Раніше було сказано, що мати присутність Святого Духа й мати роботу Святого Духа – це не одне й те ж. Нормальний стан присутності Святого Духа проявляється в наявності нормальних думок, нормальної розважливості й нормальної людської сутності. Характер людини залишиться таким, яким він був раніше, але всередині неї буде мир, а зовні її поведінка характеризуватиметься благопристойністю, притаманною святому. Ось якою вона буде, коли Святий Дух буде з нею. Коли хтось має присутність Святого Духа, його мислення є нормальним. Коли він голодний, він хоче їсти, коли він спраглий, він хоче пити воду. … Такі прояви нормальної людської сутності – це не просвітління Святого Духа; це нормальне мислення людей і нормальний стан того, хто має присутність Святого Духа. Дехто помилково вважає, що ті, хто має присутність Святого Духа, не знають голоду, не відчувають втоми і, здається, не думають про свою сім’ю, майже повністю відрікшись від плоті. Насправді ж, що більше Святий Дух перебуває з людьми, то більш нормальними вони є. Вони знають, що потрібно страждати й відмовлятися від того чи іншого заради Бога, повністю присвячувати себе Богові й бути Йому вірним; до того ж, вони думають про їжу та одяг. Іншими словами, вони не втратили нічого з нормальної людської сутності, якою мають володіти люди, і натомість особливо наділені розважливістю. Іноді вони читають слова Божі й розмірковують про роботу Божу; у їхніх серцях є віра, і вони готові шукати істину. Звичайно, що робота Святого Духа ґрунтується на цих підвалинах. Якщо люди позбавлені нормального мислення, то в них немає розважливості – це ненормальний стан. Коли люди мають нормальне мислення, а Святий Дух – із ними, вони, безсумнівно, володіють розважливістю нормальної людини і, отже, мають нормальний стан. Відчуваючи на власному досвіді роботу Бога, час від часу люди мають роботу Святого Духа, тоді як присутність Святого Духа майже постійна. Якщо розважливість і мислення людей нормальні, і якщо їхні стани нормальні, тоді Святий Дух, безсумнівно, перебуває з ними. Коли розважливість та мислення людей ненормальні, тоді їхня людська сутність ненормальна. Якщо в тобі в цей момент відбувається робота Святого Духа, то Святий Дух, безсумнівно, також буде з тобою. Але якщо Святий Дух із тобою, із цього не випливає, що Святий Дух безумовно працює всередині тебе, бо Святий Дух працює в особливі часи. Присутність Святого Духа може лише підтримувати нормальне існування людей, але Святий Дух діє лише в певних випадках. Наприклад, якщо ти – керівник або працівник, коли ти поливаєш і забезпечуєш підтримкою церкву, Святий Дух освітлить тебе стосовно певних слів, які є повчальними для інших і можуть вирішити деякі практичні проблеми твоїх братів і сестер; у таких випадках діє Святий Дух. Іноді, коли ти їси й п’єш Божі слова, Святий Дух освітлює тебе за допомогою певних слів, які особливо актуальні для твого власного досвіду, даючи тобі можливість отримати більше знань про власні стани; це також робота Святого Духа. Іноді, коли Я промовляю, ви слухаєте й можете оцінити свої власні стани на основі Моїх слів, а іноді ви зворушені або натхненні; усе це – робота Святого Духа. Дехто каже, що Святий Дух діє в ньому постійно. Це неможливо. Якби він сказав, що Святий Дух завжди з ним, це було б реалістично. Якби він сказав, що його мислення та розважливість завжди нормальні, це також було б реалістично й показало б, що Святий Дух перебуває з ним. Якщо він каже, що Святий Дух завжди діє всередині нього, що він освітлений Богом і зворушений Святим Духом у кожен момент і постійно здобуває нові знання, то це в жодному разі не є нормальним! Це цілковито надприродно! Без тіні сумніву, такі люди – злі духи! Навіть коли Дух Божий приходить у плоть, бувають часи, коли Він має їсти й відпочивати, не кажучи вже про людей. Ті, хто одержимий злими духами, видаються такими, що позбавлені слабкостей плоті. Вони здатні зректися всього й відмовитися від усього, вони вільні від емоцій, здатні переносити муки й не відчувають анінайменшої втоми, ніби вони вийшли за межі плоті. Хіба це не вкрай надприродно? Робота злих духів надприродна – жодна людина не змогла б досягти такого! Ті, кому не вистачає проникливості, заздрять, коли бачать таких людей: вони кажуть, що ті мають таку силу у своїй вірі в Бога, мають велику віру й ніколи не виявляють жодних ознак слабкості! Насправді усе це – прояви роботи злого духа. Адже нормальні люди неминуче мають людські слабкості; це нормальний стан тих, хто має присутність Святого Духа.

«Слово», т. 1. «Явлення й робота Бога», «Практика (4)»