Слова Всемогутнього Бога останніх днів

Боже спасіння людини не здійснюється безпосередньо з використанням методу Духа та ідентичності Духа, бо людина не може ні доторкнутися до Його Духа, ні побачити Його; не може людина і наблизитися до Нього. Якби Він спробував спасти людину безпосередньо, використовуючи точку зору Духа, людина не змогла б отримати Його спасіння. Якби Бог не зодягнувся в зовнішню форму створеної людини, у людини не було б можливості отримати це спасіння. Бо в людини абсолютно немає можливості наблизитися до Нього, так само як ніхто не міг наблизитися до хмари Єгови. Тільки ставши створеною людиною, тобто тільки вклавши Своє Слово в плоть, якою Він збирається стати, Він може особисто працювати Словом у всіх, хто слідує за Ним. Тільки тоді людина може особисто почути й побачити Його Слово, і навіть здобути Його Слово, і таким чином прийти до повного спасіння. Якби Бог не став плоттю, ніхто з плоті й крові не зміг би отримати такого великого спасіння, і жодна людина не була б спасенною. Якби Дух Божий працював безпосередньо посеред людства, все людство було б уражене, або, не маючи можливості мати контакт з Богом, люди були б повністю захоплені сатаною. Перше втілення було покликане спокутувати людину від гріха, відкупити її за допомогою Ісусового тіла з плоті, тобто Він урятував людину від хреста, але в людини все ще залишився зіпсутий сатанинський характер. Друге втілення більше не призначене для того, щоб служити жертвою за гріх, а для повного спасіння тих, хто був відкуплений від гріха. Це робиться для того, щоб ті, чиї гріхи були прощені, могли звільнитися від своїх гріхів і бути очищеними, а також, домоглися зміненого характеру й так позбулися сатанинського впливу темряви й повернутися до престолу Божого. Тільки так людина може бути повністю освячена. Після того, як період Закону добіг кінця, і почався період Благодаті, Бог почав роботу спасіння, яка триває до останніх днів, коли, судячи й караючи людський рід за його бунтарство, Він повністю очистить людство. Тільки тоді Бог завершить Свою роботу спасіння й увійде в спокій. Отже, на трьох стадіях роботи тільки двічі Бог ставав плоттю, щоб Самому виконувати Свою роботу серед людей. Це тому, що тільки одна з трьох стадій роботи полягає в тому, щоб скеровувати людей у веденні їхнього життя, у той час як дві інших складаються з роботи спасіння. Тільки ставши плоттю, Бог може жити пліч-о-пліч із людиною, відчувати страждання світу та жити в нормальному тілі з плоті. Тільки таким чином Він може забезпечити людей практичним Словом, якого вони потребують як створені істоти. Саме через втілення Бога людина отримує повне спасіння від Бога, а не безпосередньо з небес у відповідь на свої молитви. Людина – від плоті й крові, вона не має жодного шляху побачити Духа Божого, а тим більше наблизитися до Його Духа, тому єдине, з чим вона може мати контакт, – це втілена плоть Бога. Тільки завдяки цьому людина здатна осягнути все Слово й всі істини та отримати повне спасіння.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Таїнство втілення (4)»

Бог став плоттю, тому що об’єктом Його роботи є не дух сатани або яка-небудь безтілесна річ, а людина, яка є з плоті і яку розбестив сатана. Саме тому, що плоть людини була зіпсована, Бог зробив плотську людину об’єктом Своєї роботи; більше того, оскільки людина є об’єктом зіпсованості, Бог зробив людину єдиним об’єктом Своєї роботи на всіх стадіях Своєї роботи спасіння. Людина – смертна істота, з плоті і крові, і Бог – єдиний, хто може спасти людину. Таким чином, Бог повинен стати плоттю, що володіє тими ж атрибутами, що й людина, щоб виконувати Свою роботу, щоб Його робота могла досягти кращих результатів. Бог повинен стати плоттю, щоб виконувати Свою роботу саме тому, що людина є з плоті і нездатна подолати гріх або позбутися власної плоті. Хоча сутність й ідентичність утіленого Бога сильно відрізняються від сутності й ідентичності людини, все ж Його зовнішність така ж, яка й в людини; Він має зовнішність нормальної людини й живе життям нормальної людини, і ті, хто бачать Його, не можуть відрізнити Його від нормальної людини. Цього нормального зовнішнього вигляду й нормальної людської сутності достатньо для того, щоб Він міг виконувати Свою божественну роботу в нормальній людській сутності. Його плоть дозволяє Йому виконувати Свою роботу в нормальній людській сутності й допомагає Йому виконувати Свою роботу серед людей, а Його нормальна людська сутність, більше того, допомагає Йому виконувати роботу спасіння серед людей. Хоча Його нормальна людська сутність викликала багато збентеження серед людей, таке збентеження не вплинуло на нормальні результати Його роботи. Коротше кажучи, робота Його нормальної плоті приносить людині найбільшу користь. Хоча більшість людей не приймає Його нормальну людську сутність, Його робота все ще може приносити результати, і ці результати досягаються завдяки Його нормальній людській сутності. У цьому немає жодних сумнівів. Від Його роботи в плоті людина отримує в десять або в десятки разів більше речей, ніж наявні серед людей уявлення про Його нормальну людську сутність, і всі ці уявлення в кінцевому підсумку будуть поглинені Його роботою. І результат, якого досягла Його робота, тобто знання, яке людина має щодо Нього, значно переважує уявлення людини про Нього. Неможливо уявити або виміряти роботу, яку Він звершує в плоті, бо Його плоть не така, як плоть будь-якої плотської людської істоти; хоча зовнішня оболонка ідентична, суть не та ж сама. Його плоть породжує в людей багато уявлень про Бога, але Його плоть також може дозволити людині здобути багато знань і навіть може завоювати будь-яку людину, що володіє подібною зовнішньою оболонкою. Бо Він – не просто людина, а Бог із зовнішньою оболонкою людини, і ніхто не може повністю осягнути або зрозуміти Його. Невидимого й нематеріального Бога люблять та вітають усі. Якщо Бог – це просто Дух, невидимий для людини, то людині так легко вірити в Бога. Люди можуть дати волю своїй уяві, можуть вибрати будь-який образ, який їм до вподоби, як образ Бога, щоб задовольнити самих себе й дати собі можливість почуватися щасливими. Таким чином люди можуть робити все, що їхній власний Бог любить і бажає найбільше, щоб вони робили, без будь-яких докорів сумління. Більше того, люди вірять, що ніхто не є більш відданим і благочестивим щодо Бога, ніж вони, і що всі інші – язичницькі пси, що зраджують Бога. Можна сказати, що саме цього шукають ті, чия віра в Бога невизначена й спирається на вчення; вони шукають багато в чому одне й те ж, із незначними видозмінами. Просто образи Бога в їхній уяві різні, але насправді їхня суть одна й та ж.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»

Єдина причина, з якої втілений Бог прийшов у плоть, – це потреби розбещеної людини. Це сталося через нужди людини, а не Бога, і всі Його жертви й страждання – заради людства, а не заради блага Самого Бога. Для Бога немає жодних плюсів і мінусів або нагород; Він пожне не якийсь майбутній урожай, а те, що від початку Йому належить. Усе, що Він робить і чим жертвує заради людства, здійснюється не для того, щоб отримати великі нагороди, а виключно заради людства. Хоча Божа робота в плоті пов’язана з багатьма неймовірними труднощами, результати, яких вона в кінцевому підсумку досягає, набагато перевершують результати роботи, виконуваної безпосередньо Духом. Робота плоті пов’язана з великими труднощами, і плоть не може володіти тією ж величною ідентичністю, що й Дух, Він не може здійснювати ті ж надприродні діяння, що й Дух, і тим більше не може мати ту ж владу, що й Дух. Проте, суть роботи, виконуваної цією непримітною плоттю, набагато перевершує роботу, виконувану безпосередньо Духом, і Сама ця плоть є відповіддю на потреби всього людства. Для тих, хто буде спасенний, практична цінність Духа набагато нижча, ніж плоті: робота Духа здатна охопити весь усесвіт, усі гори, річки, озера й океани, але робота плоті більш ефективно пов’язана з кожною людиною, з якою Він вступає в контакт. Більше того, Божа плоть, що має відчутну форму, може бути краще зрозуміла людині, яка може їй довіряти, і може ще більше поглибити людське знання про Бога, а також може залишити в людини більш глибоке враження про практичні діяння Бога. Робота Духа оповита таємницею; смертним істотам складно її передбачити, і ще важче їм побачити її, і тому вони можуть покладатися тільки на безпідставні фантазії. Робота плоті, однак, нормальна, практична й багата на мудрість; вона є фактом, який може бути особисто побачений очима смертної людини; людина може особисто оцінити мудрість роботи Бога, і їй не потрібно використовувати свою щедру уяву. У цьому полягає точність і практична цінність роботи Бога в плоті. Дух може робити тільки те, що невидимо для людини й що їй важко собі уявити, наприклад, просвітління Духом, рух Духом й ведення Духом, але для людини, що володіє розумом, це не може мати жодного чіткого сенсу. Це може лише зворушити або дати приблизно подібний сенс і не може дати словесних вказівок. Однак робота Бога в плоті значно відрізняється: вона містить точне спрямування за допомогою слів, і в неї є чіткі наміри й чіткі обов’язкові цілі. І тому людині не потрібно діяти навпомацки або використовувати свою уяву, а тим більше будувати здогадки. У цьому полягає ясність роботи в плоті та її велика відмінність від роботи Духа. Робота Духа підходить тільки для обмеженого обсягу й не може замінити роботу плоті. Точні цілі, які вимагаються від людини через роботу плоті і практична цінність знань, які людина отримує через цю роботу, значно переважають точність і практичну цінність роботи Духа. Найціннішою роботою для розбещених людей є лише робота, що дає точні слова й чіткі цілі для досягнення і є видимою та відчутною. Тільки реалістична робота й своєчасне спрямування відповідають смакам людини, і тільки практична робота може спасти людину від її розбещеного та деградуючого характеру. Це може бути досягнуто тільки втіленим Богом; тільки втілений Бог може спасти людину від її розбещеного та давно вже деградуючого характеру. Хоча Дух є невід’ємною сутністю Бога, така робота, як ця, може бути виконана тільки Його плоттю. Якби Дух працював самотужки, то Його робота не могла б бути ефективною – це проста правда. Хоча більшість людей стала ворогами Бога через цю плоть, коли Він завершить Свою роботу, ті, хто проти Нього, не тільки перестануть бути Його ворогами, але, навпаки, стануть Його свідками. Вони стануть свідками, які були завойовані Ним, свідками, сумісними з Ним і невіддільними від Нього. Він змусить людину усвідомити важливість Його роботи в плоті для людини, і людина пізнає важливість цієї плоті для сенсу людського існування, пізнає Його практичну цінність в тому, що стосується зростання людського життя і, більше того, пізнає, що ця плоть стане живим джерелом життя, відділення від якого людина не може витерпіти. Хоча втілена плоть Бога далека від того, щоб бути на рівні Божої ідентичності та Його положення, і людині вона здається несумісною з Його фактичним статусом, ця плоть, яка не володіє притаманним образом Бога або притаманною ідентичністю Бога, може виконувати роботу, яку Божий Дух не в змозі виконувати безпосередньо. Такими є притаманні значення і цінність втілення Бога, і саме ці значення і цінність людина не в змозі оцінити й визнати. Хоча все людство дивиться з повагою на Божий Дух і дивиться зверхньо на Божу плоть, незалежно від того, як вони дивляться або думають, практичне значення й цінність плоті набагато перевершують значення й цінність Духа. Звичайно, це стосується лише зіпсованого людства. Для кожного, хто шукає істину й жадає появи Бога, робота Духа може дати тільки рух або натхнення, а також відчуття чуда через те, що ця робота нез’ясовна й неймовірна, і відчуття, що вона велична, незрівнянна й гідна захоплення, але в той же час недосяжна й недоступна для всіх. Людина й Дух Божий можуть дивитися один на одного тільки звіддаля, як ніби між ними – величезна відстань, і вони ніколи не можуть бути подібними, так, ніби людина й Бог розділені невидимою прірвою. Насправді це – ілюзія, дана людині Духом, тому що Дух і людина не належать до одного й того ж виду й ніколи не будуть співіснувати в одному й тому ж світі, ще й тому, що Дух не має нічого від людини. Таким чином, людина не потребує Духа, бо Дух не може безпосередньо виконувати роботу, найбільш необхідну людині. Робота плоті пропонує людині практичні цілі для досягнення, чіткі слова й відчуття того, що Він – практичний і нормальний, що Він – смиренний і звичайний. Хоча людина може страшитися Його, для більшості людей із Ним легко мати стосунки: людина може бачити Його обличчя та чути Його голос, і їй не потрібно дивитися на Нього здалеку. Ця плоть здається людині доступною, не далекою або незбагненною, але видимою й відчутною, бо ця плоть знаходиться в тому ж світі, що й людина.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»

Коли Бог іще не став плоттю, люди не розуміли багато з того, що Він казав, бо Його слова виходили з повної божественності. Контекст сказаного Ним і Його точка зору були невидимі та недосяжні для людства; вони були висловлені з духовного світу, який люди бачити не могли. Адже люди, що жили в плоті, не могли проходити крізь духовний світ. Але після того, як Бог став плоттю, Він заговорив до людства з точки зору людськості, і Він вийшов із духовного світу й перейшов його межі. Він зміг виявляти Свій божественний характер, наміри та ставлення через речі, які люди здатні були уявити й бачили у своєму житті, через речі, з якими люди стикалися, і Він зміг використовувати для цього методи, які люди здатні були прийняти, мову, яку вони здатні були зрозуміти, і знання, яке вони здатні були осягнути, щоб таким чином людство змогло зрозуміти й пізнати Бога, збагнути Його бажання і необхідні стандарти в межах людського розуму та в міру їхньої здатності. Таким був метод і принцип Божої роботи в людськості. Навіть якщо Божі шляхи та принципи Його роботи в плоті переважно були досягнуті через людськість чи її засобами, це справді дало результати, яких не можна було досягти роботою безпосередньо в божественності.

«Слово, т. 2. Про пізнання Бога. Божа робота, Божий характер і Сам Бог III»

Тепер людина бачить, що робота втіленого Бога дійсно незвичайна, і в ній є багато того, чого не може досягти людина, і це таємниці й чуда. Тому багато хто підкорився. Деякі ніколи не підкорялися жодній людині з дня свого народження, але коли вони бачать слова Бога цього дня, вони повністю підкоряються, не помічаючи, що зробили це, і вони не наважуються критично вивчати або говорити що-небудь ще. Людство потрапило під слово й лежить ниць під судом слова. Якби Дух Божий говорив безпосередньо з людиною, все людство підкорилося б тому голосу, падаючи додолу без слів одкровення, подібно до того, як Павло впав на землю у світлі по дорозі в Дамаск. Якби Бог продовжував діяти таким чином, людина ніколи не змогла б пізнати свою власну зіпсованість через суд слова й тим самим досягти спасіння. Тільки ставши плоттю, Бог може особисто донести Свої слова до вух кожної людини, щоб усі, у кого є вуха, могли почути Його слова й прийняти Його роботу суду словом. Тільки в такий спосіб досягається результат Його словом, а не проявом Духа, щоб налякати людину й змусити її підкоритися. Тільки завдяки цій практичній і в той же час незвичайній роботі старий характер людини, прихований глибоко всередині протягом багатьох років, може бути повністю викритий, щоб людина могла розпізнати й змінити його. Усе це – практична робота втіленого Бога, в якій, промовляючи й здійснюючи суд у практичний спосіб, Він досягає результатів суду над людиною через слово. Це влада втіленого Бога та значення втілення Бога. Це робиться для того, щоб показати владу втіленого Бога, явити результати, досягнуті роботою слова, і показати, що Дух прийшов у плоті й демонструє Свою владу, судячи людину словом. Хоча Його плоть є зовнішньою формою звичайної й нормальної людської сутності, саме результати, яких досягають Його слова, показують людині, що Він сповнений влади, що Він – Сам Бог і що Його слова є проявом Самого Бога. У такий спосіб усьому людству показано, що Він – Сам Бог, що Він – Сам Бог, Який став плоттю, що Його ніхто не повинен ображати, і що ніхто не може перевершити Його суд словом, і жодна сила темряви не може взяти верх над Його владою. Вся людська покора Йому зумовлена тим, що Він є Словом, що стало плоттю, це все завдяки Його владі й завдяки Його суду словом. Робота, принесена Його втіленою плоттю, – це влада, якою Він володіє. Причина, з якої Він стає плоттю, полягає в тому, що плоть також може мати владу, і Він здатний виконувати практичну роботу серед людства таким чином, щоб вона була видимою й відчутною для людини. Ця робота набагато більш практична, ніж робота, що виконується безпосередньо Духом Божим, Який володіє всією владою, і її результати також очевидні. Це відбувається тому, що втілена плоть Бога може говорити і діяти у практичний спосіб. Зовнішня форма Його плоті не має влади, і до неї може наблизитися людина, тоді як Його сутність дійсно несе в собі владу, але Його влада для всіх невидима. Коли Він говорить і працює, людина не може виявити існування Його влади; це полегшує Йому виконання Його практичної роботи. Уся ця практична робота може принести результати. Навіть якщо жодна людина не усвідомлює, що Він володіє владою, або не бачить, що Його не можна ображати, або не бачить Його гніву, Він досягає намічених результатів Своїх слів завдяки Своїй прихованій владі, Своєму прихованому гніву та словам, які Він відкрито промовляє. Іншими словами, завдяки Його тону голосу, строгості Його мови і всієї мудрості Його слів людина стає повністю переконаною. Таким чином, людина підкоряється слову втіленого Бога, Який, як видається, не має жодної влади, тим самим виконуючи Божу мету щодо спасіння людини. Це – ще один аспект значення Його втілення: говорити більш практично й дозволити реальності Його слів впливати на людину, щоб людина могла побачити силу слова Божого. Тому, якби ця робота не була виконана за допомогою втілення, вона не досягла б анінайменших результатів і не змогла б повністю врятувати грішних людей. Якби Бог не став плоттю, Він залишився б Духом, який одночасно невидимий і невідчутний для людини. Людина – істота з плоті, вона та Бог належать до двох різних світів і володіють різною природою. Дух Божий несумісний з людиною, яка належить плоті, і між ними просто немає способу встановити відносини, не кажучи вже про те, що людина не здатна перетворитися на дух. Із огляду на це, Дух Божий повинен стати створеною істотою, щоб виконувати Свою первісну роботу. Бог може як піднятися на найвище місце, так і змиритися, щоб стати людським створінням, виконуючи роботу серед людей і живучи серед них, але людина не може піднятися на найвище місце та стати духом, і тим паче не може вона опуститися до найнижчого місця. Ось чому Бог повинен стати плоттю, щоб виконувати Свою роботу. Так само й під час першого втілення тільки плоть втіленого Бога могла спокутувати людину через Його розп’яття, тоді як Дух Божий не міг бути розп’ятий як жертва за гріх для людини. Бог міг безпосередньо стати плоттю, щоб служити жертвою за гріх для людини, але людина не могла безпосередньо піднестися на небеса, щоб прийняти жертву за гріх, яку Бог приготував для неї. Оскільки це так, все, що було б можливо, – це попросити Бога кілька разів метнутися туди й назад між небом і землею, щоб людина не возносилася на небеса, аби прийняти це спасіння, тому що людина впала і, більше того, людина просто не могла піднестися на небеса, не кажучи вже про те, щоб отримати жертву за гріх. Тому Ісусу було необхідно прийти до людства й особисто зробити роботу, яка просто не могла бути виконана людиною. Щоразу, коли Бог стає плоттю, це відбувається через абсолютну необхідність. Якби будь-яку зі стадій можна було виконати безпосередньо Духові Божому, Він не упокорив би Себе для приниження через втілення.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Таїнство втілення (4)»

Для всіх тих, хто живе в плоті, прагнення до зміни в характері вимагає цілей, до яких слід прагнути, а прагнення до пізнання Бога вимагає бачення Його практичних діянь і реального обличчя Бога. І те й інше може бути досягнуто тільки втіленою плоттю Бога, і те й інше може бути здійснено тільки нормальною й реальною плоттю. Ось чому втілення необхідне – воно потрібне всьому розбещеному людству. Оскільки від людей вимагається пізнати Бога, образи невизначених і надприродних богів повинні бути видалені з їхніх сердець, і оскільки від них вимагається відкинути свій зіпсований характер, вони повинні спочатку пізнати свій зіпсований характер. Якщо лише людина працюватиме над тим, щоб видалити образи невизначених богів із сердець людей, вона не зможе досягнути наміченого результату. Образи невизначених богів у серцях людей не можуть бути викриті, відкинуті або повністю вигнані одними тільки словами. Чинячи так, у кінцевому підсумку все одно було б неможливо позбутися цих глибоко вкорінених у людях речей. Тільки замінивши ці невизначені й надприродні речі практичним Богом та істинним образом Бога й поступово спонукаючи людей пізнавати їх, можна досягти належного результату. Людина усвідомлює, що Бог, якого вона шукала в минулому, є невизначеним і надприродним. Досягти такого результату не може ні безпосереднє керівництво Духа, ні, тим паче, вчення певної особи, а лише втілений Бог. Людські уявлення оголюються, коли втілений Бог офіційно виконує Свою роботу, тому що нормальність і практичність утіленого Бога – це протилежність невизначеному й надприродному богу в уяві людини. Початкові уявлення людини можуть бути виявлені тільки в протиставленні зі втіленим Богом. Без порівняння зі втіленим Богом поняття людини не могли б бути розкриті; іншими словами, без практичності як тла невизначені речі не могли б бути виявлені. Ніхто не здатний використовувати слова для виконання цієї роботи, і ніхто не здатний сформулювати цю роботу за допомогою слів. Сам Бог може виконувати Свою власну роботу, і ніхто інший не може виконувати цю роботу від Його імені. Якою б багатою не була мова людини, вона не здатна висловити практичність і нормальність Бога. Людина може пізнати Бога більш практично й може бачити Його більш чітко тільки в тому випадку, якщо Бог особисто діє серед людей і повністю являє Свій образ і Своє єство. Такого результату не може досягти жодна людська істота з плоті. Звичайно, Божий Дух також не здатний досягти такого результату. Бог може врятувати розбещену людину від впливу сатани, але ця робота не може бути виконана безпосередньо Духом Божим; радше вона може бути виконана тільки плоттю, яку носить Божий Дух, втіленою плоттю Бога. Ця плоть – людина, а також Бог, людина, що володіє нормальною людською сутністю, а також Бог, що володіє повною божественністю. І тому, хоча ця плоть не є Духом Божим і значно відрізняється від Духа, все ж це Сам утілений Бог, який спасає людину, який є Дух, а також плоть. Незалежно від того, як Його називають, у кінцевому підсумку все одно людство рятує Сам Бог. Бо Дух Божий невіддільний від плоті, і робота плоті також є роботою Духа Божого; просто ця робота виконується не з використанням ідентичності Духа, а з використанням ідентичності плоті. Робота, яка повинна бути виконана безпосередньо Духом, не вимагає втілення, а робота, яка вимагає виконання плоттю, не може бути виконана безпосередньо Духом і може бути виконана тільки втіленим Богом. Це – те, що потрібно для цієї роботи, і це – те, що потрібно розбещеному людству. Із трьох стадій Божої роботи тільки одна стадія була здійснена безпосередньо Духом, а інші дві стадії виконуються втіленим Богом, а не безпосередньо Духом. Робота періоду Закону, здійснена Духом, не включала в себе зміну зіпсованого характеру людини, і вона також не мала жодного відношення до пізнання людиною Бога. Однак робота Божої плоті в період Благодаті й період Царства поширюється на зіпсований характер людини і її пізнання Бога і є важливою й вирішальною частиною роботи спасіння. Тож зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом і більше потрібна безпосередня робота втіленого Бога. Людство потребує втіленого Бога, щоб Він пас його, підтримував його, поливав його, годував його, судив і карав його, і йому потрібно більше благодаті й більшої спокути від утіленого Бога. Тільки Бог у плоті може бути довіреною особою людини, пастирем людини, допомогою людини в будь-який час, і задля цього всього необхідне втілення як сьогодні, так і в минулі часи.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»

Людина була розбещена сатаною, і вона є найвищою з усіх Божих творінь, тому людина потребує Божого спасіння. Об’єктом Божого спасіння є людина, а не сатана, і те, що має бути спасенним, – це плоть людини й душа людини, а не дияволів. Сатана є об’єктом Божого знищення, людина є об’єктом Божого спасіння, а плоть людини була розбещена сатаною, тому плоть людини повинна бути спасенна першою. Плоть людини було найбільш глибоко зіпсовано, і вона стала чимось, що протистоїть Богу такою мірою, що навіть перебуває у відкритому протистоянні до Нього й заперечує існування Бога. Ця зіпсована плоть просто занадто неподатлива, і немає нічого більш важкого для обтинання або зміни, ніж зіпсований характер плоті. Сатана входить у плоть людини, щоб викликати завади, і він використовує плоть людини, щоб завадити роботі Бога й нашкодити Божому планові, і так людина стала сатаною і ворогом Бога. Щоб людина була врятована, вона повинна спершу бути завойованою. Саме через це Бог приймає виклик і приходить у плоті, щоб виконати роботу, яку Він має намір виконати, і боротися проти сатани. Його мета – спасіння розбещеної людини, а також поразка й знищення сатани, який повстає проти Нього. Він перемагає сатану Своєю роботою із завоювання людини, і в той же час Він рятує зіпсоване людство. Отже, це робота, яка досягає двох цілей водночас. Він діє в плоті, і говорить у плоті, і робить усю роботу в плоті, щоб краще взаємодіяти з людиною і краще підкорювати людину. Останній раз, коли Бог стане плоттю, Його робота останніх днів завершиться в плоті. Він розподілить усіх людей за видом, завершить усе Своє управління, а також завершить усю Свою роботу в плоті. Після того, як уся Його робота на землі добіжить кінця, Він здобуде повну перемогу. Діючи в плоті, Бог повністю підкорить людство й повністю здобуде людство. Чи не означає це, що все Його управління добіжить свого кінця? Коли Бог завершить Свою роботу в плоті, завдавши повної поразки сатані й здобувши перемогу, у сатани більше не буде можливості розбещувати людину. Справою першого втілення Бога були спокута й прощення гріхів людини. Тепер це – робота, спрямована на завоювання й повне здобуття людства, так що сатана більше не матиме способу виконувати свою роботу, і він повністю програє, а Бог здобуде повну перемогу. Це – робота плоті, і це робота, що здійснюється Самим Богом. Початкова робота на трьох стадіях Божої роботи була виконана безпосередньо Духом, а не плоттю. Однак заключна робота трьох стадій Божої роботи виконується втіленим Богом, а не безпосередньо Духом. Робота спокути проміжної стадії також була звершена Богом у плоті. Протягом усієї роботи управління найважливіша робота полягає в тому, щоб спасти людину від впливу сатани. Ключова робота – це повністю завоювати розбещених людей так, щоб первинне богобоязливе серце тих, кого було завойовано, можна було відновити і щоб вони могли досягти нормального людського життя, тобто нормального життя створеної істоти. Ця робота має вирішальне значення, і вона лежить в основі роботи управління. Із трьох стадій роботи спасіння перша стадія роботи періоду Закону була далекою від суті роботи управління; вона лише дещо нагадувала роботу спасіння й не була початком Божої роботи з визволення людини з-під влади сатани. Першу стадію роботи було здійснено безпосередньо Духом, тому що відповідно до закону людина знала тільки, що потрібно дотримуватися закону, і в людини не було більше істини, а також тому, що робота в період Закону навряд чи передбачала зміни в характері людини, і тим паче вона не стосувалася роботи зі спасіння людини з-під влади сатани. Таким чином, Дух Божий виконав цю надзвичайно просту стадію роботи, яка не стосувалася зіпсованого характеру людини. Ця стадія роботи мала слабкий зв’язок із суттю управління, і вона не була значною мірою пов’язана з офіційною роботою спасіння людини, і тому не вимагала, щоб Бог став плоттю, щоб особисто виконувати Свою роботу. Робота, яку виконує Дух, неявна й незбагненна, і вона дуже лякає й недоступна для людини; Дух не підходить для безпосереднього виконання роботи спасіння і не підходить для безпосереднього забезпечення життя для людини. Найбільш підхожим для людини є перетворення роботи Духа в підхід, близький людині, тобто найбільш підхожим для людини є те, щоб Бог став звичайною, нормальною людиною для виконання Своєї роботи. Це вимагає того, щоб Бог утілився, щоб зайняти місце Духа в Його роботі, і для людини немає більш підхожого способу Божої роботи. Дві з цих трьох стадій роботи виконуються плоттю, і ці дві стадії є ключовими етапами роботи управління. Ці два втілення взаємно доповнюють одне одного, і вони доповнюють одне одного бездоганно. Перша стадія втілення Бога заклала основу для другої стадії, і можна сказати, що два втілення Бога складають одне ціле й не є несумісними одне з одним. Ці дві стадії Божої роботи виконуються Богом в Його втіленій ідентичності, тому що вони такі важливі для всієї роботи управління. Майже можна сказати, що без роботи двох втілень Бога вся робота управління зупинилася б, і робота спасіння людства була б не чим іншим, як порожньою балаканиною. Важлива ця робота чи ні, залежить від потреб людства, від реальності людської порочності і від серйозності бунтарства сатани та його втручання в роботу. Правильний вибір того, хто впорається з поставленим завданням, залежить від характеру роботи, здійснюваної виконавцем, і важливості цієї роботи. Коли мова заходить про важливість цієї роботи, з точки зору того, який метод роботи застосувати – роботу, виконувану безпосередньо Духом Божим, чи роботу, виконувану втіленим Богом, або роботу, виконувану через людину, – в першу чергу слід виключити роботу, виконувану через людину, і, виходячи з природи цієї роботи й природи роботи Духа в порівнянні з роботою плоті, в кінцевому підсумку вирішується, що робота, виконувана плоттю, більш корисна для людини, ніж робота, що виконується безпосередньо Духом, і що вона дає більше переваг. Такою була думка Бога в той час, коли Він вирішував, чи повинна ця робота бути виконана Духом або плоттю. У кожної стадії роботи є значення й основа. Вони не є безпідставними фантазіями й не здійснюються довільно; у них закладена певна мудрість. Такою є правда, що лежить в основі всієї Божої роботи. Зокрема, у такій великій роботі, як особиста робота втілення Бога серед людей, є ще більше Божого плану. Отже, Божа мудрість і повнота Його сутності відображаються в кожній дії, думці й ідеї в Його роботі; це – більш конкретна й систематична сутність Бога. Ці проникливі думки й ідеї людині важко уявити, і людині важко в них повірити, і тим паче людині важко їх пізнати. Робота, що виконується людиною, виконується відповідно до загального принципу, який для людини є значною мірою задовільним. Однак у порівнянні з роботою Божою існує просто занадто велика відмінність; хоча справи Божі великі, а робота Божа має величезний масштаб, за ними стоїть велика кількість детальних і точних планів і влаштувань, які неймовірні для людини. Кожна стадія Його роботи не тільки виконується відповідно до принципу, але й містить багато речей, які не можуть бути сформульовані людською мовою, і це ті речі, які невидимі для людини. Незалежно від того, чи це є роботою Духа або роботою втіленого Бога, кожна з них містить плани Його роботи. Він не працює безпідставно, і Він не виконує неістотну роботу. Коли Дух працює безпосередньо, це відповідає Його цілям, а коли Він стає людиною (тобто, коли Він трансформує Свою зовнішню оболонку), щоб працювати, це ще більше відповідає Його меті. Інакше навіщо б Йому так охоче змінювати Свою ідентичність? Інакше навіщо б Йому з такою готовністю ставати людиною, яку вважають такою, що має низьке становище, та яку переслідують?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»

Оскільки під судом перебуває людина, людина, яка є з плоті і яку було розбещено, і безпосередній суд проводиться не над духом сатани, то робота суду здійснюється не в духовному світі, а серед людей. Ніхто не є більш придатним і не має більше права, ніж Бог у плоті, для роботи суду над розбещенням людської плоті. Якби суд здійснювався безпосередньо Духом Божим, тоді він не був би всеосяжним і тим паче людині було б складно його прийняти, оскільки Дух не може зустрітися віч-на-віч із людиною. Лише у світлі цього аспекту результати не були б негайними, і тим більше людина не змогла б більш чітко побачити характер Бога, який не можна образити. Сатана може бути повністю переможений тільки в тому випадку, якщо Бог у плоті судить розбещення людства. Бог у плоті є також людиною з нормальною людськістю, і Він може безпосередньо судити неправедність людини; це ознака Його вродженої святості і Його винятковості. Тільки Бог має право й перебуває у положенні для того, щоб судити людину, бо Він володіє істиною і праведністю, і тому Він здатний судити людину. Ті, у кого немає істини й праведності, не підходять для того, щоб судити інших. Якби цю роботу виконував Дух Божий, то це не означало б перемоги над сатаною. Дух за своєю суттю більш піднесений, ніж смертні істоти, а Дух Божий за своєю суттю святий і торжествує над плоттю. Якби Дух виконував цю роботу безпосередньо, Він не зміг би судити все людське бунтарство й не зміг би розкрити всю неправедність людини. Бо робота суду також здійснюється через уявлення людини про Бога, а в людини ніколи не було жодних уявлень про Дух, і тому Дух не здатний краще виявити неправедність людини, а тим більше ретельно розвінчати таку неправедність. Втілений Бог – ворог усіх тих, хто не знає Його. Розсуджуючи уявлення й опір Йому з боку людини, Він викриває все бунтарство людства. Результати Його роботи в плоті більш очевидні, ніж результати роботи Духа. Отже, суд над усім людством не здійснюється безпосередньо Духом; він є роботою втіленого Бога. Людина може побачити Бога в плоті й доторкнутися до Нього, і Бог у плоті може повністю завоювати людину. Людина переходить від протистояння Йому до покори Йому, від гоніння Його до прийняття Його, від уявлень про Нього до пізнання Його й від відкидання Його до любові до Нього – такими є результати роботи втіленого Бога. Людина рятується тільки через прийняття Його суду, людина тільки поступово пізнає Його через слова з Його вуст, Він підкорює людину під час її протистояння Йому, і вона отримує від Нього забезпечення життям під час прийняття Його кари. Уся ця робота – це робота Бога в плоті, а не робота Бога в Його ідентичності як Духа. Робота, що виконується втіленим Богом, – це найбільша робота й найглибша робота, і найважливішою частиною трьох стадій Божої роботи є дві стадії роботи втілення. Глибока зіпсованість людини є великою перешкодою для роботи втіленого Бога. Зокрема, робота, проведена над людьми останніх днів, надзвичайно складна, середовище – вороже, а духовний рівень кожного виду людей досить низький. Проте, у кінці цієї роботи Він усе одно досягне належного результату, без будь-яких недоліків; це – результат роботи плоті, і цей результат більш переконливий, ніж результат роботи Духа. Три стадії Божої роботи будуть завершені в плоті, і вони повинні бути завершені втіленим Богом. Найважливіша й найвирішальніша робота здійснюється в плоті, і спасіння людини має бути особисто здійснено Богом у плоті. Незважаючи на те, що все людство вважає, що Бог у плоті здається не пов’язаним із людиною, насправді ця плоть стосується долі й існування всього людства.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»

Найбільша перевага Його роботи в плоті – це те, що Він може залишити точні слова й напучування, а також Свої точні наміри для людства тим, хто слідує за Ним, щоб згодом Його послідовники могли більш точно й практичнішими термінами передати всю Його роботу в плоті і Його наміри для всього людства, для тих, хто приймає цей шлях. Тільки Бог у плоті, Який працює серед людей, дійсно робить те, що Бог знаходиться разом і живе разом із людиною, реальністю і сповнює бажання людини побачити лик Божий, стати свідком Божої роботи й почути особисте слово Бога. Утілений Бог завершує період, коли людству була явлена тільки спина Єгови, і Він також завершує період віри людства в невизначеного бога. Зокрема, робота останнього Божого втілення приводить усе людство в період, який є більш реалістичним, більш практичним і більш прекрасним. Ця робота не тільки завершує період Закону й приписів, але, що більш важливо, вона відкриває людству Бога, Який є практичним і нормальним, Який є праведним і святим, Який відкриває роботу плану управління і Який демонструє таємниці й місце призначення людства, Який створив людство й кладе кінець роботі управління, і Який залишався прихованим протягом тисяч років. Ця робота повністю завершує період невизначеності, вона завершує період, у який усе людство бажало шукати обличчя Бога, але не змогло, вона завершує період, у який усе людство служило сатані, і вона веде все людство в абсолютно нову еру. Усе це є результатом роботи Бога в плоті замість Божого Духа. Лише коли Бог діє в Своїй плоті, ті, хто слідує за Ним, більше не шукають і не намацують те, що здається одночасно існуючим і неіснуючим, і перестають мати здогадки про наміри невизначеного бога. Коли Бог поширить Свою роботу в плоті, ті, хто слідує за Ним, передадуть роботу, яку Він виконав у плоті, усім релігіям і деномінаціям, і донесуть усі Його слова до вух усього людства. Усе, що почують ті, хто прийме Його Євангеліє, – це будуть факти про Його роботу, буде те, що особисто побачить і почує людина, і це будуть факти, а не чутки. Ці факти є доказами, за допомогою яких Він поширює Свою роботу, і вони також є інструментами, які Він використовує для поширення цієї роботи. Без наявності фактів Його Євангеліє не поширилося б по всіх країнах і в усі місця; без фактів, а тільки за допомогою людської уяви, Він ніколи не зміг би звершити роботу завоювання всього всесвіту. Дух невідчутний для людини й невидимий для людини, і робота Духа не здатна залишити людині жодних подальших свідчень або подальших фактів про Божу роботу. Людина ніколи не побачить справжнього обличчя Бога, вона завжди віритиме в невизначеного бога, якого не існує. Людина ніколи не побачить обличчя Божого, і людина ніколи не почує слів, промовлених особисто Богом. Зрештою, людські фантазії порожні й не можуть замінити істинний лик Бога; властивий Богу характер і роботу Самого Бога людина не може уособлювати. Невидимий Бог на небесах і Його робота можуть бути принесені на землю тільки Богом, Який стає плоттю й приходить поміж людей, щоб особисто виконати Свою роботу. Це – найбільш ідеальний спосіб для Бога з’явитися людині, у такий спосіб людина бачить Бога й пізнає справжнє обличчя Бога, і це не може бути досягнуто невтіленим Богом. Дійшовши до цієї стадії, Божа робота вже досягла оптимального результату й увінчалася повним успіхом. Особиста робота Бога в плоті вже завершила дев’яносто відсотків роботи всього Його управління. Ця плоть дала кращий початок усій Його роботі та короткий підсумок усієї Його роботи, і оприлюднила всю Його роботу, і внесла останнє ґрунтовне доповнення у всю цю роботу. Відтепер не буде іншого втіленого Бога, який виконував би четверту стадію Божої роботи, і ніколи більше не буде жодної чудесної роботи третього втілення Бога.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»

Робота Бога в плоті повинна бути виконана в плоті. Якби її було виконано безпосередньо Духом Божим, це не принесло б жодних результатів. Навіть якби її було здійснено Духом, ця робота не мала б великого значення і в кінцевому підсумку була б непереконливою. Усі створені істоти бажають знати, чи має значення робота Творця, і що вона представляє, і заради чого вона здійснюється, і чи повна робота Бога влади й мудрості, і чи має вона найвищу цінність і значення. Робота, яку Він здійснює, здійснюється заради спасіння всього людства, заради перемоги над сатаною і для того, щоб засвідчити про Нього серед усього сущого. Таким чином, робота, яку Він виконує, повинна мати велике значення. Плоть людини була розбещена сатаною, і вона була глибоко засліплена й значно пошкоджена. Найбільш фундаментальна причина, чому Бог діє особисто в плоті, полягає в тому, що об’єктом Його спасіння є людина, яка з плоті, і тому, що сатана також використовує плоть людини, щоб заважати роботі Бога. Битва з сатаною насправді є роботою завоювання людини, і в той же час людина також є об’єктом Божого спасіння. Отож те, що Бог став плоттю, щоб виконати Свою роботу, є надзвичайно необхідним. Сатана розбестив плоть людини, і людина стала втіленням сатани й об’єктом, який повинен бути переможений Богом. Таким чином, робота ведення боротьби проти сатани й спасіння людства відбувається на землі, і Бог повинен стати людиною, щоб вести битву із сатаною. Це – робота з максимальною практичністю. Коли Бог працює в плоті, Він насправді бореться із сатаною в плоті. Коли Він працює в плоті, Він виконує Свою роботу в духовному світі, і Він робить усю Свою роботу в духовному світі реальною на землі. Той, кого завойовано, – це людина, людина, яка бунтує проти Нього, а той, кого переможено, – це втілення сатани (звичайно, це теж людина), яке ворогує з Ним, і той, кого в кінцевому підсумку врятовано, – теж людина. Отож Богу ще більше необхідно стати людиною, що має зовнішню оболонку створеної істоти, щоб Він міг вести дійсну битву з сатаною, завоювати людину, яка бунтує проти Нього й володіє такою ж зовнішньою оболонкою, що й Він, і спасти людину, яка має таку ж зовнішню оболонку, що й Він, і яка постраждала від сатани. Його ворог – людина, об’єкт Його завоювання – людина, і об’єкт Його спасіння – людина, яка була створена Ним. Тому Він повинен стати людиною, і таким чином Його робота стає набагато легшою – Він здатний завдати поразки сатані й завоювати людство, і, навіть більше того, здатний спасти людство. Хоча ця плоть нормальна й практична, Він – не звичайна плоть: Він – не плоть, яка є тільки людською, але плоть, яка є одночасно людською і божественною. У цьому різниця між Ним і людиною, і це – ознака ідентичності Бога. Тільки така плоть, як ця, може виконувати роботу, яку Він має намір виконати, і звершувати служіння Бога в плоті, і повністю завершити Його роботу серед людей. Якби це було не так, Його робота серед людей завжди була б порожньою і дефектною. Навіть якщо Бог може битися з духом сатани й вийти переможцем, стара природа розбещеної людини ніколи не може бути вирішена, і ті, хто бунтує проти Бога та протистоїть Йому, ніколи не зможуть по-справжньому підкоритися Його пануванню, тобто Він ніколи не зможе завоювати людство й ніколи не зможе здобути все людство. Якщо Його робота на землі не може бути врегульована, то Його управління ніколи не буде доведено до кінця, і все людство не зможе увійти в спокій. Якщо Бог не зможе увійти в спокій з усіма Своїми створеними істотами, то така робота управління ніколи не принесе результат, а отже, слава Божа зникне. Хоча Його плоть не має влади, робота, яку Він виконує, досягне свого результату. Це – неминучий напрямок Його роботи. Незалежно від того, чи володіє Його плоть владою чи ні, доти, доки Він здатний виконувати роботу Самого Бога, Він є Самим Богом. Незалежно від того, наскільки нормальна й звичайна ця плоть, Він може виконувати ту роботу, яку повинен виконувати, бо ця плоть – Бог, а не просто людина. Причина, через яку ця плоть може виконувати роботу, недоступну людині, полягає в тому, що Його внутрішня сутність не схожа на людську, а причина, з якої Він може спасти людину, полягає в тому, що Його ідентичність відрізняється від ідентичності будь-якої людини. Ця плоть – така важлива для людства, тому що Він – людина і, навіть більше того, Він – Бог, тому що Він може виконувати роботу, яку не може здійснити жодна звичайна людина з плоті, і тому що Він може спасти розбещену людину, яка живе разом із Ним на землі. Хоча Він також є людиною, втілений Бог більш важливий для людства, ніж будь-яка цінна особистість, оскільки Він може виконувати роботу, яка не може бути виконана Духом Божим; Він більш здатний, ніж Дух Божий, свідчити про Самого Бога й більш здатний, ніж Дух Божий, повністю здобути людство. У результаті цього, хоча ця плоть нормальна й звичайна, що стосується Його внеску в людство і Його значення для існування людства, вони дуже цінні, і фактична цінність і значущість цієї плоті незмірні для будь-якої людини. Хоча ця плоть не може безпосередньо знищити сатану, Він може використовувати Свою роботу, щоб завоювати людство й перемогти сатану, а також змусити сатану повністю скоритися Його владі. Саме тому, що Бог втілився, Він може перемогти сатану й здатний спасти людство. Він не знищує сатану безпосередньо, але замість цього стає плоттю, щоб виконати роботу завоювання людства, яке було розбещено сатаною. Таким чином, Він може краще свідчити про Себе серед Своїх створених істот, і Він може краще спасати зіпсовану людину. Завдання поразки сатані втіленим Богом є більшим свідченням, а також є більш переконливим, ніж безпосереднє знищення сатани Духом Божим. Бог у плоті є більш корисним для людини, яка знає Творця, і більш здатним засвідчити про Себе серед Своїх створених істот.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»

Пов’язані проповіді

Чому в останні дні Бог являється втіленим, а не в подобі Духа?

Навіщо Бог втілюється, щоб здійснити Свою роботу суду останніх днів?