Людська природа надто відрізняється від Моєї сутності, тому що зіпсована природа людини повністю походить від сатани; людську природу було перероблено та зіпсовано сатаною. Тобто людина живе під впливом його зла та потворності. Людина не зростає у світі істини чи в середовищі святості, а тим більше вона не живе у світлі. Тож ніхто не може володіти істиною у своїй природі від моменту народження, і тим більше неможливо, щоби хтось народився з сутністю, що боїться Бога та кориться Йому. Навпаки, люди мають природу, що чинить опір Богові, не кориться Йому та не має любові до істини. Ця природа й становить ту проблему, яку Я хочу обговорити – зраду. Зрада – це джерело опору Богу зі сторони кожної людини. Це проблема, яка існує тільки в людині, але не в Мені. Хтось запитає: оскільки всі люди живуть у світі так само, як і Христос, чому всі люди мають природу, яка зраджує Бога, а Христос – ні? Це проблема, яку вам слід чітко роз’яснити.

Основою існування людства є багаторазове перевтілення душі. Іншими словами, кожна людина отримує людське життя в плоті, коли її душа перевтілюється. Після народження тіла людини його життя триває доти, доки плоть, зрештою, не досягне своєї межі, тобто тієї останньої миті, коли душа залишає свою оболонку. Цей процес повторюється знову і знову, душа людини приходить і відходить раз за разом, і таким чином підтримується існування людства. Життя плоті – це також життя душі людини, і душа людини підтримує існування її плоті. Тобто життя кожної людини походить від її душі, і життя не властиве плоті. Таким чином, природа людини походить від душі, а не від плоті. Тільки душа кожної людини знає, як вона зазнала сатанинських спокус, страждань, і розбещення. Людській плоті ці речі невідомі. Тому людство мимоволі стає дедалі темнішим, дедалі бруднішим і дедалі злішим, а відстань між людиною та Мною дедалі збільшується, а життя людства стає дедалі похмурішим. Сатана тримає у своїй хватці душі людства, тому, звісно, і плоть людини також захоплена сатаною. Як можуть така плоть і таке людство не чинити опір Богові? Як вони можуть бути за своєю природою сумісними з Ним? Я скинув сатану в повітря тому, що він зрадив Мене. Як же тоді люди можуть бути вільними від своєї причетності? Ось чому зрада – це людська природа. Я вірю, що тільки-но ви зрозумієте ці міркування, ви також маєте певною мірою повірити в сутність Христа. Плоть, яку носить Дух Божий, – то плоть Самого Бога. Божий Дух є найвищим; Він всемогутній, святий і праведний. Так само і плоть Його найвища, всемогутня, свята та праведна. Така плоть може робити лише праведне та корисне для людства, святе, славне та могутнє; Він нездатен робити нічого, що порушує істину, мораль і справедливість, і тим паче Він нездатен ні на які речі, що зраджували би Божий Дух. Дух Божий святий, тому сатана не може розбестити Його плоть; Його плоть має іншу сутність, ніж людська плоть. Бо сатана розбещує саме людину, а не Бога; а плоть Бога сатана розбестити ніяк би не міг. Тож попри те, що люди та Христос живуть в одній містині, сатана використав і захопив у пастку лише людину й оволодів лише нею. На противагу Христос навічно несприйнятливий для сатанинського розбещення, бо сатана ніколи не зможе піднестися на висоту та ніколи не зможе наблизитися до Бога. Сьогодні ви мусите всі зрозуміти, що Мене зраджує лише людство, розбещене сатаною. Зрада ніколи не буде питанням, котре хоч у невеликій мірі стосується Христа.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Дуже серйозна проблема – зрада (2)»