Кожен ваш вчинок і кожна ваша дія у житті показує, що вам щодня необхідно отримувати уривок з Моїх слів для підживлення, бо вам забагато чого бракує, а ваші знання та здатність до сприйняття занадто мізерні. У вашому повсякденному житті ви живете в такій атмосфері та серед такого оточення, де немає істини чи здорового глузду. Вам бракує капіталу для виживання, і ви не маєте фундаменту, щоб пізнати Мене або істину. Ваша віра будується лише на розпливчастих та абстрактних віруваннях або на вкрай догматичному знанні та релігійних ритуалах, і ні на чому іншому. Щодня Я спостерігаю за вашими рухами, досліджую ваші наміри та лихі плоди, і жодного разу не натрапив Я хоча б на одну людину, яка б справді склала своє серце та свій дух на Мій вічно непохитний жертовник. А тому Я не бажаю гаяти час, виливаючи всі Свої слова, які Я хотів би сказати такому людству; єдині плани Мого серця стосуються Моєї незакінченої праці та тих представників людства, яких Я ще маю спасти. Проте Я бажаю, щоб усі, хто йде за Мною, отримали Моє спасіння та ті істини, які Моє слово дарує людині. Сподіваюся, що одного дня, заплющивши очі, ти побачиш таке царство, де повітря насичене ароматом і де течуть потоки живої води, – а не похмурий, холодний світ, де темні хмари плямують небо і ніколи не вщухають завивання.

Кожен-кожнісінький день учинки та думки кожної без винятку людини споглядаються очима Єдиного, і в той самий час вони є підготовкою до їхнього завтрашнього дня. Це стежка, якою мусять крокувати всі живі; це стежка, яку Я призначив для всіх, і жоден не може її уникнути чи отримати від неї звільнення. Словам, які Я промовляв, нема числа, і понад те – роботі, яку Я вчинив, немає міри. Щодня Я спостерігаю, як кожна людина легко виконує усе те, що має робити відповідно до притаманної їй природи та до розвитку цієї природи. Багато хто, навіть того не усвідомлюючи, вже став на «правильний шлях», який Я проклав, щоб зробити зрозумілими різні типи людей. Ці різні типи людей Я віддавна розмістив у різних середовищах, і кожен із них, перебуваючи у відповідному місці, виявляв притаманні йому риси. Їх нема кому зв’язувати, нема кому їх спокушувати. Вони вільні у всій своїй повноті, і те, що вони виявляють, відбуваються природно. Лише одне тримає їх під контролем – Мої слова. Тому дехто читає Мої слова неохоче, ніколи їх не практикуючи, виконуючи їх лише для того, щоб уникнути смерті; тим часом іншим важко пережити ці дні без Моїх слів, які направляють їх та дають їм поживу, тому вони природно завжди тримаються Моїх слів. З плином часу вони відкривають таємницю людського життя, призначення людства та цінність людського буття. Просто таким виявляється людство в присутності Моїх слів, а Я лише дозволяю, щоб усе йшло своєю чергою. Я не роблю нічого, що б примусило людей зробити Мої слова основою їхнього буття. Отож ті, хто ніколи не мав совісті і чиє існування ніколи не мало жодної цінності, після мовчазного спостереження за тим, як ідуть справи, зухвало відкидають Мої слова і чинять, як їм хочеться. Вони починають гидувати істиною та всім, що походить від Мене. Ба більше, вони гидують перебуванням у Моєму домі. Переймаючись своєю долею і намагаючись уникнути покарання, ці люди деякий час живуть у Моєму домі і навіть відбувають службу. Проте їхні наміри та дії ніколи не змінюються. Так посилюється їхнє бажання отримати благословення та збільшується прагнення єдиний раз увійти до Царства і залишитися там назавжди – навіть увійти до вічного неба. Що більше вони прагнуть, щоб Мій день швидше настав, то більше вони відчувають, що істина стала для них перешкодою, каменем спотикання на їхньому шляху. Вони не можуть дочекатися нарешті ступити до Царства, щоб вічно насолоджуватися благословеннями Царства Небесного – і все це без потреби прагнути істини чи приймати суд і кару і, понад усе, без потреби падати долілиць у Моєму домі та чинити так, як Я наказую. Ці люди входять до Мого дому не для того, щоб задовольнити своє бажання шукати істину, і не для того, щоб співпрацювати з Моїм управлінням, – їхня ціль полягає лише в тому, щоб бути серед тих, хто не буде знищений у прийдешньому віці. Тому їхні серця так ніколи й не пізнали, що таке істина або як істину прийняти. У цьому полягає причина, чому такі люди ніколи не втілюють істину в життя чи не усвідомлюють глибини своєї зіпсутості, але разом із тим вони весь час перебувають у Моєму домі як «слуги». Вони «терпляче» чекають, коли настане Мій день, і вони невтомні, бо їх кидає з боку в бік від методу Моєї роботи. Але яких би зусиль вони не докладали і яку б ціну не платили, ніхто ніколи не бачив, щоб вони страждали за істину чи щось віддавали заради Мене. З нетерпінням у серці вони прагнуть побачити той день, коли Я покладу край старому періоду, а на додачу ще й не можуть дочекатися, щоб дізнатися, наскільки великою є Моя сила і влада. Але змінити себе і шукати істини – цього вони ніколи не поспішали робити. Вони люблять те, від чого Мене нудить, а їх самих нудить від того, що люблю Я. Вони прагнуть того, що Я ненавиджу, але бояться втратити те, що Мені огидне. Вони живуть у цьому нечестивому світі, не маючи ненависті до нього, але разом з тим вони сильно бояться, що Я його знищу. Розриваючись поміж своїх суперечливих намірів, вони люблять цей світ, який Мені огидний, але й прагнуть, щоб Я якнайшвидше знищив його, щоб вони могли позбавитися страждань руйнування та стати володарями у прийдешньому віці, поки вони ще не зійшли з правдивого шляху. Так стається тому, що вони не люблять істини і їх нудить від усього, що походить від Мене. Вони можуть стати «слухняними людьми» на якийсь короткий час, щоб не втратити благословень, але їхнього переживання про отримання благословень та їхнього страху загибелі та входження до огняного озера не приховати ніяк. У міру того, як наближається Мій день, їхнє бажання неухильно посилюється. І чим більшим є лихо, тим більше воно робить їх безпорадними, бо вони не знають, з чого починати, щоб принести Мені радість та уникнути втрати благословень, яких вони так довго прагнули. Такі люди гаряче прагнуть вжити якихось заходів, щоб служити у першому ряду, щойно рука Моя почне свою роботу. Вони думають лише про те, щоб вирватися на передній край війська, надто боячись, що Я їх не побачу. Вони роблять і говорять те, що їм здається правильним, так і не розуміючи того, що їхні дії та вчинки ніколи не мали жодного стосунку до істини і що їхні вчинки просто зривають Мій план та заважають його здійсненню. Можливо, вони докладали великих зусиль, можливо, вони щирі у своєму волінні та намірі переносити труднощі, але ніщо з того, що вони роблять, ніяк не пов’язано зі Мною, тому що Я ніколи не бачив, щоб їхні вчинки витікали з добрих намірів, і тим більше Я не бачив, щоб вони щось складали на Мій жертовник. Ось такими є їхні вчинки, які вони робили перед Моїм лицем впродовж цих багатьох років.

Від початку Я хотів надати вам більше істин, але Мені довелося утриматися від цього, тому що ваше ставлення до істини занадто холодне і байдуже; Я не бажаю, щоб Мої зусилля були змарновані; також Я не бажаю бачити, як люди тримаються Моїх слів, але всіма способами роблять те, що йде проти Мене, що ганьбить та хулить Мене. З огляду на ваше ставлення та на вашу людську природу Я даю вам лише невеличку і дуже важливу для вас частину Моїх слів, яка служить Моєю роботою випробування серед людства. Лише зараз Я справді підтвердив, що Мої рішення та Мій план відповідають вашим потребам, і, крім усього, що Моє ставлення до людства є правильним. Ваша багаторічна поведінка перед Моїм лицем дала Мені безпрецедентну відповідь; а запитання до цієї відповіді таке: «Яким є ставлення людини до істини та до істинного Бога?» Ті зусилля, які Я присвятив людині, доводять сутність Моєї любові до людини, а кожен учинок людини перед Моїм лицем доводить сутність її огиди до істини та її спротив Мені. Я весь час переживаю за тих, хто йде за Мною, але ті, хто Йде за мною, ніколи не здатні прийняти Мої слова; вони не здатні навіть прийняти Мої поради. Це Мене засмучує найбільше. Ніхто ніколи не був здатний Мене зрозуміти, ба більше – ніхто ніколи не був здатний Мене прийняти, хоча Моє ставлення щире, а слова Мої лагідні. Кожен намагається виконати роботу, яку Я йому доручив, відповідно до своїх власних уявлень; люди не шукають Моїх намірів, не кажучи вже про те, щоб запитувати, чого Я від них вимагаю. Вони досі заявляють, що вірно Мені служать, але у той самий час бунтують проти Мене. Багато хто вірить, що ті істини, які для них є неприйнятними або які вони не можуть виконати, не є істинами. У таких людях Мої істини стали чимось таким, що вони заперечують та відкидають. У той самий час люди визнають Мене за Бога на словах, але при цьому вважають Мене чужинцем, який не є істиною, дорогою та життям. Ніхто цієї правди не знає – Мої слова є вічно незмінною істиною. Я – джерело життя людини і єдиний провідник для людства. Цінність та значення Моїх слів визначаються не тим, чи людство їх визнає або приймає, а сутністю самих цих слів. Навіть якщо жодна людина на цій землі не може прийняти Мої слова, значення Моїх слів та їхня допомога людству безцінні для будь-якої людини. Тож коли Я стикаюся з багатьма людьми, які бунтують проти Моїх слів, спростовують їх або цілковито їх зневажають, Моє ставлення лише таке: хай час і факти будуть Моїми свідками та покажуть, що Мої слова – істина, дорога і життя. Хай вони покажуть, що все Мною сказане – правильне, що саме цим людина має бути забезпечена, більше того – що це людина має прийняти. Я дам усім, хто за Мною слідує, дізнатися такий факт: ті, хто не може вповні прийняти Мої слова, ті, хто не може втілювати Мої слова в життя, ті, хто не може знайти в Моїх словах мети, і ті, хто не може через Мої слова отримати спасіння, – то ті, хто був осуджений Моїми словами, ба більше – втратив Моє спасіння, і Мій жезл над ними буде завжди.

16 квітня 2003 року