Люди давно вже вірять у Бога, та більшість із них не розуміє, що значить слово «Бог», і просто слідує в збентеженні. Вони гадки не мають, чому саме люди мають вірити в Бога чи хто Бог такий. Якщо люди знають тільки, що треба вірити в Бога та слідувати за Ним, але не хто Бог такий, і якщо вони також не знають Бога, хіба це не величезне посміховисько? Незважаючи на те, що, діставшись так далеко, люди узріли багато небесних таємниць і почули багато глибоких знань, які людина ще ніколи не розуміла, вони не тямлять багатьох найпростіших істин, над якими людина ще ніколи не замислювалася. Хтось може сказати: «Ми багато років віримо в Бога. Як би ми могли не знати, хто такий Бог? Хіба це запитання нас не принижує?» Однак насправді хоча люди сьогодні і слідують за Мною, вони нічого не знають ні про яку сьогоденну роботу і не можуть осягнути навіть найпростіші, найочевидніші запитання, не кажучи вже про такі надзвичайно складні, як запитання про Бога. Знай, що запитання, які тобі байдужі, які ти не визначив, – це запитання, зрозуміти які для тебе найважливіше, тому що ти вмієш тільки слідувати за натовпом без уваги і турботи щодо того, чим ти мав би споряджатися. Чи справді ти знаєш, чому повинен вірити в Бога? Чи дійсно ти знаєш, хто такий Бог? Чи справді ти знаєш, хто така людина? Якщо ти як людина, яка вірить у Бога, не розумієш цих речей, хіба ти не втрачаєш гідність вірянина? Моя робота сьогодні така: спонукати людей усвідомити свою сутність, зрозуміти все, що Я роблю, і пізнати правдиве лице Бога. Це заключний акт Мого плану управління, остання стадія Моєї роботи. Ось чому Я кажу вам про всі таємниці життя заздалегідь, щоб ви могли прийняти їх від Мене. Оскільки це робота заключного періоду, Я мушу розповісти вам усі життєві істини, які ви раніше не сприймали, хоч ви й не здатні зрозуміти чи витримати їх просто через те, що ви занадто недосконалі й занадто погано споряджені. Я завершу Свою роботу; Я закінчу роботу, яку мушу зробити, і розкажу вам про все, що Я вам доручив, щоб ви знову не заблукали та не піддались інтригам лихого, коли зійде темрява. Є багато шляхів, які ви не розумієте, багато справ, про які ви не знаєте. Ви такі неуки; Я добре знаю ваш духовний стан і ваші недоліки. Тому хоч і є багато слів, які ви не здатні зрозуміти, Я все одно готовий розповісти вам усі ті істини, які ви ніколи раніше не сприймали, бо я постійно тривожуся, чи здатні ви, маючи такий духовний стан, твердо стояти у своєму свідченні про Мене. Не те щоб Я мав про вас невисоку думку; усі ви – тварини, які ще повинні пройти Моє дресирування, і Я геть не бачу, скільки слави всередині вас. Хоча Я витратив багато сил, працюючи над вами, та позитивного у вас ніби й немає, а негативне можна порахувати на пальцях і використати хіба як свідчення, що соромлять сатану. Майже все інше у вас – то отрута сатани. Ви сподіваєтеся на Мене, наче ви поза спасінням. У таких обставинах Я дивлюся, як ви по-різному себе проявляєте та поводите, і зрештою пізнаю ваш істинний духовний стан. Ось чому Я завжди за вас хвилююся: якби полишити людей самих жити своє життя, чи були б вони такі, як сьогодні, чи їм дійсно було б краще, ніж сьогодні? Хіба ваш дитинний духовний стан вас не тривожить? Чи справді ви можете бути як обраний народ Ізраїлю – повсякчас вірні Мені й лише Мені? Те, що у вас виявляється, – то не пустотливість дітей, які заблукали від батьків, а звірячість, що нею вибухають тварини, яких не сягають хазяйські батоги. Ви мусите знати свою натуру, яка також є слабкістю, що її ви всі поділяєте; це хвороба, спільна для вас усіх. Тож сьогодні Мій єдиний заклик до вас – щоб ви були непохитні у своєму свідченні про Мене. За жодних обставин не давайте старій хворобі знову загостритися. Найголовніше – це свідчити: то серце Моєї роботи. Ви мусите прийняти Мої слова так само, як Марія прийняла одкровення Єгови, що прийшло до неї вві сні: повіривши і згодом скорившись. Тільки це вважається доброчесністю. Адже ви – ті, хто чує Мої слова найбільше, найблагословенніші Мною. Я вам дав усі Мої цінні атрибути, Я вам усе дарував, але ви так безмірно відрізняєтеся за станом від народу Ізраїлю; ви просто день і ніч. Та порівняно з ними ви отримали настільки більше; поки вони відчайдушно чекають на Моє явлення, ви проводите зі Мною приємні дні, поділяючи Мої дари. З огляду на цю різницю, що вам дає право кричати, і сперечатися зі Мною, і вимагати своєї частки Моїх атрибутів? Хіба не багато ви здобули? Я вам стільки даю, але ви натомість даєте Мені тільки несамовитий сум і тривогу, нестримне обурення та невдоволення. Ви такі огидні – але ви ще й жалюгідні, тож у Мене немає вибору, крім як проковтнути все Своє обурення та знов і знов озвучувати вам Свої заперечення. За тисячі років роботи Я ніколи не докоряв людству, бо виявив, що протягом усього розвитку людства найвідомішими поміж вас ставали тільки дурисвіти, наче вони були дорогоцінною спадщиною, яку вам полишили славетні предки з давніх часів. Як Я ненавиджу тих недолюдків, тих свиней і собак. Совісті у вас замало! Характер у вас занадто підлий! Серця ваші занадто жорсткі! Якби Я приніс такі слова й роботу ізраїльтянам, Я вже давно здобув би славу. Та поміж вас це недосяжне; поміж вас є тільки жорстока недбалість, ваша демонстративна байдужість і ваші виправдання. Ви занадто нечулі і геть нічого не варті!

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Яке твоє розуміння Бога?»