I

Сьогодні саме тому, що вас піддано карі, суду й прокляттю, вам дано захист. Ви захищені саме тому, що багато страждаєте. Якби це було не так, ви б давно впали в розбещеність. Це не навмисне створення вам труднощів: людську природу важко змінити, і так має бути, щоб змінити характери людей. Сьогодні ви навіть не маєте сумління чи розуму, якими володів Павло, і навіть не маєте його самоусвідомлення. Вас завжди потрібно карати й судити, щоб ваш дух пробудився. Кара та суд – це те, що приносить вашому життю найбільшу користь. І коли це необхідно, також мусить бути кара через факти, які сходять на вас; тільки тоді ви повністю підкоритеся.

II

Ваша природа така, що без кари й прокляття ви б не побажали схилити свої голови, не були б готові скорятися. Без фактів перед вашими очима не було б жодного ефекту. Ваша гідність надто низька і нікчемна! Без кари й суду було б важко вас завоювати й важко було б подолати вашу неправедність і ваш непослух. Ваша стара природа так глибоко вкорінена. Якби вас посадили на трон, ви б не мали жодного уявлення про своє місце у всесвіті, не кажучи вже про те, куди ви прямуєте. Ви навіть не знаєте, звідки ви прийшли, тож як ви могли б знати Творця?

III

Без своєчасних кари та проклять сьогодення ваш останній день давно б уже настав. Це не кажучи вже про вашу долю – чи не перебувала б вона ще більше в неминучій небезпеці? Без цієї своєчасної кари та суду, хто знає, наскільки зарозумілими або наскільки занепалими ви стали б. Ці кара й суд привели вас до сьогоднішнього дня, і вони зберегли ваше існування. Ви геть не маєте здатності контролювати себе та розмірковувати над собою. Чи не слід вам краще прийняти сьогоднішні кару й суд? Які ще варіанти у вас є?

зі «Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Практика (6)»