в. Чому ті, хто лише прагне бачити знамення та чудеса, будуть відсіяні
Слова Всемогутнього Бога останніх днів
Сьогодні всім вам має бути ясно, що в останні дні Бог справджує передусім той факт, що «Слово стає плоттю». Своєю фактичною роботою на землі Він спонукає людину пізнати Його, і вступити з Ним у контакт, і побачити Його фактичні діла. Він спонукає людину ясно побачити, що Він здатен являти знаки й чуда та що є й часи, коли Він цього не може робити; це залежить від періоду. З цього ти можеш побачити, що Бог не нездатний являти знаки й чуда, а натомість змінює Свій спосіб роботи відповідно до періоду та самої роботи, яку потрібно зробити. На поточній стадії роботи Він не являє знаків і чудес; те, що Він являв певні знаки й чуда в період Ісуса, було тому, що Його робота в той період була іншою. Сьогодні Бог не робить ту роботу, і деякі люди вважають, що Він не здатен являти знаки й чуда, або ж думають, що коли Він не являє знаків і чудес, то Він не Бог. Хіба то не омана? Бог здатен являти знаки й чуда, але Він працює в інший період, тож Він не робить такої роботи. Оскільки це інший період і оскільки це інша стадія Божої роботи, то й діла, які проявляє Бог, теж відрізняються. Людська віра в Бога – це не віра в знаки й чуда і не віра в дива, а віра в Його реальну роботу під час нового періоду. Людина пізнає Бога через той спосіб, у який Бог працює, і це знання породжує в людині віру в Бога, себто віру в роботу й діла Бога. На цій стадії роботи Бог переважно говорить. Не чекай на знаки й чуда; ти їх не побачиш! Це тому, що ти народився не в період Благодаті. Якби ти народився тоді, то зміг би побачити знаки й чуда, але ти дитя останніх днів, тож ти можеш бачити лише реальність і нормальність Бога. Не чекай побачити в останні дні надприродного Ісуса. Ти можеш бачити лише практичного втіленого Бога, який не відрізняється від жодної звичайної людини. У кожний період Бог проявляє різні діла. У кожний період Він проявляє частину Божих діл, і робота кожного періоду відбиває одну частину притаманного Богу характеру й одну частину Божих діл. Діла, які Він проявляє, різняться залежно від періоду, у який Він працює, та всі вони дають людині глибше знання про Бога, щирішу й приземленішу віру в Бога. Людина вірить у Бога через усі Його діла, тому що Бог такий дивовижний, такий великий, тому що Він усемогутній і незбагненний. Якщо ти віриш у Бога тому, що Він здатен являти знаки й чуда, зцілювати немічних і виганяти бісів, то твій погляд хибний, і деякі люди скажуть тобі: «Хіба злі духи не вміють теж таке робити?». Хіба цим ти не плутаєш образ Божий з образом сатани? Сьогодні люди вірять у Бога через Його численні діла, і велику роботу, яку Він робить, і численні способи, у які Він говорить. Своєю мовою Бог завойовує людину та вдосконалює її. Люди вірять у Бога через Його численні діла, а не тому, що Він здатен являти знаки й чуда; люди пізнають Бога, лише споглядаючи Його діла. Лише пізнавши фактичні діла Бога й те, як Він працює, які мудрі способи Він використовує, як Він говорить і як удосконалює людину – лише пізнавши ці аспекти, – ти зможеш осягнути реальність Бога та зрозуміти Його характер, знаючи, що Він любить, що Він ненавидить і як Він працює над людиною. Зрозумівши, що Богові до душі й не до душі, ти зможеш розрізняти позитивне й негативне, і через твоє знання Бога у твоєму житті є поступ. Якщо коротко, ти мусиш здобути знання про Божу роботу, і ти мусиш дати лад своїм поглядам на віру в Бога.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Пізнання теперішньої Божої роботи»
У роботі останніх днів сила слова більше, ніж сила вияву ознак і чудес, і авторитет слова перевершує авторитет ознак і чудес. Слово викриває всі порочні характери, приховані глибоко в серці людини. У тебе немає можливості відкрити їх самотужки. Коли вони будуть розвінчані словом, ти природним чином прийдеш до їх відкриття; тобі доведеться визнати їх, і ти будеш повністю переконаний. Хіба це не влада слова? Це – результат, досягнутий роботою слова сьогодні. Отже, не через зцілення від хвороб і вигнання демонів людина може бути повністю врятована від своїх гріхів, як не може вона бути зроблена повністю довершеною завдяки вияву ознак і чудес. Влада виліковувати хвороби й виганяти демонів дає людині тільки благодать, але плоть людини все ще належить сатані, і зіпсований сатанинський характер усе ще залишається всередині людини. Іншими словами, те, що не було очищено, усе ще відноситься до гріха й бруду. Тільки після очищення через слово, людина може бути здобута Богом і стати освяченою. Коли демонів було вигнано з людини і її було відкуплено, це означало тільки те, що її було вирвано з рук сатани й повернено Богові. Однак, не будучи очищеною або зміненою Богом, вона залишається зіпсованою людиною. Усередині людини все ще існують бруд, опір та бунтарство; людина повернулася до Бога тільки через Його спокуту, але в неї немає анінайменшого знання про Бога, і вона все ще здатна чинити опір і зраджувати Його. До того, як людину було відкуплено, багато отрут сатани вже було введено в неї, і після тисячоліть розбещення сатаною в ній укоренилася природа, яка чинить опір Богу. Тому, коли людину було відкуплено, це не що інше, як відкуплення. Тобто людина куплена дорогою ціною, але отруйну природу всередині неї не було видалено. Людина, яка настільки брудна, повинна пережити зміну, перш ніж стати гідною служити Богу. За допомогою цієї роботи суду й кари людина повністю пізнає брудну й розбещену сутність усередині себе, і зможе повністю змінитися та стати очищеною. Тільки так людина може стати гідною того, щоб повернутися до престолу Божого.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Таїнство втілення (4)»
Те, про що йдеться сьогодні, – це входження в реальність, а не вознесіння на небеса або правління в ролі царів; усе, про що говориться, – це пошук входження в реальність. Немає більш практичного пошуку, ніж цей, і говорити про те, щоб правити як царі, непрактично. Людина має велику цікавість, і вона все ще вимірює Божу роботу сьогодні на основі своїх релігійних уявлень. Випробувавши на собі так багато Божих методів роботи, людина все ще не знає роботи Божої, усе ще шукає ознак і чудес і все ще спостерігає за тим, чи здійснилися Божі слова. Хіба це не колосальне невігластво? Без справдження Божих слів, чи вірив би ти досі, що він є Богом? Сьогодні багато таких людей в церкві очікують побачити ознаки й чуда. Вони кажуть, що якщо слова Бога виконуються, тоді Він – Бог; якщо слова Бога не виконуються, тоді Він – не Бог. Отже, чи ти віриш у Бога завдяки здійсненню Його слів або тому, що Він – Сам Бог? Бачення людини стосовно віри в Бога повинне бути виправлене! Коли ти бачиш, що Божі слова не були виконані, ти тікаєш геть – чи це є вірою в Бога? Коли ти віриш у Бога, ти повинен залишити все на милість Божу й коритися всій Божій роботі. Бог промовив так багато слів у Старому Заповіті – виконання яких із них ти бачив на власні очі? Чи ти можеш сказати, що Єгова не є істинним Богом, тому що ти цього не бачив? Навіть попри те, що багато слів могли сповнитися, людина не здатна ясно це бачити, тому що в людини немає істини й вона нічого не розуміє. … Сьогодні Бог прийшов на землю, щоб дати людині життя. Він не вмовляє тебе, як це уявляють собі люди, показуючи ознаки й чуда, щоб забезпечити мирні відносини між Богом і людиною. Усі, хто зосереджений не на житті, а на тому, щоб змусити Бога показувати ознаки й чуда, є фарисеями! І саме фарисеї прибили Ісуса до хреста. Якщо ти оцінюєш Бога відповідно до своїх власних поглядів на віру в Бога, вірячи в Бога, якщо Його слова справджуються, і сумніваючись і навіть паплюжачи Бога, якщо цього не стається, то хіба ти не прибиваєш Його до хреста? Такі люди недбало ставляться до своїх обов’язків і жадібно насолоджуються комфортом!
З одного боку, найбільша проблема людини полягає в тому, що вона не знає роботи Божої. Хоча ставлення людини полягає не в запереченні, а в сумніві. Людина не заперечує, але й не визнає цілковито. Якщо люди досконально знають Божу роботу, вони не втечуть. Інша проблема полягає в тому, що людина не знає реальності. Сьогодні кожну людину залучають саме словом Божим; дійсно, в майбутньому тобі не слід думати про споглядання ознак і чудес. Я кажу тобі прямо: на теперішній стадії все, що ти здатен бачити, – це слова Бога, і хоча немає фактів, життя Бога все ще може бути вкладене в людину. Саме ця робота є головною роботою Тисячолітнього Царства, і якщо ти не зможеш сприйняти цю роботу, тоді ти ослабнеш і впадеш; ти опустишся серед випробувань і, що ще більш сумно, будеш узятий у полон сатаною. Бог прийшов на землю головним чином для того, щоб говорити Свої слова; те, з чим ти контактуєш, – це слово Боже, те, що ти читаєш, – це слово Боже, те, що ти чуєш, – це слово Боже, те, чого ти дотримуєшся, – це слово Боже, те, що ти переживаєш, – це слово Боже, і ставши плоттю цього разу, Бог головним чином використовує слово, щоб удосконалити людину. Він не являє ознак і чудес і особливо не робить ту роботу, яку здійснював Ісус у минулому. Хоча Вони є Богом, і обидва є плоттю, Їхні служіння не однакові. Коли прийшов Ісус, Він також виконав частину Божої роботи і промовив деякі слова – але якою була головна робота, звершена Ним? Те, що Він головним чином звершив – це робота розп’яття. Він став подобою грішної плоті, щоб звершити роботу розп’яття й спокутувати все людство, і саме заради гріхів усього людства Він став жертвою за гріх. Це – головна робота, яку Він виконав. У кінцевому підсумку, Він забезпечив хресний шлях, щоб направляти тих, хто прийшов пізніше. Коли Ісус прийшов, це було перш за все для того, щоб завершити роботу відкуплення. Він відкупив усе людство й приніс Євангеліє Царства Небесного людині, і, більше того, Він викликав шлях до Царства Небесного. У результаті всі ті, хто прийшов опісля, сказали: «Ми повинні йти хресним шляхом і пожертвувати собою заради хреста». Звичайно, на початку Ісус також зробив деяку іншу роботу й сказав деякі слова, щоб спонукати людину покаятися й сповідати свої гріхи. Однак Його служіння все ж полягало в розп’ятті, і три з половиною роки, які Він провів, проповідуючи шлях, були підготовкою до подальшого розп’яття. Ті кілька разів, коли Ісус молився, були також заради розп’яття. Життя нормальної людини, яке Він мав, і тридцять три з половиною роки, які Він прожив на землі, були в першу чергу заради звершення роботи розп’яття; вони повинні були дати Йому силу для виконання цієї роботи, у результаті чого Бог довірив Йому роботу розп’яття. Яку роботу втілений Бог звершить сьогодні? Сьогодні Бог став плоттю насамперед для того, щоб завершити роботу «Слова, що з’явилося в плоті», щоб застосувати слово, щоб зробити людину досконалою і спонукати її прийняти обтинання за допомогою слова й переплавку словом. У Своїх словах Він спонукає тебе отримати забезпечення та здобути життя і спонукає тебе побачити Його роботу та вчинки. Бог використовує слово, щоб карати й переплавляти тебе, і, таким чином, навіть якщо ти страждаєш від болю, це також через слово Боже. Сьогодні Бог працює не з фактами, а зі словами. Тільки після того, як Його слово зійшло на тебе, Святий Дух може діяти всередині тебе й змусити тебе страждати від болю або відчувати ласкавість. Тільки слово Боже може привести тебе в реальність, і тільки слово Боже здатне зробити тебе досконалим. Отже, ти повинен зрозуміти принаймні таке: робота, виконана Богом в останні дні, – це головним чином використання Його слова, щоб зробити кожну людину досконалою й направляти людину. Уся виконувана Ним робота здійснюється через слово; Він не використовує факти, щоб карати тебе. Бувають випадки, коли деякі люди чинять опір Богу. Бог не заподіює тобі великого дискомфорту, твоя плоть не зазнає кари й не страждає від жодного болю – але як тільки Його слово приходить на тебе й переплавляє тебе, це для тебе нестерпно. Хіба це не так? За часів прислужників Бог сказав кинути людину в безодню. Чи справді людина потрапила до безодні? Людина ввійшла в безодню просто завдяки використанню слів для переплавки людини. І тому в останні дні, коли Бог стає плоттю, Він головним чином використовує слово, щоб усе зробити і все виявити. Тільки в Його словах ти можеш побачити, Ким Він є; тільки в Його словах ти можеш побачити, що Він – Сам Бог. Коли втілений Бог приходить на землю, Він не робить жодної іншої роботи, окрім промовляння слів – таким чином, немає необхідності у фактах; достатньо слів. Причина цього полягає в тому, що Він прийшов головним чином для виконання цієї роботи, щоб дозволити людині побачити Його велику силу й вищість у Його словах, дозволити людині побачити Його смиренність і прихованість у Його словах, і дозволити людині пізнати Його повноту в Його словах. Усе, що в Нього є, і все, Ким Він є, міститься в Його словах. Його мудрість і дивовижність укладені в Його слова. У цьому тобі дано побачити багато методів, за допомогою яких Бог промовляє Свої слова. Бог так довго працював; головним чином ця робота полягала в в забезпеченні людини, її розвінчуванні чи обтинанні. Бог не проклинає людину легковажно, і навіть коли Він це робить, Він проклинає її через слово. І тому, у цей період, коли Бог став плоттю, не намагайся знову побачити, як Бог зцілює хворих і виганяє демонів, і припини постійно шукати ознак – у цьому немає сенсу! Ті ознаки не можуть зробити людину досконалою! Кажучи прямо: сьогодні практичний Сам Бог у плоті не діє; Він тільки говорить. Це – істина! Він використовує слова, щоб зробити тебе досконалим, і використовує слова, щоб нагодувати й напоїти тебе. Він також використовує слова для роботи, і Він використовує слова замість фактів, щоб ти пізнав Його практичність. Якщо ти здатен сприймати такий спосіб Божої роботи, тоді важко бути негативним. Замість того, щоб зосереджуватися на негативних речах, тобі слід зосередитися тільки на тому, що є позитивним, тобто, незалежно від того, виконуються слова Бога чи ні, або є прихід фактів чи ні, Бог змушує людину здобувати життя від Його слів, і це – найбільша з усіх ознак; і навіть більше того, це – незаперечний факт. Це – найкращий доказ, за допомогою якого можна пізнати Бога, і це ще більша ознака, ніж ознаки. Тільки ці слова можуть зробити людину досконалою.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Усе досягається Словом Божим»
Бог здійснює Свою роботу по всьому всесвіту. Усі ті, хто вірить у Нього, повинні прийняти Його слово, їсти й пити Його слово; ніхто не може бути здобутий Богом на підставі того, що він бачить ознаки й чуда, явлені Богом. Протягом століть Бог завжди використовував слово, щоб робити людину досконалою. Таким чином, ви не повинні присвячувати всю свою увагу ознакам і чудам, але маєте прагнути до того, щоб Бог зробив вас досконалими. У старозаповітний період Закону Бог промовляв деякі слова, а в період Благодаті Ісус теж промовив багато слів. Після того, як Ісус сказав багато слів, пізніші апостоли й учні повели за собою людей у тому, щоб практикувати відповідно до заповідей, виданих Ісусом і відчутих відповідно до слів і принципів, промовлених Ісусом. В останні дні Бог головним чином використовує слово, щоб зробити людину досконалою. Він не використовує ознаки й чуда, щоб пригнічувати людину або переконувати її; це не може прояснити силу Божу. Якби Бог тільки показував ознаки й чуда, тоді було б неможливо пояснити реальність Бога і, отже, неможливо зробити людину досконалою. Бог не робить людину досконалою за допомогою ознак і чудес, але використовує слово, щоб поїти й пасти людину, після чого досягається повний послух людини й пізнання людиною Бога. Це – мета роботи, яку Він робить, і слів, які Він промовляє. Бог не використовує метод показу ознак і чудес, щоб зробити людину досконалою, – Він використовує слова й використовує безліч різних методів роботи, щоб зробити людину досконалою. Чи то рафінування, розбір, обтинання, чи то надання слів, Бог говорить з різних точок зору, щоб зробити людину досконалою й дати їй більше знання про роботу, мудрість і чудовість Бога. Коли людина стане досконалою в час, коли Бог завершить період в останні дні, тоді вона буде достойною бачити ознаки й чуда. Коли ти пізнаєш Бога й зможеш коритися Богу, що б Він не робив, у тебе більше не буде жодних уявлень про Нього, коли ти побачиш ознаки й чудеса. Наразі ти зіпсований і нездатний до повної покори Богу – ти думаєш, що ти достойний того, щоб бачити ознаки й чуда в цьому стані? Коли Бог являє ознаки й чудеса, саме тоді Бог карає людину, а також тоді змінюється період, і, більше того, тоді закінчується період. Коли Божа робота виконується як зазвичай, Він не являє ознак і чудес. Вияв ознак і чудес для Нього є до смішного простим, але це не є принципом Божої роботи та не є метою Божого управління людиною. Якби людина бачила ознаки й чудеса, якби духовне тіло Боже явилося людині, хіба всі люди не повірили б у Бога? Я вже говорив раніше, що група переможців здобувається зі Сходу, переможців, які приходять із великої скорботи. Що мається на увазі під цими словами? Вони означають, що ці люди, які були здобуті, стають істинно покірними лише після того, як пройдуть суд, кару, обтинання та всіляку переплавку. Віра цих людей не невизначена, а реальна. Вони не бачили жодних ознак і див або будь-яких чудес; вони не здатні промовляти високі слова й доктрини або висловлювати глибокі думки; натомість у них є реальність, слова Бога та практичне, істинне знання Бога. Хіба така група не більше здатна чітко показати велику силу Божу? Божа робота в останні дні – це реальна робота. У період Ісуса Він прийшов не для того, щоб зробити людину досконалою, а для того, щоб спокутувати людину, і тому Він явив кілька чудес, щоб спонукати людей слідувати за Ним. Бо Він прийшов головним чином для того, щоб звершити роботу розп’яття, і прояв ознак не був частиною роботи Його служіння. Такі ознаки й чуда були роботою, яка була здійснена для того, щоб зробити Його роботу ефективною; вони були додатковою роботою і не являли собою роботу всього періоду. У старозаповітний період Закону Бог також явив деякі ознаки й чудеса, але робота, яку Бог робить сьогодні, – це реальна робота, і Він безумовно не став би показувати ознаки й чуда зараз. Якби Він показав ознаки й чуда, Його справжня робота була б порушена, і Він не зміг би більше виконувати будь-яку роботу. Якби Бог сказав використовувати слово, щоб зробити людину досконалою, але також показав ознаки й чуда, тоді чи можна було б прояснити, чи дійсно людина вірить у Нього чи ні? Тож Бог не робить таких речей. У людині занадто багато релігії; Бог прийшов в останні дні, щоб усунути всі релігійні уявлення й надприродне з людини та спонукати людину пізнати реальність Бога. Він прийшов, щоб прибрати абстрактний і химерний образ Бога – образ Бога, якого, іншими словами, взагалі не існує. Отже, тепер єдине, що цінне, – це щоб ти мав знання реальності! Істина переважає над усім. Скільки істини ти маєш сьогодні? Чи є все, що являє ознаки й чудеса, Богом? Злі духи також можуть показувати ознаки й чудеса; чи всі вони – Бог? У своїй вірі в Бога людина шукає істину, а те, до чого вона прагне, – це життя, а не ознаки й чудеса. Це має бути метою всіх тих, хто вірує в Бога.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Усе досягається Словом Божим»
Раніше Я говорив, що «всі, хто зосереджується на спогляданні ознак і чудес, будуть залишені; вони – не ті, хто стане досконалим». Я сказав так багато слів, але людина не має анінайменшого уявлення про цю роботу, і, досягнувши цього моменту, люди все ще просять ознак і чудес. Чи є твоя віра в Бога нічим більшим, ніж пошук ознак і чудес, а чи мета її полягає в тому, щоб здобути життя? Ісус також промовив багато слів, і деякі з них ще не справдилися. Чи ти можеш сказати, що Ісус – не Бог? Бог засвідчив, що Він був Христом та Улюбленим Сином Божим. Хіба ти можеш це заперечувати? Сьогодні Бог тільки говорить слова, і якщо ти не знаєш цього досконально, то не зможеш устояти. Чи віриш ти в Нього, тому що Він – Бог, або чи ти віриш у Нього, ґрунтуючись на тому, виконуються Його слова чи ні? Ти віриш в ознаки й чуда чи ти віриш у Бога? Сьогодні Він не творить ознак і чудес – чи дійсно Він – Бог? Якщо слова, які Він говорить, не виконуються, чи дійсно Він – Бог? Чи визначається сутність Бога тим, чи виконуються слова, які Він промовляє, чи ні? Чому деякі люди завжди чекають виконання Божих слів, перш ніж вони повірять у Нього? Хіба це не означає, що вони Його не знають? Усі ті, у кого є такі уявлення, – це ті, хто заперечує Бога. Вони використовують уявлення, щоб виміряти Бога; якщо слова Бога виконуються, вони вірять у Нього, а якщо ні, то вони не вірять у Нього; і вони завжди женуться за ознаками й чудами. Хіба ці люди – не фарисеї сучасності? Чи здатен ти твердо стояти на ногах чи ні, залежить від того, чи ти знаєш справжнього Бога чи ні – це надважливо! Чим величнішою є реальність Божого слова в тобі, тим більшим є твоє знання реальності Бога й тим більше ти здатен твердо стояти під час випробувань. Чим більше ти зосереджуєшся на баченні ознак і чудес, тим менше ти здатен твердо стояти на ногах, і впадеш серед випробувань. Ознаки й чуда – це не основа; тільки реальність Бога – це життя. Деякі люди не знають, яких результатів повинна досягти Божа робота. Вони проводять свої дні в замішанні, не шукаючи пізнання Божої роботи. Мета їхнього пошуку полягає тільки в тому, щоб змусити Бога виконати їхні бажання, і тільки тоді вони будуть серйозні у своїй вірі. Вони кажуть, що будуть шукати життя, якщо слова Бога здійсняться, але якщо Його слова не здійсняться, тоді їхній пошук життя не буде можливим. Людина думає, що віра в Бога – це прагнення побачити ознаки й чуда й прагнення піднестися на небеса й на третє небо. Ніхто з них не говорить, що їхня віра в Бога – це пошук входження в реальність, пошук життя і прагнення бути здобутим Богом. Яка цінність такого пошуку? Ті, хто не прагне до пізнання Бога й задоволення Бога, – це ті, хто не вірить у Бога; це ті, хто зневажає Бога!
Тепер ви розумієте, що таке віра в Бога? Чи означає віра в Бога споглядання ознак і чудес? Чи означає вона вознесіння на небеса? Вірити в Бога зовсім нелегко. Ті релігійні практики повинні бути видалені; пошук зцілення хворих і вигнання демонів, зосередження уваги на ознаках і чудах, прагнення до більшої кількості Божої благодаті, миру й радості, прагнення до перспектив і зручностей плоті – це релігійні практики, і такі релігійні практики є невизначеним видом віри. Що таке справжня віра в Бога сьогодні? Це – прийняття слова Божого як твого життя-реальності й пізнання Бога з Його слова, щоб досягти істинної любові до Нього. Тож ось роз’яснення: віра в Бога полягає в тому, щоб ти міг коритися Богу, любити Бога й виконувати обов’язок, який має виконувати Боже творіння. Це є метою віри в Бога. Ти повинен досягти знання про те, що Бог гідний любові, про те, наскільки Бог гідний шанування, про те, як у Своїх творіннях Бог здійснює роботу спасіння і робить їх досконалими – це найнеобхідніше у твоїй вірі в Бога. Віра в Бога – це, головним чином, перехід від життя плоті до життя любові до Бога; від життя в зіпсованості до життя в словах Божих; це вихід з-під влади сатани і перехід до життя під турботою і захистом Бога; це здатність досягти послуху Богові, а не послуху плоті; це дозвіл Богу завоювати все твоє серце, дозвіл Богу зробити тебе досконалим і звільнити тебе від розбещеного сатанинського характеру. Віра в Бога, головним чином, у тому, щоб сила й слава Божа могли проявитися в тобі, щоб ти міг виконувати Божу волю, здійснювати Божий план і бути здатним свідчити про Бога перед сатаною. Віра в Бога не повинна обертатися навколо бажання побачити ознаки й чуда, як не повинна вона й бути заради твоєї особистої плоті. Її суттю повинно бути прагнення пізнати Бога, бути здатним коритися Богу і, подібно до Петра, коритися Йому до самої смерті. Такими є головні цілі віри в Бога. Людина їсть і п’є слово Боже, щоб пізнати Бога й задовольнити Його. Поїдання й пиття слова Божого дає більше знання про Бога, тільки після отримання якого ти можеш коритися Йому. Тільки знаючи Бога, ти можеш любити Його, і це – мета, яку повинна мати людина у своїй вірі в Бога. Якщо у своїй вірі в Бога ти завжди намагаєшся побачити ознаки й чуда, то точка зору цієї віри в Бога неправильна. Віра в Бога – це, головним чином, прийняття слова Божого як життя-реальності. Мета Бога досягається тільки шляхом втілення на практиці слів Бога з Його вуст і здійснення їх всередині себе. Віруючи в Бога, людина повинна прагнути до того, щоб бути вдосконаленою Богом, бути здатною підкорятися Богу, а також до повного послуху Богу. Якщо ти зможеш коритися Богу без нарікань, пам’ятати про Божі бажання, досягти духовного стану Петра й володіти стилем Петра, про який говорив Бог, тоді ти досягнеш успіху у вірі в Бога, і це буде означати, що Бог тебе здобув.
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Усе досягається Словом Божим»
Ваша відданість – лише на словах, ваші знання від роздумів і уявлень, ваше ґарування – заради здобуття небесних благословень, то що ж можна сказати про вашу віру? Навіть сьогодні ви досі не дослухаєтеся до жодного слова істини. Ви не знаєте, хто такий Бог, ви не знаєте, хто такий Христос, ви не знаєте, як боятися Єгову, ви не знаєте, як увійти в роботу Святого Духа, і ви не знаєте, як відрізнити роботу Самого Бога від людського введення в оману. Ти вмієш лише засуджувати кожне слово істини, сказане Богом, яке не відповідає твоїм власним думкам. Де твоя смиренність? Де твоя покора? Де твоя відданість? Де твоє ставлення пошуку істини? Де твоє богобоязливе серце? Кажу вам: ті, хто вірить у Бога через знамення, – то, безперечно, група, що буде знищена. Ті, хто не здатен прийняти слова Ісуса, який повернувся у плоті, – безперечно, породження геєни, нащадки архангела, категорія, що буде знищена назавжди. Багатьом людям може бути байдуже до Моїх слів, та Я все одно хочу сказати кожному так званому святому, що слідує за Ісусом: коли ви на власні очі побачите, як Ісус зійде з неба на білій хмарі, це буде час привселюдного явлення Сонця праведності. Може, для тебе то буде час великого захвату, але мусиш знати, що час, коли ти узриш, як Ісус спускається з неба, – то також час, коли ти зійдеш у пекло, щоб бути покараним. То буде час проголошення кінця Божого плану управління, і саме тоді Бог винагородить добрих і покарає злих. Бо суд Бога завершиться, коли люди ще не бачитимуть знамень, а буде лише висловлення істини. Ті, хто приймає істину та не шукає знамень, і так були очищені, будуть приведені до Божого трону й увійдуть в обійми Творця. Тільки ті, хто наполегливо вірить, що «Ісус, що не їде на білій хмарі, – то неправдивий христос», будуть піддані вічному покаранню, бо вони вірять лише в Ісуса, який являє знамення, але не визнають Ісуса, який висловлює суворий суд і відкриває життя й істинний шлях. Тож може бути лише так, що Ісус розбереться з ними, коли відкрито повернеться на білій хмарі. Вони занадто вперті, занадто впевнені в собі, занадто зарозумілі. Як міг би Ісус винагородити таких покидьків? Повернення Ісуса – то велике спасіння для тих, хто здатен прийняти істину, але для тих, хто не здатен її прийняти, це знак засудження. Ви мусите вибирати власний шлях і не маєте богозневажати Святого Духа й відкидати істину. Ви не маєте бути необізнаними та зарозумілими, а мусите бути такими, хто кориться керівництву Святого Духа, жадає істини й шукає її; тільки так ви отримаєте користь. Раджу вам обережно йти шляхом віри в Бога. Не кваптеся з висновками свавільно; навіть більше того, у своїй вірі в Бога не будьте легковажними та недбалими. Ви мусите знати, що ті, хто вірить у Бога, мають принаймні мати смиренні й богобоязливі серця. Ті, хто чув істину, але все ж дивляться на неї зверхньо, дурні й нетямущі. Ті, хто чув істину, але все ж легковажно квапиться з висновками чи засуджує її, – зарозумілі люди. Жоден, хто вірить в Ісуса, не годен проклинати чи засуджувати інших. Усі ви повинні бути тими, хто має розум і приймає істину. Може, почувши про дорогу істини та прочитавши слово життя, ти віриш, що лише часточка з 10 000 тих слів відповідає твоїм поглядам і Біблії, і тоді ти мусиш і далі шукати в тому 10 000-му слові. Я все одно раджу тобі бути смиренним, не бути самовпевненим і не занадто високо підноситися. Маючи трохи богобоязливе серце, ти здобудеш більше світла. Якщо ти ретельно вивчиш ці слова та знов і знов їх обмірковуватимеш, то зрозумієш, чи є вони істиною, і чи є вони життям, чи ні. Можливо, прочитавши лише кілька речень, деякі люди сліпо засудять ці слова, сказавши: «Це не більше ніж якесь просвітлення від Святого Духа» або «Це христос неправдивий, що прийшов ввести людей в оману». Ті, хто таке каже, засліплені невіглаством! Ти замало розумієш у роботі та мудрості Бога, і Я раджу тобі почати спочатку! Ви не мусите сліпо засуджувати слова, сказані Богом, лише через появу неправдивих христів у останні дні, і ви не мусите богозневажати Святого Духа через те, що боїтеся введення в оману. Хіба то був би не великий жаль? Якщо після ретельного дослідження цих слів ти досі віриш, що вони – не істина, не дорога та не прояв Бога, то зрештою ти будеш покараний і не матимеш благословень. Якщо ти не можеш прийняти такої істини, сказаної так прямо і так ясно, то хіба ж ти годен для Божого спасіння? Хіба тобі не бракує благословення, щоб повернутися перед Божий трон? Подумай про це! Не будь нерозважливим і поривчастим та не стався до віри в Бога як до гри. Подумай заради свого місця призначення, заради своїх перспектив, заради свого життя та не поводься із собою легковажно. Чи можеш ти прийняти ці слова?
«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. До часу, коли ти узриш духовне тіло Ісуса, Бог відновить небо й землю»