33. Коли Ісус прийшов у світ людей, Він почав період Благодаті та завершив період Закону. Протягом останніх днів Бог знову став плоттю, і з цим утіленням Він завершив період Благодаті й почав період Царства. Усі ті, хто здатен прийняти друге втілення Бога, будуть введені в період Царства, і більше того – зможуть особисто прийняти керівництво Бога. Хоч Ісус прийшов між людей і багато звершив, Він лише завершив роботу відкуплення всього людства і послужив жертвою за людський гріх; але Він не позбавив людину від усього її розбещеного характеру. Щоб уповні спасти людину з-під упливу сатани, потрібно було не лише, щоб Ісус став жертвою за гріх та взяв на себе людські гріхи, а й щоб Бог виконав іще більшу роботу, аби вповні позбавити людину від її характеру, розбещеного сатаною. Тож після того, як людині були прощені її гріхи, Бог повернувся у плоті, щоб привести людину в новий період, і почав роботу кари та суду. Ця робота піднесла людину у вищий світ. Усі ті, хто скориться Його пануванню, насолодяться вищою істиною та отримають більші благословення. Поправді вони житимуть у світлі та здобудуть і істину, і дорогу, і життя.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Передмова»

34. До того, як людину було відкуплено, багато отрут сатани вже було введено в неї, і після тисячоліть розбещення сатаною в ній укоренилася природа, яка чинить опір Богу. Тому, коли людину було відкуплено, це не що інше, як відкуплення. Тобто людина куплена дорогою ціною, але отруйну природу всередині неї не було видалено. Людина, яка настільки брудна, повинна пережити зміну, перш ніж стати гідною служити Богу. За допомогою цієї роботи суду й кари людина повністю пізнає брудну й розбещену сутність усередині себе, і зможе повністю змінитися та стати очищеною. Тільки так людина може стати гідною того, щоб повернутися до престолу Божого. Уся робота, виконана в сьогоденні, спрямована на те, щоб людина могла бути очищеною і зміненою; через суд і кару словом, а також через переплавку людина може відкинути свою розбещеність і стати очищеною. Замість того, щоб вважати цю стадію роботи роботою спасіння, було б більш доречно сказати, що це робота очищення. Насправді ця стадія – це також робота завоювання, а також друга стадія в роботі спасіння. Саме через суд і кару словом людина приходить до здобуття її Богом, і саме через переплавку, суд і викриття словом повністю розкриваються всі домішки, уявлення, мотиви та особисті надії в серці людини. Хоча людину було викуплено, а її гріхи прощено, це можна розглядати тільки як те, що Бог не пам’ятає про переступи людини й не ставиться до людини відповідно до її переступів. Однак, коли людину, яка живе в тілі з плоті, не було звільнено від гріха, вона може тільки продовжувати грішити, нескінченно виявляючи свій зіпсований сатанинський характер. Це життя, яке проживає людина, нескінченний цикл гріхів і отримання прощення. Більшість людей грішить вдень і сповідається ввечері. Таким чином, навіть якщо жертва за гріх назавжди залишиться дієвою для людини, вона не зможе врятувати людину від гріха. Тільки половину роботи спасіння було завершено, бо в людини все ще зіпсований характер. Наприклад, коли люди усвідомили, що вони походять від Моава, вони виголосили слова нарікань, перестали прагнути до життя та стали суцільно негативними. Хіба це не показує, що людство й досі не в змозі повністю підкоритися пануванню Бога? Хіба це не саме їхній розбещений сатанинський характер? Коли ти не піддавався карі, твої руки були підняті вище, ніж у всіх інших, навіть ніж у Ісуса. І ти вигукував гучним голосом: «Будь улюбленим сином Божим! Будь близьким до Бога! Ми швидше помремо, ніж схилимося перед сатаною! Повстань проти старого сатани! Повстань проти великого червоного дракона! Хай великий червоний дракон принижено позбудеться влади! Нехай Бог зробить нас довершеними!». Твої крики були голосніші за всі інші. Але потім прийшов час кари, і знову проявився зіпсований характер людства. Тоді їхні крики припинилися, і їхня рішучість зів’яла. Це – розбещення людини; воно глибше від гріха, це щось, посаджене сатаною і глибоко вкорінене в людині. Людині нелегко усвідомити свої гріхи; у неї немає способу розпізнати свою власну глибоко вкорінену природу, і вона повинна покладатися на суд слова, щоб досягти цього результату. Тільки так можна поступово змінити людину з цього моменту й надалі.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Таїнство втілення (4)»

35. Робота останніх днів полягає в тому, щоб промовляти слова. Великі зміни можуть бути зроблені в людині за допомогою слів. Зміни, які зараз відбуваються в цих людях, коли вони приймають ці слова, набагато більші, ніж ті, які відбуваються в людях, коли вони приймають ознаки й чудеса в період Благодаті. Тому що в період Благодаті демонів виганяли з людей покладанням рук і молитвою, але зіпсовані характери людини все ще залишалися. Людей зцілювали від хвороб і прощалися їхні гріхи, але що стосується того, як саме людина могла позбутися присутніх у ній розбещених сатанинських характерів, то ця робота над нею ще не була виконана. Людина отримала спасіння та прощення гріхів тільки завдяки своїй вірі, однак гріховна природа людини не була викорінена і все ще залишалася у ній. Гріхи людини були прощені завдяки втіленню Бога, але це не означало, що в людині більше не було гріха. Гріхи людини можуть бути прощені через принесення жертви за гріх, але що стосується того, як можна примусити людину більше не грішити і як її гріховна природа може бути повністю відкинута й перетворена, у неї немає способу вирішити цю проблему. Гріхи людини були прощені, і це завдяки роботі Божого розп’яття, але людина продовжувала жити в рамках свого старого розбещеного сатанинського характеру. Оскільки це так, людина повинна бути повністю спасенною від свого зіпсованого сатанинського характеру, щоб її гріховна природа могла бути повністю відкинута й ніколи більше не розвиватися знову, що дозволило б перетворити характер людини. Це вимагало б від людини розуміння шляху зростання в житті, розуміння шляху життя та розуміння шляху для зміни свого характеру. Більше того, це вимагало б від людини практикувати відповідно до цього шляху, щоб її характер міг поступово змінитися, і щоб вона могла жити у сяйві світла, із тим, щоб усе, що вона робить, могло відповідати намірам Божим, щоб вона могла відкинути свій зіпсований сатанинський характер, і щоб вона могла звільнитися від сатанинського впливу темряви, при цьому повністю звільнившись від гріха. Тільки тоді людина отримає повне спасіння. У той час, коли Ісус здійснював Свою роботу, людські знання про Нього були все ще невизначеними й неясними. Люди завжди вірили, що Він син Давида, і проголошували Його великим пророком, добрим Господом, Який спокутував гріхи людини. Деякі, завдяки силі своєї віри, зцілювалися, просто доторкнувшись до краю Його одягу; сліпі прозрівали, і навіть мертві могли бути повернуті до життя. Однак людина не змогла виявити глибоко вкорінений у ній розбещений сатанинський характер і не знала, як відкинути його. Людина отримала багато благодаті, такої як мир і щастя плоті, віра одного члена сім’ї, що приносить благословення всій родині, зцілення від хвороб тощо. Рештою були добрі справи людини та її благочестива зовнішність; якщо хтось міг жити на основі цього, він вважався віруючим, який відповідав стандарту. Тільки такі віруючі могли потрапити на небеса після смерті, що означало, що вони були спасенні. Але за життя ці люди абсолютно не розуміли дорогу життя. Усе, що вони робили, – так це вчиняли гріхи, а потім сповідували свої гріхи в постійному циклі без будь-якого шляху для зміни свого характеру: такий був стан людини в період Благодаті. Чи отримала людина повне спасіння? Ні! Тому, після того, як ця стадія роботи була завершена, усе ще залишалася робота суду й кари. Ця стадія полягає в тому, щоб очистити людину за допомогою слова і тим самим вказати їй шлях, яким іти. Ця стадія не була б плідною або значущою, якби вона продовжилася вигнанням демонів, оскільки вона не змогла б викорінити гріховну природу людини, і людина зупинилася б на прощенні своїх гріхів. Через жертву за гріх людині були прощені її гріхи, бо робота розп’яття вже добігла кінця, і Бог здобув перемогу над сатаною. Але зіпсований характер людини все ще залишається в ній, людина все ще може грішити та опиратися Богу, і Бог ще не здобув людство. Ось чому на цій стадії роботи Бог використовує слово, щоб розвінчати зіпсований характер людини, спонукаючи людину практикувати її згідно з належним шляхом. Робота цієї стадії більш значуща, ніж попередня, а також більш плідна, оскільки тепер саме слово безпосередньо забезпечує людське життя та дозволяє повністю оновити характер людини; це набагато ґрунтовніша стадія роботи. Таким чином, втілення в останні дні довершило значення Божого втілення та повністю завершило Божий план управління задля спасіння людини.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Таїнство втілення (4)»

36. Робота останніх днів полягає у тому, щоб розподілити все суще за родом його й завершити Божий план управління, адже час близький і день Божий настав. Бог приводить усіх, хто входить у Його Царство, – усіх, хто вірний Йому до самого кінця, – у період Самого Бога. Однак до настання періоду Самого Бога робота Божа полягає не в тому, щоб спостерігати за вчинками людини, не в тому, щоб досліджувати її життя, а в тому, щоб судити людське бунтарство, адже Бог очистить усіх, хто постане перед Його престолом. Усі, хто до сьогодні йшов слідами Бога, є тими, хто постає перед Божим престолом, а отже, кожна людина, яка приймає роботу Божу на її завершальному етапі, є об’єктом Божого очищення. Іншими словами, кожен, хто приймає роботу Божу на її завершальному етапі, є об’єктом Божого суду.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»

37. Христос останніх днів використовує багато різних істин, щоб навчати людину, розвінчувати її суть і аналізувати людські слова та діла. Ці слова вміщують різні істини, як-от людський обов’язок, те, як людині слід коритися Богові та бути Йому відданою, як вона має жити нормальною людськістю, а також мудрістю й характером Бога тощо. Усі ці слова спрямовані на суть людини та її розбещений характер. Зокрема, розвінчувальні слова про те, як людина відкидає Бога, сказані про те, що людина є втіленням сатани та ворожою силою, що спрямована проти Бога. Беручись за Свою роботу суду, Бог не просто кількома словами роз’яснює природу людини; Він розвінчує і обтинає протягом тривалого часу. Усі ці різні способи розвінчування й обтинання не можна замінити звичайними словами, а істиною, якої людина цілковито позбавлена. Тільки такі способи можна назвати судом; тільки таким судом може людина бути упокорена й повністю переконана щодо Бога, ба більше – може здобути правдиве знання про Бога. До чого приводить робота суду, то це до розуміння людиною істинного лику Божого та істини про свою власне бунтарство. Робота суду дозволяє людині здобути багато розуміння Божих намірів, мети Божої роботи й таємниць, які людина осягнути не може. Також вона дозволяє людині зрозуміти й пізнати свою розбещену сутність та корені своєї розбещеності, а також усвідомити потворність свого обличчя. Усі ці наслідки викликані роботою суду, бо сутність цієї роботи насправді полягає у відкритті істини, шляху та життя Божого для всіх, хто в Нього вірує. Ця робота є роботою суду, яку виконує Бог.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Христос здійснює роботу суду за допомогою істини»

38. Людство, так докорінно розбещене сатаною, не знає, що є Бог, і перестало поклонятися Богові. На початку, коли були створені Адам і Єва, слава і свідчення Єгови завжди повсякчас були присутні. Але після розбещення людина втратила славу і свідчення, адже всі збунтувалися проти Бога і взагалі перестали Його боятися. Сьогоднішня робота завоювання полягає в тому, щоб відновити все свідчення та всю славу, і щоб усі люди поклонялися Богові, аби було свідчення поміж сотворених; ось робота, яку належить виконати на цьому етапі. Як саме має бути завойоване людство? За допомогою роботи слів на цьому етапі, щоб повністю переконати людину; за допомогою розголошення, суду, кари та безжального прокляття, щоб остаточно переконати її; розкриваючи бунтарство людини й судячи її опір, аби вона могла дізнатися про неправедність і скверну людства, і таким чином використати ці речі як тло для праведного Божого характеру. Переважно за допомогою саме цих слів людина завойовується та цілковито переконується. Слова – це засіб для остаточного завоювання людства, і всі, хто приймає Боже завоювання, мусять прийняти побиття та суд Його слів.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Справжня історія про роботу завоювання (1)»

39. У період Царства Бог використовує слова, щоб розпочати нову добу, змінити спосіб Своєї роботи й виконати роботу всього періоду. Це принцип, за яким Бог працює в період Слова. Він став плоттю й говорить із різних позицій, дозволяючи людині по-справжньому побачити Бога, Який є Словом, що з’явилося у плоті, і споглядати Його мудрість і дивовижність. Бог працює в такий спосіб, щоб краще досягти цілей завоювання людей, удосконалення людей й відсіювання людей, що є істинним смислом використання слів для роботи в період Слова. Завдяки словам люди пізнають роботу Бога, Божий характер, суть людини й те, у що вона має ввійти. За допомогою слів виконується уся робота, яку Бог бажає виконати в період Слова. Через ці слова люди викриваються, відсіюються й випробовуються. Люди побачили ці слова, почули ці слова й визнали існування цих слів. Як наслідок, вони повірили в існування Бога, у всемогутність і мудрість Бога, а також серце Бога, яке любить і спасає людей. Термін «слова» може бути звичайним і простим, але слова, промовлені вустами втіленого Бога, стрясають всесвіт, перетворюють серця людей, трансформують їхні уявлення та старі характери, перетворюють те, яким зазвичай являв себе цілий світ. Упродовж періодів тільки сьогоднішній Бог працює в такий спосіб, і лише Він так говорить і приходить, аби в такий спосіб врятувати людство. Від сьогодні й надалі людина живе під керівництвом слів Божих, серед пастирства й забезпечення Його словами; люди живуть у світі слів Божих, серед проклять і благословень слів Божих, і більшість людей живе під судом і карою Його слів. Усі ці слова й ця робота – заради спасіння людини, заради виконання Божої волі й заради зміни первісного вигляду світу старого створення. Бог створив цей світ за допомогою слів, Він веде всіх людей у всесвіті за допомогою слів, Він завойовує й спасає їх за допомогою слів і, зрештою, Він використає слова, щоб покласти край усьому старому світу, у такий спосіб уповні завершивши Свій план управління.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Період Царства – це період Слова»

40. У період Царства втілений Бог говорить слова, щоб підкорити всіх тих, хто вірить у Нього. Це – «Слово, що з’явилося в плоті»; Бог прийшов в останні дні, щоб зробити цю роботу, тобто Він прийшов, щоб виконати практичне значення Слова, що з’явилося у плоті. Він тільки промовляє слова, і рідко з’являються факти. Це – сама суть Слова, що з’явилося в плоті, і коли втілений Бог говорить Свої слова, це – поява Слова в плоті, і це Слово, що приходить у плоть. «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. І Слово сталося тілом». Це (робота з’явлення Слова в плоті) – робота, яку Бог звершить в останні дні, і це заключна глава всього Його плану управління, і тому Бог повинен прийти на землю й проявити Свої слова в плоті. Те, що зроблено сьогодні, те, що буде зроблено в майбутньому, те, що буде звершено Богом, кінцеве місце призначення людини, ті, хто буде спасенним, ті, кого буде знищено, і так далі – уся ця робота, яка повинна бути виконана в кінці, усе це було чітко зазначено, і все це для того, щоб здійснити фактичне значення Слова, що з’явилося у плоті. Адміністративні постанови й основний закон, які було видано раніше, ті, кого буде знищено, ті, хто ввійде у спокій – усі ці слова повинні бути виконані. Це – робота, головним чином виконана втіленим Богом в останні дні. Він змушує людей зрозуміти, до якого місця належать ті, хто визначений наперед Богом, а до якого належать ті, хто не визначений наперед Богом, як будуть класифіковані Його народ і сини, що станеться з Ізраїлем, що станеться з Єгиптом, – у майбутньому кожне з цих слів буде виконано. Темп Божої роботи прискорюється. Бог використовує слово як засіб, щоб виявити людині, що повинно бути зроблено в кожному періоді, що повинно бути зроблено втіленим Богом в останні дні, і Його служіння, яке повинно бути виконано, і всі ці слова призначені для того, щоб сповнити фактичне значення Слова, що з’явилося в плоті.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Усе досягається Словом Божим»

41. Сьогодні Бог став плоттю насамперед для того, щоб завершити роботу «Слова, що з’явилося в плоті», щоб застосувати слово, щоб зробити людину досконалою і спонукати її прийняти обтинання за допомогою слова й переплавку словом. У Своїх словах Він спонукає тебе отримати забезпечення та здобути життя і спонукає тебе побачити Його роботу та вчинки. Бог використовує слово, щоб карати й переплавляти тебе, і, таким чином, навіть якщо ти страждаєш від болю, це також через слово Боже. Сьогодні Бог працює не з фактами, а зі словами. Тільки після того, як Його слово зійшло на тебе, Святий Дух може діяти всередині тебе й змусити тебе страждати від болю або відчувати ласкавість. Тільки слово Боже може привести тебе в реальність, і тільки слово Боже здатне зробити тебе досконалим. Отже, ти повинен зрозуміти принаймні таке: робота, виконана Богом в останні дні, – це головним чином використання Його слова, щоб зробити кожну людину досконалою й направляти людину. Уся виконувана Ним робота здійснюється через слово; Він не використовує факти, щоб карати тебе. Бувають випадки, коли деякі люди чинять опір Богу. Бог не заподіює тобі великого дискомфорту, твоя плоть не зазнає кари й не страждає від жодного болю – але як тільки Його слово приходить на тебе й переплавляє тебе, це для тебе нестерпно. Хіба це не так? За часів прислужників Бог сказав кинути людину в безодню. Чи справді людина потрапила до безодні? Людина ввійшла в безодню просто завдяки використанню слів для переплавки людини. І тому в останні дні, коли Бог стає плоттю, Він головним чином використовує слово, щоб усе зробити і все виявити. Тільки в Його словах ти можеш побачити, Ким Він є; тільки в Його словах ти можеш побачити, що Він – Сам Бог. Коли втілений Бог приходить на землю, Він не робить жодної іншої роботи, окрім промовляння слів – таким чином, немає необхідності у фактах; достатньо слів. Причина цього полягає в тому, що Він прийшов головним чином для виконання цієї роботи, щоб дозволити людині побачити Його велику силу й вищість у Його словах, дозволити людині побачити Його смиренність і прихованість у Його словах, і дозволити людині пізнати Його повноту в Його словах. Усе, що в Нього є, і все, Ким Він є, міститься в Його словах. Його мудрість і дивовижність укладені в Його слова. У цьому тобі дано побачити багато методів, за допомогою яких Бог промовляє Свої слова. Бог так довго працював; головним чином ця робота полягала в в забезпеченні людини, її розвінчуванні чи обтинанні. Бог не проклинає людину легковажно, і навіть коли Він це робить, Він проклинає її через слово. І тому, у цей період, коли Бог став плоттю, не намагайся знову побачити, як Бог зцілює хворих і виганяє демонів, і припини постійно шукати ознак – у цьому немає сенсу! Ті ознаки не можуть зробити людину досконалою! Кажучи прямо: сьогодні практичний Сам Бог у плоті не діє; Він тільки говорить. Це – істина! Він використовує слова, щоб зробити тебе досконалим, і використовує слова, щоб нагодувати й напоїти тебе. Він також використовує слова для роботи, і Він використовує слова замість фактів, щоб ти пізнав Його практичність. Якщо ти здатен сприймати такий спосіб Божої роботи, тоді важко бути негативним. Замість того, щоб зосереджуватися на негативних речах, тобі слід зосередитися тільки на тому, що є позитивним, тобто, незалежно від того, виконуються слова Бога чи ні, або є прихід фактів чи ні, Бог змушує людину здобувати життя від Його слів, і це – найбільша з усіх ознак; і навіть більше того, це – незаперечний факт. Це – найкращий доказ, за допомогою якого можна пізнати Бога, і це ще більша ознака, ніж ознаки. Тільки ці слова можуть зробити людину досконалою.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Усе досягається Словом Божим»

42. В останні дні Бог головним чином використовує слово, щоб зробити людину досконалою. Він не використовує ознаки й чуда, щоб пригнічувати людину або переконувати її; це не може виявити велику силу Божу. Якби Бог тільки показував ознаки й чуда, тоді було б неможливо виявити практичність Бога і, отже, неможливо зробити людину досконалою. Бог не робить людину досконалою за допомогою ознак і чудес, але використовує слово, щоб поливати й пасти людину, після чого досягається повна покора людини й пізнання людиною Бога. Це – мета роботи, яку Він робить, і слів, які Він промовляє. Бог не використовує метод показу ознак і чудес, щоб зробити людину досконалою, – Він використовує слова й використовує безліч різних методів роботи, щоб зробити людину досконалою. Чи то переплавка, обтинання, чи то надання слів, Бог говорить з різних точок зору, щоб зробити людину досконалою й дати їй більше знання про роботу, мудрість і чудовість Бога. … Я вже говорив раніше, що група переможців здобувається зі Сходу, переможців, які виходять із великого поневіряння. Що мається на увазі під цими словами? Вони означають, що ці люди, які були здобуті, стають істинно покірними лише після того, як пройдуть суд, кару, обтинання та всіляку переплавку. Віра цих людей не невизначена, а реальна. Вони не бачили жодних знамень і див або будь-яких чудес; вони не здатні промовляти високі слова й доктрини або висловлювати глибоке усвідомлення; натомість у них є реальність, слова Бога та практичне, істинне знання Бога. Хіба така група не краще здатна виявити велику силу Божу?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Усе досягається Словом Божим»

43. В останні дні втілений Бог прийшов на землю переважно для того, щоб говорити слова. Коли прийшов Ісус, Він поширив Євангеліє Царства Небесного, і Він звершив роботу спокути через розп’яття. Він поклав край періоду Закону та відмінив усе, що було старе. Прихід Ісуса завершив період Закону та почав період Благодаті; прихід утіленого Бога останніх днів поклав край періоду Благодаті. Він прийшов переважно сказати Свої слова, словами вдосконалити людину, освітити й просвітити людину та прибрати місце невизначеного Бога в людському серці. Це не та стадія роботи, яку робив Ісус, коли Він прийшов. Коли прийшов Ісус, Він творив багато чудес, зцілював немічних і виганяв бісів, і Він звершив роботу спокути через розп’яття. Унаслідок цього у своїх уявленнях люди вірять, що саме таким Бог і має бути. Адже коли прийшов Ісус, Він не робив праці прибирання образу невизначеного Бога з людського серця; коли Він прийшов, Він був розіп’ятий, Він зцілював немічних і виганяв бісів, і Він поширював Євангеліє Царства Небесного. З одного боку, втілення Бога в останні дні прибирає місце невизначеного Бога в людських уявленнях, щоб у людському серці більше не було образу невизначеного Бога. Своїми фактичними словами та фактичною роботою, Своїм рухом по всіх землях і винятково реальною та нормальною роботою, яку Він робить поміж людей, Він спонукає людину пізнати реальність Бога та прибирає місце невизначеного Бога в людському серці. З іншого боку, Бог використовує слова, промовлені Його плоттю, щоб удосконалити людину та все звершити. Така робота, яку Бог звершить в останні дні.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Пізнання теперішньої Божої роботи»

44. В останні дні Бог прийшов переважно для того, щоб говорити Свої слова. Він говорить із точки зору Духа, з точки зору людини та від третьої особи; Він говорить різними способами, використовуючи один певний спосіб для кожного періоду часу, і методом мовлення Він змінює уявлення людей і прибирає з їхніх сердець образ невизначеного Бога. Це головна робота, яку робить Бог. Оскільки люди вірять, що Бог прийшов зцілювати немічних, виганяти бісів, творити дива й обдаровувати людей матеріальними благословеннями, Бог вершить цю стадію роботи – роботи кари та суду, – щоб прибрати таке з людських уявлень, аби людина могла пізнати реальність і нормальність Бога й аби прибрати образ Ісуса з людських сердець і замінити новим образом Божим. Щойно образ Божий у людині стариться, він стає ідолом. Коли Ісус прийшов і звершив ту стадію роботи, Він не уособлював усю повноту Бога. Він творив певні знаки й чуда, говорив певні слова та зрештою був розіп’ятий. Він уособлював одну частину Бога. Він не міг уособлювати все, чим є Бог; натомість Він уособлював Бога, роблячи одну частину Божої роботи. Це тому, що Бог такий великий, і такий дивовижний, і Він незбагненний, і також тому, що Бог у всякий період робить лише одну частину Своєї роботи. Робота, яку робить Бог у цей період, – то передусім надання слів для людського життя, викриття людської природи- сутності та розбещеного характеру, а також усунення релігійних уявлень, феодального та застарілого мислення; знання й культура людини мусять бути очищені через викривальні Божі слова. В останні дні Бог удосконалює людину словами, а не знаками й чудесами. Своїми словами Він викриває людину, судить людину, карає людину та вдосконалює, щоб у Божих словах людина змогла побачити мудрість і красу Бога, змогла зрозуміти притаманний Богу характер і щоб через Божі слова людина узріла Божі діла. У період Закону Єгова вивів Мойсея з Єгипту Своїми словами та говорив певні слова ізраїльтянам; у той час було проявлено частину Божих діл, але оскільки духовний рівень людей був обмеженим і ніщо не могло довершити їхні знання, Бог продовжував говорити і працювати. У період Благодаті люди знову побачили частину Божих діл. Ісус був здатен являти ознаки й чуда, і зцілювати немічних та виганяти бісів, і бути розіп’ятим, після чого за три дні Він воскрес і явився у плоті перед людьми. Люди знали про Бога тільки це і більше нічого. Людина знає стільки, скільки їй показує Бог, і якби Бог не показав людині більше нічого, то лише в таких межах людина б і визначала Бога. Тож Бог продовжує працювати, щоб людське знання про Нього поглиблювалося та щоб поступово людина змогла пізнати сутність Бога. В останні дні Бог удосконалює людину словами. Слова Бога розкривають твій розбещений характер, і реальність Бога замінює твої релігійні уявлення. Утілений Бог останніх днів передусім прийшов справдити слова про те, що «Слово стає плоттю, Слово набуває плоті, і Слово являється у плоті», і якщо ви не маєте про це ґрунтовного знання, то не зможете стійко триматися. В останні дні Бог передусім має намір звершити стадію роботи, на якій Слово являється у плоті, і це одна частина Божого плану управління.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Пізнання теперішньої Божої роботи»

45. У роботі останніх днів сила слова більше, ніж сила вияву ознак і чудес, і влада слова перевершує владу ознак і чудес. Слово викриває всі розбещені характери, приховані глибоко в серці людини. У тебе немає можливості відкрити їх самотужки. Коли вони будуть розвінчані словом, ти природним чином прийдеш до їх відкриття; тобі доведеться визнати їх, і ти будеш повністю переконаний. Хіба це не влада слова? Це – результат, досягнутий роботою слова сьогодні. Отже, не через зцілення від хвороб і вигнання демонів людина може бути повністю врятована від своїх гріхів, як не може вона бути зроблена повністю довершеною завдяки вияву ознак і чудес. Влада виліковувати хвороби й виганяти демонів дає людині тільки благодать, але плоть людини досі від сатани, і зіпсований сатанинський характер досі залишається всередині людини. Іншими словами, те, що не було очищено, досі належить до гріха й бруду. Тільки після очищення через слово, людина може бути здобута Богом і стати освяченою.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Таїнство втілення (4)»

46. Цей етап роботи роз’яснить тобі закон Єгови і відкуплення Ісуса, і головним чином він є для того, щоб ти міг зрозуміти всю роботу Божого шеститисячолітнього плану управління і оцінити всю значущість і суть цього шеститисячолітнього плану управління, і зрозуміти мету всієї роботи, виконаної Ісусом, і слів, які Він говорив, і навіть твоєї сліпої віри в Біблію і поклоніння їй. Цей етап дозволить тобі усе це ґрунтовно зрозуміти. Ти прийдеш до розуміння як роботи, виконаної Ісусом, так і роботи Бога сьогодні; ти зрозумієш і побачиш усю істину, життя і шлях. На етапі роботи, виконаної Ісусом, чому Ісус пішов, не виконавши заключну роботу? Тому що етап роботи Ісуса не був завершальною роботою. Коли Його було прибито до хреста, Його слова також завершилися; після Його розп’яття Його робота повністю завершилася. Теперішній етап відрізняється: тільки після того, як слова будуть вимовлені сповна і вся Божа робота добіжить свого кінця, Його робота завершиться. На етапі роботи Ісуса було багато слів, які залишилися невимовленими або не були повністю сформульовані. Однак Ісуса не турбувало, що Він говорив чи не говорив, тому що Його служіння не було служінням слів, і тому після того, як Він був прибитий до хреста, Він відійшов. Цей етап роботи був головним чином заради розп’яття і відрізняється від нинішнього етапу. Цей поточний етап роботи призначений головним чином для завершення, розчищення і доведення всієї роботи до кінця. Якщо слова не будуть вимовлені до самого кінця, не буде ніякого способу завершити цю роботу, оскільки на цьому етапі роботи вся робота доводиться до кінця і виконується за допомогою слів. У свій час Ісус виконав багато роботи, яка була незбагненною для людини. Він тихо пішов, і сьогодні все ще є багато тих, хто не розуміє Його слів, чиє розуміння хибне, хоча вони вірять у те, що воно правильне, і не знають, що вони помиляються. Заключний етап приведе Божу роботу до повного виконання і забезпечить її завершення. Усі прийдуть до розуміння і знання Божого плану управління. Уявлення людини, її наміри, її помилкове і абсурдне розуміння, її уявлення про роботу Єгови та Ісуса, її погляди на язичників та інші її відхилення і помилки буде виправлено. І людина зрозуміє всі правильні життєві шляхи, і всю працю, виконану Богом, і всю істину. Коли це станеться, цей етап роботи добіжить свого кінця.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бачення роботи Бога (2)»

47. Якщо люди застрягнуть у періоді Благодаті, то ніколи не позбудуться свого розбещеного характеру й тим паче не пізнають невід’ємно притаманний Богу характер. Якщо люди завжди житимуть посеред рясної благодаті, але не матимуть того шляху життя, який би дав їм пізнати Бога чи вдовольнити Його, то вони ніколи насправді Його не здобудуть у своїй вірі в Нього. Така віра дійсно жалюгідна. Коли ти закінчиш читати цю книгу, коли ти переживеш кожен крок роботи втіленого Бога в період Царства, ти відчуєш, що ті бажання, які жили в тобі багато років, нарешті здійснилися. Ти відчуєш, що лише зараз справді побачив Бога віч-на-віч; що лише зараз поглянув на Його лик, почув Його особисті висловлювання, оцінив мудрість Його роботи та справді усвідомив, наскільки Він практичний і всемогутній. Ти відчуєш, що здобув багато такого, чого люди минулих часів ніколи ні бачили, ні мали. У той час ти ясно зрозумієш, що таке вірити в Бога та що таке узгоджуватися з Божими намірами. Звісно, якщо ти чіплятимешся за минулі погляди й відкидатимеш або заперечуватимеш той факт, що Бог утілився вдруге, то залишишся з порожніми руками, нічого не отримаєш і зрештою будеш проголошений винним в опорі Богу. На тих, хто здатен коритися істині та роботі Бога, буде заявлено права під іменем другого втілення Бога: «Всемогутній». Вони зможуть прийняти особистий провід Бога, здобуваючи більше істин вищого порядку, а також дійсне життя. Вони узрять видіння, яке люди минулого ніколи не бачили: «І я оглянувся, щоб побачити голос, що говорив зо мною. І, оглянувшись, я побачив сім свічників золотих; а посеред семи свічників Подібного до Людського Сина, одягненого в довгу одежу аж до стоп і підперезаного по грудях золотим поясом. А Його голова та волосся білі, немов біла вовна, як сніг; а очі Його немов полум’я огняне. А ноги Його подібні до міді, розпалені, наче в печі; а голос Його немов шум великої води. І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй» (Об’явлення 1:12–16). Це видіння – прояв усього Божого характеру, і прояв усього Його характеру – це також прояв роботи Бога в Його поточному втіленні. У потоках кар і судів Син Людський висловлюваннями виявляє властивий Йому характер, даючи всім тим, хто приймає Його кару та суд, побачити істинне обличчя Сина Людського, яке є правдивим образом обличчя Сина Людського, побаченого Іваном. (Звісно, усе це буде незримим для тих, хто не прийме роботу Бога в період Царства.) Істинне обличчя Бога не можна вповні описати людською мовою, тож Бог використовує методи вираження властивого Йому характеру, щоб показати людям Своє істинне обличчя. Інакше кажучи, усі ті, хто оцінив властивий Сину Людському характер, бачили істинне обличчя Сина Людського, адже Бог занадто величний, і Його не можна вповні описати людською мовою. Коли людина проживе кожен крок роботи Бога в період Царства, тоді вона пізнає істинне значення слів Івана, коли він говорив про Сина Людського посеред свічників: «А Його голова та волосся білі, немов біла вовна, як сніг; а очі Його немов полум’я огняне. А ноги Його подібні до міді, розпалені, наче в печі; а голос Його немов шум великої води. І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй».

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Передмова»

48. Чому робота завоювання є завершальним етапом? Хіба не саме для того, щоб проявити, який кінець чекає на кожен клас людей? Хіба не для того, щоб дозволити кожному під час роботи завоювання, кари та суду показати свою справжню сутність, а потім згодом бути класифікованим відповідно до свого виду? Замість того, щоб говорити, що це завоювання людства, можливо, краще було б сказати, що це демонстрація того, який кінець чекатиме на кожен клас людей. Йдеться про суд над людськими гріхами, а потім про розкриття різних класів людей, таким чином вирішуючи, чи є вони злими чи праведними. Після роботи завоювання приходить робота винагородження добра та покарання зла. Люди, які цілковито слухаються, – тобто повністю завойовані, – будуть поміщені на наступний етап поширення Божої роботи по всьому всесвіту; нескорені будуть поміщені в темряву й зустрінуть нещастя. Таким чином, люди будуть розподілені за своїм видом: лиходії будуть об’єднані зі злом, щоб ніколи більше не бачити сонячного світла, а праведники об’єднаються з добром, щоб отримати світло й вічно жити у світлі. Кінець усього сущого близький; кінець людини був чітко показаний її очам, і все суще буде розподілене за видами. Як же людям уникнути страждань, пов’язаних із тим, що кожен із них класифікується за своїм видом? Кінець кожного виду людей розкривається, коли близиться кінець усього сущого, і це відбувається під час роботи завоювання всього всесвіту (включаючи всю роботу завоювання, починаючи з нинішньої роботи). Одкровення про кінець усього людства здійснюється перед суддівським місцем, у процесі кари та під час роботи завоювання останніх днів…

Останні дні – це час, коли все суще буде прокласифіковане за видами через завоювання. Завоювання – це робота останніх днів; іншими словами, засудження гріхів кожної людини – це робота останніх днів. В іншому разі, як можна було б класифікувати людей? Робота класифікації, що проводиться серед вас, є початком такої роботи у всьому всесвіті. Після цього всі ці землі та всі народи також будуть піддані роботі завоювання. Це означає, що кожна людина у творенні буде класифікована за видом і постане перед суддівським місцем, щоб бути судженою. Жодна людина й жодна річ не зможуть уникнути страждання цієї кари та суду, як і жодна людина чи річ не уникнуть класифікації за видом; кожна людина буде класифікована, адже наближається кінець усього сущого, і все небо і земля досягли свого завершення. Як могла б людина уникнути останніх днів людського існування?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Справжня історія про роботу завоювання (1)»

49. Стадія останніх днів, на якій люди мають бути завойовані, – то остання стадія в битві із сатаною, і це також робота повного спасіння людини з-під влади сатани. Внутрішнім значенням завоювання людини є повернення втілень сатани – людей, яких сатана розбестив, – до Творця після їх завоювання, внаслідок якого люди повстануть проти сатани та повністю повернуться до Бога. Ось так люди й будуть повністю спасенні. Тож робота завоювання – це остання робота в битві проти сатани й заключна стадія Божого управління заради поразки сатани. Без цієї роботи повне спасіння людини зрештою було б неможливе, повна поразка сатани також була б неможлива, і людство ніколи не змогло б увійти в чудове місце призначення чи звільнитися від впливу сатани. Отже, роботу спасіння людини не можна завершити, поки не завершиться битва із сатаною, бо по суті своїй робота Божого управління призначена спасти людство. Найраніше людство було в руках у Бога, та через сатанинську спокусу й розбещення людина була зв’язана сатаною та впала в руки лихого. Таким чином, сатана став об’єктом, якому слід завдати поразки в роботі Божого управління. Оскільки сатана заволодів людиною й оскільки людина – це капітал, за допомогою якого Бог чинить усе управління, то щоб спасти людину, треба вирвати її з рук сатани, тобто треба повернути людину з полону сатани. Отож сатану треба розбити шляхом змін у старому характері людини й відновлення первісного людського розуму. Так людину, взяту в полон, можна вирвати з рук сатани. Якщо людину буде звільнено від впливу й пут сатани, то сатану буде осоромлено, людину буде зрештою забрано назад, і сатану буде розбито. Й оскільки людину було звільнено з-під темного впливу сатани, вона стане трофеєм усієї цієї битви, і по закінченні битви сатана стане об’єктом покарання, після чого всю роботу спасіння людства буде завершено.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Відновлення нормального життя людини та приведення її до чудового місця призначення»

50. Ті, хто зможе твердо стояти під час Божої роботи суду й кари в останні дні – тобто під час завершальної роботи очищення, – стануть тими, хто ввійде до остаточного відпочинку поряд із Богом; таким чином, усі ті, хто ввійде до відпочинку, звільняться з-під впливу сатани та будуть здобуті Богом, лише зазнавши Його завершальної роботи очищення. Ці люди, які будуть нарешті здобуті Богом, увійдуть до остаточного відпочинку. Ціль Божої роботи кари й суду – це, по суті, очищення людства заради остаточного дня відпочинку; інакше жоден член людства не міг би бути розподілений за своїм родом та не міг би ввійти до відпочинку. Ця робота – єдиний шлях, яким людство зможе ввійти до відпочинку. Лише Божа робота очищення очистить людей від їхньої неправедності, і лише Його робота кари й суду викриє ті бунтівничі частки людства, таким чином розрізнивши між тими, кого можна спасти, й тими, кого спасти не можна, і між тими, хто залишиться, й тими, хто не залишиться. Коли ця робота завершиться, ті люди, кому дозволено залишитися, усі будуть очищені та ввійдуть у вищий світ людства, у якому насолоджуватимуться прекраснішим другим людським життям на землі; інакше кажучи, вони ввійдуть у свій людський день спочинку та співіснуватимуть із Богом. Після того як ті, кому не дозволено залишитися, будуть покарані й засуджені, їхню справжню сутність буде повністю викрито, а потім вони всі будуть знищені, і, як сатані, їм більше не буде дозволено вижити на землі. У людстві майбутнього більше не буде такого типу людей; такі люди не гідні ввійти в край остаточного спочинку, і вони не гідні приєднатися до дня спочинку, який Бог розділить із людством, бо вони – цілі для покарання, злі, неправедні люди. Колись їх було викуплено, а також засуджено та покарано; і ще вони колись трудилися для Бога. Однак коли прийде останній день, вони все одно будуть відсіяні та знищені через своє зло і внаслідок свого бунтарства й нездатності бути викупленими; вони більше ніколи не постануть у світі майбутнього, і вони більше не житимуть поміж людського роду майбутнього. Чи вони духи мертвих, а чи люди, що досі живуть у плоті, усі злочинці та не врятовані будуть знищені, щойно святі поміж людства ввійдуть до відпочинку. Що ж до цих злочинних духів і людей, або до духів праведників і до тих, хто чинить справедливість, то в яку б епоху вони не жили, усі, хто є злим, зрештою будуть знищені, а всі праведні виживуть. Те, чи отримає спасіння певна людина чи дух, залежить не тільки від роботи останнього періоду, а й від того, чи опиралися вони Богу й чи повставали проти Бога. Люди попередньої доби, що чинили зло та не могли здобути спасіння, безсумнівно будуть цілями для покарання, і люди цієї доби, які чинять зло та не можуть бути врятовані, теж безперечно стануть цілями для покарання. Люди діляться на категорії залежно від того, добрі вони, чи лихі, а не від епохи, у яку вони живуть. Після того як людей буде поділено на категорії, вони не відразу отримають кару чи винагороду; натомість Бог звершить Свою роботу покарання лихих і нагородження добрих тільки після того, як закінчить роботу завоювання в останні дні. Власне, Він ділив людей на добрих і лихих від самого початку Своєї роботи спасіння людства. Але Він винагородить праведних і покарає злих лише після того, як Його робота завершиться; не буде такого, що Він поділить людей на категорії по завершенні Своєї роботи й відразу візьметься за завдання з покарання лихих і нагородження добрих. Натомість це завдання буде виконано лише після повного завершення Його роботи. Єдина мета остаточної Божої роботи покарання лихих і нагородження добрих – у тому, щоб повністю очистити всіх людей, аби Він зміг привести повністю освячене людство до вічного відпочинку. Ця стадія Його роботи найбільш вирішальна; це заключна стадія всієї Його роботи управління.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бог і людина разом увійдуть до відпочинку»