Уже невдовзі Моя робота завершиться, й довгі роки, проведені разом, стануть нестерпним спогадом. Я раз у раз повторював Свої слова та постійно розгортав Свою нову роботу. Звісно, Моя порада є необхідним компонентом кожної роботи, яку Я виконую. Без Моєї поради ви всі заблукали б і навіть опинилися б у цілковитому сум’ятті. Нині Моя робота наближається до завершення й перебуває на своєму завершальному етапі. Я досі бажаю працювати над вашим напучуванням, тобто пропонувати слова поради, щоби ви їх почули. Я сподіваюся лише на те, що ви зможете не дати моїм зусиллям пропасти даремно, ба більше, що ви зможете зрозуміти ту глибоку турботу, яку Я виявив, і поставитеся до Моїх слів як до основи свого поводження по-людськи. Незалежно від того, чи ви готові дослухатися до таких слів, чи приймаєте їх із радістю, чи здатні приймати їх тільки з відчуттям незручності, ви маєте ставитися до них серйозно. Інакше ваші легковажні й недбалі характер та поведінка серйозно Мене засмутять і насправді викличуть у Мене огиду. Я дуже сподіваюся, що всі ви зможете перечитувати Мої слова знову й знову – тисячі разів – і навіть, можливо, ви вивчите їх напам’ять. Тільки так ви зможете не обманути сподівань, які Я покладаю на вас. Однак жоден із вас зараз так не живе. Навпаки, усі ви занурені в розпусне життя, у життя, де їдять і п’ють досхочу, і жоден з вас не застосовує Мої слова, щоб збагатити свої серце й душу. Саме тому Я дійшов висновку про справжнє обличчя людства: людина може зрадити Мене в будь-який момент, і ніхто не здатен зберігати цілковиту вірність Моїм словам.

«Людина настільки зіпсована сатаною, що вже втратила людську подобу». Більшість людей сьогодні певною мірою визнає це твердження. Я кажу так, тому що «визнання», яке Я маю на увазі, – це лише поверхове визнання, на відміну від знання істинного. Оскільки ніхто з вас не може ні точно оцінити себе, ні ретельно себе проаналізувати, ви двозначно сприймаєте Мої слова. Але цього разу Я покладаюся на факти, щоб пояснити найсерйознішу проблему, що існує у вас. Проблема ця – зрада. Усім вам знайоме слово «зрада», оскільки більшість людей чинили якусь зраду щодо іншого: наприклад, чоловік зраджує дружину, дружина зраджує чоловіка, син зраджує батька, дочка зраджує матір, раб зраджує свого господаря, друзі зраджують одне одного, родичі зраджують одне одного, продавці зраджують покупців і так далі. Усі ці приклади містять сутність зради. Коротко кажучи, зрада – це форма поведінки, яка порушує обіцянку, порушує моральні принципи чи діє всупереч людській етиці, демонструючи втрату людяності. Загалом як людська істота, що народилася на цей світ, ти здійсниш дещо, що є зрадою істини, незалежно від того, чи пам’ятаєш ти, що колись чинив зраду стосовно іншої людини, чи ти вже багато разів зраджував інших. Оскільки ти здатен зрадити своїх батьків або друзів, то ти здатний зрадити й інших, ба більше – ти здатний зрадити Мене й робити те, до чого Я маю огиду. Іншими словами, зрада – це не просто поверхова аморальна поведінка, а те, що суперечить істині. Саме в цьому криється причина людського опору й непокірності Мені. Ось чому Я узагальнив це у такому твердженні: зрада – це людська натура, і ця натура – великий ворог гармонії кожної людини зі Мною.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Дуже серйозна проблема – зрада (1)»