За ці два-три роки роботи те, що мало бути досягнуто в роботі суду над вами, було в основному досягнуто. Більшість людей відмовилася від своїх майбутніх перспектив і своєї долі. Однак, коли згадується про те, що ви є нащадками Моава, більшість із вас цього не може витримати: ваші обличчя спотворюються, вуста скривлюються, а очі стають застиглими. Ви просто не можете повірити, що ви є нащадками Моава. Після того як Моав був проклятий, він був вигнаний до цього краю. Його рід зберігся в його потомстві аж до сьогодні, і ви всі є його нащадками. Я нічого не можу з цим удіяти; хто просив тебе народжуватися в домі Моава? Мені тебе шкода, і Я тобі такого не бажаю, але цей факт ніхто не може змінити. Ти є нащадком Моава, і Я не можу сказати, що ти нащадок Давида. Чиїм би нащадком ти не був, ти все одно створена істота, але істота низького становища, істота низького походження. Усі створені істоти повинні переживати всю Божу роботу; усі вони підлягають Божому підкоренню, і всі вони мусять побачити Його праведний характер та пережити Його мудрість і всемогутність. Сьогодні ти нащадок Моава й ти мусиш прийняти цей суд і цю кару; а якби ти не був нащадком Моава, то хіба тобі не треба було б так само приймати суд і кару? Визнай це! Правду кажучи, сьогоднішня робота над нащадками Моава є найціннішою та найважливішою. Оскільки ця робота здійснюється над вами, вона має величезне значення. Якби робота здійснювалася над нащадками Хама, вона б не мала такого значення, оскільки у них, на відміну від нащадків Моава, не низьке походження. Нащадки другого сина Ноя, Хама, лише прокляті, вони не народилися з розпусти. Вони лише мають низьке становище, тому що Ной прокляв їх, щоб вони були рабами рабів. Вони мають низьке становище, але їхня первісна цінність не була низькою. Коли мова йде про Моава, люди знають, що його первісне становище було низьким через те, що він народився з розпусти. Хоча становище Лота було дуже високим, Моав походив від Лота та його дочки. Лота названо праведним, але Моав усе одно був проклятий. Моав був низької цінності та мав низьке становище, і навіть якби він не був проклятий, він все одно був би нечистим, і цим він відрізнявся від Хама. Він не визнавав Єгову, а натомість противився Єгові та бунтував проти Нього, а тому впав до найтемнішого місця. Працювати зараз над нащадками Моава означає спасати тих, хто впав у найбільшу темряву. Хоча вони й прокляті, Бог бажає здобути від них славу, бо спочатку всі вони були такими людьми, чиї серця не мали Бога. Істинне завоювання – це змусити тих, хто був без Бога в серці, коритися Йому та любити Його, і плід такої роботи є найціннішим та найпереконливішим. Лише це є здобуттям слави – це та слава, яку Бог бажає здобути в останні дні. Хоча ці люди низького становища, той факт, що зараз вони здатні здобути таке велике спасіння, – це справді піднесення їх Богом. Ця робота має велике значення, і саме через суд Він здобуває цих людей. Його намір не в тому, щоб покарати цих людей, а в тому, щоб їх спасти. Якби в останні дні Він і надалі проводив роботу завоювання Ізраїля, то вона була б нічого не вартою; навіть якби вона дала плоди, вона не мала б цінності чи великого значення, і Він не зміг би здобути всієї слави. Він працює над вами – упалими до найтемнішого місця, найбільш відсталими. Ці люди не визнають, що Бог є, вони так і не пізнали, що Бог існує. Ці створіння були настільки зіпсовані сатаною, що вони забули Бога. Вони засліплені сатаною, вони взагалі не знають, що є Бог на небі. Усі ви у своїх серцях поклоняєтеся ідолам і поклоняєтеся сатані, то хіба ж ви не найнижчі, не найвідсталіші з людей? Ви найнижчі з усієї плоті, взагалі без особистої свободи, і ще на додачу терпите труднощі. Крім того, ви люди найнижчого рівня в цьому суспільстві, позбавлені навіть свободи віросповідання. У цьому й полягає важливість роботи над вами. Сьогоднішня робота над вами, нащадками Моава, призначена не для того, щоб вас принизити, а для того, щоб відкрити значення цієї роботи. Для вас це велике піднесення. Якщо людина має здорову розсудливість і розуміння, вона скаже: «Я нащадок Моава, воістину негідний отримати сьогодні таке велике піднесення від Бога або такі великі благословення. У всьому, що я роблю і кажу, а також відповідно до мого статусу та моєї цінності я взагалі не гідний таких великих благословень від Бога. Ізраїльтяни мають велику любов до Бога, і благодать, якою вони насолоджуються, їм дарована Ним, але їхній статус значно вищий за наш. Авраам був дуже відданий Єгові, а Петро був дуже відданий Ісусові – їхня відданість була в сто разів більшою, ніж наша. Якщо брати за основу наші дії, ми є абсолютно негідними користуватися Божою благодаттю». Служіння цих людей у Китаї просто неможливо представити перед Богом. Це повна ганьба. Те, що ви тепер користуєтеся стількома Божими милостями, – це суто Боже піднесення! Коли ви шукали Божої роботи? Коли ви жертвували Богові своє життя? Коли ви з готовністю відмовлялися від своєї сім’ї, своїх батьків і своїх дітей? Жоден із вас не платив велику ціну! Якби Святий Дух тебе не вивів, чи багато хто з вас міг би пожертвувати всім? До сьогоднішнього дня ви слідували лише під примусом і тиском. Де ваша відданість? Де ваша покірність? Якщо ґрунтуватися на ваших діях, то вас треба було винищити вже давно – вичистити всіх вас, щоб і сліду не залишилося. Що дає вам право користуватися такими великими благословеннями? Ви не гідні анітрохи! Хто серед вас торував власний шлях? Хто серед вас сам знайшов істинний шлях? Усі ви ледачі, ненажерливі паскудники, які шукають комфорту! Невже ви вважаєте себе великими? Чим вам хвалитися? Навіть якщо не брати до уваги те, що ви нащадки Моава, хіба ваша природа або ваше місце народження найвищого ґатунку? Хоч ви й ігноруєте те, що ви його нащадки, хіба ж ви не нащадки Моава повністю, від А до Я? Хіба можна змінити істинність фактів? Хіба викриття вашої природи тепер спотворює істинність фактів? Подивіться на своє рабство, на своє життя та на свій характер – хіба ви не знаєте, що ви найнижчі з найнижчих серед людства? Чим вам хвалитися? Подивіться на своє становище в суспільстві. Хіба ж ви не на найнижчому його рівні? Ви думаєте, що Я обмовився? Авраам пожертвував Ісааком – чим пожертвували ви? Йов пожертвував усім – чим пожертвували ви? Так багато людей віддало своє життя, поклало голову, пролило кров, щоб шукати істинний шлях. А ви заплатили таку ціну? Якщо порівнювати, ви взагалі не маєте права користуватися такою великою благодаттю. Хіба вас несправедливо сьогодні називають нащадками Моава? Не будьте про себе занадто високої думки. Хвалитися вам нічим. Таке велике спасіння, така велика благодать вам даровані безкоштовно. Ви нічим не жертвували, але все ж вільно користуєтеся благодаттю. Хіба вам не соромно? Хіба цей істинний шлях – це те, що ви самі шукали та самотужки знайшли? Хіба не Святий Дух змусив вас його прийняти? У вас ніколи не було серця, яке шукає, не кажучи вже про серце, яке шукає та прагне істини. Ви просто собі сиділи та насолоджувалися нею; ви здобули цю істину, не доклавши анінайменших зусиль. Яке ви маєте право скаржитися? Невже ти думаєш, що маєш найбільшу цінність? У порівнянні з тими, хто пожертвував своїм життям та пролив свою кров, на що вам скаржитися? Винищити вас зараз було б правильно та природно! У вас немає іншого варіанту, крім як підкорятися та слідувати. Ви просто не є гідними! Більшість із вас була закликана, але якби ваше оточення вас до цього не змусило, або якби вас не було покликано, ви самі не мали б жодного бажання викликатись. Хто готовий до такого зречення? Хто готовий відмовитися від насолод плоті? Усі ви є людьми, які жадібно насолоджуються комфортом і прагнуть до розкішного життя! Ви отримали такі великі благословення – що ще ви маєте сказати? Які у вас скарги? Вам було дозволено користуватися найбільшими благословеннями та найбільшою благодаттю на небі, а робота, яка раніше ніколи не здійснювалася на землі, сьогодні виявлена вам. Хіба ж це не благословення? Сьогодні ви так караєтеся, тому що ви противилися Богові та бунтували проти Нього. Через цю кару ви побачили Божу милість і любов; ба більше, ви побачили Його праведність і святість. Через цю кару та через людську скверну ви побачили велику Божу силу, ви побачили Його святість і велич. Хіба це не найрідкісніша істина з усіх? Хіба це не життя зі змістом? Робота, яку здійснює Бог, наповнена змістом! А тому, чим нижче ваше становище, тим більше воно доводить, що ви піднесені Богом, і тим більше воно доводить велику цінність Його сьогоднішньої роботи над вами. Це просто безцінний скарб, який більше ніде неможливо дістати! Упродовж віків ніхто інший не здобував такого великого спасіння. Той факт, що у вас низьке становище, показує, наскільки великим є Боже спасіння, і показує те, що Бог вірний людству – Він спасає, Він не знищує.

Китайці ніколи не вірили в Бога, вони ніколи не служили Єгові та ніколи не служили Ісусові. Вони лише кладуть поклони, кадять фіміам, спалюють ритуальні гроші та поклоняються Будді. Вони просто поклоняються ідолам – усі вони бунтівні до крайності. Отож, чим нижчим є становище людей, тим більше воно показує, що те, що Бог від вас здобуває, – це ще більша слава. Дехто може сказати зі своєї точки зору: «Боже, у чому полягає робота, яку Ти здійснюєш? Такий величний Бог, такий святий Бог, як Ти, приходить на нечисту землю? Невже Ти такої низької про Себе думки? Ми такі брудні, але Ти бажаєш бути з нами? Ти бажаєш мешкати серед нас? Ми такого низького становища, але Ти бажаєш зробити нас довершеними? І Ти використовуватимеш нас за взірець і за зразок?». Я кажу: Ти не розумієш Моєї волі. Ти не розумієш роботи, яку Я бажаю здійснити, і так само не розумієш Мого характеру. Значення тієї роботи, яку Я збираюся виконати, для тебе незбагненне. Хіба Моя робота може відповідати твоїм людським уявленням? Відповідно до людських уявлень Я мав би народитися в гарній країні, щоб показати, що Я маю високий статус, щоб показати, що у Мене велика цінність, щоб показати Мою честь, святість і велич. Якби Я народився там, де Мене визнають, в елітній родині, якби Я мав високе положення та статус, то до Мене ставилися б дуже добре. Це не принесло б користі Моїй роботі, і хіба можна було б тоді явити таке велике спасіння? Усі ті, хто Мене бачить, корилися б Мені, вони б не були забруднені скверною. Мені варто було народитися саме в такому місці. Це ви так уважаєте. Але подумайте ось про що: Бог прийшов на землю для насолоди чи для роботи? Якби Я працював у такому легкому, зручному місці, то чи міг би Я здобути Собі повну славу? Чи зміг би Я завоювати усе Моє творіння? Коли Бог прийшов на землю, Він був не від світу, і Він став плоттю не для того, щоб насолоджуватися світом. Місце, де здійснення роботи виявило б Його характер та мало б найбільше значення, – це місце Його народження. Незалежно від того, святий чи нечистий цей край, і незалежно від того, де Він працює, Він святий. Усе в світі створене Ним, хоча все воно було зіпсоване сатаною. Проте Йому досі належить усе; усе в Його руках. Він приходить у нечистий край і працює в ньому, щоб виявити Свою святість; Він це робить лише задля Своєї роботи, а це означає, що Він, виконуючи таку роботу, терпить велике приниження задля того, щоб спасти людей цього нечистого краю. Це зроблено для свідчення, заради всього людства. Така робота показує людям саме Божу праведність, і вона здатна краще продемонструвати Боже верховенство. Його велич і правота виявляються у спасінні групи низьких людей, яких інші зневажають. Його народження у нечистому краї зовсім не є доказом Його низькості – воно просто дає можливість усьому творінню побачити Його велич і Його істинну любов до людства. Чим більше Він це робить, тим більше виявляється Його чиста любов, Його бездоганна любов до людини. Бог святий і праведний. Попри те, що Він народився в нечистому краю, і попри те, що Він живе з цими людьми, повними скверни, так само, як Ісус жив із грішниками в період Благодаті, хіба не кожна дещиця Його роботи здійснюється задля виживання всього людства? Хіба це не для того, щоб людство могло здобути велике спасіння? Дві тисячі років тому Він жив із грішниками кілька років. Це було заради відкуплення. Сьогодні Він живе з групою брудних, низьких людей. Це заради спасіння. Хіба ж не вся Його робота заради вас, люди? Якщо не для спасіння людства, то навіщо Він жив і терпів серед грішників упродовж багатьох років після Свого народження у яслах? Якщо не для спасіння людства, то навіщо Йому повертатися у плоть вдруге, народжуватися в цьому краї, де збираються демони, і жити з цими людьми, які були глибоко зіпсуті сатаною? Хіба Бог не вірний? Яка частина Його роботи була не для людства? Яка частина не була заради вашої долі? Бог святий – це непорушно! Він не осквернений брудом, хоча Він прийшов у нечистий край; усе це може означати лише те, що Божа любов до людства надзвичайно безкорислива, а страждання та приниження, які Він переносить, – надзвичайно великі! Хіба ви не знаєте, як багато приниження Він переносить заради всіх вас і заради вашої долі? Він спасає не великих людей і не синів багатих і знатних родин, а надає особливого значення спасінню тих, у кого низьке становище й на кого інші дивляться зі зневагою. Хіба все це – не Його святість? Хіба все це – не Його праведність? Заради виживання всього людства Він вважав за краще народитися в нечистому краю та перетерпіти всілякі приниження. Бог абсолютно реальний – Він не робить помилкової роботи. Хіба ж не кожен етап роботи здійснюється у такий практичний спосіб? Хоч би як люди не обмовляли Його, кажучи, що Він сидить за одним столом із грішниками, хоч би як не насміхалися з Нього, кажучи, що Він живе із синами бруду, що Він мешкає з найнижчими з людей, Він усе одно безкорисливо віддає Себе й усе одно так само залишається відкинутим серед людей. Хіба те страждання, яке Він переносить, не більше за ваше? Хіба робота, яку Він здійснює, не більша за ту ціну, яку ви сплатили? Ви народилися у краю скверни, але здобули святість Божу. Ви народилися в краю, де збираються демони, але отримали великий захист. Який ще є у вас вибір? Які у вас скарги? Хіба страждання, яке переніс Він, не більше за страждання, яке зазнали ви? Він прийшов на землю і ніколи не насолоджувався принадами людського світу. Вони Йому огидні. Бог прийшов на землю не для того, щоб люди робили Йому матеріальні приношення, як і не для того, щоб насолоджуватися їхньою їжею, одягом і прикрасами. Він на все це не зважає. Він прийшов на землю не для насолоди земними благами, а щоб постраждати за людину. Він прийшов страждати, працювати та завершити Свій план управління. Він не обрав Собі якесь гарне місце, не став жити в посольстві або в розкішному готелі, і в Нього немає численної прислуги, яка Його б обслуговувала. Ґрунтуючись на тому, що ви бачили, хіба ви самі не знаєте, прийшов Він для роботи чи для насолоди? Хіба ваші очі не бачать? Скільки Він дав вам усього? Якби Він народився в якомусь зручному місці, то хіба зміг би здобути славу? Хіба зміг би Він здійснювати Свою роботу? Хіба Його дії мали б хоч якесь значення? Хіба зміг би Він повністю завоювати людство? Хіба зміг би Він визволити людей з нечистого краю? Люди запитують, керуючись своїми уявленнями: «Бог же святий, чому тоді Він народився в нашому нечистому місці? Ти ненавидиш нас і гидуєш нами, нечистими людьми, Тобі огидні наш спротив і бунтарство, то чому ж Ти живеш серед нас? Ти верховний Бог. Ти міг би народитися в будь-якому іншому місці, то чому ж Тобі треба було народитися в цьому нечистому краю? Ти караєш і судиш нас щодня, і Ти чудово знаєш, що ми – нащадки Моава, то чому ж Ти й далі живеш серед нас? Чому Ти народився в родині нащадків Моава? Чому Ти це зробив?». Таким вашим думкам абсолютно бракує розсудливості! Лише така робота дає змогу людям побачити Божу велич, Його смиренність і прихованість. Він готовий пожертвувати всім заради Своєї роботи, і заради неї Він переніс усі страждання. Він діє заради людства, ба більше – для перемоги над сатаною, для того, щоб усе творіння підкорилося Божому пануванню. Лише така робота є цінною і значущою. Якби нащадки Якова народилися в Китаї, в цьому краю, і якби всі ви були ними, то якою була б значущість роботи, що здійснюється у вас? Що сказав би сатана? Сатана сказав би: «Вони й раніше Тебе боялися, вони корилися Тобі від початку, і ще не було такого, щоб вони зрадили Тебе. Це не найтемніші, не найнижчі й не найвідсталіші з людей». Якби робота насправді здійснювалася таким чином, кого б вона переконала? Китайці – це найвідсталіший народ у цілому світі. Вони – низького роду, не вирізняються чесністю, тупі й заціплені, вони вульгарні й занепалі. Вони повністю просякнуті сатанинським характером, брудні й розпусні. У всіх вас є цей сатанинський характер. Після завершення цієї роботи люди позбудуться цього зіпсованого характеру і зможуть повністю підкорятися і будуть довершеними. Лише такі плоди роботи є свідченням серед творіння! Чи розумієш ти, що таке свідчення? Як насправді слід нести свідчення? Така робота зробила вас тлом, а також об’єктами для прислужування, ба більше, вона зробила вас об’єктами спасіння. Сьогодні ви – народ Божий, а згодом ви будете зразками та взірцями. У цій роботі ви граєте різні ролі та врешті-решт станете об’єктами спасіння. Багато людей через це налаштовується негативно – хіба вони не абсолютно сліпі? Ти нічого виразно не бачиш! Тебе лише так назвали, а ти вже приголомшений? Чи розумієш ти, що таке Божий праведний характер? Чи розумієш ти, що таке Боже спасіння? Чи розумієш ти, що таке Божа любов? У тобі немає цілісності! Коли тебе гарно назвали, ти радієш. А назвали погано – у тебе зникає бажання і ти відступаєш. Ким ти є? Ти не прагнеш істинного шляху! Негайно поклади край своїм шуканням – вони ганебні! Якщо така дрібниця тебе приголомшує, то хіба це не ознака ганьби?

Тобі було б варто хоч трохи пізнати себе. Не будь про себе занадто високої думки, не мрій потрапити на небо – просто сумлінно прагни стати завойованим на землі. Не мрій про нереалістичне, про те, чого не існує! Ось слова людини рішучої та твердої, якщо вона каже таке: «Нехай я нащадок Моава, але я бажаю прагнути до Бога. Я відвернуся від свого древнього предка! Він народив і потоптав мене, і досі я жив у темряві. Сьогодні Бог звільнив мене, і я нарешті побачив світло небесне. Бог мене викрив, і я нарешті побачив, що я нащадок Моава. Раніше мої очі були зашорені, і я не знав, що Бог здійснив таку велику роботу, бо ж я був засліплений цим древнім сатаною. Я відвернуся від нього та ґрунтовно його осоромлю». У вас є така рішучість? Попри те, що кожен із вас схожий на людину, ви розклеюєтеся швидше, ніж будь-хто інший, і найболючіше сприймаєте це питання. Варто лише згадати про те, що ви – нащадки Моава, як у вас миттєво скривлюються роти. Ну хіба це не свинський характер? Ви нічого не варті. Заради власної слави й добробуту ви готові пожертвувати життям! Можливо, ти не бажаєш бути нащадком Моава, але хіба ж ти не такий? Сьогодні Я кажу, що ти такий, і ти повинен це визнати. Я не кажу того, що суперечить фактам. Деякі через це налаштовані негативно, але через що тут впадати в негатив? Хіба ти також не дитина великого червоного дракона? Невже несправедливо називати тебе нащадком Моава? Подивися, що ти втілюєш у життя – і зовні, і всередині. З ніг до голови в тобі немає нічого, за що варто було б тебе похвалити. Розбещеність, бруд, сліпота, опір, бунтарство – хіба все це не частини твого характеру? Ти постійно живеш у краю розпусти, жодного зла ти не обходиш стороною. Ти думаєш, що дивовижно святий, але подивися на те, що ти робиш, – і ти все ще настільки задоволений собою. Що ти зробив такого, що заслуговує на похвалу? Ви подібні до звірів. У вас немає людяності! Ви водитеся зі звірами та живете зі злими й розпусними думками. Скільки всього вам, людям, бракує? Ви згодні з тим, що ви діти великого червоного дракона, і готові здійснювати служіння. Але згодом, коли йде мова про те, що ти нащадок Моава, ти налаштовуєшся негативно. Хіба це не правда? Це так само, як із твоїми батьками, – якими б жахливими вони не були, ти все одно народився від них. Навіть якщо ти знайдеш собі іншу матір, яка тебе всиновить, і підеш зі свого дому, хіба ти не залишаєшся дитиною своїх справжніх батьків? Хіба можна змінити цей факт? Хіба Я без причини назвав тебе нащадком Моава? Дехто каже: «Невже Ти не міг назвати мене кимось іншим?». Я кажу: «А якщо Я назву тебе тлом»? Але вони і тлом не бажають бути. То чим же ти бажаєш бути? Тло, прислужники – хіба це не ви? Що б іще ти вибрав? Хіба ти не людина, яка народилася в країні великого червоного дракона? Скільки б ти не називав себе дитиною Давида, це не узгоджується з фактами. Хіба ти визначаєш це сам для себе? Хіба ти можеш вибрати собі будь-яку назву, яка тобі до вподоби? Хіба діти великого червоного дракона, про яких ішлося, – це не ви, розбещені люди? А прислужники – хіба це також не ви, розбещені люди? А згадані зразки та приклади завойованих людей – хіба, люди, це теж не ви? Хіба не для вас ідеться про шлях вдосконалення? Ті, хто піддається карі та суду, – це ви, люди. А ті, які згодом будуть удосконаленими, хіба це не деякі з вас? Невже ця назва ще й досі має значення? Які ж ви нерозсудливі. Невже ви не можете розгледіти такої очевидної речі? Ти не знаєш, хто від кого походить, але Мені тут все чітко зрозуміло, і Я вам про це кажу. Добре, якщо ти зможеш сьогодні це розпізнати. Не потрібно весь час почуватися таким неповноцінним. Що більш негативно ти налаштований і що більше відступаєш, то сильніше це доводить, що ти – нащадок сатани. Попросиш когось послухати гімни, і тут є такі, хто каже: «Хіба можуть нащадки Моава слухати гімни? Не буду слухати, я не маю такого права!». А попросиш такого заспівати – він каже: «Хіба Бог хоче слухати, як співають нащадки Моава? Я Богові ненависний. Мені занадто соромно прийти перед Богом, і я не можу засвідчити про Нього. Я просто не буду співати, щоб Бог, почувши мене, не дратувався». Хіба це не негативний спосіб розбиратися з цим? Ти, як творіння, народився у краю розпусти, ти – дитина великого червоного дракона, нащадок Моава. Тобі слід відвернутися від свого стародавнього предка та відвернутися від стародавнього сатани. Тільки та людина, яка чинить так, істинно бажає Бога.

На початку, коли Я тільки дав вам статус Божого народу, ви стрибали від радості більшої, ніж у будь-кого. Але що сталося, щойно Я сказав, що ви нащадки Моава? Ви всі розклеїлися! Де ж ваш духовний стан? Ви занадто сильно переймаєтеся статусом! Більшість людей не може самостійно піднестися. Одні йдуть займатися бізнесом, інші виходять на роботу. Щойно Я кажу, що ви нащадки Моава, як ви всі бажаєте втекти. Це про таке свідчення про Бога ви цілоденно кричите? Хіба так можна переконати сатану? Чи не це ознака ганьби? Яка від вас користь? Ви всі – сміття! Якого страждання ви зазнали, що почуваєтеся такими потерпілими? Ви думаєте, що якщо Бог помучить вас до певної міри, то Він буде задоволений, так ніби Він прийшов із наміром засудити вас, а після того, як ви будете засуджені та винищені, Його робота буде виконана. Хіба таке Я говорив? Хіба не через свою сліпоту ви так вважаєте? Хіба ж не ви самі не прагнете досягти успіху, чи це Я засуджую вас навмисно? Я такого ніколи не робив – це ви придумали самі. Я так ніколи не працюю, і такого наміру в Мене немає. Якби Я справді хотів вас винищити, то хіба Мені потрібно було б зазнавати таких труднощів? Якби Я справді хотів вас винищити, то хіба Мені потрібно було б говорити з вами так палко? Ось Моя воля: Я здобуду спокій лише тоді, коли спасу вас. Чим нижча людина, тим більше вона є метою Мого спасіння. Що активніше ви будете входити, то радісніше Мені буде. Що більше ви розклеюватиметесь, то Мені буде тяжче. Ви завжди хочете піднести себе, зійти на престол. А Я кажу вам: це не шлях вашого спасіння від скверни. Мріями про сидіння на престолі вам не стати досконалими – це нереально. Я кажу, що ти нащадок Моава, і ти засмучуєшся. Ти кажеш: «Якщо Ти змушуєш мене піти до криниці бездонної, то я не буду свідчити про Тебе або страждати за Тебе». Хіба такі твої дії – це не супротив Мені? Невже тобі від цього буде користь? Я дав тобі стільки благодаті – невже ти забув? Ви зневажили та принизили Боже серце, яке подібне до серця люблячої матері. Які на вас за це чекають наслідки? Я тебе не змушуватиму, якщо ти не будеш свідчити про Мене, але ти мусиш знати, що врешті-решт будеш ціллю знищення. Якщо Я не можу здобути свідчення в тобі, то здобуду його в інших людях. Для мене це не має значення, але в кінцевому підсумку ти шкодуватимеш про це, хоча до того часу ти вже давно впадеш у темряву. Хто ж тоді тебе зможе спасти? Не думай, що робота без тебе не зробиться: коли ти є, то це не велике надбання, а коли тебе нема, то й втрата невелика. Не треба вважати, що тобі належить велика честь. Якщо ти не бажаєш йти за Мною, це лише показує твоє бунтарство, і в тобі немає нічого бажаного. Якщо ти вмієш гарно говорити, то хіба це не тому, що ти просто озброївся словами, які Я приніс у Своїй роботі? Що в тобі гідне похвали? Стримай-но трохи свою уяву! Якщо Я не можу здобути славу від вас, нащадків Моава, то для Своєї роботи Я виберу з нащадків Моава другу групу, а далі третю, поки не здобуду славу. Якщо ти не бажаєш свідчити про Мене, то йди геть! Я не буду тебе змушувати! Не думайте, що Я й кроку не зможу ступити без вас. Знайти в цій землі Китаю придатні об’єкти для Моєї праці – це справа, що не вимагає жодних зусиль. У цьому краю нічого іншого й немає: абсолютно скрізь брудні, розбещені люди, тож моя робота може виконуватися де завгодно. Не будь таким пихатим! Яким би ти не був пихатим, хіба ти, як і раніше, не народжений з розпусти? Подивися, чого ти вартий, – який у тебе є ще вибір? Одне лише те, що тобі дозволено жити, уже є величезним піднесенням, то через що ти ще досі такий зарозумілий? Якби не Моя робота для закінчення цього періоду, хіба б тебе вже давно не спіткали лиха природного та людського походження? Невже ти ще й досі можеш жити в таких зручностях? Ти ще й досі постійно сперечаєшся з цього приводу. Відтоді, як Я назвав тебе нащадком Моава, ти постійно дуєшся. Ти не вчишся, не читаєш Божі слова й терпіти не можеш сам лише вигляд тієї чи іншої людини. Коли ти бачиш, як інші люди стають освіченими, ти їм заважаєш і говориш таке, щоб їх знеохотити. І вистачає тобі нахабства! Ти кажеш: «Яка може бути освіта в нащадків Моава? Не завдаватиму собі зайвого клопоту». Хіба не так само сказала б якась тварина? Чи можна тебе взагалі вважати людиною? Я стільки всього сказав, але в тобі сказане не досягнуло нічого. Невже Я здійснив усю цю роботу даремно? Невже Я говорив усі ці слова даремно? Навіть пес і той хоч хвостом вильнув би, а така людина навіть до пса не дотягує! Хіба ти гідний називатися людиною? Коли Я веду мову про нащадків Моава, деякі люди свідомо принижують себе. Вони одягаються не так, як раніше, перестають стежити за собою до такої міри, що перестають бути схожими на людей, і бурмочуть собі: «Я нащадок Моава, я ні на що не придатний. Здобуття хоч якихось благословень – це порожні мрії. Хіба нащадки Моава можуть бути вдосконаленими?». Щойно Я починаю говорити про нащадків Моава, більшість людей втрачає надію. Вони кажуть: «Бог називає нас нащадками Моава. Що це означає? Тільки подивіться, яким Він тоном це говорить – це вже безповоротно! У Його словах немає любові. Хіба ми не є об’єктами знищення?». Невже ти забув, що було сказано раніше? Ти зараз пам’ятаєш лише назву «нащадки Моава»? Насправді ж, мета багатьох слів – досягти певного ефекту, але слова також відкривають істину фактів. Більшість людей у це не вірить. Ти не готовий так заради Мене постраждати. Ти боїшся смерті та завжди прагнеш втекти. Якщо хочеш іти, Я не буду тебе переконувати зостатися, але Я мушу чітко тобі сказати: не проживай своє ціле життя даремно та не забувай того, що Я тобі говорив у минулому. Ти творіння – ти повинен виконувати обов’язок творіння. Не чини проти совісті. Присвятити себе Господу творіння – ось що тобі треба зробити. Нащадки Моава – теж творіння, але річ у тім, що вони є тлом і вони прокляті. Що б там не було, ти все одно творіння. Ти не дуже помилишся, якщо скажеш: «Хоч я і нащадок Моава, я отримав стільки Божої благодаті, що пора вже мати совість. Я просто визнаю це, але не буду весь час про це думати. Навіть якщо я буду страждати в цьому потоці, то перетерплю до кінця, і раз я нащадок Моава, то нехай так. Я все одно буду слідувати до кінця!». Ти повинен слідувати до кінця. Якщо ти втечеш, то в тебе справді не буде перспектив – ти станеш на шлях загибелі.

Вам корисно розуміти своє походження, а розуміння вами фактичної істини приносить користь роботі. Якщо цього не робити, то не вдасться досягнути й бажаного результату. Це частина роботи завоювання і необхідний етап роботи. Це факт. Ця робота спрямована на те, щоб пробудити людський дух, щоб пробудити в людях почуття совісті, щоб дозволити їм здобути це велике спасіння. Якщо людина має совість, тоді вона, бачачи своє низьке становище, повинна ще більше дякувати Богові. Вона повинна тримати в руках слово Боже та міцно триматися за благодать, даровану Богом, і навіть казати з гірким плачем: «У нас низьке становище й ми нічого не здобули в світі. Ніхто на нас, низьких людей, навіть і не гляне. Удома нас переслідують, наші чоловіки відкидають нас, наші дружини нас лають, наші діти дивляться на нас зверхньо, а в старості з нами погано поводяться наші невістки. Ми справді зазнали чимало страждань, але яке щастя сьогодні насолоджуватися великою Божою любов’ю! Якби Бог нас не спас, то як би ми змогли чітко побачити людське страждання? Хіба ми не продовжували б вироджуватися в цьому гріху? Хіба це не Боже піднесення для нас? Я – один із найнижчих людей, а Бог так високо мене підніс. Навіть якщо мене буде знищено, я все одно повинен відплатити за Його любов. Бог про нас високої думки, і Він з нами, такими низькими людьми, говорить віч-на-віч. Він бере мене за руку, щоб мене навчати. Він годує мене зі Своїх вуст. Він живе зі мною і зі мною страждає. Навіть якщо Він карає мене, то що я можу сказати? Хіба покарання – це також не піднесення Богом? Я переношу кару, проте бачу Його праведність. Я не можу бути безсовісним – я мушу відплатити Богові за Його любов. Я не можу більше бунтувати проти Бога». Становище Бога та Його статус не такі самі, як у людей: Він так само страждає, у Нього така сама їжа й такий самий одяг, але всі люди Його шанують – і це єдина різниця. Хіба все інше, чим користується Бог, – не таке саме, як у людей? Тож що дає вам право вимагати від Бога певного ставлення до вас? Бог переніс такі великі страждання і здійснив таку велику роботу, а ви, нікчемніші за мурах і нижчі за комах, сьогодні так високо піднесені. Якщо ти не можеш відплатити Богу за любов, то де твоя совість? Деякі люди кажуть від щирого серця: «Щоразу, як я думаю про те, щоб піти від Бога, на очі мені навертаються сльози та з’являються докори сумління. Я в боргу перед Богом. Я не можу цього зробити. Я не можу так вчинити з Ним. Якби мені судилося померти та смертю віддати Йому славу за Його роботу, я був би тільки радий. У іншому разі, навіть залишившись при житті, я не відчував би спокою». Прислухайся до цих слів – ними описано обов’язок, який належить виконати творінню. Якщо людина завжди матиме таке бачення, у неї всередині буде ясність і спокій, щодо всіх цих питань вона матиме певність. Ти скажеш: «Бог не завдає мені шкоди. Він не висміює мене навмисно та не принижує мене. Хоча Він промовляє дещо суворо, зачіпаючи мене за живе, це ж мені самому на користь. Хоча Він промовляє так суворо, Він все одно мене спасає і все одно зважає на мої слабкості. Він не застосовує факти для того, щоб мене покарати. Я вірю, що Бог – це спасіння». Якщо ти справді матимеш таке видіння, ти навряд чи втечеш. Піти тобі не дозволить совість, її докори будуть говорити тобі, що не потрібно так ставитися до Бога. Подумай про всю ту благодать, яку ти здобув. Ти почув так багато Моїх слів – невже ж ти слухав даремно? Хто б там не тікав, а ти не можеш. Інші не вірять, а ти мусиш. Інші залишають Бога, а ти повинен підтримувати Бога та свідчити про Нього. Інші обмовляють Бога, а тобі не можна. Яким би недоброзичливим не був Бог до тебе, ти все одно мусиш чинити правильно щодо Нього. Ти повинен відплачувати Йому за любов. Ти повинен мати совість, бо за Богом немає жодної провини. Він уже витерпів велике приниження, зійшовши з неба на землю, щоб працювати серед людей. Він святий без найменшої скверни. Скільки приниження Він виніс, прийшовши у край скверни? Він працює над вами для вашої користі. Якщо ти поводишся з Ним безсовісно, то тобі краще померти ранньою смертю!

Нині більшості людей бракує цього аспекту видіння. Вони абсолютно нездатні збагнути цю роботу й не знають, що Бог має намір досягти через неї в кінцевому підсумку. Особливо ті, хто збитий із пантелику, – вони ніби зайшли в лабіринт і заблукали після кількох поворотів. Якщо ти ретельно роз’ясниш їм мету Божого плану управління, то вони не будуть спантеличені. Багато людей не може цього осягнути. Вони вважають, ніби Божа робота полягає в катуванні людей. Вони не розуміють мудрості та дивовижності Його роботи, і не розуміють, що Його робота полягає в тому, щоб виявити Свою велику силу, і ба більше – щоб спасти людство. Вони не бачать усього цього; вони дивляться тільки на те, чи є у них якісь перспективи, чи зможуть вони потрапити на небо. Вони кажуть: «Божа робота завжди йде в обхід. Нам би вистачило безпосередньо побачити Твою мудрість. Тобі не варто нас так катувати. Нам занадто бракує духовного рівня, щоб зрозуміти Твою волю. Як би було чудово, якби Ти говорив і діяв прямо. Ти хочеш, щоб ми вгадували, але ми не вміємо. Було б чудово, якби Ти поспішив і дав нам побачити Твою славу. Навіщо ходити так довкола?». Чого вам бракує зараз найбільше – це совісті. Нехай у вас буде більше совісті. Широко розплющте очі, щоб побачити, хто насправді здійснює етапи цієї роботи. Не робіть поспішних висновків. Зараз ти в кращому разі зрозумів якісь поверхові аспекти того шляху життя, який ти маєш пережити. Тобі ще потрібно пережити багато істини, і коли настане день, в який ти зможеш усвідомити її вповні, тоді ти вже не будеш так говорити, не будеш нарікати й так швидко давати визначення теж не будеш. Ти скажеш: «Бог такий мудрий, такий святий і такий могутній!».