Насправді ізраїльтяни не розчаровані; вони спостерігали за роботою, яку Бог виконував останні шість тисяч років, бо Я не покинув їх. Навпаки: через те, що їхні предки з’їли плід із дерева пізнання добра і зла, подарований їм лукавим, вони покинули Мене заради гріха. Добро завжди належало Мені, а зло – лукавому, який підлещується до Мене задля гріха. Я не звинувачую людей і не піддаю їх ні безжальному знищенню, ні нещадній карі, бо спочатку зло не належало людству. Тож хоча ті ізраїльтяни прилюдно прибили Мене до хреста, ці люди, які чекали Месію та Єгову й томилися за Спасителем Ісусом, ніколи не забували Моєї обітниці, бо Я їх не зрікся. Зрештою, Я взяв кров за доказ заповіту, який Я уклав із людством; цей факт став «заповітом на крові», вписаним, як тавро, у серця молодих і невинних – таким же вічно співзалежним, як небо і земля. Оскільки Я ніколи не обманював ті скорботні душі, які Я визначив, вибрав, а пізніше викупив і здобув, які полюбили Мене більше, ніж лукавого, то вони з нетерпінням очікують Мого повернення та палко ждуть зустрічі зі Мною. Оскільки Я ніколи не стирав заповіту, який уклав із ними на крові, то не дивно, що вони всерйоз чекали. Я знову спіймаю цих ягнят, що блукали роками, бо Я завжди любив людей; просто до добра в них додались елементи зла. Я здобуду ті бідні душі, які люблять Мене та яких Я так довго любив, але як Я можу ввести у Свій дім тих лукавих, які ніколи Мене не любили та поводилися як вороги? Я не приведу до Свого Царства тих нащадків диявола й гадюки, що ненавидять і проклинають Мене, протистоять і опираються Мені, нападають на Мене, незважаючи на заповіт, який Я уклав із людством на крові. Ти мусиш точно знати, яка мета Моєї роботи та для кого Я її виконую. Що у твоїй любові – добро чи зло? Яке твоє знання про Мене – подібне чи не подібне до знання Давида й Мойсея? Яке твоє служіння Мені – подібне чи не подібне до служіння Авраама? Я справді тебе вдосконалюю, але ти мусиш знати, кого представлятимеш і чиїми результатами ділитимешся. Чи пожинав ти відрадний, рясний урожай у своєму досвіді Моєї роботи протягом твого життя? Чи щедрий і плідний цей урожай? Ти мусиш задуматися: роками ти трудився заради Мене, але чи ти колись чогось набував? Чи ти якось преобразився, чи отримав що-небудь? Чи став ти в обмін на пережиті труднощі подібним до Петра, який був розіп’ятий, або до Павла, який був уражений і отримав велике світло? Ти мусиш мати про все це якесь уявлення. Не те щоб Я постійно говорив про твоє життя, мізерніше за гірчичне зерно та крихітне, як піщинка, чи зациклювався на ньому. Якщо говорити просто, Я управляю саме людством. Але Я не вважаю важливою частиною Свого управління життя людини, яку Я колись ненавидів, а потім знову підібрав. Ти мусиш мати чітке уявлення про справжню природу вашої колишньої ідентичності, а також про те, кому ви належали як раби. Тож Я не використовую людські обличчя, однакові із сатанинським, як сировину для управління людьми, бо люди ніколи не були цінними об’єктами. Ви мусите згадати, як Я ставився до вас на початку та як Я тоді до вас звертався: це звертання було не без практичного значення. Ти мусиш знати, що ярлики, які ви носите, не позбавлені підстав. Думаю, усі ви знаєте, що ви не належали Богові, а дуже рано були полонені сатаною та служили в його домі як вірні слуги; більше того, ви давно забули Мене, бо довго були поза Моїм домом і в руках лукавого. Ті, кого Я спасаю, – це люди, яких Я давно визначив і вже викупив, а ви – нещасні душі, які були поміщені поміж людства як виняток із правила. Ви повинні знати, що належите не до дому Давида чи Якова, а до дому Моава, члени якого – з племені язичників. Бо Я не укладав із вами заповіту, а тільки працював і говорив серед вас та вів вас. Моя кров не проливалася за вас; Я просто виконував серед вас Свою роботу заради Свого свідчення. Чи ви цього не знали? Невже Моя робота дійсно подібна до того, як Ісус стік за вас кров’ю? Те, що Я заради вас витерпів таке велике приниження, узагалі було того не варте. Бог, абсолютно безгрішний, прийшов прямо в украй огидне, мерзенне місце, у світ свиней і собак, непридатний для проживання людини, і все ж Я витерпів усі ці жорстокі приниження в славу Свого Отця та задля вічного свідчення. Ви повинні знати, яка ваша поведінка, і бачити, що ви не діти, народжені в «багатих і впливових сім’ях», а лише злиденне потомство сатани. Ви також не патріархи людства, і ви не маєте людських прав і свободи. Спочатку ви не мали жодної частки ні в благословеннях людства, ні в Царстві Небесному. Причина в тому, що ви перебуваєте на найнижчому рівні людства, і Я ніколи не замислювався про ваше майбутнє. Тож хоч у Мій план і входило те, що сьогодні Я матиму впевненість удосконалити вас, це завдання безпрецедентне, бо ваш статус настільки низький і спочатку ви не мали в людстві жодної частки. Хіба саме це – не благословення для людей?

Ті, кого Я спасаю, – це душі, які Я давно звільнив із чистилища, а також обрані, яких Я давно відвідав, бо вони прагнули, щоб Я знову явився серед них. Вони полюбили Мене та вписали у свої серця Мій заповіт, який Я уклав на крові, бо полюбив їх. Вони подібні до заблуканих ягнят, які шукали Мене багато років, і вони добрі; тому Я називаю їх добрими ізраїльтянами та любими маленькими ангелами. Якби Я був серед них, то не терпів би такого приниження. Причина в тому, що вони люблять Мене більше за власне життя, а Я люблю їх як найпрекрасніших серед усього сущого. Причина в тому, що вони створені Мною та належать Мені; вони ніколи Мене не забували. Їхня любов перевершує вашу, і вони люблять Мене більше, ніж ви любите власне життя. Вони коряться Мені так само, як маленькі білі голубки коряться небу, і в їхніх серцях більше послуху Мені, ніж у ваших. А причина в тому, що вони – нащадки Якова, потомство Адама, одні з Моїх обраних; причина в тому, що Я любив їх так довго – і навіть більше, ніж вас; причина в тому, що ви занадто бунтівничі, ваш опір такий серйозний, ви дивитеся на Мене занадто зверхньо, ви зі Мною занадто холодні, ви любите Мене занадто мало та ненавидите Мене занадто сильно. Ви занадто гребуєте Моєю роботою та зневажаєте Мої дії. На відміну від них, ви ніколи не дорожили Моїми діяннями. Натомість ви їх зневажаєте, і ваші очі червоні від неспокою, точно як у сатани. Де ваша покірність? Де ваша вдача? Де ваша любов? Коли ви виявляли складники любові всередині вас? Коли ви серйозно ставилися до Моєї роботи? Шкода тих любих ангелів, які з нетерпінням чекають на Мій прихід і так сильно страждають, палко ждучи Мене, бо Я так сильно люблю їх. Але те, що Я бачу сьогодні, – це такий нелюдський світ, який не має з ними нічого спільного. Чи не здається вам, що ваша совість давно вже оніміла та стала нечулою? Чи не здається вам, що ви покидьки, які перешкоджають Моєму возз’єднанню з тими любими ангелами? Коли вони не чекали Мого повернення? Коли вони не чекали возз’єднання зі Мною? Коли вони не сподівалися, що зможуть проводити зі Мною прекрасні дні й обідати зі Мною? Чи ви колись усвідомлювали, що робите сьогодні: бешкетуєте по всьому світу; плетете інтриги одне проти одного; обманюєте одне одного; поводитеся підступно, потаємно та безсоромно; не знаєте істини; дієте нечесно та хитро; вправляєтеся в лестощах; вважаєте себе завжди правими та кращими за інших; бундючитеся; поводитеся люто, наче дикі звірі в горах, і грубо, наче цар звірів, – хіба людині годиться так поводитися? Ти грубий і нерозсудливий. Ти ніколи не дорожив Моїми словами – навпаки, ти ставився до них із презирством. Звідки ж узятися досягненням, справжньому людському життю та прекрасним надіям? Невже твоя надмірна фантазія справді врятує тебе від пащі тигра? Невже вона дійсно врятує тебе від пекучого полум’я? Чи впав би ти настільки низько, якби щиро ставився до Моєї роботи як до безцінного скарбу? Невже твою долю справді неможливо змінити? Чи готовий ти померти з таким жалем?