Навіть людина, яку використовує Святий Дух, не може представляти Самого Бога. Це означає не тільки те, що така людина не може представляти Бога, а й те, що робота, яку вона виконує, не може безпосередньо представляти Бога. Іншими словами, людський досвід не може бути поміщений безпосередньо в управління Бога, і він не може представляти управління Бога. Робота, яку виконує Сам Бог, – це повністю та робота, яку Він має намір виконати у Своєму власному плані управління, і вона стосується великого управління. Робота, яку виконує людина, полягає у наданні її індивідуального досвіду. Вона полягає в тому, щоб знайти новий шлях досвіду, відмінний від того, яким ішли ті, хто був раніше, і направляти своїх братів і сестер, перебуваючи під керівництвом Святого Духа. Те, що привносять ці люди, – це їхній індивідуальний досвід або духовні писання духовних людей. Хоча цих людей використовує Святий Дух, робота, яку вони виконують, не має відношення до великої роботи управління в шеститисячолітньому плані. Це просто ті, кого поставив Святий Дух у різні періоди, щоб вести людей у потоці Святого Духа, доки функції, які вони можуть виконувати, не закінчаться або доки не сплине їхнє життя. Робота, яку вони виконують, полягає лише в тому, щоб підготувати відповідний шлях для Самого Бога або продовжити певний аспект управління, здійснюваного Самим Богом на землі. Самі по собі ці люди не в змозі виконати більшу роботу Його управління, вони також не можуть відкрити нові шляхи виходу, і тим паче ніхто з них не може довести до кінця всю Божу роботу колишнього періоду. Тому робота, яку вони виконують, представляє тільки створену істоту, яка виконує свою функцію, і не може представляти Самого Бога, який виконує Своє служіння. Це відбувається тому, що робота, яку вони виконують, не схожа на ту, яку виконує Сам Бог. Робота із започаткування нового періоду – це не те, що може бути зроблено людиною замість Бога. Її не може виконати ніхто, крім Самого Бога. Уся робота, яку здійснює людина, полягає у виконанні її обов’язків як створеної істоти і виконується, коли людиною рухає або людину освітлює Святий Дух. Керівництво, яке забезпечують ці люди, полягає виключно в тому, щоб показувати людині шлях практики в повсякденному житті і те, як вона повинна діяти в гармонії з Божою волею. Робота людини не включає в себе Боже управління і не представляє роботу Духа. Як приклад можна навести роботу свідка Лі та сторожа Ні, яка мала вказувати шлях. Яким би не був шлях, новим або старим, робота була заснована на принципі перебування в рамках Біблії. Будь то відновлення помісної церкви або будівництво помісної церкви, їхня робота була пов’язана з започаткуванням церков. Робота, яку вони виконували, продовжила роботу, яку Ісус і Його апостоли залишили незавершеною або якій вони не дали подальшого розвитку в період Благодаті. Що вони робили у своїй роботі, так це відновлювали те, про що Ісус у Своїй роботі того часу просив прийдешні після Нього покоління, наприклад, тримати голову покритою, приймати хрещення, ламати хліб або пити вино. Можна сказати, що їхня робота полягала в тому, щоб дотримуватися Біблії і шукати шляхи в межах Біблії. Вони не зробили жодних нових кроків будь-якого роду. Тому в їхній роботі можна побачити тільки відкриття нових шляхів у рамках Біблії, а також кращих і більш реалістичних практик. Але в їхній роботі не можна знайти теперішню волю Божу, а тим більше нову роботу, яку Бог планує звершити в останні дні. Це тому, що шлях, яким вони йшли, усе ще був старим – не було ні оновлення, ні просування вперед. Вони продовжували дотримуватися факту розп’яття Ісуса, дотримуватися практики просити людей покаятися і сповідати свої гріхи, дотримуватися висловлювань про те, що той, хто витримає до кінця, буде спасенний, і що чоловік – глава жінки, а жінка повинна коритися своєму чоловікові, і, більше того, триматися традиційного уявлення про те, що сестри не можуть проповідувати, а тільки коритися. Якби дотримання такої манери керівництва продовжувалося, Святий Дух ніколи не зміг би виконувати нову роботу, звільняти людей від правил або вести їх до царства свободи й краси. Тому цей етап роботи, який змінює період, вимагає, щоб Сам Бог працював і говорив; в іншому випадку жодна людина не зможе зробити це замість Нього. Станом на зараз уся робота Святого Духа за межами цього потоку зупинилася, і ті, кого використовував Святий Дух, втратили орієнтацію. Отже, оскільки робота людей, яких використовує Святий Дух, відрізняється від роботи, виконуваної Самим Богом, їхні особистості і суб’єкти, від імені яких вони діють, також різні. Це відбувається тому, що робота, яку Святий Дух має намір виконати, відрізняється, і з цієї причини тим, хто однаково виконує роботу, присвоюються різні особистості і статуси. Люди, яких використовує Святий Дух, можуть також виконувати деяку нову роботу і можуть також не брати до уваги якусь роботу, виконану в колишньому періоді, але те, що вони роблять, не може виражати характер і волю Бога в новому періоді. Вони працюють тільки для того, щоб завершити роботу колишнього періоду, а не для того, щоб здійснювати нову роботу з метою безпосереднього представлення характеру Самого Бога. Таким чином, незалежно від того, скільки застарілих практик вони скасовують або скільки нових практик вони впроваджують, вони все одно представляють людину і створених істот. Однак, коли Сам Бог виконує роботу, Він відкрито не проголошує скасування практик старого періоду або прямо не оголошує про початок нового періоду. Він прямий і відвертий у Своїй роботі. Він щирий у виконанні роботи, яку має намір виконати; тобто Він безпосередньо висловлює роботу, яку Він зробив, безпосередньо виконує Свою роботу так, як було задумано спочатку, висловлюючи Свою природу й характер. Із точки зору людини, Його характер і, отже, Його робота відрізняються від тих, що мали місце в минулі періоди. Однак, із точки зору Самого Бога, це всього лише продовження і подальший розвиток Його роботи. Коли діє Сам Бог, Він висловлює Своє слово і безпосередньо приносить нову роботу. І навпаки, коли людина працює, це відбувається шляхом обмірковування і вивчення, або це розширення знань і систематизація практики, заснованої на роботі інших. Тобто суть роботи, виконуваної людиною, полягає в тому, щоб слідувати встановленому порядку і «йти старими шляхами в новому взутті». Це означає, що навіть шлях, яким ідуть люди, яких використовує Святий Дух, побудований на шляху, розпочатому Самим Богом. Отже, підсумовуючи все сказане, людина все ще залишається людиною, а Бог усе ще залишається Богом.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Таїнство втілення (1)»