З нашого практичного досвіду ми бачимо, що Бог багато разів особисто відкривав нам шлях, аби цей шлях під нашими ногами був твердішим і реальнішим. Це саме той шлях, який Бог відкрив для нас із незапам’ятних часів і який було передано нашому поколінню після десятків тисяч років. Так ми стали на шлях наших попередників, які не дійшли ним до кінця. Ми обрані Богом для того, щоб пройти заключну стадію. Саме тому цей шлях був спеціально приготований для нас Богом, і ніхто інший не може його пройти, незалежно від того, чи благословенні ми, а чи страждаємо від нещасть. Додам до цього Свій особистий висновок. Не думай про те, як би кудись утекти чи знайти інший шлях, і не жадай статусу, і не намагайся створити власне царство: усе це фантазії. Можливо, у тебе є певні упереджені ідеї щодо Моїх слів, і в такому разі Я пропоную тобі припинити бути таким безтолковим. Краще б ти подумав про це побільше; не намагайся бути розумником і не плутай добро та зло. Ти пошкодуєш про це, коли Божий план здійсниться. Ось що Я маю на увазі: коли прийде Царство Боже, усі народи землі буде розтрощено вщент. Тоді ти побачиш, що твої власні плани теж зруйновано, а тих, хто зазнає кари, буде розтрощено, і в цьому Бог повністю проявить Свій характер. Думаю, оскільки все це настільки для Мене ясно, Я мушу сказати про це й тобі, щоб ти Мене потім не звинувачував. Те, що ми спромоглися пройти цим шляхом до сьогодні, було визначено Богом, тож не думай, що ти особливий чи якийсь нещасливець: ніхто не має права нічого стверджувати щодо поточної Божої роботи, бо буде розтрощений ущент. Я був просвітлений Божою роботою: хай там що, Бог зробить цю громаду людей довершеною, Його робота більше ніколи не зміниться, і Він доведе цю громаду людей до кінця шляху та закінчить Свою роботу на землі. Усі ми повинні це розуміти. Більшість людей любить «заглядати в майбутнє», і їхнім апетитам немає кінця. Ніхто з них не розуміє нагальної Божої волі сьогодення, і тому всі вони думають про втечу. Вони подібні до коней, що втекли та хочуть лише блукати пустелею; мало хто бажає осісти в хорошому ханаанському краї, щоб шукати шлях людського життя. Якщо люди ввійшли в край, що тече молоком і медом, але не тішаться ним, то чого вони ще хочуть? Правду кажучи, за хорошим ханаанським краєм лежить лише пустеля. Навіть увійшовши в місце спочинку, люди не здатні залишатися вірними своєму обов’язку; хіба вони не звичайні блудниці? Якщо ти втратиш нагоду бути вдосконаленим Богом тут, то шкодуватимеш про це до кінця своїх днів, і твоє каяття буде безмежним. Ти будеш подібний до Мойсея, який дивився на ханаанський край, але не міг ним тішитися, і він стискав кулаки, а його смерть була повна жалю, – хіба ти не думаєш, що це ганебно? Хіба ти не вважаєш, що це сором, коли інші з тебе насміхаються? Чи ти хочеш, аби інші тебе принижували? Чи ти не бажаєш собі добра? Чи ти не хочеш бути шляхетною й порядною людиною, яку вдосконалює Бог? Чи ти справді ні до чого не прагнеш? Ти не готовий іти іншими шляхами; хіба ти також не бажаєш іти тим шляхом, який для тебе визначив Бог? Чи наважишся ти піти проти волі Неба? Якими б видатними не були твої «навички», чи справді ти зможеш образити Небо? Я вважаю, що для нас краще спробувати пізнати себе як слід. Одне слово Бога може змінити небо й землю, то що ж таке в Божих очах дрібненька, маленька людина?

На власному досвіді Я переконався: що більше ти йдеш проти Бога, то більше Бог проявляє Свій величний характер і то суворіша кара, яку Він тобі «вручає»; що більше ти Його слухаєшся, то більше Він тебе любить і захищає. Божий характер подібний до знаряддя покарання: якщо ти слухаєшся, то будеш цілий і неушкоджений; якщо не слухаєшся, – постійно хитруєш і намагаєшся показати себе, – то Божий характер одразу змінюється. Бог подібний до сонця в похмурий день: Він ховається від тебе та являє тобі Свій гнів. Так само Його характер подібний до червневої погоди, коли небо ясне на багато миль навколо, а хвилі – усього лише брижі на поверхні води, аж поки течія раптом не прискорюється й вода не перетворюється на бурхливий вал. Чи наважишся ти бути настільки нерозсудливим перед обличчям такого Божого характеру? На власному досвіді більшість із вас, брати й сестри, переконалася: коли Святий Дух працює при світлі дня, ти сповнений віри – але потім, як грім серед ясного неба, Божий Дух раптово тебе покидає, і ти так мучишся, що не можеш заснути вночі, шукаючи, у якому напрямку зник Його Дух. Що б ти не робив, ти не можеш знайти, куди ж подівся Його Дух, – але потім, як грім серед ясного неба, Він знову тобі являється, і ти відчуваєш такий самий екстаз, як Петро, коли він раптом знову побачив свого Господа Ісуса, – такий екстаз, що ти мало не кричиш. Невже ти справді забув це після того, як пережив це стільки разів? Господь Ісус Христос, який став плоттю й був прибитий до хреста, а потім воскрес і вознісся на небо, завжди до пори до часу прихований для тебе, а потім на певний час являється тобі. За твою праведність Він тобі відкривається, а за твої гріхи Він гнівається та йде від тебе, то чому ж ти не молишся Йому більше? Хіба ти не знав, що після П’ятидесятниці Господь Ісус Христос має на землі ще одне доручення? Ти знаєш тільки той факт, що Господь Ісус Христос став плоттю, прийшов на землю та був прибитий до хреста. Ти ніколи й не усвідомлював, що той Ісус, у якого ти вірив раніше, уже давно доручив Свою роботу комусь іншому та що вона вже давно завершена, а Дух Господа Ісуса Христа знову прийшов на землю в плотському образі, щоб виконати іншу частину Своєї роботи. Я хотів би тут дещо вставити: незважаючи на той факт, що ви зараз перебуваєте в цьому потоці, Я насмілюся сказати, що мало хто з вас вірить, ніби ця людина – Той, Кого вам дарував Господь Ісус Христос. Ви вмієте тільки тішитися Ним; ви не визнаєте, що Божий Дух знову прийшов на землю, і ви не визнаєте, що Бог сьогодення – це Ісус Христос тисячолітньої давнини. І тому Я кажу, що всі ви ходите, заплющивши очі: де б ви не опинилися, ви просто це приймаєте, – і ставитеся до цього без усякої серйозності. Отже, ви вірите в Ісуса на словах, але насмілюєтеся відверто опиратися Тому, про Кого Бог свідчить сьогодні. Хіба ти не нерозумний? Богу сьогодення немає діла до твоїх помилок, Він тебе не засуджує. Ти кажеш, що віриш в Ісуса, то хіба твій Господь Ісус Христос міг би тебе відпустити? Чи ти думаєш, що Бог – це якесь місце, щоб ти випускав пару, брехав і дурив? Коли твій Господь Ісус Христос іще раз відкриє Себе, Він визначить, праведний ти чи злий, виходячи з того, як ти поводишся зараз. У більшості людей кінець кінцем виникають уявлення про те, що означають Мої слова «Мої брати й сестри», і переконання, що Божі засоби роботи зміняться. Хіба такі люди не переходять усякі межі? Чи може Бог свідчити про сатану як про Самого Бога? Вважаючи так, хіба ти не засуджуєш Бога? Чи ти віриш, ніби будь-яка людина може стати Самим Богом? Якби ти справді знав, то не мав би жодних уявлень. У Біблії сказано такі слова: «Усе для Нього, і все від Нього. Він приведе до слави багатьох синів, і Він – наш Провідник… Тому Він не соромиться звати нас братами». Може, ти легко процитуєш ці слова напам’ять, але ти не розумієш, що вони означають насправді. То хіба ти не віриш у Бога, заплющивши очі?

Я вважаю, що наше покоління благословенне, бо може продовжити шлях, який попередні покоління не пройшли до кінця, і узріти повторне явлення Бога після кількох тисяч років – Бога, який є поміж нас і яким повниться все суще. Ти й уявити собі не міг, що підеш цим шляхом – чи здатен ти на таке? Цим шляхом веде безпосередньо Святий Дух, ним веде семикратно посилений Дух Господа Ісуса Христа, і це шлях, який відкрив тобі Бог сьогодення. Навіть у найсміливіших мріях ти не міг собі уявити, що перед тобою знову явиться Ісус кількатисячолітньої давнини. Хіба ти не задоволений? Хто здатен постати віч-на-віч із Богом? Я часто молюся, щоб наша громада отримала від Бога більші благословення, щоб Бог був до нас прихильний і здобув нас, але Я також незліченні рази проливав за нас гіркі сльози, просячи, аби Бог просвітив нас і ми узріли більші одкровення. Коли Я бачу людей, які постійно намагаються обдурити Бога та ніколи ні до чого не прагнуть, або ж дбають про плоть, або ж переймаються своїми інтересами й репутацією, аби потрапити в центр уваги, як Я можу не відчувати в серці великого болю? Як люди можуть бути такими нечутливими? Невже Моя робота справді не дала жодного результату? Якби твої діти були з тобою бунтівничими та неслухняними, якби в них не було совісті, якби вони дбали тільки про себе й ніколи не зважали на твої почуття, якби вони, виросши, вигнали тебе з дому, що б ти тоді відчував? Хіба по твоєму обличчю не потекли б сльози, коли ти згадав би, якого поту, крові та жертв тобі коштувало виростити своїх дітей? Так і Я безліч разів молився Богові й говорив: «Милий Боже! Тільки Ти знаєш, чи несу Я тягар задля Твоєї роботи. Там, де Мої дії не відповідають Твоїй волі, Ти дисциплінуєш Мене, удосконалюєш Мене та робиш Мене свідомим. Єдине, про що Я Тебе прошу, – це щоб Ти більше зворушував цих людей, аби незабаром Ти набув слави та здобув цих людей, і так у Твоїй роботі реалізувалася Твоя воля, а Твій план завершився швидше». Бог не хоче завойовувати людей карою та постійно водити їх за ніс. Він хоче, щоб люди дисципліновано слухалися Його слів і роботи, так виконуючи Його волю. Але люди не мають сорому й постійно бунтують проти Нього. Я вважаю, що для нас найкраще догоджати Йому в найпростіший спосіб, а саме слухатись усіх Його розпоряджень. Якщо ти справді зумієш цього досягти, то будеш удосконалений. Хіба це не легко й не радісно? Іди тим шляхом, яким мусиш; не зважай на те, що говорять інші, і не розмірковуй забагато. Хіба твоє майбутнє та доля у твоїх власних руках? Ти постійно намагаєшся втекти, бажаючи піти мирським шляхом, – але чому ти не можеш вирватися? Чому ти довгі роки вагаєшся на роздоріжжі та зрештою знову обираєш саме цей шлях? Чому ти всупереч собі повернувся в цей дім, проблукавши багато років? Чи залежить це від тебе? Ті з вас, хто в цьому потоці, – якщо ви не вірите Мені, то послухайте таке: якщо ти плануєш піти, подивися, чи дозволить тобі Бог, подивися, як тебе зворушить Святий Дух, – випробуй це на собі. Відверто кажучи, навіть якщо тебе спіткає нещастя, ти повинен пережити його в цьому потоці, і в разі страждань ти повинен страждати тут, сьогодні; ти не можеш піти деінде. Тобі це зрозуміло? Куди б ти пішов? Це адміністративна постанова Бога. Ти думаєш, що Божий вибір цієї громади людей не має жодного значення? У Своїй роботі сьогодення Бог гнівається не швидко – але якщо люди намагаються порушити Його план, Його обличчя миттєво змінюється, перетворюючись зі світлого на похмуре. Тому раджу тобі осісти, підкоритися Божому задуму та дати Йому зробити тебе довершеним. Тільки люди, які так роблять, розумні.