Якщо стільки роботи та стільки слів не справили на тебе жодного впливу, то коли прийде час поширювати Божу роботу, ти не зможеш виконувати свій обов'язок і будеш осоромленим та приниженим. Тоді ти відчуєш, що стільки завдячуєш Богу, а твоє знання про Бога таке поверхове. Якщо ти не прагнутимеш пізнати Бога сьогодні, поки Він працює, то потім буде вже запізно. Зрештою в тебе не буде ніякого знання, вартого уваги: ти залишишся пустим, без нічого. Чим ти звітуватимеш перед Богом? Чи маєш ти нахабство поглянути на Бога? Зараз ти мусиш наполегливо працювати у своїх пошуках, щоб урешті-решт, подібно до Петра, пізнати, наскільки Божі кара й суд корисні для людини та що без Його кари й суду людина не може спастися, а може лише дедалі глибше занурюватися у цю нечисту землю та мул. Люди були розбещені сатаною, інтригували одне проти одного, тиранили одне одного, втратили страх Божий. У них завеликий непослух і забагато уявлень, і всі вони належать сатані. Без Божої кари та суду не можна було б очистити людський розбещений характер і спасти людину. Те, що виявляється в роботі втіленого Бога в плоті, – це саме те, що виявляється Духом, і Його робота виконується відповідно до того, що робить Дух. Якщо ти сьогодні не знаєш про цю роботу, то ти такий дурний і втратив так багато! Якщо ти не здобув Божого спасіння, то твоя віра є релігійною, а ти християнин від релігії. Тримаючись за мертве вчення, ти втратив нову роботу Святого Духа; інші, які прагнуть любові до Бога, спроможні отримати істину й життя, тоді як твоя віра не здатна здобути Божого схвалення. Натомість ти став злочинцем, який коїть згубні та мерзенні вчинки; ти став мішенню для сатанинських насмішок і полоненим сатани. Людина має не вірити в Бога, а любити, шукати й шанувати Його. Якщо ти не шукаєш сьогодні, то прийде день, коли ти скажеш: «Чому я тоді не йшов за Богом як слід, не догоджав Йому як слід, не прагнув до змін у характері свого життя? Як я шкодую, що був тоді не здатен підкоритися Богу та не прагнув пізнати Боже слово. Бог тоді стільки сказав; як же я міг не шукати? Який я був дурний!». Ти певною мірою зненавидиш себе. Сьогодні ти не віриш у слова, які Я кажу, і не звертаєш на них уваги; коли прийде день поширення цієї роботи й ти побачиш її у всій повноті, то ти пошкодуєш, і в той час ти будеш приголомшений. Благословення є, однак ти не знаєш, як ними тішитися; істина є, однак ти її не шукаєш. Хіба ти не накликаєш на себе презирство? Хоча сьогодні наступний етап Божої роботи поки що не почався, у вимогах, які до тебе висуваються, і в тому, чим тебе просять жити, немає нічого надзвичайного. Є так багато роботи й так багато істин; хіба вони не варті того, щоб ти їх пізнав? Чи Божа кара й суд не здатні пробудити твій дух? Чи Божа кара й суд не здатні викликати в тобі ненависть до себе? Чи тебе влаштовує життя під впливом сатани, із миром, радістю й невеликим плотським комфортом? Хіба ти не найнижчий з усіх людей? Немає нікого дурнішого за тих, хто бачив спасіння, та не прагне його здобути; це люди, які об'їдаються плоттю й тішаться сатані. Ти сподіваєшся, що твоя віра в Бога не потягне за собою ні проблем, ні нещасть, ні найменших труднощів. Ти постійно женешся за тим, що нічого не варте, і не бачиш у житті ніякої цінності, а натомість ставиш власні навіжені думки вище за істину. Ти такий нікчемний! Ти живеш як свиня – чим ти відрізняєшся від свиней і собак? Хіба всі ті, хто не шукає істини, а натомість любить плоть, – не звірі? Хіба всі ці мерці, позбавлені духу, – не ходячі трупи? Скільки слів було сказано серед вас? Чи серед вас було виконано мало роботи? Скільки Я серед вас забезпечив? То чому ж ти цього не здобув? На що тобі скаржитися? Чи не тому ти нічого не здобув, що занадто закоханий у плоть? І чи не тому, що твої думки занадто навіжені? Чи не тому, що ти занадто нерозумний? Якщо ти не здатен здобути ці благословення, хіба ти можеш звинувачувати Бога, що Він тебе не спас? Ти прагнеш до того, щоб, повіривши в Бога, отримати змогу здобути спокій, щоб твої діти не хворіли, щоб твоє подружжя мало добру роботу, щоб твій син знайшов добру дружину, щоб твоя дочка знайшла гідного чоловіка, щоб твої воли й коні добре орали землю, щоб погода весь рік була сприятливою для твоїх посівів. Ось чого ти шукаєш. Твоє єдине прагнення – жити в комфорті, щоб твою родину не спіткало нещастя, щоб вітри обходили тебе стороною, щоб твого обличчя не торкався пісок, щоб посіви твоєї родини не затопило, щоб тебе не зачепило жодне лихо, щоб жити в Божих обіймах, щоб жити в затишному гніздечку. Такий боягуз, як ти, що завжди женеться за плоттю, – чи є в тебе серце, чи є в тебе дух? Хіба ти не звір? Я даю тобі істинний шлях, нічого не просячи взамін, але ти його не шукаєш. Хіба ти один із тих, хто вірить у Бога? Я дарую тобі реальне людське життя, але ти його не шукаєш. Чи ти нічим не відрізняєшся від свині або собаки? Свині не шукають людського життя, не шукають очищення та не розуміють, що таке життя. Щодня, наївшись, вони просто засинають. Я дав тобі істинний шлях, але ти його не здобув: твої руки порожні. Чи хочеш ти й далі жити саме так, свинячим життям? Яке значення має те, що такі люди живуть? Твоє життя жалюгідне й ганебне, ти живеш серед скверни та розпусти й не прагнеш до жодних цілей; хіба твоє життя не найганебніше? Чи маєш ти нахабство поглянути на Бога? Якщо ти й далі набуватимеш саме такий досвід, хіба ти не набудеш геть нічого? Тобі було дано істинний шлях, але те, зможеш ти зрештою його здобути чи ні, залежить від твого власного особистого пошуку.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Досвід Петра: його знання про кару та суд»