I

О Боже! Чи є в мене статус, чи ні, тепер я розумію себе. Якщо мій статус високий, це завдяки Твоєму піднесенню, а якщо він низький, то це завдяки Твоєму завчасному призначенню. Усе у Твоїх руках. У мене немає жодного вибору, жодних нарікань. Ти завчасно призначив, що я народжуся в цій країні й серед цього народу, і все, що я можу робити, – це бути повністю покірним Твоєму пануванню, тому що все є тим, що Ти завчасно призначив.

II

Я не замислююся над статусом; я – не що інше, як створена істота. Якщо Ти помістиш мене в безодню, в озеро вогняне та сірчане, я ніщо, просто створена істота. Якщо Ти використовуєш мене, я – створена істота. Якщо Ти вдосконалюєш мене, я все ж створена істота. Якщо Ти не вдосконалиш мене, я однаково любитиму Тебе, тому що я не більше ніж створена істота.

III

Я – не що інше, як крихітна створена істота Творця, лише одна з усіх створених людей. Це Ти створив мене, і тепер Ти помістив мене у Свої руки, щоб робити зі мною все, на що є Твоя воля. Я готовий бути Твоїм інструментом і Твоїм контрастним тлом, тому що все є тим, що Ти завчасно призначив. Ніхто не може цього змінити. Усе суще й усі події перебувають у Твоїх руках.

зі «Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Чому ти не бажаєш бути контрастним тлом?»