Якби люди справді ясно бачили правильний шлях людського життя, а також мету Божого управління людством, то не вважали б своє особисте майбутнє та долю своїм сердечним скарбом. Тоді вони більше не були б зацікавлені в служінні своїм батькам, які гірші за свиней і собак. А хіба людське майбутнє та доля – не такі самі так звані Петрові «батьки» наших днів? Вони такі самі, як і людська плоть і кров. Якими ж саме будуть місце призначення та майбутнє плоті? Чи полягатимуть вони в тому, щоб побачити Бога ще за життя, чи в тому, щоб душа зустрілася з Богом після смерті? Чи опиниться плоть завтра у великому горнилі нещасть, а чи у великій пожежі? Хіба такі запитання про те, чи зазнає людська плоть нещасть або страждань, – не найважливіша новина, що найсильніше хвилює кожного в цьому нинішньому потоці, хто має розум і розсудливість? (Тут під «стражданнями» мається на увазі отримання благословень; це означає, що майбутні випробування корисні для місця призначення людини. Під «нещастями» мається на увазі те, коли людина не може бути непохитною чи стає жертвою обману; або ж це означає, що людину спіткають нещасливі обставини й вона втратить життя посеред лиха, а для її душі немає належного місця призначення.) Хоча люди мають здоровий глузд, можливо, те, що вони думають, не зовсім відповідає тому, чим має бути споряджено їхню розсудливість. Причина цього полягає в тому, що всі вони досить спантеличені та слідують усьому наосліп. Усі люди повинні дуже добре розуміти, куди мусять входити, і, зокрема, їм слід розібратися, куди потрібно входити під час нещастя (тобто рафінування в горнилі) і чим вони мають бути споряджені під час випробувань вогнем. Не служіть завжди своїм батькам (мається на увазі плоть), які подібні до свиней і собак та навіть гірші за мурах і жуків. Який сенс мучитися над цим, так багато думати й ламати голову? Плоть не належить тобі, а перебуває в руках Бога, який не тільки контролює тебе, а й наказує сатані. (Це означає, що плоть первісно належить сатані. Оскільки сатана теж у Божих руках, це можна сформулювати тільки так. Причина в тому, що так це звучить переконливіше; це наводить на думку, що люди не повністю перебувають під владою сатани: вони в Божих руках.) Ти живеш у муках плоті – але чи належить тобі ця плоть? Чи вона під твоїм контролем? Навіщо ламати над цим голову? Навіщо одержимо благати Бога заради своєї гнилої плоті, яка вже давно засуджена, проклята й осквернена нечистими духами? Яка потреба завжди тримати поплічників сатани так близько до серця? Невже ти не хвилюєшся, що плоть може зруйнувати твоє справжнє майбутнє, твої прекрасні надії й істинне місце призначення твого життя?

Іти сьогоднішнім шляхом нелегко. Можна сказати, що його досить важко знайти, і в усі періоди він був надзвичайно рідкісним. Однак хто б міг подумати, що самої людської плоті буде достатньо, щоб погубити людину? Сьогоднішня робота, безумовно, така ж дорогоцінна, як весняний дощ, і така ж цінна, як Божа доброта до людини. Однак якщо людина не знає мети Його нинішньої роботи чи не розуміє сутності людства, то про яку дорогоцінність і цінність можна говорити? Плоть не належить самим людям, тому ніхто не може чітко побачити, де насправді буде її місце призначення. Проте ти мусиш добре знати, що Господь творіння поверне людство, яке було створене, у його початкове положення та відновить його первісний образ із часу його створення. Він повністю забере дихання, яке вдихнув у людину, знову заволодіє її кістками та плоттю й поверне все Господу творіння. Він повністю преобразить і оновить людство, забере в людини всю Божу спадщину, яка не належить людству, а належить Богові, і більше ніколи не передасть її людству. Причина в тому, що ніщо із цього ніколи й не належало людству. Він забере все це назад – це не несправедливе пограбування; навпаки, це потрібно, щоб відновити небо й землю до їхнього первісного стану, а також преобразити й оновити людину. Для людини це розумне місце призначення, хоча, можливо, це не означає повторного привласнення плоті після її покарання, як люди можуть собі уявляти. Бог не хоче скелетів плоті після її знищення; Він хоче первісні елементи в людині, які належали Богові на початку. Отже, Він не стане знищувати людство чи повністю викорінювати людську плоть, бо ця плоть – не особиста власність людини. Це радше додаток Бога, який управляє людством. Як би Він міг знищити людську плоть задля Своєї «втіхи»? Чи ти вже справді відкинув усю цю свою плоть, яка не варта навіть копійки? Якби ти міг зрозуміти тридцять відсотків роботи останніх днів (ця незначна частина в тридцять відсотків означає розуміння роботи Святого Духа сьогодні, а також Божої роботи слова в останні дні), ти б не продовжував «служити» своїй плоті – плоті, яка була розбещена багато років, – або бути їй «доброю дитиною», як сьогодні. Ти повинен ясно бачити, що прогрес людей зараз досяг безпрецедентного стану, і вони більше не стануть і далі котитись уперед, як колеса історії. Твоя запліснявіла плоть уже давно вкрилася мухами, тож як вона може мати силу повернути назад колеса історії, яким Бог дозволив котитись і донині? Як вона може змусити німе цокання годинника останніх днів знову зазвучати, а його стрілки – крутитись у правильному напрямку? Як вона може знову преобразити світ, що видається оповитим густим туманом? Чи може твоя плоть оживити гори й ріки? Чи може твоя плоть, яка виконує лише невелику функцію, дійсно відновити той людський світ, якого ти давно прагнеш? Чи справді ти можеш виховати своїх нащадків так, щоб вони стали «людьми»? Тепер ти розумієш? Чому саме належить твоя плоть? Первісний намір Бога спасти, удосконалити та преобразити людину полягав не в тому, щоб дати тобі прекрасну батьківщину чи принести людській плоті мирний відпочинок; це було заради Його слави та Його свідчення, заради кращої втіхи людства в майбутньому та для того, щоб незабаром люди змогли відпочити. Але все одно це було не заради твоєї плоті, бо людина – це капітал Божого управління, а людська плоть – лише додаток. (Людина – це об’єкт, що має і дух, і тіло, тоді як плоть – це лише предмет, який гниє. Це означає, що плоть – інструмент, який використовується в плані управління.) Ти повинен знати, що Боже вдосконалення, довершення та здобуття людей не приносить нічого, крім мечів і ударів по людській плоті, а також нескінченних страждань, великих пожеж, нещадного суду, кари, прокльонів і безмежних випробувань. Такими є правда й підспідок роботи управління людиною. Але все це спрямоване на плоть людини, і всі стріли ворожнечі нещадно націлені на плоть людини (бо людина невинна). Усе це робиться заради Його слави, свідчення й управління. Річ у тому, що Його робота виконується не тільки заради людства, а й заради всього плану, а також для здійснення Його первісної волі, з якою Він створював людство. Тому, мабуть, дев’яносто відсотків того, що переживає людина, пов’язано зі стражданнями й випробуваннями вогнем, а солодких і щасливих днів, яких прагнула людська плоть, дуже мало, а то й зовсім немає. Ще менше людина здатна тішитися щасливими моментами в плоті, проводячи прекрасний час із Богом. Плоть брудна, тому те, що бачить і чим тішиться людська плоть, є нічим іншим, як Божою карою, яку люди вважають нерозважливою – так, начебто їй бракує здорового глузду. Причина в тому, що Бог проявляє Свій праведний характер, який є «нерозважливим щодо людини», не терпить людських проступків і гидує ворогами. Бог відкрито виявляє весь Свій характер будь-якими необхідними засобами, тим самим завершуючи роботу Своєї шеститисячолітньої битви із сатаною – роботу спасіння всього людства та знищення сатани старого!