Так я працював і говорив поміж вас, стільки сил і потуг Я доклав, та коли ви слухали те, що Я вам відверто кажу? Де ви схилялися переді Мною, Всемогутнім? Чого ж ви так зі Мною обходитеся? Чому все, що ви кажете й робите, накликає Мій гнів? Чому ваші серця такі скам’янілі? Чи Я вас колись побивав? Чому ви тільки те й робите, що завдаєте Мені скорботи та тривоги? Чи ви чекаєте, поки впаде на вас день Мого гніву, гніву Єгови? Чи ви чекаєте, поки Я обрушу на вас гнів, спричинений вашим непослухом? Хіба все, що Я роблю, – не для вас? Та ви завжди зі Мною, Єговою, так обходилися: крали Мої жертви та забирали приношення з Мого олтаря додому, до вовчого лігва, щоб годувати вовченят і їхніх вовченят; люди протиборствують одне з одним, зустрічаючи одне одного лютими поглядами, і мечами, і списами, жбурляючи Мої слова, Всемогутнього, у вигрібну яму, щоб вони стали брудними, як лайно. Де ваша честь? Ваша людська природа стала звірячою! Ваші серця давно скам’яніли. Хіба ви не знаєте, що час, коли прийде Мій день гніву, стане часом, коли Я судитиму зло, яке ви сьогодні чините Мені, Всемогутньому? Чи ви думаєте, що, отак Мене обманюючи, кидаючи Мої слова в багно та не дослухаючись до них, – чи ви думаєте, що, так чинячи в Мене за спиною, ви втечете від Мого гнівного погляду? Чи ви не знаєте, що вас уже побачили Мої очі, Єгови, коли ви вкрали Мої жертви та зажадали того, що належить Мені? Чи ви не знаєте, що коли ви крали Мої жертви, то чинили це перед олтарем, на якому ті жертви приносяться? Як вам могло спасти на думку, що ви настільки кмітливі, аби Мене так ошукати? Як міг би Мій гнів облишити ваші мерзенні гріхи? Як могла би Моя шалена лють оминути ваші лихі вчинки? Те зло, яке ви чините сьогодні, не відкриває вам виходу, а збільшує вашу кару на завтрашній день; воно накликає на вас кару від Мене, Всемогутнього. Як могли б ваші лихі вчинки та лихі слова уникнути Моєї кари? Як могли б ваші молитви досягнути Моїх вух? Як міг би Я відкрити вихід для вашої неправедності? Як міг би Я відпустити ваші лихі вчинки в тому, як ви кидаєте Мені виклик? Як міг би Я не відітнути вам язики, що так само отруйні, як зміїні? Ви не звертаєтеся до мене заради вашої праведності, а натомість збільшуєте Мій гнів унаслідок вашої неправедності. Як міг би Я вам пробачити? В очах Мене, Всемогутнього, ваші слова й учинки брудні. Очі Мене, Всемогутнього, бачать вашу неправедність як невблаганну кару. Як могли б Моя праведна кара та суд вас облишити? Ви таке Мені робите, завдаючи мені скорботи та гніву, – тож як міг би Я дати вам утекти з Моїх рук і ухилитися від дня, коли Я, Єгова, скараю вас і прокляну? Чи ви не знаєте, що вся ваша лиха мова та злі слова вже досягли Моїх вух? Чи ви не знаєте, що ваша неправедність уже заплямувала Мій святий плащ праведності? Чи ви не знаєте, що ваша непокора вже накликала Мій лютий гнів? Чи ви не знаєте, що через вас Я вже давно киплю гнівом і ви давно вже випробовуєте Моє терпіння? Чи ви не знаєте, що ви вже понівечили Мою плоть на шмаття? Я терпів аж досі, так що Я даю волю Своєму гніву й більше такого від вас не зноситиму. Чи ви не знаєте, що ваші лихі вчинки вже досягли Моїх очей і що Мої зойки вже досягли вух Мого Батька? Як міг би Він дозволити вам так зі Мною обходитися? Хіба якась праця, яку Я виконую у вас, – не заради вас самих? Та хто з-поміж вас став більше любити Мою працю, Єгови? Чи міг би Я зрадити волю Мого Батька, бо Я слабкий і витерпів муку? Чи ви не розумієте Мого серця? Я говорю до вас, як говорив Єгова; хіба Я стільки вам не присвятив? Навіть хоча Я готовий узяти на себе все це страждання заради праці Мого Батька, як могли б ви бути звільнені від кари, яку Я вам посилаю внаслідок мого страждання? Хіба вам не було втіхою так багато від Мене? Сьогодні Мій Батько послав Мене в дар вам; чи ви не знаєте, що втішаєтеся набагато більшим, ніж Мої щедрі слова? Чи ви не знаєте, що Моє життя було виміняне на ваше життя й на те, чим ви втішаєтеся? Чи ви не знаєте, що Мій Батько скористався Моїм життям для битви із сатаною та що Він також дарував вам Моє життя, так що ви отримали стократно та змогли уникнути стількох спокус? Чи ви не знаєте, що тільки завдяки Моїй праці ви були звільнені від багатьох спокус і від багатьох вогненних кар? Чи ви не знаєте, що тільки через Мене Мій Батько аж досі дозволяє вам втішатися? Як могли б ви сьогодні залишатися такими скам’янілими й неподатливими – так, наче серця ваші стали помозолені? Як те зло, що ви чините сьогодні, могло б уникнути дня гніву, що прийде за тим, як Я покину землю? Як міг би Я дати цим настільки скам’янілим і неподатливим уникнути гніву Єгови?

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Ніхто з плоті не може втекти від дня гніву»