглися. У вас немає вірності, совісті, послуху або рішучості, які ви повинні були б мати. Ви не витерпіли страждань, які вам належало б витерпіти, і у вас немає віри, яку ви мали б мати. Простіше кажучи, ви абсолютно позбавлені будь-яких заслуг – і не соромно вам далі жити? Я хотів би вас переконати, що вам краще було б стулити очі у вічному спочинку, тим самим позбавивши Бога переживань за вас та страждань заради вас. Ви вірите в Бога, але при цьому не знаєте Його волі; ви їсте та п’єте Божі слова, але при цьому не можете дотримуватися того, що Бог вимагає від людини. Ви вірите в Бога, але при цьому не знаєте Його, ви залишаєтеся при житті без мети, до якої варто прагнути, без жодних цінностей, без будь-якого сенсу. Ви живете як людина, але не маєте анінайменшої міри совісті, порядності або довіри – чи можете ви все ще називати себе людьми? Ви вірите в Бога, але при цьому обманюєте Його, ба більше, ви забираєте Божі гроші та з’їдаєте жертви, які приносяться Йому. І все ж, урешті-решт, ви все одно не виявляєте анінайменшої уваги до Божих почуттів або найменшого сумління до Нього. Навіть найтривіальнішу з Божих вимог – і тієї ви не можете виконати. Чи можете ви все ще називати себе людьми? Ви їсте їжу, яку вам дає Бог, і дихаєте киснем, який Він дає вам, насолоджуючись Його благодаттю, але все одно, врешті-решт, у вас немає анінайменшого пізнання Бога. Навпаки, ви стали неробами, які противляться Богові. Хіба це не робить вас звіром навіть нижчим за пса? Чи є серед тварин злісніші за вас?

Ті пастори та пресвітери, які стоять за високими кафедрами й навчають інших, – це супротивники Бога та союзники сатани; а ті з вас, хто не стоїть за високою кафедрою і не навчає інших, хіба не були б ще більшими супротивниками Бога? Хіба ви не в змові з сатаною ще більше, ніж вони? Ті, хто не розуміє мети Божої роботи, не знають, як бути в згоді з Божою волею. Звісно, неможливо, щоб ті, хто розуміє мету Божої роботи, не знали, як бути в згоді з Божою волею. Робота Бога ніколи не буває помилковою – скоріше, вади мають прагнення людини. Хіба виродки, які свідомо протистоять Богові, не є ще більш згубливими та зловмисними, ніж ті пастори та пресвітери? Тих, хто протистоїть Богові, багато, але серед них також чимало різних способів, якими вони протистоять Богові. Як є найрізноманітніші віруючі люди, так само є й найрізноманітніші люди, які протистоять Богові, і кожен із них не такий, як інші. Жоден із тих, хто не може чітко усвідомити мету Божої роботи, не може бути спасенний. Яким би способом людина не чинила опір Богу в минулому, коли вона приходить до розуміння мети Божої роботи та присвячує свої зусилля догоджанню Богові, Бог начисто витре всі її колишні гріхи. Поки людина шукає істину та втілює істину в життя, Бог не пам’ятатиме про те, що вона зробила. Крім того, Бог виправдовує людину саме на підґрунті втілення нею істини в життя. Це Божа праведність. До того, як людина побачила Бога або пережила Його роботу, якими б не були її дії щодо Бога, Він цього не пам’ятає. Однак щойно людина побачила Бога та пережила Його роботу, усі вчинки та дії людини будуть вноситися Богом в «аннали», оскільки людина побачила Бога та стала жити посеред Його роботи.

Коли людина справді побачить, що Бог має і Ким Він є, коли вона побачить Його верховенство, коли вона справді прийде до пізнання Божої роботи і, крім того, коли старий характер людини зміниться, тоді людина повністю відкине свій бунтівний характер, який протистоїть Богові. Можна сказати, що всі в якийсь час протистояли Богу і всі в якийсь час бунтували проти Бога. Проте, якщо ти охоче слухаєшся втіленого Бога й з цього моменту догоджаєш Божому серцю своєю вірністю, втілюєш у життя істину, яку маєш втілювати, виконуєш свій обов’язок, який маєш виконувати, та дотримуєшся норм, яких маєш дотримуватися, тоді ти є людиною, яка готова відкинути своє бунтарство, щоб догоджати Богові, і яка може бути вдосконаленою Богом. Якщо ти вперто відмовляєшся бачити свої помилки й не маєш жодного наміру каятися, якщо ти триматимешся своєї бунтівної поведінки без найменшого наміру співпрацювати з Богом і догоджати Йому, тоді така норовлива і невиправна людина, як ти, неодмінно буде покарана і, безумовно, ніколи не буде тим, кого Бог удосконалюватиме. Якщо все так, то сьогодні ти ворог Богові, і завтра будеш Божим ворогом, і так само залишишся Божим ворогом і післязавтра; ти завжди будеш Божим супротивником і ворогом Богові. У такому разі як Бог міг би тебе відпустити? Противитися Богові – в природі людини, але людина не повинна навмисно шукати «секрет» протистояння Богові просто тому, що змінити свою природу є нездоланним завданням. Якби це було так, то тобі краще було б піти, поки ще не запізно, щоб твоє покарання в майбутньому не стало суворішим і щоб твоя звіряча природа не вибухнула й не стала некерованою, доки твоє плотське тіло не було б врешті-решт знищене Богом. Ти віриш у Бога, щоб отримувати благословення, але якщо врешті-решт тебе спіткає лише нещастя, то хіба це буде не ганьба? Я закликаю вас: краще складіть інший план. Вам було б краще не вірити в Бога, а займатися будь-чим іншим – безумовно, не може бути так, щоб існував лише цей один шлях. Хіба ж ви не виживали б і надалі, якби не шукали істини? Навіщо вам саме в такий спосіб бути в суперечці з Богом?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Усі люди, які не знають Бога, є людьми, які Богові противляться»

Божі слова на кожен день. Уривок 295

Я зробив велику роботу серед людей, і за цей час Я також промовив багато слів. Усі ці слова задля спасіння людини, і вони були висловлені для того, щоб людина могла стати сумісною зі Мною. Однак Я здобув лише кількох людей на землі, які сумісні зі Мною, і тому Я кажу, що людина не цінує Моїх слів. Причина цього в тому, що людина несумісна зі Мною. Таким чином, мета роботи, яку Я виконую, не тільки в тому, щоб людина могла поклонятися Мені, але і, що важливіше, щоб людина могла бути сумісною зі Мною. Людина стала розбещеною та живе у пастці сатани. Усі люди живуть у плоті, живуть в егоїстичних бажаннях, і серед них немає жодного, хто є сумісним зі Мною. Є люди, які кажуть, що сумісні зі Мною, але всі такі люди поклоняються невизначеним ідолам. Хоча вони визнають Моє ім’я святим, вони прямують дорогою, яка йде всупереч Мені, і їхні слова сповнені зарозумілості та самовпевненості. Це тому, що насправді вони проти Мене й несумісні зі Мною. Щодня вони шукають сліди Мене в Біблії та знаходять навмання «підходящі» уривки, які вони постійно читають і декламують як Святе Писання. Вони не знають, ані як бути сумісними зі Мною, ані що означає бути проти Мене. Вони просто наосліп читають Писання. Всередині Біблії вони сковують невизначеного Бога, якого вони ніколи не бачили й не здатні побачити, і у вільний час витягують її, щоб полистати. Вони вірять у Моє існування лише в рамках Біблії та прирівнюють Мене до Біблії; без Біблії немає Мене, а без Мене немає Біблії. Вони не звертають уваги на Моє існування чи дії, а натомість приділяють надзвичайну й особливу увагу кожному слову Святого Писання. Ще більше людей навіть вважають, що Я не повинен робити те, що Я хочу робити, якщо це не провіщено Святим Писанням. Вони надають Святому Писанню занадто великого значення. Можна сказати, що вони вважають слова та вирази занадто важливими, настільки, що вони використовують вірші з Біблії, щоб вимірювати кожне слово, яке Я говорю, і засуджувати Мене. Те, чого вони прагнуть, – це не шлях сумісності зі Мною та не шлях сумісності з істиною, а шлях сумісності зі словами Біблії, і вони вірять, що все, без винятку, що не відповідає Біблії, не є Моєю роботою. Хіба такі люди не є послужливими нащадками фарисеїв? Іудейські фарисеї використали закон Мойсея, щоб засудити Ісуса. Вони не прагнули сумісності з Ісусом того часу, але дотримувалися закону настільки старанно та буквально, що після звинувачення Його у тому, що Він не дотримується закону Старого Заповіту та не є Месією, вони зрештою прибили невинного Ісуса цвяхами до хреста. У чому була їхня сутність? Хіба не в тому, що вони не прагнули шляху сумісності з істиною? Вони були одержимі кожним словом Святого Писання, не звертаючи уваги ні на Мою волю, ані на кроки й методи Моєї роботи. То були не люди, які прагнули істини, а люди, які неухильно трималися слів; то були не люди, які вірили в Бога, а люди, які вірили в Біблію. По суті, вони були сторожовими псами Біблії. Щоб захистити інтереси Біблії, відстояти гідність Біблії та зберегти репутацію Біблії, вони зайшли так далеко, що прибили милосердного Ісуса до хреста. Це вони зробили лише заради того, щоб захистити Біблію, і заради підтримання статусу кожного слова Біблії в серцях людей. Тому вони вважали за краще відцуратися від свого майбутнього та жертви за гріх, щоб засудити на смерть Ісуса, який не відповідав доктрині Святого Писання. Чи не були вони всі лакеями всіх без винятку слів Святого Писання?

А як щодо сучасних людей? Христос прийшов, щоб явити істину, однак вони радше вигнали б Його з цього світу, щоби мати змогу увійти на небеса та отримати благодать. Вони радше повністю заперечували б прихід істини, щоб захистити інтереси Біблії, і радше прибили б Христа, який повернувся в плоті, цвяхами до хреста, щоб забезпечити вічне існування Біблії. Як людина може отримати Моє спасіння, якщо її серце таке лихе, а її природа настільки ворожа до Мене? Я живу серед людей, але люди не знають про Моє існування. Коли Я проливаю Своє світло на людину, вона все одно залишається у невіданні про Моє існування. Коли Я вивільняю Свій гнів на людину, вона ще сильніше заперечує Моє існування. Людина шукає сумісності зі словами та сумісності з Біблією, але жодна людина не постає переді Мною, щоби шукати шлях сумісності з істиною. Людина вшановує Мене на небесах і приділяє особливу увагу Моєму існуванню на небі, але ніхто не піклується про Мене в плоті, бо Я, що живу серед людей, просто надто непоказний. Ті, що шукають сумісності лише зі словами Біблії, і ті, що шукають сумісності лише з невизначеним Богом, є для Мене жалюгідним видовищем. Це тому, що те, чому вони поклоняються, – це мертві слова та Бог, який здатен дати їм незліченні скарби; те, чому вони поклоняються, – це Бог, який віддав би Себе на милість людини, Бог, якого не існує. Що ж тоді можуть отримати від Мене такі люди? Людина просто займає настільки низьке становище, що це важко передати словами. Ті, хто проти Мене, хто висуває безмежні вимоги до Мене, хто не любить істину, хто бунтує проти Мене, – як вони можуть бути сумісними зі Мною?

Ті, хто проти Мене, – це ті, хто є несумісним зі Мною. Це стосується й тих, хто не любить істину. Ті, хто бунтують проти Мене, налаштовані ще більше проти Мене та несумісні зі Мною. Я віддаю в руки лукавого всіх, хто несумісний зі Мною, віддаю їх на поталу лукавому, даю їм волю, щоби вони виявили свій злий умисел, і в кінцевому підсумку передаю їх лукавому, щоби він їх пожер. Мене не хвилює, скільки людей Мені поклоняється, тобто Мене не хвилює, скільки людей вірить у Мене. Мене хвилює лише те, скільки людей сумісні зі Мною, тому що всі, хто несумісний зі Мною, є лиходіями, які зраджують Мене. Вони – Мої вороги, і Я не буду робити Своїх ворогів «недоторканними» у Своєму домі. Сумісні зі Мною вічно служитимуть Мені в Моєму домі, а ті, хто постав проти Мене, вічно страждатимуть від Моєї кари. Ті, хто дбає лише про слова Біблії та не піклується ні про істину, ні про те, щоб шукати Моїх слідів, – вони проти Мене, тому що вони обмежують Мене Біблією, сковують Мене в межах Біблії й тому є надзвичайно блюзнірськими для Мене. Хіба такі люди могли б постати переді Мною? Вони не звертають уваги ні на Мої вчинки, ні на Мою волю, ні на істину, а натомість одержимі словами – словами, які вбивають. Хіба такі люди могли б бути сумісними зі Мною?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Ви повинні шукати шлях сумісності з Христом»

Божі слова на кожен день. Уривок 296

Після того, як з’явилася правда про Ісуса, який став плоттю, люди повірили, що на небесах є не тільки Отець, а й Син, і навіть Дух. Це – загальноприйняте уявлення, якого дотримується людина, що на небесах є такий Бог: триєдиний Бог, Який є Отець, Син і Святий Дух. У всього людства є такі уявлення: Бог – єдиний Бог, але складається з трьох частин, які всі ті, хто глибоко вкоренився в загальноприйнятих уявленнях, вважають Отцем, Сином і Святим Духом. Тільки всі ті три частини, які утворюють одне ціле, є від Бога. Без Святого Отця Бог не був би цілісним. Подібно до цього, Бог не був би цілісним без Сина або Святого Духа. За їхніми уявленнями, вони вірять, що ані Отець окремо, ані Син окремо не можуть вважатися Богом. Тільки Отець, Син і Святий Дух разом можуть вважатися Самим Богом. Зараз усі релігійні віруючі і навіть кожен послідовник серед вас має таке вірування. Проте, що стосується того, чи правильне це вірування, цього ніхто не може пояснити, тому що ви завжди перебуваєте в тумані замішання щодо питань про Самого Бога. Хоча це є переконаннями, ви не знаєте, правильні вони чи неправильні, тому що ви занадто тяжко заразилися релігійними уявленнями. Ви занадто глибоко прийняли ці традиційні релігійні погляди, і ця отрута просочилася занадто глибоко у вас. Отже, і в цьому питанні ви піддалися цьому згубному впливу, бо триєдиного Бога просто не існує. Тобто Трійці Отця, Сина і Святого Духа просто не існує. Усе це загальноприйняті людські уявлення і помилкові вірування людини. Протягом багатьох століть люди вірили в цю Трійцю, створену на основі уявлень у свідомості людини, сфабриковану людиною і ніколи раніше не бачену людиною. Протягом цих багатьох років було багато тлумачів Біблії, які пояснювали «справжнє значення» Трійці, але такі пояснення триєдиного Бога як трьох різних єдиносущних осіб були невизначеними і неясними, і всі люди збиті з пантелику цією «структурою» Бога. Жодна велика людина ніколи не була в змозі запропонувати вичерпне пояснення; більшість пояснень проходять перевірку в плані міркувань і на папері, але жодна людина не має цілковито чіткого розуміння їхнього значення. Це відбувається тому, що цієї великої Трійці, яку людина тримає в серці, просто не існує. Бо ніхто ніколи не бачив справжнього лику Божого, і нікому не пощастило піднятися в оселю Бога для відвідин, щоб дослідити, які предмети присутні в тому місці, де знаходиться Бог, щоб точно визначити, скільки десятків тисяч або сотень мільйонів поколінь знаходяться в «домі Божому», або вивчити, зі скількох саме частин складається притаманна Богові структура. Що необхідно вивчити головним чином, так це наступне: період Отця і Сина, а також Святого Духа; відповідна зовнішність кожної з осіб; як саме Вони розділилися і як вийшло, що Вони є одним цілим. На жаль, за всі ці довгі роки жодна людина не змогла визначити правду цих питань. Усі вони просто будують здогадки, бо жодна людина ніколи не підносилася на небеса з візитом і не поверталася зі «звітом про вивчення» для всього людства, щоб повідомити про правду суті справи всім тим палким і побожним релігійним вірянам, яких хвилює питання Трійці. Звичайно, не можна покладати провину на людину за формування таких уявлень, бо чому Єгова-Отець не дозволив Ісусу-Синові супроводжувати Його, коли Він створив людство? Якби на початку всі використовували ім’я Єгова, це було б краще. Якщо потрібно покласти на когось провину, нехай вона буде покладена на короткочасну помилку Бога Єгови, який не викликав Сина і Святого Духа до Себе під час творіння, а радше виконав Свою роботу самотужки. Якби всі Вони працювали одночасно, хіба Вони не стали б єдиним цілим? Якби з самого початку і до кінця існувало тільки ім’я Єгова, а не ім’я Ісус із періоду Благодаті, або якби Його тоді все ще називали б Єговою, то хіба Бог не був би позбавлений страждань через цей поділ з боку людства? Звичайно, Єгову не можна звинувачувати у всьому цьому; якщо провина повинна бути покладена на когось, нехай вона буде покладена на Святого Духа, який протягом тисячоліть продовжував Свою роботу під іменем Єгови, Ісуса і навіть Святого Духа, одурманюючи і збиваючи з пантелику людину так, що вона не могла точно знати, хто такий Бог. Якби Сам Святий Дух діяв без форми або образу, і більше того, без такого імені, як Ісус, і людина не могла б ні доторкнутися до Нього, ні побачити Його, тільки чуючи звуки грому, то хіба така робота не принесла б більше користі людству? Тож що можна зробити зараз? Людські уявлення накопичилися і стали високими, як гора, і широкими, як море, до такої міри, що Бог сьогоднішнього дня більше не може їх виносити і знаходиться в повній розгубленості. У минулому, коли були тільки Єгова, Ісус і між Ними Святий Дух, людина вже була в розгубленості щодо того, як впоратися, а тепер з’явився ще й Всемогутній, який, як кажуть, теж є частиною Бога. Хто знає, Хто Він такий і в якій особі Трійці Він був змішаний або прихований протягом скількох би то не було років? Як може людина винести це? Одного триєдиного Бога було достатньо, щоб людині потрібно було ціле життя для пояснення цього, але тепер є «один Бог у чотирьох іпостасях». Як це можна пояснити? Ти це можеш пояснити? Брати і сестри! Як ви вірили в такого Бога до цього дня? Я знімаю перед вами Свого капелюха. Триєдиного Бога вже було більш ніж достатньо, щоб винести; як ви могли продовжувати мати таку непохитну віру в цього єдиного Бога в чотирьох іпостасях? Вас настійно просили схаменутися, але ви відмовляєтеся. Як незбагненно! Ви просто таки дивуєте! Людина дійсно може піти так далеко, щоб повірити в чотирьох Богів і не перейматися через це; ви не думаєте, що це чудо? Дивлячись на вас, ніхто б і гадки не мав, що ви здатні сотворити таке велике диво! Дозвольте Мені сказати вам, що, насправді, триєдиний Бог не існує ніде в цьому всесвіті. У Бога немає ні Отця, ні Сина, і тим більше не існує концепції, згідно з якою Отець і Син спільно використовують Святого Духа як інструмент. Усе це є найбільшою помилкою у цьому світі і цього просто не існує! Проте, навіть така помилка має своє походження і не є цілком безпідставною, бо ваші уми не такі прості, і ваші думки не позбавлені глузду. Радше, вони цілком доречні і винахідливі, настільки, що неприступні навіть для сатани. Шкода, що всі ці думки є помилками і просто не відповідають дійсності! Ви взагалі не бачили справжньої правди; ви просто будуєте здогадки і уявляєте, а потім фабрикуєте все це в історію, щоб обманним шляхом завоювати довіру інших і домогтися панування над найбільш простацькими людьми без розуму чи розсудливості, щоб вони повірили у ваші великі і відомі «експертні вчення». Чи це істина? Хіба це та дорога життя, яку повинна прийняти людина? Все це нісенітниця! Жодне слово не є доречним! Протягом усіх цих багатьох років Бог був розколотий вами таким чином, розколюючись на все тонші й тонші частини з кожним поколінням, до такої міри, що один Бог був відкрито розколотий на трьох Богів. І тепер для людини просто неможливо возз’єднати Бога в єдине ціле, тому що ви розділили Його на занадто багато частин! Якби не Моя своєчасна робота, до того як стало б занадто пізно, важко сказати, як довго ви б нахабно продовжували діяти у такий спосіб! Якщо ви продовжуєте розділяти Бога таким чином, як Він може все ще бути вашим Богом? Ви б усе ще впізнали Бога? Ви б усе ще відшукали своє походження? Якби Я прибув трохи пізніше, цілком імовірно, що ви відправили б «Отця і Сина», Єгову та Ісуса, назад в Ізраїль і заявили, що ви самі є частиною Бога. На щастя, зараз тривають останні дні. Нарешті цей день, якого Я так довго чекав, настав, і тільки після того, як Я виконав цей етап роботи Своїми власними руками, розділення вами Самого Бога було зупинено. Якби цього не сталося, ви б пішли ще далі, навіть помістивши всіх бісів серед вас на ваші столи для поклоніння. Це – ваша вигадка! Це ваш засіб для розколу Бога! Чи будете ви продовжувати чинити так зараз? Дозвольте запитати вас: скільки існує Богів? Який Бог принесе вам спасіння? Першому Богові, другому чи третьому ви завжди молитеся? У якого ви постійно вірите? Це Отець? Чи Син? Чи це Дух? Скажи мені, в кого саме ти віриш. Хоча з кожним вашим словом ви говорите, що вірите в Бога, те, у що ви насправді вірите, – це ваш власний мозок! Ви просто не маєте Бога у ваших серцях! І все ж у ваших умах є низка таких Трійць! Ви не згодні?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Чи існує Трійця?»

Божі слова на кожен день. Уривок 297

Якщо три етапи роботи оцінити відповідно до цієї концепції Трійці, то повинно бути три Бога, оскільки робота, виконувана кожним із Них, не однакова. Якщо хто-небудь із вас скаже, що Трійця дійсно існує, тоді поясніть, що саме являє собою цей єдиний Бог у трьох іпостасях. Що таке Святий Отець? Що таке Син? Що таке Святий Дух? Чи Єгова є Святим Отцем? Чи Ісус – Син? Тоді як щодо Святого Духа? Хіба Отець не Дух? Хіба сутність Сина не є також Духом? Хіба робота Ісуса не була роботою Святого Духа? Хіба робота Єгови в той час не була виконана таким само Духом, як робота Ісуса? Скільки Духів може бути в Бога? Згідно з вашим поясненням, три особи Отця, Сина і Святого Духа єдині; якщо це так, то є три Духа, але наявність трьох Духів означає, що є три Боги. Це означає, що немає єдиного істинного Бога; як може такий Бог усе ще володіти властивою Йому сутністю Бога? Якщо ти приймаєш те, що є тільки один Бог, тоді як Він може мати сина і бути батьком? Хіба все це не просто твої уявлення? Є тільки один Бог, тільки одна особа в цьому Бозі і тільки один Дух Божий, саме так, як у Біблії написано, що «є тільки один Святий Дух і тільки один Бог». Незалежно від того, чи є Отець і Син, про Яких ти говориш, в кінці кінців, є тільки один Бог, і сутність Отця, Сина і Святого Духа, в які ви вірите, – це сутність Святого Духа. Іншими словами, Бог – це Дух, але Він здатний стати плоттю і жити серед людей, а також бути вище всього сущого. Його Дух всеосяжний і всюдисущий. Він може одночасно перебувати у плоті й у всесвіті та понад ним. Оскільки всі люди говорять, що Бог – єдиний істинний Бог, значить, існує єдиний Бог, ніким свавільно не поділений! Бог – це тільки один Дух і тільки одна особа; і це Дух Божий. Якщо це так, як ти кажеш, і є Отець, Син і Святий Дух, то хіба Вони не три Боги? Святий Дух – це одне, Син – інше, а Отець – ще інше. Їхні особи різні, і Їхні сутності різні, то як же тоді кожен із Них може бути частиною єдиного Бога? Святий Дух – це Дух; це людині зрозуміти легко. Якщо це так, то Отець тим паче є Духом. Він ніколи не спускався на землю і ніколи не ставав плоттю; Він – Бог Єгова в серці людини, і Він, безумовно, також є Духом. Тоді які стосунки між Ним і Святим Духом? Це відносини між Отцем і Сином? Чи це стосунки між Святим Духом і Духом Отця? Чи сутність кожного Духа однакова? Чи Святий Дух – це інструмент Отця? Як це можна пояснити? І тоді які стосунки між Сином і Святим Духом? Це відносини між двома Духами чи відносини між людиною і Духом? Усе це питання, які не можуть мати жодного пояснення! Якщо всі Вони – один Дух, то не може бути й мови про трьох осіб, бо ними володіє один Дух. Якби Вони були різними особами, то Їхні Духи розрізнялися би за силою, і Вони просто не могли би бути одним Духом. Ця концепція Отця, Сина і Святого Духа надзвичайно абсурдна! Вона сегментує Бога і розділяє Його на три особи, кожна з яких має статус і Духа; як же тоді Він усе ще може бути одним Духом і одним Богом? Скажи Мені, чи були небеса і земля і все суще створені Отцем, Сином чи Святим Духом? Дехто каже, що Вони створили все це разом. Тоді хто ж відкупив людство? Це був Святий Дух, Син чи Отець? Дехто каже, що саме Син відкупив людство. Тоді хто ж по суті є Сином? Хіба Він не є втіленням Духа Божого? Втілення називає Бога на небесах ім’ям Отця з точки зору створеної людини. Хіба ти не усвідомлюєш, що Ісус народився через зачаття Святого Духа? Усередині Нього знаходиться Святий Дух; що б ви не говорили, Він усе одно єдиний з Богом на небесах, бо Він є втіленням Духа Божого. Це уявлення про Сина просто невірне. Це один Дух, Який виконує всю роботу; тільки Сам Бог, тобто Дух Божий, виконує Свою роботу. Хто такий Дух Божий? Хіба це не Святий Дух? Хіба це не Святий Дух, Який діє в Ісусі? Якби робота не була виконана Святим Духом (тобто Духом Божим), то чи могла б Його робота представляти Самого Бога? Коли Ісус під час молитви називав Бога на небесах ім’ям Отець, це робилося тільки з точки зору створеної людини, тільки тому, що Дух Божий зодягнувся в звичайне і нормальне тіло та мав зовнішню оболонку створеної істоти. Навіть якщо в Ньому був Дух Божий, Його зовнішній вигляд усе ще був виглядом звичайної людини; іншими словами, Він став «Сином Людським», про Якого говорили всі люди, включаючи Самого Ісуса. Оскільки Його називають Сином Людським, Він є особистістю (чоловіком або жінкою, у будь-якому випадку з зовнішньою оболонкою людської істоти), народженою в нормальній сім’ї звичайних людей. Отже, те, що Ісус називав Бога на небесах ім’ям Отець, було таким же, як і те, що ви спершу називали його Отцем; Він робив це з точки зору створеної людини. Ви все ще пам’ятаєте Молитву Господню, якої Ісус навчав вас? «Отче наш, що єси на небесах…» Він просив усіх людей називати Бога на небесах ім’ям Отець. І оскільки Він теж називав Його Отцем, Він робив це з точки зору того, хто є рівнею вам усім. Оскільки ви називали Бога на небесах ім’ям Отець, Ісус бачив себе на одному рівні з вами і людиною на землі, обраною Богом (тобто Сином Божим). Якщо ви називаєте Бога Отцем, хіба це не тому, що ви – створені істоти? Якою великою не була б влада Ісуса на землі, до розп’яття Він був усього лише Сином Людським, керованим Святим Духом (тобто Богом), і одним зі створених істот на землі, оскільки йому ще належало завершити Свою роботу. Тому те, що Він називав Бога на небесах Отцем, було виключно Його смиренням і слухняністю. Однак Його звернення до Бога (тобто до Духа на небесах) у такий спосіб не доводить, що Він був сином Духа Божого на небесах. Радше, справа була просто в тому, що Його точка зору була іншою, а не в тому, що Він був іншою особою. Існування окремих осіб – це помилка! До Свого розп’яття Ісус був Сином Людським, скованим обмеженнями плоті, і Він не володів у повній мірі владою Духа. Ось чому Він міг шукати волю Бога-Отця тільки з точки зору створеної істоти. Це так, як Він тричі молився в Гефсиманії: «Не як Я хочу, а як Ти». До того, як Він був покладений на хрест, Він був усього лише Царем Іудейським; він був Христом, Сином Людським, а не прославленим тілом. Ось чому, з точки зору створеної істоти, Він називав Бога Отцем. Отже, ти не можеш сказати, що всі, хто називає Бога Отцем, є Сином. Якби це було так, то хіба ви не стали б усі Сином, відразу як Ісус навчив вас Молитві Господній? Якщо ви все ще не переконані, то скажіть Мені, хто є Той, кого ви називаєте Отцем? Якщо ви маєте на увазі Ісуса, то хто, по-вашому, є Отцем Ісуса? Після того, як Ісус пішов, цієї ідеї про Отця і Сина більше не було. Ця ідея була доречна тільки в ті роки, коли Ісус став плоттю; за всіх інших обставин це відносини між Господом творіння і створеною істотою, коли ви називаєте Бога Отцем. Немає такого часу, коли ця ідея Трійці Отця, Сина і Святого Духа могла би встояти; це помилка, що рідко зустрічається протягом віків, і її не існує!

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Чи існує Трійця?»

Божі слова на кожен день. Уривок 298

Більшості людей це може нагадати слова Бога з Книги Буття: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою» (Буття 1:26). Враховуючи, що Бог говорить: «Створімо людину за образом Нашим», тоді «Ми» означає двох або більше; оскільки Він сказав «Ми», то існує не тільки один Бог. Таким чином, людина почала мислити абстрактно про окремі особи, і з цих слів виникла ідея Отця, Сина і Святого Духа. Який же тоді Отець? Яким є Син? І яким є Святий Дух? Чи може бути так, що сучасне людство було створено за образом одного, об’єднаного з трьох? Тоді образ людини подібний до образу Отця, Сина чи Святого Духа? За образом і подобою якої з осіб Бога є людина? Ця людська ідея просто невірна і безглузда! Вона може тільки розділити одного Бога на кілька Богів. У той час, коли Мойсей писав Книгу Буття, це було після того, як людство було створено після створення світу. На самому початку, коли почався світ, Мойсея не існувало. І тільки набагато пізніше Мойсей написав Біблію, тож як же він міг знати, що саме говорив Бог на небесах? Він не мав ні найменшого уявлення про те, як Бог сотворив світ. У Старому Заповіті Біблії немає згадки про Отця, Сина і Святого Духа, тільки про єдиного істинного Бога, Єгову, що виконує свою роботу в Ізраїлі. Його називають різними іменами у різні періоди, але це не може слугувати доказом того, що кожне ім’я стосується іншої особи. Якби це було так, то хіба не було б незліченних іпостасей у Богові? Те, що написано в Старому Заповіті, – це робота Єгови, етап роботи Самого Бога, який мав розпочатися в період Закону. Це була робота Божа, за якої, як Він промовляв, так і було, і як Він велів, так і ставалося. Єгова ніколи не говорив, що Він був Отцем, Який прийшов для виконання роботи, і Він ніколи не пророкував про прихід Сина задля відкуплення людства. Коли настав час Ісуса, було сказано тільки, що Бог став плоттю, щоб спокутувати все людство, а не те, що прийшов Син. Оскільки періоди не схожі один на одного, і робота, яку здійснює Сам Бог, також відрізняється, Йому потрібно виконувати Свою роботу в різних світах. Таким чином, особа, яку Він представляє, також відрізняється. Людина вірить, що Єгова – Отець Ісуса, але цього насправді не визнавав Ісус, котрий сказав: «Ми ніколи не виокремлювалися як Отець і Син; Я і Отець Небесний – одне ціле. Отець у Мені, і Я в Отці; коли людина бачить Сина, вона бачить Небесного Отця». Зважаючи на всі аргументи, чи то Отець, а чи Син, Вони – один Дух, не розділений на окремі особи. Як тільки людина намагається пояснити, все ускладнюється ідеєю окремих осіб, а також відносинами між Отцем, Сином і Духом. Коли людина говорить про окремих осіб, хіба це не матеріалізує Бога? Людина навіть класифікує цих осіб як першу, другу й третю; усе це лише фантазії людини, які не заслуговують згадки і які є абсолютно нереалістичними! Якби ти запитав людину: «Скільки існує Богів?», вона сказала б, що Бог – це Трійця Отця, Сина і Святого Духа: єдиний істинний Бог. Якби ти поставив наступне запитання: «Хто такий Отець?», вона би відповіла: «Отець – це Дух Божий на небесах; Він керує усім і є Господарем небес». «Тоді чи Єгова – це Дух?» Вона би сказала: «Так!». Якби ти потім запитав людину: «Хто такий Син?», вона, звичайно, відповіла б, що Ісус – це Син. «Тоді якою є історія Ісуса? Звідки Він прийшов?» Вона би сказала: «Ісус народився у Марії через зачаття від Святого Духа». Тоді хіба Його сутність не є також і Духом? Хіба Його робота не є також такою, що представляє Святого Духа? Єгова – це Дух, так само як і сутність Ісуса. Тепер, в останні дні, є менше необхідності говорити, що це все ще Дух; як Вони можуть бути різними особами? Хіба це не просто Дух Божий, який виконує роботу Духа з різних точок зору? Як такої, немає жодної різниці між особами. Ісус був зачатий Святим Духом, і, безсумнівно, Його робота була саме роботою Святого Духа. На першому етапі роботи, виконаної Єговою, Він не став плоттю і не з’явився людині. Тож людина ніколи не бачила Його зовнішності. Яким би величним і високим Він не був, Він усе одно залишався Духом, Самим Богом, Який створив людину на початку. Тобто Він був Духом Божим. Він говорив із людиною через хмари, просто Дух, і ніхто не був свідком Його вигляду. Тільки в період Благодаті, коли Дух Божий зійшов у плоть і втілився в Юдеї, людина вперше побачила образ втілення у вигляді юдея. У Ньому не було нічого від Єгови. Однак Він був зачатий Святим Духом, тобто зачатий Духом Самого Єгови, й Ісус усе одно народився як втілення Духа Божого. Те, що людина вперше побачила, було Святим Духом, що сходить, як голуб, на Ісуса; це був не Дух, властивий виключно Ісусу, а радше Святий Дух. Тоді чи може Дух Ісуса бути відділений від Святого Духа? Якщо Ісус – це Ісус, Син, а Святий Дух – це Святий Дух, тоді як Вони можуть бути одним цілим? У цьому випадку робота не могла би бути виконана. Дух всередині Ісуса, Дух на небесах і Дух Єгови – все це одне. Він називається Святим Духом, Духом Божим, семикратно посиленим Духом і всеосяжним Духом. Дух Божий може звершувати багато роботи. Він здатний створити світ і знищити його, потопивши землю; Він може спокутувати все людство, і більше того, Він може завоювати і знищити все людство. Уся ця робота виконується Самим Богом і не може бути виконана жодною з іпостасей Бога замість Нього. Його Дух може бути названий іменами Єгова та Ісус, а також Всемогутній. Він є Господь і Христос. Він також може стати Сином Людським. Він на небесах, а також на землі; Він високо над всесвітами і серед натовпу. Він – єдиний Повелитель небес і землі! Із часу створення світу і донині ця робота виконується Самим Духом Божим. Чи то робота на небесах, а чи в плоті, усе виконується Його власним Духом. Усі творіння, як на небі, так і на землі, знаходяться на долоні Його всемогутньої руки; усе це – робота Самого Бога, і ніхто інший не може виконати її замість Нього. На небесах Він – Дух, але також і Сам Бог; серед людей Він – плоть, але залишається Самим Богом. Хоча Його можуть називати сотнями тисяч імен, Він усе одно залишається Самим Собою, прямим вираженням Свого Духа. Спокута всього людства через Його розп’яття була прямою працею Його Духа, і те ж саме стосується проголошення всім народам і всім країнам в останні дні. У всі часи Бога можна називати тільки всемогутнім і єдиним істинним Богом, всеосяжним Самим Богом. Окремих осіб не існує, а тим більше цієї ідеї Отця, Сина і Святого Духа. Є тільки один Бог на небесах і на землі!

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Чи існує Трійця?»

Божі слова на кожен день. Уривок 299

Божий план управління охоплює шість тисяч років і розділений на три періоди, засновані на відмінностях у Його роботі: перший період – це старозаповітний період Закону; другий – період Благодаті; і третій – період останніх днів – період Царства. У кожному періоді представлена окрема особистість. Це має місце тільки через різницю в роботі, тобто через вимоги до роботи. Перший етап роботи в період Закону був здійснений в Ізраїлі, а другий етап завершення роботи відкуплення був виконаний у Юдеї. Для справи відкуплення Ісус був народжений через зачаття Святим Духом і як єдиний Син. Усе це було пов’язано з вимогами роботи. В останні дні Бог бажає поширити Свою роботу на язичницькі народи і завоювати тамтешніх людей, щоб Його ім’я було великим серед них. Він бажає направляти людину в розумінні і входженні у повну істину. Усю цю роботу виконує один Дух. Хоча Він може робити це з різних точок зору, характер і принципи роботи залишаються незмінними. Як тільки ти ознайомишся з принципами і характером виконуваної Ними роботи, ти зрозумієш, що все це виконує один Дух. І все ж дехто може сказати: «Отець є Отець; Син є Син; Святий Дух є Святий Дух, і врешті-решт Вони стануть одним цілим». Тоді як ти маєш зробити їх одним цілим? Як Отець і Святий Дух можуть стати одним цілим? Якби Вони були за своєю суттю двома, то незалежно від того, як Вони з’єднані разом, хіба Вони не залишалися б двома частинами? Коли ти говориш про те, щоб зробити Їх одним цілим, хіба це не просто з’єднання двох окремих частин в одне ціле? Але хіба Вони не були двома частинами до того, як стали одним цілим? Кожен дух володіє чітко виразною сутністю, і два духи не можуть бути об’єднані в один. Дух не є матеріальним об’єктом і не схожий ні на що в матеріальному світі. Із точки зору людини, Отець – це один Дух, Син – інший, а Святий Дух – ще один, тоді три Духа змішуються, як три склянки води, в одне ціле. Хіба не саме тоді троє стають одним цілим? Це цілковито помилкове і абсурдне пояснення! Хіба це не розколювання Бога на частини? Як Отець, Син і Святий Дух усі можуть стати одним цілим? Чи Вони не три частини, кожна з яких має різну природу? Є інші, які кажуть: «Хіба Бог не сказав прямо, що Ісус – Його улюблений Син?». Ісус – улюблений Син Божий, в Якому Його благовоління – це, безсумнівно, було сказано Самим Богом. Це був Бог, Який свідчив про Себе, але просто з іншої точки зору, з точки зору Духа на небесах, що свідчить про Своє власне втілення. Ісус – це Його втілення, а не Його Син на небесах. Ти розумієш? Хіба слова Ісуса: «Я в Отці, а Отець у Мені» не вказують на те, що Вони – один Дух? І хіба не через втілення Вони були розділені між небом і землею? Насправді Вони все ще одне ціле; незважаючи ні на що, це просто Бог, Який свідчить про Себе. Через зміну періодів, вимоги роботи і різні етапи Його плану управління, ім’я, яким людина називає Його, також різниться. Коли Він прийшов, щоб виконати перший етап роботи, Його можна було називати тільки Єговою, який є пастирем ізраїльтян. На другому етапі втіленого Бога можна було називати тільки Господом і Христом. Але в той час Дух на небесах заявив тільки, що Він був улюбленим Сином Божим, і не згадав про те, що Він був єдиним Сином Божим. Цього просто не сталося. Як у Бога могла бути одна єдина дитина? Тоді хіба Бог не став би людиною? Оскільки Він був втіленням, Його називали улюбленим Сином Божим, і з цього випливали стосунки між Отцем і Сином. Це було просто через розділення між небом і землею. Ісус молився з точки зору плоті. Оскільки Він зодягнувся в плоть такої нормальної людської природи, саме з точки зору плоті Він сказав: «Моя зовнішня оболонка – це оболонка створеної істоти. Оскільки Я зодягнувся в плоть, щоб прийти на цю землю, Я тепер дуже, дуже далеко від небес». Із цієї причини Він міг молитися Богу Отцю тільки з точки зору плоті. Це був Його обов’язок, і це було те, чим повинен бути наділений втілений Дух Божий. Не можна сказати, що Він не був Богом просто тому, що Він молився Отцю з точки зору плоті. Хоча Його було названо улюбленим Сином Божим, Він усе ще був Самим Богом, бо Він був усього лише втіленням Духа, і Його сутність усе ще була Духом. Люди дивуються, чому Він молився, якщо Він був Самим Богом. Це тому, що Він був втіленим Богом, Богом, що живе у плоті, а не Духом на небесах. Із точки зору людини, Отець, Син і Святий Дух усі є Богом. Тільки всі троє, ставши як одне ціле, можуть вважатися єдиним істинним Богом, і, таким чином, Його сила виключно велика. Є ті, хто говорить, що тільки таким чином Він є семикратно посиленим Духом. Коли Син молився після Свого пришестя, Він молився саме тому Духу. Насправді Він молився з точки зору створеної істоти. Оскільки плоть не цілісна, Він не був цілісним і мав багато слабкостей, коли прийшов у плоть, і Він був у значній мірі стурбованим, коли виконував Свою роботу у плоті. Ось чому Він тричі молився Богу Отцю перед Своїм розп’яттям, а також багато разів навіть до того. Він молився серед своїх учнів; Він молився на самоті на горі; Він молився на борту рибальського човна; Він молився серед натовпів людей; Він молився, ламаючи хліб; і Він молився, благословляючи інших. Чому Він так чинив? Саме Духу Він молився; Він молився Духу, Богу на небесах, з точки зору плоті. Отже, з точки зору людини, Ісус став Сином на тому етапі роботи. Однак на цьому етапі Він не молиться. Чому це так? Це тому, що те, що Він приносить, – це робота слова, а також суд і кара слова. Він не потребує молитов, і Його служіння полягає в тому, щоб говорити. Він не піднесений на хресті, і люди не передали Його можновладцям. Він просто виконує Свою роботу. У той час, коли Ісус молився, Він молився Богу Отцю про сходження Царства Небесного, про те, щоб здійснилася воля Отця, і про майбутню роботу. На цьому етапі Царство Небесне вже зійшло, так чи потрібно Йому все ще молитися? Його робота полягає в тому, щоб покласти край періоду, і нових періодів більше немає, тож чи є необхідність молитися про наступний етап? Боюся, що немає!

У поясненнях людини є багато протиріч. Дійсно, усе це – уявлення людини; без подальшого їх вивчення ви всі повірили б, що вони вірні. Хіба ви не знаєте, що такі ідеї, як триєдиний Бог, – це всього лише уявлення людей? Жодне людське знання не є повним і ґрунтовним. Завжди є домішки, і у людини занадто багато ідей; це показує, що створена істота просто не може пояснити роботу Бога. У людському розумі занадто багато всього, що виходить із логіки і мислення і що суперечить істині. Чи може твоя логіка ретельно проаналізувати роботу Бога? Чи ти можеш набути розуміння всієї роботи Єгови? Це ти як людина, яка може бачити все це наскрізь, чи це Сам Бог, Який здатний бачити від вічності до вічності? Це ти можеш бачити від давньої вічності – до вічності прийдешньої, а чи це Бог, Який може це робити? Що ти скажеш? Яким чином ти є гідним того, щоб тлумачити Бога? На чому ґрунтується твоє тлумачення? Хіба ти Бог? Небеса і земля, і все суще були створені Самим Богом. Це не твоїх рук чин, тож чому ти даєш неправильні пояснення? Отже, ти продовжуєш вірити в триєдиного Бога? Тобі не здається, що це занадто обтяжливо? Для тебе було би найкраще вірити в одного Бога, а не в трьох Богів. Найкраще бути легким, бо тягар Господа легкий.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Чи існує Трійця?»