Людству знадобилися десятки тисяч років історії, щоб прийти туди, де воно сьогодні, але людство, яке Я створив на початку, давно потонуло у виродженні. Людство більше не є тим людством, якого Я бажаю, і, таким чином, у Моїх очах люди більше не заслуговують зватися людством. Вони радше покидьки людства, яких сатана взяв у полон, гнилі ходячі трупи, у яких живе сатана і в які сатана вбирається. Люди не вірять у Моє існування, і так само вони не вітають Мій прихід. Людство лише неохоче відгукується на Мої прохання, тимчасово погоджуючись із ними, і немає такого, щоб воно щиро ділило зі Мною життєві радощі та печалі. Оскільки люди бачать Мене незбагненним, вони неохоче посміхаються Мені, ставлячись до Мене як підлесники до володаря, тому що люди не знають ні про Мою роботу, ні тим паче про Мою волю на цей час. Я буду з вами чесним: коли настане той самий день, страждання кожного, хто поклоняється Мені, буде легше зносити, ніж ваші. Ступінь вашої віри в Мене насправді не перевищує віри Йова – навіть віра єврейських фарисеїв перевершує вашу, – тож якщо день вогню прийде, ваші страждання будуть тяжчими, ніж у фарисеїв, коли Ісус докоряв їм, ніж у 250 начальників громади, які виступили проти Мойсея, і ніж у Содому під палючим полум’ям його знищення. Коли Мойсей ударив по скелі, і потекла вода, дарована Єговою, це було через його віру. Коли Давид грав на лірі на хвалу Мені, Єгові, – із серцем, сповненим радості, – це було через його віру. Коли Йов утратив свою худобу, якою повнилися гори, і незліченні скупчення багатств, а його тіло вкрилося злими гнояками, це було через його віру. Коли він зміг почути голос Мене, Єгови, і побачити славу Мене, Єгови, це було через його віру. Те, що Петро міг слідувати за Ісусом Христом, було зумовлено його вірою. Те, що він зміг бути прибитим до хреста заради Мене та дати славетне свідчення, також було зумовлено його вірою. Коли Іван побачив славетний образ Сина Людського, це було зумовлено його вірою. Коли він бачив видіння останніх днів, це було тим паче зумовлено його вірою. Причина, з якої так звані натовпи язичницьких народів отримали Моє одкровення та дізналися, що Я повернувся в плоті, щоб виконувати Свою роботу серед людей, також полягає в їхній вірі. Усі ті, хто вражений Моїми суворими словами, але все ж отримав від них розраду й був урятований, – хіба це сталося з ними не через їхню віру? Ті, хто вірить у Мене, але все ще терпить тяготи, – чи не були вони також відкинуті світом? Ті, хто живе поза Моїм словом, тікаючи від страждань випробувань, – чи не всі вони тиняються світом? Вони подібні до осіннього листя, що тріпотить то тут, то там, не маючи місця для спочинку, а тим паче Моїх слів розради. Хоча Моя кара й очищення не слідують за ними, чи ж вони не жебраки, що тиняються з місця на місце, блукаючи вулицями за межами Царства Небесного? Чи дійсно світ – твоє місце спочинку? Чи дійсно ти можеш, уникаючи Моєї кари, добитися від світу хоч найменшої усмішки задоволення? Чи справді ти можеш своєю минущою втіхою приховати порожнечу у своєму серці, порожнечу, яку неможливо утаїти? Може, ти й здатен обдурити всіх у своїй сім’ї, але ти ніколи не зможеш обдурити Мене. Через те, що твоя віра надто мізерна, ти досі, до цього дня, безсилий знайти хоч якісь із принад, що їх може запропонувати життя. Я закликаю тебе: краще щиро витратити половину твого життя заради Мене, ніж провести все твоє життя в посередності та марних клопотах задля плоті, терплячи всі ті страждання, які людині ледь можна витримати. Для чого це – так дорожити собою й утікати від Моєї кари? Для чого це – ховатися від Моєї миттєвої кари лише для того, щоб пожинати вічність сорому, вічність кари? Насправді Я нікого не схиляю під Свою волю. Якщо хтось справді бажає підкоритись усім Моїм планам, Я не ставився б до нього погано. Але Я вимагаю, щоб усі люди вірили в Мене так само, як Йов вірив у Мене, Єгову. Якщо ваша віра більша за віру Хоми, то ваша віра отримає Мою похвалу, у вашій відданості ви знайдете Моє блаженство, і ви неодмінно знайдете Мою славу у своїх днях. Однак люди, що вірять у світ і вірять у диявола, скам’яніли своїми серцями, так само як і юрби міста Содом, з принесеними вітром піщинками в очах і жертвами диявола в ротах, і їхніми затьмареними розумами вже давно заволодів лихий, що узурпував світ. Їхні думки майже повністю потрапили в полон диявола давніх часів. І тому віра людства пішла по вітру, і люди не в змозі навіть помітити Мою роботу. Усе, що вони можуть, – це слабко спробувати побіжно поставитися до Моєї роботи або приблизно її аналізувати, тому що ними вже давно заволоділа отрута сатани.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Що значить бути реальною людиною»