Людська природа надто відрізняється від Моєї сутності, тому що зіпсована природа людини повністю походить від сатани; людську природу було перероблено та зіпсовано сатаною. Тобто людина живе під впливом його зла та потворності. Людина не зростає у світі істини чи в середовищі святості, а тим більше вона не живе у світлі. Тож ніхто не може володіти істиною у своїй природі від моменту народження, і тим більше неможливо, щоби хтось народився з сутністю, що боїться Бога та кориться Йому. Навпаки, люди мають природу, що чинить опір Богові, не кориться Йому та не має любові до істини. Ця природа й становить ту проблему, яку Я хочу обговорити – зраду. Зрада – це джерело опору Богу зі сторони кожної людини. Це проблема, яка існує тільки в людині, але не в Мені. Хтось запитає: оскільки всі люди живуть у світі так само, як і Христос, чому всі люди мають природу, яка зраджує Бога, а Христос – ні? Це проблема, яку вам слід чітко роз’яснити.

Основою існування людства є багаторазове перевтілення душі. Іншими словами, кожна людина отримує людське життя в плоті, коли її душа перевтілюється. Після народження тіла людини його життя триває доти, доки плоть, зрештою, не досягне своєї межі, тобто тієї останньої миті, коли душа залишає свою оболонку. Цей процес повторюється знову і знову, душа людини приходить і відходить раз за разом, і таким чином підтримується існування людства. Життя плоті – це також життя душі людини, і душа людини підтримує існування її плоті. Тобто життя кожної людини походить від її душі, і життя не властиве плоті. Таким чином, природа людини походить від душі, а не від плоті. Тільки душа кожної людини знає, як вона зазнала сатанинських спокус, страждань, і розбещення. Людській плоті ці речі невідомі. Тому людство мимоволі стає дедалі темнішим, дедалі бруднішим і дедалі злішим, а відстань між людиною та Мною дедалі збільшується, а життя людства стає дедалі похмурішим. Сатана тримає у своїй хватці душі людства, тому, звісно, і плоть людини також захоплена сатаною. Як можуть така плоть і таке людство не чинити опір Богові? Як вони можуть бути за своєю природою сумісними з Ним? Я скинув сатану в повітря тому, що він зрадив Мене. Як же тоді люди можуть бути вільними від своєї причетності? Ось чому зрада – це людська природа. Я вірю, що тільки-но ви зрозумієте ці міркування, ви також маєте певною мірою повірити в сутність Христа. Плоть, яку носить Дух Божий, – то плоть Самого Бога. Божий Дух є найвищим; Він всемогутній, святий і праведний. Так само і плоть Його найвища, всемогутня, свята та праведна. Така плоть може робити лише праведне та корисне для людства, святе, славне та могутнє; Він нездатен робити нічого, що порушує істину, мораль і справедливість, і тим паче Він нездатен ні на які речі, що зраджували би Божий Дух. Дух Божий святий, тому сатана не може розбестити Його плоть; Його плоть має іншу сутність, ніж людська плоть. Бо сатана розбещує саме людину, а не Бога; а плоть Бога сатана розбестити ніяк би не міг. Тож попри те, що люди та Христос живуть в одній містині, сатана використав і захопив у пастку лише людину й оволодів лише нею. На противагу Христос навічно несприйнятливий для сатанинського розбещення, бо сатана ніколи не зможе піднестися на висоту та ніколи не зможе наблизитися до Бога. Сьогодні ви мусите всі зрозуміти, що Мене зраджує лише людство, розбещене сатаною. Зрада ніколи не буде питанням, котре хоч у невеликій мірі стосується Христа.

Усі душі, зіпсовані сатаною, перебувають під владою сатани. Лише ті, хто вірить у Христа, були відокремлені, врятовані із табору сатани та введені у сьогоднішнє Царство. Ці люди більше не живуть під впливом сатани. Однак природа людини, як і раніше, корениться в людській плоті, тобто попри те, що ваші душі врятовані, ваша природа залишилася незмінною, і ймовірність того, що ви зрадите Мене, залишається стовідсотковою. Ось чому Моя робота триває так довго – тому що ваша природа неподатлива. Зараз усі ви, виконуючи свої обов’язки, мірою своїх сил долаєте труднощі, але кожен із вас здатний зрадити Мене та повернутися під владу сатани, до його табору, повернутися до свого колишнього життя, це незаперечний факт. Тоді ви не зможете проявити жодної краплі людяності чи людиноподібності, як це відбувається зараз. У тяжких випадках вас буде знищено і, більше того, приречено на вічне суворе покарання, щоб ви ніколи більше не перевтілювалися. Ось така проблема стоїть перед вами. Я нагадую вам про це, по-перше, щоб Моя робота не була марною, а по-друге, щоб ви всі жили в дні світла. Насправді питання про те, чи марна Моя праця, не є вирішальним. Головне, щоб у вас була можливість мати щасливе життя та чудове майбутнє. Моя робота – це робота зі спасіння людських душ. Якщо твоя душа потрапить до рук сатани, тіло твоє не житиме у мирі. Якщо Я захищаю твоє тіло, то й твоя душа, безперечно, буде під Моєю опікою. Якщо ж Я справді зненавиджу тебе, твоє тіло й душа одразу потраплять до рук сатани. Чи можеш ти уявити тоді своє становище? Якщо одного разу Мої слова перестануть доходити до вас, то Я або віддам вас усіх сатані, який піддаватиме вас болісним тортурам, поки Мій гнів повністю не розвіється, або особисто покараю вас, невиправних людей, бо ваші серця, що зраджують Мене, ніколи не зміняться.

Нині ви всі маєте якнайшвидше зазирнути в себе, щоб побачити, скільки зради щодо Мене ще залишається у вас. Я з нетерпінням чекаю на вашу відповідь. Не будьте недбалими, коли маєте справу зі Мною. Я ніколи не граюся в ігри з людьми. Якщо Я говорю, що зроблю щось, то Я це зроблю обов’язково. Я сподіваюся, що кожен із вас буде тим, хто серйозно ставиться до Моїх слів, а не думає, що це буцімто наукова фантастика. Я хочу від вас конкретних дій, а не ваших фантазій. Далі ви маєте відповісти на Мої запитання, а саме:

1. Якщо ти справді служитель, чи можеш ти служити Мені віддано, без щонайменшої недбалості чи негативу?

2. Якщо ти з’ясуєш, що Я ніколи не цінував тебе, чи зможеш ти залишитися служити Мені все життя?

3. Якщо Я, як і раніше, дуже холодний до тебе, незважаючи на те, що ти доклав багато зусиль, чи зможеш ти й далі працювати для Мене у безвісності?

4. Якщо після того, як ти витратишся на Мене, Я не задовільню твоїх дрібних вимог, чи засмутишся ти й розчаруєшся в Мені, чи навіть розлютишся та вигукуватимеш образи?

5. Якщо ти завжди був дуже відданим, з великою любов’ю ставився до Мене, але ти потерпаєш від хвороб і бідності, тебе залишають друзі та родичі, або ти зазнаєш інших нещасть у житті, чи збережеться твоя відданість і любов до Мене?

6. Якщо нічого з того, що ти уявляв у своєму серці, не відповідає тому, що Я зробив, як ти йтимеш своїм майбутнім шляхом?

7. Якщо ти не отримаєш нічого з того, що сподівався отримати, чи зможеш ти й далі бути Моїм послідовником?

8. Якщо ти ніколи не розумів мети та значення Моєї роботи, чи зможеш ти бути покірною людиною, яка не робить довільних суджень і висновків?

9. Чи можеш ти дорожити всіма словами, які Я сказав, і всіма справами, які Я зробив, поки був разом із людством?

10. Чи можеш ти бути Моїм вірним послідовником, готовим усе життя страждати за Мене, хоч нічого не отримуєш?

11. Чи здатний ти заради Мене відмовитися від розгляду та планування свого майбутнього шляху виживання чи від підготовки до нього?

Ці запитання є Моїми останніми вимогами до вас, і Я сподіваюся, що всі ви зможете дати Мені відповіді. Якщо ти виконав одну чи дві речі, яких вимагають від тебе ці запитання, то ти маєш і далі докладати зусиль. Якщо ж ти не можеш виконати хоча б однієї з цих вимог, то ти, безперечно, належиш до того типу людей, які будуть кинуті до пекла. Таким людям Мені не потрібно більше нічого говорити, тому що вони не можуть бути у згоді зі Мною. Як Я можу тримати в Своєму домі людину, здатну зрадити Мене за будь-яких обставин? Стосовно ж тих, хто й далі може зрадити Мене за більшості обставин, то Я спостерігатиму за їхніми діями, перш ніж перейду до інших заходів. Однак усіх, хто здатний зрадити Мене, – байдуже, за яких умов, – Я ніколи не забуду; Я пам’ятатиму їх у Своєму серці та чекатиму можливості відплатити за їхні лихі вчинки. Усі вимоги, які Я висунув, – це проблеми, які ви маєте дослідити у собі. Я сподіваюся, що всі ви серйозно розглянете їх і не будете мати зі Мною справу поверхово. У найближчому майбутньому Я звірю відповіді, які ви дали Мені, зі Своїми вимогами. До того часу Я більше нічого не вимагатиму від вас і не даватиму вам серйозніших настанов. Натомість Я застосую Свою владу. Ті, хто має бути збережений, будуть збережені, ті, хто має бути винагороджений, будуть винагороджені, ті, хто має бути відданий сатані, будуть віддані сатані, ті, хто має бути суворо покараний, будуть суворо покарані, а ті, хто має загинути, будуть знищені. Таким чином, не буде більше нікого, хто турбував би Мене у дні Мої. Чи віриш ти Моїм словам? Чи віриш ти у відплату? Чи віриш ти, що Я покараю всіх тих лихих, які обманюють і зраджують Мене? Ти сподіваєшся, що цей день настане рано чи пізно? Чи ти той, хто боїться покарання, чи той, хто опирається Мені, хоч і має зазнати покарання? Коли настане той день, як ти гадаєш, ти будеш жити серед радощів і сміху, або плакатимеш і скреготітимеш зубами? Який кінець ти сподіваєшся зустріти? Ти колись серйозно замислювався над тим, чи віриш ти в Мене на сто відсотків чи на сто відсотків сумніваєшся в Мені? Чи замислювався ти колись про те, до яких наслідків та результатів призведуть твої дії і поведінка? Чи сподіваєшся ти щиро на те, що всі Мої слова будуть виконані у свою чергу, або ж ти цього боїшся? Якщо ти сподіваєшся, що Я незабаром піду, щоб виконати Свої слова, то як ти маєш ставитись до своїх власних слів і вчинків? Якщо ти не сподіваєшся, що Я піду та що всі Мої слова будуть негайно виконані, то чому ти взагалі віриш у Мене? Чи знаєш ти насправді, чому слідуєш за Мною? Якщо причина в тому, що ти просто хочеш розширити свої горизонти, то немає потреби так турбуватися. Якщо ж це для того, щоб отримати благословення і уникнути прийдешнього лиха, то чому ти не турбуєшся про свою власну поведінку? Чому ти не запитуєш себе, чи ти можеш задовольнити Мої вимоги? Чому ти також не запитуєш себе, чи маєш ти право отримати прийдешні благословення?