Зрештою, період Царства відрізняється від минулих часів. Він не стосується того, як діє людство; радше, Я зійшов на землю, щоб особисто виконати Свою роботу, яку люди не можуть ні зрозуміти, ні виконати. Протягом стількох років, від самого створення світу, ця робота була спрямована тільки на будування церкви, але ніхто ніколи не чув про будування Царства. Навіть незважаючи на те, що Я говорю про це своїми устами, чи є хтось, хто знає суть цього? Одного разу Я зійшов у світ людей, відчув на Собі й спостерігав їхні страждання, але робив це, не виконавши мети Мого втілення. Як тільки почалося будування Царства, Моя втілена плоть офіційно почала виконувати Моє служіння; тобто Владика Царства офіційно прийняв Свою суверенну владу. Із цього очевидно, що сходження Царства в людський світ є далеко не просто буквальним проявом, а проявом фактичної реальності; це один із аспектів значення «реальності практики». Люди ніколи не бачили жодну з Моїх дій, і вони ніколи не чули жодного з Моїх висловлювань. Навіть якби вони бачили Мої дії, що б вони відкрили? І якби вони почули, як Я говорю, що б вони зрозуміли? У всьому світі кожен існує в межах Моєї милості й люблячої доброти, але так само й усе людство знаходиться під Моїм судом і також піддається Моїм випробуванням. Я був милостивий і велелюбний до людей, навіть коли всі вони були розбещені до певної міри; Я призначав їм кару, навіть коли всі вони підкорилися перед Моїм троном. Однак чи є хоч одна людська істота, яка не знаходиться посеред страждань і очищення, які Я послав? Так багато людей навпомацки пробираються крізь темряву до світла, і так багато відчайдушно борються, проходячи через свої випробування. У Йова була віра, але хіба він не шукав виходу для себе? Хоча Мій народ може твердо стояти перед обличчям випробувань, чи є хто-небудь, хто, не вимовляючи цього вголос, у глибині душі теж має віру? Чи не краще, щоб люди висловлювали свої переконання, навіть коли вони все ще мають сумніви в своїх серцях? Немає жодної людини, яка б твердо стояла у випробуванні або щиро підкорялася, коли її випробовують. Якби Я не закрив Своє обличчя, щоб не дивитися на цей світ, уся людська раса впала б під Моїм палаючим поглядом, бо Я нічого не прошу в людства.

Коли лунає вітання Царству – а це також час, коли гримлять сім громів, – цей звук стрясає небо й землю, трясучи небесну твердь і змушуючи вібрувати серцеві струни кожної людської істоти. Гімн Царству урочисто звучить у країні великого червоного дракона, доводячи, що Я знищив той народ і заснував Своє Царство. Що більш важливо, Моє Царство встановлено на землі. У цей момент Я починаю посилати Своїх ангелів у всі країни світу, щоб вони могли пасти Моїх синів, Мій народ; це також відповідає вимогам наступного етапу Моєї роботи. Однак Я особисто приходжу до того місця, де лежить, згорнувшись кільцем, великий червоний дракон, і змагаюся з ним. Щойно все людство пізнає Мене в плоті й зможе побачити Мої діяння в плоті, лігво великого червоного дракона перетвориться на попіл і зникне без сліду. Як народ Мого Царства, оскільки ви ненавидите великого червоного дракона до мозку кісток, ви повинні задовольнити Моє серце своїми діями й таким чином зганьбити дракона. Ви щиро відчуваєте, що великий червоний дракон сповнений ненависті? Ви дійсно вважаєте, що він – ворог Владики Царства? Чи насправді у вас є віра в те, що ви можете принести чудове свідчення для Мене? Ви справді впевнені, що зможете перемогти великого червоного дракона? Це те, про що Я прошу вас; усе, що Мені потрібно, – так це щоб ви змогли досягти цього кроку. Чи зможете ви це зробити? Чи є у вас віра в те, що Ви зможете досягти цього? На що саме здатні люди? Чи не краще Мені зробити це Самому? Чому Я кажу, що особисто спускаюся в місце, де відбувається бій? Чого я хочу, так це вашої віри, а не ваших вчинків. Люди усі нездатні прийняти Мої слова прямолінійно й натомість просто кидають на них косий погляд. Чи допомогло це вам досягти ваших цілей? Хіба ви пізнали Мене таким чином? Правду кажучи, жоден із людей на землі не здатний дивитися Мені прямо в обличчя, і жоден не здатний сприйняти чисте й неспотворене значення Моїх слів. Тому Я розпочав небачену раніше справу на землі, щоб досягти Своїх цілей і затвердити Свій справжній образ у серцях людей. Таким чином Я покладу край ері, у якій уявлення мають владу над людьми.

Сьогодні Я не тільки сходжу на народ великого червоного дракона, Я також повертаюся обличчям до всього всесвіту, змушуючи здригнутися всю небесну твердь. Чи є де-небудь хоч одне місце, яке омине мій суд? Чи є хоч одне місце, яке не існувало в лихах, які Я зливаю на нього дощем? Куди б Я не пішов, Я всюди розкидаю всілякі «насіння лиха». Це – один зі способів, у який Я працюю, і, без сумніву, це – акт спасіння людства, і те, що Я даю їм, усе ж є свого роду любов’ю. Я хочу дозволити ще більшій кількості людей пізнати Мене й побачити Мене, і таким чином прийти до шанування Бога, Якого вони не могли бачити стільки років, але Який саме зараз реальний. Для чого Я створив цей світ? Чому після того, як люди стали розбещеними, Я не знищив їх повністю? Із якої причини вся людська раса живе серед лих? Якою була Моя мета того, щоб зодягнутися в плоть? Коли Я виконую Свою роботу, людство пізнає смак не тільки гіркого, але й солодкого. З усіх людей у світі – хто живе не в Моїй милості? Якби Я не наділив людей матеріальними благами, хто в світі зміг би насолоджуватися достатком? Чи може бути так, що дозволити вам зайняти місце як Моєму народу – це благословення? Якби ви не були Моїм народом, а радше прислужниками, хіба ви не існували б у межах Моїх благословень? Жоден із вас не здатний зрозуміти походження Моїх слів. Людство далеке від того, щоб дорожити званнями, які Я їм присвоїв, тож багато з них через звання «прислужник» виношують образу в своїх серцях, і так багато через звання «Мій народ» плекають любов до Мене в своїх серцях. Нікому не слід намагатися обманути Мене; Мої очі бачать усе! Хто з вас приймає охоче, хто з вас віддає повний послух? Якби вітання Царству не прозвучало, чи змогли б ви дійсно підкоритися до кінця? Те, що люди здатні робити й думати, і як далеко вони здатні зайти – усе це Я визначив давним-давно.

Переважна більшість людей приймають Моє горіння в світлі Мого обличчя. Переважна більшість людей, натхненні Моєю підтримкою, спонукають себе рухатися вперед у пошуках. Коли сили сатани нападають на Мій народ, Я перебуваю там, щоб відбити їх; коли задуми сатани сіють хаос у їхньому житті, Я жену його геть, щоб він ніколи не повертався. На Землі всілякі злі духи вічно нишпорять у пошуках місця для відпочинку й нескінченно шукають людські трупи, щоб поглинути їх. Мій народе! Ти повинен залишатися під Моєю опікою й захистом. Ніколи не будь розпусним! Ніколи не поводься необачно! Ти маєш запропонувати свою відданість в Моєму домі, і тільки завдяки відданості ти зможеш протистояти підступності диявола. За жодних обставин ти не повинен поводитися так, як у минулому, роблячи одне переді Мною, а інше за Моєю спиною; якщо ти чиниш так, то ти вже не підлягаєш спокуті. Хіба Я не промовив більш ніж достатньо таких слів, як ці? Саме тому, що стара природа людства невиправна, Мені доводиться постійно нагадувати людям про це. Не впадайте в нудьгу! Усе, що Я кажу, – заради забезпечення вашої долі! Огидне й нечисте місце – це саме те, що потрібно сатані; чим безнадійніше невідкупними й чим розпуснішими ви є, відмовляючись підкорятися обмеженням, тим більше ці нечисті духи будуть використовувати будь-яку можливість, щоб проникнути в вас. Якщо ви дійшли до такого стану, то ваша вірність буде не чим іншим, як порожньою балаканиною, що не має жодного відношення до дійсності, і нечисті духи проковтнуть вашу рішучість і перетворять її в непослух і сатанинські змови, які будуть використані для підриву Моєї роботи. У такому разі Я можу поразити тебе в будь-який момент. Ніхто не розуміє серйозності цієї ситуації; усі люди просто залишаються глухі до того, що вони чують, і не проявляють анінайменшої обережності. Я не пам’ятаю про те, що було зроблено в минулому; ти насправді все ще чекаєш, що Я буду поблажливий до тебе, «забувши» ще раз? Хоча люди виступають проти Мене, Я не буду тримати на них зла, тому що вони занадто слабкі духовно, і тому Я не ставлю до них надмірно високих вимог. Усе, що Я вимагаю, – це щоб вони не були розпусними й щоб вони мали стриманість. Звісно ж, виконання цієї єдиної умови не виходить за рамки ваших можливостей, чи не так? Більшість людей чекають, що Я відкрию їм іще більше таємниць, щоб потішити їхній погляд. Однак, навіть якщо б ти зрозумів усі таємниці небес, що саме ти міг би зробити з таким знанням? Чи збільшило б це твою любов до Мене? Чи пробудило б це твою любов до Мене? Я не недооцінюю людей і не виношу про них легковажних суджень. Якби це не були реальні обставини людей, Я ніколи так недбало не вінчав би їх такими ярликами. Згадайте минуле: скільки разів Я обмовляв вас? Скільки разів Я недооцінював вас? Скільки разів Я дивився на вас без огляду на ваші фактичні обставини? Скільки разів Мої висловлювання не могли цілковито привернути вас? Скільки разів Я говорив, не зачіпаючи струну, що знаходить відгук глибоко всередині вас? Хто з вас читав Мої слова без страху й трепету, сильно боячись, що Я кину вас у криницю безодню? Хто не переносить випробування від Моїх слів? У Моїх висловлюваннях присутня влада, але це не для того, щоб виносити випадкові судження про людей; радше, пам’ятаючи про їхні реальні обставини, Я постійно розкриваю їм сенс, закладений у Моїх словах. Насправді, чи є хтось, хто здатний визнати Мою всемогутню силу в Моїх словах? Чи є хто-небудь, хто може прийняти найчистіше золото, із якого зроблені Мої слова? Скільки ж слів Я вже промовив? Чи хтось коли-небудь дорожив ними?

3 березня 1992 року