Результат, який має на меті робота завоювання, передусім полягає в тому, щоб плоть людини більше не бунтувала; тобто, щоб людський розум здобув нове знання про Бога, щоб людське серце повністю слухалося Бога, і щоб людина прагнула існувати для Бога. Люди не вважаються завойованими, коли змінюється їхній темперамент або плоть; коли змінюються людське мислення, людська свідомість і людська розсудливість, тобто коли змінюється все твоє ментальне ставлення – ось тоді можна буде сказати, що ти завойований Богом. Коли ти прийняв рішення скоритися й набути нової ментальності, коли ти більше не привносиш жодних власних уявлень або намірів у слова й роботу Бога, і коли твій мозок може нормально мислити – тобто, коли ти можеш докладати всіх зусиль для Бога від усього серця, – тоді ти належиш до того типу людини, яка повністю завойована. У релігії чимало людей протягом усього свого життя багато страждають: вони підкорюють собі своє тіло й несуть свій хрест, і навіть на порозі смерті вони продовжують страждати та терпіти! Дехто продовжує постити вранці в день смерті. Усе своє життя вони відмовляють собі в гарній їжі та одязі, зосереджуючись лише на стражданнях. Вони здатні підкорити собі своє тіло та зректися своєї плоті. Їхня сила духу, що дозволяє терпіти страждання, гідна похвали. Але їхнє мислення, їхні уявлення, їхнє ментальне ставлення та й узагалі їхня стара природа анітрохи не зазнали розбору. Їм бракує хоча б дещиці справжнього знання про себе. Їхній уявний образ Бога – це традиційний образ невизначеного Бога. Їхня готовність страждати заради Бога випливає з їхньої ревності та доброго характеру їхньої людської сутності. Хоча вони вірять у Бога, вони і не розуміють Його, і не знають Його волі. Вони просто працюють і сліпо страждають заради Бога. Вони не надають жодного значення проникливості, мало піклуються про те, як зробити так, щоб їхнє служіння справді виконувало Божу волю, і тим більше вони не свідомі того, як досягти пізнання Бога. Бог, якому вони служать, – це не Бог у властивому Йому образі, а Бог, якого вони уявили, Бог, про якого вони тільки чули або про якого вони лише читали писемні легенди. Потім вони використовують свою плідну уяву й благочестя, щоб страждати заради Бога й виконувати Божу роботу, яку Бог хоче виконати. Їхнє служіння є надто неточним, так що практично ніхто з них не здатний по-справжньому служити відповідно до Божої волі. Незалежно від того, наскільки радо вони страждають, їхній первісний погляд на служіння та їхній ментальний образ Бога залишаються незмінними, тому що вони не пройшли через Божий суд, кару, рафінування та вдосконалення, і ніхто не наставив їх, користуючись істиною. Навіть якщо вони вірять в Ісуса Спасителя, жоден із них ніколи не бачив Спасителя. Вони знають про Нього лише з легенд та чуток. Як наслідок, їхнє служіння зводиться до служіння навмання із заплющеними очима, подібно до того, як сліпий прислужує власному батькові. Чого зрештою можна досягти таким служінням? І хто б його схвалив? Від початку й до кінця їхнє служіння залишається незмінним; вони отримують лише штучні уроки й засновують своє служіння тільки на своїй природності та своїх власних уподобаннях. Яку нагороду це могло б принести? Навіть Петро, який бачив Ісуса, не знав, як служити згідно з Божою волею; він зрозумів це тільки наприкінці, на схилі своїх років. Що ж це говорить про тих сліпців, які не мають ані найменшого досвіду розбору або обтинання, і яких ніхто не наставляв? Хіба служіння багатьох із вас сьогодні не схоже на служіння цих сліпців? Усі ті, хто не отримав суду, не отримав обтинання та розбору, і хто не змінився, – хіба всі вони не завойовані лише частково? Яка користь від таких людей? Якщо твоє мислення, твоє знання про життя і твоє знання про Бога не показують нових змін, і ти нічого насправді не здобуваєш, тоді ти ніколи не досягнеш нічого видатного у своєму служінні! Без видіння та нового знання про Божу роботу ти не завойований. Тоді твій спосіб слідування за Богом буде подібний до тих, хто страждає й постує: невеликої цінності! Саме тому, що в тому, що вони роблять, мало свідчення, Я кажу, що їхнє служіння марне! Упродовж свого життя ці люди страждають і проводять час у в’язниці; вони завжди лагідні, люблячі й постійно несуть хрест, світ їх висміює й відкидає, вони переживають усі можливі труднощі, і хоча вони слухняні до самого кінця, вони все ще не завойовані й не можуть надати жодного свідчення про те, що вони завойовані. Вони дуже багато страждали, але всередині вони зовсім не знають Бога. Нічого з їхнього старого способу мислення, старих уявлень, релігійних практик, штучних знань та людських ідей не зазнало розбору. У них немає ані найменшого натяку на нове знання. Жодна крихта їхніх знань про Бога не є правдивою чи достовірною. Вони неправильно зрозуміли Божу волю. Чи служить це Богові? Яким би не було твоє знання про Бога в минулому, якщо воно залишається таким самим і сьогодні, і ти продовжуєш ґрунтувати свої знання про Бога на своїх власних уявленнях та ідеях, незалежно від того, що робить Бог, тобто якщо ти не маєш нового, істинного знання про Бога і якщо тобі не вдалося пізнати істинний образ і характер Бога, якщо твоє знання про Бога досі керується феодальним, забобонним мисленням і, як і раніше, породжене людською уявою та переконаннями, тоді ти не завойований. Усі ті численні слова, які Я зараз кажу тобі, покликані оповістити тебе, щоб ці знання привели тебе до новішого, достовірнішого знання; вони також покликані викоренити в тобі старі уявлення й старе знання, щоб ти міг володіти новим знанням. Якщо ти справді їси і п’єш Мої слова, тоді твоє знання суттєво зміниться. Допоки ти їстимеш і питимеш слова Божі із серцем, сповненим послуху, твою точку зору буде змінено. Допоки ти будеш здатний приймати повторювані кари, твоя стара ментальність поступово змінюватиметься. Допоки твоя стара ментальність буде ретельно замінюватися новою, твоя практика також змінюватиметься відповідно. Таким чином, твоє служіння ставатиме дедалі цілеспрямованішим, дедалі більш спроможним виконувати Божу волю. Якщо ти зможеш змінити своє життя, свої знання про людське життя та свої численні уявлення про Бога, тоді твоя природність поступово зменшуватиметься. Це і ніщо інше є наслідком того, що Бог завойовує людей, це зміна, яка відбувається в людях. Якщо у твоїй вірі в Бога все, про що ти знаєш, – це підкорення свого тіла, терпіння та страждання, і ти не знаєш, правильно це чи неправильно, і тим більше не знаєш, заради кого це робиться, то як така практика може привести до зміни?

Зрозумійте, що те, про що Я вас прошу, це не щоб ви тримали своє тіло в неволі або не давали своєму мозку думати довільні думки. Це не є ані метою роботи, ані роботою, яку потрібно виконати просто зараз. Просто зараз ви повинні мати знання з позитивного боку, аби ви могли себе змінити. Найнеобхідніша дія полягає в тому, щоб ви озброїлися Божими словами, тобто цілковито озброїлися істиною й видінням сьогодення, а потім пішли та втілили їх у життя. Це ваша відповідальність. Я не прошу вас прагнути та здобувати ще більше освітлення. Наразі ви просто не маєте для цього духовного стану. Що від вас вимагається, так це робити все можливе, щоб їсти та пити слова Божі. Ви мусите розуміти роботу Божу й пізнавати свою природу, свою сутність і своє старе життя. Зокрема, вам потрібно знати ті минулі помилкові й абсурдні практики та ті людські діяння, в яких ви брали участь. Щоб змінитися, ви повинні почати зі зміни свого мислення. Перш за все, замініть своє старе мислення на нове, і нехай ваше нове мислення керує вашими словами і вчинками, і вашим життям. Це те, що вимагається від кожного з вас сьогодні. Не практикуйте наосліп і не слідуйте наосліп. У вас має бути основа та мета. Не дуріть себе. Ви повинні знати, для чого саме потрібна ваша віра в Бога, що ви повинні отримати від неї і у що просто зараз ви повинні увійти. Вкрай важливо, щоб ти знав усе це.

Те, у що ви зараз повинні ввійти, – це піднесення вашого життя та підвищення вашого духовного рівня. Крім того, вам слід змінити старі погляди зі свого минулого, змінити своє мислення та змінити свої уявлення. Усе ваше життя потребує оновлення. Коли твоє знання про Божі діяння зміниться, коли ти матимеш нове знання про істину всього, що каже Бог, і коли знання всередині тебе поліпшиться, тоді твоє життя зміниться на краще. Усі речі, які люди роблять і кажуть зараз, мають практичне значення. Це не доктрини, а радше речі, які потрібні людям для їхнього життя та якими вони повинні володіти. Це зміна, яка відбувається в людях під час роботи завоювання, зміна, яку люди повинні пережити, і це наслідок того, що вони завойовані. Коли ти змінив своє мислення, набув нового ментального ставлення, спростував свої уявлення й наміри, і свої минулі логічні розважливості, відкинув ті речі, що глибоко закорінені всередині тебе, і здобув нове знання віри в Бога, тоді свідчення, які ти даєш, будуть піднесеними, і вся твоя природа воістину зміниться. Все це – найпрактичніші, найреалістичніші та найфундаментальніші речі, – речі, які люди не могли осягнути в минулому, речі, з якими вони були нездатні працювати. Вони і є справжньою роботою Духа. Як саме ти розумів Біблію в минулому? Порівняй це з сьогоденням – і ти дізнаєшся. У минулому ти подумки підносив Мойсея, Петра, Павла або всі ці біблійні висловлювання й погляди та ставив їх на п’єдестал. Тепер, якби тебе попросили поставити Біблію на п’єдестал, чи ти це зробив би? Ти б побачив, що Біблія містить забагато записів, написаних людиною, і що Біблія – це лише людський переказ двох етапів Божої роботи. Це книга з історії. Чи не означає це, що твої знання про неї змінилися? Якби ти сьогодні поглянув на родовід Ісуса, наведений в Євангелії від Матвія, ти б сказав: «Родовід Ісуса? Дурниця! Це ж родовід Йосипа, а не Ісуса. Між Ісусом та Йосипом немає родинного зв’язку». Коли ти зараз дивишся на Біблію, твоє знання про неї є іншим, тобто твій ракурс змінився, і ти привносиш у неї більш високий рівень знань, ніж провідні науковці-релігієзнавці. Якби хтось сказав, що в цьому родоводі щось є, ти б відповів: «А що в ньому такого? Давайте, поясніть. Ісус та Йосип не є родичами. Хіба ти цього не знаєш? Чи може Ісус мати родовід? Як може Ісус мати предків? Як може Він бути нащадком людини? Його плоть була народжена Марією; Його Дух є Духом Божим, а не духом людини. Ісус – це улюблений Син Божий, тож чи може Він мати родовід? Перебуваючи на землі, Він не був членом людства, тож як Він може мати родовід?». Коли ти проаналізуєш цей родовід і чітко поясниш внутрішню правду, ділячись тим, що ти зрозумів, цій людині заціпить. Деякі люди будуть посилатися на Біблію й запитувати тебе: «Ісус мав родовід. Чи має родовід твій сьогоднішній Бог?». Тоді ти поділишся з ними своїм знанням, яке є найреальнішим із усіх, і таким чином твоє знання матиме вплив. Насправді, Ісус не був родичем ні Йосипа, ані тим більше Авраама; Він просто народився в Ізраїлі. Бог, однак, не є ізраїльтянином або нащадком ізраїльтян. Народження в Ізраїлі не обов’язково означає, що Бог є Богом лише ізраїльтян. Тільки заради Своєї роботи Він здійснив роботу втілення. Бог є Богом усього створеного по всьому всесвіту. Він просто спочатку виконав один етап своєї роботи в Ізраїлі, після чого Він почав працювати серед язичницьких народів. Однак люди вважали Ісуса Богом ізраїльтян і, що більше, помістили Його серед ізраїльтян та серед нащадків Давида. Біблія каже, що наприкінці днів ім’я Єгови буде великим серед язичницьких народів, тобто Бог працюватиме серед язичницьких народів протягом останніх днів. Те, що Бог втілився в Юдеї, не вказує на те, що Бог любить лише юдеїв. Це сталося тільки тому, що цього вимагала робота; це не той випадок, коли Бог міг втілитися лише в Ізраїлі (тому що ізраїльтяни були Його обраним народом). Хіба обрані Богом люди не трапляються також і серед язичницьких народів? Саме після того, як Ісус закінчив роботу в Юдеї, ця робота поширилася на язичницькі народи. (Ізраїльтяни називали всі народи, крім Ізраїлю, «язичницькими народами».) Насправді, серед цих язичницьких народів теж були обрані Богом люди; просто на той час там ще не виконувалася робота. Люди так наголошують на Ізраїлі, тому що перші два етапи роботи відбувалися в Ізраїлі, тоді як у язичницьких народах ніякої роботи не провадилось. Серед язичницьких народів робота сьогодні тільки починається, саме тому людям так важко її прийняти. Якщо ти можеш чітко все це зрозуміти, якщо ти здатен правильно засвоїти й розглянути це, тоді ти матимеш достовірне знання про Бога сьогоднішнього й минулого, і це нове знання буде вищим за знання про Бога, яким володіли всі святі протягом усієї історії. Якщо ж ти відчуєш сьогоднішню роботу на власному досвіді й почуєш сьогодні особисті висловлювання Бога, однак не матимеш знання про Бога в усій повноті, і твоє прагнення залишатиметься таким, яким воно завжди було, і не заміниться нічим новим, особливо якщо ти переживаєш усю цю роботу завоювання, але зрештою в тобі не помітно жодних змін, то хіба твоя віра не схожа на віру тих, хто шукає лише хліба, щоб угамувати свій голод? У такому разі робота завоювання не матиме на тебе жодного впливу. Чи не станеш ти тоді одним із тих, хто підлягає вигнанню?

Коли вся робота завоювання добіжить кінця, украй необхідно, щоб ви всі зрозуміли, що Бог – це Бог не лише ізраїльтян, а й усього створеного. Він створив усе людство, а не лише ізраїльтян. Якщо ти кажеш, що Бог є Богом лише ізраїльтян або що неможливо, щоб Бог втілився в якомусь народі, окрім Ізраїлю, то ти ще не здобув ніякого знання під час роботи завоювання, і ти не визнаєш анітрохи, що Бог є твоїм Богом; ти просто розумієш, що Бог перемістився з Ізраїлю до Китаю і змушений бути твоїм Богом. Якщо ти досі так це бачиш, тоді Моя робота в тобі була безплідною, і ти не зрозумів нічого з того, що Я сказав. Якщо, зрештою, ти пишеш ще один родовід для Мене, як це зробив Матвій, знайшовши для Мене гідного предка, знайшовши Мого правильного прабатька, – так, щоб у Бога було два родоводи для двох Його втілень, – чи не було б це тоді найбільшим жартом у світі? Хіба ти, ця «людина, сповнена добрих намірів», яка знайшла Мені родовід, не став би тим, хто розділив Бога? Чи здатний ти взяти на себе тягар цього гріха? Після всієї цієї роботи завоювання, якщо ти досі не віриш, що Бог – це Бог усього створеного, якщо ти все ще гадаєш, що Бог – це Бог тільки ізраїльтян, хіба ти не є тим, хто відкрито чинить спротив Богу? Ціль завоювання тебе сьогодні – змусити тебе визнати, що Бог є твоїм Богом, а також Богом інших людей, і, що найважливіше, Він є Богом усіх, хто любить Його, і Богом усього створеного. Він є Богом ізраїльтян і Богом народу Єгипту. Він є Богом британців та Богом американців. Він є не лише Богом Адама та Єви, а й Богом усіх їхніх нащадків. Він є Богом усього, що є на небесах, і всього, що є на землі. Усі сім’ї, – чи то ізраїльтяни, чи язичники, – усі знаходяться в руках одного Бога. Він не лише діяв в Ізраїлі протягом кількох тисяч років і колись народився в Юдеї, а й сьогодні Він сходить до Китаю, у місце, де лежить, згорнувшись кільцями, великий червоний дракон. Якщо народження в Юдеї робить Його Царем юдеїв, то хіба сходження серед усіх вас сьогодні не робить Його Богом усіх вас? Він очолював ізраїльтян і народився в Юдеї, і Він також народився в язичницькій землі. Хіба вся Його робота виконується не заради цілого людства, яке Він створив? Хіба Він любить ізраїльтян стократ і ненавидить язичників тисячекрат? Хіба не це ваше переконання? Справа не в тому, що Бог ніколи не був вашим Богом, а радше в тому, що ви просто не визнаєте Його; справа не в тому, що Бог не бажає бути вашим Богом, а радше в тому, що ви просто відкидаєте Його. Хто зі створених не перебуває в руках Всемогутнього? Завойовуючи вас сьогодні, хіба мета полягає не в тому, щоб змусити вас визнати, що Бог є не хто інший, як ваш Бог? Якщо ви досі вважаєте, що Бог є Богом лише ізраїльтян, і, як і раніше, стверджуєте, що дім Давидів в Ізраїлі є місцем народження Бога, і що жоден народ, окрім Ізраїлю, не має права «породити» Бога, і вже тим більше жодна язичницька сім’я не здатна особисто прийняти роботу Єгови, – якщо ти досі так думаєш, то чи не робить це тебе норовливим упертюхом? Не зациклюйся повсякчас на Ізраїлі. Сьогодні Бог є просто тут, серед вас. Тобі також не слід постійно дивитися на небо. Годі тужити за своїм Богом на небесах! Бог прийшов і є серед вас, тож як Він може бути на небесах? Ти не так давно віриш у Бога, однак у тебе настільки багато уявлень про Нього, що ти ні на секунду не наважуєшся подумати, що Бог ізраїльтян зволить удостоїти вас Своєю присутністю. Ще менше ви насмілюєтеся думати про те, як ви могли б побачити особисту Божу появу, враховуючи, наскільки нестерпно нечестивими ви є. Ви також ніколи не замислювалися над тим, як Бог міг би особисто зійти в язичницьку землю. Йому слід було б зійти на гору Синай або Оливну гору та з’явитися перед ізраїльтянами. Хіба язичники (тобто люди за межами Ізраїлю) не є предметами Його відрази? Як міг Він особисто працювати серед них? Усе це – глибоко закорінені уявлення, які ви розвивали впродовж багатьох років. Мета завоювання вас сьогодні – зруйнувати ці ваші уявлення. Таким чином, ви таки бачите особисте явлення Бога серед вас – не на горі Синай чи на Оливній горі, а серед людей, яких Він ніколи раніше не очолював. Після того, як Бог здійснив два етапи Своєї роботи в Ізраїлі, ізраїльтяни і так само всі язичники почали таїти в собі переконання, що, хоча це правда, що Бог створив усе суще, Він бажає бути лише Богом ізраїльтян, але не Богом язичників. Ізраїльтяни вірять у таке: Бог може бути тільки нашим Богом, а не вашим Богом, язичники, й оскільки ви не боїтеся Єгови, то Єгова – наш Бог – гидує вами. Ці юдеї також вірять у таке: Господь Ісус набув подоби нас, єврейського народу, і є Богом, який має відзнаку єврейського народу. Саме серед нас діє Бог. Божий образ і наш образ схожі; наш образ близький до Божого. Господь Ісус є Царем нас, юдеїв; язичники не мають права отримати таке велике спасіння. Господь Ісус – це жертва за гріхи для нас, юдеїв. Лише на підставі цих двох етапів роботи ізраїльтяни та єврейський народ сформували всі ці уявлення. Вони владно претендували на Бога для себе, не припускаючи, що Бог є також Богом язичників. Таким чином Бог став лакуною в серцях язичників. Це сталося тому, що всі почали вважати, що Бог не хоче бути Богом язичників і що Йому подобаються лише ізраїльтяни – Його обраний народ – і єврейський народ, особливо учні, які слідували за Ним. Хіба ви не знаєте, що робота, яку виконали Єгова та Ісус, призначена для виживання всього людства? Тепер ти визнаєш, що Бог є Богом усіх вас, народжених за межами Ізраїлю? Хіба Бог не просто тут серед вас сьогодні? Це не може бути сном, чи не так? Невже ви не приймаєте цю реальність? Ви не наважуєтеся в це повірити чи думати про це. Незалежно від того, як ви це сприймаєте, хіба Бог не знаходиться просто тут, серед вас? Ви й досі боїтеся повірити в ці слова? Хіба від сьогодні всі завойовані люди і всі, хто бажає бути послідовниками Бога, не є обраним народом Божим? Хіба ви всі, сьогоднішні послідовники, не є обраним народом за межами Ізраїлю? Хіба ваш статус не такий самий, як у ізраїльтян? Хіба не все це ви маєте усвідомити? Хіба не це є метою роботи завоювання вас? Оскільки ви можете бачити Бога, Він буде вашим Богом довіку, від початку і в майбутньому. Він не покине вас, поки всі ви готові слідувати за Ним і бути Його вірними, слухняними створіннями.

Незалежно від того, наскільки сильно люди прагнуть любити Бога, загалом вони до сьогодні слухняно слідували за Ним. Тільки наприкінці, коли завершиться цей етап роботи, вони ґрунтовно покаються. Саме тоді люди будуть воістину завойовані. Нині вони перебувають лише у процесі завоювання. В той момент, коли робота закінчиться, вони будуть цілковито завойовані, але наразі це не так! Навіть якщо всі переконані, це ще не означає, що вони повністю завойовані. Це тому, що наразі люди бачили лише слова, а не реальні події, і вони залишаються невпевненими, хоч би як глибоко вони вірили. Тому лише з останньою фактичною подією, коли слова стануть реальністю, люди будуть остаточно завойовані. Нині ці люди завойовані, тому що вони чують багато таємниць, про які вони раніше ніколи не чули. Але всередині кожен із них до єдиного все ще дивиться й чекає на якісь фактичні події, які дозволять їм побачити, як кожне слово Боже втілюється в життя. Лише тоді вони будуть цілковито переконані. Тільки коли всі нарешті побачать ці втілені в життя фактичні реальності, і ці реальності викличуть у них почуття впевненості, вони засвідчать переконаність у своїх серцях, своєму мовленні та своїх очах і будуть глибоко, від щирого серця переконані. Така природа людини: вам потрібно побачити, як усі слова справджуються, вам потрібно побачити, як відбуваються деякі фактичні події, побачити, як лихо осягає деяких людей, і тоді ви будете повністю, до глибини душі переконані. Подібно до юдеїв, ви стурбовані тим, щоб бачити ознаки та дива. Але ви безперестанку не помічаєте, що є ознаки та дива, що відбуваються реальні події, покликані широко відкрити вам очі. Чи то хтось сходить із неба, чи то стовп хмар промовляє до вас, чи Я здійснюю акт екзорцизму над одним із вас, чи Мій голос гримить, наче грім, серед вас, – ви завжди хотіли і завжди хотітимете бачити подібні події. Можна сказати, що, вірячи в Бога, ви найбільше бажаєте, щоб Бог прийшов і особисто явив вам ознаку. Тоді ви будете задоволені. Щоб завоювати вас, люди, Я маю виконати роботу, подібну до створення небес і землі, а потім, на додаток, явити вам якусь ознаку. Тоді ваші серця будуть повністю завойовані.