I

Чому саме ти віриш у Бога? Більшість людей досі безтолкова, коли доходить до цього запитання. Вони завжди мають два цілковито відмінних погляди на практичного Бога та Бога на небесах, а це свідчить, що вони вірять у Бога не для того, щоб коритися Йому, а заради отримання певних вигод, або щоб уникнути страждань, які приносить із собою лихо; лише тоді вони дещо покірні. Їхня покора умовна: особисті перспективи є передумовою їхньої покори; вони коряться, бо не мають альтернативи. Так чому ж саме ти віриш у Бога? Якщо це винятково заради твоїх власних перспектив і долі, тоді краще б тобі взагалі в Нього не вірити. Така віра є самооманою, самозаспокоєнням та самозамилуванням.

II

Якщо твоя віра не збудована на фундаменті покори Богу, тоді, врешті-решт, тебе буде покарано за супротив Йому. Усі, хто не шукає покори Богу у своїй вірі, – це люди, які чинять опір Богу. Бог вимагає від людей шукати істину, бути спраглими до Його слів, їсти та пити Його слова і практикувати їх, і все це для того, щоб досягти покори Богу. Якщо саме таким є твій справжній намір, тоді Бог неодмінно звеличить тебе і неодмінно буде милостивим до тебе. Це безсумнівно та незмінно. Якщо ж твій намір не полягає в тому, щоб коритися Богу, і ти маєш інші цілі, тоді все, що ти кажеш і робиш, – навіть твої молитви перед Богом і, навіть більше, кожен твій рух – буде чинити Йому супротив.

III

Навіть якщо твої слова лагідні і ти чемно поводишся, навіть якщо кожен твій рух і вираз обличчя здаються іншим належними, нібито ти покірна людина, коли йдеться про твої наміри та твої погляди на віру в Бога, кожна твоя дія чинить супротив Богу; вона коїть зло. Люди, які виглядають слухняними, наче вівці, але чиї серця приховують злі наміри, є вовками в овечих шкурах. Вони прямо ображають Бога, і Бог жодного з них не помилує. Святий Дух викриє кожного з них і покаже усім, що Святий Дух неминуче відцурається всіх лицемірів.

зі «Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. У своїй вірі в Бога ти маєш коритися Богу»