51. У Своїй заключній роботі щодо завершення періоду Божий характер – це характер кари й суду, в якому Він викриває все неправедне, щоби публічно судити всі народи і вдосконалювати тих, хто щиро любить Його. Тільки такий характер, як цей, може покласти край періоду. Останні дні вже настали. Усі речі розподілені за родом їхнім і поділені на різні категорії в залежності від своїх різноманітних якостей. Це саме той час, коли Бог відкриває фінали й місця призначення людей. Якщо люди не переживають кари й суду, тоді не можна розвінчати їхні бунтарство й неправедність. Тільки через кару й суд можна відкрити фінали всіх речей. Люди показують своє справжнє обличчя тільки тоді, коли їх карають і судять. Зло буде повернуте до зла, добро до добра, і всі люди будуть розподілені за родом їхнім. Через кару й суд будуть відкриті фінали усіх речей, щоб зло могло бути покарано, а добро – винагороджено, а всі люди упокоряться під пануванням Бога. Уся ця робота повинна бути досягнута через праведну кару й суд. Оскільки розбещеність людини досягла свого піку, а її бунтарство стало надзвичайно тяжким, тільки праведний характер Бога, який принципово складається з кари й суду і розкривається в останні дні, може повністю перетворити людей та зробити їх довершеними й виявити зло, а всі неправедні будуть суворо покарані в такий спосіб. Тому такий характер сповнений значимості періоду. Божий характер виявляється й розкривається заради роботи кожного нового періоду. Справа не в тому, що Бог розкриває Свій характер довільно і без будь-якого значення. Припустімо, що в останні дні відкриття фіналів людей Бог все ж любив би людей із нескінченним милосердям і люблячою добротою і продовжував би любити їх, не піддаючи їх праведному суду, а скоріше проявляючи до них терпимість, терпіння і прощення, і прощаючи людей, якими б тяжкими не були їхні гріхи, без найменшого натяку на праведний суд. Коли ж тоді завершилося б усе Боже управління? Коли такий характер міг би привести людей до належного місця призначення людства? Візьмемо, наприклад, суддю, який завжди проявляє любов до людей, люблячого суддю з добрим обличчям і ніжним серцем. Він любить людей, хоч би які злочини вони вчинили, і він ставиться з любов’ю й поблажливістю до людей, хоч би ким вони були. У такому випадку, коли він зможе винести справедливий вирок? В останні дні тільки праведний суд може розподілити людей за родом їхнім і привести їх у новий світ. Таким чином, увесь період приходить до кінця завдяки Божому праведному характеру суду й кари.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бачення роботи Бога (3)»

52. До того, як людину було відкуплено, багато отрут сатани вже було введено в неї, і після тисячоліть розбещення сатаною в ній укоренилася природа, яка чинить опір Богу. Тому, коли людину було відкуплено, це не що інше, як відкуплення. Тобто людина куплена дорогою ціною, але отруйну природу всередині неї не було видалено. Людина, яка настільки брудна, повинна пережити зміну, перш ніж стати гідною служити Богу. За допомогою цієї роботи суду й кари людина повністю пізнає брудну й розбещену сутність усередині себе, і зможе повністю змінитися та стати очищеною. Тільки так людина може стати гідною того, щоб повернутися до престолу Божого. Уся робота, виконана в сьогоденні, спрямована на те, щоб людина могла бути очищеною і зміненою; через суд і кару словом, а також через переплавку людина може відкинути свою розбещеність і стати очищеною. Замість того, щоб вважати цю стадію роботи роботою спасіння, було б більш доречно сказати, що це робота очищення. Насправді ця стадія – це також робота завоювання, а також друга стадія в роботі спасіння. Саме через суд і кару словом людина приходить до здобуття її Богом, і саме через переплавку, суд і викриття словом повністю розкриваються всі домішки, уявлення, мотиви та особисті надії в серці людини. Хоча людину було викуплено, а її гріхи прощено, це можна розглядати тільки як те, що Бог не пам’ятає про переступи людини й не ставиться до людини відповідно до її переступів. Однак, коли людину, яка живе в тілі з плоті, не було звільнено від гріха, вона може тільки продовжувати грішити, нескінченно виявляючи свій зіпсований сатанинський характер. Це життя, яке проживає людина, нескінченний цикл гріхів і отримання прощення. Більшість людей грішить вдень і сповідається ввечері. Таким чином, навіть якщо жертва за гріх назавжди залишиться дієвою для людини, вона не зможе врятувати людину від гріха. Тільки половину роботи спасіння було завершено, бо в людини все ще зіпсований характер. Наприклад, коли люди усвідомили, що вони походять від Моава, вони виголосили слова нарікань, перестали прагнути до життя та стали суцільно негативними. Хіба це не показує, що людство й досі не в змозі повністю підкоритися пануванню Бога? Хіба це не саме їхній розбещений сатанинський характер? Коли ти не піддавався карі, твої руки були підняті вище, ніж у всіх інших, навіть ніж у Ісуса. І ти вигукував гучним голосом: «Будь улюбленим сином Божим! Будь близьким до Бога! Ми швидше помремо, ніж схилимося перед сатаною! Повстань проти старого сатани! Повстань проти великого червоного дракона! Хай великий червоний дракон принижено позбудеться влади! Нехай Бог зробить нас довершеними!». Твої крики були голосніші за всі інші. Але потім прийшов час кари, і знову проявився зіпсований характер людства. Тоді їхні крики припинилися, і їхня рішучість зів’яла. Це – розбещення людини; воно глибше від гріха, це щось, посаджене сатаною і глибоко вкорінене в людині. Людині нелегко усвідомити свої гріхи; у неї немає способу розпізнати свою власну глибоко вкорінену природу, і вона повинна покладатися на суд слова, щоб досягти цього результату. Тільки так можна поступово змінити людину з цього моменту й надалі.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Таїнство втілення (4)»

53. Сьогодні Бог судить вас, карає вас і засуджує вас, але ти маєш знати, що сенс цього осуду в тому, щоб ти пізнав себе. Він засуджує, проклинає, судить і карає, щоб ти міг пізнати себе, щоб твій характер міг змінитися, ба більше, щоб ти міг пізнати, чого ти вартий, і зрозуміти, що всі Божі дії праведні та відповідають Його характеру та вимогам Його роботи, що Він працює відповідно до Свого плану заради спасіння людей, і що Він – праведний Бог, який любить, спасає, судить і карає людей. Якщо ти знаєш тільки те, що статус твій низький, що ти зіпсутий і бунтівничий, та не знаєш, що Бог бажає явити Своє спасіння через суд і кару, які він сьогодні вершить у тобі, то ти ніяк не зможеш на власному досвіді пережити певні речі, не кажучи вже про здатність іти далі вперед. Бог прийшов не для того, щоб убивати чи нищити, Він прийшов судити, проклинати, карати і спасати. Доки Його 6 000-літній план дій не завершиться – доки Він не відкриє результат для кожної категорії людей, – робота Бога на землі здійснюватиметься заради спасіння; мета її тільки в тому, щоб зробити тих, хто любить Бога, досконалими – цілком і повністю – та упокорити їх під Його пануванням. Незалежно від того, як саме Бог спасає людей, усе це здійснюється через змушення їх порвати з їхньою старою сатанинською природою; тобто Він спасає їх тим, що змушує їх прагнути життя. Якщо вони не прагнуть життя, то жодним чином не мають можливості прийняти Боже спасіння. Спасіння – це робота Самого Бога, а прагнення життя – це те, що повинна мати людина, щоб прийняти спасіння. У людських очах спасіння – це любов Бога, а любов Бога не може бути покаранням, судом і прокляттям; спасіння має містити в собі благодать, любов, добротута, крім того, слова розради, а також даровані Богом нескінченні благословення. Люди вважають, що, коли Бог спасає людей, Він робить це, зворушуючи їх Своїми благословеннями і милістю, щоб люди могли віддати свої серця Богові. Тобто, так би мовити, Бог спасає людей, доторкаючись до них. Таке спасіння здійснюється через укладення угоди. Тільки коли Бог дає людині стократно, вона упокорюється перед іменем Божим і намагається успішно працювати для Нього і приносити Йому славу. Це не те, що Бог призначив для людства. Бог прийшов працювати на землі, щоб спасти зіпсуте людство; у цьому немає обману. Якби обман був, Він, безперечно, не прийшов би здійснювати цю роботу Сам. У минулому способи, якими Він здійснював спасіння, включали в себе виявлення найбільшого милосердя й добросердя, так що Він віддав усе Своє сатані в обмін на все людство. Тепер зовсім не так, як колись: спасіння, яке вам дарується сьогодні, здійснюється в час останніх днів, під час класифікації всіх за родами; спосіб вашого спасіння – не милосердя чи добросердя, а кара й суд, щоб людство могло бути спасенним повніше. Отже, все, що ви отримуєте, – це кара, суд та безжальне побиття, але знайте: у цьому безсердечному побитті немає й краплі покарання. Хоч якими суворими можуть бути Мої слова, те, що спіткає вас, – це лише кілька слів, що можуть видаватися вам цілковито безсердечними; і яким би сердитим Я не був, те, що приходить на вас, – це тільки слова докору, і Я не маю на меті завдати вам шкоди чи спричинити смерть. Хіба це все насправді не так? Знайте, що нині все це – чи то праведний суд, чи нечутлива переплавка й кара, – усе це заради спасіння. Незалежно від того, чи сьогодні кожен класифікуватиметься за своїм видом, чи буде викрито усі категорії людей, – мета всіх Божих слів і роботи в тому, щоб спасти тих, хто істинно любить Бога. Мета праведного суду в очищенні людей, і безжальна переплавка здійснюється, щоб очистити їх; і суворі слова, і проучування призначені для очищення і заради спасіння.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Ви маєте облишити благословення статусу і зрозуміти Божий намір – принести людині спасіння»

54. Бог вершить роботу суду й кари, щоб людина могла здобути знання про Нього, і задля Його свідчення. Якби Він не судив розбещений характер людини, то людина ніяк не змогла б пізнати Його праведний характер, який не терпить образ, і не змогла б перетворити своє старе знання про Бога на нове. Заради Його свідчення та заради Його управління Він робить Свою повноту публічною, таким чином через Своє публічне явлення даючи людям можливість прийти до пізнання Бога, пройти трансформацію свого характеру та дати про Бога гучне свідчення. Трансформація характеру людини досягається багатьма різними видами Божої роботи; без таких змін у характері людина не змогла б свідчити про Бога та узгоджуватися з Божими намірами. Трансформація характеру людини показує, що людина звільнила себе від пут сатани та впливу темряви і справді стала взірцем і зразком Божої роботи, свідком Бога та тим, хто узгоджується з Божими намірами. Сьогодні втілений Бог прийшов робити Свою роботу на землі, і Він вимагає, щоб людина досягла знання про Нього, покори Йому і свідчення про Нього – вона має знати Його практичну та нормальну роботу, вона має коритися Всім Його словам і роботі, які не узгоджуються з уявленнями людей, і вона має свідчити про всю роботу, яку Він робить для спасіння людства, а також про всі діла, які Він вершить для завоювання людства. Ті, хто свідчить про Бога, мусять знати про Бога; тільки таке свідчення точне й практичне, і тільки таке свідчення може осоромити сатану. Бог використовує для свідчення про Нього тих, хто пізнав Його, пройшовши Його суд, кару й обтинання. Він використовує для свідчення про Нього тих, кого розбестив сатана, і також Він використовує для свідчення про Нього тих, у кого змінився характер і хто так отримав Його благословення. Йому не потрібно, щоб людина хвалила Його своїми вустами, і Йому не потрібні хвала та свідчення від таких, як сатана, яких Він не спас. Тільки ті, хто знає Бога, гідні свідчити про Нього, і тільки ті, чий характер пройшов трансформацію, гідні свідчити про Нього. Бог не дасть людині навмисно накликати ганьбу на Його ім’я.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише ті, хто знає Бога, можуть свідчити про Бога»

55. Христос останніх днів використовує багато різних істин, щоб навчати людину, розвінчувати її суть і аналізувати людські слова та діла. Ці слова вміщують різні істини, як-от людський обов’язок, те, як людині слід коритися Богові та бути Йому відданою, як вона має жити нормальною людськістю, а також мудрістю й характером Бога тощо. Усі ці слова спрямовані на суть людини та її розбещений характер. Зокрема, розвінчувальні слова про те, як людина відкидає Бога, сказані про те, що людина є втіленням сатани та ворожою силою, що спрямована проти Бога. Беручись за Свою роботу суду, Бог не просто кількома словами роз’яснює природу людини; Він розвінчує і обтинає протягом тривалого часу. Усі ці різні способи розвінчування й обтинання не можна замінити звичайними словами, а істиною, якої людина цілковито позбавлена. Тільки такі способи можна назвати судом; тільки таким судом може людина бути упокорена й повністю переконана щодо Бога, ба більше – може здобути правдиве знання про Бога. До чого приводить робота суду, то це до розуміння людиною істинного лику Божого та істини про свою власне бунтарство. Робота суду дозволяє людині здобути багато розуміння Божих намірів, мети Божої роботи й таємниць, які людина осягнути не може. Також вона дозволяє людині зрозуміти й пізнати свою розбещену сутність та корені своєї розбещеності, а також усвідомити потворність свого обличчя. Усі ці наслідки викликані роботою суду, бо сутність цієї роботи насправді полягає у відкритті істини, шляху та життя Божого для всіх, хто в Нього вірує. Ця робота є роботою суду, яку виконує Бог. Якщо ти не вважаєш ці істини важливими, якщо ти завжди намагаєшся уникати їх або шукати новий вихід поза їхніми межами, то Я кажу, що ти – тяжкий грішник. Якщо ти віриш у Бога, проте не шукаєш істини або намірів Божих і тобі не подобається дорога, що наближає тебе до Бога, то я кажу, що ти намагаєшся уникнути суду і що ти маріонетка і зрадник, який утікає від великого білого престолу. Бог не помилує жодного бунтівника, який утікає з-під Його погляду. Такі люди зазнають ще суворішого покарання. Ті ж, хто постане перед Богом на суд, ба більше, хто був очищений, вічно житимуть у Царстві Божому. Звичайно, це те, що стосується майбутнього.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»

56. Робота суду – це власна робота Бога, тому, природно, вона має бути виконана Самим Богом; вона не може бути виконана людиною замість Нього. Оскільки суд – це застосування істини для підкорення людства, Бог усе одно знову постав би у втіленому образі, щоб виконати цю роботу серед людей. Іншими словами, Христос останніх днів використовуватиме істину, щоб навчати людей по всьому світу й доносити до них усі істини. Ось Божа робота суду. Багато хто почувається некомфортно щодо другого втілення Бога, адже людям важко повірити в те, що Бог став би плоттю, щоб виконати роботу суду. Утім, Я мушу сказати тобі, що Божа робота часто значно перевершує людські очікування, і людському розуму важко її прийняти. Адже люди – лише гробаки на землі, тоді як Бог – Всевишній, який наповнює всесвіт; розум людини подібний до ями із огидною водою, де плодяться самі гробаки, тоді як кожен етап роботи, скерованої думками Бога, є квінтесенцією Божої мудрості. Люди завжди намагаються змагатися з Богом, на що Я кажу: цілком очевидно, хто врешті-решт опиниться у програші. Я напучую вас усіх не вважати себе ціннішими за золото. Якщо інші здатні прийняти суд Божий, то чому ти не можеш? Наскільки вище за інших ти стоїш? Якщо інші здатні схилити голову перед істиною, то чому і ти не можеш? Імпульс Божої роботи неспинний. Він не повторить роботу суду знову лише через «внесок», який ти зробив, і ти не тямитимешся від каяття, що упустив таку гарну можливість. Якщо ти не віриш Моїм словам, тоді просто зачекай, поки великий білий престол на небі винесе тобі вирок! Ти мусиш знати, що всі ізраїльтяни відкинули Ісуса й зреклися Його, але, незважаючи на це, факт викуплення Ісусом людства однаково поширився по всьому всесвіту й аж до країв землі. Хіба це не факт, який Бог здійснив віддавна? Якщо ти досі чекаєш, що Ісус забере тебе на небеса, то Я скажу, що ти – впертий шматок сухостою.^a Ісус не визнає такого лжевірянина, як ти, який не відданий істині та прагне самих лише благословень. Натомість Він без жалю скине тебе у вогненне озеро, де ти горітимеш десятки тисяч років.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»

Примітка:

^a Шматок сухостою: китайська ідіома на позначення того, чому «вже неможливо зарадити».

57. Бог не судить людей одне за одним, і їх не змушують проходити випробування одне за одним; чинити так не було б роботою суду. Хіба розбещеність усього людства не однакова? Хіба сутність усього людства не одна й та ж? Засуджується зіпсована сутність людства, людська сутність, зіпсована сатаною, і всі гріхи людини. Бог не судить дріб’язкові й незначні помилки людини. Робота суду є репрезентативною, і вона не проводиться спеціально стосовно окремої людини. Радше це робота, у якій судять групу людей, щоб представити суд над усім людством. Особисто виконуючи Свою роботу над групою людей, Бог у плоті використовує Свою роботу, щоб представляти роботу над усім людством, після чого вона поступово поширюється. Так само відбувається робота суду. Бог не судить певний тип людини або певну групу людей, але замість цього судить неправедність усього людства, як-от: протистояння людини Богу, або відсутність страху людини перед Ним, або завада для роботи Бога з боку людини. Те, що засуджується, – це суть протистояння людства Богу, і ця робота суду – це робота завоювання останніх днів. Робота й слово втіленого Бога, засвідчені людиною, – це робота суду перед великим білим престолом в останні дні, який людина плекала у своїх уявленнях у минулі часи. Робота, яку наразі здійснює втілений Бог, – це саме суд перед великим білим престолом. Утілений Бог сьогодення – це Бог, який судить усе людство в останні дні. Ця плоть і робота, слово й весь характер цієї плоті – це вся Його повнота. Хоча обсяг роботи цієї плоті обмежений і не зачіпає безпосередньо весь усесвіт, суть роботи суду полягає в безпосередньому суді над усім людством не тільки заради обраного народу Китаю, і не заради невеликого числа людей.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Зіпсованому людству більше потрібне спасіння втіленим Богом»

58. Слова, які Я кажу сьогодні, – це суд над людськими гріхами та людською неправедністю, прокляття людському бунтарству. Людська криводушність і лукавість, людські слова та вчинки – усе, що суперечить Божим намірам, має бути піддане суду, а все людське бунтарство засуджене як гріх. Його слова зосереджено на принципах суду; використовуючи суд над людською неправедністю, прокляття людського бунтарства та розвінчання всіх потворних облич людини, Він проявляє Свій праведний характер. Святість представляє Його праведний характер, і фактично Його святість є Його праведним характером. Ваші розбещені характери – контекст сьогоднішніх слів: відповідно до них Я говорю, і засуджую, і виконую роботу завоювання. Тільки це є практичною роботою, і тільки в такий спосіб можна наголосити на Божій святості в повній силі. Якщо в тобі немає жодного сліду розбещеного характеру, то Бог тебе не судитиме та не покаже тобі Свого праведного характеру. А оскільки в тебе розбещений характер, то Бог не дасть тобі поблажки, і саме це показує Його святість. Якби Бог бачив, що людська бруднота й бунтарство завеликі, але не говорив, не судив тебе, не карав за твою неправедність, то це доводило б, що Він не Бог, бо Він не мав би ненависті до гріха; Він був би таким же брудним, як і людина. Сьогодні Я суджу тебе саме за твій бруд і караю тебе саме за твою розбещеність і бунтарство. Я не хизуюся перед вами Своєю силою та не гноблю вас навмисно; Я роблю це тому, що ви, народжені в цій землі бруду, були так сильно засмічені брудом. Ви просто втратили свою доброчесність і людську сутність, як свині, що живуть у загиджених місцях. Саме через ваш бруд і розбещеність Я суджу вас і вивергаю на вас Свій гнів. Саме завдяки суду цих слів ви зуміли побачити, що Бог є Бог праведний і що Бог є Бог святий; саме завдяки Своїй святості та праведності Він судить вас і вивергає на вас Свій гнів; саме завдяки тому, що Він бачить бунтарство людства, Він виявляє Свій праведний характер. Бруд і розбещеність людства проявляють Його святість. Цього достатньо, щоб показати, що Він – Сам Бог, який є святим і непорочним, але живе в землі бруду. Якщо людина борсається в багні разом з іншими, і в ній немає нічого святого, і вона не має праведного характеру, то вона не здатна судити людську неправедність і не гідна вершити суд над людиною. Як можуть люди, які всі однаково брудні, мати право судити тих, хто подібний до них? Тільки Сам святий Бог здатен судити все брудне людство. Як людина може судити гріхи людини? Як людина може бачити гріхи людини й бути гідною засудити людину? Якби Бог не мав права судити людські гріхи, то як би Він міг бути Самим праведним Богом? Саме тому, що люди виявляють розбещені характери, Бог і говорить, аби судити їх, і тільки тоді вони бачать, що Він є святим Богом.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Як досягається ефект другого етапу роботи завоювання»

59. Якими засобами вершиться Боже вдосконалення людини? Воно вершиться за допомогою Його праведного характеру. Божий характер переважно складається з праведності, гніву, величі, суду та прокляття, і Він удосконалює людину переважно через Свій суд. Деякі люди не розуміють і питають, чому Бог може зробити людину досконалою лише через суд і прокляття. Вони кажуть: «Якби Бог прокляв людину, хіба б людина не померла? Якби Бог судив людину, хіба б людина не була осуджена? Тоді як її все ж можна зробити досконалою?». Так говорять люди, які не знають Божої роботи. Те, що Бог проклинає, – це людське бунтарство, а те, що Він судить, – це людські гріхи. Хоча Він говорить суворо, без жодної пощади до почуттів людини, і Він розвінчує все, що є всередині людини, розвінчуючи через деякі суворі слова те, що в людині істотне, через такий суд Він дає людині глибоке знання суті плоті, і так людина кориться перед Богом. Людська плоть від гріха й від сатани, вона бунтівнича, і вона – об’єкт Божої кари. Тож щоб людина змогла пізнати себе, її мають спіткати слова Божого суду, і має бути застосовано всякий вид переплавки; тільки тоді Божа робота може бути дієвою.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише через досвід болісних випробувань ти можеш пізнати красу Бога»

60. Бог використовує Свій суд, щоб зробити людину досконалою, Він любив людину й урятував людину – та скільки містить у собі Його любов? Там є суд, велич, гнів і прокляття. Хоча Бог у минулому проклинав людину, Він не запроторив її повністю в криницю безодню, але скористався цим, як засобом для очищення людської віри; Він не скарав людину смертю, але вчинив так, щоб зробити людину досконалою. Сутність плоті є те, що від сатани – Бог це сказав цілковито правильно, – та факти, виконані Богом, не звершуються за Його словами. Він тебе проклинає, щоб ти міг Його полюбити та щоб ти міг пізнати сутність плоті; Він тебе карає, щоб ти міг прокинутися, щоб дозволити тобі пізнати недоліки в собі й усвідомити повну людську негідність. Тож Божі прокляття, Його суд і Його велич та гнів – усі вони для того, щоб зробити людину досконалою. Усе, що Бог сьогодні робить, і праведний характер, який Він виявляє всередині вас, – усе це для того, щоб зробити людину досконалою. Така є Божа любов.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише через досвід болісних випробувань ти можеш пізнати красу Бога»

61. Чи Бог судить людину, чи проклинає, і те і те робить її досконалою: і те і те робиться, щоб зробити досконалим те, що в людині нечисте. Таким чином людина переплавляється, і те, чого в людині не вистачає, робиться досконалим через Його слова та роботу. Кожний крок Божої роботи – чи то суворі слова, чи то суд, чи кара – робить людину досконалою та є цілковито доречним. Ніколи впродовж віків Бог не вершив такої роботи; сьогодні він творить у вас роботу, щоб ви цінували Його мудрість. Хоча ви терпіли всередині певний біль, ваші серця відчувають твердість і мир; мати змогу втішатися цією стадією Божої роботи – то ваше благословення. Що б ви не змогли здобути в майбутньому, уся Божа робота у вас, яку ви сьогодні бачите, – то любов. Якщо людина не пройде через Божий суд і рафінування, її дії й наснага назавжди залишаться поверхневими, і її характер назавжди залишиться незмінним. Чи можна це вважати за здобуття Богом? Хоча сьогодні в людині досі багато чванливого, та людський характер став набагато стійкішим. Бог обтинає тебе, щоб спасти тебе, і хоча ти при цьому можеш відчувати певний біль, та прийде той день, коли у твоєму характері станеться зміна. У той час ти озирнешся на минуле та побачиш, яка мудра Божа робота, і в той час ти зможеш справді зрозуміти Божі наміри.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Лише через досвід болісних випробувань ти можеш пізнати красу Бога»

62. Робота, що виконується зараз, полягає в тому, щоб змусити людей зректися сатани – їхнього давнього предка. Усі словесні суди спрямовано на те, щоб викрити розбещений характер людства та дати людям можливість зрозуміти сутність життя. Ці постійні суди пронизують серця людей. Кожен суд безпосередньо стосується їхньої долі та покликаний ранити їхні серця, щоб вони могли відкинути все це й тим самим пізнати життя та цей брудний світ, пізнати Божу мудрість і всемогутність, а також пізнати людство, розбещене сатаною. Що більше такої кари й суду отримує людина, то більше її серце може поранитися, а дух – пробудитися. Пробудження духу цих украй розбещених, найглибше обманутих із людей і є метою судів такого роду. Людина не має духу, тобто її дух давно помер, і вона не знає, що є Небо, що є Бог і, звісно, що вона борсається в безодні смерті; звідки б вона дізналася, що живе в цьому злому пеклі на землі? Звідки б вона дізналася, що цей її гнилий труп через сатанинське розбещення потрапив у підземне царство смерті? Звідки б вона дізналася, що все на землі вже давно й безповоротно зруйновано людством? І звідки б вона дізналася, що сьогодні Творець прийшов на землю та шукає громаду розбещених людей, яких Він може спасти? Навіть після того, як людина переживає всі можливі рафінування й суди, її притуплена свідомість усе одно ледве ворушиться та, по суті, практично не реагує. Яке ж людство вироджене! І хоча такий суд подібний до жорстокого граду з неба, він приносить людині найбільшу користь. Якби не цей суд над людьми, не було б жодного результату, а людей було б абсолютно неможливо спасти з безодні страждань. Якби не ця робота, людям було б дуже важко вийти з підземного царства, бо їхні серця давно померли, а дух давно розтоптано сатаною. Аби спасти вас, погрузлих у найглибших глибинах виродження, потрібно завзято волати до вас, завзято судити вас; тільки тоді можна буде розбудити ваші застиглі серця.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тільки вдосконалені можуть жити змістовним життям»

63. Ти повинен знати, що Боже вдосконалення, довершення та здобуття людей не приносить нічого, крім мечів і ударів по людській плоті, а також нескінченних страждань, великих пожеж, нещадного суду, кари, прокльонів і безмежних випробувань. Такими є правда й підспідок роботи управління людиною. Але все це спрямоване на плоть людини, і всі стріли ворожнечі нещадно націлені на плоть людини (бо людина невинна). Усе це робиться заради Його слави, свідчення й управління. Річ у тому, що Його робота виконується не тільки заради людства, а й заради всього плану, а також для здійснення Його первісної волі, з якою Він створював людство. Тому, мабуть, дев’яносто відсотків того, що переживає людина, пов’язано зі стражданнями й випробуваннями вогнем, а солодких і щасливих днів, яких прагнула людська плоть, дуже мало, а то й зовсім немає. Ще менше людина здатна тішитися щасливими моментами в плоті, проводячи прекрасний час із Богом. Плоть брудна, тому те, що бачить і чим тішиться людська плоть, є нічим іншим, як Божою карою, яку люди вважають нерозважливою – так, начебто їй бракує здорового глузду. Причина в тому, що Бог проявляє Свій праведний характер, який є «нерозважливим щодо людини», не терпить людських проступків і гидує ворогами. Бог відкрито виявляє весь Свій характер будь-якими необхідними засобами, тим самим завершуючи роботу Своєї шеститисячолітньої битви із сатаною – роботу спасіння всього людства та знищення сатани старого!

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Мета управління людством»

64. Тепер ти розумієш, що таке суд і що таке істина? Якщо розумієш, тоді я раджу тобі покірливо скоритися суду, інакше в тебе ніколи не буде можливості бути схваленим Богом або уведеним Ним у Його Царство. Тих, хто приймає лише суд, але ніколи не може очиститись, тобто тих, хто тікає від роботи суду, Бог назавжди відцурається. Їхні гріхи є тяжчими й численнішими за гріхи фарисеїв, адже вони зрадили Бога і повстали проти Бога. Ці люди, не гідні навіть трудитися, одержать суворіше покарання, до того ж це покарання буде вічним. Бог не помилує жодного зрадника, який колись на словах виказував вірність, але згодом зрадив Його. Такі люди одержать відплату у вигляді покарання духу, душі та тіла. Хіба саме це не є виявленням праведного Божого характеру? Хіба не саме в цьому полягає мета Бога у засудженні й викритті людини? Під час суду Бог прирікає тих, хто робить усілякі лихі вчинки, на місце, що кишить злими духами, і дозволяє тим злим духам на свій розсуд знищувати плотські тіла цих людей, і їхні тіла виділяють трупний сморід. Такою є належна відплата для них. Бог записує кожен гріх цих зрадливих неправдивих вірян, неправдивих апостолів та неправдивих працівників у їхні облікові книги і в слушний час Він скидає їх до нечистих духів, дозволяючи тим нечистим духам на свій розсуд оскверняти всі їхні тіла, і робить так, щоб вони ніколи не могли переродитися і ніколи більше не побачили світла. Бог зараховує до зла тих лицемірів, які служать якийсь час, але не залишаються вірними до кінця, дозволяючи їм борсатися в болоті зі злими людьми й створювати з ними банду різношерстих негідників, і зрештою Бог їх знищить. Бог відкидає і не звертає уваги на тих, хто ніколи не був вірним Христу або ніколи не доклав жодної своєї сили, і на зламі епох Він винищить їх усіх. Вони більше не існуватимуть на землі й тим більше не зможуть увійти в Царство Боже. Бог зараховує до тих, хто надає послуги Його людям, будь-кого, хто ніколи не був щирим із Богом, але не має іншого варіанту, окрім поводитися з Ним недбало. Лише невелика кількість таких людей виживе, більшість же буде знищена разом із тими, чий труд навіть не відповідає стандарту. В кінці Бог приведе у Своє Царство всіх тих, хто є однодумцями Бога і в серці, і в умі, народ і синів Божих, і тих, кого Бог наперед визначив священниками. Вони є кристалізацією Божої роботи. Що ж до тих, хто не може бути зарахованим до жодної з категорій, розмежованих Богом, то вони будуть зараховані до рядів невіруючих, – і ви, безумовно, можете собі уявити, яким буде їхній кінець. Я вже сказав вам усе, що повинен сказати; шлях, який ви обираєте, є лише вашим вибором. Ви повинні зрозуміти таке: робота Божа ніколи не чекає на жодну людину, яка не встигає за Його поступом, і праведний характер Божий не милує жодну людину.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»