Я був серед вас, спілкувався з вами протягом кількох весен та осеней; Я довгий час жив серед вас і жив із вами. Скільки огидного у вашій поведінці пройшло прямо перед Моїми очима? Ці ваші щирі слова постійно звучать відлунням у Моїх вухах; мільйони й мільйони ваших сподівань були покладені на Мій вівтар – так багато, що навіть неможливо полічити. Однак, що стосується вашої відданості й того, що ви віддаєте, – ви не віддаєте й найменшого. Ви не поклали на Мій вівтар жодної крихітної краплі щирості. Де плоди вашої віри в Мене? Ви отримали від Мене нескінченну благодать, ви бачили нескінченні небесні таємниці; Я навіть показав вам небесне полум'я, але в Мені не вистачило духу спалити вас. А скільки ви дали Мені натомість? Скільки ви готові віддати Мені? Ти береш їжу, яку Я дав тобі до рук, повертаєшся й жертвуєш її Мені, заходячи навіть так далеко, що кажеш, що це те, що ти отримав в обмін на піт твоєї власної тяжкої праці, і що ти жертвуєш Мені все, що тобі належить. Як ти можеш не знати, що всі твої «пожертви» Мені – це вкрадене з Мого вівтаря? Більше того, жертвуючи їх Мені, чи не обманюєш ти Мене? Як ти можеш не знати, що те, чим Я втішаюся сьогодні, – це все приношення на Моєму вівтарі, а не те, що ти заробив своєю тяжкою працею й потім Мені пожертвував? Ти посмів обдурити Мене таким чином, то як же Я можу помилувати тебе? Як ти можеш очікувати, що Я терпітиму це далі? Я віддав вам усе. Я відкрив вам усе, забезпечив задоволення ваших потреб і відкрив вам очі, а ви обманюєте Мене таким чином, не зважаючи на власну совість. Я безкорисливо дарував вам усе, щоб, хоча ви й страждаєте, ви все одно здобули від Мене все, що Я приніс із небес. Незважаючи на це, ви зовсім не присвячуєте себе Мені, і навіть якщо ви зробили крихітний внесок, ви намагаєтеся після цього «зводити рахунки» зі Мною. Невже твій внесок не дорівнюватиме нулю? Те, що ти дав Мені, – всього лише піщинка, а те, що ти попросив у Мене, – тонна золота. Чи не є ти просто нерозумним? Я працюю серед вас. Немає абсолютно ніяких слідів десятини, яку належить віддавати Мені, не кажучи вже про будь-які додаткові жертви. Більше того, ті десять відсотків, які вносять побожні люди, забирають собі нечестиві. Чи не всі ви розсіялися від Мене? Чи не всі ви є ворожими Мені? Чи не всі ви руйнуєте Мій жертовник? Як можуть такі люди бути скарбом в очах Моїх? Хіба вони не свині та пси, до яких Я відчуваю огиду? Як Я можу називати ваші злодіяння скарбом? Для кого насправді відбувається Моя робота? Можливо, її мета полягає в тому, щоб уразити вас усіх, щоб виявити Мою владу? Хіба ваші життя не залежать від одного Мого слова? Чому Я використовую слова, тільки щоб настановляти вас, а не перетворив слова на дійсність, щоб уразити вас, як тільки зможу зробити це? Невже мета Моїх слів і роботи тільки в тому, щоб уразити людство? Хіба Я Бог, який без розбору вбиває невинних? Чи багато хто з вас зараз постає переді Мною всім своїм єством у прагненні вірного шляху людського життя? Тільки ваші тіла перебувають переді Мною; ваші серця все ще в бігах – далеко-далеко від Мене. Оскільки ви не знаєте, у чому насправді полягає Моя робота, серед вас чимало тих, хто бажає відійти від Мене й віддалитися від Мене, сподіваючись натомість жити в раю, де немає ані кари, ані суду. Хіба не цього бажають люди у своїх серцях? Я, певна річ, не намагаюся примушувати вас. Хай який шлях ви обираєте – це ваш власний вибір. Сьогоднішній шлях супроводжується судом і прокляттями, але ви всі маєте знати, що все, що Я дарував вам, – чи то суди, чи то кара, – це найкращі дари, які Я можу дарувати вам, і це все є тим, чого ви нагально потребуєте.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Усі ви є надто ницими за характером!»