Багато релігійних людей бере за основу ці слова Павла, «Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію, що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію. Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!» (До Галатів 1:6–8). Отже, люди в релігії кажуть, що вірити у Всемогутнього Бога – це відхід від імені та шляху Господа Ісуса і перехід до віри в інше Євангеліє, – для них це відступництво, це зрада Господа.

Слова з Біблії

«Бо гряде Він, бо землю судити гряде, Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді Своїй!» (Псалми 96:13).

«І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати» (Ісая 2:4).

«Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ. Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!» (Івана 12:47–48).

«Бо час уже суд розпочати від Божого дому» (1 Петра 4:17).

«І побачив я іншого Ангола, що летів серед неба, і мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові. І він говорив гучним голосом: Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його» (Об’явлення 14:6–7).

«Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести. А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам» (Івана 16:12–13).

«Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам» (Об’явлення 2:7).

«А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!» (Матвія 25:6).

«Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть» (Івана 10:27).

«Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде» (Об’явлення 14:4).

Слова Всемогутнього Бога останніх днів

Хоч Ісус прийшов між людей і багато звершив, Він лише завершив роботу відкуплення всього людства і послужив жертвою за людський гріх; але Він не позбавив людину від усього її розбещеного характеру. Щоб уповні визволити людину з-під упливу сатани, потрібно було не лише, щоб Ісус став жертвою за гріх та взяв на себе людські гріхи, а й щоб Бог звершив іще більшу роботу, аби вповні позбавити людину від її характеру, розбещеного сатаною. Тож після того, як людині були прощені її гріхи, Бог повернувся у плоті, щоб привести людину в новий період, і почав роботу кари та суду. Ця робота піднесла людину у вищий світ. Усі ті, хто скориться Його пануванню, насолодяться вищою істиною та отримають більші благословення. Поправді вони житимуть у світлі та здобудуть і істину, і дорогу, і життя.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Передмова»

До того, як людину було відкуплено, багато отрут сатани вже було введено в неї, і після тисячоліть розбещення сатаною в ній укоренилася природа, яка чинить опір Богу. Тому, коли людину було відкуплено, це не що інше, як відкуплення. Тобто людина куплена дорогою ціною, але отруйну природу всередині неї не було видалено. Людина, яка настільки брудна, повинна пережити зміну, перш ніж стати гідною служити Богу. За допомогою цієї роботи суду й кари людина повністю пізнає брудну й розбещену сутність усередині себе, і зможе повністю змінитися та стати очищеною. Тільки так людина може стати гідною того, щоб повернутися до престолу Божого. Уся робота, виконана в сьогоденні, спрямована на те, щоб людина могла бути очищеною і зміненою; через суд і кару словом, а також через переплавку людина може відкинути своє розбещення й стати очищеною. Замість того, щоб вважати цю стадію роботи роботою спасіння, було б більш доречно сказати, що це робота очищення. Насправді ця стадія – це також робота завоювання, а також друга стадія в роботі спасіння. Саме через суд і кару словом людина приходить до здобуття її Богом, і саме через переплавку, суд і викриття словом повністю розкриваються всі домішки, уявлення, мотиви та особисті надії в серці людини. Хоча людину було викуплено, а її гріхи прощено, це можна розглядати тільки як те, що Бог не пам’ятає про переступи людини й не ставиться до людини відповідно до її переступів. Однак, коли людину, яка живе в тілі з плоті, не було звільнено від гріха, вона може тільки продовжувати грішити, нескінченно виявляючи свій зіпсований сатанинський характер. Це життя, яке проживає людина, нескінченний цикл гріхів і отримання прощення. Більшість людей грішить вдень і сповідається ввечері. Таким чином, навіть якщо жертва за гріх назавжди залишиться дієвою для людини, вона не зможе врятувати людину від гріха. Тільки половину роботи спасіння було завершено… Людині нелегко усвідомити свої гріхи; у неї немає способу розпізнати свою власну глибоко вкорінену природу, і вона повинна покладатися на суд слова, щоб досягти цього результату. Тільки так можна поступово змінити людину з цього моменту й надалі.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Таїнство втілення (4)»

Після роботи Єгови Ісус став плоттю, щоб вершити Свою роботу поміж людей. Його робота не вершилася окремо, а будувалася на роботі Єгови. Це була робота для нового періоду, яку Бог звершив після того, як поклав край періоду Закону. Так само, коли робота Ісуса скінчилася, Бог продовжив працювати для нового періоду, адже все Боже управління завжди просувається вперед. Коли мине старий період, його замінить новий, і коли буде завершено стару роботу, буде нова на продовження Божого управління. Це втілення – друге втілення Бога, яке слідує за Ісусовою роботою. Звісно, це втілення стається не окремо; це третя стадія роботи після періоду Закону та періоду Благодаті. Щоразу, коли Бог починає нову стадію роботи, обов’язково має бути новий початок, і він обов’язково має приносити новий період. Так само є й відповідні зміни в притаманному Богу характері, у способі Його роботи, у місці Його роботи та в Його імені. Тож не дивно, що людині складно прийняти роботу Бога в новий період. Та як би людина проти Нього не виступала, Бог завжди вершить Свою роботу та завжди веде все людство вперед.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Передмова»

Сьогоднішня робота сприяла поступу роботи періоду Благодаті; тобто робота згідно з усім шеститисячолітнім планом управління просунулася вперед. Хоча період Благодаті скінчився, у Божій роботі відбувся прогрес. Чому я знову і знову повторюю, що цей етап роботи спирається на період Благодаті та період Закону? Тому що робота цього дня є продовженням роботи, виконаної в період Благодаті, і поступом у порівнянні зі здійсненим у період Закону. Ці три етапи тісно взаємозв’язані, і кожна ланка у цьому ланцюзі тісно пов’язана з наступною. Чому Я також кажу, що цей етап роботи ґрунтується на тому, що було зроблено Ісусом? Припустімо, що цей етап не спирався б на роботу, виконану Ісусом, тоді на цьому етапі мало б відбутися ще одне розп’яття, і роботу спокути попереднього етапу довелося б виконувати знову. У цьому не було б сенсу. Тому справа не в тому, що роботу повністю завершено, а в тому, що період просунувся вперед, і рівень роботи було піднято на вищий щабель, аніж раніше. Можна сказати, що цей етап роботи збудований на фундаменті періоду Закону та на скелі Ісусової роботи. Божа робота будується етап за етапом, і цей етап не є новим початком. Лише поєднання цих трьох етапів роботи може вважатися шеститисячолітнім планом управління. Робота цього етапу виконується на фундаменті роботи періоду Благодаті. Якщо ці два етапи роботи були не пов’язані між собою, тоді чому розп’яття не повторюється на цьому етапі? Чому Я не несу людських гріхів, а натомість приходжу безпосередньо судити і карати людину? Якби Моя робота суду і покарання людини не слідувала за розп’яттям, враховуючи, що Моє теперішнє пришестя не від зачаття Святим Духом, то Я не мав би права судити і карати людину. Саме тому, що Я єдиний з Ісусом, Я приходжу безпосередньо судити та карати людину. Робота на цьому етапі повністю будується на роботі попереднього етапу. Ось чому тільки така робота може крок за кроком привести людину до спасіння. Ісус і Я походимо від одного Духа. Хоча Ми не споріднені у Нашій плоті, Наш Дух єдиний; хоча зміст того, що Ми робимо, і робота, за яку Ми беремося, не однакові, Ми подібні у Своїй сутності; Наша плоть набуває різних форм, але це пов’язано зі зміною епохи та різними вимогами Нашої роботи; Наші служіння не схожі, тому й робота, яку Ми виконуємо, і характер, який Ми розкриваємо людині, також є відмінними. Ось чому те, що людина бачить і розуміє сьогодні, не схоже на те, що було в минулому, що пояснюється зміною епохи. Попри те, що Вони відмінні за статтю і формою Їхньої плоті, і що Вони не були народжені в одній сім’ї, а тим більше не в один і той самий період часу, Їхній Дух, тим не менш, єдиний. Попри те, що Їхня плоть не має ані кровної, ані будь-якої фізичної спорідненості, неможливо заперечувати, що Вони – втілена плоть Бога у двох різних часових періодах. Те, що Вони є втіленими тілами Бога, є незаперечною правдою. Однак, Вони не належать до одного роду і не поділяють спільної людської мови (один із них був чоловіком, який говорив мовою юдеїв, а інша – жінкою, яка розмовляє лише китайською). Саме з цих причин Вони жили в різних країнах, щоб виконувати роботу, яку кожному з Них належить виконувати, також і в різні періоди часу. Незважаючи на те, що Вони є одним і тим самим Духом, який володіє однією і тією ж сутністю, між зовнішніми оболонками Їхньої плоті немає абсолютної схожості. Усе, що Їх об’єднує, – це спільна людська природа, але якщо йдеться про зовнішній вигляд Їхньої плоті та обставини Їхнього народження, то Вони не схожі. Ці речі не впливають на Їхню відповідну роботу або на знання, які людина має про Них, бо, врешті-решт, Вони – це один і той самий Дух, і ніхто не може Їх розділити. Хоча Вони не споріднені по крові, уся Їхня природа керується Їхніми Духами, які доручають Їм різну роботу в різні періоди часу, а Їхні тіла належать до різних родоводів. Дух Єгови не є батьком Духа Ісуса, а Дух Ісуса не є сином Духа Єгови: Вони є одним і тим самим Духом. Так само втілений Бог сьогодення та Ісус не є родичами по крові, але Вони єдині, тому що Їхні Духи єдині. Бог може чинити роботу милості й милосердя, а також праведного суду й покарання людини, як і насилання на людину проклять; і зрештою, Він може виконати роботу поруйнування світу та покарання нечестивих. Хіба Він не робить усе це Сам? Хіба це не всемогутність Бога?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Два втілення доповнюють значущість втілення»

Хоч і Єгова, і Ісус, і Месія уособлюють Мій Дух, та всі ці імена позначають лише різні періоди Мого плану управління, а не Мене в усій Моїй повноті. Імена, якими люди звуть Мене на землі, не можуть передати всього Мого характеру та всього, Ким Я є. Це просто різні імена, якими Мене називали в різні періоди. Тож коли прийде кінцевий період – останній період, – Моє ім’я зміниться знову. І Я зватимуся не Єговою, і не Ісусом, і тим паче не Месією, а зватимуся Я сильним і всемогутнім Богом Самим, і під цим іменем покладу кінець усьому періоду. Колись Мене називали Єговою. Також колись люди знали Мене як Месію, і люди колись називали Мене Ісусом Спасителем із любов’ю й пошаною. Сьогодні Я вже не Єгова й не Ісус, яких люди знали в минулі часи. Натомість Я Бог, який повернувся в останні дні, Бог, який покладе кінець цьому періоду; Я Сам Бог, що постає з кінця землі в усій повноті Свого характеру та сповнений владою, честю й славою. Люди ніколи не контактували зі Мною, вони ніколи не знали Мене і вони ніколи не відали нічого про Мій характер. Від створення світу й до сьогодні жодна людина Мене не бачила. Це Бог, який являється людям в останні дні, але прихований поміж них. Він перебуває поміж людей, істинний і реальний, наче палюче сонце та спекотне полум’я, сповнений сили й по вінця наповнений владою. Немає такої людини чи речі, яку Я не судитиму Своїми словами, і немає такої людини чи речі, яка не буде очищена палючим вогнем. Врешті-решт, безліч народів будуть благословенні Моїми словами й також потрощені на друзки Моїми словами. Так в останні дні всі люди побачать, що Я Спаситель, який повернувся, і що Я Всемогутній Бог, який завойовує все людство. І всі побачать, що колись Я був жертвою за гріх заради людей, та в останні дні Я став ще й полум’ям палючого сонця, яке палить усе суще, і Сонцем праведності, яке виявляє все суще. Такою є Моя робота в останні дні. Я взяв це ім’я і несу в Собі цей характер, щоб усі люди могли побачити, що Я – праведний Бог, палюче сонце, спекотне полум’я, і щоб усі поклонилися Мені, єдиному істинному Богові, і змогли побачити Моє істинне лице: Я не лише Бог ізраїльтян і не лише Викупитель; радше Я – Бог усього сотвореного на небі, на землі та в морях.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Спаситель уже повернувся на “білій хмарі”»

Оскільки людина вірить у Бога, вона повинна уважно слідувати по стопах Бога, крок за кроком; вона повинна «слідувати за Агнцем, куди б Він не пішов». Тільки такі люди шукають істинний шлях, тільки вони знають роботу Святого Духа. Люди, які по-рабському слідують словам і доктринам, – це ті, хто був вигнаний роботою Святого Духа. У кожен період часу Бог буде починати нову роботу, і в кожному періоді буде новий початок серед людей. Якщо людина дотримується тільки істин, що «Єгова є Бог» та «Ісус є Христос», які є істинами, застосовними тільки до їхніх відповідних періодів, тоді людина ніколи не буде йти в ногу з роботою Святого Духа й назавжди залишиться нездатною здобути роботу Святого Духа. Незалежно від того, як діє Бог, людина невідступно слідує за Ним без найменших сумнівів. У такому разі, як може людина бути вигнаною Святим Духом? Незалежно від того, що робить Бог, якщо людина впевнена, що це робота Святого Духа, і співпрацює в роботі Святого Духа без будь-яких побоювань та намагається відповідати вимогам Бога, то як її може бути покарано? Робота Бога ніколи не припинялася, Його кроки ніколи не вщухали, і до завершення Своєї роботи управління Він завжди був зайнятий і ніколи не зупинявся. Але людина не така: отримавши лише невелике уявлення про роботу Святого Духа, вона ставиться до неї так, як ніби вона ніколи не зміниться; здобувши трохи знань, вона не йде слідами нової Божої роботи; побачивши лише малу частину Божої роботи, вона одразу змальовує Бога у вигляді певної дерев’яної фігури й вірить, що Бог завжди залишиться в тій формі, яку вона бачить перед собою, що так було в минулому й так завжди буде в майбутньому; отримавши лише поверхове знання, людина настільки пишається, що забуває про себе та починає безглуздо проголошувати характер і сутність Бога, яких просто не існує; і, переконавшись в одній стадії роботи Святого Духа, хоч би яка людина не проголошувала нову роботу Бога, людина не приймає її. Це люди, які не можуть прийняти нову роботу Святого Духа; вони занадто консервативні й нездатні приймати нове. Такі люди – це ті, хто вірить у Бога, але в той же час відкидає Його. Людина вважає, що ізраїльтяни були неправі, тому що «вірили тільки в Єгову й не вірили в Ісуса», проте більшість людей грає роль, у якій вони «вірять тільки в Єгову й відкидають Ісуса» і «жадають повернення Месії, але виступають проти Месії, якого звуть Ісус». Тому не дивно, що люди, прийнявши одну стадію роботи Святого Духа, все ще живуть під владою сатани й не отримують Божих благословень. Хіба це не результат людського бунтарства? … Тільки ті, хто йде по стопах Агнця до самого кінця, можуть отримати остаточне благословення, у той час як ті «розумні люди», які не можуть слідувати до самого кінця, але все ж вірять, що вони отримали все, нездатні стати свідками явлення Бога. Кожен із них уважає себе найрозумнішою людиною на землі, без жодної причини вони переривають подальший розвиток роботи Бога, і, здається, з абсолютною впевненістю вірять, що Бог візьме їх на небеса, тих, хто «має найбільшу відданість Богу, слідує за Богом і дотримується слів Бога». Незважаючи на те, що вони проявляють «максимальну відданість» словам, сказаним Богом, їхні слова й дії все рівно такі огидні, тому що вони протистоять роботі Святого Духа та вчиняють обман і зло. Ті, хто не слідує до самого кінця, хто не встигає за роботою Святого Духа й тільки чіпляється за стару роботу, не тільки не змогли досягти вірності Богу, але, навпаки, стали тими, хто протистоїть Богу, стали тими, кого відкидає новий період, і хто буде покараний. Чи є хтось більш жалюгідний, ніж вони?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божа робота й людська практика»

Христос останніх днів приносить життя та приносить тривкий і вічний шлях істини. Ця істина – це той шлях, яким людина здобуває життя, і це єдиний шлях, яким людина пізнає Бога й отримає Його схвалення. Якщо ти не шукаєш шляху життя, наданого Христом останніх днів, тоді ти ніколи не отримаєш схвалення Ісуса та ніколи не будеш гідним того, щоб увійти у ворота Царства Небесного, тому що ти одночасно є маріонеткою та бранцем історії. Ті, хто знаходиться під контролем правил і слів та кайданів історії, ніколи не зможуть здобути життя або здобути вічний шлях життя. Це тому, що, замість води життя, що тече з престолу, все, що у них є, – це каламутна вода, за яку чіпляються тисячі років. Ті, кого не забезпечують водою життя, назавжди залишаться трупами, іграшками сатани та синами пекла. Як же тоді вони можуть узріти Бога? Ти тільки намагаєшся триматися за минуле, лише намагаєшся стояти на місці й залишити все як є і не намагаєшся змінити поточний стан речей і відкинути історію, то чи не будеш ти завжди ворожий до Бога? Кроки Божої роботи широкі та могутні, як бурхливі хвилі та гуркотіння грому – і все ж ти сидиш пасивно, чекаючи на знищення, чіпляючись за свою дурість і нічого не роблячи. Таким чином, як тебе можна вважати тим, хто йде стопами Агнця? Як ти можеш підтвердити, що Бог, за якого ти тримаєшся, це Бог, який завжди новий і ніколи не старий? І як слова твоїх пожовклих книг можуть провести тебе в новий період? Як вони можуть вести тебе в пошуках кроків Божої роботи? І як вони можуть піднести тебе на небеса? Те, що ти тримаєш у своїх руках, – це слова, які можуть дати лише тимчасову розраду, а не істини, здатні дати тобі життя. Слова Писання, які ти читаєш, можуть лише збагатити твій язик – це не філософські слова, які можуть допомогти тобі пізнати людське життя, а тим більше шляхом, який може привести тебе до досконалості. Хіба ця невідповідність не дає тобі приводу для роздумів? Хіба це не змушує тебе усвідомити таємниці, що містяться всередині? Чи здатен ти самостійно доставити себе на небеса, щоб зустрітися з Богом? Без пришестя Бога, чи можеш ти взяти себе на небеса, щоб насолоджуватися сімейним щастям із Богом? Ти все ще живеш мріями? Тоді я пропоную тобі перестати мріяти та подивитися на те, хто працює зараз, – подивитися, хто зараз виконує роботу зі спасіння людей в останні дні. Якщо ти цього не зробиш, ти ніколи не здобудеш істину та ніколи не здобудеш життя.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тільки Христос останніх днів може дати людині шлях вічного життя»

Пов’язані проповіді

Чи віра у Всемогутнього Бога є зрадництвом Господа Ісуса?

Усвідомлення того, як три стадії роботи виконує один Бог

Пов’язані гімни

Віруючі мусять йти в ногу з Богом