Не майте побоювань щодо Божих випробувань

Отримавши свідчення Йова після завершення його випробувань, Бог постановив, що Він здобуде громаду – або й більше ніж громаду – таких людей, як Йов, однак Він вирішив більше ніколи не дозволяти сатані нападати на інших людей і знущатися з них тими засобами, якими сатана спокушав Йова, нападав на нього та знущався з нього, заклавшись із Богом; Бог не дозволив сатані ще колись робити таке зі слабкою, нерозумною, нетямущою людиною – досить було того, що сатана спокушав Йова! Не дозволяти сатані знущатися з людей, як йому заманеться, – це милість Божа. Для Бога було достатньо того, що Йов зазнав сатанинських спокус і знущань. Бог не дозволив сатані ще коли-небудь таке робити, бо життям Божих послідовників і всім, що їх стосується, править і керує Бог, і сатана не має права маніпулювати обраними Богом людьми як йому заманеться – ви повинні чітко це усвідомлювати! Бог піклується про слабкість людини, розуміє її дурість і невігластво. Хоча для того, щоб людина могла повністю спастися, Бог мусить віддати її в руки сатани, Бог не бажає бачити, щоб сатана коли-небудь дурив людину та знущався з неї, і Він не хоче бачити, як людина постійно страждає. Людина була створена Богом, і те, що Бог править і керує всім, що стосується людини, посвячено Небом і визнано землею; це відповідальність Бога, і це влада, за допомогою якої Бог править усім сущим! Бог не дозволяє сатані знущатися з людини й ображати її як йому заманеться, Він не дозволяє сатані різними засобами збивати людину зі шляху, і тим більше Він не дозволяє сатані втручатися в Боже володарювання над людиною, топтати та знищувати закони, за якими Бог править усім сущим, не кажучи вже про велику Божу роботу управління та спасіння людства! Ті, кого Бог бажає спасти, і ті, хто здатен свідчити про Бога, є ядром і кристалізацією роботи Божого шеститисячолітнього плану управління, а також ціною Його зусиль у Його шеститисячолітній роботі. Як би міг Бог просто взяти й віддати цих людей сатані?

Люди часто переймаються через Божі випробування та бояться їх, однак вони постійно живуть у сатанинській пастці, на небезпечних теренах, де сатана знущається з людей і нападає на них – але тут вони незворушні й не знають страху. Що ж відбувається? Людська віра в Бога обмежена лише тим, що людина бачить. Вона нітрохи не цінує Божої любові та турботи про людину, Його ніжності й уваги до людини. У людині є трохи трепету й страху перед Божими випробуваннями, судом і карою, величчю і гнівом, але, крім цього, людина не має ні найменшого уявлення про добрі Божі наміри. При згадці про випробування людям здається, ніби Бог має якісь приховані мотиви, а деякі навіть, не знаючи, що Бог насправді з ними зробить, вважають, що Бог виношує злі задуми; отже, водночас із воланням про послух перед Божим володарюванням і розпорядженнями вони роблять усе можливе, щоб опиратись і протистояти Божому володарюванню над людиною й розпорядженням для людини, бо вважають, ніби якщо вони не будуть обережними, то будуть обмануті Богом, а якщо вони не триматимуть свою долю у власних руках, то все, що вони мають, може бути забране Богом, і навіть їхнє життя може бути обірване. Людина перебуває в таборі сатани, але ніколи не переймається тим, що сатана знущається з неї, і хоч сатана з неї знущається, вона ніколи не боїться потрапити в полон до сатани. Вона постійно говорить, що приймає Боже спасіння, але ніколи не довіряла Богові та не вірила, що Бог справді спасе людину з пазурів сатани. Якщо, подібно до Йова, людина здатна підкоритися Божим улаштуванням і розпорядженням, віддати все своє єство в Божі руки, то чи не буде її кінець таким же, як у Йова, – отриманням Божих благословень? Якщо людина здатна прийняти Боже правління та підкоритися йому, то що їй утрачати? Тож Я пропоную вам бути обережними у своїх діях і насторожено ставитися до всього, що на вас чекає. Не будьте необачними й імпульсивними, не дозволяйте своїй гарячій крові, природності, фантазіям або уявленням визначати ваше ставлення до Бога та людей, подій і об'єктів, які Він для вас улаштував; ви повинні бути обережними у своїх діях, і ви повинні більше молитись і шукати, щоб не накликати на себе Божий гнів. Пам'ятайте це!

«Слово», т. 2. «Про пізнання Бога», «Божа робота, Божий характер і Сам Бог II»