686. Моя робота триває лише шість тисяч років, і Я обіцяв, що контроль лихого над усім людством теж триватиме тільки шість тисяч років. І зараз час вийшов. Я не продовжуватиму й не баритимуся більше: в останні дні Я здолаю сатану й поверну собі всю Свою славу, і Я поверну собі всі душі, що належать Мені на землі, щоб ті згорьовані душі могли втекти з моря страждання, і так завершиться вся Моя робота на землі. Починаючи з цього дня, більше ніколи Я не стану плоттю на землі, і ніколи більше Мій Дух, який володарює над усім, не працюватиме на землі. Я просто відтворю людство на землі, людство, яке буде освячене та стане Моїм вірним містом на землі. Та знайте, що Я не знищу весь світ і Я не знищу всього людства. Я збережу залишкову третину, ту третину, що Мене любить і Мною вповні завойована, і Я зроблю так, щоб ця третина плодилася й розмножувалася на землі, як ізраїльтяни під законом; вони отримають численних овець і худобу, якими Я їх живлю, а також усі багатства землі. Цей рід людський залишиться зі Мною назавжди, та це буде не жахливо нечистий людський рід сьогодення, а зібрання всіх тих, кого Я здобув. Таке людство не буде понівечене, стурбоване чи обложене сатаною, і це будуть єдині люди, що існуватимуть на землі після того, як Я переможу сатану. Це людство, що сьогодні завойоване Мною та здобуло Мою обіцянку. Тож людство, завойоване в останні дні, – це також люди, які будуть помилувані та здобудуть Мої нескінченні благословення. Це буде єдине свідчення про Мою перемогу над сатаною та єдиний трофей Моєї битви із сатаною. Цей воєнний трофей спасенний Мною з-під влади сатани і кристалізацією Мого шеститисячолітнього плану управління. Ці люди походять з усіх народів і конфесій, з усіх місць і країн всесвіту. Вони з різних рас і говорять різними мовами, мають різні звичаї та колір шкіри, і вони розпорошені по всіх народах і конфесіях земної кулі, і є навіть у кожному куточку світу. Та зрештою вони зійдуться докупи й утворять цілісний рід людський, зібрання людей, до якого не зможуть дотягнутися сили сатани.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Ніхто з плоті не може втекти від дня гніву»

687. У той час як Мої слова стають повними, на землі поступово формується Царство, і поступово людину повертають до нормальності, і так на землі постає Царство в Моєму серці. У тому Царстві всі Божі люди повертаються до нормального людського життя. Минає морозна зима, і на зміну їй приходить світ весняних міст, де весна триває цілий рік. І люди більше не стикаються з похмурістю людського світу і більше не терплять його пронизливий холод. Люди більше не йдуть одне проти одного, країни більше не воюють одна з одною, немає більше різанини й немає крові, що тече від різанини; усі землі повні радості, і всюди панує теплота між людьми. Я рухаюся по всьому світі, Я насолоджуюся на Своєму троні й живу поміж зірок. Ангели офірують Мені нові пісні та танці. По обличчях їхніх більше не течуть сльози від їхньої тендітності. Я більше не чую перед Собою звуків ангельського плачу, і ніхто більше не повіряє Мені свої тяготи. Сьогодні ви всі живете переді Мною; завтра ви всі будете в Моєму Царстві. Хіба це не найбільше благословення, що Я дарую людині?

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божі слова до цілого всесвіту, Глава 20»

688. Коли Царство повністю зійде на землю, всі люди відновлять свою первісну подобу. Тому Бог каже: «Я насолоджуюся на Своєму троні й живу поміж зірок. Ангели офірують Мені нові пісні та танці. По обличчях їхніх більше не течуть сльози від їхньої тендітності. Я більше не чую перед Собою звуків ангельського плачу, і ніхто більше не повіряє Мені свої тяготи». Це показує, що день, коли Бог здобуде повну славу, – це день, коли людина насолоджується спокоєм; люди більше не метушаться через підбурення сатани, світ перестає рухатися вперед, і люди живуть у спокої, – адже міріади зірок на небі оновлюються, сонце, місяць, зірки тощо, а також усі гори та річки на небі та на землі – все змінюється. І оскільки людина змінилась, і Бог змінився, то й усе суще зміниться. Це кінцева мета Божого плану управління, і саме це зрештою буде досягнуто.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тлумачення таємниць “Божих слів до цілого всесвіту”, Глава 20»

689. У спалаху блискавки кожна тварина виявляє свою справжню подобу. Так і людина, освітлена Моїм світлом, повернула собі святість, яку вона мала колись. О, старий розбещений світ! Нарешті він перекинувся в брудну воду і, занурившись під воду, розчинився в багнюці! О, все людство, Моє власне творіння! Нарешті воно знов ожило у світлі, заклало підґрунтя для існування і перестало борсатись у багні! О, незліченні творіння, які Я тримаю в Своїх руках! Як можуть вони не оновлюватись завдяки Моїм словам? Як їм не виконувати своїх функцій у світлі? Земля більше не смертельно нерухома й безмовна, небо більше не пустельне та сумне. Небо й земля, більше не розділені порожнечею, об’єдналися в одне ціле, щоб ніколи більше не бути розділеними. З цієї радісної нагоди, в цей момент тріумфу, Моя праведність і Моя святість поширилися на весь усесвіт, і все людство славить їх безперервно. Міста небесні сміються з радості, і царство земне танцює від радості. Хто в цей час не радіє, і хто також не плаче? Земля у своєму споконвічному стані належить небу, а небо возз’єднане із землею. Людина – це пуповина, що з’єднує небо та землю, і завдяки святості людини, завдяки її оновленню небо більше не приховане від землі, а земля більше не мовчить до неба. Обличчя людей сяють широкими посмішками задоволення, і в серцях їх усіх прихована солодкість, яка не знає меж. Людина не свариться з людиною, і люди не б’ються одне з одним. Чи є такі, хто у Моєму світлі не живе мирно з іншими? Чи є такі, хто в Мій день неславить Моє ім’я? Усі люди звертають на Мене свій боязливий погляд і у своїх серцях потай волають до Мене. Я дослідив кожну дію людства: серед людей, які очистилися, немає жодного, хто був би Мені непокірним, жодного, хто б судив Мене. Усе людство просочене Моїм характером. Усі люди пізнають Мене, наближаються до Мене та поклоняються Мені. Я стверджуюсь у людському дусі, підношусь на найвищу вершину в очах людини й течу разом із кров’ю в її жилах. Радісне піднесення в серці людини заповнює всі місця на обличчі землі, повітря бадьоре та свіже, густі тумани більше не огортають землю, і сонце сяє в усій своїй красі.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божі слова до цілого всесвіту, Глава 18»

690. У Моєму світлі люди знову бачать світло. У Моєму слові люди здобувають те, чим вони насолоджуються. Я прийшов зі Сходу, Я відправився зі Сходу. Коли сяє світло Моєї слави, воно осяває численні народи, усе стає світлим, жодна річ не залишається в темряві. Те життя, яким у Царстві живуть Божі люди з Богом, є безмежно щасливим. Води танцюють від радості за благословенне життя людей, гори разом із людьми насолоджуються Моїм достатком. Усі люди прагнуть, наполегливо працюють, демонструють свою відданість у Моєму Царстві. У цьому Царстві більше немає бунту, немає опору; небеса і земля залежать одне від одного, людина та Я зближаємось у глибокому почутті, солодко живучи разом, спираючись одне на одного… У цей момент Я офіційно розпочинаю Своє життя на небесах. Більше немає сатанинської завади, і люди входять у спочинок. У всесвіті Мої обрані люди живуть у світлі Моєї слави, у блаженстві, якому немає рівних, не як люди, що живуть серед людей, а як люди, які живуть із Богом. Усі люди пройшли через сатанинське розбещення, випивши до денця і гіркоту, і солодкість життя. Тепер, живучи у Моєму світлі, як можна не радіти? Як можна легковажно відмовитися від цієї прекрасної миті та дозволити їй вислизнути? Люди! Поспішіть співати пісню у ваших серцях і танцювати від радості для Мене! Поспішіть підняти ваші щирі серця та пожертвувати їх Мені! Поспішіть бити в барабани й грати радісно для Мене! Я випромінюю Свій захват з-понад усесвіту! Цим людям я являю Своє славне обличчя! Я закликатиму гучним голосом! Я перевершу всесвіт! Я вже паную серед цих людей! Ці люди возвеличують Мене! Я ширяю у блакитних небесах вгорі, і ці люди прямують за Мною. Я крокую серед Своїх людей, і вони оточують Мене! Серця цих людей захлинаються радістю, їхні дзвінкі пісні змушують усесвіт здригатися, розколюючи небесну твердь! Усесвіт більше не оповитий туманом; більше немає багна, більше не збираються нечистоти. Святі люди всесвіту! Під Моїм поглядом вони являють своє справжнє лице. Вони не люди, вкриті мерзотою, а святі, чисті наче нефрит, вони всі – Мої улюблені, вони всі – Моя втіха! Усе повертається до життя. Усі святі повернулися служити Мені на небесах, опинившись у Моїх теплих обіймах, більше не плачуть, не хвилюються, віддаючи Мені себе, повертаючись до Моєї оселі, і на своїй батьківщині вони будуть любити Мене невпинно! І це не зміниться довіку! Де смуток! Де сльози! Де плоть! Землі більше немає, але небеса пребудуть навіки. Я являюсь численним людям, і численні люди славлять Мене. Це життя, ця краса споконвіку і до кінця часів не зміняться. Це – життя Царства.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божі слова до цілого всесвіту, Радійте, люди!»

691. Царство шириться серед людства, твориться серед людства, постає серед людства; немає такої сили, що могла б знищити Моє Царство. Люди Мої, які в сьогоднішньому Царстві, хто із вас не належить до людської раси? Хто з вас поза людським станом? Коли Мою нову відправну точку буде оприлюднено, як зреагують люди? Ви власними очима бачили стан людського світу; ви вже розвіяли думки вічного проживання в цьому світі? Я нині ступаю поміж Моїх людей і живу серед них. Сьогодні благословенні ті, хто має до Мене щиру любов. Благословенні ті, хто Мені кориться, вони залишаться в Моєму Царстві. Благословенні ті, хто Мене знає, вони здобудуть владу в Моєму Царстві. Благословенні ті, хто Мене прагне, вони звільняться з пут сатани та будуть насолоджуватися Моїми благословеннями. Благословенні ті, хто здатен повстати проти себе, вони будуть здобуті Мною й успадкують багатства Мого Царства. Тих, хто клопоче для Мене, Я пам’ятатиму; тих, хто присвячує себе Мені, Я прийму; і тих, хто офірує себе Мені, Я обдарую речами для їхньої насолоди. Тих, хто насолоджується Моїми словами, Я благословлю, і вони стануть опорами, що триматимуть коньок в Моєму Царстві, і насолоджуватимуться в Моєму домі незрівнянною щедрістю, і ніхто не зможе до них дорівнятися. Чи приймали ви колись приготовлені для вас благословення? Чи прагнули ви коли-небудь дані вам обіцянки? Під проводом Мого світла ви вирветеся з мертвої хватки сил пітьми. Посеред пітьми ви не втратите провід світла. Ви станете панами всіх речей. Ви станете переможцями перед лицем сатани. Коли впаде країна великого червоного дракона, ви постанете посеред безлічі людей, як доказ Моєї перемоги. Ви стоятимете твердо й непохитно в краї Синім. Через зазнані страждання ви успадкуєте Мої благословення та променитиметеся Моїм світлом слави у всьому всесвіті.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божі слова до цілого всесвіту, Глава 19»

692. Моя мудрість повсюди на землі й по всьому всесвіту. Серед усього сущого є плоди Моєї мудрості, серед усіх людей рясніють витвори Моєї мудрості; все подібне до всього сущого у Моєму Царстві, і всі люди живуть у спокої під Моїми небесами, наче вівці на Моїх пасовищах. Я рухаюся понад незліченною кількістю людей та всюди спостерігаю. Ніщо більше не виглядає старим, і жодна людина не залишилася такою, якою була раніше. Я спочиваю на престолі, Я розлігся над усім всесвітом, і Я цілковито задоволений, адже все суще відновило свою святість, і Я знову можу мирно проживати на Сіоні, а люди на землі можуть вести безтурботне, задоволене життя під Моїм керівництвом. Усі народи управляють усім у Моїй руці, всі народи повернули собі свій колишній розум і первісний вигляд; вони більше не вкриті пилом, але в Моєму Царстві є святими, як нефрит, кожен з обличчям, подібним до обличчя святого в серці людини, адже Моє Царство встановлено серед людей.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божі слова до цілого всесвіту, Глава 16»

693. «Я рухаюся понад незліченною кількістю людей та всюди спостерігаю. Ніщо більше не виглядає старим, і жодна людина не залишилася такою, якою була раніше. Я спочиваю на престолі, Я розлігся над усім всесвітом…». Таким є результат поточної роботи Бога. Усі обрані Богом люди повертаються до своєї первісної форми, завдяки чому ангели, які страждали стільки років, звільняються, як і каже Бог: «Їхні обличчя подібні до обличчя святого в серці людини». Оскільки ангели працюють на землі й служать Богові на землі, і оскільки слава Божа поширюється по всьому світу, небо переноситься на землю, а земля підноситься до неба. Тому людина – це ланка, що з’єднує небо й землю; небо та земля більше не розділені, не відокремлені одне від одного, але з’єднані як одне ціле. По всьому світу існують лише Бог і людина. Немає ні пилу, ні бруду, і все суще оновлене, як маленьке ягня, що лежить на зеленому лузі під небом, насолоджуючись усією Божою благодаттю. І саме завдяки появі зелені сяє подих життя, адже Бог приходить у світ, щоб жити поруч із людиною вічно, як і було промовлено з вуст Божих: «Я знову можу мирно проживати на Сіоні». Це символ поразки сатани, це день Божого спочинку, і цей день звеличуватиметься і проголошуватиметься незліченними людьми та пам’ятатиметься ними. Коли Бог спочиває на престолі, це також час, коли Бог завершує Свою роботу на землі, і це той момент, коли всі Божі таємниці відкриваються людині; Бог і людина вічно перебуватимуть у гармонії, ніколи не розлучаючись, – такими є прекрасні сцени Царства!

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Тлумачення таємниць “Божих слів до цілого всесвіту”, Глава 16»

694. Ґрунтуючись на своїх різних функціях і свідченнях, переможці в Царстві будуть служити священниками або послідовниками, а всі ті, хто здобуде перемогу серед скорботи, стануть групою священників у царстві. Групу священників буде сформовано, коли завершиться робота Євангелія у всьому всесвіті. Коли цей час настане, те, що повинна буде робити людина, буде виконанням її обов’язку в Царстві Божому та її спільне життя з Богом у Його Царстві. До групи священників будуть входити первосвященники та священники, а решта буде синами й народом Божим. Усе це визначається їхніми свідченнями Богу під час скорботи; це не титули, які даються за примхою. Після того, як буде встановлено статус людини, робота Бога припиниться, бо кожного буде класифіковано за родом і повернено в його початкове положення, і це є ознакою повного виконання Божої роботи, це кінцевий результат роботи Бога й практики людини, і це кристалізація бачення Божої роботи й співпраці людини. Зрештою, людина знайде спокій у Царстві Божому, і Бог теж повернеться до Своєї оселі на спочинок. Це буде остаточним підсумком 6 000 років співпраці між Богом і людиною.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Божа робота й людська практика»

695. Щойно роботу завоювання буде завершено, людину буде приведено в прекрасний світ. Звісно, це життя й надалі буде на землі, але воно буде зовсім не таке, як сьогоднішнє життя людини. Це буде життя, яке людство матиме після того, як буде завойовано весь людський рід, це буде новий початок для людини на землі, і коли в людства буде таке життя, це стане доказом, що людський рід увійшов у новий прекрасний світ. Це буде початок життя людини й Бога на землі. Передумовою такого прекрасного життя мусить бути те, що після очищення та завоювання людина кориться Творцю. Тож робота завоювання – це остання стадія Божої роботи перед тим, як людство ввійде в чудове місце призначення. Таке життя – це майбутнє життя людини на землі, найпрекрасніше життя на землі, саме таке життя, якого людина прагне і якого так і не досягла за всю світову історію. Це остаточний результат 6 000 років роботи управління; це те, чого найбільше прагне людський рід, і це також Божа обіцянка людям. Але ця обіцянка не може збутися негайно: людина ввійде в майбутнє місце призначення лише тоді, коли роботу останніх днів буде завершено, а людину – повністю завойовано, себто коли сатана буде розбитий вщент. Після того як людину буде переплавлено, у неї вже не буде грішної натури, адже Бог уже переможе сатану, тобто вже не буде зазіхань ворожих сил, та й самих таких сил, які могли б уражати людську плоть. Тож людина буде вільною та освяченою – вона вже ввійде у вічність.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Відновлення нормального життя людини та приведення її до чудового місця призначення»

696. Коли людина досягне справжнього людського життя на землі, а всі сатанинські сили буде взято в пута, то людина легко житиме на землі. Усе буде не таке складне, як сьогодні: людські стосунки, суспільні відносини, складні сімейні взаємини – від них усіх стільки болю та стільки клопоту! Яке знедолене тут людське життя! Коли людину буде завойовано, її серце й розум зміняться: вона матиме богобоязливе й боголюбне серце. Щойно всі ті у світі, хто прагне любити Бога, будуть завойовані, себто щойно сатану – усі сили темряви – буде розбито й узято в пута, людське життя на землі не матиме завад, і людина зможе вільно жити на землі. Наскільки легше було б, якби людське життя було без плотських стосунків і складнощів. Плотські стосунки людини заскладні, і те, що вони в людини є, доводить, що людина ще не звільнилася з-під впливу сатани. Якби в тебе були однакові стосунки з усіма братами й сестрами, якби в тебе були однакові стосунки з усіма членами родини, то в тебе не було б ніяких турбот, і ти не мусив би ні про кого хвилюватися. Ніщо не могло б бути краще, і так людина б звільнилася від половини свого страждання. Живучи нормальним людським життям на землі, людина буде подібна до янголів; хоча вона й досі буде з плоті, але буде дуже подібна до янгола. Це остаточна обіцянка, остання обіцянка, дарована людині.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Відновлення нормального життя людини та приведення її до чудового місця призначення»

697. Усі, кого Бог має намір удосконалити, отримають Його благословення та Його спадщину. Тобто, вони беруть те, Ким є Бог і чим володіє, щоб це стало тим, що вони мають усередині, і в них викарбовуються всі слова Божі; і Ким би не був Бог, ви можете це все прийняти таким, як воно є, і так жити істиною. Ось такою є людина, що була вдосконалена та здобута Богом. Лише така людина має право отримувати благословення, які дає Бог:

1) Здобути всю Божу любов.

2) В усьому чинити за волею Божою.

3) Жити в Божому світлі та здобути Божий провід і просвітлення.

4) Втілювати в життя на землі подобу, яку любить Бог; любити Бога так само щиро, як любив Петро, розп’ятий за Бога та гідний померти у відплату за Божу любов; мати таку саму славу, як має Петро.

5) Мати любов, повагу та захоплення від усіх на землі.

6) Скинути всі аспекти пут смерті та аду, не дати сатані жодної можливості чинити свою роботу, бути одержимим Богом, жити в чистому, жвавому дусі та не стомлюватися.

7) Завжди жити в невимовному захваті та піднесенні, наче побачивши настання дня Божої слави.

8) Здобувати славу разом із Богом і мати обличчя, подібне до милих Богові святих.

9) Стати тим, що любить Бог на землі, себто улюбленим сином Божим.

10) Змінити форму та вознестися з Богом до третього неба й подолати межі плоті.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Обіцянки тим, кого вдосконалено»

698. Коли людина ввійде у вічне місце призначення, вона поклонятиметься Творцю, і оскільки людина здобуде спасіння й увійде у вічність, вона вже не шукатиме жодних цілей і тим паче не муситиме хвилюватися, що сатана її обложить. У той час людина дізнається своє місце та виконуватиме свій обов’язок, і навіть якщо її не каратимуть і не судитимуть, кожна людина виконуватиме свій обов’язок. У той час людина буде створінням і за ідентичністю, і за статусом. Люди більше не ділитимуться на малих і великих; усі просто виконуватимуть різні функції. Та людина все одно житиме в упорядкованому місці призначення, придатному для людства; людина виконуватиме свій обов’язок заради поклоніння Творцю, і саме таке людство стане людством вічності. У той час людина здобуде життя, освітлене Богом, життя під Його опікою та захистом, життя разом із Богом. Людство житиме нормальним життям на землі, і всі люди ступлять на правильний шлях. За 6 000-річним планом управління сатану буде розбито вщент, тобто Бог відновить первісний образ, який людина мала після свого створення, і, таким чином, первісний намір Бога буде здійснено.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Відновлення нормального життя людини та приведення її до чудового місця призначення»

699. Жити в спочинку означає жити без війни, без бруду та без жодної постійної неправедності. Точніше кажучи, це означає мати життя, вільне від сатанинських завад (тут «сатана» означає ворожі сили) і сатанинського розбещення, і вільне від вторгнення жодних сил, що протистоять Богові; це життя, у якому все розподілене за родом своїм і може поклонятися Творцю, а небо й земля цілковито спокійні, – ось що значать слова «життя людей у спочинку». Коли Бог спочине, то на землі вже не буде постійної неправедності, не буде подальших вторгнень ворожих сил, і людство ввійде в нове царство та більше не буде розбещене сатаною, а натомість буде врятоване після розбещення сатаною. День спочинку людства стане й днем спочинку Бога. Бог утратив Свій спочинок через те, що люди не могли ввійти до відпочинку, а не тому, що Він від початку не міг спочити. Входження до відпочинку не означає, що весь рух і розвиток припиниться, чи що Бог припинить працювати, чи що люди більше не житимуть. Знак входження до відпочинку явиться, коли сатану буде знищено, коли ті злі люди, які приєдналися до нього в лиходійстві, будуть покарані й знищені та коли всі ворожі Богу сили припинять існувати. Коли Бог увійде до відпочинку, це означає, що Він більше не буде виконувати Свою роботу зі спасіння людства. Коли людство ввійде до відпочинку, це означає, що всі люди житимуть у Божому світлі та під Його благословеннями, вільні від сатанинського розбещення, і неправедності більше не буде. Під Божою опікою люди будуть нормально жити на землі. Коли Бог і людство разом увійдуть до відпочинку, це означає, що людство буде врятовано, а сатану знищено, що Божу роботу в людях буде повністю звершено. Бог уже більше не працюватиме в людях, і вони більше не житимуть під владою сатани. Таким чином, Бог більше не клопотатиметься, а люди більше не будуть у постійному русі; Бог і людство ввійдуть до відпочинку водночас. Бог повернеться у Своє вихідне місце, а кожна людина повернеться на своє місце. Такими є місця призначення, де перебуватимуть Бог і люди, коли все Боже управління буде завершено. Бог має Своє місце призначення, а людство – своє. Під час спочинку Бог і надалі скеровуватиме всіх людей у їхньому житті на землі, і поки вони будуть у Його світлі, то поклонятимуться єдиному істинному Богу на небі. Бог більше не житиме поміж людей, і люди теж не зможуть жити з Богом у Його місці призначення. Бог і людство не можуть жити в тому самому світі; натомість у Бога і в людства різні власні способи життя. Бог – Єдиний, який скеровує все людство, і все людство – то кристалізація Божої роботи управління. Люди керовані, і вони мають іншу сутність, ніж Бог. «Спочити» значить повернутися до свого вихідного місця. Тож коли Бог входить у спочинок, це означає, що Він повернувся до Свого первісного місця. Він більше не житиме на землі, не буде поміж людей і не ділитиме з ними радість і страждання. Коли люди входять до відпочинку, це означає, що вони стали справжніми створеними істотами; вони поклонятимуться Богу, живучи на землі нормальним людським життям. Люди більше не будуть повставати проти Бога, не опиратимуться Йому та повернуться до первісного життя Адама і Єви. Таким буде життя й місце призначення Бога та людей після того, як вони ввійдуть до відпочинку. У війні між сатаною й Богом поразка сатани є неминучою закономірністю. Таким чином, те, що Бог увійде до відпочинку після того, як Його роботу управління буде завершено, а людство буде повністю врятоване та ввійде до відпочинку, – теж стало неминучими закономірностями. Місце спочинку людства – на землі, а місце спочинку Бога – на небі. Поки люди поклонятимуться Богу у спочинку, вони житимуть на землі, і поки Бог керуватиме рештою людства у спочинку, Він ними керуватиме з неба, а не із землі. Бог і надалі буде Духом, а люди й надалі будуть плоттю. Бог і люди відпочивають по-різному. Поки Бог відпочиватиме, Він приходитиме та являтиметься поміж людей; поки люди відпочиватимуть, Бог водитиме їх відвідати небо, а також утішатися тамтешнім життям.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бог і людина разом увійдуть до відпочинку»

700. Коли людей буде відновлено до їхньої первісної подоби та коли вони зможуть виконувати належні їм обов’язки, залишатися на належних їм місцях і підкорятися всім Божим упорядкуванням, Бог уже отримає громаду людей на землі, які поклонятимуться Йому, і Він також уже утвердить царство на землі, яке поклонятиметься Йому. Він матиме вічну перемогу на землі, а всі ті, хто противиться Йому, загинуть навіки. Це відновить Його первісний намір при створенні людства; це відновить намір, з яким Він створив усе суще, а також це відновить Його владу на землі, серед усього сущого та серед Його ворогів. Це будуть символи Його повної перемоги. Відтоді людство ввійде до відпочинку та почне життя на правильному шляху. Бог також увійде до вічного відпочинку разом із людством і почне вічне життя, спільне для Нього та для людей. Погань і бунтарство на землі зникнуть, і всі плачі розвіються, і все в цьому світі, що противиться Богові, припинить існувати. Залишиться тільки Бог і ті люди, яким Він приніс спасіння; залишиться тільки Його творіння.

«Слово, т. 1. Явлення й робота Бога. Бог і людина разом увійдуть до відпочинку»